“Навіщо людині вчитися” (“Проблема виховання в комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич”)
У передмові до комедії “Тартюф” французький драматург Жан Батист Мольєр розкрив основні принципи своєї естетичної програми: “Завдання комедії полягає в бичуванні людських пороків… Найблискучіші трактати на теми моралі часто справляють куди менший вплив, ніж сатира, бо ніщо так не бере людей за живе, як зображення їхніх недоліків. Піддаючи вади загальному осміянню, ми наносимо їм нищівного удару.
Легко стерпіти осуд, але глузування нестерпне. Інший не проти уславитися лиходієм, але ніхто не бажає бути смішним…”.
Вважаючи,
Дія комедії відбувається в Парижі, в будинку Журдена. У повних іскристої дотепності діалогах вимальовуються характери основних діючих осіб комедії, прояснюється
Суть комічного – не стільки в дивацтвах Журдена, скільки в тому, що цей міщанин розбагатів і маючи недалекий розум, він прагне потрапити в суспільство людей, ще менш гідних. Наївна простодушність Журдена потішає, а розважливе шахрайство графа Доранта викликає неприязнь – ось головний сенс твору.
Пан Журден – обмежена і марнославна людина, якій стало здаватися, що називатися міщанином для нього образливо і несправедливо, адже у нього повні кишені грошей! Щоб виглядати дворянином, він намагається робити “все, як у знатних панів”. Закинувши всі справи, буржуа наймає собі вчителів, які, сміючись за його спиною, навчають Журдена за високу плату всьому, що прийнято в аристократів.
З їх допомогою міщанин марно прагне засвоїти манери дворян, вчиться танцювати, фехтувати, кланятися. Він слухає серенади, дивиться балет, бере уроки філософії.
Безглузду спрагу наслідування аристократам Мольєр з особливим блиском висміює в сценах навчання Журдена дворянським “наукам і мистецтвам”. В образах вчителів розкривається нікчемність, непотрібність і безглуздість тих відомостей, які аристократи намагалися видавати за справжню науку. Навчаючись дворянським “наукам”, Журден не тільки не поповнив своїх знань, а й перестав розуміти суть нормальних людських відносин. Бажаючи виглядати гідною людиною, він втратив свою гідність і перетворився на блазня.
У своєму вбранні, пошитому в наслідування знаті, герой схожий на ворону в павиному пір’ї, карикатурна пишність робить його загальним посміховиськом. І все це тому, що люди, до кола яких він так жадає потрапити, значно гірше нього.
Перебільшуючи дивацтва Журдена, роблячи його смішним, Мольєр не перетворює свого героя в негативного. Журден зовсім не дурний, він досить щедрий і великодушний, кмітливий і дотепний. Відкривши графу Доранту свій гаманець, він відмінно, до останньої копійки, пам’ятає, де, коли і скільки запозичив у нього граф. Журден спостережливий: глянувши на костюм кравця, він відразу помітив, що той привласнив собі частину відданої йому в пошиття тканини, і викрив кравця в крутійстві: “адже матерія-то на Вас від мого камзола, того самого, що ви мені шили в останній раз! Я її одразу впізнав…
Ну і викроював би, тільки не з мого шматка”.
У діалозі з учителем філософії, де Журдену примітивно роз’яснюють правила фонетики і орфоепії, а також відмінність між віршами і прозою, міщанин одночасно проявляє цілковите невігластво і гарячу жагу до знань. З дитячою безпосередністю він шкодує про те, що не мав можливості вчитися раніше, що батьки свого часу не подбали дати йому справжню освіту: “Ех! Навіщо я не вчився раніше! А я-то скільки часу втратив даром!” Журден – оптиміст, він жадає нових пізнань і щиро прагне подолати свою міщанську обмеженість.
Його біда в тому, що він обрав невірний шлях – наслідування дворянству, який давно перетворився на паразитичний наріст на тілі держави.
А. Джівелегов в книзі “Історія західноєвропейського театру” вказував: “Мольєр, взявши основною темою комедії спробу буржуа піти від своїх побратимів і прилучитися до вищого кола, категорично засуджує Журдена не за те, що той не бажає залишатися доброчесним міщанином, а за його нездатність практично піднятися над своїм станом, за його дурнувате осліплення бутафорською пишністю придворних нероб. Але невірно було б вважати, що Мольєр звеличив би Журдена, якби той, розкаявшись у своїх примхах, надів фартух і став за прилавок”.
Потішаючись над простакуватим героєм, автор одночасно висміював всю феодальну знати. Але над Журденом Мольєр посміюється добродушно, а в табір знаті посилає повні сарказму стріли сатири. Викриваючи аристократичну верхівку в особі графа Доранта і маркізи Дорімени, Мольєр показує їх суспільну й моральну нікчемність, і матеріальну залежність від буржуазії.
Граф Дорант – шахрай: він обманює Журдена, користується його грошима. За душею у Доранта немає нічого, крім дворянського титулу, його аристократизм – майстерне маскування, за яким ховаються паразитизм і дармоїдство. Граф – людина, що втратила самолюбство, совість і честь, людина, яка ніколи не трудилася і не робила нічого суспільно корисного. Єдине, що вміє Дорант – витрачати гроші, а так як своїх коштів у нього немає, він вишукує способи витрачати чужі гроші.
Зневажаючи Журдена, хитрий і брехливий граф лестить йому, плазує перед ним і в той же час оббирає його – підносить Дорімені журденовські подарунки від свого імені.
Мольєр симпатизував буржуазії, з якої сам походив, але не ідеалізував її і добре розумів, які небезпечні вади таять в собі буржуазні відносини. Драматург не випадково змушує пані Журден вимовити знаменну фразу: “Перш вона не була такою пихатою: адже обидва її діда торгували сукном біля воріт святого Інокентія. Нажили дітям добра, а тепер, мабуть, на тому світі ох як за це розплачуються, тому як чесній людині ніколи так не розбагатіти”.
В. Г. Бєлінський писав: “Комедії Мольєра – сатира в драматичній формі, сатира, в якій різке, дотепне перо його зраджувало на публічну ганьбу неуцтва, дурість і підлість… Вони мали сильний вплив на сучасників, отже мають історичне значення. Це людина, яка могла страшно вразити перед обличчям лицемірного суспільства отруйну гідру святенництва, – велика людина!”.
Комедії Мольєра, володіючи величезною силою викриття, набували політичне звучання, тому що в них письменник нещадно картав носіїв суспільного зла, чиновників і духовенство, багатих міщан та інших типів, ворожих народові, що і забезпечило його творам довге сценічне життя і визнання багатьох поколінь глядачів.
Related posts:
- Проблематика та художні особливості комедії Жана Батіста Мольєра “Міщанин-шляхтич” Проблематика та художні особливості комедії Жана Батіста Мольєра “Міщанин-шляхтич” На уроці зарубіжної літератури ми читали чудову п’єсу Мольєра “Міщанин-шляхтич”, а невдовзі дивилися цю п’єсу в театрі ім. Шевченка. П’єса і особливо спектакль нам дуже сподобалися. Мольєр показав суспільне життя Франції ХVІІ століття. Мольєр – засновник “високої комедії”. Незважаючи на класицистичні правила, дотримання яких було обов’язковим […]...
- Моральні уроки комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич” Видатний письменник, драматург і актор Жан Батист Поклен, відомий всьому світу як Мольєр, створив чудові п’єси, що й сьогодні приваблюють багато глядачів у театрах всього світу. Однією з найяскравіших його комедій є “Міщанин-шляхтич”, у якій наявна ціла низка моральних уроків. Тут також висвітлена провідна риса класицизму – прагнення виховати свого глядача, адже Мольєр не лише […]...
- Проблематика та художні особливості комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич” У творах видатного французького комедіографа Мольєра відбилися проблеми й естетичні пошуки його часу, а його доля відобразила становище письменника в суспільному житті Франції XVII століття. В історію світової літератури Мольєр увійшов як засновник “високої комедії”.Незважаючи на класицистичні правила, дотримання яких було обов’язковим для драматургів його часу, Мольєр створив художньо досконалі комедії з напруженим сюжетом і […]...
- Проблематика та художні особливості комедії Мольєра ” Міщанин-шляхтич” У творах видатного французького комедіографа Мольєра відбилися проблеми й естетичні пошуки його часу, а його доля відобразила становище письменника в суспільному житті Франції XVII століття. В історію світової літератури Мольєр увійшов як засновник “високої комедії”. Незважаючи на класицистичні правила, дотримання яких було обов’язковим для драматургів його часу, Мольєр, створив художньо досконалі комедії з напруженим сюжетом […]...
- Основна проблематика комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич” Дотепер не сходять зі сцен багатьох театрів світу: “Тартюф”, “Дон Жуан”, “Мізантроп”. І однією з найкращих, найяскравіших його комедій є “Міщанин-шляхтич”, де автор намалював сатиричний образ буржуа. Головна проблема, на якій побудовано сюжет “Міщанина-шляхтича”, відображає певний історичний етап розвитку буржуазії у Франції. Новоспечені буржуа, які накопичили чимало грошей, зароблених різними шляхами, почувалися рійними дворянам. Саме […]...
- Висміювання безпідставних претензій на аристократизм у комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич” Висміювання безпідставних претензій на аристократизм у комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич” І. Мої почуття під час читання п’єси та перегляду комедії Мольєра (задоволення від смішного тексту, чудової гри акторів, цікавого сюжету; комедія актуальна, бо й зараз живуть такі ж дурнуваті й пихаті люди, як пан Журден). ІІ. Головний герой комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич”. 1. Марнославні бажання буржуа Журдена […]...
- Характеристика Журдена – головного героя комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич” 9 клас КЛАСИЦИЗМ ЯК ХУДОЖНІЙ НАПРЯМ У ЛІТЕРАТУРІ XVII СТ. ФІЛОСОФСЬКЕ ТА ЕСТЕТИЧНЕ ПІДГРУНТЯ КЛАСИЦИЗМУ. ОСНОВНІ ПРАВИЛА КЛАСИЦИЗМУ МОЛЬЕР. ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ. “МІЩАНИН-ШЛЯХТИЧ” Характеристика Журдена – головного героя комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич” В історію світової літератури Мольєр увійшов як засновник “високої комедії”. Синтезуючи два традиційних жанри – комедію і трагедію, Мольєр створив не тільки новий драматичний […]...
- Висміювання пихи і марнославства в комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич” Головний герой п’єси буржуа Журден захотів на старості здобути і титул, і звання, захотів навчитися аристократичних манер і завів у себе вдома цілий штат учителів. Журден смішний, бо не розуміє, що середовище, до якого він хотів продертися, не заслуговувало на такі мрії: воно було гірше за нього. Бажаючи бути шляхтичем, він намагається робити все “як […]...
- Проблематика та художні особливості комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич” “Міщанин-шляхтич” – яскравий зразок “високої комедії”. Незважаючи на те що п’єса була написана в жанрі “комедії балету” (за вказівкою короля до неї було включено турецькі танці), Мольєр зумів зробити так, що танцювальні сцени у сюжеті перетворилися лише на зовнішню прикрасу сатиричної за змістом комедії. Спираючись на закони класицизму, що панували на той час у літературі, […]...
- Висміювання пихи і марнославства у комедії Жана Батіста Мольєра “Міщанин-шляхтич” Висміювання пихи і марнославства у комедії Жана Батіста Мольєра “Міщанин-шляхтич” Прочитавши комедію відомого французького драматурга, актора, театрального діяча Мольєра “Міщанин-шляхтич”, ми подивилися ще й виставу у театрі й отримали неабияке задоволення від смішного тексту автора і чудової гри акторів. Певно, й зараз живуть на світі такі дурнуваті й пихаті люди, як головний герой п’єси Журден. […]...
- Історія створення комедії – КОМЕДІЯ МОЛЬЄРА “МІЩАНИН-ШЛЯХТИЧ”. ВТІЛЕННЯ У ТВОРІ РИС КЛАСИЦИСТИЧНОЇ КОМЕДІЇ ЛІТЕРАТУРА XVII СТОЛІТТЯ: МІЖ ВІДРОДЖЕННЯМ І ПРОСВІТНИЦТВОМ § 7. КОМЕДІЯ МОЛЬЄРА “МІЩАНИН-ШЛЯХТИЧ”. ВТІЛЕННЯ У ТВОРІ РИС КЛАСИЦИСТИЧНОЇ КОМЕДІЇ Його комедії – як той безцінний дар. А зневажали їх – нездара та фігляр. Нікола Буало Історія створення комедії У 1669 році король Людовік XIV приймав у своїй резиденції у Версалі турецьких послів на чолі з Солиманом-агою. […]...
- Проблематика та художні особливості комедії “Міщанин-шляхтич” Незважаючи на класицистичні правила, дотримання яких було обов’язковим у драматургії того часу, Мольєр епюри в художньо досконалі комедії з напруженим сюжетом і цікавими характерами. В основі сюжетів його комедій лежить конфлікт, відомий класицистам, – протистояння пристрастей здоровому глузду. Комізм – у невідповідності реальних подій тому, як вони сприймаються персонажами. Цю загальну комічну настанову Мольєр насичує […]...
- ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – МОЛЬЕР. ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ. “МІЩАНИН-ШЛЯХТИЧ” 9 клас КЛАСИЦИЗМ ЯК ХУДОЖНІЙ НАПРЯМ У ЛІТЕРАТУРІ XVII СТ. ФІЛОСОФСЬКЕ ТА ЕСТЕТИЧНЕ ПІДГРУНТЯ КЛАСИЦИЗМУ. ОСНОВНІ ПРАВИЛА КЛАСИЦИЗМУ МОЛЬЕР. ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ. “МІЩАНИН-ШЛЯХТИЧ” ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ 1.”Мольєр безсмертний” (М. Булгаков) 2.Справжнє життя Мольєра. 3.Трагічне життя пана де Мольєра. 4.”Міщанин-шляхтич” як зразок високої комедії Мольєра. 5. Висока комедія Мольєра. 6.”Виховувати, сміючись”. 7. Характеристика Журдена – головного […]...
- Засоби створення смішного в комедії “Міщанин-шляхтич” У п’єсі “Міщанин-шляхтич” Мольєр яскраво показав суспільне життя ФранціїXVІІ століття. Головний герой Журден має все, чого може бажати людина: здоров’я, сім’ю, гроші. Та йому заманулося вибитися у шляхтичі. Це стає маніакальною ідеєю, що завдає чимало клопоту родині героя, але подобається цілій купі шарлатанів, які годуються біля нього та потішаються з нього: перукарі, шевці, самозванці-“вчителі” етикету. […]...
- Учителі пана Журдена (За комедією Мольєра “Міщанин-шляхтич”) Триста днів на рік ми проводимо у школі, і кожного дня по 5-6 годин поруч із нами люди, які терплять наші пустощі, грубість, несвідомість, несправедливість. Учитель! І відразу бачиш перед очами людину, яка схилилася над учнівськими зошитами. Для того щоб провести урок та розказати нам навіть щось просте, учитель повинен багато знати, багато читати, усе […]...
- Правила “трьох єдностей” у комедії – КОМЕДІЯ МОЛЬЄРА “МІЩАНИН-ШЛЯХТИЧ”. ВТІЛЕННЯ У ТВОРІ РИС КЛАСИЦИСТИЧНОЇ КОМЕДІЇ ЛІТЕРАТУРА XVII СТОЛІТТЯ: МІЖ ВІДРОДЖЕННЯМ І ПРОСВІТНИЦТВОМ § 7. КОМЕДІЯ МОЛЬЄРА “МІЩАНИН-ШЛЯХТИЧ”. ВТІЛЕННЯ У ТВОРІ РИС КЛАСИЦИСТИЧНОЇ КОМЕДІЇ Правила “трьох єдностей” у комедії У теоретичних працях класицистів щодо драматичних творів обстоювалися правила “трьох єдностей”: дії, місця, часу. Вважалося, що дотримання цих правил допомагає зробити твір більш правдоподібним, або, як сказали б ми сьогодні – реалістичним. […]...
- Учителі пана Журдена. Якими я їх бачу? (за комедією Мольєра “Міщанин-шляхтич”) Триста днів на рік ми проводимо у школі, і кожного дня по 5-6 годин поруч із нами люди, які терплять наші пустощі, грубість, несвідомість, несправедливість. Учитель! І відразу бачиш перед очами людину, яка схилилася над учнівськими зошитами. Для того щоб провести урок та розказати нам навіть щось просте, учитель повинен багато знати, багато читати, усе […]...
- З чого сміється Мольєр у комедії “міщанин-шляхтич”? З чого сміється Мольєр у комедії “міщанин-шляхтич”? Мольєр (Жан-Батіст Поклеп) – драматург, поет, актор – створив чудові п’єси, шо дотепер не сходять зі сцен багатьох театрів світу: “Тартюф”, “Дон Жуан”, “Мізантроп”. І однією з найкращих, найяскравіших його комедій є “Міщанин-шляхтич”, де автор намалював сатиричний образ буржуа. Перед нами міщанин Журден – головний герой п’єси, що […]...
- Проблематика та художні особливості у комедії Мольера “Міщанин-шляхтич” МОЛЬЄР ЖАН БАТІСТ (1622-1673) Справжнє прізвище – Поклей. Завдяки Мольєру виник французький і театр комедії. Мольер поєднав у своїй творчості народний французький фарс та італійську імпровізаційну комедію, традиційні маски підкреслив деталями живого побуту, на сцені повноправно звучить мова простого народу. 1652 р. – на сцені розігруються невеличкі фарси, написані Мольером. 1653р. – зіграна перша повноцінна […]...
- “Мої поради панові Журдену” за твором Мольєра “Міщанин-шляхтич” “П’єси мого героя будуть грати уздовж трьох століть на всіх сценах світу, і невідомо, коли перестануть грати! Ось що мені цікаво!” М. Булгаков. XVII сторіччя – це час розквіту у Європі класичного мистецтва. Саме з цим пов’язаний розвиток французького театру, саме з цим пов’язана творчість видатних творців чудових трагедій Жана Расіна і П’єра Корнеля. Але […]...
- Різноманітність комічних прийомів створення сюжету в комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич” Мабуть, зовсім не проста справа – створити комедію. Треба не тільки знайти у суспільстві негативне явище, щоб висміяти його, зриваючи маску з усіх вад і недоліків, що схоже на хірургічне втручання. Треба ще провести інтенсивну терапію – лікування сміхом, випромінюванням здорового глузду, припікання іскрометним феєрверком сатири. Для того треба весь час тримати глядача й читача […]...
- ВИСМІЮВАННЯ ПИХИ, МАРНОСЛАВСТВА ТА БЕЗПІДСТАВНИХ ПРЕТЕНЗІЙ НА АРИСТОКРАТИЗМ У КОМЕДІЇ МОЛЬЄРА “МІЩАНИН – ШЛЯХТИЧ” ПРАКТИЧНИЙ КУРС ВИСМІЮВАННЯ ПИХИ, МАРНОСЛАВСТВА ТА БЕЗПІДСТАВНИХ ПРЕТЕНЗІЙ НА АРИСТОКРАТИЗМ У КОМЕДІЇ МОЛЬЄРА “МІЩАНИН – ШЛЯХТИЧ” План 1. Історія написання комедії – балету. 2. Характеристика образу пана Журдена. 3. Характеристика другорядних образів: графа Доранта, маркізи Дорімени, Клеонта, пані Журден. Ставлення автора до своїх героїв. 4. Своєрідність комедії, її художнє значення. Завдання для підготовчого періоду 1. […]...
- Журден – головний герой класицистичної комедії “Міщанин-шляхтич” Історія створення комедії така. У 1670 році Мольєр отримав від короля завдання показати в комедії турецькі танці, які в той час у Франції набули величезної популярності. Це було поштовхом до створення комедії-балету “Міщанин-шляхтич”. Король і не здогадувався, що східна буфонада стане лише зовнішнім орнаментом, який аніскільки не зменшить основного змісту сатиричної п’єси. Всі вчинки головного […]...
- “Хто з героїв і чому із комедії “Міщанин-шляхтич” викликає вашу симпатію” Темою комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич” є зображення нездорового прагнення головного героя пана Журдена будь-якою ціною отримати дворянське звання. Бажання стати кращим та зайняти гідне місце у суспільстві – природне для людини. То ж цей твір ніколи б не став комедією, якби автор не зобразив у яскравих кольорах те “пристойне товариство”, до якого так бажав потрапити герой. […]...
- З чого сміється Мольєр у комедії “міщанин-шляхтич’? Мольєр (Жан-Батіст Поклеп) – драматург, поет, актор – створив чудові п’єси, шо дотепер не сходять зі сцен багатьох театрів світу: “Тартюф”, “Дон Жуан”, “Мізантроп”. І однією з найкращих, найяскравіших його комедій є “Міщанин-шляхтич”, де автор намалював сатиричний образ буржуа. Перед нами міщанин Журден – головний герой п’єси, що намагається з мішанина раптом перетворитися на дворянина, […]...
- З чого сміється Мольєр у комедії “Міщанин-шляхтич”? Мольєр (Жан-Батіст Поклеп) – драматург, поет, актор – створив чудові п’єси, шо дотепер не сходять зі сцен багатьох театрів світу: “Тартюф”, “Дон Жуан”, “Мізантроп”. І однією з найкращих, найяскравіших його комедій є “Міщанин-шляхтич”, де автор намалював сатиричний образ буржуа. Перед нами міщанин Журден – головний герой п’єси, що намагається з мішанина раптом перетворитися на дворянина, […]...
- Над чим сміється Мольєру комедії “Міщанин-шляхтич”? “Міщанин-шляхтич” – не єдина п’єса Мольєра, в якій він висміює шляхту. Починаючи з перших своїх творів Жан-Батист Поклен (сценічне ім’я – Мольєр) спирався на народну творчість, народний гумор. І невідомо, чи став би він великим драматургом, якби не п’ятнадцятирічна школа життя, яку він пройшов під час подорожування з бродячим театром. Але не слід відкидати і […]...
- “Кому з персонажів і чому симпатизує автор комедії “Міщанин-шляхтич”? “Міщанин-шляхтич” – це не єдина п’єса, в якій Мольєр висміює дворянство. Це одна з найбільш яскравих комедій, в якій автор показує сатиричний образ буржуа. Зображуючи зайво довірливого і доброго купця Журдена, Мольєр засуджує його марнославство і прагнення придбати дворянські манери будь-якими шляхами. Журден наймає різних вчителів, щоб ті навчили його манерам, танцям і музиці, але […]...
- Над чим сміється Мольєр у комедії “Міщанин-шляхтич” “Міщанин-шляхтич” – не єдина п’єса Мольєра, в якій він висміює шляхту. Починаючи з перших своїх творів Жан-Батист Поклен (сценічне ім’я – Мольєр) спирався на народну творчість, народний гумор. І невідомо, чи став би він великим драматургом, якби не п’ятнадцятирічна школа життя, яку він пройшов під час подорожування з бродячим театром. Але не слід відкидати і […]...
- Виховний потенціал комедії “Міщанин-шляхтич” Мольєр вважав, що “мета комедії – змальовувати людські недоліки взагалі і головним чином – недоліки сучасників”. На його думку, перед комедією стоять два завдання. Перше і головне – повчати людей, інше, другорядне, – розважати їх. Якщо позбавити комедію повчального змісту, вона перетвориться на пусту забавку, якщо відібрати у неї розважальні функції, вона перестане бути комедією […]...
- Чи варто торгувати честю та гідністю заради високого титулу.”Міщанин-шляхтич” Що таке честь? Що вона значить у житті людини? Чи варто жертвувати нею задля своїх корисливих цілей? Честь – це гідність людини, що викликає загальну повагу й пошану, а також власне почуття гордості. Без честі людина не зможе нічого досягти в житті, адже люди не сприйматимуть її серйозно. А торгувати честю й гідністю заради високого […]...
- Чи варто торгувати честю та гідністю заради високого титулу? (твір-роздум за комедією “Міщанин-шляхтич”) Що таке честь? Що вона значить у житті людини? Чи варто жертвувати нею задля своїх корисливих цілей? Честь – це гідність людини, що викликає загальну повагу й пошану, а також власне почуття гордості. Без честі людина не зможе нічого досягти в житті, адже люди не сприйматимуть її серйозно. А торгувати честю й гідністю заради високого […]...
- “Чи застаріла комедія Мольєра “Міщанин-шляхтич” Бажання кожної людини вибитися в житті – стати кращим, розумнішим, багатшим, цілком зрозуміло. Гідне поваги його прагнення піднятися на сходинку вище. Головне тут – не виглядати смішним, наслідуючи лише якимось зовнішніми ознаками. Ось і герой комедії Мольєра “Міщанин у дворянстві” пан Журден поставив собі за мету “перебратися” з міщанського стану в дворянський – стати дворянином. […]...
- Моральні уроки комедії ” міщанин шляхтич” Головна проблема, на якій побудовано сюжет “Мішанина-шляхтича”, відображає певний історичний етап розвитку буржуазії у Франції. Новоспечені буржуа, які накопичили чимало грошей, зароблених різними шляхами, почувалися рівними дворянам. Саме тому вони намагалися наслідувати дворянським манерам, зовнішньому стилю поведінки, одягу, способу життя. Саме про одного з таких буржуа – пана Журдена – розповів Мольєр у своїй комедії. […]...
- Поясніть природу сміху та назвіть засоби комічного у творі Мольєра “Міщанин-шляхтич” У комедії “Міщанин-шляхтич” висміюється прагнення головного героя, багатого міщанина Журдена будь-що долучитися до світу аристократів. Для цього він наймає вчителів, які вчать манерам вищого світу: музиці, танцям, фехтуванню тощо, викидає гроші на аристократське вбрання. Засобом комічного у “Міщанині-шляхтичі”, по-першу, стає гумор. Це веселий сміх над наївністю героя. Адже до пуття в пана Журдена нічого не […]...
- Чи варто торгувати честю заради високого титулу? “Міщанин-шляхтич” Що таке честь? Що вона значить у житті людини? Чи варто жертвувати нею задля своїх корисливих цілей? Честь – це гідність людини, що викликає загальну повагу й пошану, а також власне почуття гордості. Без честі людина не зможе нічого досягти в житті, адже люди не сприйматимуть її серйозно. А торгувати честю й гідністю заради високого […]...
- Інтерв’ю і Мольером – головного героя комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич” 9 клас КЛАСИЦИЗМ ЯК ХУДОЖНІЙ НАПРЯМ У ЛІТЕРАТУРІ XVII СТ. ФІЛОСОФСЬКЕ ТА ЕСТЕТИЧНЕ ПІДГРУНТЯ КЛАСИЦИЗМУ. ОСНОВНІ ПРАВИЛА КЛАСИЦИЗМУ МОЛЬЕР. ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ. “МІЩАНИН-ШЛЯХТИЧ” Інтерв’ю і Мольером Дуже часто, читаючи твори того чи іншого автора, мимоволі ставиш собі питання: “А що, якби мені довелося зустрітися з ним особисто?” Неважливо, сподобався тобі твір чи ні: погодьтеся, автору […]...
- “Комічні епізоди у творі “Міщанин-шляхтич” Жан Батист Мольєр – блискучий французький комедіограф XVII століття. “Мольєр був славний письменник французьких комедій в царство Людовика XIV” , – говорив російський драматург XVIII століття Антіох Кантемір. В мистецтві в цей час панував класицизм. На вимогу класицистів, твір мистецтва має виховувати людину, викорінювати суспільні вади та людські недоліки. Мольєр у своїх комедіях виконував це […]...
- Народні типи у п’єсі – ОБРАЗНА СИСТЕМА КОМЕДІЇ “МІІДАНИН-ШЛЯХТИЧ” ЛІТЕРАТУРА XVII СТОЛІТТЯ: МІЖ ВІДРОДЖЕННЯМ І ПРОСВІТНИЦТВОМ § 8. ОБРАЗНА СИСТЕМА КОМЕДІЇ “МІІДАНИН-ШЛЯХТИЧ” Народні типи у п’єсі Закоханим допомагають з’єднатися слуги Ніколь і Ков’єль, які представляють народні типи. Весела й гостра на язик Ніколь і винахідливий та кмітливий Ков’єль втілюють позитивне, природне, гуманне начало. Ці образи протиставлені егоїзму буржуазії та ницості дворянства. Слуги висловлюють розумні, […]...
- “Поважаю і захоплююсь комедією “Міщанин-шляхтич” за комедією Мольєра ” Дзеркалом суспільства” називав театр великий письменник-сатирик Жан Батист Мольєр. “Зображуючи людей, ви пишете з натури, – говорив він. – Портрети їх повинні бути схожі, і ви нічого не досягли, якщо в них не впізнають людей вашого століття”. Своїм основним завданням, завданням своєї творчості письменник вважав прагнення “дати на сцені приємне зображення загальних недоліків” і […]...