Любов у повісті А. И. Куприна “Двобій”
1. Портрет і характер Георгія Ромашова. 2. Туга за теперішнім життям у душі молодого офіцера. 3. Любов до Шурочке як порятунок від жорстокості військових будня 4. Образ Олександри Петрівни і її відношення до любові.
5. Неминучість двобою.
– Спи, моя прекрасна, спи, любов моя. Я – біля, я стережу тебе! А. И. Куприн Головний герой повести А. И. Куприна “Двобій” Георгій Олексійович Ромашов – натура чутлива й романтична. Це видно з перших сторінок добутку, коли оповідач починає розповідати про це офіцері Георгій часто замислювався, любив
Підпоручик “був середнього росту, сухорлявий, і хоча досить сильний для свого додавання, але від великої сором’язливості неспритний…
“. З того ж абзацу з’ясовується, що Ромашов носив окуляри. От ще епізод, де описується зовнішність Юрія Олексійовича: “Тоді Ромашов раптом з разючою ясністю й начебто з боку уявив собі самого себе… бліда особа, короткозорість, свою звичайну розгубленість і незручність…”.
Але, незважаючи на це й на звичку Георгія Олексійовича фантазувати й подумки говорити про себе в третій особі, молодий
Протягом всієї повісті Георгій неодноразово заступався за слабку людину ( солдата-татарина, вічно всіма що кривдиться Хлебникова, жінку в публічному будинку) перед сильним (полковником Шульговичем, унтер-офіцером Шаповаленко, поручиком Бек-Агамаловим), тоді коли всі інші покірно мовчали, воліючи бездіяти. В одній з перших розділів повести говориться про те, що й офіцери, і солдати, не особливо обтяжені честолюбством, несли військову службу, як “примусову, неприємну, огидну панщину”. Не любив армійське життя й чутливу людину Ромашов.
І не тільки через її одноманітність, але й тому що люди, живучи в таких умовах, озлоблялися, втрачали людський вигляд, і часто єдиною відрадою офіцера наприкінці дня був похід у їдальню для того, щоб випити Горелки Молодому офіцерові все це огиднуло – він уже навчився випивати, і завів брудний і пошленький роман із замужньою полковою дамою Раїсою Петерсон. А душу Ромашова хотіла теперішній, чистої й щирої любові. Георгій Олексійович, що тонко почуває природу, відчував радісний і світлий настрій весни: “…І в цьому м’якому повітрі, повному дивних весняних ароматів, у цій тиші, темряві, у цих преувеличенно яскравих і точно теплих зірках – відчувалося таємне й жагуче шумування, угадувалася спрага материнства й марнотратна хтивість землі, рослин, дерев – цілого миру”.
Бажання любити особливо відчувалося навесні: “…
У серце ворушилося неясне й солодке передчуття прийдешньої любові… “. Ромашов полюбив дружину поручика Володимира Ефимича Миколаєва Шурочку. Спочатку він випробовував до цієї жінки тільки таємну ніжність, любив відвідувати сімейство Николаевих, спостерігати за нею, тягти нитку, коли вона займалася в’язанням, розмовляти з нею в присутності чоловіка, що готується до іспитів.
Але поступове почуття закоханості в молоду чарівну Олександру Петрівну переросло в більше серйозне й глибоке почуття – у любов: “…На мить згадалася йому Шурочка, така сильна, така горда, гарна, – і щось млосн, солодке й безнадійне занило в нього біля серця”.
23 квітня, у день спільних іменин Олександра запросила Георгія Олексійовича на пікнік на честь її і його іменин. Святкування, особливе час, проведений у сутінках, що згущаються, на відстані від усіх наодинці із Шурочкой ще більше розпалили в молодому підпоручику любов до неї, змусили палко зізнатися коханій у своїх почуттях. Тоді серце Ромашова забилося сильніше, але він не досяг бажаного щастя із Шурочкой. Більше того, вона, назвавши молодого офіцера “милим” і “коханою людиною”, просить його більше не приходити до них додому через брудні анонімні листи, що приходять у будинок Книколаевим.
Тепер Юрію Олексійовичу залишається тільки ходити в неї під вікнами, кидати в них квіти й подумки звертатися до коханої.
“…Часто, побачивши видали жінку, що фігурою, ходою, капелюшком нагадувала йому Шурочку, він біг за нею зі стиснутим серцем, з переривчастим подихом, почуваючи, як у нього руки від хвилювання робляться холодними й вологими”. А чи любила сама Олександра Петрівна Георгія Ромашова? Важко однозначно сказати “так”, навіть, незважаючи на її ніжні слова на адресу молодого підпоручика.
Головний герой повести захоплюється блідою смаглявою особою Сашка, її палаючими губами, гнучкістю її тіла й родимкою на юшці.
Сама ж Олександра рада слухати у свою адресу компліменти від стороннього чоловіка в присутності свого чоловіка Вона готова виявити сиюминутную ніжність, іноді навіть турботу про “арестантике” Ромашова, але в день пікніка вона, уміло роздражнивши молодого офіцера, не може, не хоче віддатися палко люблячому її підпоручикові. Пояснює це вона небажанням боягузтва й обману. Але напередодні дуелі Шурочка все-таки дозволила улюбленому “взяти їхнє щастя”, попередньо домовившись із Ромашовим про умови двобою, які будуть вигідні і її сімейство, і молодому офіцерові.
На мій погляд, самі точні слова про Олександра Николаевой вимовив Василь Назанский, що був коханий Шурочки й близький друг підпоручика Ромашова: “Мабуть, вона ніколи й нікого не любила, крім себе.
У ній пропасти властолюбства, якась зла й горда сила. І в той же час вона – така добра, жіночна, нескінченно мила Точно в ній два чоловіки: один – із сухим, егоїстичним розумом, іншої – з ніжним і жагучим серцем”. З таємної останньої розмови Олександри Петрівни з Ромашовим стає очевидним, що молода жінка спочатку турбується про свою вигоду, своєї репутації, про свою справу (щоб чоловік успішно витримала іспити), а потім уже згадує про честь Георгія Олексійовича. У розпачі, що доходить до сліз, Шурочка обіцяє “зГорети в одна мить як феєрверк”, якщо репутація її чоловіка постраждає, і його залишать у полицю.
Це не могло не торкнути до глибини душі Ромашова, адже щастя й благополуччя улюбленої жінки йому дорожче всього на світі!
Молодому офіцерові не залишається нічого іншого, як скоритися волі Олександри Петрівни. Її слова “Ви неодмінно повинні завтра стрілятися” звучать для “Ромочки” як наказ. Незважаючи на розумну раду Назанского не грати зі смертю, Ромашов іде на цей небезпечний крок в ім’я любові, в ім’я виконання бажання коханій
Related posts:
- Протест підпоручика Ромашова проти несправедливості тупого й жорстокого життя в повісті А. И. Куприна “Двобій” “А якщо моє “Я” не захоче” і “Я” інших людей теж?” – так думав Ромашов про те, що можуть зробити люди, які можуть не захотіти підкорятися життя й тим, хто нею править. Справді, всі, здавалося б, дуже просто – перестати підкорятися. Але одна людина не може зробити нічого. А що міг зробити він, Ромашов? Жити […]...
- Повість А. И. Куприна “Двобій”: сюжет і герої Повість А. И. Куприна “Двобій” – один із кращих добутків письменника. Засноване на автобіографічних мотивах, воно втілило в собі всі враження автора від навчання в кадетському корпусі й чотирьох років військової служби. Однак автобиографични не тільки враження й настрій повести, але і її герої. Багато критиків угадували в підпоручику Ромашові самого Куприна, в образі корпусного […]...
- Моральні й соціальні проблеми в повісті Куприна “Двобій” Моральні й соціальні проблеми в повісті Куприна “Двобій” План 1 Історія створення повести “Двобій” 2 Необхідність змін в армії нерозуміння більшістю солдатів своїх командирів проблема “рукоприкладства” тяжке становище рядових модель кріпосницького ладу в російської армії доля тих людей, які намагаються йти проти системи 3 Шляхи рішення проблем Біографія Куприна була насичена різноманітними подіями, які давали […]...
- Короткий переказ повести Куприна “Двобій” Повернувшись із плацу, підпоручик Ромашов подумав: “Сьогодні не піду: не можна щодня набридати людям”. Щодня він просиджував у Николаевых до напівночі, але ввечері следующею дня знову йшов у цей затишний будинок. “Тобі від барині листа прийшла”, – доповів Гайнан, черемис, щиро прив’язаний до Ромашова. Лист був від Раїси Олександрівни Петерсон, з якої вони брудно й […]...
- Повість “Двобій” А. И. Куприна (символічний зміст назви) Повість “Двобій” – ланка в довгому ланцюзі творів Куприна, присвячених російської армії. “Двобою” передували численне оповідання 1890 – початку 1900-х років (“Дізнання”, “Кущ бузку”, “Нічліг”, “Нічна зміна”, “Похід”), повість “На переломі” (“Кадети”, 1900). За “Двобоєм” випливали оповідання “Весілля” і “Гранатовий браслет” (у якому досить важливу роль грає образ генерала Аносова), оповідання про військових льотчиків першої […]...
- Любов – головна тема повести “Гранатовий браслет” А. И. Куприна 1. Головна героїня повести, її життя в заміжжі. 2. Почуття таємничого Г. С. Ж. 3. Любов у міркуваннях генерала Аносова. 4. Зміст любові для головного героя повісті й самого А. І. Куприна. Я перед тобою – одна молитва: “Так святиться ім’я Твоє”. А. І. Куприн Повість “Гранатовий браслет”, написана А. И. Куприним в 1910 році, […]...
- “Любов настільки всесильна, що перероджує нас самих…” (Ф. М. Достоєвський). По добутку А. И. Куприна “Гранатовий браслет” 1. Тема любові у творчості письменників. 2. Куприн – поет любові. 3. “Гранатовий браслет” – оповідання про “святу” любові Любов. Цій темі присвячено стільки віршів, написано стільки добутків. Мабуть, жоден письменник або поет не обійшов цю тему у своїй творчості. Для когось це було сладостное почуття, що дарує щастя й відчуття спокою. Для когось любов […]...
- “Муштра, одна муштра…”(по добутках Л. Н. Толстого “Після балу” і А. И. Куприна “двобій” ) Тема армії й беззаконь, що панують у ній, ріднить таких різних по масштабі таланта й поглядам художників, як Лев Миколайович Толстой і Олександр Іванович Куприн. Їхнього добутку “Після балу” і “Двобій” написані майже одночасно: в 1903 і 1905 роках. У них письменники, обурені жорстокістю офіцерів і безправ’ям солдат, пояснюють собі й суспільству причину небоєздатності армії […]...
- Тема любові в прозі А. И. Куприна. “Суламифь” – історія про безсмертну й вічну любов 1. Портрет і характер пануючи Соломона. 2. Зображення Суламифи при першій зустрічі із царем. 3. Самовіддана любов Суламифи до Соломона, 4. Любов перемагає смерть. 5. Художня своєрідність і зміст добутку. Тисячі разів може любити людина, але тільки один раз він любить А. И. Куприн Дія повести А. И. Куприна відбувається в далекій античній епосі, ще […]...
- Любов як трагедія непересічної особистості На рубежі XIX і XX століть російська література переживала період особливого розквіту. У поезії він був названий “срібним століттям”. Але і проза збагатилася багатьма шедеврами. На мій погляд, чимало сприяв цьому і А. І. Купрін. Його творчість поєднує в собі дивним чином самий суворий життєвий реалізм і дивовижну легкість, прозорість. Його перу належать одні з […]...
- Любов безкорислива, самовіддана, що не чекає нагороди (по оповіданню И. А. Куприна “Гранатовий браслет”) Любов безкорислива, самовіддана, що не чекає нагороди (по оповіданню И. А. Куприна “Гранатовий браслет”) Часом ми так далекі від реальності в наших мріях, що чергове повернення до дійсності приносить нам біль і розчарування. І ми біжимо від найменших неприємностей життя, від її холодності й нечутливості. У своїх рожевих снах ми бачимо світле Майбутнє, у мріях […]...
- Повість О. Купріна “Двобій” Повість О. Купріна “Двобій” з’явилася у світло в 1905 році. Вона відразу залучила до себе загальна увага й зробила знаменитим її авторО. Дійсно, важко назвати інший добуток, де з такою силою й майстерністю показаний стан армії того часу й вдачі, що панують у ній. Матеріал для “Двобою” дало Купріну саме життя. Письменник учився в кадетському […]...
- Образ Олесі в однойменній повісті Куприна Тема любові – основна тема у творчості А. І. Куприна. Саме любов дає можливість реалізуватися найбільш таємним початкам людської особистості. Особливо дороги письменникові сильні натури, що вміють пожертвувати собою заради почуття. Але А. Куприн бачить, що людина в сучасному йому світі подрібнював, опошлився, заплутався в життєвих проблемах. Письменник мріє про особистість, що не піддана тлетворному […]...
- ОСНОВНІ ТЕМИ Й ІДЕЇ ДОБУТКІВ И. А. БУНІНА, А. И. КУПРИНА ОСНОВНІ ТЕМИ Й ІДЕЇ ДОБУТКІВ И. А. БУНІНА, А. И. КУПРИНА. У літературі взагалі, а в російській літературі особливо, проблема взаємини людини з навколишнім його миром займає дуже істотне місце. Особистість і середовище, індивідуум і суспільство про це міркували багато російських письменників XIX століття. Плоди цих міркувань відбилися в багатьох стійких формулах, наприклад, у відомій […]...
- Любов як трагедія неабиякої особистості На рубежі XIX і XX століть російська Література переживала період особливого розквіту. У поезії він був названий “срібним століттям”. Але й проза збагатилася багатьма шедеврами. На мій погляд, чимало сприяв цьому й А. И. Куприн. Його творчість з’єднує в собі дивним образом найсуворіший життєвий реалізм і дивна легкість, прозорість Його перу належать одні із самих […]...
- ТВІР ПО ТВОРЧОСТІ И. А. БУНІНА И А. И. КУПРИНА ТВІР ПО ТВОРЧОСТІ И. А. БУНІНА И А. И. КУПРИНА И. А. Бунін і А. И. Куприн у своїх добутках зачіпають і розкривають багато тем, але одна з найважливіших – це тема любові. Звичайно ж, автори по-різному описують це світле почуття, знаходять його нові грані й прояви, але ми можемо знайти й загальні риси. Зустрічаємо […]...
- Поезія Ф. Тютчева як “двобій фатальний” Цей всемогутній важіль рухає й Ф. И. Тютчева. Тютчев поет любові! Але любов у нього не тиха, не спокійна, не блаженна, як у Гончарова в романі Обломів. Основною ідеєю творчості Тютчева є протиставлення хаосу й космосу: під цим кутом у Тютчева показана любов. Хочу привести слова В. Соловйова: Але й сам Гете не почував так […]...
- Фолькльорні джерела повісті про добро і зло, любов і ненависть (Михайло Коцюбинський “Тіні забутих предків”) Фолькльорні джерела повісті про добро і зло, любов і ненависть (Михайло Коцюбинський “Тіні забутих предків”) Тут в небі тихо. Ані шум потічка, Ні вітру шум, ні пташка лісова. І тільки десь Іванова Марічка Із того світу кличе його: Йва-а-а! Влітку 1910 року М. Коцюбинський відвідав Криворівню. Цей гуцульський край настільки вразив його (“Тут так гарно, […]...
- Прекрасна пісня про любов (по повісті “Гранатовий браслет”) Олександра Івановича Куприна як людини й письменника сформувало грозовий час Алл С о ч. Р У першої російської революції. Це воно повідомило купринским картинам – як ні похмура була їхня правда – мрію про Майбутнє, жагуче очікування бури, що очистить і перетворить мир. Заповітна думка Куприна-Гуманіста про трагічне протиріччя буття: споконвічно прекрасна людина серед благої […]...
- Поезія любові (по добутках А. И. Куприна й И. А. Буніна) Але коли для щирої любові Страждання завжди необхідно, Те, видно, уже такий закон долі. Навчимося зносити його з терпеньем… В. Шекспір Л. Н. Толстой говорив, що скільки серць, стільки й пологів любові. Це дуже вірно. Я прочитала багато книг про любов, насамперед російську класику (особливо сподобалися мені повісті й оповідання Тургенєва), і зрозуміла, що кожний […]...
- Романтична любов у повісті А. С. Пушкіна “Капітанська дочка” В “Капітанській дочці” таємна думка набагато глибше й значніше. Так, Пушкін як би ховається за образом оповідача, російського офіцера, сучасника Пугачевского повстання, не тільки свідка, але й учасника історичних подій. Але мені здається, що за історичною канвою ні в якій мері не можна забувати й про людські відносини, про силу й глибину почуттів людей. Усе […]...
- Художню-ідейно-художня своєрідність повести Художню-ідейно-художня своєрідність повести З’явившись під час російсько-японської війни й в обстановці наростання першої російської революції, добуток викликало величезний суспільний резонанс, оскільки воно розхитувало один з головних підвалин самодержавної держави недоторканність військової касти. Проблематика “Двобою” виходить за рамки традиційної військової повісті. Куприн зачіпає й питання про причини суспільної нерівності людей, і про можливі шляхи звільнення людини […]...
- Людина й суспільство в добутках А. И. Куприна (“Гранатовий браслет”, “Олеся”, “Гамбринус”) У літературі взагалі, а в росіянці літературі особливо, проблема взаимоотношения людини з навколишнім його миром займає істотне місце. Особистість і середовище, індивідуум і суспільство – про це міркували багато російських письменників XIX століття. Плоди цих міркувань відбийлисій у багатьох стійких формулюваннях, наприклад у відомій фразі “середовище заїла”. Помітно загострився інтерес до цієї теми наприкінці XIX […]...
- Тема любові в прозі Куприна А. И. Куприн – майстер художнього слова – подарував миру прекрасні добутки про неминущі людські цінності. Неможливо обійти такі добутки, як “Суламифь”, “Олеся”, “Гранатовий браслет”, у яких звучить тема піднесеної любові й жіночності. Протестуючи проти вульгарності й цинизма суспільства, продажних почуттів, “зоологічних” проявищ інстинктів, письменник створює дивні по красі й силі приклади ідеальної любові, відправляючись […]...
- Двобій між життям і смертю (за романом І. Багряного “Тигролови”) І. Вплив життєвих поневірянь на творчість Івана Багряного. (І. Багряний народився в с. Куземин на Полтавщині (тепер Сумська обл.) 1906 року. Чотирнадцятирічним підлітком став свідком жорстокої розправи чекістів з його рідними. У 20-ті роки минулого століття працював викладачем малювання, потім – у копальнях Донбасу. Почав писати перші твори і-вступив до організації селянських письменників “Плуг”. Диплом […]...
- Двобій добра і зла у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Двобій добра і зла у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” З давніх-давен люди замислюються над одвічним питанням: що є добро, а що – зло? Чого у світі більше, і що, врешті-решт, перемагає? За душу людини протягом усього її життя сходяться у смертельному поєдинку сили добра і зла. І тільки людина здатна […]...
- Любов допомагає зберегти честь і достоїнство (по повісті А. С. Пушкіна “Капітанська дочка”) Щиросердечна чистота Гринева і його чуйність видні у відношенні до Маші: він кинувся на її захист перед Швабриным, порахував своїм боргом відстоювати честь і достоїнство Маші. Після доби безпам’ятства через дуель Гринев був несказанно радий побачити біля своєї постелі Марью Іванівну, “ангельський голос її” привітав його, Гринева охопило таке “сладостное почуття” радості, що він відразу […]...
- Патріотизм це не любов до ідеї – по повісті “Прощання із Запеклої” У повісті Прощання із Запеклої письменник пише про малу батьківщину, без якої не може бути теперішньої людини. У книзі Що в слові, що за словом Распутін так пояснює це поняття: Мала батьківщина дає нам набагато більше, ніж ми в стані усвідомити. Я вірю, що й у моїй письменницькій справі вона зіграла не останню роль… Повість […]...
- Двобій добра і зла у творах українських класиків середини XIX – початку XX століття Двобій добра і зла у творах українських класиків середини XIX – початку XX століття Жоден із письменників XIX століття не оминав проблеми добра і зла, розкриваючи її з тільки йому притаманною майстерністю й хистом. Втіленням зла виступають перед нами Кайдашиха й Мотря із “Кайдашевої сім’ї” І. С. Нечуя-Левицького. Жадібність, егоїзм, темнота і бездуховність цих жінок […]...
- Двобій добра і зла у творах українських класиків середини ХIХ – початку ХХ століття Двобій добра і зла у творах українських класиків середини ХІХ – початку ХХ століття Кожен з нас рано чи пізно ставить перед собою питання: “Хто я?” Навіщо живу на світі? Що є добро, а що зло?” В усі часи відповіді на ці питання прагнули знайти філософи і вчені, поети і прозаїки. Ці питання вирішує Біблія, […]...
- Тема любові в прозі А. И. Куприна (На прикладі повести “Олеся”) 1. Образ Олеси, особливі риси її характеру. 2. Почуття, що виникло в Івана Тимофійовича до Олесеві. 3. Жертовність і рішучість дівчини з Полісся. … Виходить, не хоче доля нашого з тобою щастя… А якби не це, хіба, ти думаєш, я чого-небудь злякалася б? А. И. Куприн Олеся – росла двадцатичетирехлетняя дівчина з Полісся Волинської губернії […]...
- Любов, яка вона… (За творами О. Купріна) Однією з найвищих цінностей у житті людини, на думку А. І. Купріна, завжди була любов. Любов, яка збирає в єдиний букет все краще, все здорове і світле, ніж життя нагороджує людину, яка виправдовує будь-які позбавлення і тяготи, які тільки можуть зустрітися на його шляху. Так в “Олесі”. Так в “Гранатовий браслет”. Так в “Суламіфі”. Так […]...
- Любов на сторінках добутків И. А. Буніна У першій половині двадцятих років як ніколи сильна у творчості Буніна борьба двох початків: життя й смерті. Противопоставляння смерті письменник бачить у любові. Ця тема стає головної для нього. За його переконанням, любов – це прекрасні миті, що опромінюють життя людини. “Любов не розуміє смерті. Любов є життя” – ці слова Андрія Болконского з “Війни […]...
- Автор і його герої в повісті О. І. Купріна “Поєдинок” Повість О. І. Купріна “Поєдинок” з’явилася у світ в 1905 році. Вона відразу привернула до себе загальну увагу і зробила знаменитим її автора. Дійсно, важко назвати інший твір, де з такою силою і майстерністю показано стан армії того часу і панують у ній звичаї. Матеріал для “Розмови” дала Купріну саме життя. Письменник навчався в кадетському […]...
- Духовний зв’язок письменника з його літературним героєм (по творчості А. И. Куприна) Над вимислом слізьми обіллюся… А. С. Пушкін Відомо, що в героях літературних творів завжди присутні деякі риси характеру самих письменників. У вуста інших героїв письменники вкладають свої наболілі думки. Але особистість письменника залишається схованої для стороннього погляду. Тому можна тільки догадуватися про ті або інші властивості характеру письменника по вчинках його героя Ідучи цим шляхом, […]...
- Олена Матушек – Двобій ДВОБІЙ Чи життєві долаємо гори, Чи в обхід прокладаємо шлях – Всюди нас переслідує ворог, Найпідступніший ворог – Страх. Він собі обирає мішені По лякливих збілілих очах. Наші душі, неначе кишені, Вивертає вік по ночах, На прицілі його пістолета Кожен відступ – в словах чи в ділах. Хто В поеті Убив Поета? Страх! Хто У […]...
- Поетика добутків А. И. Куприна Поетика добутків А. И. Куприна. Із твоєю любов’ю, з пам’яттю про неї Всіх королів на світі я сильней. У. Шекспір Важко знайти письменника або поета, що обійшов би у своїй Творчості тему любові, як, втім, важко знайти людину, серце якого ніколи не зігрівало це почуття. Любов творить чудеса: вона здатна повністю перетворити людини, відкрити йому […]...
- Тема любові в оповіданні А. И. Куприна “Гранатовий браслет Тема любові піднімається А. И. Куприным у багатьох добутках. Ніжна й самовіддана Олеся, трепетна Суламифь, що віддало життя за свого улюбленого, гордо-спокійна князівна Віра – ці прекрасні жіночі образи викликають замилування силою своїх почуттів і залишаються в пам’яті читача. В оповіданні “Гранатовий браслет” тема любові розкривається в особливому аспекті – це тема любові нерозділеної, безмовної. […]...
- Любов як вищий суддя в людській діяльності в оповіданні И. А. Буніна “Темні алеї” 1. Творчий шлях письменника. 2. Спогаду про стару любов. 3. Значення любові в добутку. Народившись в 1870 році в сім’ї збіднілого дворянина, И. А. Бунін з дитинства займався живописом, мріючи стати великим художником. Однак доля розпорядилася зовсім інакше: талановитий хлопчик став чудовим поетом і прозаїком, що тонко почуває настрою навколишнього світу. У наслідку Твардовский напише […]...
- “Поліська казка” А. И. Куприна (аналіз повести “Олеся”) Повість Куприна “Олеся” не може залишити читача байдужим. Історія любові прекрасної дівчини-чаклунки й молодого пана одночасно трагична й прекрасна. Куприн створює казковий образ поліської красуні. В Олесі немає нічого штучного, вона не приемлет неправди, удавання. А наскільки відрізняється дівчина від жителів місцевих сіл! Вона, як вони, проста й неосвічена, але скільки в ній уродженого такту, […]...