Головна ⇒ 📌Довідник з української літератури ⇒ НАРОД
НАРОД
“НАРОД” – громадсько-політичний і науково-популярний журнал.
Виходив у 1890 – 1895 рр. поперемінно у Львові та Коломиї раз на два тижні за редакцією І. Франка й М. Павлика. Протягом 1890 – 1893 рр. був органом русько-української радикальної партії. Журнал уміщував матеріали про тяжке становище селянства Галичини, викривав угодовство політичних партій, подавав огляди міжнародного робітничого та селянського руху.
Значна частина матеріалів присвячувалася культурно-освітнім справам, жіночому питанню.
Актуальні проблеми політичного
Павла Думки”), методологію її
Літ.: Історія української дожовтневої журналістики. Л., 1983.
Ф. Пустова
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Related posts:
- Громадський друг “Громадський друг” – загальноукраїнський літературно-політичний журнал, заснований з ініціативи М. Драгоманова як продовжувач традицій журналу “Друг” та женевських збірників “Громада”. Виходив у Львові 1878 за редакцією М. Павлика та активною участю І. Франка. Вийшло лише 2 номери, які відразу були сконфісковані поліцією за антиурядову політичну спрямованість та соціалістичну пропаганду. Безпосередніми приводами для конфіскації служили вірші […]...
- “Народ мій є, народ мій завжди буде, ніхто не перекреслить мій народ!” (В. Симоненко) Чи не занадто смілива заява це була для ще зовсім молодої людини у ті часи? Адже, мабуть, мова йде не про такий ефемерний термін, як “радянський народ”? Ні, йдеться про народ український… Василь Симоненко, як справжній геній, прожив небагато. Але встиг залишити по собі на землі такий слід, що його вірші ще багато років символізуватимуть […]...
- Комар “Комар” – сатирично-гумористичний журнал, що виходив у Львові 1900-16 двічі на тиждень за редакцією І. Кунцевича. Тут друкувалися твори К. Устияновича, І. Франка, М. Павлика, С. Бердяева, В. Пачовського та ін. Відновлений як двотижневик (1933-39) за редакцією М. Чубатого (видавець І. Тиктор). На його сторінках з’являлися гуморески Юрія Вухналя, Тиберія Горобця (псевдонім С. Чарнецького) та […]...
- Друг “Друг” – літературно-науковий і громадсько-політичний журнал-двотижневик студентського товариства “Академический кружок”. Виходив у Львові 1874-77 спочатку як орган “москвофілів”, а з 1876, після приходу до редколегії І. Франка та М. Павлика, – як орган демократичної молоді. Важливу роль у демократизації журналу відігравали листи М. Драгоманова до редакції. В журналі друкувалися звіти про діяльність студентських товариств, громадські […]...
- Дністрянка “Дністрянка” – літературно-художній альманах з календарем на 1887, виданий накладом студентського товариства “Академический кружок” у Львові з ініціативи І. Белея, І. Франка, А. Дольницького та В. Левицького. Складається з двох частин – календарної та художньої. Під псевдонімом Джеджалик та під власним прізвищем тут вперше надруковані вірш І. Франка “Хрест Чигиринський” та оповідання з народного життя […]...
- Шевченко – це народ, і як народ, він буде вічно жити Тарас Григорович Шевченко народився 25 лютого 1814 р. в с. Моринці Звенигородського повіту на Київщині у сім’ї селян-кріпаків. Рано втратив батьків, наймитував. Був зарахований до складу панських служників і 1829 р. відправлений до Вільна. З початку 30-х рр. жив у Петербурзі. Навесні 1838 р. за сприяння К. Брюллова, В. Жуковського та ін. Шевченко був звільнений […]...
- Твір-роздум “Народ – основа української держави” Українській народ створює нашу державу. Всі люди загалом роблять це. На перший погляд може видатися, що все це проходить навпаки. Тобто, якісь владні люди створюють державу, а вже коло неї гуртуються люди. Вони і створюють народ. Але я вважаю, що це хибна думка. Народ не “підганяється” під державність, хоч іноді серед політиків зустрічаються бажаючі таке […]...
- Житє і слово “Житє і слово” – літературно-художній та громадсько-політичний часопис, що виходив у Львові (1894-97) за редакцією І. Франка, спочатку раз на два місяці, а з липня 1896 – щомісяця, перетворившись із “Вісника літератури, історії і фольклору” на осердя громадського життя Галичини. Мав розділи: “Белетристика”, “Статті наукові та етнографічні”, “Критика і бібліографія”, “Хроніка”. Авторський колектив “Ж. і […]...
- Народ скаже – як зав’яже – НАРОДНЕ СЛОВО Народ скаже – як зав’яже. Цікавим, самобутнім і мудрим постає народ у своїх звичаях і обрядах, проте не менш яскраво проявляється він і у своєму слові, такому дотепному й завжди влучному. Численні приказки та прислів’я, щирі побажання та привітання, скоромовки та лічилки, загадки й каламбури і навіть лайки та прокльони – це справжні шедеври народної […]...
- Молот “Молот” – “галицько-українська збірка”, видана 1878 у Львові М. Павликом за активною допомогою І. Франка як неперіодичне продовження забороненого цензурою журналу “Громадський друг”. Тут було продовжено друкування деяких творів, розпочатих у збірці “Дзвін” (повість І. Франка “Boa constrictor”, оповідання М. Павлика “Пропащий чоловік”, стаття Т. Василевського “Війна слов’ян з турками”), вміщено нові твори, серед яких […]...
- Народ і його буття на сторінках поеми І. Франка “Мойсей” Народ і його буття на сторінках поеми І. Франка “Мойсей” Народе мій, засмучений, розбитий, твоїм будущим душу я тривожу. І. Франко Однією з провідних тем у творчості І. Франка є тема народу, його минулого й майбутнього, його історичного призначення і місця серед інших народів. Особливо могутньо і яскраво прозвучала ця тема в поемі “Мойсей”. Поема […]...
- “Академический кружок” “Академический кружок” – студентське товариство “москвофільської” орієнтації, яке діяло у Львові 1871-95. Під впливом І. Франка, М. Павлика, І. Белея (лютий 1876 – червень 1877) “А. к.” займався і посутніми справами тогочасного українського суспільства, після їх арешту повернувся на “москвофільські” позиції. Мав друкований орган – часопис “Друг”, видав альманах “Дністрянка” (1876), “Повісті й оповідання” В. […]...
- Записки наукового товариства імені Шевченка “Записки наукового товариства імені Шевченка”, або “ЗНТШ” – унікальні видання Наукового товариства імені Шевченка у : Львові, з 1897 – орган його історико-філософської та філологічної секцій. Вийшло всього 155 томів за редакцією Ю. Целевича, О. Барвінського, М. Грушевського, І. Крип’якевича, К. Студинського, В. Сімовича та ін. Перший том з’явився 1892. До 1895 у “ЗНТШ” активно […]...
- З вершин і низин – крилаті вирази З вершин і низин Назва збірки поезій (1887) І. Я. Франка. Завданням збірки, як зазначав сам автор її в одному з листів до М. Павлика, було дати першу спробу реалістичної поезії, що спирається на факти життя. І. Я. Франко користувався цим образом для характеристики поетичної творчості: Гей же на землі недаром Я острив тебе, як […]...
- Український народ Народе мій, скільки сліз і крові випало на твою долю. Виплеканий під яскравим і лагідним сонцем України, ти, мін народе, заслуговував на кращу долю. Мирний труд, добробут – ось основа твого життя. Та воювати, на жаль, доводилося. Як часто падав на рідну землю мирний ратай на полі, вражений стрілою половчанина чи татаро-монгола! Як багато сліз […]...
- Розкриття проблеми “Вождь і народ” у поемі “Мойсей” Поема І. Франка “Мойсей” належить до найкращих творів поета. Одна з найголовніших тем поеми – взаємовідносини ватажка і народних мас. Уже сорок років пророк Мойсей веде свій народ до незримої цілі – до обітованого краю. Люди, захоплені ідеєю, повірили Мойсею і пішли за ним. Але пройшло надто багато часу, і народ зневірився. Усі перестали чекати […]...
- Народ – основа української держави Я – невгасимий Огонь Прекрасний, Одвічний Дух. Вітай же нас Ти з сонцем, голубами. Я дужий народ! – з сонцем, голубами. П. Тичина Кожну державу формує народ, який живе на її теренах і творить національну культуру. Саме на підмурівку національної свідомості громадян будується країна, що посідає гідне місце серед інших країн і впливає на події […]...
- ПАВЛИК МИХАИЛО ПАВЛИК МИХАИЛО (псевд. і крипт. – А. і М. П; К., М. П.; М. Т.; X., М-м.; П-к; М.; Галицький М.; Іванів М.; Коломийчук П.; Максим, Михайло, Покутський М., Покуцький М.; Ткаченко М., Ткаченко Михайло, Хмара, Р. К.; Hucul; Niewiadomy; Rusin; 17.09.1853, с. Монастирське, тепер у складі м. Косова Івано-Франківської обл. -26.01.1915, Львів) – письменник, […]...
- Яке ти маєш право бути вільним, коли твій народ у неволі? (за повістю Івана Франка “Перехресні стежки”) “Яке ти маєш право бути вільним, коли твій народ у неволі?” (за повістю Івана Франка “Перехресні стежки”) Заповітна життєва мета кожної людини – ідеал, якому підпорядко вується все її життя. Свій ідеал Франко вклав у слова головного героя повісті “Перехресні стежки” Євгенія Рафаловича: “… Се має бути перший крок, перший початок моєї ширшої, народної праці. […]...
- Твір на тему: Я єсть народ, якого правди сила ніким звойована ще не була Упродовж багатьох віків наш народ переживав злети й падіння, славу й гніт, але дух спрямований був на одне – бути вільним. XX століття принесло найскладніші випробування. Після незначного періоду відродження 20-х років відразу почався сталінський терор. Українців “пакували” в спецпереселенські вагони та відправляли невідь куди. І тужили мільйони людей, наповнюючи плачем нескінченні простори Сибіру. Як […]...
- ДЗВІНОК “ДЗВІНОК” – ілюстрований художньо-педагогічний журнал для дітей і молоді. Виходив у 1890-1914 рр. у Львові двічі на місяць. Мав підзаголовок “Письмо ілюстроване для дітей і молодіжі”. Друкувався за етимологічним, а з 1893 р. – фонетичним правописом. У 1890-1892 рр. виходив за редакцією О. Барвінського й В. Шухевича. З 1893 р. стає органом Руського (з 1912 […]...
- Життя й революція “Життя й революція” – щомісячний журнал (1925-34). Виходив у Києві спочатку як “журнал громадського життя, літератури й науки”. У перших п’яти номерах за 1925 переважали статті економічного та політичного характеру. Далі журнал стає літературно-мистецьким, громадсько-політичним, науково-популярним місячником. Центральне місце в ньому посідають відділи літератури, культури, мистецтва тощо. Редакційна колегія часто змінювалася. У її складі працювали: […]...
- За марксо-ленінську критику “За марксо-ленінську критику” – критично-літературний журнал, що виходив у Харкові (1932-34) замість свого попередника – часопису “Критика” як видання ДВОУ за редакцією В. Коряка. З 1934 і впродовж 1935 – орган СРПУ (редактор С. Щупак). Публікував нариси про творчість М. Коцюбинського, П. Грабовського, А. Головка, П. Панча, І. Микитенка та ін., рецензії на твори П. […]...
- Мої враження віл статті У. Самчука “Народ чи чернь?” Хто ми є? Народ чи чернь? Нація чи маса? Перед нами постають ці емоційно-схвильовані питання, в яких відчувається пристрасть письменника-патріота та непідробна щирість і схвильованість. У статті “Народ чи чернь?” Улас Самчук розкриває проблеми морального обов’язку, духовності, змальовує контрасти в людських душах і вчинках. Він, передусім, прагне пробудити волелюбний дух рідного народу. Прагне осмислити і […]...
- Громада “Громада” – перший український емігрантський безцензурний часопис, що 1881 виходив у Женеві за редакцією М. Драгоманова, М. Павлика, С. Подолинського (на кошт останнього). У №1 вміщено кілька оглядових матеріалів, підготовлених М. Драгомановим і М. Павликом – “Мужицький бунт і письменні бунтарі в 1880 p.”, “Публічні збори русинів у Львові”, “Робітницький рух за границею: нові соціалістичні […]...
- Поет, народ і Батьківщина (за віршем П. Тичини “Я утверждаюсь”) Щоб зрозуміти основну думку твору, треба знати, у який період творчості письменника він був написаний. Це роки Великої Вітчизняної війни. Поет живе в столиці Башкирі! – Уфі, багато працює. Він дуже хвилюється за долю своєї Батьківщини, за Україну. Тому гнів і ненависть, ніжність і ліричність, філософська заглибленість у проблеми життя і смерті – це головні […]...
- ТУРБАЦБКИЙ ЛЕВ ТУРБАЦБКИЙ ЛЕВ (07.06.1876, с. Джурин, тепер Чортківського р-ну Тернопільської обл. – 08.02.1900, Львів) – літературний критик, журналіст, публіцист. Навчався в Коломийській і Станіславській гімназіях та на юридичному факультеті Львівського університету. По закінченні навчання мав юридичну практику й журналістську роботу, брав активну участь у діяльності русько-української радикальної партії, а згодом – польської соціал-демократичної партії. За виступи […]...
- Живе народ, допоки жива мова Цивілізоване суспільство не може існувати без мови – найголовнішого засобу спілкування, засобу вираження думки і передачі досвіду сучасникам і нащадкам. Не можна не захоплюватись тим, що це розуміли ще наші предки. Так, Володимир Мономах у своєму “Поученії дітям” пояснював: людина народжена для добра, але щоб діяти добре – вона повинна знати світ, розбиратися, що є […]...
- Народ у трагедії А. С. Пушкіна “Борис Годунов” Перше й основне місце в трагедії належить російському народу, він є головним героєм добутку. Народ у трагедії показаний у русі, у своєму розвитку. Сцена на Червоній площі, де ми вперше зустрічаємося з головним героєм, говорить про його розгубленість і здивування із приводу безвладдя в країні: “Про Боже мій, хто буде нами правити? Про гору нам!”. […]...
- Повсталий народ – головний герой поеми “Гайдамаки” – ІІ варіант – ТАРАС ШЕВЧЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант Увагу Тараса Шевченка завжди привертала історія українського народу. В його героїчному минулому Великого Кобзаря приваблювала безмежна відвага, сміливість, готовність у будь-яку хвилину піти на самопожертву заради щастя України. Найкращі риси нашого народу доніс до нас митець у поемі “Гайдамаки”, історичною основою якої є одне з найбільших повстань […]...
- Людина – рід – народ – людство (за творами Бориса Харчука) Для Бориса Харчука література ніколи не була цінністю самодостатньою – виділяв лише ту, яка допомагає людині залишатися людиною, а народу – народом. Не визнавав ні детективної белетристики, ні поезії задля поезії – справжньою вважав лише літературу, яка виправдовує своє існування в контексті історичної долі народу, а що народ наш заслуговує долі кращої, то й література […]...
- Народ у романі А. Н. Толстого “Петро Перший” Багато істориків і літератори зводили історію до діяльності видатних особистостей, ігноруючи роль народу. Твір Олексія Миколайовича Толстого це не тільки оповідання про самого Петра, але насамперед про долю народу. Саме в житті народу, а не в палацових інтригах бачить письменник пояснення всіх історичних подій. Роман “Петро Перший” проникнуть прагненням показати саме головне геній російського народу, […]...
- Народ і інтелігенція в розповідях А. П. Чехова Будучи людиною, небайдужим до життя суспільства, А. П. Чехов активно проявляло свою цивільну позицію, втілюючи в життя багато ідей, що хвилювали інтелігенцію того часу. Він допомагає голодуючим селянам і туберкульозним хворим, їде на острів Сахалін, де тоді жили засланці каторжани, бере участь у переписі населення, будує в Мелихове й околицях школи й лікарні. Однак, творячи […]...
- Мій народ – його сучасне і минуле Життя мого народу – це доля моєї країни. Народ і земля, на якій він живе, – це єдиний могутній організм. Він дихає, зітхає, страждає, радіє. І все це в унісон. Варто занедужати одному з них – хвороба зразу ж передається й іншому. І навпаки, щасливий народ – щаслива й земля, на якій він живе. У […]...
- Вибір декламацій для руських селян і міщан “Вибір декламацій для руських селян і міщан” – антологічна збірка поезій, укладена І. Франком і видана товариством “Просвіта” у Львові 1902. Містить твори Т. Шевченка (“Гамалія”), І. Франка (“Вічне життя”, “Великдень 1848р.” – уривок з поеми “Панські жарти”), Ю. Федьковича (“Пречиста Діво, радуйся, Маріє”), К. Устияновича (“Великдень”), Б. Грінченка (“Хлібороб”), М. Старицького (“До молодіжи”), М. […]...
- Народ і особистість у романі Л. Толстого “Війна і мир” Толстой у романі ” Війна і мир” розкрив власний погляд на проблему особистості, її роль в історії та на саму історію. На його думку, історична подія формувалась зовсім не видатною особистістю, яка, за Гоголем, була провідником Розуму і перша зрозуміла головне, недоступне іншим. Толстой вважав, історична подія складається як сума однаково спрямованих мільйонів воль, які […]...
- Буковинський журнал “Буковинський журнал” – громадсько-політичний, літературно-мистецький і науково-освітній часопис, видається у Чернівцях “з 1992. Журнал вперше в Україні опублікував низку творів художньої літератури і документалістики, заборонених в часи тоталітаризму: “Апостол черні” Ольги Кобилянської, антимосквофільську статтю “Щоб не було запізно” Ю. Федьковича, автографи віршів О. Ольжича, мемуари громадських і політичних діячів Буковини О. Поповича, Т. Галіпа. Часопис […]...
- Народ і влада А. Пушкін Олександр Сергійович Пушкін часто звертався до російської історії, її самим гострим і драматичним сторінкам. У трагедії “Борис Годунов” поет воскресив “минуле століття у всій його істині”. Авторові вдалося досягти небувалих вершин у мистецтві драми… Його персонажі історично вірні, вони діють і міркують у відповідності зі своїм часом і характерами. Борис Годунов змальований Пушкіним […]...
- Народ і добродії в казках М. Е. Салтыкова-Щедріна М. Е. Салтыкова-Щедріна можна назвати одним з найбільших російських сатириків. У своїй Творчості він розвив традиції таких письменників, як Фонвізін, Крилов, Гоголь. Надзвичайно гострі й жовчні добутки письменника були спрямовані на викриття багатьох пороків сучасного йому суспільства. Він зображує цілий історичний час, зображує в могутніх згущеннях темних сторін життя, критикуемых і, що заперечуються в ім’я […]...
- Народ в ліриці М. О. Некрасова Я ліру присвятив народу своєму. М. О. Некрасов Тема Росії і стан російського селянства хвилювали багатьох письменників і поетів. Ще Пушкін показав важкий стан селянства в безправній і голодній Росії. Чітко зобразив ситуацію в Росії Лєрмонтов: “країна рабів, країна панів”. Некрасов у своїй ліриці відбиває свій погляд на стан народу в сучасній йому Росії. Він […]...