Не позичай у сусіда розуму (роздум про зміст прислів’я)
Є таке прислів’я – “Людина вчиться на своїх помилках”. Справді, це є так. Бо коли людина сама усього не побачить, сама не потрапить у скрутну ситуацію, вона ніколи не зробить правильних висновків для себе.
Доречним тут є вислів “Не позичай у сусіда розуму”. Це означає, що треба жити своїм розумом, перевіряючи все на своєму досвіді. Є чимало тому життєвих та історичних прикладів. Наприклад, колись Аристотель написав, що муха має вісім ніг.
Це, ствердження у європейському науковому середовищі не піддавалося сумніву аж до XІX століття, хоча, здавалося б, чого простіше – зловити муху та полічити її ноги, щоб упевнитись, що їх усе-таки не вісім, а шість. Але це означало б посягнути на авторитет самого Аристотеля та зганьбитися перед колегами-вченими. Натомість один італійський натураліст, якому, мабуть, ніколи було читати Аристотеля, спіймав таки муху та полічив її кінцівки.
Це вчить нас не покладатися на думку та розум “сусіда”. Бо коли самі не “порахуємо кінцівки”, так ніколи і не дійдемо до істини.
Related posts:
- Зміст і сюжет комедії “Горі від розуму” Зміст комедії “Горі від розуму”, я думаю, у показі духу Москви того часу, її вдач. У комедії розвертається протиборство двох сил: старого миру аристократів, що не бажає залишати сцену життя, і нового покоління прогресивно настроєних людей Росії Зіткнення Чацкого з Фамусовим неминуче, тому що старі аристократи не люблять змін, вони звикли жити й доживати так, […]...
- Зміст назви комедії А. С. Грибоєдова “Горі від розуму” ЗМІСТ НАЗВИ КОМЕДІЇ А. С. ГРИБОЄДОВА “ГОРІ ВІД РОЗУМУ” Олександр Сергійович Грибоєдов – творець геніальної комедії “Горі від розуму”, разлетевшейся на сотні “крилатих” фраз і внражений, що стала як би збірником афоризмів. Автор спочатку назвав комедію “Горі розуму”, позначивши головну причину неблагополуччя людини в сучасному йому °бществе. Це страшно, коли дурень слывет образом для під-але […]...
- Роздум про зміст прислів’я “Вересень рум’янець року” Прислів’я – найдавніша творчість народу. В них – наймудріші думки, їх треба розуміти, бо вони лежать не зовсім на поверхні. Ось прислів’я про вересень. Це перший місяць осені, назва його походить від рослини вереса, що росте в Поліссі і найпишніше цвіте саме у цьому місяці. Квітне верес. Та ми не всі його бачимо. А от […]...
- Проблема розуму в комедії А. С. Грибоєдова “Горі від розуму” Проблема розуму й божевілля була актуальна за всіх часів. Розумні, передові люди свого часу часто залишалися незрозумілими сучасниками й оголошувалися божевільними. Так суспільство реагувало на ідеї, шедшие врозріз із загальноприйнятими, ідеї, які проповідували передові люди свого часу. Не випадково й Грибоєдов у своєму добутку торкається цієї проблеми. Його комедія “Горі від розуму”, написана перед грудневим […]...
- Ніколи не перебільшуй (зміст приказни “Робити з мухи слона”) Навряд чИ кому спаде на думку подружитися з мухою. Ця двокрила комаха – переносник інфекції, набридлива, гидка, її торкання до тіла досить неприємне. А до чого тут слон? Чому цього великого ссавця тропічних країн з довгим хоботом і двома бивнями зробили героєм приказки? Усі ми розуміємо: муху перетворити на слона неможливо. Проте можна навмисне перебільшити […]...
- Твір на тему: Ні собі, ні людям (роздум про зміст прислів’я) Сиділа на березі річки мавпа. А на дереві над її головою ріс великий ананас. Мавпа його охороняла, нікому не давала підійти, всіх відганяла. Довго вона так сиділа, майже цілий місяць. Посварилася з усіма своїми друзями, бо дуже боялася, що хтось з’їсть її дорогоцінний ананас. Бідолашна мавпа дуже схудла, не відходячи від нього. Незабаром ананас дозрів, […]...
- Аналіз комедії Горе від розуму Грибоєдова А. С Аналіз добутку 1. У п’єсі Грибоєдова дивно точно і яскраво виражена трагічність положення розумної людини у світі лицемірства й чинопоклонства. Чацкий не приймає порядків чиновницької Москви, де одержання підвищення по службі залежить від знайомств і вміння догоджати тим, хто при владі, а не талантів і вмінь людини. Три роки наш герой їздив по світлу, але, […]...
- Твір по прислів’ю “Людина вчиться на помилках” І “Людина вчиться на помилках” – кожному з нас добре відоме це прислів’я. Але хто з нас замислювався над тим, скільки змісту і скільки життєвої мудрості в цьому прислів’ї? Бо це ж і справді дуже вірно сказано. До жалю, ми влаштовані саме таким чином, що доки самі усього не побачимо, самі по потрапимо у скрутну […]...
- Порядна людина – яка вона? (твір-роздум) Усім відомо, що порядність – це одна із гарних рис людини. Добре, коли людина є порядною. Але, що це таке – порядна людина? Якою вона повинна бути? Чому одну людину ми називаємо порядною, а іншу – непорядною? Мені здається, що порядність не залежить від віку чи освіти людини. Порядним може бути і маленький хлопчик, і […]...
- Фігура Молчаліна в комедії Грибоєдова “Лихо від Розуму” В системі персонажів п’єси О. С. Грибоєдова “Горе від розуму” важливе місце посідають жіночі образи. Центральним є образ Софії, дочки Фамусова, московського пана, керуючого в казенному місці. Її образ важко визначити однозначно. Пушкін в своїй критичній статті зауважив: “Софія написана неясно”. Французькі книжки, на які нарікає Фамусов (“Ей сну немає від французьких книг”), фортепіано, вірші, […]...
- Зустрічають – по одежі, поважають по розуму Вибрала я цю тему і замислилася. Звичайно, усе це так, і не по одежині проводжають людину, а по розуму. Але ж по одежині зустрічають… І ми зараз дуже багато приділяємо уваги речам, тому, як ми виглядаємо, інколи навіть сердимося, якщо не вдається придбати “стильні” речі, а майже у всіх є. А зустрічають – по одежі. […]...
- Зустрічають по одежі, а по розуму проводжають Існує таке прислів’я: “Зустрічають по одежі, а проводжають по розуму”. Це прислів’я має глибокий зміст. Перед тим як вибирати собі друга, треба звернути увагу не на одяг та прикраси, а на душу людини. Хай там яке красиве вбрання у неї, передусім треба поговорити з нею, придивитися. Адже часто трапляються люди, які гарно виглядають, а з […]...
- Суспільство в комедії “Горе від розуму” Комедія “Горі від розуму” була написана в 1824 році. У цьому добутку О. С. Грибоєдов відтворив правдиву картину російського життя першої чверті XІX століття: показав зміни, що відбулися в російському суспільстві після Вітчизняної війни 1812 року, відбив антикріпосницькі погляди декабристів. Автор сам дотримувався ідей декабризму, що підтверджує його комедія й створений у ній образ Чацького. […]...
- Яка роль образа Репетилова в комедії Горе від розуму? Репетилов з’являється в п’єсі останнім: він приїжджає на бал до Фамусову саме тоді, коли всі гості вже роз’їжджаються по будинках. Вийшовши на сцену, він говорить майже без угаву й за двадцять мінут устигає розповісти історію свого життя, описати свої нинішні заняття, своїх приятелів. Ледь побачивши Чацкого, Репетилов кидається до нього зі словами: “Серцевий друг! Люб’язний […]...
- Горе від розуму (скорочено) Рано вранці служниця Ліза стукається в спальню до панночки. Софія відгукується не відразу: вона всю ніч розмовляла зі своїм коханим, секретарем батька тюрмі “, які живуть у цьому ж будинку. Нечутно з’явився батько Софії, Павло Опанасович засланні, заграє з Лізою, якої ледве вдається відбитись від пана. Злякавшись, що його можуть почути, засланні зникає. Виходячи від […]...
- Сюжет і композиція комедії Горе від розуму Грибоєдова А. С У своїй комедії Грибоєдов відбив чудовий час у російської історії – епоху декабристів, епоху дворянських революціонерів, які, незважаючи на свою нечисленність, не побоялися виступити проти самодержавства й несправедливості кріпосного права. Суспільно-політична боротьба прогресивно настроєних молодих дворян проти дворян-охранителей старих порядків становить тему п’єси. Ідея добутку (хто ж переміг у цій боротьбі – “вік нинішній” або […]...
- Чому п’єса Горе від розуму – комедія? Грибоєдов назвав свою п’єсу комедією, і це викликає здивування: кінцівка “Горя від розуму” зовсім не смішна й не щаслива, як це звичайно буває в комедіях. Позитивний герой Чацкий терпить повний крах: він втрачає кохану дівчину, його суспільне служіння не приносить ніякого результату, навпроти, його повідомляють божевільним, і він змушений виїхати з Москви. З огляду на […]...
- Твір Грибоєдова “Горе від розуму” – комедія або трагедія? Художня досконалість п’єси О. С. Грибоєдова була зрозуміла не відразу. Пушкіна назвав її “бурою в склянці води”, а до Шацькому відніс критично. Але особливих суперечок комедія не викликала й була сприйнята всіма правильно. Ті, хто розділяв погляди Грибоєдова, зрозуміли його точку зору й підтримали її, ті, проти кого комедія була спрямована, теж зрозуміли це й, […]...
- Другорядні персонажі в комедії Горе від розуму Грибоєдова А. С Комедія О. С. Грибоєдова “Горе від розуму” – це свого роду “енциклопедія російського життя” першої половини XІX століття. Значно розширивши рамки оповідання за рахунок безлічі другорядних і внесценических персонажів, Грибоєдов обрисовує в ній чудові людські типи сучасної йому Москви. Як зауважує О. Міллер, майже всі другорядні особи комедії зводяться до трьох типів: “Фамусови, кандидати у […]...
- Основні мотиви комедії Горе від розуму Грибоєдова А. С Мотив – це елемент сюжету, що неодноразово повторюється в оповіданні. Розвиток, взаємодія “характерів, мелодій, мотивів” і становить сюжет художнього твору. Спробуємо розглянути основні мотиви в комедії Грибоєдова “Горе від розуму”. Як зауважує Б. Голлер, вступний мотив п’єси – це занепокоєння. Турбується Ліза, турбується Фамусов, почувши дзвоніння й заставши свого секретаря поруч із кімнатою дочки. Занепокоєння […]...
- Горе від розуму (переказ стисло) ДІЯ ПЕРША ЯВА І Вітальня, в ній великий годинник, праворуч двері в спальню Софії, звідки чутно фортепіано з флейтою, потім звуки замовкають. Лізонька спить серед кімнати, звісившись з крісла (ранок, день трохи видніється). Проснувшаяся Ліза згадує, що панянка не відпустила її з вечора: “Чекаємо одного”, і покоївка змушена терпіти незручності, страх, що все відкриється, тоді […]...
- Роль третьої дії в комедії “Горі від розуму” Комедія О. С. Грибоєдова “Горі від розуму” була першим реалістичним добутком у російській літературі. Їй було призначене довге життя, тому що автор підняв у ній проблеми, що хвилювали людей незалежно від епохи, у яку вони жили. Так, проблема розуму й божевілля, суспільні проблеми, боротьба “століття нинішнього” з “століттям минулої” існують і в наші дні Грибоєдов […]...
- Твір-роздум: “Найбільше щастя – бути добрим” У житті найбільше цінується доброта. Напевно, кожен з нас замислювався над питанням, яких людей у світі більше – добрих чи злих. Наше життя – це боротьба двох протилежностей – добра і зла. І що б не відбувалося, добро має перемагати, бо добрих людей в житті більше. Дитина злою не народжується, але найменша несправедливість, образа ранить […]...
- Твір-роздум: “Чого не купиш за гроші” Чого не купиш за гроші, коли, здавалося б, гроші правлять світом і людські істини відходять на задній план? Багато людей потрапляють в грошову пастку. Варіантів цієї залежності маса, прикладів – ще більше. Скажімо, ви влазите в борги, або у вас певні вимоги до себе, і на це вам потрібно багато грошей. Я зустрічала людей різних […]...
- Мовні характеристики героїв комедії Горе від розуму Грибоєдова А. С Сучасники Грибоєдова захоплювалися мовою комедії “Горе від розуму”. Ще Пушкін писав, що половина віршів п’єси ввійде в прислів’я. Потім Н. К. Пиксанов відзначав своєрідний мовний колорит комедії Грибоєдова, “жвавість мови розмовного”, характеристичне мовлення героїв Кожний з персонажів “Горя від розуму” наділений особливим мовленням, характерної для його положення, способу життя, особливостей внутрішнього вигляду й темпераменту. Так, […]...
- Образ і характеристика Чацкого в комедії “Горі від розуму” У комедії ми зустрічаємося вже зі зрілим Чацким, з людиною зі сформованими ідеями, з певними моральними вимогами. Рабської моралі Фамусових і молчалиних Чацкий протиставляє високе, декабристське розуміння честі й боргу, суспільної ролі й обов’язків людини. Вільний і самостійний напрям думок замість безмовного преклоніння перед “думками чужими”, незалежність і горде достоїнство замість низькопоклонства й лестощів перед […]...
- Сцена балу в комедії О. С. Грибоєдова “Горе від розуму” Сцена балу в комедії готується заздалегідь. З точки зору ідейного конфлікту п’єси розвиток дії передбачає монологами Чацького і Фамусова, в яких протиставляються ідеали та ідейні переконання “століття нинішнього” і “століття минулого”, виявляється неприйняття суспільством ідей і думок Чацького – представника передової дворянської молоді 10-20-х років XІX століття. Велике значення мають картини та явища, що передують […]...
- Короткий зміст Однодворець Овсяников Тургенєва І. С Однодворець Овсяников Однодворець – це вільний від поміщика селянин, що має свою ділянку землі. Овсяников – повна людина років сімдесятьох, “з ясним і розумним поглядом під навислою бровою, з важливою поставою, розміреною мовою, повільною ходою. “Овсяников був важливим, тямущим, але одночасно й ледачим, прямодушним і завзятим. “Це був один з останніх людей старого століття. ” […]...
- Горе від розуму характеристика образу Чацкий Олександр Андреич Чацкий Олександр Андреич – головний герой, молодий дворянин, спадкоємець 300 або 400 душ; після трирічної відсутності і лікування на “кислих водах” не від хвороби – від нудьги, приїжджає в рідну Москву, у будинок Фамусова, друга свого покійного батька Андрія Ілліча і батька Софії, в яку Ч. був взаємно закоханий і яка тепер закохана в догідливого […]...
- Горе від розуму характеристика образа Софія (Софія) Павлівна Фамусова Горе ВІД РОЗУМУ (Комедія, 1824; опубл. із пропусками – 1833; повністю – 1862) Софія (Софія) Павлівна Фамусова – центральний жіночий персонаж комедії; 17-літня дочка хазяїна московського будинку, у якому розвертається дія; після смерті матері вихована “мадамой”, бабусею Розье, що за “зайвих” 500 руб. перебралася вихователькою в інший будинок. Іншому дитинства С. був Чацкий; він же […]...
- Жанрова своєрідність комедії Горе від розуму Грибоєдова А. С Комедія – колір цивілізації, плід розвиненої громадськості. Щоб розуміти комічне, треба стояти на високому щаблі освіченості. В. Г. Бєлінський По жанрі “Горе від розуму” соціальна (ідеологічна) сатирична комедія Тема цього добутку – зображення соціально значимого зіткнення “століття нинішнього”, що бажає замінити старі громадські порядки, виправити вдачі суспільства, і “століття минулого”, що боїться будь-яких суспільних змін, […]...
- Горе від розуму характеристика образа Чацкий Олександр Андреич Горе ВІД РОЗУМУ (Комедія, 1824; опубл. із пропусками – 1833; повністю – 1862) Чацкий Олександр Андреич – головний герой, молодий дворянин, спадкоємець 300 або 400 душ; після трирічної відсутності й лікування на “кислих водах” не від хвороби – від нудьги, приїжджає в рідну Москву, у будинок Фамусова, друга свого покійного батька Андрія Ілліча і батька […]...
- Горе від розуму характеристика образа Фамусов Павло Опанасович Горе ВІД РОЗУМУ (Комедія, 1824; опубл. із пропусками – 1833; повністю – 1862) Фамусов Павло Опанасович – один із ключових героїв комедії; багатий удівець, пан, у чиєму московському будинку відбувається дія, “керуючий у казенному місці”; батько Софії, у яку закоханий раптово повернувся після трирічної відсутності Чацкий. (Ф. був другом його покійного батька.) Образи Чацкого й […]...
- Горе від розуму характеристика образа Скалозуб Сергій Сергеич Горе ВІД РОЗУМУ (Комедія, 1824; опубл. із пропусками – 1833; повністю – 1862) Скалозуб Сергій Сергеич – персонаж комедії, що связуют героїв “першого рівня” (які самостійно беруть участь у дії, див. статті “грибоедовского” роздягнула) і персонажів “другого рівня”, московських типажів, представлених на балі в будинку Фамусова. В образі Скалозуба виведений “ідеальний” московський наречений – грубуватий, […]...
- Як у п’єсі О. С. Грибоєдова “Горі від розуму” сполучаються риси комедії й драми? “Горі від розуму” – це унікальний утвір О. С. Грибоєдова, оскільки сполучає в собі риси комедії й драми. Сам письменник прекрасно усвідомлював, що створює добуток, несхоже на звичайні, традиційні зразки комедійного жанру. Уже після завершення роботи над п’єсою Грибоєдов визначив її жанр як “драматичну картину”. У чому ж проявляються риси классицистической комедії в добутку? В […]...
- Моє відношення до Софії (“Горі від Розуму”) Якщо Олександр Андрійович Чацкий у комедії Грибоєдова є самої реальної, зрозумілої нам фігурою, який ми співчуваємо, то образ Софії Павлівни – найбільш складний і суперечливий із всіх, і до нього куди як сутужніше виразити своє відношення. Поки ти не знаком ні з якими рецензіями, відгуками на комедію й статтями багатьох російських письменників про п’єсу, то […]...
- Шлях Одіссея як шлях випробувань характеру і розуму людини Проблема Одіссея – “ненависний безсмертним богам”, так називає його Еол. Чому ненависний? Можливо, тому що він поставив себе на один рівень з богами? Конфлікт з Посейдоном та його сином Поліфемом – це конфлікт людини з безжальною і жорстокою природною стихією, набагато сильнішою і непередбачуваною, та тупою несправедливою силою і обмеженим, майже не розвиненим розумом. Разом […]...
- Твір-роздум: “Милосердя починається у себе вдома” Нерідко світові філософи і навіть деякі психологи говорять про те, що поведінка людини, її ставлення до світу надалі відбивається на ній самій. Тобто, якщо людина ставиться до оточуючих погано і недружелюбно, то рано чи пізно вона заслужить симетричну несприятливу відповідь. У це можна вірити чи ні, але обов’язково необхідно враховувати. Водночас, стати позитивним до всього […]...
- Твердження думки про вплив розуму рівня освіченості на характер головного героя Кожний читає “Онєгіна” по-своєму, але я гадаю: отут починає складатися трагедія Онєгіна. “Скажи, що Тетяна?” Адже Євгеній поїхав знайомитися з Ольгою. Його цікавила Ольга – кохана друга. Чому ж запитує він не про неї, а про її сестру? Чому говорить: “Я вибрав би іншу…” і відразу спохвачується: “Коли б я був, як ти, поет…” Зустрілися […]...
- Сюжет і композиція “Горя від розуму” Сюжет і композиція “Горя від розуму” Сюжет комедії Грибоєдова сам по собі вже досить оригінальний і незвичайний. Не можу погодитися з тими, хто вважає його банальним. На перший погляд може здатися, що основне в сюжеті Історія любові Чацкого до Софії. Дійсно, ця історія займає в добутку велике місце, надаючи жвавість розвитку дії. Але все-таки головне […]...