КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО ГРИГОРІЙ
КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО ГРИГОРІЙ (спр. – Квітка, псевд. – Грицько Основ’яненко, Евстратий Мякушкин та ін.; 29.11.1778, с. Основа, тепер у межах Харкова – 08.08,1843, Харків) – зачинатель нової української прози, драматург, культурний і громадський діяч.
Початкову освіту здобув удома, потім навчався в Курязькій монастирській школі. У 1793 – 1797 рр. служив у війську; пішов у відставку капітаном. Перебування протягом десяти місяців у Курязькому монастирі дало Квітці змогу здійснити остаточний вибір: залишивши у травні 1805 р. стіни обителі, майбутній
Був одним із засновників і директором (1812) професійного театру в Харкові, фундатором Інституту шляхетних дівчат, публічної бібліотеки. Співвидавець першого в Україні журналу “Украинский вестник” (1816-1817), ініціатор видання альманахів “Утренняя звезда” й “Молодик”. 1816 р. обраний повітовим предводителем дворян (до 1829). У 1831 – 1840 рр. – суддя Харківського совісного суду.
1834 р. став членом – кореспондентом статистичного відділу ради Міністерства внутрішніх справ;
Перу письменника належить 80 творів: вірші й фейлетони, п’єси російською мовою (“Приезжий из столици, или Суматоха в уездном городе”, “Турецкая шаль”, “Дворянские выборы”, “Дворянские вибори, часть вторая, или Выбор исправника”, “Шельменко – волостной писарь”, “Ясиовидящая”), гумористичні оповідання й повісті (“Салдацький патрет”, “Мертвецький великдеиь”, “От тобі й скарб”, “Купований розум”, “Пархімове снідання”, “Підбрехач”, повість “Конотопська відьма”), повісті сентиментального характеру (“Маруся”, “Добре роби, добре й буде”, “Козир-дівка”, “Щира любов”, “Божі діти”, “Сердешна Оксана”, “Перекотиполе”) , драматичні твори українською мовою (“Сватання на Гончарівці”, “Шельменко-денщик”, “Щира любов, або Милий дорогше щастя”, “Бой-жінка”), романи, повісті та оповідання російською мовою (“Ганнуся”, “Ярмарка”, “Панна сотникова”, “Знахарь”, “Пан Халявский”, “Жизнь и похождения Петра Степанового сина Столбикова”), історичні нариси, перекази (“Головатий”, “История театра в Харькове”, “Предания о Гаркуше”, “Основание Харькова”, “1812 год в провинции”, “Татарские набєги”), морально-дидактичні нариси (“Листи до любезних земляків”, “Від чого люди бідніють”), критичні замітки (“Супліка до пана іздателя”, “Відповідь п. Тихорському”, “Г. Ф. Квітка про свої твори”). Еволюціонував від класицизму до просвітницького реалізму.
Слави як письменник і зачинатель нової української прози Г. Квітка зажив зануреними в життєву стихію прозовими творами гумористичного й сентиментального характеру. Основна тема прози – народне буття в його яскравості, багатоманітних виявах, етичній цінності. Самобутній хист епіка виявили обидві книги “Малоросійських повістей…” (1834, 1836 – 1837), скомпоновані як безпосередня оповідь простолюдина Грицька з Основи.
Крізь призму ярмарку в Липцях, на якому Кузьма Трохимович виставив “Салдацького патрета”, письменник виявляє не лише побутово-звичаєвий лад життя українського народу, а й утверджує думку, що справжня вартість мистецтва відома народові, а не тим горе – критикам, які лише шукають нагоди, щоб осудом мистецького твору заявити про себе. Вадам життя – пияцтву, неробству й марновірству – протистоїть Г. Квітка оповіданнями “Мертвецький Великдень”, “От тобі й скарб”.
Викриванім козацької старшини та її моральне виродження письменник виявляє у яскравій сатиричній повісті “Конотопська відьма”, вибудуваній не лише на комізмі ситуацій, ай – що особливо важливо – на комізмі образів.
Сентиментальний характер низки творів Г. Квітки, в основу яких покладено зображення складних і благородних почуттів простої людини, визначив стиль повістей поглибленого ліро – психологізму “Маруся”, “Козир-дівка”, “Щира любов”, “Сердешна Оксана”, що мали розважити читача. “Марусею” письменник поставив за мету не лише зачепити його душу оповідаю про долю прекрасної, сповненої доброчесностей дівчини та її коханого, яким, незважаючи на силу їх взаємних почуттів, доля не дала змоги спізнати родинного щастя, а довести спроможність української мови виявити найтонші порухи людської душі. Це завдання він і зумів виконати, як вдалося йому виліпити національно виразні характери, піднести красу родинної традиції українців.
Ліризм почуттів Марусі поступається у повісті Г. Квітки “Козир-дівка” діяльній жіночій натурі ївги; вона, завдяки вірі в безвинність любого її серцю Левка, здобувається на здатність пройти крізь будь-які випробування в пошуку істини і справедливості.
Складну філософську дилему вирішує Г. Квітка повістю “Щира любов”. На шляху до поєднання доль Галочки та офіцера Семена Івановича перепоною виступає їхня станова нерівність: Галочка – донька хоч і заможного, але селянина, а Семен Іванович – дворянин. І хоча закоханий офіцер клопочеться перед архієреєм про дозвіл на нерівний шлюб, Галочка, щоб “не заїсти чужого віку”, тобто не стати згодом тягарем для свого подружжя, вдається до рішучого кроку: одружується з сиротою Миколою і незабаром помирає з туги за втраченим щастям. “Сердешна Оксана” Г. Квітки-Основ’яненка тематично перегукується з “Катериною” Т. Шевченка. Проте Оксана – донька заможної вдови Векли Ведмедихи – прагне вирватися з сільського життя і вийти заміж за панича, “купця або за поповича” з єдиною метою: щоб “у розкоші жити”.
Обман офіцера змушує Оксану позбутися ілюзій: вона проходить низку нелегких випробувань життям, щоб згодом повернутися до рідної домівки і стати доброю донькою для своєї матері й доброю матір’ю для свого сина.
У романі “Пан Халявский” на прикладі двох поколінь автор переконливо виявляє, якими незначними є відміни у психології, поведінці панства та способі його існування. Роль своєрідної системи виховання халявських (“воспитание” як “питание”) та освіти в житті поміщицької родини письменник репрезентує в романі як проникливий педагог, що дотримується засад народної моралі.
Дилогією “Шельменко – волостной писарь” і “Шельменко-денщин” Г. Квітка як драматург вирішив – за відсутності позитивного героя – проблему: що протистоїть світу нікчемності, моральної звироднілості, животіння. Він протиставив цьому світові свою авторську позицію, в основі якої – висміювання “замулення” панських душ. Остання з цих комедій – інтриг має тривале сценічне й кінематографічне життя.
Побутовою комедією “Сватання на Гончарівці”, на системі образів і сюжеті якої позначився вплив “Наталки Полтавки” І. Котляревського, Г. Квітка вперше виводить па українську сцену образ закріпаченої людини. Щирість людських почуттів тут перемагає, і в цьому полягає велика художня правда твору.
Писання “творця людової повісті” (І. Франко) інформували Європу про Україну (публікація “Сердешна Оксана” в Парижі 1854 р.), розбудовували жанрово-стильову систему художньої прози, підносили ідеали гуманності, суспільної справедливості, моральності народних душ.
Літ.: Возняк М. Квітка-Основ’яненко. К., 1946; Гончар О. Григорій Квітка-Основ’яненко. К, 1969; Луцький 10. Драматургія Г. Ф. Квітки-Основ’яненка і театр.
К, 1978; Хропко П. Становлення нової української літератури. К., 1988; Чижевський Д. Історія української літератури. Від початків до доби реалізму.
Тернопіль, 1994.
Л. Задорожна
Related posts:
- КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО – Григорій Федорович Квітка Народився Григорій Федорович Квітка (літературний псевдонім – Основ’яненко) в с. Основа біля Харкова у дворянсько-поміщицькій сім’ї. Служив комісаром у народному ополченні (1806 – 1807), директором Харківського театру (1812), був повітовим предводителем дворянства (1817 – 1828), совісним суддею, головою харківської палати карного суду. Проживаючи в с. Основа під Харковом або самому Харкові, Квітка-Основ’яненко брав участь буквально […]...
- Григорій Квітка-Основ’яненко (1778-1843) Григорій Федорович Квітка народився 18 листопада 1778 р. у слободі Основа, що під Харковом. Походив з дворянської сім’ї, яка мала давнє козацьке коріння. Навчався у приватних учителів та в монастирській школі. Деякий час провів у монастирі як послушник. Залишивши монастир, працював на різних державних та виборних посадах. Кілька разів обирався предводителем дворян Харківського повіту, був […]...
- Григорій Квітка-Основ’яненко – перший прозаїк нової української літератури Григорій Квітка-Основ’яненко – перший прозаїк нової української літератури У літературному житті Харківщини, а відтак і всієї України, особливе місце посідає творчість Григорія Квітки-Основ’яненка. Організатор видання перших журналів і альманахів в Україні, видавець першої збірки українських прислів’їв та приказок, Г. Квітка-Основ’яненко – зачинатель і перший класик прози нової української літератури. Історична заслуга Григорія Федоровича Квітки-Основ’яненка в […]...
- Григорій Квітка-Основ’яненко – Біографія (СКОРОЧЕНО) Григорій Квітка-Основ’яненко При народженні: Квітка Григорій Федорович (1778-1843) Основоположник художньої прози і жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі. Народився 29 листопада 1778р. у селі Основа біля Харкова. Здобув домашню освіту. У 23 роки вступив до Курязького монастиря, але через чотири роки повернувся до світського життя. Був комісаром у народному ополченні, повітовим предводителем дворянства (1817-28), […]...
- Місце і значення творчості Г. Ф. Квітки-Основ’яненка – Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко (1778-1843 pp.) Місце і значення творчості Г. Ф. Квітки-Основ’яненка Розпочавши епоху прози в новій українській літературі, Квітка дав могутній поштовх для її розвитку, продемонструвавши своєю творчістю можливості-української мови як мови літературної. Г. Ф. Квітка-Основ’яненко правдиво показав життя народу, довівши своїми творами, що українською мовою можна писати про серйозне і розчулити читача. Повість […]...
- Григорій Квітка-Основ’яненно – батько української прози Поява повістей та оповідань Квітки-Основ’яненка українською мовою має собою новий важливий етап не лише в його творчості, а й загалом у розвитку української літератури, у формуванні її реалізму й народності. До 30-х років XІX століття у новій українській літературі розвивалися і поетичні й драматичні жанри. Вимоги часу, посилення реалістично-пізнавальних завдань літератури потребували зображення дійсності в […]...
- Квітка-Основ’яненко Григорій Федорович Народився Григорій Федорович Квітка (Квітка-Основ’яненко) в селі Основа (тепер частина Харкова). Виростав він в атмосфері глибокої поваги до рідної мови. В родині багато читали, постійними були домашні вистави. Часто тут гостював Григорій Сковорода. Закінчив Курязьку монастирську школу. У 19 років був зарахований на військову службу. Та в армії не зміг пробути навіть і дня. Після […]...
- ЗНО – Григорій Квітка-Основ’яненко Григорій Квітка-Основ’яненко – перший український письменник-сентименталіст, одним із перших почав писати народною мовою не тільки про смішне, а й про серйозне. Т. Шевченко вважав Г. Квітку-Основ’яненка засновником нової української прози. Г. Квітка-Основ’яненко писав, що українська мова й література “рухається і буде жити” та що ніякі потуги ворогів “не зітруть її з лиця землі”, вона “подужає […]...
- Григорій Квітка-Основ’яненко – батько української прози Поява повістей і оповідань Квітка-Основ’яненко українською мовою являє собою новий важливий етап не тільки в його творчості, а й взагалі в розвитку української літератури, у формуванні її реалізму й народності В 30-х роках XIX сторіччя у новій українській літературі розвивалися поетичні й драматичні жанри. Вимоги часу, посилення реалістичних завдань літератури мали потребу в зображенні дійсності, […]...
- Г. Квітка-Основ’яненко – фундатор української прози Надзвичайно важливе значення для розвитку української літературноїмови має творчість Г. Квітки-Основ’яненка. До нього українська літературна мова застосовувалася тільки у віршованій поезії і драматургії. З-під пера Квітки-Основ’яненка вона вперше розгорнулась у художній прозі. Справжнім патріархом у культурному житті Харкова й України кінця XVIII – початку XIX ст. слід визнати Григорія Квітку-Основ’яненка. Його цілком правомірно вважають основоположником […]...
- Формування літературно-естетичних поглядів – Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко (1778-1843 pp.) Формування літературно-естетичних поглядів Світогляд письменника формувався у складних суспільно-політичних та культурних умовах. Вели кий вплив на нього мали просвітительська російська література кінця XVIII – початку XIX століття (твори І. Крилова, В. Капніста, Д. Фонвізіна та М. Карамзіна) і представники української літератури, зокрема Г. Сковорода та І. Котляревський. Життя і творчість […]...
- “Маруся”. Григорій Квітка-Основ’яненко (1778 – 1843) Григорій Квітка-Основ’яненко перший український письменник-сентименталіст, одним із перших почав писати народною мовою не тільки про смішне, а й про серйозне. Т. Шевченко вважав Г. Квітку-Основ’яненка засновником нової української прози. Г. Квітка-Основ’яненко писав, що Українська мова й література “рухається і буде жити” та що ніякі потуги ворогів “не зітруть її з лиця землі”, вона “подужає противників […]...
- Тема 8. Григорій Квітка-Основ’яненко 9 клас III. Нова українська література Літературний процес кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. Тема 8. Григорій Квітка-Основ’яненко (1778 – 1843) Григорій Квітка-Основ’яненко перший український письменник-сентименталіст, одним із перших почав писати народною мовою не тільки про смішне, а й про серйозне. Т. Шевченко вважав Г. Квітку-Основ’яненка засновником нової української прози. Г. Квітка-Основ’яненко писав, що […]...
- Григорій Квітка-Основ’яненко – Маруся (АНАЛІЗ) Аналіз твору Григорія Квітки-Основ’яненка “Маруся” 1832 р. Літературний рід: епос. Жанр: повість (сентиментально-реалістична, соціально-побутова). Тема: зображення життя українського селянства, праця, побут і звичаї народу. Головна ідея: оспівування високих морально-етичних якостей простої людини. Головні герої твору: Наум Дрот і його дружина Настя, їхня дочка Маруся; Василь (коханий Марусі), Олена (подруга Марусі). Сюжет: розповідь про сім’ю Наума […]...
- Квітка-Основ’яненко Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко Григорій Федорович (1778-1843) Письменник-сентименталіст. Власним життям він канонізував високі моральні принципи: волелюбність, твердість духу, гідність, щирість, добролюбство, прагнення мудрості, надійність, любов до ближнього. Г. Ф. Квітка народився 29 листопада 1778 р. у слободі Основа поблизу Харкова у дворянській родині (від назви слободи й походить його псевдонім – Основ’яненко). Спочатку навчався вдома, а потім – […]...
- Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко (1778-1843 pp.) Григорій Федорович Квітка увійшов в історію української літератури як зачинатель і перший класик художньої прози. Г. Ф. Квітка народився 18 (29) листопада 1778 року у дворянській родині в слободі Основа поблизу Харкова, і прожив усе своє життя у Харкові. Життя письменника було сповнене протиріч. Він вчився тільки в монастирській школі, […]...
- Бурлескно-реалістичні твори – Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко (1778-1843 pp.) Бурлескно-реалістичні твори У творчому доробку Г. Ф. Квітки-Основ’яненка є вісім бурлескно-реалістичних творів, написаних українською мовою. Це оповідання: “Салдацький патрет” (1833 p.), “Мертвецький Великдень” (1834 р.), “От тобі і скарб” (1837 p.), повість “Конотопська відьма” (1837 р.) і невеличкі оповідання “Пархімове снідання” (1841 р.), “На пущання, як зав’язано” (1841 p.), “Купований […]...
- ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО ЛІТЕРАТУРА наприкінці XVIII – на початку XX століття ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО (1778 -1843) Письменник, “батько” української прози. Повість “Маруся” (1832) Ключові слова: – епос; – соціально-побутова повість; – перша україномовна повість нової української літератури; – сентименталізм; – зображення життя українських селян, їхнього побуту, традицій, праці; – оспівування високих морально-етичних якостей простої людини. Понятійний апарат Сентименталізм – […]...
- Зображення життя та побуту українського селянства в повісті “Маруся” – ІІ варіант – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант … Утни, батьку, щоб нехотя На ввесь світ почули… Т. Шевченко На початку XIX століття Україна мала високохудожню поезію і драму, а нової прози ще не було. Відомо, що широко охопити всю складність суспільного життя спроможна лише епічна проза. Тому поява прозових творів Г. Квітки-Основ’яненка була продовженням […]...
- Оцінка поведінки героїв повісті “Маруся” – І варіант – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант Першим прозаїком нової української літератури був Г. Квітка-Основ’яненко, який довів, що і українською мовою можна писати серйозні повчальні твори. Г. Квітка – Основ’яненко, хоч і належав до дворян, але добре знав традиції і побут українського народу, який дуже поважав за його високу мораль. Про високо моральних людей […]...
- Григорій Квітка-Основ’яненко – Маруся (Характеристика твору) Характеристика твору Григорія Квітки-Основ’яненка “Маруся” Григорій Квітка-Основ’яненко стояв поруч з Іваном Котляревським біля першовитоків нової української літератури. Письменника обурювало зневажливе ставлення до його рідної мови та висловлення про непридатність її для написання високохудожніх творів, які могли б розчулити читача, викликати в нього глибокі переживання. Повість “Маруся” стала прикладом того, що українська мова нічим не поступається […]...
- Маруся – Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко (1778-1843 pp.) “Маруся” До сентиментально-реалістичних творів Г. Квітки-Основ’яненка належать сім повістей: “Маруся” (1834 p.), “Добре роби, добре й буде” (1837 p.), “Козир-дівка” (1838 р.), “Щира любов” (1839 р.), “Божі діти” (1840 p.), “Сердешна Оксана” (1841 р.) та “Перикотиполе” (1843 p.). Повість “Маруся” з’явилась 1834 року внаслідок полеміки Г. Квітки з тими представниками […]...
- Оцінка поведінки героїв повісті “Маруся” – ІІ варіант – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант Після виходу в світ “Енеїди” Івана Котляревського в дворянських колах побутувала думка про те, що можливості української літературної мови вичерпуються написанням творів гумористичного плану. Ніби у відповідь на це твердження Г. Ф. Квітка-Основ’яненко створив повість “Маруся”. Цим твором письменник продемонстрував високі й різнобічні художньо-літературні можливості нашої мови, […]...
- Образ кріпака-робітника у творі “Сватання на Гончарівці” – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Г. Квітка-Основ’яненко відомий, перш за все, як талановитий письменник. Але його драматичні твори теж мають неабияке значення для української літератури, для розвитку театру. У них він підіймав важливі сучасні йому проблеми, зокрема, проблему соціальної нерівності у драмі “Сватання на Гончарівці”, та змальовував живих, реальних людей. У центрі драми стоїть […]...
- Поєднання реального і фантастичного в повісті “Конотопська відьма” – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Світова література знає багато прикладів використання фантастики як художньої виразності, помічника автора й провідника його думки. Візьмемо хоча б “Портрет Доріана Грея” Оскара Уайльда, “Ніс” М. В. Гоголя, “Історію одного міста” М. Є. Салтикова-Щедріна. В українській літературі започаткував цей напрям Г. Ф. Квітка-Основ’яненко в повісті “Конотопська відьма”. І справді […]...
- Зображення життя та побуту українського селянства в повісті “Маруся” – І варіант – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант “Маруся” – повість, що за своїми філософськими мотивами та літературними ознаками належить до сентименталізму, літературної течії, що панувала наприкінці XVIII – початку XIX століття. Після довгих часів класицизму й раціоналізму мистецтво знову звернулося до почуттів, доводячи цінність звичайного життя й щастя. Чисті почуття письменники і поети шукали […]...
- Переказ оповідання Невідома квітка Платонова А. П План переказу 1. На безжиттєвому пустирі розцвітає незвичайна квітка. 2. Дівчинка Даша знайомиться з ним і показує його іншим дітям. 3. Діти вдобрюють землю пустиря, і на наступний рік він стає чудово гарним. Нова невідома квітка тягнеться до Даше. Переказ На пустирі самотньо ріс маленьку квітку Пустир був зовсім безжиттєвим – крім квітки, там нічого […]...
- Твір на тему: Квітка-окраса і квітка-цілителька Понад усе моя бабуся любить квіти, а їх у неї пребагато. Чого там тільки немає! Айстри рожеві, сині, наче морс, волошки, фіалки і навіть червоні маки – увесь цей різнобарвний килим виграє й міниться на сонці. Пам’ятаю минулого року бабуся розповідала мені про одну дуже цікаву рослину. На перший погляд, це звичайнісінька собі квітка. Росте […]...
- Аналіз вірша Пушкіна “Квітка” В О. С. Пушкіна є дивний вірш – “Квітка”. Воно невелике – складається з декількох строф. Сюжет вірша простий: ліричний герой знайшов у старій книзі засушений і забутий кимсь квітка. І ці фарби, що втратили, пелюстки підняли в душі героя цілу буру думок і почуттів. Він замислюється про життя людини, про його мрії, прагнення, бажаннях; […]...
- Григорій Квітка-Основ’яненко – Маруся (Стислий переказ, дуже скорочено) Григорій Квітка-Основ’яненко Маруся (Стислий переказ, скорочено) Наум Дрот та його дружина були людьми богобоязними та праведними. В усьому вони дотримуються Божого і морального людського закону. За це Бог допомагає їм. За молитви й невпинну працю дає їм Бог донечку. Дитина теж росте слухняна, покірна, на вулиці з дівчатами не бігає, все коло хати, все молиться, […]...
- Квітка-Основ’яненко: письменник, актор з душею істинного українця Є у центрі Харкова тиха і затишна вулиця, названа ім’ям українського письменника Григорія Квітки-Основ’яненка. Мені подобається сюди приходити – щоразу зупиняюся перед погруддям відомого земляка і подумки поринаю у минувшину Харкова. Люблю гортати сторінки біографії творця новітньої української повісті. Григорій Квітка народився у селі Основа поблизу Харкова. Його батько був власником Основи, а майбутній письменник, […]...
- Григорій Квітка-Основ’яненко – Підбрехач Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко Підбрехач Дуже недобре діло брехати! “Брехнею, – кажуть люди, – світ пройдеш, та назад не вернешся”. Брехун собі ворог і людям зло робить. Усякий зна сю правду, одначе усяк бреше. Не нарівно: один бреше на усі заставки, інший бреше потрішку, оглядаючися; а усе недобре діло брехати. Хоч ти на півпальця збрешеш, а […]...
- Квітка-Основ’яненко Григорій Маруся (скорочено) ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВЯ’НЕНКО (1778-1843) МАРУСЯ (Повість) Починається повість з філософських роздумів автора про людське життя, про те, що немає на сім світі нічого вічного: сьогодні живеш, а завтра – помер. Кожний батько виховує свою дитину, щоб вона була розумною, доброю. Так само і отець небесний: оберігає людей від усякої напасті, а “коли вже й пошле за […]...
- Квітка Конвалія На лісовій галявині красується ніжна квітка конвалія. її яскраво-білі порцелянові дзвіночки приваблюють своєю мініатюрністю і незвичайною геометричністю форм. Струнке зелене стебельце поступово тоншає на верхівці. Скромні дзвіночки наче співають величальну пісню приходу найкращої пори року – весни, яка несе на своїх крилах надію, щастя, чистоту почуттів. За однією з легенд, конвалія виникла від сміху лісової […]...
- Григорій Квітка-Основ’яненко – Малоросійська биль Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко Малоросійська биль Недалечко від якогось-то города, чималенького, що в нім було аж три церкви, одна кам’яна, а дві дерев’яних, було село, а у тім селі жив собі чоловік Демко. Він би то і розумний, як і усяк чоловік, так, потрошку: знав і своє діло коло хліба, вмів свитку залатати, кожушок вихутровати, усе […]...
- Маруся (дуже стисло/скорочено) – Квітка-Основ’яненко Григорій Наум дрот та його дружина були людьми богобоязними та праведними. В усьому вони дотримуються Божого і морального людського закону. За це Бог допомагає їм. За молитви й невпинну працю дає їм Бог донечку. дитина теж росте слухняна, покірна, на вулиці з дівчатами не бігає, все коло хати, все молиться, з матір’ю до церкви радо ходить. […]...
- Квітка Основ”яненко як зачинатель нової української прози Дев”ятнадцяте століття заявило про себе в Європі пристрастями свіжих ідей, хмільних, як молоде вино, ідей, що будуть названі романтизмом і на тривалий час визначать особливий стан людських душ і ставлення людини до світу. Завирували омолоджуючі сили, і народи відчули себе охочими і готовими творити історію. Хвиля суспільної активності окремих особистостей і цілих мас докотилась до […]...
- “Маруся” Г. Квітка-Оснвяненки – це Малоросія з її поетичною природою, з її поетичним життям простого народу, з її поетичними звичаями Ів На початок XIX століття скринька української літератури мала в своєму запасі багато високохудожніх драматичних творів, а ось нової прози на той час ще не було. Добре відомо, що повністю охопити всю многогранність суспільного життя може лише епічна проза. Тому поява творів Г. Квітки-Основ’яненки стала продовженням літературного вкладу І. Котляревського и довела зрілість і художню […]...
- Григорій Квітка-Основ’яненко – Конотопська відьма (Стислий переказ, дуже скорочено) Григорій Квітка-Основ’яненко Конотопська відьма (Стислий переказ, скорочено) І Невеселий сидить у своїй новій світлиці конотопський пан сотник Микита Уласович Забрьоха. Хоч був він завжди охайним, зараз навіть не змінив брудної сорочки, сам невмиваний. Був він чесного й поважного роду, всі предки були старшинами. Забрьосі вже 25 років – давно час одружуватися. Запала йому в душу […]...
- Григорій Квітка-Основ’яненко – Сватання на Гончарiвцi (СКОРОЧЕНО) Григорій Квітка-Основ’яненко Сватання на Гончарiвцi (СКОРОЧЕНО) Малоросійська опера у трьох діях Дійові особи: Прокіп Шкурат. Одарка – його жінка. У л я н а – їх донька. Олексій – кріпак, коваль. Павло Кандзюба – обиватель з-під Харкова. Стецько – його син. Осип Скорик – відставний солдат. Т и м і ш – обиватель із Заїківки. […]...