Нарід чи чернь? – Стаття
При першому погляді на дійсність це питання не дає нам покою. Воно врізалося в нашу свідомість, воно переслідує нас вдома, на вулиці, в установі, на базарі, у трамваї… На кожному кроці наших трагічних буднів у першу чергу бачимо, чорним по білому писане: Хто ми? Нарід чи чернь?
Нація чи маса?.. Організована, свідома, вигранена збірна одиниця чи юрба без’язикових і безликих постатей? І дати на це одразу, без вагань, виразну відповідь ми тоді вагаємось.
Чому? Бо ми не переконані внутрішньо, що весь той людський матеріал, який заповнює будинки
Не всім ясно. Що таке – національна свідомість і для чого її можна практично вжити? Також не кожному вміщується в голові.
При певних обставинах нам було
Наша душа приготовлена для сприйняття лише таких суспільних форм, у яких може вільно діяти і розвиватися наша людська гідність.
Почувати себе людиною,’почувати себе тим, як ще колись казали, першим творінням Найбільшого Творця, почувати себе свідомим у всіх своїх вчинках та поступованнях – ось основна заповідь людини-європейця. Зламати цю заповідь – значить зламати самих себе, це значить втратити основний стрижень буття, це значить перекреслити своє моральне обличчя.
Большевизм багато говорив про свідомість. Але його свідомість зводилась не до людської свідомості, а, як тоді говорилося, до свідомості класової, чи соціальної. А це є далеко не те саме. Основою життя є не клас, а людина. Той чи інший поділ людей не повинен заміняти основного.
Не важно, до якого класу належить порядна творча свідома людина. Важно, щоб вона такою була. Бо коли привілейований той чи інший клас складається з юрби бандитів чи людського шумовиння, то будь він тричі пролетарський чи буржуазний – він сам по собі не має найменшої вартості.
Не в пролетаріаті і не в буржуазії справа. А в людині. І тільки в людині.
Подібне явище помічаємо щодо національної свідомості. Багатьом ця справа видається туманною. Що за національна свідомість?
Чи це, скажемо, те саме, що мішок картоплі? І їсти того не можна, і діди наші цілком вільно жили, бувши національними туманами, то чому ж не можемо лишитись і ми такими? Не торкати національної свідомості, не підшліфовувати себе, бути національною протоплазмою – ось ідеал національного несвідомого осібняка.
Поганий, фальшивий, розрахований, на самознищення ідеал. Хто цього не розуміє, той насамперед засуджує себе на небуття. Національна свідомість – це перша передумова широкої свідомості і творчої чинності взагалі.
Без цієї передумови немислима ніяка велика творчість. Денаціоналізація – це те саме, що коли б хтось порядну з моральними основами жінку силою зводив до ролі повії. Денаціоналізована людина не може бути сильною, не може мати міцного морального хребта, не може бути повним характером.
І найбільшим нещастям українського народу було те, що ціла його історія – перманентне намагання когось зробити з нас не те, чим призначила нас природа. Втручалися до нашої рідної мови. Втручалися до нашого побуту. Втручалися до нашого господарства.
Всяка влада, яка тільки не була на нашій землі,- російська чи польська, нічим іншим не займалася, а лиш доводила нам, що ми – не ми, а щось інше. Це було постійне ламання нас, нищення пас. І тоді ніде інде, лише у наших містах, наших селах, наших школах, наших родинах, нам залазили в саму душу, плювали там на все, що є для нас святого, не давали змоги боронитися. Останні роки панування большевизму особливо яскраво довели нам, що значить таке втручання.
Навіть ті чи інші літери казали нам вимовляти так, як хочуть вони. Диктували нам наше відношення до чужого, до того, що нам вороже.
Наслідки з усього цього на сьогодні такі, що величезна частина нашого, особливо міського, населення з національного погляду являє собою не що інше, як юрбу, що не належить ні до якого народу, що не має нічого святого, що не говорить ні одною мовою. Це не є нарід. Це – чернь, це – безлика, без’язика юрба.
Особливо це стосується до нашої молоді, яка з національного погляду – саме велике порожнє місце. Соромно, боляче і огидно бачити таке явище на європейському суходолі, на берегах Дніпра, па вулицях Києва 1941 року!
Це – боляче ранить наше людське самолюбство. Це принижує нас в очах свідомих чужинців. Це нарешті, відбирає у пас безліч творчої активності й енергії.
Це явище – перше і основне зло, яке треба вирвати з коренем! Тому – не все одно, хто як говорить, яким богам молиться, які книжки читає. Не все одно, якими іменами названі вулиці наших міст, не все одно, чи домінуючим є для нас Шевченко, чи Пушкін. Не все одно, як це часто доводиться чути, кого ми вчимо у школі, не все одно, яке наше відношення до російської літератури. Ні!
Це не все одно… А коли – все одно, то це значить, що все одно для вас, хто є ми самі! Це значить, що ми не нарід, не якась спільна історична збірна сила, а невиразна юрба, сіра маса, вічно принижена без всяких ідеалів чернь.
Related posts:
- НАРІД ЧИ ЧЕРНЬ? – УЛАС САМЧУК Скорочено (Стаття надрукована у Києві 9 листопада 1941 року в газеті “Українське слово”) “На кожному кроці наших трагічних буднів у першу чергу бачимо чорним по білому писане: Хто ми? Нарід чи чернь? Нація чи маса? Організована, свідома, вигранена збірна одиниця чи юрба без’язикових і безликих постатей?” Що ж таке народ? Чому Улас Самчук не відповідає одразу […]...
- Нарід чи Чернь? (скорочено) – Самчук Улас (1905-1987) (Стаття надрукована у Києві 9 листопада 1941 року в газеті “Українське слово”) “На кожному кроці наших трагічних буднів у першу чергу бачимо чорним по білому писане: Хто ми? Нарід чи чернь? Нація чи маса? Організована, свідома, вигранена збірна одиниця чи юрба без’язикових і безликих постатей?” Що ж таке народ? Чому не відповідає одразу на […]...
- Переказ – НАРІД ЧИ ЧЕРНЬ? При першому погляді на дійсність це питання не дає нам покою. Воно врізається в нашу свідомість, воно переслідує нас вдома, на вулиці, в установі, на базарі, у трамваї… На кожному Кроці наших трагічних буднів у першу чергу бачимо чорним по білому писане: Хто ми? Нарід чи чернь? Нація чи маса?… Організована, свідома, вигранена збірна одиниця […]...
- Нарід чи чернь? – Улас Олексійович Самчук Улас Олексійович Самчук (1905-1987 pp.) “Нарід чи чернь?” “Всяка влада, яка тільки не була на нашій землі, – російська чи польська, нічим іншим не займалася, а лиш доводила нам, що ми – не ми, а щось інше. Це було постійне ламання нас, нищення нас” (Зі ст. “Нарід чи чернь?”). Стаття Уласа Самчука “Нарід чи чернь?”, […]...
- У пошуках людської гідності (за статтею Уласа Самчука “Нарід чи чернь?”) Не даремно Уласа Самчука називають українським Гомером XX століття. Ця людина у своїх художніх творах охопила поглядом справжнього майстра епосу життя українства на початку XX століття та за часів Голодомору. Важливе місце посідає і публіцистична спадщина письменника, у якій він свої думки, своє ставлення до майбутнього та теперішнього свого народу висловлює напрямки. Головними питаннями, які […]...
- Аналіз (критика) статті “Нарід чи чернь?” Уласа Самчука “Всяка влада, яка тільки не була на нашій землі, – російська чи польська, нічим іншим не займалася, а лиш доводила нам, що ми – не ми, а щось інше. Це було постійне ламання нас, нищення нас”. (Зі ст. “Нарід чи чернь?” ) Стаття Уласа Самчука “Нарід чи Чернь?”, що побачила світ у листопаді 1941 року […]...
- Роздуми над статтею Самчука “Нарід чи чернь?” Доля українців… Нації, що винищувалася століттями ордами, військами, указами, постановами. Не так фізично, як духовно. Історичні факти піддавалися нищівній фальсифікації, цілеспрямовано знищувалася культура. Заборонялося друкування українських книжок, закривалися українські школи, бо освітня діяльність в Україні визнавалася шкідливою, “могущей вызвать последствия, угрожающие спокойствию и безопасности…” Хто закував у кайдани волелюбну душу українців? Де шукати витоки тієї […]...
- Особливе місце етапі “Нарід чи чернь?” у публіцистичній спадщині Уласа Самчука І. Актуальність статті “Нйрід чи чернь?” на початку війни. (Стаття була опублі кована 9 листопада 1941 року в газеті “Українське слово”, яка стала виходити в окупованому Києві. Багато представників української діаспори мали надію на те, що фашизм знищить комунізм і дасть можливість українцям самим вирішувати долю України. Улас Самчук приїхав в Україну на початку війни, […]...
- Нарід чи чернь? (дуже стисло/скорочено) – Самчук Улас У публіцистичному творі “Нарід чи чернь?”, надрукованому в газеті “Українське слово” 1941 року, ставить чи не найболючіше для українця питання, яке залишається актуальним і сьогодні. Що таке національна самосвідомість? Чи не можна без неї обійтися? Так, можна, якщо ти бажаєш залишатися довічним рабом, прислужником іншої сили. Але якщо ти хочеш бути справжнім європейцем, ти повинен […]...
- У. САМЧУК. ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ. “НАРІД ЧИ ЧЕРНЬ”, “МАРІЯ” Тема. У. САМЧУК. ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ. “НАРІД ЧИ ЧЕРНЬ”, “МАРІЯ” Варіант 1 1. Батьківщиною для У. Самчука… А Є Поділля. Б Полісся. В Волинь. Г Канада. 2. Визначте письменника, з яким не навчався Улас Олексійович, перебуваючи за кордоном. А О. Ольжич. Б І. Багряний. В Є. Маланюк. Г Л. Мосендз. 3. За типом світобачення У. […]...
- Мої враження віл статті У. Самчука “Народ чи чернь?” Хто ми є? Народ чи чернь? Нація чи маса? Перед нами постають ці емоційно-схвильовані питання, в яких відчувається пристрасть письменника-патріота та непідробна щирість і схвильованість. У статті “Народ чи чернь?” Улас Самчук розкриває проблеми морального обов’язку, духовності, змальовує контрасти в людських душах і вчинках. Він, передусім, прагне пробудити волелюбний дух рідного народу. Прагне осмислити і […]...
- Не зраджуй тих, кого приручив (стаття в газету на морально-етичну тему) Як багато вже сказано про наших домашніх улюбленців – котів, собак, птахів і хом’яків, та все марно. Бо кожного разу, зустрічаючись із випадками людської зради і жорстокості, відчуваєш: про це не можна мовчати. Людина завжди прагнула до спілкування із живою природою, адже так мало для цього залишилося можливостей у місті. Тому іі заводимо собі щось […]...
- Стаття Стаття – науковий чи публіцистичний твір невеликого розміру в збірнику, журналі чи газеті. Один із найпопулярніших публіцистичних, літературно-критичних жанрів періодики; своєрідне дослідження важливої суспільно-політичної чи літературної теми. для С. характерне висвітлення конкретних питань з необхідним їх теоретичним осмисленням. С літературно-критична – досить широке за охопленням матеріалу і порівняно глибоке за аналітичним проникненням у художні твори […]...
- Різдвяне свято (стаття у газету) Український народ святкує Різдво. Це чудове свято, в якому з’єдналися християнські традиції з обрядовістю язичництва. Саме така єдність зробила це свято справді народним, веселим, таким, що запам’ятовується надовго. У мою свідомість воно ввійшло зі святковою вечерею, до якої бабуся готувала обов’язково 12 страв; з колядками, коли я ходив разом із хлопцями до знайомих і нас […]...
- Твір на тему: Різдвяне свято (стаття у газету) Український народ святкує Різдво. Це чудове свято, в якому з’єдналися християнські традиції з обрядовістю язичництва. Саме така єдність зробила це свято справді народним, веселим, таким, що запам’ятовується надовго. У мою свідомість воно ввійшло зі святковою вечерею, до якої бабуся готувала обов’язково 12 страв; з колядками, коли я ходив разом із хлопцями до знайомих і нас […]...
- Ти і твій хліб (стаття дискусійного характеру в публіцистичному стилі) Хмаринка в небі над житами, Лоскоче погляд колосок. І прославляє над віками Блаженну працю хлібороб… Чи замислюємося ми над тим, яке місце посідає хліб у нашому житті? Чим є він для нас, такий теплий та пахучий, святковий та буденний, чарівний та звичайний? Який зміст ми вкладаємо у куплену в кіоску свіжоспечену паляницю? Для когось, безперечно, […]...
- Стаття в газету: Усі різні – усі рівні Який загадковий світ у своїй грандіозній картині – поєднання людських всесвітів. Кожен із нас відрізняється один від одного зовнішністю, темпераментом, кольором шкіри, здібностями і найголовніше – своїм внутрішнім світом. Я такий же, як і всі, і я ні на кого не схожий. Я один-єдиний такий. Мій внутрішній світ неповторний, яким би він не був. Так […]...
- Усі різні – усі рівні (стаття в газету на морально-етичну тему) Який загадковий світ у своїй грандіозній картині – поєднання людських всесвітів. Кожен із нас відрізняється один від одного зовнішністю, темпераментом, кольором шкіри, здібностями і найголовніше – своїм внутрішнім світом. Я такий же, як і всі, і я ні на кого не схожий. Я один – єдиний такий. Мій внутрішній світ неповторний, яким би він не […]...
- Толерантність та її підгрунтя (стаття на морально-етичну тему) Люди, яких люблять і шанують, не обов’язково вродливі і не завжди винятково розумні. Проте вони мають такі якості, які полегшують їм установлювати контакти з іншими людьми й допомагають знаходити собі друзів. Ці якості можуть бути закладені в характері від самого народження, але їх можна й набути, доклавши до цього певних зусиль. У чому ж таємниця […]...
- Лист до редакції журналу (стаття на морально-етичну тему) Вельмишановні жителі планети Земля! До вас звертається мешканка чарівного і неповторного міста Харкова, яке знаходиться у невеликій, проте надзвичайно цікавій державі – Україні. Ви здивовані? Не знаєте такої сторони? Авжеж. Наша планета така велика, на ній живе так багато людей у найрізноманітніших краях. Вони неповторні у своїй історії та культурі. Але, безперечно, є те, що […]...
- Іван Вагилевич – Передговор к народним руським пісням (Стаття) СТАТТІ ПЕРЕДГОВОР К НАРОДНИМ РУСЬКИМ ПІСНЯМ Нарід руський один з головних поколінь слов’янських, в середині меж ними, розкладаєся по хлібородних окресностях з-поза гір Бескидських за Дон. Він найщирше задержав у своїх поведінках, піснях, обрядах, казках, прислів’ях все, що єму передвіцькі діди спадком лишили; а коли другії племена слов’ян тяглими загонами лютих чужоплеменників печалені бували і […]...
- Стаття Куліша про Котляревського в “Основі” Не може бути сумніву, що Чернишевський мав тут на увазі передусім Шевченка, про якого він докладно писав на початку рецензії, а також Марка Вовчка, творчість якої критик оцінював надзвичайно високо. Стаття Куліша про Котляревського в “Основі” мала широкий резонанс. Не всі поділяли думки Куліша, як видно, не поділяла і редакція “Основи” в цілому. В наступному […]...
- Чи має людство космічне майбутнє? (Стаття в газету) Ніч… Чи є щось прекрасніше за небо, усіяне зорями? Зорі… Вони милі і привітні, радіють разом з нами, а іноді здаються холодними і недосяжними. У повній тиші чути спокійне поскрипування чумацьких возів. Це повертаються з Криму чумаки. Бажання швидше опинитися вдома та зоряна небесна карта вказують на правильно обрану дорогу. Довіряють люди Чумацькому Шляху, бо […]...
- “Етика спілкування”. Стаття в газету на морально-етичну тему Слово “етика” часто асоціюється з мораллю, нудними повчаннями батьків, безглуздими обмеженнями, які накладають на себе люди, аби зіпсувати собі усі радощі життя. “Етика спілкування” – вираз трохи кращий, хоча й від нього відгонить чимось нудотно-правильним, як думки маминих мазунчиків, які (мазунчики) вчаться тільки на “відмінно”, не палять і не ходять на дискотеки. Однак усе не […]...
- Психологія мотивації в рекламі – наукова стаття За способами дії у рекламі дослідник Н. Кохтєв виділяє два типу рекламних повідомлень: раціональне та емоційне. Автор підкреслює, що абсолютна більшість реклами поєднує ці два види впливу. В німецькій традиції вивчення психології реклами вважалося, що визначальна роль у мотивації людини віддана як інтелектуальній рецепції рекламного повідомлення, так і рецепції сенсорній, засобам, які впливають на органи […]...
- Ювілей Тараса Шевченко (стаття в стінгазеті) У нашій школі ми святкували ювілей відомого українського поета – Тараса Григоровича Шевченко. У цьому святі брали участь всі класи. Учні готувалися розповідати вірші поета, його балади, а також уривки із прозаїчних добутків і деякі цікаві відомості з біографії. От 5-тые класи підготувати матеріал про дитинство Тараса, важке положення кріпаків. Також на святі п’ятикласники розповідали […]...
- Реклама на телебаченні: науково-популярна стаття для студентів Для того, щоб зрозуміти природу телереклами, потрібно розглянути її структуру, визначити жанри телереклами та співвіднести їх з прикладами телевізійної реклами на практиці. Варто також визначити, які методи використовуються для визначення ефективності рекламних звернень. Телевізійна реклама так популярна, бо найкраще в людей запам’ятовується інформація, отримана аудіовізуально, набагато краще, ніж запам’ятовуються відомості, отримані інакше. Реклама на телебаченні […]...
- Етика спілкування (стаття в газету на морально-етичну тему) Слово “етика” часто асоціюється з мораллю, нудними повчаннями батьків, безглуздими обмеженнями, які накладають І, на себе люди, аби зіпсувати собі усі радощі життя. “Етика спілкування” – вираз трохи кращий, хоча й від нього відгонить чимось нудотно-правильним, як думки маминих мазунчиків, які (мазунчики) вчаться тільки на “відмінно”, не палять і не ходять на дискотеки. Однак усе […]...
- Твір-стаття в газету на морально-етичну тему публіцистичного стилю “Моя рідна українська мова” “Як гул століть, як шум віків, Як бурі подих – рідна мова, Вишневих ніжність пелюстків, Сурма походу світанкова, Неволі стогін, волі спів, Життя духовного основа”. (М. Рильський) Мова є справжньою скарбницею нашого народу та головною складовою життя кожної людини, запорукою її духовного розвитку та запорукою розвитку суспільства. Серед людей, які нас оточують, можна зустріти жінок […]...
- Твір на тему: Телевізор – це благо цивілізації?.. Телевізор – це руйнівник?.. (Стаття в газету) Інколи буває так: діставшись до фінішу, помічаєш, що біг не в той бік. У процесі розвитку світової цивілізації багато чого змінилося в житті людства. З появою різноманітних приладів та техніки наше життя значно полегшилося. Зараз машини практично замінили людську працю. Тож, здається, люди близькі до цього фінішу як ніколи, бо не завжди розвиток сучасних технологій […]...
- Проблематика драми Лесі Українки “Бояриня” Проблематика драми Лесі Українки “Бояриня” Я вважаю, що головна проблема драми “Бояриня” – це проблема громадянської свідомості українців. Саме через те, що вони не усвідомлювали сбе як народ, у нашій історії дуже багато складних та неприємних моментів. Один із них – період Руїни, який настав після смерті Богдана Хмельницького. Це була людина, котра розбудила в […]...
- Відповідь на контрольне питання До теми “Джеймс Джойс як один із батьків модернізму” До якої течії модернізму належить творчість Джеймса Джойса? Чому? До літератури “потоку свідомості”, оскільки Джойс зображує свідомість героя як щось таке, що тече безперервно. Текстуально це виражено у миттєвому переході від одної думки до іншої, яка часто не пов’язана з попередньою. Як приклад можна назвати внутрішні монологи Стівена Дедала – одного з головних героїв роману […]...
- Василь Герасим’юк – Братові БРАТОВІ Кого там виводять, кого там ведуть, Ярославе? Кого там доводять, доносять, у землю яку? Кому там забаглося Миклащука з Прокурави? Кого там він має купати в кривавім піску? Ніхто не розкаже, не скаже, не вишепче: досить! Ніхто вже не може розтерти цю правду у прах. Тебе вже, мій брате, виводять, виносять, доносять. З тобою, […]...
- Поняття МОРАЛЬ Слово “мораль” походить до латинського “moralis” – етичний. Мораль є досить складним явищем. Вона є однією з форм суспільної свідомості, яка виконує функцію регулювання поведінки людей у всіх областях суспільного життя. В повсякденному побуті, в науково-популярній літературі під мораллю розуміють сукупність норм, правил поведінки, які направляють, регулюють дії людей. Але подібне визначення дуже широке, бо […]...
- “Що ми знаємо про самобутність української мови?” На мою суб’єктивну думку, сьогодні ми мало знаємо про самобутність української мови. Це спричинено не тим, що наша мова є суцільною компіляцією чи на дев’яносто відсотків складається із запозичень, а явище мовного пуризму нам є абсолютно невідомим… На щастя, це неправда, оскільки і мова наша давня, самобутня, чиє існування налічує вже століття й століття, а […]...
- ДАЖБОГ (ДАЖДЬБОГ, СОНЦЕ-БОГ) ДАЖБОГ (ДАЖДЬБОГ, СОНЦЕ-БОГ) – за найдавніших часів бог Сонця, світла й добра. На думку академіка Б. Рибакова, культ Д. сформувався за скіфських часів в VI – IV ст. до н. є. На початку н. є. стає богом лісів, гаїв, байраків, садів тощо. Один з найголовніших персонажів української міфології. В Києві ще за часів трипільської культури […]...
- Інтенціональність Інтенціональність (лат. intentio – намір, прагнення) – одне з основоположних понять філософії феноменологізму, започаткованої Е. Гуссерлем (1859-1938), позначає властивість свідомості і мови, яка грунтується на тому, що свідомість є завжди усвідомленням чогось, вона спрямована на предмети, що знаходяться поза свідомістю, але розуміє їх згідно з власною природою і притаманними їй правилами функціонування. Це стосується і […]...
- Лиш боротись – значить жить! – крилаті вирази Лиш боротись – значить жить! Цитата з поезії І. Я. Франка “VIVERE MEMENTO!” (1883): Люди, люди! Я ваш брат, Я для вас рад жити( Серця свого кров’ю рад Ваше горе змити. ,; ;; А що кров не зможе змить, Спалимо огнем то! Лиш боротись – значить жить! VIVERE MEMENTOо! Вислів походить з 96-го листа до […]...
- Скорочено – НЕ БУВАВ ТИ У НАШИХ КРАЯХ… – ПАВЛО ТИЧИНА Не бував ти у наших краях! Там же небо – блакитні простори… Там степи, там могили, як гори. А веснянії ночі в гаях!.. Ах, хіба ж ти, хіба ти це знаєш, Коли сам весь тремтиш, весь смієшся, ридаєшь, Серце б’ється і б’ється в грудях… Не бував ти у наших краях. Не бував ти у наших […]...
- Етика Етика (грецьк. ethos – звичка, звичай, ethicos – моральний) – філософська наука про походження і сутність моралі, моральної свідомості людини. Е. систематизує, класифікує і пояснює норми і правила, які регулюють поведінку людини в суспільстві з урахуванням особистих, колективних і громадських інтересів. Термін “Е.” часто вживається для позначення моралі як сукупності моральних уявлень, якостей людини, тому […]...