Мова – це минуле і майбутнє нашого народу, його історія, честь і гідність
Із маленького зернятка виростає рослина, яка завжди тягнеться до сонця і до чистої води. І чим сприятливіші умови її оточують, тим рясніший буде у неї квіт. Так само кожний народ плекає свою рідну мову – чим більше любові, уваги і душевного тепла отримує мова, тим пишніші і красивіші її квіти, а згодом і плоди.
Іноді на долю рослини випадають незгоди: холодні і сильні дощі, безжальний вітер, а іноді загроза виникає навіть від самої людини. Так само на шляху кожного народу і його мови лягали смутні перешкоди: війни, суперечки, жорстокі тирани
З тих далеких часів і дотепер мова все більше і більше проникає в наші серця і дарує кожному чарівні дивоквіти, які приносять радість, спокій і насолоду. Тому давайте збережемо цей дорогоцінний дарунок і для наших дітей! Щоб вони теж могли радіти і пам’ятати, яким тернистим шляхом він до них потрапили.
Мова – це не тільки героїчне минуле, це і наше майбутнє і майбутнє нашої країни!
Related posts:
- Душа нашого народу рідна мова (за поезією В. Голобородька “Наша мови”) Думаю, що проблема мови не залишає байдужими багатьох громадян нашої країни. Зараз ще не всі вважають українську мову рідною. Тому що вони звикли до російської, навчали дітей та онуків говорити мовою міжнаціонального спілкування. Мабуть, рідко знайдеш такий народ, який не поважав би своєї мови. Але якщо ми претендуємо на роль цивілізованої держави, то мали б […]...
- Історія нашого народу – це не тільки історія слова Не можна не погодитися з думкою видатного педагога К. Ушинского про ролі мови, рідного слова в житті людини. Справді, у кожному слові, як у дзеркалі, відображається цілий всесвіт, конденсується минуле, сучасне й Майбутнє народу – творця мови й разом з тим її носія. Тому справедливо, напевно, говорити про генетичний зв’язок мови й людини, про їх […]...
- Минуле сьогодення і майбутнє українського народу в поезії В. Голобородька “Ми йдемо” (народився 1945 року) Народився на Луганщині. Після закінчення школи працював на шахті. Навчався в Київському державному університеті ім. Т. Г. Шевченка, Донецькому університеті, звідки був відрахований через заяву про впровадження української мови викладання. Працював на різних роботах. Поет. Почав друкуватися з 1964 р. Побачили світ збірки “Летюче віконце” (1970, США), “Зелен день” (1988), “Ікар на […]...
- Твір Поетична оповідь про минуле нашого народу (за “Заспівом” зі збірки “Княжа Україна” О. Олеся) Поетична оповідь про минуле нашого народу (за “Заспівом” зі збірки “Княжа Україна” О. Олеся) Українські народні казки і літописи розповідають нам, дітям XXI століття, про давні часи нашої Батьківщини. Своєю урочистою оповіддю та темою, пов’язаною зі старовиною, схожа на літописання добірка поезій Олександра Олеся “Княжа Україна”. Як повільна пісня кобзаря, звучить “Заспів” до збірки”Княжа Україна”: […]...
- Відповіді до теми: “Історичне минуле нашого народу” Що таке літопис? Літопис – це пам’ятка давньої літератури, у якій у хронікальній послідовності иикладено описи подій, що відбувалися за часів написання твору. Про що розповідається у літописах? У літописах може розповідатися про історичні події, видатних громадських, державних, культурних діячів певного часу, можуть бути наведені легенди або описи реальних подій. Хто є автором “Повісті минулих […]...
- &;gt;Слово – найдорожчий скарб народу (за поезією “Мова”) – І варіант – МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ (за поезією “Мова”) І варіант Мови нашої слова – Наче музика жива. С. Пархоменко Мова – велике духовне надбання народу, його гордість. Красу неповторної української мови оспівували Т. Шевченко, І Франко, Л. Українка, П. Тичина, В. Сосюра та інші представники українського славного письменства. Калиновою, солов’їною називали нашу мову поети. Великий український письменник М. Рильський, наслідуючи […]...
- Роль рідної мови в житті і діяльності народу (за поезією “Мова”) – ІІІ варіант – ОЛЕКСАНДР ПІДСУХА (за поезією “Мова”) III варіант “Мова – це душа народу, його культура, його характер, в мові здійснюється зв’язок часів, сучасне перегукується з минулим”. Ці слова Максима Рильського про мову можна було б використати як епіграф до багатьох поезій різних авторів. У тому числі й до вірша “Мова” Олександра Підсухи. Перший рядок вірша “Ой яка чудова […]...
- Про заснування Києва – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ – Скорочено Поляни жили родами. Були собі три брати – Кий, Щек і Хорив та сестра їхня – Либідь. Збудували вони місто і на честь старшого брата назвали Київ. Навкруги міста був великий ліс, у якому водилося багато звірів. Поляни полювали на них, були мужі мудрі й тямущі. Дехто каже, що Кий був перевізником коло Києва, тому-то […]...
- Про хрещення Києва князем Володимиром – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ – Скорочено Коли Володимир прийшов у Київ, то звелів повалити ідолів (язичницьких богів). Перуна ж наказав прив’язати коневі до хвоста й волочити з гори до ріки Почайни. Дванадцять дружинників били Перуна палицями. Нехрещені люди оплакували свого бога. Коли Перуна кинули її Дніпро, князь Володимир наказав своїм людям відпихати ідола під берега, якщо пристане. І тільки після порогів […]...
- Про княгиню Ольгу – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ – Скорочено 955-го року попливла княгиня Ольга в грецьку землю, де царем був Костянтин. Побачив цар, що Ольга дуже красива й розумна, захотів узяти її ні дружину. Розгадала княгиня цей намір і сказала, що вона язичниця, треба її охрестити. Але хай цар зробить це сам, інакше вона не хреститиметься. І охрестили її цар із патріархом. Просвітившись, раділа […]...
- Про князя Олега – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ – Скорочено Олег князював у Києві, мирно жив з усіма країнами. Якось згадав він про свого коня, на якого не став сідати, бо один ворожбит напророкував йому смерть від нього. Спитав у конюха, де його улюблений кінь, якого звелів годувати й доглядати. Конюх відповів, що коня давно немає. Олег дорікнув ворожбитові за неправдиве пророцтво. Вирішив поїхати подивитися […]...
- Історія нашого народу в легендах і переказах Звідки б ми дізналися про старі часи, про давніх славетних воїнів нашого народу, якби не мали легенд і переказів? Так, ми нічого б не знали про ті страшні й надзвичайно цікаві часи. Адже тоді творилася наша держава і в Україні точилися війни, були біди. Але народ усе це перемагав. Справжня жива історія втілена в легендах […]...
- Твір на тему: Мова – скарбниця духовності народу (твір-роздум у публіцистичному стилі) Мова – скарбниця духовності народу (твір-роздум у публіцистичному стилі) Дійсно, мова – це скарбниця духовності, це характер народу. У ній відбито мого звичаї, побут. Але мова не може існувати відокремлено, і тут виникає нове поняття – народ. Саме народ дає мові силу й красу. Народ і мова – поняття нерозривні. І доки живе мова – […]...
- Розділ 1 “ІСТОРІЯ НАШОГО НАРОДУ – КОЛИСКА НАШОЇ КУЛЬТУРИ” Підручник Літературне читання 4 клас – Коченгіна М. В. – Ранок 2015 Розділ 1 “ІСТОРІЯ НАШОГО НАРОДУ – КОЛИСКА НАШОЇ КУЛЬТУРИ”: ТВОРИ ПРО МИНУЛЕ УКРАЇНИ Прочитаю ці твори і дізнаюсь про те, у яких богів вірили слов’яни, як виник Київ, хто такі літописці. Мабуть, дізнаюсь чимало нових слів. А ще навчуся краще читати. А що […]...
- Слово – найдорожчий скарб народу (за віршем М. Рильського “Мова”) Понад три тисячі мов існує на світі, але для кожного народу найближчою і найдорожчою є його рідна мова. Мова – це душа народу, найбільший і найдорожчий його скарб. Ще у сповиточку рідну мову дитина чує від матері, нею перші ніжні слова ласки промовляє. Мова єднає між собою різні покоління людей, вона передається як заповіт, як […]...
- Роль рідної мови в житті і діяльності народу (за поезією “Мова”) – ІІ варіант – ОЛЕКСАНДР ПІДСУХА (за поезією “Мова”) II варіант На долю нашої рідної мови випало багато страждань. Її споконвіку плюндрували, намагалися стерти з лиця землі. М. Рильський у вірші “Рідна мова” описав багатостраждальне становище української мови за часів царизму: Цареві блазні і кати, Раби на розум і на вдачу, В ярмо хотіли запрягти Її, як дух степів гарячу, І […]...
- Історія мови – це історія народу Я вважаю, що історія кожного народу нерозривно пов’язана з історією його мови і починається з моменту її виникнення. Аргументами на користь моєї думки є те, що, по-перше, наша рідна українська мова разом зі своїм сильним і патріотичним народом пройшла всі етапи історії, під час яких були злети і падіння. По-друге, не знаючи історії своєї мови, […]...
- Мова – найцінніший скарб народу Багата і барвиста мова українського народу. У піснях, казках, прислів’ях і приказках – життя і мудрість народу, його характер, мрії про щастя. Але скільки судилося пережити, щоб ми зараз, у XXI столітті, могли сміливо, без перешкод, спілкуватися нею. Вона прийшла до нас від наших прадідів, збагатившись і відшліфувавшись протягом багатьох століть. Наші дідусі й бабусі […]...
- Історія мови – це історія народу Як прислів’я чудове, Йде від роду до роду, Що народ – зодчий мови, Мова – зодчий народу. Д. Білоус Історія кожного народу починається з того моменту, коли виникає його неповторна мова – формуються звуки, яких немає в інших мовах, створюються слова, що не перекладаються, оригінально вибудовуються речення. Людська спільнота лише тоді може називатися народом, коли […]...
- Слово – найдорожчий скарб народу (за поезією “Мова”) – ІІ варіант – МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ (за поезією “Мова”) II варіант Максим Тадейович Рильський народився в Києві в 1895 році. Його батько був етнографом, фольклористом і громадським діячем. Мати була простою селянкою. Зростав він у селі під Києвом, грався з сільськими хлопчаками, тому й знав злигодні їхнього життя. Великий вплив на формування світогляду майбутнього поета мав композитор М. Лисенко. У ті […]...
- Мова – душа народу Мова – душа народу Твір (за складним планом) у публіцистичному стилі на суспільну тему План 1. Тернистий історичний шлях. 2. Мова – душа народу: а) значення етнічних особливостей; б) духовна сутність мови; в) вплив історичних подій на розвиток мови. 3. Збереження мови – обов’язок кожного українця. Історія народу нагадує тернистий шлях, що веде нас із […]...
- Мій народ – його сучасне і минуле Життя мого народу – це доля моєї країни. Народ і земля, на якій він живе, – це єдиний могутній організм. Він дихає, зітхає, страждає, радіє. І все це в унісон. Варто занедужати одному з них – хвороба зразу ж передається й іншому. І навпаки, щасливий народ – щаслива й земля, на якій він живе. У […]...
- “ВИШНЕВИЙ САД” А. П. ЧЕХОВА ЯК П’ЄСА ПРО МИНУЛЕ, СЬОГОДЕННЯ Й МАЙБУТНЄ П’єса “Вишневий сад” займає особливе місце у Творчості А. П. Чехова. До її думка про необхідність зміни дійсності він будив, показуючи ворожість людині життєвих умов, виділяючи ті риси своїх персонажів, які прирекли їх на положення жертви. В “Вишневому саду” дійсність виражається в її історичному розвитку. Широко розробляється тема зміни соціальних укладів. Ідуть у минуле дворянські […]...
- Мова – основа духовного життя народу Мова – основа духовного життя народу, втрата її, як сказав великий український письменник Панас Мирний, “смерть для його душі”. Як нам відомо, немає жодного суспільства, яке б не знало мови, яке б не володіло цим найважливішим засобом людських зносин; нею постійно користуються люди в своїй трудовій діяльності, спрямованій на досягнення певної мети; без мови не […]...
- Минуле, сьогодення і майбутнє у п’єсі А. П. Чехова “Вишневий сад” П’єса “Вишневий сад”, написана у 1904 році, незадовго до смерті А. П. Чехова, у якімсь ступені є підсумковим добутком письменника. У ній він з особою повнотою виразив свої роздуми про Росію: її минуле, сьогодення і Майбутнє, відобразив реальне розміщення соціальних сил російського суспільства напередодні першої російської революції. Чехов вводить у свій добуток героя, від якого […]...
- “Вишневий сад” – п’єса про минуле, сьогодення і майбутнє Вишневий сад – останній Твір А. П. Чехова. Письменник був невиліковно хворий, коли писав цю п’єсу. Він усвідомлював, що скоро піде з життя, і, напевно, тому вся п’єса наповнена якоюсь тихим смутком і ніжністю. Це прощання великого письменника з усім, що йому було дорого: з народом, з Росією, доля якої хвилювала його до останньої хвилини. […]...
- Минуле, майбутнє – то все реальнее Деталі розквітлої дівочої краси саме пасували б до того, чого нема, чого так палко бажається. Анти-тезно згаданий наявний одяг (стара спідниця, сорочка з грубого полотна) виступає оречевленою суперечністю соціального звучання. Та на першому плані психотипологічпе заперечення, що розкриває головну пружину “винародовлення” героїні, її ненависті до всього простого, потягу до розкоші, панування, хоча б потертися коло […]...
- Минуле, сьогодення й майбутнє в п’єсі А. П. Чехова ” Вишневий сад” Своїй останній п’єсі А. П. Чехов дав підзаголовок “комедія”. Але в першій постановке Московського художнього театру ще при житті автора п’єса була представлено як драма, навіть трагедія. Хто ж правий? Потрібно мати на увазі, що драма – це літературний твір, призначений для сцени Тільки при сценічній постановці драма знаходить повноцінність, виявляє всі закладені в ній […]...
- Минуле, сьогодення й майбутнє в п’єсі Чехова “Вишневий сад” Своїй останній п’єсі Чехов дав підзаголовок “комедія”. Але в першої постановке Московського Художнього театра ще при житті автора п’єса предстала важкою драмою, навіть трагедією. Хто ж правий? Потрібно мати на увазі, що драма – це літературний твір, розрахований на сценічне життя. Тільки на сцені драма знайде повнокоштовне побутування, виявить усе закладеноние в ній змісти, у […]...
- Рідне слово – Мова народу Мова народу – це нев’янучий і невмирущий цвіт усього його духовного життя, показник свідомості. У мові одухотворено народ і батьківщину, втілено творчу силу духу народного. Тут небо вітчизни, її поле і гори, долини й ліси. І оживає повний думки й почуття голос рідної природи, і летить в рідних мелодіях всією Україною. Однак в глибинах народної […]...
- “Мова – спадщина духовності народу” (твір – міркування в публіцистичному стилі) Дійсно, Мова – це спадщина духовності, це характер народу. У ній відбиті його звичаї, побут. Але мова не може існувати окремо, і тут виникає нове поняття – народ. Саме народ дає мові силу й красу. Народ і мова – поняття нероздільні. І поки живе мова – буде жити й народ. Не стане мови – не […]...
- Мова – скарбниця духовності народу Мова народу – найкраще з квітучого його духовного життя, що ніколи – не в’яне й вічно знову розпускається. Ще В. Сухомлинський писав, що рідна Мова – то неоціненне духовне багатство, в якому народ живе, передає з покоління в покоління свою мудрість і сла ву, ;< культуру і традиції. бо в рідному слові народ усвідомлює себе […]...
- Віра в світле майбутнє українського народу (за віршами П. Грабовського) Павло Грабовський увійшов у нашу свідомість передусім як страдник, політичний засланець, чиє коротке життя було повністю віддане боротьбі за волю і щастя народу. Вражає сама його біографія: 20 років заслання – все свідоме життя! Перебуваючи в Сибіру, далеко від України, він не забув ні Батьківщини, ні рідної мови. У творах П. Грабовського багато сумних картин, […]...
- Рідне слово, мова рідного народу у творчості Дмитра Павличка Рідне слово, мова рідного народу – це одна із наскрізних тем у творчості Дмитра Павличка. У часи, коли сфера використання української мови була звужена, мова принижена. Д. Павличко написав сонет “О рідне слово, що без тебе я?” (1956), який увійшов до “Київських сонетів”. Перший рядок – це сповнене глибокої дяки і поваги риторичне запитання. Ось […]...
- Мова – скарбниця духовності народу (замітка дискусійного характеру в газету в публіцистичному стилі) Кожен народ має свою неповторну скарбницю – рідну мову. А мова – це глибина тисячоліть, неповторна історія розвитку людства, що прийшло на цю землю творити добро. “Мова – то цілюще народне джерело, і хто не припаде до нього вустами, той сам всихає від спраги” (В. Сухомлинський). Українська мова дивує й захоплює, вона ясна й повноголоса. […]...
- ГЕРОЇЧНЕ МИНУЛЕ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ В РАННІЙ ТВОРЧОСТІ Т. Г. ШЕВЧЕНКА У ранній період творчості (1838-1843 р.) Т. Г. Шевченко багато уваги приділяв історичній тематиці. Однією з головних його тем є боротьба українського народу проти поневолення польською шляхтою. Уже в “Кобзарі” 1840 р. була надрукована поема “Тарасова ніч” (1838). В основу твору покладено події травня 1630 р., коли відбувся бій козаків проти військ польського гетьмана С. […]...
- Минуле, сучасне і майбутнє Елізи Дуліттл (за п’єсою Бернарда Шоу “Пігмаліон”) БЕРНАРД ШОУ 10 клас ТВОРИ ІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ БЕРНАРД ШОУ Минуле, сучасне і майбутнє Елізи Дуліттл (за п’єсою Бернарда Шоу “Пігмаліон”) Джордж Бернард Шоу – найвидатніший англійський драматург кінця XIX – початку XX століття. Йому вдалося вивести англійську драму з ідейного і художнього тупика, характерного для 60- 70-х років XIX століття. Він додав їй соціальну гостроту, проблемний […]...
- Минуле, сучасне, майбутнє у драматургії Лесі Українки Минуле, сучасне, Майбутнє у драматургії Лесі Українки розглядається у світлі певних актуальних ідей, глибинність думки і художніх абстракцій письменниці виразилась у яскравих поетичних образах, в афористичності, у самобутності символіки та алегорій, модифікуючи до проблем новітньої історії ті естетичні засади, котрі свого часу закладали кращі майстри світової драми філософськопсихологічного плану з історичними, традиційними, екзотичними образами та […]...
- Минуле, сьогодення й майбутнє Елізи Дуліттл Шкільний твір По п’єсі Б. Шоу “Пігмаліон”. Джордж Бернард Шоу – найбільший англійський драматург кінця XІX – початку XX століття. Йому вдалося вивести англійську драму з ідейного й художнього тупика, характерного для 60-70-х років XІX в. Він додав їй соціальну гостроту, проблемний характер і блискучу сатирично-парадоксальну форму. Серед численних п’єс, написаних Б. Шоу між 1905 […]...
- Що я дізнався з історичних пісень про минуле українського народу Український народ неможливо уявити собі без пісні. Пісня – це душа народу, його славна історія. Але пісень існує чимало. Фольклористи відзначають, що пісенна класика українського народу налічує більше 300 тисяч пісень. Обрядові, ліричні, соціально-побутові, історичні. Особливо цікаву сторінку українського фольклору становлять історичні пісні, які справили на мене велике враження. Читаючи їх, я наче гортав славні […]...