Народнопісенні особливості інтонації поезій Івана Франка
Народнопісенні особливості інтонації поезій Івана Франка
“Якщо музика виникла зі співу,- стверджує О. Потебня,- то віршування і розмір – із зв’язку слова зі співом” . Прослідковуємо, як збагачує письменник поетичну палітру на основі народної пісні, яка зумовила наспівну мелодику багатох його поетичних творів. У такому плані написано багато поезій із збірок: “Веснянки”, “Зів’яле листя”, “З вершин і низин”, та інших.
Прекрасним акордом у другому “жмутку” є вірш “Ой ти дубочку кучерявий”, що своїм
Ой ти, дубочку кучерявий,
Ой, а хто ж тебе скучерявив?
“Фігура риторичного звертання до предметів, явищ навколішнього світу – одна з найпоширеніших особливостей поетичної мови Франка. Він вливає життя в свою поезію, почуття в неорганічну природу,
Початок віршової мініатюри тотожний поезії “Ой ти, дівчино, з горіха зерня”. В обох поезіях початкове “ой” взято з народної пісні, а далі звучить звертання. Порівняємо:
Ой ти, дівчино, з горіха зерня
І
Ой ти, дубочку, кучерявий
У наступних рядках спостерігаємо улюблений засіб поетичного синтаксису Франка: часте вживання дієслів, що створює градацію. “Дієслова, як відомо, розгортають поняття, які стають у центрі уваги мовця. Тому дієслово надає тексту динаміки і емоційної виразності. Дослідження стилів різних письменників довело, що твори, в яких переважає емоційність, афект, характеризуються особливо високою частотою вживання дієслів” . Народна пісня завжди емоційна, звідки й випливає її наспівність.
Велику увагу в цьому плані у творі відіграє народно-поетична рима, як-от: лози – сльози, ночі – очі, врода – непогода, тане – в’яне, злоба – худоба та фольклорні епітети – дубочку кучерявий, густі лози, дрібні сльози, темні очі, чорні очі, пишна врода, горда мова, вітер зимний, вічна розлука, листочки зів’ялі, острі пили, людська злоба.
Логічні наголоси падають на найвагоміші за значенням дієслова, які роблять мелодію вірша не монотонною:
Скучерявили густі лози,
Підмили корінь дрібні сльози.
Фольклорним епітетам Франко надає великого значення, адже епітет Франка містить у собі яскраво змальований образ. “Епітет надає особливої виразності. добре дібраний епітет – це один із засобів поетичного мистецтва, що створює пластичний образ, який переносить читача в уяву поета” . Мінорна мелодія вірша зумовлена сумним змістом, вона змінюється відповідно до змісту, появи нової думки. Значне навантаження сконденсовано в дієсловах, у яких закладено велику емоційну силу: Вже моя сила слабне, гнеться, Вже мені весна не всміхнеться. Падуть листочки зів’ялі, зв’ялі – от так і сам я впаду далі. Наспівну інтонацію підтримує звукопис, який підсилюється багатими парними римами.
Звукопис у Франка – це не самоціль, а завжди знаходиться разом із тим, що він зображує.
У структурі вірша десять строф, написаних двовіршем. Спостерігається нечіткість ритму внаслідок чергування різних розмірів: у певній послідовності фігурують різнометричні стопи: ямб, хорей, хоріямб, холіямб. В античній ліриці (найчастіше хоровій) – це так звані логаеди – “від грецького logaedikos від logos – слово і aoide – спів – вірші мішаних розмірів” . У другій строфі першого віршового рядка остання стопа перетворюється на хорей – хоріямб:
С к у ч е р я в и л и г у с т і л о з и
На початку 3, 5, 9, 10 строф скандується хоріямб – чотирискладова стопа, що складається з хорея та ямба: – – Наприклад:
Го р д а я м о в а – в і т е р з и м н и й,
В і ч н а р о з л у к а – ж а л ь н е с т р и м н и й.
На прикладі цього поетичного шедевру бачимо, що геній Франка в українській народній пісні знайшов свого вчителя, запозичивши в ній багато прийомів, що стали засобом стилізації його віршів під народні пісні.
Наспівний вірш представляє фінальна поезія першого “жмутку” “Епілог” (Розвійтеся з вітром, листочки зів’ялі). Перший рядок – наче камертон до всієї мініатюри. Одразу вчувається мінорна тональність, співзвучна внутрішньому станові героя.
До речі, у віршах розділу помітне тяжіння до мінорних інтонацій. Мінорну тональність пісні героя підкреслено уже в першому рядкові звичайним епітетом – “листочки зів’ялі”, який виконує у реченні функцію звертання, саме у ньому закладено велику силу почуттів героя. Зміст підсилюють алітерації та асонанси:
Розвійтеся з вітром, листочки зів’ялі 2р, 3з, 3в, 3т
Розвійтесь як тихе зітхання! 1р, 2з, 1в, 3т
Незгоєні рани, невтишені жалі, 1р, 1з, 1в, 1т
Завмерле в серці кохання. 2р, 1з, 2в,
Причому, алітерації різні за характером. Перша – з іде в парі з сонорним в – спокійна, як втишений біль, але він не пройшов – про нього нагадує алітерація р, що відповідає чомусь болючому. Поєднання кількох алітерацій збагачує звучання вірша.
У творі значний вокалізм, створений за допомогою чергування голосних звуків високого та низького підняття. У книзі М. Ласло-Куцюк “Засади поетики” зазаначається, що “… голосні звуки поділяються на бемольовані та дієзи” . Звісно, на основі поділу їх на голосні високого, середнього та низького підняття. Як відомо з теорії музики, знак бемоль понижує звучання основного звука на півтон, а дієз – навпаки – підвищує звучання звука на півтон.
За Ласло-Куцюк, бемольовані звуки – о, у, а дієзні – е, і. Цікаво, що інтонація на дієзних звуках підвищуються, а на бемольованих – понижується. Поставлені поруч дієзні звуки е та і будуть гармонічними, так само, як і бемольовані звуки о, у. Отже, спостерігаємо легке погойдування висхідної та низхідної інтонації, яке утворює інтонаційний малюнок, а він, у свою чергу, – тип мелодики вірша:
О – і – е – а, і – о, и – о – и, і – а – і (це приклад першого рядка першої строфи і т. д.) Ефект евфонії поезії створюється саме наявністю у строфі, у віршованому рядку зокрема низки подібних або контрастних звуків. Таким чином, образність відтворюється як через алітерацію, так і через асонанс акустично-контрастних звуків : зв-р, о, а – і, е, и (перша строфа), відповідно підібраних до відтворення теми вірша.
Вірші цього типу мелодики мають також свою синтаксичну норму, якій властива перевага сурядного зв’язку над підрядним. У структурі вірша три строфи, в яких переважає безсполучниковий зв’язок з однотипними частинами, тобто безсполучникові складні речення однорідного складу, для яких характерна інтонація перелічення, що значною мірою зумовлює наспівність вірша. У цьому ж контексті вжито однорідні члени речення – “рани”, “жалі”, “кохання”, (перша строфа); постійні епітети, що обрамляють означувані іменники, – “листочки зів’ялі”,”тихе зітхання”, “незгоєні рани”, “земного гаю”,”скарб багатий”, “душі молодої”, “жебрак одинокий”, “сумними стежками”; засіб словотвору, який, відбиваючи зв’язок поезії з фольклором, реалізує творчу настанову автора у творі. “Повтори зумовлюють виразну віршову ритмізації мовленя” . В основі розміру покладено чергування 4-стопного і 3-стопного амфібрахію, який, на нашу думку, наближає вірш до романсової лірики.
Другий “жмуток” вміщує оригінальний вірш “Зелений явір, зелений явір”, який написано у ключі народних пісень. Поезія неповторна тим, що її задумано як ліричну пісню кобзаря. Мелодія ніби звучить під тихий акомпонемент бандури. Розмір постійно змінний, поезія – зразок кількісного віршування, побудованого на “… ізохронізмі ритмічних одиниць, на врахуванні часу, потрібного для вимови складу.
Кількісне віршування називають також квантативним (від лат. quantitas – кількість), або музично-мовним, оскільки в основі його лежать і музичні, і мовні елементи” . Зразки творів, яким притаманне таке віршування, зустрічаються рідко, бо воно склалося у давніші часи, коли “текст пісні не відокремився остаточно від музики” . Мелодія вірша відзначається незначним діапазоном, “топтанням” звуків на одному місці. Оповідна мелодія звучить мовби на басоостинатному тлі (незмінному басі). Basso ostinato – з італійського -“постійний бас, мелодичний малюнок, що безперервно повторюється в басовому голосі музичного твору” . Кожна строфа побудована симетрично: на початку художній паралелізм зі сфери природи, потім – змалювання якоїсь із рис водливої дівчини.
Це типова схема пісенної строфи” . Евфонічне звучання створюють повтори слів у межах рядка, що зумовлюють наспівність, вносять особливу своєрідність до структури вірша. Помітно, що повтори вжито не тільки для звукового ефекту, а й для створення нового ритмічного малюнка, який має у собі елемент поліметрії:
Зелений явір, зелений явір,
Ще зеленіша ива.
Ой між усіма дівчатоньками
Лиш одна мені мила.
Парне римування чергується з перехресним. На загальному фоні збігу рим трапляються неточні рими, своєрідність яких зумовлена необхідністю виділити потрібний образ. “Неточна рима – наслідок свідомого порушення правил, яке допускають певні літературні школи. Вона нагадує дисонанси в музиці, які допускаються там для більшого ефекту” .
Відсутність рими в окремих строфах компенсують певні елементи звукопису, які завуальовують цю відсутність. У четвертій строфі значне ритмічне навантаження передають внутрішні рими:
Голосні дзвони – срібнії тони,
Слух у них потопає,
Та її голос – пшеничний колос,
Аж за серце хапає.
Ця поетична мініатюра свідчить, що Франко завжди перебував у творчому пошукові, прагнув у кожний поетичний твір внести елемент новизни.
Наспівні вірші Франка пронизані пісенними мотивами і зворотами, тому мають внутрішню мелодію. Це досягається такими засобами, як народнопоетичний паралелізм, вживанням фольклорних порівнянь, епітетів, багатих рим, використанням народнопісенної живої мови, повторами, риторичними запитаннями, що йдуть зі сфери почуттів, протиставленнями, народнопоетичними звертаннями, які творять “музику” віршів, зумовлюють їх наспівність.
Література
1. Дей О. Іван Франко і народна творчість. – К.: Дніпро, 1955. – С.300.
2. Єрмоленко С. Синтаксис віршової мови. – К.: Наук. думка, 1969. – С. 93.
3. Ласло-Куцюк М. Засади поетики. – Бухарест: Критеріон, 1983. – С. 391.
4. Лесин В. Словник літературознавчих термінів. – К.: Рад. шк., 1971. – С.485.
5. Потебня О. Етика і поетика. Збірник. – К.: Мистецтво, 1985. – С. 301.
6. Славутич Яр. Шевченкова поетика.- Едмонтон:Славута, 1964. – С. 24.
7. Шаховський С. Майстерність Івана Франка.- К.: Наук. думка, 1956. – С.192 .
8. Юцевич Ю. Словник музичних термінів. – К.: Муз. Україна, 1977. – С.205.
Related posts:
- Народнопоетична основа поезій циклу І. Франка “зів’яле листя” Збірка “Зів’яле листя”, мабуть, найліричніша у поезії І. Франка. Це щоденник особистих почуттів героя, наділеного живою душею, освіченою, розумною, та разом із тим неможливо не помітити міцної народнопоетичної основи віршів. У чому ж вона проявляється? У першій частині циклу “Зів’яле листя” бачимо традиційні образи-символи: Безмежнеє поле в сніжному завою, Ох, дай мені обширу й волі! […]...
- ” Зв’язок творчості Івана Франка із народною лірикою” Зв’язок творчості Івана Яковича Франка із народною лірикою, народнопісенною творчістю величезний. Розглянемо це на прикладах. До народної пісні й формою вірша, й пестливою лексикою, і деякими образами подібний вірш “Ой ти, дівчино, з горіха зерня..”. У центрі композиції твору контрастне зіставлення, через яке поет розкриває біль нерозділеного кохання юнака, змальовує красу дівчини та її вдачу. […]...
- “Співзвучність поезії Івана Франка з народнопісенною творчістю” Про силу духу все співав. Іван Франко Говорячи про зв’язок поезії з народною піснею, не можна оминути проблеми жанрових особливостей лірики як одного з літературних родів. Власне, поезія виникла як пісня. Недвозначно свідчить про це походження й первісне значення слова “лірика”, яке в нашому контексті сприймається як синонім слова “поезія”. Отож “лірика” походить від грецького […]...
- Співзвучність поезії Івана Франка з народнопісенною творчістю (2) Співзвучність поезії Івана Франка з народнопісенною творчістю У древнім Львові Чи в Криворівні Пісні Франкові, Слова чарівні. / О. Ющенко / Протягом віків пісня живе серед людей, поруч з людьми. То весела, то сумна, то мужня, то лагідна, вона супроводжує нас протягом життя. Це дуже добре знав Іван Франко – пісні сильно вплинули на його […]...
- Твір Символіка вірша Івана Франка “Каменярі” Символіка вірша Івана Франка “Каменярі” Височить на Личаківському кладовищі у Львові на могилі Івана Франка пам’ятник: могутній каменяр розбиває молотом гранітну скелю. Так постать письменника символічно злилася з образами створених ним будівників нового суспільства, яких він возвеличив у вірші “Каменярі” (1878). Цей вірш не можна читати без хвилювання: романтизм його захоплює і підносить, викликає глибоку […]...
- Відповіді до теми: творчість Івана Франка 1. Розкажіть про студентські роки І. Франка. До Львівського університету Франко їхав з глибокими знаннями, відмінними оцінками і значним творчим доробком. Із завзяттям почав він навчання, але схоластична офіційна наука не задовольняла його. Юнак займається самоосвітою. Протягом 1876–1877 років Франко прочитав багато літератури. Як зазначає літературознавець У. Басс, “…уже в цей час на Галичині не […]...
- Співзвучність поезії Івана Франка з народною піснею Франко як митець передусім – поет. Саме в поезії він найяскравіше самовиразився як художник, як мислитель, як людська особистість незвичайної емоційності, якій властиві повна гама почуттів: і надія, і зневіра, і ненависть. Його поезії притаманні сміливість думки, культура мислення, чистота почуттів, високі естетичні ідеали. Одна із пристрастей Франка – збирання усної народної творчості: прислів’їв, приповідок, […]...
- Структурно – семантичні особливості афоризмів у мові поезій Т. Г. Шевченка Реферат на тему: “Структурно – семантичні особливості афоризмів у мові поезій Т. Г. Шевченка” 190 років тому народився Великий Кобзар, для України це дуже важлива дата, тому що 9 березня на нашій землі з’явився найгеніальніший за усіх часів поет, тому що його поезії – це вічні українські поезії: Свою Україну любіть, Любіть її… Во время […]...
- Народнопісенні традиції у поезії Роберта Бернса Народнопісенні традиції у поезії Роберта Бернса Надзвичайно велика популярність творів Бернса на батьківщині була зумовлена єдністю творчості поета з народнопісенними традиціями Шотландії. Пісні предків співали майбутньому поетові, коли він був ще в колисці. Хлопчиком він ріс серед народнопоетичних образів. Саме в народній творчості він знайшов ту живу основу, спираючись на яку, міг іти далі. Його […]...
- Аналіз вірша Івана Франка “Гімн” Творчість Івана Франка сповнена любові до рідного українського народу. Поет свідомо брав на себе обов’язок служити країні, боротися за справедливе життя. Революційні мотиви властиві ліриці Франка, адже за своєю суттю він був справжнім революціонером. Як відомо, цей Великий українець був ерудованою людиною, “академією в одній особі”, тому його твори ідеальні за формою і глибокі за […]...
- Світ почуттів і пристрастей у ліричній драмі Івана Франка “Зів’яле листя” Світ почуттів і пристрастей у ліричній драмі Івана Франка “Зів’яле листя” Понад сто років шедевр інтимної лірики Івана Франка, його лірична драма “Зів’яле листя” бентежить серця читачів, обпікає вогнем пристрастей, болем нерозділеного кохання, дарує естетичну насолоду. Коли її читаєш, то майже фізично відчуваєш, через які страждання й випробування пройшов великий Каменяр, що був людиною тонких […]...
- Нев’януча природність інтимної лірики Івана Франка Нев’януча природність інтимної лірики Івана Франка Вона так гарно, сяє так Святою, чистою красою, І на лиці яріє знак Любові, щирості, спокою. / І. Франко / Іван Франко належить до найвидатніших українських письменників дожовтневого періоду. Історія літератури знає небагато письменників, чиє життя і творчість були б так тісно пов’язані з життям народу, так глибоко відображали […]...
- Поетична творчість Івана Франка Поетична творчість І. Франка – видатне явище в українській літературі. Вона вражає обширом та глибиною зображення життя й душі народу. У багатогранній творчій спадщині Івана Франка визначне місце належить його ліриці, що стала найбільшим досягненням українського поетичного слова після Шевченкового “Кобзаря”. Значна частина її належить до кращих надбань світової поезії. Лірика поета виросла на грунті […]...
- Висміювання пихатості у казці Івана Франка “Фарбований лис” Висміювання пихатості у казці Івана Франка “Фарбований лис” Хороші казки – це казки, з яких можна зробити корисний висновок для себе. Саме такою є казка Івана Франка “Фарбований Лис”, яка вчить нас не бути пихатими і занадто самовпевненими без потреби. Лис Микита, про якого розповідається у цій казці, був спритним і хитрим, він міг би […]...
- Співзвучність поезії Івана Франка з народнопісенною творчістю О краю мій, підгір’я ти прекрасне, Як я люблю, як я люблю тебе! Мов зірка та, що світить і не гасне. Так та любов в душі моїй живе. Іван Франко. Життя і творчість Івана Франка тісно пов’язані з селом, в якому він народився і жив. Воно розташоване в мальовничому закутку, оточене дубовими та ялиновими лісами […]...
- Життєвий і творчий подвиг Івана Франка Життєвий і творчий подвиг Івана Франка. Є поети осені і є співці весни. Є письменники, що пишуть для дітей, інші – для молоді, ще інші – для дорослого читача. Наш Іван Франко (1856-1916) глибинно збагнув світ дитини, найніжніші тремтіння серця юнака і юнки, затамовані переживання зрілої людини. Іван Франко є письменником усіх пір року і […]...
- Актуальність вибору Івана Вишенського в наш час (за поемою І. Франка “Іван Вишенський”) Актуальність вибору Івана Вишенського в наш час (за поемою І. Франка “Іван Вишенський”) Коли читаєш поему Івана Франка “Іван Вишенський”, то відчуваєш, що кожний рядок, кожне її слово звернене до нас сьогоднішніх. Афонський чернець надзвичайною силою свого красномовства став на захист українства, виступив проти нищення народу, його віри і мови. І це був його вибір, […]...
- Провідні мотиви лірики Івана Франка Кожна пісня моя – Віку мого день. І. Франко Поетична творчість Івана Франка відзначається високою емоційністю, сміливістю думки, глибиною осмислення дійсності, багатством художніх засобів. Серед поетичних збірок найвідомішими є “З вершин і низин”, “Зів’яле листя”, “Мій Ізмарагд”, “Із днів журби”. Цілою епохою в українській літературі стала збірка “З вершин і низин”, що посіла найпочесніше в […]...
- Проблематика поеми Івана Франка “Мойсей” Проблематика поеми Івана Франка “Мойсей” Як “Мойсей” Мікеланджело – один з найвидатніших творів світового мистецтва, так і однойменна поема І. Франка – унікальне явище не лише в українській, а й світовій літературі. Написаний у період піднесення революційного руху в Росії й в Україні “Мойсей” став визначною віхою у творчості Каменяра, розкрив нові грані його поетичного […]...
- Віра Івана Франка в щасливий прийдешній день українського народу (за поемою “Мойсей”) І. Поема “Мойсей” – один із найкращих творів Івана Франка. 1. Принизливе становище українців перед владою царської Росії. (Невже тобі на таблицях залізних Записано в сусідів бути гноєм?) 2. Занепокоєння перед наступним поколінням (будуть соромитись своїх батьків, втрачені найкращі національні якості, накинули на себе ярмо рабства). 3. Віра поета в народ, у щасливе майбутнє, в […]...
- Поєдинок на “перехресних стежках” (за повістю Івана Франка “Перехресні стежки”) Поєдинок на “перехресних стежках” (за повістю Івана Франка “Перехресні стежки”) Наприкінці 90-х – у перших роках XX століття І. Франко написав повість “Перехресні стежки”, яка стала однією з перших ідеологічних творів в українській літературі і замикала собою лінію перехідного стану розвитку галицької суспільності між старими відносинами і новими гуманістичними ідеалами. Повість засвідчувала поворот нової інтелігенції […]...
- Аналіз вірша Івана Франка “Декадент” Вірш “Декадент” – гідна відповідь творчої людини на образу. Літературний критик Щуратов звинуватив Івана Франка в декадентстві, вгледівши в його “Зів’ялому листі” песимістичні, занепадницькі мотиви. Поет не погоджувався з такою думкою про себе, адже не належав до байдужих, зневірених людей, якими були справжні декаденти. Звичайно, Франко визнавав, що сумні настрої присутні в його творчості, але […]...
- “Роздуми над творчістю Івана Франка” Іван Якович Франко – один з найбільш визначних діячів української літератури. Більше того, велика кількість талантів дозволило йому займатися не тільки письменницькими справами, але і наукою, і громадською діяльністю. Завдяки всьому цьому його творчість була пронизана детальними і цікавими описами його особистого життя, а також суспільно-політичними темами і мотивами. Це робило його творами неймовірно цінними […]...
- “Тричі мені являлася любов… ” (автобіографізм збірки Івана Франка “Зів’яле листя”) Дослідники вважають, що в житті Франка було три жінки, яких він кохав: Ольга Рошкевич, Юзефа Дзвонковська, і Целіна Зигмунтовська, але якій же саме жінці поет присвятив свою неперевершену за художньою вартістю ліричну збірку “Зів’яле листя”? Сам поет скаже про це у вірші “Тричі мені являлася любов… “. В нього було три кохання, три жінки: “Одна […]...
- Історичне минуле українського народу в зображенні Івана Франка (за повістю “Захар Беркут”) Історичне минуле українського народу в зображенні Івана Франка (за повістю “Захар Беркут”) Івана Франка завжди цікавило історичне минуле українського народу. Ним написано немало творів на історичні теми. Та повість “Захар Беркут” стала однією з найцікавіших і найяскравіших сторінок в освітленні нашого славного минулого. Розмірковуючи над подіями давно минулих років, письменник пильніше придивляється до сьогоднішніх днів. […]...
- “Зів’яле листя ” в серці й у пам’яті поета Івана Яковича Франка Поезія видатного українського письменника, поета і драматурга І. Франка посідає провідне місце в багатогранній творчості Великого Каменяра і стала одним з найбільших досягнень національного поетичного слова, а значна її частина складає кращі надбання світової літератури. Самою яскравою зіркою у поетичному доробку І. Франка є поетична збірка “Зів’яле листя”, яка побачила світ у 1896 році. Ця […]...
- Трагедія закоханого серця в ліричній драмі Івана Франка “Зівяле листя” – Олена Акульшина Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року Автор: Олена Акульшина Трагедія закоханого серця в ліричній драмі Івана Франка “Зівяле листя” Читання поезії Івана Яковича Франка – Великого Каменяра – це завжди свято, дотик до струн серця, чарівної краси рідного краю. Нікого не може залишити байдужим ніжність, гама почуттів, якими пронизана збірка “Зів’яле листя” (1896 р.) […]...
- Твір на тему: “Філософські мотиви Івана Франка” Кожен з великих українських письменників висловлював ті чи інші філософські погляди у своїй творчості. Істотних успіхів у цій діяльність досяг і Іван Франко. Можна сказати, що його філософія стала уособленням всього українського духу того часу. Навіть з урахуванням того, що минуло вже багато років та життя українців вже суттєво змінилося, філософська спадщина Івана Франка цікава […]...
- Мотиви лірики Івана Франка В історію української літератури Франко увійшов як лірик, прозаїк, драматург, філософ, публіцист. Поетична ж спадщина його настільки різноманітна, що її важко охопити стислою характеристикою. Лірика Франка – це вияв громадсько-політичних ідеалів, зброя боротьби проти ворогів трудового народу, своєрідний світ, що відбивав його інтимні переживання, філософські роздуми і думки про долю трудящого люду. Ліричний герой Каменяря […]...
- “Зівяле листя” збірка творів Івана Франка Одним з великих досягнень української літератури являється збірка Івана Франка “Зів’яле листя”. Перегортаючи сторінки цієї збірки, я чітко усвідомила причину того, чому письменник дав цьому виданню підзаголовок “Лірична драма”. Збірка була видана у ті роки, коли на шляху поета постали тяжкі перепони. Удари від урядових сил, важка недуга, відсутність особистого щастя, яке б могло принести […]...
- Боротьба добра і зла в поемі Івана Франка “Мойсей” Боротьба добра і зла в поемі Івана Франка “Мойсей” Поема “Мойсей” – вершинний твір Івана Франка, окраса і гордість вітчизняної літератури. Це глибокий філософський твір про майбутнє українського народу, про взаємини вождя і народу в процесі наполегливого шукання “обітованої землі”, про майбутні сили мас, здатних висунути із свого середовища в процесі революційного руху проводирів, що […]...
- Доля рідного краю й українського народу в поезії Івана Франка Доля рідного краю й українського народу в поезії Івана Франка. Вболівання за долю рідного краю і. Франко виніс ще з батьківської кузні, яка була його першим “університетом”. “На лні моїх спогадів, – згадував він потім, – і досі горить маленький, але міцний вогонь. Це огонь із кузні мого батька. І мені здається, що запас його […]...
- Провідні мотиви лірики І. Франка “Золоте зерно” ідей у поезіях І. Франка Я син народа, Що вгору йде, хоч був запертий в льох. Мій поклик: праця, щастя і свобода, Я є мужик, пролог, не епілог. І. Я. Франко Іван Якович Франко – письменник, громадський діяч, учений, філософ, літературознавець, критик і теоретик літератури. Але з особливим захопленням ми говоримо про його літературний доробок. Не можна залишатися байдужим, читаючи […]...
- Коротка біографія Івана Франка ІВАН ФРАНКО (1856-1916) Іван Якович Франко Народився 27 серпня 1856 р. в с. Нагуєвичі на Львівщині в родині коваля. Навчався у сільській початковій школі ( 1862-1864 рр. ), у так званій нормальній школі при василіанському монастирі ( 1864-1867 рр. ), пізніше – у Дрогобицькій гімназії ( 1867-1875 рр. ). 1875 року вступив на філософський факультет […]...
- Трансформація біблійної історії Мойсея в однойменній поемі Івана Франка Поема “Мойсей” – вершинний твір І. Франка, окраса і гордість вітчизняної літератури. Це глибокий філософський твір про майбутнє українського народу, про взаємини вождя і народу в процесі наполегливого шукання “обітованої землі”, про могутні сили мас, здатних висунути із свого середовища в процесі визвольного руху проводирів, що приведуть до перемоги. Це притчево-алегоричне осмислення історичної долі українського […]...
- Трагедія закоханого серця в ліричній драмі Івана Франка “Зів’яле листя” (2 варіант) Трагедія закоханого серця в ліричній драмі Івана Франка “Зів’яле листя” (ІІ варіант) Непохитний воїн духу, революціонер і каменяр, Іван Франко, уявляється людиною міцного душевного гарту, залізної волі, яка затисла в твердий кулак усякий вияв ніжного почуття. Та прочитавши збірку “Зів’яле листя”, відкриваєш для себе іншого Франка: трепетного і вразливого, тривожного і покірного, здатного на велику […]...
- Поема Івана Франка “Мойсей” Поема Івана Франка “Мойсей” Поема “Мойсей” – вершинний твiр Iвана Франка, окраса i гордiсть вiтчизняної лiтератури. Це глибокий фiлософський твiр про майбутнє українського народу, про взаємини вождя i народу в процесi наполегливого шукання “обiтованої землi”, про майбутнi сили мас, здатних висунути iз свого середовища в процесi революцiйного руху проводирiв, що приведуть до перемоги. Поема писалася […]...
- Дитяча творчість Івана Франка Іван Франко любив дітей. “Життя, – говорив І. Франко, – мені мало всміхалося, а діти були ти весняним сонячним промінням, яке зігрівало моє серце”. Саме для них, найменших, Каменяр написав чимало творів, але особливого значення надавав казкам-байкам як найбільш доступній формі викладу й сприймання. Адже в казковій одежі, в алегоричних обрядах, на думку письменника, можна […]...
- Тематична спорідненість збірки “Зів’яле листя” та повісті “Перехресні стежки” Івана Франка Тематична спорідненість збірки “Зів’яле листя” та повісті “Перехресні стежки” Івана Франка Загальновідомо, що будь-який мистецький твір набуває особливого значення, коли він має на собі відбиток авторської біографії. Завдяки цій особливості постать автора стає ближчою до нас, зрозумілішою, дорожчою, бо ми сприймаємо тоді твір як відвертість, щиру сповідь друга. Такою “відвертістю” стала для мене збірка Івана […]...
- Автобіографізм збірки Івана Франка “Зів’яле листя” Дослідники вважають, що в житті Франка було три жінки, яких він кохав: Ольга Рошкевич, Юзефа Дзвонковська, і Целіна Зигмунтовська, але якій же саме жінці поет присвятив свою неперевершену за художньою вартістю ліричну збірку “Зів’яле листя”? Сам поет скаже про це у вірші “Тричі мені являлася любов…”. В” нього було три кохання, три жінки: “Одна несміла, […]...