Любов до рідного краю у творах “Заспів”, “Видиш, брате мій…” – І варіант – БОГДАН ЛЕПКИЙ

БОГДАН ЛЕПКИЙ

Любов до рідного краю у творах “Заспів”, “Видиш, брате мій…”

І варіант

Під небом дальньої чужини,

Де хуги носяться одні

До тебе, кращої дружини,

Складаю я свої пісні.

П. Грабовський

Богдан Лепкий – талановитий український поет. Вся його творчість пройнята любов’ю до рідної землі – Поділля, яку він не забував, навіть живучи в еміграції в Польші.

У своєму вірші “Заспів” поет наголошує на тому, що його корені глибоко вросли в український грунт. Богдан Лепкий вважає, що його

виховала природа рідного краю: “вітер рідного Поділля”, “запах степового зілля.” Надзвичайний вплив на формування його як особистості справила і народна пісня: “веселий спів весільний”, “сумний плач похоронів”, і “звук підгірської трембіти”, і “голос недалеких дзвонів”. Але найсильніше враження на поета з дитинства справили страждання рідного народу – “крик неволеного люду”.

Цей крик, а також свою Батьківщину він не зможе забути ніколи. За нею він сумує в еміграції:

В чужині умру,

Заки море перелечу,

Крилонька зітру..

У розпачі Богдан Лепкий мріє подолати “безконечний шлях” до Батьківщини та полетіти додому разом з лелеками.

У мене виникає надзвичайна симпатія до поета та співчуття до нього. Я полюбила щиру та ніжну лірику Богдана Лепкого, сповнену ностальгії і спогадів про рідний край.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Любов до рідного краю у творах “Заспів”, “Видиш, брате мій…” – І варіант – БОГДАН ЛЕПКИЙ