Головна ⇒ 📌Скорочені твори ⇒ Заморські гості скорочено – Павло Глазовий
Заморські гості скорочено – Павло Глазовий
Прилетіли до Києва гості з Канади. Мандруючи по столиці, Зайшли до райради. Біля входу запитали Міліціонера: – Чи потрапити ми можем На прийом до мера? Козирнув сержант бадьоро.
– Голови немає. Він якраз нові будинки В Дарниці приймає. Здивуванням засвітились Очі у туриста. – Ваша мова бездоганна І вимова чиста.
А у нас там, у Канаді, Галасують знову, Що у Києві забули Українську мову. Козирнув сержант і вдруге: – Не дивуйтесь, – каже. – Розбиратися у людях Перше діло наше. Я вгадав, що ви культурні, Благородні люди, Бо шпана по-українськи Розмовлять не буде.





Related posts:
- Павло Глазовий – Заморські гості ЗАМОРСЬКІ ГОСТІ Прилетіли на Вкраїну Гості із Канади. Мандруючи по столиці, Зайшли до райради. Біля входу запитали Міліціонера: – Чи потрапити ми можем На прийом до мера? – Козирнув сержант бадьоро. – Голови немає. Він якраз нові будинки В Дарниці приймає. – Здивуванням засвітились Очі у туриста. – Ваша мова бездоганна І вимова чиста. А […]...
- Скорочено – ЗАМОРСЬКІ ГОСТІ – ТАРАС БУЛЬБА Прилетіли на Вкраїну Гості із Канади. Мандруючи по столиці, Зайшли до райради. Біля входу запитали Міліціонера: – Чи потрапити ми можем На прийом до мера? – Козирнув сержант бадьоро. – Голови немає. Він якраз нові будинки В Дарниці приймає. Здивуванням засвітились Очі у туриста. – Ваша мова бездоганна І вимова чиста. А у нас там, […]...
- ЗАМОРСЬКІ ГОСТІ – Павло Глазовий (1922-2004) Українська література 6 клас ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Павло Глазовий (1922-2004) ЗАМОРСЬКІ ГОСТІ Прилетіли на Вкраїну Гості із Канади. Мандруючи по столиці, Зайшли до райради. Біля входу запитали Міліціонера: – Чи потрапити ми можем На прийом до мера? – Козирнув сержант бадьоро. Голови немає. Він якраз нові будинки В Дарниці приймає. Здивуванням засвітились Очі у туриста. – […]...
- ЗАМОРСЬКІ ГОСТІ – ПАВЛО ГЛАЗОВИЙ Українська література 6 клас ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ ПАВЛО ГЛАЗОВИЙ ЗАМОРСЬКІ ГОСТІ Прилетіли в Україну Гості із Канади. Мандруючи по столиці, Зайшли до райради. Біля входу запитали Міліціонера: – Чи потрапити ми можем На прийом до мера? Козирнув сержант бадьоро: – Голови немає. Він якраз нові будинки В Дарниці1 приймає. Здивуванням засвітились Очі у туриста. – Ваша […]...
- Тарас Бульба у Києві – ПАВЛО ГЛАЗОВИЙ скорочено ПАВЛО ГЛАЗОВИЙ Тарас Бульба у Києві В темну нічку-петрівочку Сон мені приснився. Що славетний Тарас Бульба В Києві з’явився. Іде козак Хрещатиком, Іде, бадьориться. – Яка ж, – каже, – у нас гарна – Та пишна столиця! – Хотів би я поїздити, – На все подивиться, – Якби дали ту карету, – Що без коней […]...
- Тарас Бульба у Києві скорочено – Павло Глазовий В темну нічку-петрівочку Сон мені приснився, Що славетний Тарас Бульба В Києві з’явився. Іде козак Хрещатиком, Іде, бадьориться. – Яка ж, – каже, – у нас гарна Та пишна столиця! Хотів би я поїздити, На все подивиться, Якби дали ту карету, Що без коней мчиться. – Ой, не ходив козак славний Вчитися до бурси, А […]...
- Тарас Бульба в Києві – ПАВЛО ГЛАЗОВИЙ Скорочено В темну нічку-петрівочку1 Сон мені приснився, Що славетний Тарас Бульба В Києві з’явився. Іде козак Хрещатиком, Іде, бадьориться. – Яка ж, – каже, – у нас гарна Та пишна столиця! Хотів би я поїздити, На все подивиться. Якби дали ту карету, Що без коней мчиться. Ой не ходив козак славний Вчитися до бурси2, А закінчив […]...
- Гумор у нашому житті та в літературі (на прикладі вірша П. Глазового “Заморські гості”) Скільки вже було сказано про українських гумор, скільки написано гумористичних поезій, оповідань, байок, комедій! Але минають роки, навіть тисячоліття змінилися, а гумор не зникає з повсякденного життя українців та з літератури! Гумор допомагає нам критично сприймати дійсність, виходити зі складних життєвих ситуацій, легше та оптимістичніше сприймати життя, а головне – самих себе. Гумористичні твори доводять […]...
- Найважча роль (скорочено) – Глазовий Павло Вихваля свого синочка Мати на всі боки: – У студії при театрі Вчиться вже два роки. Дуже довго муштрували Хлопця режисери. Аж тепер він дочекався Першої прем’єри. Роль найважчу доручили Любому синочку: Він на сцені в третій дії Викочує бочку! Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло): Гумореска П. Глазового “Найважча роль” підсміюється над запопадливою матусею, […]...
- Найважча роль – ПАВЛО ГЛАЗОВИЙ Скорочено Вихваля свого синочка Мати на всі боки: – У студії при театрі Вчиться вже два роки. Дуже довго муштрували Хлопця режисери. Аж тепер він дочекався Першої прем’єри. Роль найважчу доручили Любому синочку: Він на сцені в третій дії Викочує бочку! Коментар Гумореска П. Глазового “Найважча роль” підсміюється над запопадливою матусею, яка бачить у синові талановитого […]...
- ТАРАС БУЛЬБА В КИЄВІ – ПАВЛО ГЛАЗОВИЙ Українська література 6 клас ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ ПАВЛО ГЛАЗОВИЙ ТАРАС БУЛЬБА В КИЄВІ В темну нічку-петрівочку2 Сон мені приснився. Що славетний Тарас Бульба В Києві з’явився. Іде козак Хрещатиком, Іде, бадьориться. – Яка ж, – каже, – у нас гарна Та пишна столиця! Хотів би я поїздити, На все подивиться, Якби дали ту карету, Що без […]...
- Глазовий Павло – Біографія Павло Прокопович Глазовий народився 30 серпня 1922 року в селі Новоскелєватка (нині Казанківського району, Миколаївської області) в сім’ї хлібороба. Вчився у Новомосковській педагогічній школі на дніпропетровщині. Після закінчення педагогічної школи у 1940 році був призваний служити в армії. Учасник німецько-радянської війни. Після війни навчався в Криворізькому педагогічному інституті, де його запримітив Остап Вишня. Письменник почав […]...
- Павло Глазовий – Про бідного Льову і Державну Мову ПРО БІДНОГО ЛЬОВУ I ДЕРЖАВНУ МОВУ Зустрілися на базарi Дамочки знайомі. – Як ваш Льова поживає? – Сидить у дурдомi. Він в Ізраїль перебрався До перебудови, А там бар’єр – бiда тобi, Як не знаєш мови. Вчився Льова так старанно, Що не бачив свiту, Але ідишу не вивчив, Не знає івриту. Як почина балакати, Ні […]...
- Павло Глазовий – Мова величава МОВА ВЕЛИЧАВА Якщо в нашій безталанній мові Набереться двісті тисяч слів, То за кожне українське слово Вже поклали сто голів… Нашу мову величаву Чуємо не всюди. І не мова винна в цьому – Винуваті люди. Не вживеться щира мова З кволими рабами, В яких думка на припоні, Язик за зубами. У чиновницьких чуланах, Де столи […]...
- Павло Глазовий – Перевертні ПЕРЕВЕРТНІ Коли Партія Нами правила, Монументами Себе славила, Честю й совістю Називалася, Та прокралася І розпалася. Ті, що в Партії Були членами, Стали босами Й бізнесменами, Та багатство їх Мало радує: Знову хочеться Бути владою. Бувші практики Й теоретики Завели нові Партбілетики. Треба ж якось їм Називатися, Щоб до уряду Проштовхатися: Сперечаються Ліві з правими, […]...
- ПАВЛО ГЛАЗОВИЙ Павло Глазовий народився ЗО серпня 1922 року в так званому історичному козацькому Дикому полі у смт Новоскалювата (тодішня Кіровоградщина) Миколаївської області у родині хлібороба. Його предки носили козацьке прізвище Окань. Але, напевно, хтось із багатого роду змінив його з “ока” на “глаз”, щоб отримати якісь привілеї. Існує версія, що слово “Окань” пов’язане з мірою довжини […]...
- Павло Глазовий – Приблудна культура ПРИБЛУДНА КУЛЬТУРА Зажурився український Письменник сучасний. Як же книжку видавати За рахунок власний? Щоб просунути до друку Хоч тонку книжчину, Треба мати грошей торбу Чи цiлу корзину… Не журися, побратиме, Кругом подивися. Кому вони, книжки твої, Сьогоднi здалися? Подивися на сучасну Панiвну культуру, То й побачиш не картину, А карикатуру. Живемо ми, пане-брате, В чудернацьку […]...
- Тарас Бульба у Києві П. Глазовий Тарас Бульба у Києві В темну нічку-петрівочку Сон мені приснився. Що славетний Тарас Бульба В Києві з’явився. Іде козак Хрещатиком, Іде, бадьориться. – Яка ж, – каже, – у нас гарна – Та пишна столиця! – Хотів би я поїздити, – На все подивиться, – Якби дали ту карету, – Що без коней мчиться. – […]...
- Павло Прокопович Глазовий Павло Прокопович Глазовий народився 30 серпня 1922 року в селі Новоскелюватці Казанківського району, Миколаївської області, в родині хлібороба. Вчився у Новомосковській педагогічній школі на Дніпропетровщині. Учасник Великої Вітчизняної війни. 1950 року закінчив філологічний факультет Київського педагогічного інституту ім. О. М. Горького. У 1950 – 1961 рр. – заступник головного редактора журналу “Перець”, згодом заступник головного […]...
- Павло Глазовий – Кошмарний сон КОШМАРНИЙ СОН Подивишся передачі Та різні програми І думаєш: – Скільки ж можна Дражнитися з нами? Після кожної реклами, Кожної об’яви Тільки й чуєш: “Севастополь – город русской славы”. Позавчора пізнувато Я уклався спати. Сплю і бачу: ніби привид Пхається до хати. Пика кругла, наче диня, Оченята хитрі, Нога в гіпсі і блотняцька Кепка на […]...
- Павло Глазовий – Наталка-скакалка НАТАЛКА-СКАКАЛКА Було колись – У театрах Біля каси давка: “Запорожець за Дунаєм”, “Наталка-полтавка”. Панувала у мистецьтві Сила благородна. Куди ж вона поділася, Та краса народна? Телебачення шурує Ролики та кліпи: Якісь діви рахітичні, Кривопикі типи. Добирають їх, здається, Не за голосами, А за баньками дурними Й довгими носами. Мій знайомий телецентру Надіслав заявку, Що хотів […]...
- Павло Глазовий – Мова і язик МОВА І ЯЗИК Розмовляє наша мова З Руським Язиком. – Мы с тобой,- Язик говорить,- Не в ладах живем. Опечален мой двуглавый, Мой родной орел Тем, что ныне в Украине Мало русских школ. Малышей русскоязычных Надобно беречь. Ты же знаешь, как их портит Народная речь. – Отакої! – каже Мова. – Я ж сестра твоя, […]...
- Павло Глазовий – Козацький кандитат КОЗАЦЬКИЙ КАНДИДАТ Це вже вп’яте чи вдесяте Сон мені приснився, Що до мене Тарас Бульба В гості сам явився Зайшов такий зажурений, Аж мало не плаче. Я питаю: – Що стряслося, Дорогий козаче? – Україну, – каже Бульба, – Треба рятувати. Попросили запорожці: – Іди в кандидати. Там двадцятим чи тридцятим Будеш претендентом Переможеш супостатів, […]...
- Павло Глазовий – Нечиста сила НЕЧИСТА СИЛА Що є краще в цілім світі Як жінкі співучі, Що одержали від Бога Голоси блискучі! Але ж скільки треба вчитись Та трудитись треба, Щоб засяяв діамантом Той дарунок неба, Щоб лунало, щоб звучало Чисто й бездоганно Те контральто чи сопрано, Чи меццосопрано! Як виходила на сцену Молода майстриня, То здавалося : спустилась Із […]...
- Павло Глазовий – Вічна Україна ВІЧНА УКРАЇНА Дивлюся я телевізор. Виступа мужчина, А за ним – великі букви НОВА УКРАЇНА. Після нього другий, третій З жаром молодецьким Викладають кислі мислі Суржиком донецьким. Що ж це, браття, за країна – Нова Україна? Із якого вона роду, Племені й коліна? Чом про неї не чував я На школярській парті? Де вона, в […]...
- ПОХВАЛА – Павло ГЛАЗОВИЙ (1922-2004) Українська література 6 клас – О. М. Авраменко ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Павло ГЛАЗОВИЙ (1922-2004) ПОХВАЛА – Ахи! – гукнув старий павук, Зустрівши юну муху, – Ти так гудеш, що кожен звук Як музика для слуху. За дивну талію твою І за гарненькі ніжки – Я все покинув би й пішов Хоч на край світу пішки. Ти […]...
- ПАОЛА УТЕВСЬКА. ГОСТІ З ДАЛЕКИХ БЕРЕГІВ (Скорочено) Мета: ознайомити учнів із життєвим та творчим шляхом Паоли Утевської; вдосконалювати навички свідомого виразного читання; продовжити ознайомлення з науково – художніми оповіданнями; вчити аналізувати прочитане, переказувати за поданим планом; розвивати зв’язне мовлення учнів, творчу уяву, допитливість; виховувати любов до пізнання нового. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ Не урок, а справжнє свято, Бо полинем у світи. […]...
- Кравченко Павло Відлуння війни Павло Кравченко. “Відлуння війни” Кордон близько. Подекуди я чую постріли гармат. Все спокійно. Чути як регочуть коні. Я піднімаюсь, ледве встаю і знову падаю в багнюку. Руки й ноги в мене оніміли, я майже нічого не бачу… Пішов дощ. Я відчуваю, як великі краплі падають на моє лице, омивають його. Вітер посилюється. Я починаю підніматися. […]...
- Павло Загребельний – Диво (СКОРОЧЕНО) Павло Загребельний Диво (СКОРОЧЕНО) 1965 рік. Провесінь. Надмор’я Молодий професор-історик Борис Отава познайомився в санаторії біля моря з московською художницею Таєю, привабливою молодою жінкою з оригінальним світобаченням. Рік 992. Великий Сонцестій. Пуща У той день, коли він прийшов у світ, лежали білі сніги, світило низьке сонце, тиша стояла в подніпрянських пущах. Він вибирався з пітьми […]...
- Диво (скорочено) – Загребельний Павло 1965 рік. Провесінь. Надмор’я Молодий професор-історик Борис Отава познайомився в санаторії біля моря з московською художницею Таєю, привабливою молодою жінкою з оригінальним світобаченням. Рік 992. Великий Сонцестій. Пуща У той день, коли він прийшов у світ, лежали білі сніги, світило низьке сонце, тиша стояла в подніпрянських пущах. Він вибирався з пітьми на світ, і плакав […]...
- Павлові Загребельному – МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ Скорочено Павлові Загребельному Прилетіли коні – ударили в скроні. Прилетіли в серпні – ударили в серце. Ударили в долю, захмеліли з болю, Захмеліли з болю, наіржались вволю. Отакі-то коні – сльози на долоні. Коментар Цю поетичну мініатюру М. Вінграновський присвятив своєму другові, побратиму по перу Павлові Загребельному. У символічно-алегоричній формі зображується складне життя письменника, його роки, […]...
- РОКСОЛАНА – ПАВЛО ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Скорочено (Уривки) Рогатин Нещасна бранка, продана і проклята, йшла під чужим небом. її душа плакала, це в її душі йшов дощ. Серце рвалося з грудей туди, де ніколи більше не будеш.- до втраченого Рогатина рвалась душа. Ніколи вона не зазнає кращого. Скрізь по вуличках нечистоти й омана. І кішки, тисячі кішок – улюблена тварина їхнього пророка. […]...
- Павло Загребельний – Роксолана (СКОРОЧЕНО) ПАВЛО ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ (нар. у 1924) РОКСОЛАНА (Уривки) Рогатин Нещасна бранка, продана і проклята, йшла під чужим небом. її душа плакала, це в її душі йшов дощ. Серце рвалося з грудей туди, де ніколи більше не будеш.- до втраченого Рогатина рвалась душа. Ніколи вона не зазнає кращого. Скрізь по вуличках нечистоти й омана. І кішки, тисячі […]...
- Роксолана (скорочено) – Загребельний Павло Уривки Рогатин Нещасна бранка, продана і проклята, йшла під чужим небом. її душа плакала, це в її душі йшов дощ. Серце рвалося з грудей туди, де ніколи більше не будеш.- до втраченого Рогатина рвалась душа. Ніколи вона не зазнає кращого. Скрізь по вуличках нечистоти й омана. І кішки, тисячі кішок – улюблена тварина їхнього пророка. […]...
- Загребельний Павло Роксолана (скорочено) ПАВЛО ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ (нар. у 1924) РОКСОЛАНА (Уривки) Рогатин Нещасна бранка, продана і проклята, йшла під чужим небом. її душа плакала, це в її душі йшов дощ. Серце рвалося з грудей туди, де ніколи більше не будеш.- до втраченого Рогатина рвалась душа. Ніколи вона не зазнає кращого. Скрізь по вуличках нечистоти й омана. І кішки, тисячі […]...
- Павло Тичина – Дух народів горить Дух народів горить, дух народів – “мов жрець”. Тільки в нас як було: ті ж раби, ті ж підгінчі… О прийдіть же, прийдіть, Маккавея мечі! Спалахніте, вогні Леонардо да Вінчі! Наша кров на полях, на полях на чужих. Наша кров, мов душа самогубця голосить. Заспокойте ж її, заспокойте скоріш. Чи ви й досі не вчули, […]...
- Скорочено – ГАЇ ШУМЛЯТЬ… – ПАВЛО ТИЧИНА Гаї шумлять – Я слухаю. Хмарки біжать – Милуюся. Милуюся-дивуюся, Чого душі моїй так весело. Гей, дзвін гуде – Іздалеку. Думки пряде – Над нивами. Над нивами-приливами, Купаючи мене, мов ластівку. Я йду, іду – Зворушений. Когось все жду – Співаючи. Співаючи-кохаючи Під тихий шепіт трав голублячий. Щось мріє гай – Над річкою. Ген неба […]...
- Гаї шумлять – ПАВЛО ТИЧИНА Скорочено Гаї шумлять – Я слухаю. Хмарки біжать – Милуюся. Милуюся-дивуюся, Чого душі моїй так весело. Гей, дзвін гуде – Іздалеку. Думки пряде – Над нивами. Над нивами-приливами. Купаючи мене, мов ластівку. Я йду, іду – Зворушений. Когось все жду – Співаючи. Співаючи-кохаючи Під тихий шепіт трав голублячий. Щось мріє гай – Над річкою. Ген неба […]...
- Скорочено – ПАМ’ЯТІ ТРИДЦЯТИ – ПАВЛО ТИЧИНА На Аскольдовій могилі Поховали їх – Тридцять мучнів українців, Славних, молодих… На Аскольдовій могилі Український цвіт! – По кривавій по дорозі Нам іти у світ. На кого посміла знятись Зрадника рука? – Квитне сонце, грає вітер І Дніпро-ріка… На кого завзявся Каїн? Боже, покарай! – Понад все вони любили Свій коханий край. Вмерли в Новім […]...
- Олесь Гончар – Біографія (СКОРОЧЕНО) О Лесь Гончар (1918-1995) Народився 3 квітня 1918р. в с. Ломівці, в передмісті Дніпропетровська. Закінчив семирічку у сусідньому селі, Харківський технікум журналістики. З 1937р. активно починає друкуватися у періодиці. У 1938р. вступає до Харківського університету. Приймав участь у війні як сержант-мінометник. Зокрема у битві за Київ на річці Рось. Після закінчення війни повертається до навчання […]...