Міркування із приводу теми дружби


Дружба – це насамперед взаєморозуміння, відвертість і щирість. “Скажи мені, хто твій друг, і я скажу, хто ти” – це прислів’я акумулює в собі життєвий досвід і мудрість багатьох поколінь. Справді, узи дружби найчастіше поєднують людей, у яких багато загального: місце проживання, навчання, робота, звички, інтереси, смаки, моральні критерії. Звичайно, правил без виключень не буває, але більше шансів стати друзями мають ровесники або ті, хто перебуває на одному щаблі соціальних сходів

Мені чомусь здається, що ключ до розуміння дивних

слів старих вікінга криється саме в цьому, останньому, – соціальному стані. І Олав, і Гаральд, і Эйрик, які у хвилини небезпеки або життєвих непорозумінь підставляли Гримру дружнє плече, теж були вельможами й шановними людьми. Без сумніву, вони були сміливими, добрими й щиро могли підтримати іншого, коли це було необхідно. Але, коли Гримр був щасливим, їхнього серця мовчали.

Адже кожний з них міг виявитися на місці Гримра, кожний уважав себе гідним слави й почестей, які випали на його долю. Напевно, вони йому заздрили. А джерелом заздрості, на мою думку, є те, що люди, у яких багато загального, уважають несправедливим,

коли когось один випадок виносить на гребінь слави або багатства. Мені здається, якби Гримра знову осягло нещастя, друзі, не барячись, прийшли б йому рятуйте!

Вони не стали гірше, серця їх не зачерствіли, але їм не під силу було вирвати з душі змієві заздрості. Тому що вони – лише люди…

Думаю, старий вікінг був прав. У щастя не може бути друзів. Але сподіваюся, що моє власне життя спростує цю думку.

Дивні речі відбуваються в нашому житті, у нашому з вами минулому й сьогоденні…



Міркування із приводу теми дружби