Місце і роль М. Г. Чернишевського у суспільному русі 60-х років XIX століття
В епоху, коли жив і творів Чернишевський, змінився характер і тип російської інтелігенції, тому що змінився її соціальний склад. Якщо в 40-і роки вона складалася в основному із дворян, то в 60-і вона стала різночинською. Феномен суспільної думки – досягнення 60-х років, його ще не було в 40-і – час вільно мислячих одинаків, що поєднувалися в невеликі кружки. Різночинці зіграли у російському суспільстві роль закваски, викликавши могутнє шумування, що зрештою привело до революції.
Більшість різночинців з дитинства знали, що таке приниження,
Сини священиків, якими були семінаристи Чернишевський і Добролюбов стали нігілістами і глашатаями революційних ідей. Чернишевський був не тільки ідейним вождем різночинської інтелігенції, він змінив моральний вигляд епохи. Сучасники одностайно відзначають високі моральні якості цього “нігіліста” і “утилітариста”.
Він з героїчною смиренністю виніс каторгу і висилання. Цей апологет практичної користі і популяризатор теорії,”розумного егоїзму” говорив: “Я борюся за волю, але я
Однодумці Чернишевського прощали йому і відсутність літературного таланта, і кепську мова його публіцистичних і філософських статей, тому що не це було головним.
Його думка, убрана у великовагову і мало витончену форму, змушувала задуматися кращі розуми не тільки у Росії, але й в освіченій Європі. Незважаючи на ідейну наступність, покоління різночинців різко відрізнялося від попередніх вільнодумців із дворян. Часом між ними пролягала непрохідна прірва, що різночинці самі ж поглиблювали.
Зрівняємо Чернишевського і Герцена. Хоча їх зв’язувала спільна справа і дружба, вони ніколи не могли бути повністю одностайні. Чернишевський писав про Герцена: “Який розумник! І як відстав! Адже він дотепер думає, що він продовжує бути дотепним у московських салонах і сперечатися з Хом’яком. А час тепер іде зі страшною швидкістю!
Придивитися – у нього все ще усередині московський пан сидить”. Для “реаліста” Чернишевського Герцен так і залишився прекраснодушним “ідеалістом”!
Різночинці 60-х років не визнавали вільної творчої гри надлишкових сил, їх “реалізм” був бідний, їхня свідомість гранично звужена і зосереджена на тім, що представлялося їм головним. Їхньою характерною рисою стає аскетизм, успадкований всіма наступними поколіннями революціонерів, Борці за загальне щастя, які надихалися ідеями Чернишевського, були безбожниками і аскетами, вони свідомо відмовлялися від надій на потойбічне життя, а при цьому у земному житті вибирали позбавлення, в’язниці, переслідування і смерть. В очах радикально настроєної молоді ці люди вигідно відрізнялися від тих лицемірних християн, які міцно трималися за земні блага і смиренно розраховували на винагороду у майбутньому житті. Чернишевський аж ніяк не був лише рупором їхніх ідей, що з тихого затишного кабінету надихав їх на жертовний подвиг, він був одним з них.
Нехай він помилявся, але все ж таки це був хресний шлях, адже він віддав життя за всіх нещасних і знедолених.
Володимир Набоков, різко негативно оцінивши його літературну й ідейну спадщину, завершив главу, присвячену Чернишевському (вона становить частину роману “Дарунок”), такими поетичними рядками:
Що скаже про тебе далекий правнук твій, То славлячи минуле, то запросто лаючи? Що життя твоє було жахливе? Що, інше могло б щастям бути?
Що, ти не чекав іншого? Що, подвиг твій не даремно здійснював, Працю суху у поезію добра попутно обертаючи. І біле чоло кандальника вінчаючи
Однією повітряною й замкнутою рисою?”.
Related posts:
- Місце і роль М. Г. Чернишевського у суспільному русі 60-х років XІX століття В епоху, коли жив і творів Чернишевський, змінився характер і тип російської інтелігенції, тому що змінився її соціальний склад. Якщо в 40-і роки вона складалася в основному із дворян, то в 60-і вона стала різночинською. Феномен суспільної думки – досягнення 60-х років, його ще не було в 40-і – час вільно мислячих одинаків, що поєднувалися […]...
- Соціалістичний утопізм Чернишевського й роман-антиутопія XX століття Росіянин соціалістичний утопізм беріг свої джерела із французького хрис-тианоского соціалізму, представниками якого були Шарль Фур’є й Констант Сен Симон. Їх ціль полягала в тому, щоб створити благополуччя всім людям, причому реформу провести так, щоб кров не була пролита. Вони відмовлялися від ідеї рівності й братерства й уважали, що суспільство повинне будуватися за принципом взаємної подяки. […]...
- “Новi люди” в романi Миколи Чернишевського “Що робити?” Роман Чернишевського “Що робити?” є художнiм твором, що являє собою “розумовим експериментом” автора, який прагне зрозумiти можливий розвиток тих ситуацiй, колiзiй, типiв особистостей i принципiв їхньої поведiнки, що вже склалися в сучасному життi. Завдання свого твору Чернишевський вбачає в тому, щоб показати, як позитивнi iдеали, далекi вiд дiйсностi мрiй, поступово переходять у сферу реальної, практичної […]...
- Публіцистичність у романі М. Г. Чернишевського “Що робити?” Чернишевський, ув’язнений у Петропавлівську фортецю, який став жертвою царської сваволі, не впав духом. Їм був задуманий і написаний ряд книг, у тому числі і знаменитий роман “Що робити?”, який став програмою дії для декількох поколінь революціонерів. Роман був розпочатий у грудні 1862 року і закінчений через 4 місяці. Герої роману – творці нових відносин між […]...
- Творчий твір: Роман Чернишевського “Що робити” Твір на тему: Еволюція задуму. Проблема жанру. Поява на сторінках “Сучасника” роману Чернишевського, що перебувало тоді в Петропавловской міцності, було подією величезної важливості як у плані суспільно-політичному, так і літературному. На всю Росію пролунало полум’яне слово письменника, що призивав до боротьби за майбутнє соціалістичне суспільство, за нове життя, побудовану на засадах розуму, за справді людські […]...
- Чим близькі мені моральні ідеали “Нових людей” (по романі Н. Г. Чернишевського “Що робити?”) Нам близький і дорогий великий російський мислитель і борець за волю народу Микола Гаврилович Чернишевський. Своєї полум’яної, різнобічної теоретической і політичною боротьбою із силами реакції Чернишевський покизал приклад безстрашності, стійкості, патриотизма й революційної последовательности в досягненні поставленої мети. Роман Чернишевського “Що делать?” запам’ятав у своїх идейно-смислових проблемах, жанровій складності й розмаїтості структур многорусловитті історичний рух […]...
- Роль поета і літератури в суспільному житті (за віршем “До кобзи”) – ІІ варіант – ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант П. Куліш був сучасником Т. Шевченка і багато в чому його однодумцем. Так, йому теж боліли страждання народу, з яким він відчував нерозривний зв’язок, хоч велику частину свого життя провів в Росії та за кордоном. Поезія “До кобзи” увійшла до збірки “Хуторна поезія”, опублікованої у 1882 році, […]...
- “Нові люди” у романі Н. Г. Чернишевського “Що робити?” Як треба із заголовка роману, автор хотів предста-вити якусь програму життєвої перебудови, до-торая повинна принести Росії благо. Добуток має підзаголовок “З оповідань про нових людей”. Це безпосередньо ставиться до головних героїв роману – Кірсанову, Лопухову, Вірі Павлівні. У чому їх новиз-на? Вони будують своє життя по нових принципах Життя на засадах колективізму: роби так, щоб […]...
- Філософські погляди у романі М. Г. Чернишевського “Що робити?” Реалістичний роман, у якому Чернишевський в образній формі виразив свій соціальний ідеал, був свідомо орієнтований на традицію світової утопічної літератури і з’явився новаторським переосмисленням і розвитком жанру утопії. Роман містить найбільш повний і всебічний виклад соціальних ідеалів Чернишевського. Говорячи про утопізм “Що робити?”, ми маємо на увазі не абстрагованість ідеалу і навіть не те, що […]...
- Цивільний подвиг М. Г. Чернишевського Після селянської реформи 1861 року, коли у російських селах почалися хвилювання, викликані грабіжницьким характером реформи, одержала ходіння прокламація “До панських селян”. Її авторство влада вирішили приписати Чернишевському. Однак не так-то просто було розправитися зі знаменитим літературним критиком, статті якого пропускалися царською цензурою і широко друкувалися в “Сучаснику” і “Вітчизняних записках”. Всім було відомо про його […]...
- Базарів і герої Чернишевського Романи “Батьки й діти” Тургенєва й “Що робити?” Чернишевського були написані майже в один час. “Батьки й діти” в 1861 році, а “Що робити?” в 1862 році. Ця епоха підйому разночинского руху, період дії 60-е роки XIX століття, після поразки в Кримській війні й миколаївських репресіях, були для Росії кризовими й, можна сказати, майже революційними. […]...
- “Нові люди” у романі М. Г. Чернишевського “Що робити?” М. Г. Чернишевський писав свій роман “Що робити?”, будучи ув’язненим у Петропавловській фортеці. У цьому романі він писав про “нових людей”, які тільки що з’явилися в країні. У романі “Що робити?”, у всій його образній системі Чернишевський намагався представити в живих героях, у життєвих ситуаціях ті нормативи, які, як він вважав, повинні з’явитися головним мірилом […]...
- Українська поезія 70-90-х років XIX століття Українська поезія 70-90-х років XIX століття Українська поезія останньої третини XIX ст. – унікальне явище в духовній культурі нашого народу. Вона ознаменувала важливий історико-літературний поступ в українському мистецтві слова, гармонійно поєднавши такі важливі для поезії компоненти, як суб’єктивність переживання й об’єктивну предметність, емоційне й раціональне начала. Українська поезія цієї доби була модерною за характером змістових […]...
- Добрі, сильні, чесні й умеющие в романі Н. Г Чернишевського “Що Робити?” “Добрі, сильні, чесні й умеющие” у романі Н. Г Чернишевського “Що Робити?”. Н. Г. Чернишевський письменник другої половини XIX століття. Він займався суспільно політичною діяльністю, тому що був ідейним вождем різночинців, керівником політичної боротьби за звільнення селянства. Всі свої революційні погляди письменник відбив у романі “Що робити?”. У добутку автор показав утопічну ідею, створивши суспільство […]...
- Роль і місце ліричних відступів у поемі Н. В. Гоголя “Мертві душі” 1. Особливості задуму й жанру. 2. Сатиричне звучання ліричних відступів. 3. Міркування про два різновиди письменників 4. Образ Русі: “дивовижній, незнайома землі далечінь” і “птах трійка”. По власному визнанню Н. В. Гоголя, сюжет “Мертвих душ” був підказаний йому А. С. Пушкіним. Уже споконвічно цей добуток замислювався як роман-подорож, що дозволяло охопити творчим поглядом широке коло […]...
- ЕПОХА ЦАРЮВАННЯ ОЛЕКСАНДРА II І ПОЯВА, ОПИСАНИХ У РОМАНІ Н. Г. ЧЕРНИШЕВСЬКОГО ХУДОЖНІ ОСОБЛИВОСТІ Й КОМПОЗИЦІЙНА СВОЄРІДНІСТЬ РОМАНА ЧЕРНИШЕВСЬКОГО. Нетрадиційна й незвична для російської прози XIX століття зав’язка добутку, більше властива французьким авантюр-ным романам, загадкове самогубство, описане в 1-й главі була, по загальноприйнятій думці всіх исследова-телей, свого роду прийомом, що інтригує, покликаним заплутати слідчу комісію й царську цензуру. Тої ж мети служив і мелодраматичний тон оповідання про […]...
- Український романтизм 20-60-х років XIX століття Кожна епоха в літературному поступі самобутня і оригінальна, вона диктує особливі погляди на світ та на людину в світі, щось відсувається на другий план, а на чомусь концентрується увага. До виникнення романтизму в український (так само, до речі, як і у світовій) літературі побутував класицизм. Епоха Просвітництва в культурі, класицизм в літературі мали свою специфіку. […]...
- Зіставляючи романи Н. Островського й Н. Чернишевського Якщо ж говорити про концепції особистості в цілому, що розвиває в романі “Як загартовувалася сталь”, те, напевно, найбільш близьке літературне споріднення можна виявити з романом Н. Г. Чернишевського “Що робити?”. Зіставляючи романи Н. Островського й Н. Чернишевського, критика співвідносила в короткому аналізі образ Павла Корчагіна насамперед з образом Рахметова (наприклад, у книзі Н. Венгрова “Микола […]...
- Українська література 10-хх років ХХ століття. Формування і розвиток українського модернізму РЕФЕРАТ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТЕМА: УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРЕАТУРА 10-хх РОКІВ ХХ СТОЛІТТЯ. ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКОГО МОДЕРНІЗМУ. Українська література впродовж усього ХIX ст. розвивалася в річищі народницької традиції, кредом якої було служіння народові (розумілося головним чином селянство). Реалізм минулого століття пройшов кілька етапів свого розвитку: просвітительський у поєднанні з бароковими та бурлескниними тенденціями (І. Котляревський, П. […]...
- Образи різночинців у романі И. С. Тургенєва “Батьки й Діти” і в романі Н. Г. Чернишевського “Що робити?” И. С. Тургенєв і Н. Г. Чернишевський письменники другої половини XIX століття. Обоє автора займалися обществен-але-політичною діяльністю, були співробітниками журналів “Сучасник” і “Вітчизняні записки”. Н. Г. Чернишевський був ідейним вождем, листи-кому кріпосного права. У своїх добутках писате-чи виступили за звільнення народу Головним героя-мі цих двох романів є Е. Базарів і Рахметов – революціонери-різночинці. Потрібно відзначити, […]...
- ЕПОХА ЦАРЮВАННЯ ОЛЕКСАНДРА II І ПОЯВА “НОВИХ ЛЮДЕЙ”, ОПИСАНИХ У РОМАНІ Н. Г. ЧЕРНИШЕВСЬКОГО Наприкінці царювання Миколи I країна буквально задихалася в лещатах поліцейського режиму: у всіх російських університетах були закриті кафедри філософії, і навіть спроби перекладу на живу російську мову книг Священного писання сприймалися як зухвалий виклик підвалинам суспільства. Протоієрей Г. П. Павский, що викладав у Петербурзькій духовній академії, був засуджений церковним судом за те, що переклав на […]...
- Публічність у романі Н. Г. Чернишевського “Що робити?” Чернишевський, ув’язнений у Петропавловскую міцність, ставшиший жертвою царської сваволі, не впав духом. У міцності їм був задуман і написаний ряд книг, у тому числі й знаменитий роман “Що делать?”, що став програмою дії для декількох поколінь революціонерів. Роман був початий у грудні 1862 року й закінчений через 4 місяці. Герої роману – творці нових відносінь […]...
- Соціалістичний утопізм М. Г. Чернишевського Російський соціалістичний утопізм походив на французький Християнський соціалізм, представниками якого були Шарль Фур’є й Клод Анрі Сен-Сімон. Їх ціль полягала в тому, щоб створити загальне благополуччя, причому реформу провести так, щоб кров не була пролита. Вони відмовлялися від ідеї рівності і братерства та вважали, що суспільство повинне будуватися за принципом взаємної подяки. Вони затверджували необхідність […]...
- ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 40-60-х років ХІХ століття Другий період розвитку нової української літератури припадає на 40-60-ті роки XIX століття. Початком його вважається вихід у світ “Кобзаря” Тараса Шевченка (1840 p.). Цей період характеризується наближенням літератури до суспільного життя й підвищенням її ролі у визвольному русі, адже саме ці роки характеризуються загостренням кризи феодально-кріпосницького суспільства, посиленням боротьби народу з кріпосним правом і самодержавством. […]...
- Місце і роль Бога у творчості Шевченка Про що б не розповідав, що б не описував, до якої б теми не звертався поет, він не забуває Бога, має Бога в душі і серці. Бог для Тараса Шевченка – то велика і найцінніша духовна сила. Без неї не можна ні жити, ні творити, ні боротися. Наприклад, багато разів герой твору “Єретик” Іван Гус […]...
- Художні особливості і композиційна своєрідність роману М. Г. Чернишевського “Що робити?” Нетрадиційна і незвична Для російської прози XІX століття зав’язка сюжету, більше властива французьким авантюрним романам, – загадкове самогубство, описане у першому розділі “Що робити?”, – була, по загальноприйнятій думці усіх дослідників, свого роду прийомом, що інтригує, покликаним заплутати слідчу комісію і царську цензуру. Тієї ж меті служив і мелодраматичний тон оповідання про сімейну драму у […]...
- Центральний персонаж добутку Н. Г. Чернишевського “Що робити?” Рахметов відрізняється від інших героїв роману так само, як сам роман Чернишевського – від тради ционних психологічних романів. У журналі “Епоха”, що издавались М. М. і Ф. М. Достоєвськими, про Рахметове писали як про “якийсь кабінетний міф, що подорожує так само легко по факультетах, як і по Європі” (Н. Соловйов). У художній ієрархії роману він […]...
- “Нові люди!” у романі Н. Г. Чернишевського “Що робити?” Н. Г. Чернишевський писав свій роман “Що робити?”, будучи ув’язненим у Петропавловскую міцність. У цьому романе він писав про “нових людей”, які тільки що з’явилися в країні. У романі “Що робити? “, у всій його образній системі Чернишевський питался представити в живих героях, у життєвих ситуаціях ті нормативи, які, як він думав, повинні виявитися головним […]...
- Місце і роль “Руської трійці” в історії української літератури За назву цього твору я взяв головний девіз гуртка української прогресивної інтелігенції який був створений на початку тридцятих років XIX століття. Сьогодні, коли всі ми є свідками численних гострих дискусій щодо місця, ролі й перспектив розвитку сучасної української мови, історія діяльності цього літературно-політичного об’єднання мас стати для українців актуальним досвідом. В історію української літератури (а […]...
- Тема праці у романі М. Г. Чернишевського “Що робити?” Каменем спотикання для багатьох читачів роману “Що робити?” є сни Віри Павлівни. Їх важко буває зрозуміти, особливо у тих випадках, коли із цензурних міркувань Чернишевський висловив свої ідеї в занадто алегоричній формі. Але один з образів, представлених у другому сні Віри Павлівни, не викликає сумнівів у тім, для чого він створений автором. Це – “реальний […]...
- Екзистенціалізм і його місце у французькій літературі середини XX століття Ідейна проблематика й особливості її відбиття в добутках екзистенціалістів. Екзистенціалізм (від позднелат. existentia – існування) – літературна течія XX сторіччя, що виявляє з достатньою виразністю, головним чином, у Франції напередодні, під час і відразу після Другої світової війни. Екзистенціалізм був представлений тут письменниками, що виступали одночасно і як філософи-екзистенціалісти. Це Г. Марсель, Ж. П. Сартр, […]...
- Зображення “нових людей” у добутках І. С. Тургенєва й Н. Г. Чернишевського Практично всіх великих росіян писателей хвилювала доля передового чолостоліття свого часу. Ця тема знайшла своє відбиття у романі Тургенєва “Батьки й діти” і у романі Чернишевського “Що робити?” Головні герої цих произведений представляють новий тип передової молоді. По соціальному походженню Базарів, Лопухів, Кірсанов, Віра Павлівна – типові різночинці. Всі вони з дитинства привчені до праці, […]...
- Зразок твору Місце і роль Бога у творчості Тараса Шевченка Про що б не розповідав, що б не описував, до якої б теми не звертався поет, він не залишає Бога, йде поруч з ним, але найголовніше – має Бога в душі і серці. Бог для Тараса Шевченка – то велика і найцінніша духовна сила. Без неї не можна ні жити, ні творити, ні боротися. Скільки, […]...
- Влада інформації, її місце й роль в інформаційному суспільстві На сучасному етапі відбувається черговий вибух технологічної і мирної соціальної революції – становлення інформаційного суспільства. Сучасні інформаційні і телекомунікаційні технології (ІТТ) істотно змінюють не тільки те, як ми виробляємо продукти і послуги, але і те, як проводимо дозвілля, реалізуємо свої цивільні права, виховуємо дітей. Вони мають вирішальний вплив на зміни, які відбуваються в соціальній структурі […]...
- “Роль і місце балади в художній літературі” на прикладі російських поетів Балада – є одним із найулюбленіших лірико-епічних жанрів українських і російських романтиків, який дозволяє повністю відійти від реальності, створити власний фантастичний світ, протиставлений світу реальності. До цього жанру зверталися такі великі поети, як Жуковський, Пушкін і Лермонтов. В. А. Жуковський, якого по праву вважають основоположником російського споглядального романтизму, першим звернувся до балади. Розвиток цього жанру […]...
- Відповіді до теми: “Літературний процес 20-30-х років XX століття” Як у 20-30-ті роки розвивалося літературне життя в Україні? У 20-30-ті роки літературне життя в Україні було багатим і розмаїтим. Молоді, яскраві, талановиті письменники розвивали нові для нашої літератури течії: футуризм, конструктивізм, революційний романтизм, неоромантизм, неореалізм, необароко, імпресіонізм, експресіонізм тощо. Було створено багато літературних угруповань: “Плуг”, “Гарт”, “Аспанфут”, ВАПЛІТЕ, МАРС, ВУСПП та ін. У ці […]...
- Питання про роль творчості Пушкіна у визвольному русі При рішенні питання про роль Творчості Пушкіна у визвольному, русі його часу необхідно враховувати значення мистецтва як особливої форми суспільної діяльності, обумовленою його художньою специфікою. “Пушкін, прочитавши вірші Державіна: * За слова мене нехай гризе. * За справи сатирик шанує Помітив: “Державін не зовсім правий: слова поета суть уже його справи”. У силу цього роль […]...
- Жульєн Сорель – представник покоління 20-х років XІX століття Жульєн Сорель – представник покоління 20-х років XІX століття Мы все глядим в Наполеоны.. О. Пушкін Якщо чесно, то це неправда, що Жульєн – представник покоління 20-х років XІX століття. Він далеко поза цим часом. Навіть наша дійсність дає тисячі прикладів того, що сорелі не перевелися, вони, звісна річ, змінилися за ці 200 років, але […]...
- “Добрі, сильні, чесні й умеющие” у романі Н. Г Чернишевського “Що Робити?” “Добрі, сильні, чесні й умеющие” у романі Н. Г Чернишевського “Що Робити?”. Н. Г. Чернишевський письменник другої половини XIX століття. Він займався суспільно політичною діяльністю, тому що був ідейним вождем різночинців, керівником політичної боротьби за звільнення селянства. Всі свої революційні погляди письменник відбив у романі “Що робити?”. У добутку автор показав утопічну ідею, створивши суспільство […]...
- ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 40-50-х років ХХ століття Літературний процес – це багатогранне історико-мистецьке явище, яке характеризується змінами у стилях і напрямах художньої творчості, у виражально-зображувальній системі художніх засобів, у тематичній та жанровій своєрідності творів тощо. Обумовлюється літературний процес багатьма факторами мистецького і суспільного порядку, зокрема інтенсивністю літературного життя в тому чи іншому регіоні країни чи в певному культурному центрі. Культурними і духовними […]...