Головна ⇒ 📌Довідник з української літератури ⇒ Комічне
Комічне
Комічне (грецьк. kemikos – веселий, смішний) – естетична категорія, характерною рисою якої є освоєння світу і його зображення крізь призму сміху. Основними формами функціонування комічного є сатира, гумор та іронія. Сатира осміює суспільні явища, а гумор – несуттєві недоліки окремих осіб, а також екзистенційні вади буття людини.
Серед численних засобів комічного можна назвати такі, як алогізм, гіперболізація, буфонада, каламбур, фарс, пародія, гротеск (хоча гротеск може бути і трагічним).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Related posts:
- Комічне Комічне (грецьк. komikos – смішний) – категорія естетики, що характеризує той аспект естетичного освоєння світу, який супроводжується сміхом без співчуття, страху і пригнічення. У комічній ситуації людина інтуїтивно осягає невідповідність між неповноцінним, недосконалим змістом явища і його формою, яка претендує на повноцінність і значущість, між високою метою і негідними засобами її досягнення. Ті суспільні явища, […]...
- Комічне. Сатира Ви вже знаєте, що в художніх творах події, персонажі, їх вчинки, взаємини можуть зображуватися в серйозному або комічному плані. Так, повість Я. Качури “Іван Богун” написана в серйозному плані, є навіть трагічні моменти, але чимало місць, зокрема діалоги між шляхтою і козаками, смішать читача. Комічне (від гр. кошікоз – веселий, смішний) – те, що здається […]...
- “Сміючись, говорити правду” (античний афоризм) 6 клас БАЙКА У СВІТОВІЙ ЛІТЕРАТУРІ Почуття гумору – одна з гарних рис особистості. Відомий французький письменник XIX століття В. Гюго говорив: “Сміх – це сонце: воно проганяє зимуз людського обличчя”. Гумор взагалі позитивно впливає на людей: поліпшує настрій, вселяє оптимізм, допомагає пережити негаразди. Але сміх може бути й гострим, нищівним, таким, що викриває вади […]...
- Комічне й трагічне в комедії А. С. Грибоєдова “Горі від розуму” Комедія А. С. Грибоєдова була написана в 1824 році. Автор викриває в ній такі пороки сучасності, як кріпосне право, патріархальність, застійність суспільства, неуцтво, чиношанування, догідництво перед вищестоящими, преклоніння перед іноземним. Незважаючи на те що п’єса була заборонена цензурою, вона швидко розійшлася в списках серед сучасників, що свідчить про те, що комедія була дуже актуальної й […]...
- Комічне та серйозне в романі Дон Кіхот 12. Комічне та серйозне в романі. Світ реальний витісняється світом фантастичним. Уйого уяві кобила стає бойовим конем, а сам він – бідний дворянин – мандрівним лицарем, захисником знедолених. Перша пригода Дон Кіхота виглядає дуже комічною, коли він веде бій з вітряками, вбачаючи в них велетнів. Іноді цей дорослий чоловік здається дитиною в своєму розумінні дійсності. […]...
- Комічне у романі М. Шолохова “Піднята цілина” Гумору і комічному взагалі в романі М. Шолохова приділяється особлива роль. Безсумнівно дотепний і як людина, і як письменник, автор не жалує комічних рис, описуючи героїв, які йому симпатичні. Смішні сцени роману не тільки розважають читача, роблячи сам процес читання більше цікавим, але і дозволяють глибше проникнути у внутрішній світ його персонажів. Можна сказати, що […]...
- “Чи може гумор, сатира, бути зброєю в боротьбі з недоліками життя” Гумор і сатира однаково часто використовується у якості зброї письменників у їх боротьбі з недоліками життя суспільства. Гумор та сатира – це рідні брат та сестра, але характер у них різний. Гумор м’який, добродушний, хоча часом і не настільки вже нешкідливий, як може здатися з першого погляду. Сатира серйозніше, гостріше на мову. Вона бичує, жалить, […]...
- Засоби комічного у творчості Остапа Вишні (3 варіант) “Який би я був щасливий, якби своїми творами зміг викликати усмішку, хорошу, теплу усмішку… Ви уявляєте собі: народ радісно “смікнувся!” – занотував колись у своєму щоденнику чародій сміху Остап Вишня. З того часу минуло майже століття, але народ, для якого так самовіддано творив митець, продовжує сміятися весело і щиро, читаючи його твори. Сміються люди так, […]...
- Трагічне і комічне в образі Шарля Боварі (за романом Гюстава Флобера “Пані Боварі”) Трагічне і комічне в образі Шарля Боварі (за романом Гюстава Флобера “Пані Боварі”) Гюстав Флобер – це один з трьох великих реалістів Франції, чия творчість вплинула на розвиток усієї французької літератури ХІХ століття. Для його творчості є характерним особливий скептичний настрій, автор не бажає приймати реалії існуючого світу через їхню ницість і дріб’язковість і засуджує […]...
- Остап Вишня – письменник-новатор Сатира і гумор – прадавні жанри літератури, що висміюють хиби людей, суспільства, держави тощо. Як правило, гумор асоціюється з висміюванням рис людини, а сатира – держави та суспільного ладу. В час, коли творив Остап Вишня, навіть гумористичні твори мали утверджувати більшовизм. Але ж це розходилося з сутністю сатири. Тому Остап Вишня, справжній сатирик за природою […]...
- Остап Вишня – майстер гумору (2 варіант) Остап Вишня – один із зачинателів і найвизначніших представників української сатирично-гумористичної літератури. Письменник, який у 20-х роках минулого століття заохотив мільйонні маси до читання, якого в той час називали “королем українського тиражу”, якого сьогодні по праву вважають найяскравішою постаттю національного відродження 20-х рр. Остап Вишня – майстер гумору, чародій сміху, який за особливостями природи свого […]...
- Засоби комічного у творчості О. Вишні (ІII варіант) “Який би я був щасливий, якби своїми творами зміг викликати усмішку, хорошу, теплу усмішку…Ви уявляєте собі: народ радісно Vсміxнувся!” – занотував колись у своєму щоденнику чародій сміху Остап Вишня. З того часу минуло майже століття, але народ, для якого так самовіддано творив митець, продовжує сміятися весело і щиро, читаючи його твори. Сміються люди так, як […]...
- Зображення конічного в оповіданнях А. Чехова (за творчістю А. Чехова) I. Сміх – одна з численних переваг людини над твариною. (Лише людині властиво сміятися. За допомогою сміху людина позбавляється негативних емоцій, виявляє свої почуття, реагує на ті чи інші події або явища.) II. Використання комічного у літературі. III. Зображення комічного у творах А. Чехова. 1. Оповідання А. Чехова “Хамелеон” – яскравий приклад комічного. 2. Проблеми, […]...
- Трагічне і комічне в образі Дон Кіхота Лицарі минулого… Вони бентежать душі жіночої половини суспільства уже протягом кількох століть. Чи, може, то живе в наших душах туга за незнаною минувшиною, чи не вистачає сили і мужності в наших сучасниках. Юнакам же в обрисах попередніх епох увижаються лицарські турніри і славні звитяги. А славнозвісні кодекси честі! Чи й справді дотримувались їх воїни минулого, […]...
- ПЛАНИ – МАРК ТВЕН, Е. ПОРТЕР, Р. БЕРНС 5 клас СВІТ ДИТИНСТВА МАРК ТВЕН, Е. ПОРТЕР, Р. БЕРНС ПЛАНИ Своєрідність гумору М. Твена у повісті “Пригоди Тома Сойєра” 1. Поняття про комічне, гумор, іронію, сатиру. (Комічне (грец. komikos – смішний) – відображення дійсності, яке супроводжується сміхом без співчуття, страху і пригнічення. Гумор (лат. humor – волога, рідина) – різновид комічного, відображення смішного в […]...
- Види комічного – ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ Види комічного ГУМОР (від англ. humour – причуда, норов; лат. humor – волога) – різновид комічного, зображення життя у беззлобно-добродушному, жартівливому тоні. На відміну від – сатири, яка відзначається заперечним пафосом, гумор не заперечує зображуване, а піддає осміянню лише певні його сторони. Гумор властивий багатьом жанрам українського фольклору (анекдоти, приказки, коломийки, пісні тощо). […]...
- Іронія і гротеск у творі “Крихітка Цахес” Гротеск (химерний, незвичайний, від італ. – грот, печера) – максимально можливе перебільшення, засноване на нарочитому перетворенні дійсності за допомогою фантазії. Іронія (гр. – удавання, прихований глум). Прихована насмішка; глузування, кпини, сарказм, кепкування, глум. Стилістичний засіб, коли слову або зворотові надається протилежне значення з метою глузування. Художній троп, який виражає глузливо-критичне ставлення митця до предмета зображення. […]...
- АЛЕГОРІЯ. БАЙКА. МОРАЛЬ Українська література 6 клас ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ АЛЕГОРІЯ. БАЙКА. МОРАЛЬ Чи властиві риси вдачі Мухи й Бджоли людям? Звичайно ж, так. Усі люди різні: кожен має свої вади й переваги. Мабуть, тим світ і цікавий. Кожна культурна й освічена людина прагне досконалості, тому постійно працює над собою, вчиться на помилках. Байки теж навчають бачити у тваринах […]...
- Абсурд Абсурд (лат. absurdus – безглуздий) – нісенітниця, безглуздя. Термін у цьому значенні вживається істориками літератури і критиками, які аналізують поведінку персонажів художніх творів з позицій правдоподібності (культурно-історична школа, реальна критика). Термінологічного статусу абсурд набуває у словосполученнях “література абсурду”, “театр абсурду”, які використовуються для умовної назви художніх творів (романів, п’єс), що змальовують життя у вигляді начебто […]...
- ГУМОР. СПІВОМОВКА Українська література 6 клас КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА ГУМОР. СПІВОМОВКА Гумор – цс художній прийом у творах літератури, спосіб художнього зображення, коли про серйозні речі говориться з добродушною посмішкою. З гумором письменники найчастіше говорять про якісь дрібні вади людей, смішні риси їхнього характеру, поведінки чи зовнішнього вигляду. Термін гумор часто вживається поряд з терміном сатира, що […]...
- Трагікомедія Трагікомедія – драматичний жанр, якому властиві риси одночасно і трагедії, і комедії. Це відрізняє її від драми як жанру, що є проміжним між трагедією та комедією. В основі трагікомедії лежить трагікомічне світосприйняття драматурга. Очевидно, що трагічне або комічне як у житті, так і в мистецтві не можуть існувати “паралельно”, не стикаючись одне з одним. Взаємодію […]...
- Власне драма – визначення Власне драма – драматичний твір, в основу якого покладено гострий життєвий конфлікт, але напружена боротьба та складні переживання персонажів не ведуть до трагічної розв’язки. У драмі можливі елементи трагічного й комічного, проте вони не домінують. “Серйозна й зворушлива драма посідає середину між героїчною трагедією та веселою комедією”. Трагедія і комедія показують життя дещо однобічно, бо […]...
- Іронія і гротеск в зображенні зіткнення демонічних сил із московською дійсністю (за романом М. Булгакова “Майстер і Маргарита”) Іронія і гротеск в зображенні зіткнення демонічних сил із московською дійсністю (за романом М. Булгакова “Майстер і Маргарита”) І. Спроба визначення жанру. (Як правило, жанр твору диктує використання певних художніх засобів. Але у даному випадку важко визначити різновид роману, в якому є міф і реальність, комічне й трагічне водночас. Саме тому Булгаков використовує у різних […]...
- Мисливці всміхаються, молодо (За “Мисливськими усмішками” О. Вишні) Остап Вишня зробив значний внесок в українську літературу. Його доля склалася дуже непросто, але почуття гумору ніколи не зраджувало цього веселого й дотепного письменника. “Мисливські усмішки” – це збірка досить коротких оповідань, у яких мова йде про складні взаємини між мисливцями, а також між мисливцями й дичиною, тобто про полювання. Дійсно полювання не є спортом […]...
- Поясніть природу сміху та назвіть засоби комічного у творі Мольєра “Міщанин-шляхтич” У комедії “Міщанин-шляхтич” висміюється прагнення головного героя, багатого міщанина Журдена будь-що долучитися до світу аристократів. Для цього він наймає вчителів, які вчать манерам вищого світу: музиці, танцям, фехтуванню тощо, викидає гроші на аристократське вбрання. Засобом комічного у “Міщанині-шляхтичі”, по-першу, стає гумор. Це веселий сміх над наївністю героя. Адже до пуття в пана Журдена нічого не […]...
- Засоби творення гумору та сатири у віршах В. Самійленка. TЛ: гумор і сатира (поглиблено) УРОК 66 Тема. Засоби творення гумору та сатири у віршах В. Самійленка. TЛ: гумор і сатира (поглиблено). Мета: поглибити поняття про гумор і сатиру; розвивати навички виразного й вдумливого читання поетичних творів, формувати вміння описувати гумористичні ситуації; виховувати почуття розуміння цінності дотепного, а часом і в’їдливого слова у житті людини. Обладнання: збірки творів письменника, ілюстрації […]...
- Частівка Частівка – жанр народної лірики, чотирирядкова, іноді – шестирядкова римована пісня швидкого темпу виконання. Розмір переважно хореїчний. Ч. – імпровізація, адресована конкретній особі чи аудиторії, оформлена як моментальний влучний відгук на злобу дня. Тематичний та емоційний обшир Ч, досить широкий – від побутових фактів до подій великого суспільного значення. В ній виражаються й інтимні переживання, […]...
- “КАЗКА НЕПРАВДА, ДАВШИ ЇЙ НАТЯК!..” (А. С. ПУШКІН) (по російській літературній казці М. Е. Салтыкова-Щедріна) Із всіх видів мистецтва Література має у своєму розпорядженні найбільш багаті можливості для втілення комічного. Найчастіше виділяються наступні види й прийоми комічного: сатира, гумор, гротеск, іронія. Сатирові називають поглядом “через збільшувальне скло” (В. Маяковський). Об’єктом сатири в літературі можуть бути самі різні явища. Політична сатира зустрічається найчастіше. Яскравим […]...
- Образи аристократів – ОБРАЗНА СИСТЕМА КОМЕДІЇ “МІІДАНИН-ШЛЯХТИЧ” ЛІТЕРАТУРА XVII СТОЛІТТЯ: МІЖ ВІДРОДЖЕННЯМ І ПРОСВІТНИЦТВОМ § 8. ОБРАЗНА СИСТЕМА КОМЕДІЇ “МІІДАНИН-ШЛЯХТИЧ” Образи аристократів Граф Дорант – зубожілий аристократ, людина без моральних норм. Він обдурює Журдена, не гребуючи жодними засобами, аби видурити в того гроші. І все це під маскою вишуканості й благопристойності. Удаючи із себе друга Журдена, Дорант живе за його рахунок і […]...
- БЛУД Різновид нечистої сили, який не має виразної персоніфікації. Згідно з легендою, це скинутий з неба злий дух, що не встиг приземлитися й завис у повітрі. Відтак блуд чіпляється до кожного, хто випадково торкнеться його. Може набирати вигляду птаха, чоловіка, кота, собаки, світла тощо. Найчастіше він чатує на роздоріжжі. Вчепившись у людину, блуд може змушувати її […]...
- Теоретико-літературні поняття III. Література кінця XVIII – початку XX ст. Теоретико-літературні поняття Епос Епос – один із трьох родів літератури (поряд із лірикою і драмою), у творах якого життєвий зміст розкривається у формі авторської розповіді про людей і події. Епічний твір (від грец. “розповідь, слово”) – художній твір, у якому зміст розкривається у формі авторської розповіді про […]...
- Особливості індивідуального стилю та творчої манери Остапа Вишні – Остап Вишня Остап Вишня (1889-1956 pp.) Особливості індивідуального стилю та творчої манери Остапа Вишні Про творчу манеру видатного українського гумориста Остапа Вишні писав інший відомий письменник М. Рильський: “Автор “Усмішок” – дуже своєрідний художник. Його манеру не сплутаєш ні з чиєю. Можна і треба вчитися у нього творчого ставлення до життя, але марна річ – наслідувати його”. […]...
- Гумор Гумор (лат. humor – волога, рідина) – різновид комічного, відображення смішного в життєвих явищах і людських характерах. Г. не заперечує об’єкта висміювання і цим відрізняється від сатири, для якої характерне цілковите заперечення й різке осміяння зображуваного. Добродушний Г. піддає осміянню здебільшого часткові недоліки загалом позитивних явищ, окремі смішні риси в характері людини. Поняття Г. вживається […]...
- Чим різняться гумор, іронія, сарказм? В основі комічного лежить смішне, але форми його втілення в художньому творі різні. В гуморі поєднуються “доброзичлива усмішка з дотепним її виявом, який грунтується на суперечності між уявним і сущим. Гумор не заперечує певного життєвого явища, а лише підкреслює його недосконалість, як, наприклад, у творі Остапа Вишні “Дзвонарі”: “…- Турбує вас кандидат філологічних наук Іван […]...
- Відповіді до теми: творчість І. Карпенка-Карого (8 клас) 1. Стисло перекажіть біографію І. Карпенка-Карого. Назвіть справжнє ім’я письменника? Чому він обрав собі такий псевдонім? Справжнє ім’я Івана Карпенка-Карого – Іван Карпович Тобілевич. Першу частину псевдоніма утворено від імені батька письменника (Карпенко – тобто син Карпа), друга частина подвійного прізвища взята з твору “Назар Стодоля” (герой цього твору Гнат Карий був одним з найулюбленіших […]...
- Фейлетон Фейлетон (фр. feuilleton – аркуш) – невеликий за обсягом жанр художньо-публіцистичної літератури злободенного характеру. Започаткований 1800, коли при французькій газеті “Journal des Debats”, при якій з’явився листок-додаток, спочатку заповнюваний театральною хронікою тощо. Згодом його було замінено особливим “підвалом”, який мав конкретно визначене місце на полосі. Лише пізніше Ф. віднайшовся у своїй іманентній властивості, коли певна […]...
- Алогізм Алогізм (грецьк. а – префікс, що має заперечне значення, та logismos – розум) – сполука суперечливих понять, свідоме порушення логічних зв’язків, ініційоване задля створення певного стилістичного та смислового ефекту. Цей стилістичний прийом досить поширений у ліриці: Над криницею троє. Клубок І синя нитка. Поглянула жона на чоловіка, А в нього на обличчі Клубок І чорна […]...
- ОРНАМЕНТАЛЬНИЙ СТИЛЬ ОРНАМЕНТАЛЬНИЙ СТИЛЬ – стиль, характерний для літератури Київської Русі XII ст. Його основними ознаками є мозаїчність, використання старого матеріалу як прикраси нового твору, вільне зміщення в часі, смілива зміна теми, включення до оповіді численних відгалужень від основної теми, символічність відтворення дійсності тощо. Творам, написаним у XII ст., притаманні нагромадження прикрас, гіперболізація, протиставлення, ускладнений синтаксис, яскрава […]...
- Особливості композиції роману М. Булгакова “Майстер і Маргарита” Композиція – це організація художнього твору, співвіднесеність і взаємодія його компонентів, яка забезпечує єдність форми й змісту. Вона залежить від особливостей художнього мислення письменника і жанрових ознак його твору, вона включає в себе єдність усіх образних засобів і принципи їх співвідношення й групування, конфлікт і розстановку персонажів, вставні новели й ліричні відступи. Усі художньо-образні засоби […]...
- ПРО ГУМОРЕСКУ Українська література 6 клас ПРИКМЕТИ ВЕСНИ Гумореска (від слова гумор) – назва невеликого художнього твору, у якому про події та персонажів розповідається у жартівливому тоні. Твори Остапа Вишні “Перший диктант” і “Як ми колись учились” – гуморески. У них письменник змальовує події та персонажів чудернацько, часом недоречно, і саме це є основою смішного. При цьому […]...
Підтекст »