Образ Енея у поемі “Енеїда” І. Котляревського

Еней у поемі – козацький ватажок, “моторний і завзятіший од всіх бурлак”, гульвіса, що легко зводить жінок і так само легко їх кидає без жодних докорів сумління. Еней полюбляє горілку, але п’є лише від нудьги (“Еней тоді купався в бразі”); він сміливий і відчайдушний, але може на кілька років забути про важливе державне доручення. Вдача Енея дуже суперечлива – він може бути “хлопець хоть куди козак”, а може бути боягузом і плаксієм.

Але такого героя вимагав стиль бурлеску, і автор з великою теплотою ставиться до свого

героя: … моторний, Ласкавий, гарний і проворний, І гострий, як на бритві сталь. І. Котляревський наділив свого героя розумом та відвагою. У другій половині поеми Еней перетворюється з веселого гульвіси на дипломата та мудрого державного діяча, справжнього козацького отамана, що піклується про своє військо, поважає його, розуміє, що перемога – насамперед заслуга хороброго війська: Еней один не роздягався, Еней один за всіх не спав; Він думав, мислив, умудрявся… В бою Еней – насамперед, лицар: “лежачих не займає”, але захищає козацьку гідність і честь. Багато в нього й інших чеснот: “правдивий чоловік”, “як бува у нас, хотів останнім поділиться ” тощо.

Це збірний образ запорозького ватажка, у якому відтворені деякі риси українського народного характеру.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Образ Енея у поемі “Енеїда” І. Котляревського