Коштовні пам’ятки Київської Русі
Про неабияку роль Києва як столиці однієї з найбільших східноєвропейських держав середньовіччя свідчать не лише літописи та залишки архітектурних споруд, а й знайдені у ньому численні скарби. Це – неоціненне джерело для вивчення історії, політики, економіки, торгівлі, соціального устрою і культури. Особливе значення мають ці скарби у дослідженні давньоруських ремесел.
Знайдені коштовності також указують на певні події, пов’язані з князівськими міжусобицями і навалами кочовиків.
Поняття “київські скарби” для світової
М’ятки історико-культурної спадщини однієї з найвеличніших держав середньовічної Європи. Це сотні безцінних виробів, у яких не лише відображено досягнення далекої епохи в ювелірному ковальстві, литві, техніках емалі, чорніння, карбування, гравірування, а й передано яскраві образи епохи переходу від язичництва до прийняття християнства.
Майже всі скарби в Києві знайдено на забудованій у давні часи території міста.
Більшість київських скарбів складається з ювелірних жіночих прикрас із золота й срібла. При цьому значно переважають срібні ювелірні вироби. Це закономірно для скарбів середньовічної Європи, адже тоді золота було дуже мало, а срібло добували в багатьох країнах.
Золото в європейських країнах з’явилося тільки після відкриття Америки.
Деякі скарби містять монети Візантії, арабських і європейських країн, Київської Русі. Велику цінність становлять знахідки майже унікальної монетної гривні особливого київського типу, що являла собою зливок срібла чи золота певної форми й ваги. Монетні скарби дають змогу вивчати торговельні зв’язки Київської Русі з іншими країнами.
Більшість скарбів Київської Русі нині зберігається в Музеї історичних коштовностей України в Києві.
Related posts:
- Історія Київської Русі у “Велесовій книзі” Історія Київської Русі у “Велесовій книзі” І. “Велесова книга” – найдавніший літопис праукраїнців. (52 дубових дощечок вміщують 72 тексти з історії наших пращурів з ІІ століття до нашої ери до початку ІX століття, коли виникла Київська Русь.) ІІ. Історична цінність “Велесової книги”. 1. “Велесова книга” – пам’ятка-захист віри наших предків. (Заклик захищати стародавні духовні святині […]...
- “Історичне значення Київської Русі” Слов’янський народ, який на той час жив на території Київської Русі, створив самобутню, багату і високу духовну та матеріальну культуру, яка базувалася на попередніх здобутках східних слов’ян. Одна з наймогутніших держав середньовічної Європи суттєво прискорила культурний і економічний розвиток слов’ян, стала одним з головних етапів формування східнослов’янських народів. Завдяки своїй могутності Київська Русь була спроможна […]...
- Твір на тему: “Історичне значення Київської Русі” Слов’янський народ, який на той час жив на території Київської Русі, створив самобутню, багату і високу духовну та матеріальну культуру, яка базувалася на попередніх здобутках східних слов’ян. Одна з наймогутніших держав середньовічної Європи суттєво прискорила культурний і економічний розвиток слов’ян, стала одним з головних етапів формування східнослов’янських народів. Завдяки своїй могутності Київська Русь була спроможна […]...
- Культура Київської Русі Корені українського народу сягають часів, які передували добі Київської Русі. Своїми витоками наш народ тісно пов’язаний з історією слов’ян. У далекому минулому постала усна народна творчість доби Київської Русі. Відтоді до нас дійшли легенди й перекази, дружинні, святкові, весільні пісні, билини, колядки, прислів’я, приповідки. Чудовими пам’ятками давньоруської народної творчості є билини. Вони оспівують мужність і […]...
- Культурна спадщина Київської Русі Корені українського народу сягають часів, які передували добі Київської Русі. Своїми витоками наш народ тісно пов’язаний з історією слов’ян. У далекому минулому постала усна народна творчість доби Київської Русі. Відтоді до нас дійшли легенди й перекази, дружинні, святкові, весільні пісні, билини, колядки, прислів’я, приповідки. Чудовими пам’ятками давньоруської народної творчості є билини. Вони оспівують мужність і […]...
- Вплив фольклору на словесне мистецтво Київської Русі Київська Русь – могутня слов’янська держава, глибинна історія якої оспівана в давньоруських билинах, літописних легендах, у творах вітчизняних і візантійських письменників. Найбільша держава середньовічної Європи займала величезний простір від Ладозького і Онезького озер до Дунаю, від Карпат до Волги. Київська Русь часів свого розквіту представлена чудовими пам’ятками зодчества, живопису, прикладного мистецтва, історичними, публіцистичними, художніми творами. […]...
- Світове значення візантійської культури та її вплив на культуру Київської Русі Світове значення візантійської культури важко переоцінити. Саме Візантія зберегла протягом Середньовіччя греко-римську культурну основу і вже цим підготувала розвиток гуманізму епохи Ренесансу. І хоча в ХІ ст. християнська церква розпалася на західну – римсько-католицьку і Східну – греко-православну (1054 р.), і Візантія належала до Східної зони, саме візантійська культура мала великий вплив не тільки на […]...
- Історія Київської Русі у прадавній літературі Небагато стародавніх книг залишилося в Україні, але коли бачиш фоліанти, що прийшли до нас із глибини віків, то на думку спадає, що котрийсь із них міг тримати в руках Володимир Мономах, воїн і політик, мисливець і художник, який одного разу сказав: “Що таке людина, як подумати про неї? Як небо уладнано, чи як сонце, чи […]...
- КНИГИ КИЇВСЬКОЇ РУСІ Характерні особливості рукописної книги Київської Русі Рукописна книга Київської Русі має певні, притаманні тільки їй особливості. Уже майстрів перших відомих нам книг характеризували високий рівень художньої культури, довершений смак. Перше, що варто зазначити, це різноманітні формати та обсяги книг залежно від змісту та призначення: або великий фоліант близько тисячі сторінок пергаменту чи паперу, або невеличка […]...
- Князь Київської Русі Олег – історична постать Князь Олег був історичною особою. Про це свідчать документальні джерела: літопис “Повість минулих літ”, Новгородський літопис, хозарські та арабські документи. Він правив у Новгороді замість малолітнього сина Рюрика – Ігоря. Олег був або родичем Рюрика, або його воєводою. 1882 року князь Олег об’єднав Новгородське князівство з Київським. Це сталося так. Князь привів своє військо під […]...
- Поетичне змалювання побуту та звичаїв Київської Русі в поемі О. Пушкіна “Пісня про віщого Олега” Поетичне змалювання побуту та звичаїв Київської Русі в поемі О. Пушкіна “Пісня про віщого Олега” О. Пушкін, видатний російський поет, із дитинства захоплювався творами фольклору, переказами про життя народу в давні часи. В зрілому віці він вивчав історію свого народу. Цей інтерес до історичного минулого знайшов відображення в багатьох творах митця. Поема О. Пушкіна “Пісня […]...
- Зв’язон історії Київської Русі з історією людства у “Повісті минулих літ” У 1110 році Нестор закінчив роботу над новим літописом – “Повістю минулих літ”. На початку твору Нестор чітко сформулював своє завдання літописця – розповісти, звідки пішла земля Руська, і хто в Києві княжив. Але літописець не зосередився тільки на цьому питанні. Він зумів пов’язати історію рідного краю з історією всього людства, яку знав із Біблії. […]...
- ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА (від часів Київської Русі до XVIII ст.) ДАВНЯ українська література бере свій початок від часів давньоруської феодальної держави – Київської Русі. За вісім століть своєї історії пройшла кілька якісних етапів розвитку. Перший – становлення і розквіт літератури часів Київської Русі, або давньоруської літератури. Виникла вона на грунті усної народної словесності, слов’янської міфології, засвоєння (після запровадження 988 р. християнства) візантійсько-болгарського літературного досвіду. До […]...
- “Слово о полку Ігоревім” – велична пам’ятка літератури Київської Русі Здоров’я князеві й дружині, Що борються за народ християнський Із військами поганими! “Слово… “ “Слово о полку Ігоревім” – найвидатніша пам’ятка культури східних слов’ян, живе джерело трьох братніх літератур – української, російської, білоруської. Із “Слова… ” ми дізнаємося про життя наших предків, про їхню величну боротьбу з різними нападниками. Боронити Руську землю від половців було […]...
- Слово о полку Ігоревім – твір давньої Київської Русі Як твір художній “Слово” відзначається надзвичайною образністю мови. Отже, як зазначалося вище, в ньому дуже багато влучних епітетів, наприклад: “Гзак біжит сєрым влъком, Кончак ему слід править к Дону великому”; іноді епітети поетично сміливі, наприклад: “Един же изрони жемчюжну душу из храбра тіла чрес злато ожереліе”; так само численні в “Слові” метафори: “Другого дня вельми […]...
- Слово про закон і благодать Іларіона – Література часів Київської Русі СЛОВО ПРО ЗАКОН І БЛАГОДАТЬ … Всі краї, і городи, і народи почитають і славлять кожний свого учителя, того, що навчив їх православній вірі. Похвалімо ж і ми, по силі нашій, хоч малими похвалами, того, хто велике і дивне діло сотворив, нашого вчителя і наставника, великого кагана нашої землі Володимира, онука старого Ігоря1, а сина […]...
- Коштовні самоцвіти народу Величезні скарби таїть у собі усна народна творчість. І найбільшою окрасою її є народні пісні. Як коштовні самоцвіти виграють розмаїттям кольорів, так і народна лірика виблискує багатством найрізноманітніших тем і мотивів. У народі будуть вічно жити героїчні захисники рідної землі, оспівані в піснях. Завжди будуть хвилювати і зворушувати пісні про кохання, про людські взаємини. Немеркнучими […]...
- Махабхарата і Рамаяна – визначні памятки індійського епосу Даний реферат виконаний командою сайту Www. ukrreferat. com – найбільшого сайту з українськими рефератами та курсовими роботами! РЕФЕРАТ На тему: Махабхарата і Рамаяна – визначні памятки індійського епосу Махабхарата – енциклопедія давньоіндійського життя Махабхарата (буквальний переклад – підтримуючий воїн) – велика оповідь про Бхаратів, епічна поема про боротьбу між двома родами – Пандавами і Кауравами. […]...
- Освіта в Київській Русі Оволодіння книжністю в Київській Русі вважалося державною справою. Саме тому князь Володимир Святославович після хрещення створив у Києві школу для дітей бояр і дружинників. Молодь мала не просто освоїти грамоту й підготуватися до церковного служіння, а здобути освіту, гідну громадян великої держави. Поширеним було й індивідуальне домашнє навчання. Грамотність поширювалася серед різних верств населення, про […]...
- Образ Софії Київської – символ духовного надбання українського народу Образ Софії Київської – символ духовного надбання українського народу (ЗА РОМАНОМ ПАВЛА ЗАГРЕБЕЛЬНОГО “ДИВО”) Павло Загребельний – відомий український письменник, автор багатьох творів про наших сучасників. Але особливе місце посідають в його творчості історичні романи. Один із найвідоміших – роман “Диво”, над яким автор працював десять років, маючи на меті “показати нерозривність часів, показати, що […]...
- Образ Софії Київської в романі П. Загребельного “Чудо” Екзаменаційні добутки по українській літературі. З раннього дитинства, подорожуючи історичними місцями української землі, ми захоплюємося архітектурними спорудженнями, фресками, картинами й завжди в нас виникає безліч питань: хто створив ці шедеври? Як збереглися вони, створені багато сторіч назад, до наших днів? Відповідь на деяких з таких питань дав видатний український письменник П. Загребельний у своєму циклі […]...
- Твір Коштовні самоцвіти народу Коштовні самоцвіти народу Величезні скарби таїть у собі усна народна творчість. І найбільшою окрасою її є народні пісні. Як коштовні самоцвіти виграють розмаїттям кольорів, так і народна лірика виблискує багатством найрізноманітніших тем і мотивів. У народі будуть вічно жити героїчні захисники рідної землі, оспівані в піснях. Завжди будуть хвилювати і зворушувати пісні про кохання, про […]...
- Поширення грамотності й поява літератури на Русі Культура Древньої Русі відбулася від культур місцевих східнослов’янських племен. У теж час, не дивлячись на її слов’янську спрямованість, російська культура активно розвивала контакти із закордонними культурами, у першу чергу з Візантією, Болгарією, країнами Центральної Європи, Скандинавією, Хазарським каганатом і арабським Сходом. Культура Древньої Русі розвивалася настільки стрімко, що вже до XI в. досягла досить високого […]...
- Питання про роль творчості Пушкіна у визвольному русі При рішенні питання про роль Творчості Пушкіна у визвольному, русі його часу необхідно враховувати значення мистецтва як особливої форми суспільної діяльності, обумовленою його художньою специфікою. “Пушкін, прочитавши вірші Державіна: * За слова мене нехай гризе. * За справи сатирик шанує Помітив: “Державін не зовсім правий: слова поета суть уже його справи”. У силу цього роль […]...
- Літописання на Русі Історики пов’язують виникнення літописання на території України-Русі з прийняттям християнства і появою слов’янської абетки, яку створили просвітителі Кирило та Мефодій. Літописи розповідають про те, що відбувалося на київських землях у той чи інший час. Деякі з них записані також зі слів очевидців давніх подій. Наприклад, вважається, що літописні згадки про переможні походи київського князя Олега […]...
- Найдавніша літературна пам’ятна України-Русі (за літописом Нестора “Повість минулих літ”) Кожен, хто цікавиться національною історією та її витоками, знає найдавнішу пам’ятку літератури “Повість минулих літ”. Створена вона була на межі ХІ-ХІ 1 століть ченцем Нестором та іншими літописцями. “Повість минулих літ” є не лише джерелом історії Київської Русі, а й видатним літературним твором. З Богом починаємо, Отче, благослови. Повість минулих літ Нестора, чорноризця Феодосійського монастиря […]...
- Яскрава особистість митця Сивоока, будівничого Софії Київської (за романом П. Загребельного “Диво”) Яскрава особистість митця Сивоока, будівничого Софії Київської (за романом П. Загребельного “Диво”) Понад тридцять років ішов Сивоок гірким шляхом до пізнання майстерності. Він відкрив для себе найголовніше: “Що є мистецтво?” Це могутній голос народу, що лунає з уст умільців. “Я – сопілка в устах мого народу”, – говорить Сивоок. Довгі поневіряння у візантійському полоні завершилися […]...
- Образ Софії Київської як історичної пам’ятки та художнього символу У всі часи людина жадала дива. І чим, як не дивом, є Софія Київська, втілення духовної величі нашого народу. Стоїть вона, належачи як XI століттю, такою ж мірою і XXI – надзвичайне, вічне диво, символ мудрості й сили, таланту й слави. Величний образ собору, цього надзвичайного дива, “що ніколи не кінчається і не переводиться”, став […]...
- Каргалов В. В. Зовнішньополітичні фактори розвитку феодальної Русі Монголо-татарська навала XIII в., що супроводжувалася колосальним руйнуванням продуктивних сил і завершившееся встановленням над російськими землями тяжкого іноземного ярма, зробило глибоко регресивний вплив на економічний і політичний розвиток Русі. Спустошення російських земель татарськими погромами й систематичне пограбування російського народу ординськими данинами мали вкрай важкі наслідки для країни. Міське ремесло було підірвано руйнуванням міст і відведенням […]...
- Твір на тему: Твір-розповідь з історії України. Перша бібліотека на Русі Твір-розповідь з історії України. Перша бібліотека на Русі Серед пам’яток минулого у стародавньому Києві – знаменитий архітектурний комплекс XІ-XVІІІ сторіч – Софія Київська. Його центральна споруда – Софійський собор, закладений у XІ сторіччі за наказом Ярослава Мудрого на честь його перемоги над печенігами. Собор – не тільки неперевершена пам’ятка старовинної архітектури, а й мемо-ріал воїнської […]...
- “Повість минулих літ” у контексті культури Древньої Русі Особливості давньоруської літератури Особливістю давньоруської літератури є рукописний характер її побутування й поширення. При цьому те або інший добуток існувало не у вигляді окремого, самостійного рукопису, a входило до складу різних збірників, що переслідували певні практичні цілі. “Усе, що служить не заради користі, а заради прикраси, підлягає обвинуваченню в суєтності”. Ці слова Василя Великого багато […]...
- Образ Софії Київської – символ духовного надбання українського народу (за романом Павла Загребельного “Диво”) Обpаз Софії Київської-символ духовного надбання укpаїнського наpоду (за pоманом Павла Загpебельного “Диво”) Духовність… Ми знаємо, що починається вона з пpадавніх коpенів нашого pоду, нашого наpоду, пpо який весь світ дізнався, слухаючи чаpівний голос Укpаїни в дзвонах куполів величного Софіївського собоpу, збудованого десять століть тому. Стоїть він і досі під небом істоpії як велич укpаїнського наpоду, […]...
- Виникнення имени-отчества на Русі У Київської Русі ім’я дане було одне у володарів (Рюрік, Олег, Ігор, Ольга), по батькові з’явилася лише кілька століть назад через. Щоправда, стосовно володарям більш уживані були по батькові, а прізвиська, виникаючі головним чином пам’ять військових перемог (Олександр Невський, Дмитро Донський), та деякі прізвиська утворювалися тільки від військових перемог: Всеволод Велике гніздо, Іван Калита (калита […]...
- Твір Обpаз Софії Київської – символ духовного надбання укpаїнського наpоду (за pоманом Павла Загpебельного Диво) Обpаз Софії Київської – символ духовного надбання укpаїнського наpоду (за pоманом Павла Загpебельного “Диво”) Духовність… Ми знаємо, що починається вона з пpадавніх коpенів нашого pоду, нашого наpоду, пpо який весь світ дізнався, слухаючи чаpівний голос Укpаїни в дзвонах куполів величного Софіївського собоpу, збудованого десять століть тому. Стоїть він і досі під небом істоpії як велич […]...
- Жанрова й композиційна своєрідність поеми “Кому на Русі жити добре” Поема “Кому на Русі жити добре” – вершина Творчості Н. А. Некрасова. Він сам називав її “своїм улюбленим дітищем”. Своїй поемі Некрасов віддав довгі роки безустанної праці, вклавши в неї всі відомості про російський народ, накопичені, як говорив поет, “по слівцю” протягом двадцяти років. У жодному добутку російської літератури не проявлялися з такою силою й […]...
- Фольклорна основа поеми Н. А. Некрасова “Кому на Русі жити добре” Поема Н. А. Некрасова “Кому на Русі жити добре” створювалася протягом 16 років (з 1863 по 1877 р.). Н. А. Некрасов, так само як і Н. В. Гоголь, хотів “осягнути всю Русь”, показати всі соціальні шари послереформенной Росії – від селянина до царя. Але грандіозний задум поета був здійснений лише частково, була створена “епопея сучасного […]...
- Війна Русі з Візантією У рік 6449 (941). Пішов Ігор походом на греків. І послали болгари звістка паную, що йдуть росіяни на Царьград: десять тисяч кораблів. І стали воювати, і попленили, попалили всі землі по Понтийському (Чорному) морю, і Суд (область біля Константинопольської затоки) попалили. А кого захоплювали – одних розпинали, в інших же, розстрілюючи їх як мішені, стріляли, […]...
- Коротка характеристика твору “Кому на Русі жити добре” Некрасова Н. А Поема “Кому на Русі жити добре” є вершиною творчості Н. А. Некрасова. Некрасов дивиться на життя очима народу, говорить його мовою. Поет поставив перед собою грандіозне завдання – показати життя пореформеної Росії. Зав’язка – суперечка семеро мужиків про того, кому “привільно, весело живеться на Русі”. Це питання і стає рушійною силою усієї поеми, що змусила […]...
- Проблема народного щастя в поемі Некрасова “Кому на Русі жити добре” “Я ліру присвятив народу своєму”, – писав Некрасов у вірші ” Елегія “. Народна тема хвилювала письменника як ніяка інша, тому він присвятив їй поему-епопею “Кому на Русі жити добре”. Композиція поеми будується за законами класичного народного епосу: вона складається з окремих, щодо автономних частин і глав: частина 1 – “Пролог”, частина 2 – “Мізинок”, […]...
- Образ Єрмила Гирина (по поемі “Кому на русі жити добре”) Микола Олексійович Некрасов, створюючи в поемі “Кому на Русі жити добре” широку картину життя, населяє її й різними типами характерів: це й мужики-мандрівники, що шукають щасливого, піп і поміщик, що попадаються на їхньому шляху, а найбільше, звичайно, селян, убогих і цілком благополучних, як Єрмила Гирин. У марних пошуках ходять наші мандрівники, поки не порадили їм […]...