Комедія Гоголя “Ревізор” і театр Пушкіна
Чиновник Поприщін з “Записок божевільного” запевняв, що місяць роблять в Гамбурзі. Але що Гамбург! У маленькому містечку Російської імперії створили і сонце: випадкового приїжджого наділили ясновельможними титулами і чинами, і одні в надії на справедливість простягали до нього руки, а інші, тремтячи перед ликом його, несли йому жертви (хабар – пам’ять про жертвоприношення, тому-то й вручати її личить смиренно, чи не уклінно, віддаючи хабарники божеські почесті).
Але сонце виявилося лжесолнцем. Антісолнцем. Дірою. І дірка виявилася.
Він зупинився в готелі “.
А Пушкін, тяготившихся відходом театру в “чертоги”, але згнітивши серце визнавав історичну обумовленість такого догляду, все ж мріяв про вплив на театр майданних, народних традицій. І “Борис Годунов”, і трагедія “Скупий лицар”, “Моцарт і Сальєрі”, “Кам’яний гість” і “Бенкет під час чуми”, і “Сцени з лицарських часів” орієнтовані на якийсь невідомий нам, не відбувся, але вабливий своєї нерозгаданістю театр
Поділ, диференціація якось особливо насторожували Гоголя, немов ніс у своїй свідомості якесь спогад про цілісність світу і поривався в собі, в долі своєї, у своєму цивільному і художницькому покликання відновити цю цілісність. Тому “Ревізор” – комедія, крізь яку проглядається і щось трагічне. Невідомий місто керуємо людьми, котрі скоїли помилку, “виходить далеко за межі того, що ми безпосередньо бачимо. Місто запущений і розкрадений.
Але вулиці, втім, можна і підмести, по-дитячому кривляються учителів урезонити на час, а хворим замість дрантя видати одежину чистіше. Проте над містом тяжіє помилка, якої не виправиш, і ця непоправна помилка соборної, загальної совісті, потягне за собою іншу: Хлестакова приймуть за ревізора.
“Ревізор” підказаний Пушкіним. “Ревізор” чимало походить на п’єсу земляка Гоголя, українського письменника Г. Ф. Квітка-Основ 8216яненка “Приїжджий із столиці”. Менш відомо, що в травні 1831 року в додатку до журналу “Московський телеграф” була опублікована комедія “Ревізор”. Самому Гоголю було добре відомо це “вигадане подія в особах”, що належало, очевидно, перу Миколи Польового, літератора, Гоголю досить далекого. “І прямі його відгомони в” Ревізорі “є: у” Ревізорі “, наприклад, діяв суддя Цапкин, в “Ревізорі – Ляпкіних-Тяпкін.
У “вигаданому подію…” теж говорилося про страх, що випробовується шахраєм-чиновником перед ревізією. Дочка шахрая і там виходила заміж за ревізора, і він марнував їй ніжності: “Я буду літати до вас на крилах любові і нетерпіння… Чи міг я чекати, ехавші сюди займатися нудними, приказними справами, що знайду тут щастя мого життя? “(лексика, тон цих важких тирад – прямо-таки хлєстаковський!).
Словом, “Ревізор” відверто орієнтований на “Ревізорів”.
Але п’єса Миколи Польового – ескіз, незграбний етюд з викривальним ухилом. Ставлення до неї Гоголя розмашисто полемічно: так творець полемізує з яким-небудь наторелим Зубрилов, що повторює загальновідомі істини. І епізодик з чиновницького побуту розгортається в дійство, овіяне традиціями майданних комедій: тут і побут, і злободенні типи, і відлуння міфу, народних вірувань.
Мерцем відчуває себе правитель міста, обдурений батько зганьбленої дочки. Він немов би на лобному місці перед усім світом відчуває себе. “Ось дивіться, дивіться, весь світ, все християнство, як обдурений городничий! “Воістину, страшний суд, тому що в народних легендах про страшний суд закладена мрія про таку собі повній правді, а така правда може прийти лише тоді, коли про кожну людину висловляться всі люди. І тут героя комедії як би судять всі, хто живе і коли б то не було які жили на землі. Всі судять кожного: настав відплата, грянула розплата за неправедно прожите життя. І загальновідомо, що задум “Ревізора” а’шшашш був підказаний Гоголю Пушкіним і що в чорнових паперах Пушкіна зберігся начерк, що містить в собі як би схему комедії Гоголя.
Але зв’язок “Ревізора” з Пушкіним, з його ідеями, пошуками, з його художнім світом цим лише починається.
У 1831 році юнак Гоголь захоплено вітає пушкінського “Бориса Годунова”. Його рецензія за звичаєм часу написана як репортаж із книгарні: читачі з жаром обговорюють новинку літератури. Немудрящий товстун, що затесався серед публіки, хвалить майстерність Пушкіна, “повертаючи перед очима своїми руку з пригнуті трохи пальцями, як ніби в ній лежало стигле яблуко”. Твір Пушкіна йому до душі, але нічого членороздільного товстун сказати не вміє.
Зате такий собі Елладою, споглядаючи киплячу навколо суєту книголюбів, говорить своєму однодумцю Поліору про піднімає душу силі поезії, яка втілилася у рядках Пушкіна. І “безмовно знизав Поліор йому руку”: жест простягаємо руки вводиться навіть в критичну замітку; і захоплений шанувальник Пушкіна в пориві патетики застигає “з под’ятимі руками до небес”.
І тут, в одному з перших літературно-критичних дослідів Гоголя, висловлюється заповітна для письменника думка про необхідність “примирення між двома ворогуючими природами людини”: між духом і тілом, плоттю з усіма необхідними їй речами, штучками; між вірою і розумом. “Борис Годунов” Пушкіна – зразок поезії, який обіцяє довгоочікуване примирення.
Юнакові Гоголю подобається сам пушкінський герой, Борис Годунов. Гоголь виділяє його духовність: так, він скоїв злочин, але він нічого не хотів для себе. “О, як великий цей величний страдалец! Скільки блага, скільки користі, скільки щастя світу – і ніхто не розумів його… “З юнацької рецензією Гоголя можна і треба сперечатися: Борис Годунов був значно більш складний. Був він, мабуть, досить зловісної фігурою, а в трактуванні Пушкіна Борис Годунов став літературним основоположником зірваних благодійників людства, які намагалися йти до загального блага через зло, через кров невинних.
Від пушкінського царя – пряма дорога до студента Родіону Раскольнікову з “Злочину і покарання” Достоєвського. Але для Гоголя в герої Пушкіна було дорого, велич державних задумів і страждання.
Але Годунов жив давно. А давнє ми воліємо бачити і патетичним, і великим: люди, пристрасті і навіть злочини, навіть помилки предків бачаться нащадкам очищеними від подробиць побуту, осяяними якимось урочистим світлом. Велике було страждання царственого злочинця, великий був і гріх його: в ім’я того, щоб принести підданим благо, переступити через кров, вбити безневинного немовляти, семирічного хлопчика-царевича (розпустили слух: царевич грав і в припадку падучої хвороби несподівано наткнувся на ніж).
Але як би обернулася історія царственого страждальця зараз, в російській чиновницькому побуті? Як би прожив він своє життя і як виглядала б тепер його агонія, його муки, страждання?
Твір на тему: Комедія Гоголя “Ревізор” і театр Пушкіна
Related posts:
- “Борис Годунов” Пушкіна і “Ревізор” Гоголя “Борис Годунов” Пушкіна довгий час носив назву, якою Пушкін надзвичайно пишався: “Комедія про справжню біді Московської держави, про царя Бориса і Гришке Отрепьеве. Писав раб божий Алекс син Сергєєв Пушкін в літо 7333 на городищі Воронич “. Чудове заголовок це згладити, стерлося. “Борис Годунов” став сприйматися в дусі театру “палаців”, жанрово однозначно. Слово “комедія” у […]...
- Комедія Гоголя “Ревізор” – великий добуток російської літератури Цей добуток влучний укол у саме хворе місце – дурість і неуцтво народу, що всіх і всього боїться. У цій комедії немає жодного позитивного героя. Всі персонажі комедії зазнають жорстокої критики автора. Основному удару піддалося чиновництво, що представлене поруч хабарників, дурнів і просто нікчемних людей, які розкрадають і пропивають міське майно Це воістину безсмертний добуток […]...
- Коротка характеристика добутку Ревізор Гоголя Н. В В 1835 р. О. С. Пушкін розповів М. В. Гоголю анекдот про чиновника, що у повітовому містечку був прийнятий за важливу державну персону. Під пером великого сатирика цей анекдот перетворився в комедію. У ній все необично – і сміливість зав’язки, і несподіванка розв’язки Так, зав’язкою служить момент, коли чиновники міста приймають Хлестакова за ревізора. Важливо […]...
- Зворотний бік суспільства і держави в комедії М. В. Гоголя “Ревізор” Основна заслуга Гоголя полягає в тому, що він надав реалізму в літературі критичне напрямок. Яскравим прикладом цьому є його чудова комедія “Ревізор”, в якій автор задумав посміятися над тим, що, за його словами, “дійсно гідно осміяння загального”. У “Авторській сповіді” письменник вказував, що він у “Ревізорі” зважився “зібрати в одну купу все погане в Росії, […]...
- Новаторство Гоголя-Комедіографа (по комедії “Ревізор”) В “Петербурзьких записках 1836 року” Гоголь скаржився на вбогість репертуару сучасного йому російського театру, на засилля мелодрами й водевілю на сцені, називав ці жанри “заїжджими гістьми” і ремствував на відсутність сьогодення російського комедійного репертуару. Його комедія “Ревізор” і покликаний була хоч почасти заповнити цей вакуум. Уперше про намір написати комедію ми довідаємося з листа Гоголя […]...
- Аналіз комедії Ревізор Гоголя Н. В Аналіз комедії 1. М. В. Гоголь. “В “Ревізорі” я зважився зібрати в одну купу все дурне в Росії, яке я тоді знав, всі несправедливості, які робляться в тих місцях і й тих випадках, де найбільше потрібно від людини справедливості, і за одним разом посміятися над усім. Але це, як відомо, зробило приголомшливу дію Крізь сміх, […]...
- Збірне місто всієї темної сторонни. Твір по комедії М. В. Гоголя “Ревізор” Миколаївська Росія не була бідною або політично слабкою країною, однак комедія “Ревізор” зображує саме Росію епохи царювання Миколи І. Один з мемуаристів дав цьому часу визначення “глухі роки”. Дійсно, на тлі росту моці імперії духовні підвалини суспільства слабшали. На зміну честі й порядності прийшли розшук і муштра. У культурному житті суспільства наступив справжній застій, а […]...
- Образ городничого в творі Гоголя “Ревізор” “Щастя” городничого і його безславний кінець. Ми вже знаємо про городничого і чиновників, а разом з тим і про самодержавно-бюрократичному ладі Росії, що потопає в шахрайстві, шахрайство, казнокрадство. Зміни, сталися і в городнічіхе: вона відчуває свою перевагу над іншими – завдяки саме їй Хлестаков одружується на Марії Антонівні, і тепер вона буде важливою петербурзької дамою. […]...
- Побут і вдачі провінційної Росії (по комедії Н. В. Гоголя “Ревізор”) Творчість одного із самих неабияких літературних талантів – Миколи Васильовича Гоголя – довелося на похмуру епоху Миколи I. Це були 30-е роки XIX сторіччя, коли в Росії після придушення повстання декабристів панувала реакція, всі інакомислячі переслідувалися, кращі люди валили гонінням. Описуючи сучасну йому дійсність, Н. В. Гоголь створює геніальні по глибині відбиття життя літературні Твори. […]...
- “Актуальність комедії М. Гоголя “Ревізор” Комедія М. В. Гоголя “Ревізор” створювалася протягом шести років, з 1836 по 1842 рік. Цей твір став першою в Росії суспільно-політичної комедією. У ньому висміюються порядки і звичаї провінційної Росії, сучасної Гоголю. Але цей твір, який увійшов в класику російської літератури, залишається актуальним у всі часи. На мій погляд, “Ревізор” зберігає свою злободенність і донині. […]...
- Твір на тему: Чиновники в комедії Гоголя “Ревізор” Микола Васильович Гоголь, всім серцем люблячи Росію, не міг залишатися осторонь, бачачи, що вона загрузла в болоті корумпованого чиновництва, і тому створює два добутки, що відображають всю дійсність стану країни. Одним із цих добутків є комедія “Ревізор”, у якій Гоголь задумав посміятися над тим, що “дійсно гідно осміяння загального”. Гоголь визнавався, що в “Ревізорі” він. […]...
- Твір на тему: “Актуальність комедії М. Гоголя “Ревізор” Комедія М. В. Гоголя “Ревізор” створювалася протягом шести років, з 1836 по 1842 рік. Цей твір став першою в Росії суспільно-політичної комедією. У ньому висміюються порядки і звичаї провінційної Росії, сучасної Гоголю. Але цей твір, який увійшов в класику російської літератури, залишається актуальним у всі часи. На мій погляд, “Ревізор” зберігає свою злободенність і донині. […]...
- Місто в комедії Н. В. Гоголя “Ревізор” По вираженню В. Я. Брюсова, у своїй Творчості Н. В. Гоголь прагнула до “вічному й нескінченному”. Художня думка Н. В. Гоголя завжди прагнула до широкого узагальнення, його ціль у багатьох добутках полягала в тім, щоб намалювати найбільш повну картину російського життя. Говорячи про задум “Ревізора”, Гоголь відзначав, що в цьому добутку він зважився “…зібрати в […]...
- О часи, о времена! Твір по комедії М. В. Гоголя “Ревізор” Навіть при поверхневому читанні комедія “Ревізор” вражає сучасністю свого звучання. Здається, що це сучасні представники державного бюрократичного апарата переодяглися в стародавні костюми, вивчилися говорити на непоганій російській мові й відправилися на сцену, щоб розіграти до болю знайомі епізоди. Потрібно помітити, що персонажі “Ревізора” виглядають цілком сучасно й в 1836-м, і в 2002 році. Напевно, така […]...
- Чому п’єса Гоголя названа “Ревізор”? Відповідаючи на це питання, потрібно сказати, що хоча Хлестаков і не має ніякого відношення до ревізора, але протягом всієї п’єси чиновники приймають його за такого. Багато дослідників творчості Гоголя намагалися це зробити, і сьогодні існують самі різні відповіді на нього, Деякі з них уважають, що Гоголь тим самим хотів указати на “всерятівну силу ревізора”, посланого […]...
- “Ревізор” Н. В. Гоголя – сатира на кріпосницьку Русь П’єса Н. В. Гоголя “Ревізор” уперше була поставлена 19 квітня 1836 року в Петербургском Александринском театрі. Микола II замітив: “Ну, п’єска! Усім дісталося, а найбільше – мені! ” Пізніше, в “Авторській сповіді”, Гоголь скаже, що в “Ревізорі” він зважився “зібрати в одну купу все дурне в Росії” – всі несправедливості, які робляться в тих місцях […]...
- Суперечки про запозичення сюжету комедії Гоголя “Ревізор” Ніхто не говорить про запозичення Гоголя у Вельтмана, а тим часом обстановка під час очікування генерал-губернатора надзвичайно нагадує ту, котра описана Гоголем на початку комедії В. Гиппиус писала: “Внутрішня порожнеча Хлестакова й пасивність його – ті саме якості, які забезпечують належну критичну оцінку “плутанини”: будь він свідомий шахрай, яким зображений Пустолобов в “Приїжджому зі столиці” […]...
- Жанрова своєрідність комедії Ревізор Гоголя Н. В Правда – самий смішний жарт на світі. Б. Шоу По жанрі “Ревізор” (1836 – 1842) – комедія. Гоголь в “Авторській сповіді” писав: “В “Ревізорі” я зважився зібрати в одну купу все дурне в Росії, всі несправедливості і разом посміятися над всім цим”. З авторського визнання треба, що “Ревізор” – соціальний сатиричний добуток. Тема п’єси – […]...
- “Ревізор” Н. В. Гоголя – сатира на чиновницьку Росію 1. Особливості сюжету й композиції. 2. Образи провінційних чиновників. 3. Образ Хлестакова. Основою сюжету комедії Н. В. Гоголя “Ревізор” з’явилися аж ніяк не події приватного життя, а явища суспільного значення. Не особисте життя провінційних чиновників сама по собі цікавила автора п’єси, а їхній вигляд як представників влади, убраних відповідними повноваженнями. Гоголь поставив мету наочно показати […]...
- Аналіз першого розділу п’єси Гоголя “ревізор” Які ж міри приймає городничий, довідавшись про приїзд ревізора? Земляниці надягти на хворих білі ковпаки, а краще, якщо б хворих взагалі було менше; Ляпкину-Тяпкину – забрати на час гарапник із присутственного місця і гусаків з передньої, п’яниці-засідателеві жувати часник або лук, щоб не було чутно перегару; Хлопову – наказати вчителям не ламати стільців на уроці […]...
- Побут і вдачі провінційної Росії в комедії Н. В. Гоголя “Ревізор” 1. Побут чиновницької верхівки. 2. Життя купецтва й міщан. 3. Взаємини чиновників з навколишнім світом. “Ревізор” Н. В. Гоголя є п’єсою, отже, у цьому добутку відсутні опису, характерні для роману, повісті, оповідання. Однак завдяки майстерності автора в комедії жваво й точно відтворені типові особливості побуту російської провінції першої половини XIX століття Слід зазначити, що в […]...
- Викриття вдач провінційної Росії в комедії Н. В. Гоголя “Ревізор” Відомо, що єдиний випадок, коли Гоголота мав можливість спостерігати росіянин провинциальний місто, був у Курську, де йому приішлося затриматися на тиждень через поломку екіпажа. Силою письменницького таланта ці впечатления перетворилися в образи, що вмістили всю Росію часів царювання Миколи I. Цікаво, що це підтвердив навіть сам Никогавкіт. На шляху з Пензи в Тамбов цар одержав […]...
- Сатиричне зображення чиновництва у творах Гоголя (“Ревізор”. “Мертві душі”) У комедії “Ревізор” і в поемі ” Мертві душі ” Гоголь звернувся до важливих соціальних тем. У них Мова йде про життя цілих станів – повітового чиновництва, помісного дворянства. У поле зору автора “вся Русь”. Місця, де відбуваються події, узагальнені й типізовані: ніяк не визначаються географічно ні містечко, де діє “Ревізор” (“звідси хоч три роки […]...
- Переказ добутку Ревізор Гоголя Н. В План переказу 1. Городничий повідомляє про швидкий приїзд ревізора. 2. Добчинский і Бобчинский повідомляють про приїзд ревізора. 3. Скрутний стан Хлестакова. Приїзд городничего до нього. 4. Городничий дає “ревізорові” гроші й відвозить у свій будинок. 5. Дружина й дочка городничего спілкуються із Хлестаковим, що натхненно бреше про своє високе положення в суспільстві. 6. Чиновники клопочуться […]...
- “Правда” і “злість” у комедії Гоголя “Ревізор” Сюжет комедії “Ревізор”, так само як і сюжет безсмертної поеми “Мертві душі”, був подарований Гоголеві О. С. Пушкіним. Гоголь давно мріяв написати комедію про Росію, висміяти недоліки бюрократичної системи, які так добре відомі кожній російській людині. Робота над комедією так захопила й захопила письменника, що в листі Погодину він написав: “Я збожеволів на комедії”. В […]...
- Чиновництво в комедії Гоголя “Ревізор” Твір “Ревізор” – вершина вікового розвитку російської комедії, новий щабель у її історії. Гоголь створив глибоко правдиву комедію, перейняту гострим гумором. Тема носила політичний характер, але викривальний зміст заглиблювався тим, що письменник представив не стільки пороки окремих чиновників, скільки властиві цим останнім помилкові поняття про цивільні обов’язки. Гоголь не погрішив проти істини: випадки, подібні з […]...
- Сатиричне зображення чиновників у комедії Гоголя “Ревізор” “Русь, куди ж ти несешся? Дай відповідь. Не дає відповіді”. Сюжет комедії “Ревізор”, так само Як і сюжет безсмертної поеми “Мертві душі”, був подарований Гоголеві О. С. Пушкіним. Гоголь давно мріяв написати комедію про Росію, висміяти недоліки бюрократичної системи, які так добре відомі кожній російській людині. Робота над комедією так захопила й захопила письменника, що […]...
- Скорочено комедії Ревізор Гоголя Н. В РЕВІЗОР Комедія в п’яти діях На дзеркало неча нарікати, коли пика крива. Народне прислів’я Характери й костюми Зауваження для панів акторів Антон Антонович Сквозник-Дмухановский. Городничий, – уже пристарілий на службі й дуже недурний по-своєму людина. Хабарник. Поводиться дуже солідно. “Риси особи його грубі й тверді Як у всякого, що начали важку службу з нижчих чинів”. […]...
- Значення Гоголя для театру Мотузочку… Давай сюди й мотузочку. І мотузочка придасться… Я. Гоголь “Ревізор” Гоголь і театр у моєму поданні – поняття нероздільні. Чарівна сила майстерності вкладена в п’єси великим письменником. Наприклад, знаменита п’єса “Ревізор” так зрозумілий і прекрасна для російського глядача, як, скажемо, класична грецька скульптура для стародавнього грека Вона виточена з такою же майстерністю! І так […]...
- Короткий зміст комедії Ревізор Гоголя Н. В РЕВІЗОР Комедія в п’яти діях На дзеркало неча нарікати, коли пика крива. Народне прислів’я Характери й костюми Зауваження для панів акторів Антон Антонович Сквозник-Дмухановский. Городничий, – уже пристарілий на службі й дуже недурний по-своєму людина. Хабарник. Поводиться дуже солідно. “Риси особи його грубі й тверді Як у всякого, що начали важку службу з нижчих чинів”. […]...
- Ноздрев і Хлестаков : порівняльна характеристика(“Ревізор” і “Мертві душі М. В. Гоголя) “Ревізор”, як і “Мертві душі”, М. В. Гоголем є галерею типових для російської провінції характерів. Проте відразу ж треба відмітити, що місцем дії в “Ревізорові” є провінційне місто, тоді в “Мертвих душах” авторський погляд охоплює і сільську глушину Росії. Громадський статус персонажів звичайно ж накладає на їх світосприйняття і устої свій відбиток. Манілов, Коробочка, Ноздрев, […]...
- ЧОМУ ХЛЕСТАКОВ – ГОЛОВНИЙ ГЕРОЙ КОМЕДІЇ Н. В. ГОГОЛЯ “РЕВІЗОР”? Відомо, що Микола Васильович Гоголь, як би важливої не представлялася йому боротьба із усякого роду хабарниками, казнокрадами й іншими пройдисвітами, що послабляють держава, все-таки головним особою своєї п’єси вважав саме пройдисвіта й шахрая Хлестакова. Що це? Геніальний хід великого художника? Бажання подразнити суспільство? Може бути, який-небудь тонкий натяк? Іван Олександрович Хлестаков, дрібний чиновник з Петербурга, […]...
- Образ судді Ляпкин-Тяпкин у п’єсі Гоголя “Ревізор” Про суддю Аммосе Федоровичеві Ляпкине-Тяпкине. Судові посади в Росії були виборними: дворяни обирали повітових суддів, а також засідателів на три роки. Звичайно повітовий суд складався із судді й двох засідателів, які мали право займатися рішенням порівняно дрібних карних і цивільних справ, але тут була повна плутанина в справах. Не випадково в прислів’ях і приказках народ […]...
- Майстерність Н. В. Гоголя в зображенні персонажа (образ Хлестакова в комедії “Ревізор”) Є у світовій літературі художні образи, які приречені на безсмертя. При яскравої індивідуальності характерів вони через роки й сторіччя знаходять нове життя, свіже, несподіване прочитання. Тобто в них втілена сама сутність людини, що, у загальному-те, залишається незмінної, незважаючи на невблаганний хід історії, на постійно мінливі зовнішні атрибути епохи. Такі шекспірівські Гамлет і король Лір, гетевский […]...
- Ноздрев і Хлестаков: порівняльна характеристика (По добутках H. В. Гоголя “Мертві душі” і “Ревізор”) 1. Загальні риси героїв. 2. Розходження в характері Ноздрева й Хлестакова. 3. Характеристика персонажів з погляду автора. 4. Вневременность їхнього існування. Цю крилату фразу, вкладену М. В. Гоголем у вуста Хлестакова з “Ревізора”, з повною підставою можна віднести до іншого яскравого персонажа письменника – Ноздреву з “Мертвих душ”. Легкість незвичайна в них не тільки в […]...
- Скорочено “Ревізор” Гоголя Дія 1 Кімната в будинку городничого ЯВА I Городничий повідомляє викликаним ним чиновникам неприємну звістку: у місто їде ревізор, і ще з секретним приписами. Чиновники губляться в здогадах, хто ж це може бути.. Сам городничий деякі розпорядження зробив і всім радить зробити так, “щоб все було пристойно”. У лікарнів ковпаки щоб були чисті, і “хворі […]...
- Сатира на чиновницьку Русь у комедії “Ревізор” Згадаємо, коли була написана комедія “Ревізор”: похмура епоха Миколи I, діє система доносів і розшуку, поширені часті інспекторські наїзди “інкогніто”. Сам Гоголь задум добутку визначив так: “В “Ревізорі” я зважився зібрати в одну купу все дурне в Росії, яке я тоді знав… і за одним разом посміятися над всім”. “Ревізор” став комедією, де були виведені […]...
- Художні портрети чиновників у комедії “Ревізор” і поемі “Мертві душі” Николайвасильевичгоголь, всемсердцемлюбя Росію, немогоставатьсявстороне, бачачи, чтоона погрязлавболотекоррумпированного чиновничества, ипоетомусоздаетдвапроизведения, отображающихдействительноесостояниестрани. Однимизетихпроизведений являетсякомедия”Ревизор”,вкоторойгогользадумалпосмеятьсянад тим, що”действительнодостойноосмеяниявсезагального”.Гогольпризнавался, чтов”Ревізорі”він вирішив”собратьводнукучувседурноевроссии, всенесправедливості”.В1836годупьесабила поставленанапетербургскойсценеиимелагромаднийуспех. Комедиягоголя, затронувшаявсе живиевопросисовременности, викликала самі противоречивиеотклики. Реакционниекругибоялисьвлияния”Ревізора”наобщественноемнение. Онаимелаполитическийсмисл. Передові кругивосприняли”Ревізора”какгрозноеобвинениениколаевскойроссии. Гогольсоздалглубокоправдивоепроизведение, проникнутоеостримюмором, щовикривало бюрократическуюсистемуроссии. Маленький, захолустнийгородок, гдецаритпроизволинет дажеполицейскогопорядка, гдевластиобразуют корпорациюмошенниковиграбителей, воспринимаетсякаксимволвсейниколаевскойсистеми. Епіграф-“Назеркалонечапенять, колирожа кривий”-узагальнюючий, обличительнийсмисл “Ревізора”. Весьстройпьесидавалпонять, що захолустнийгородок, изкоторого, каксказалгородничий,”хотьтригодаскачи, нидокакогогосударстванедоедешь”,естьтолькочастьгромадного Бюрократическогоцелого. Реакціонери кричали, чтосюжетнеправдоподобен, считаянереальним, […]...
- Зображення помісного дворянства в “Євгенію Онєгіні” А. С. Пушкіна й в “Мертвих душах” Н. В. Гоголя Відтворену картину російського суспільства… у тім виді, у якому воно перебувало у вибрану їм епоху, тобто в Двадцятих роках поточного сторіччя”. Як “Онєгін” Пушкіна, так і ” Мертві душі ” Гоголя, дозволяють виявитися як би усередині того життя. Ми маємо можливість Відчути себе учасниками тих подій і життя помісного дворянства часу Пушкіна й Гоголя. Відношення […]...
- Сатиричні мотиви у творчості Н. В. Гоголя Великий сатирик почав свій творчий шлях з опису побуту, вдач і звичаїв України, постатечно переходячи до опису всієї величезної Русі. Ніщо не вислизнуло від уважного ока художника: ні вульгарність і дармоїдство помещиков, ні підлість і незначність обивателий. “Миргород”, “Арабески”, “Ревізор”, “Женитьба”, “Ніс”, “Мертві душі” – їдка сатира на дійсність. Гоголь став першим з русявийских письменників, […]...