Образ головних персонажів східних поем Байрона
Про образ головних персонажів східних поем написано дуже багато. Але майже всі дослідники підкреслювали їх демонічність. Вони бунтівники, що повстали проти людей і Бога, носії ідеї нічим не обмеженої індивідуальної свободи, які заради неї руйнують на своєму шляху чужі долі, розбивають серця тих, хто їх любить, порушують суспільні закони і моральні норми. їхній бунт не має соціального чи політичного підгрунтя.
Його тьмяні причини коріняться у якихось особистих образах, жазі помсти, відразі до колишнього оточення, яке їх не розуміло, переслідувало.
Тобто кожний з цих персонажів – носій зла, щоправда приречений на загибель.
Однак і Гяур, і Селім, і Корсар, і Лара, і Альп, і Уго змальовані автором так, що викликають подвійне почуття. Так, вони приносять іншим лише страждання, але трагічно страждають і самі. їхня зовнішність романтично прегарна –
Хай їх походження, національність, події, що їх сформували такими, якими вони є, відмінні, але основа особистості титанічного індивідуаліста лишається тією ж. Він лише обертається в кожній поемі якимись гранями, котрі доповнюють цей образ-тип.
Зразком структури та образної системи, конфлікту і центральної постаті східних поем може бути перша з них – “Гяур”. Події в ній дійсно відбуваються на схід від Англії, на соняшному Півдні під блакитним небом, “де кипарис і томний мирт цвітуть”, у Туреччині (як свідчить підзаголовок поеми – “Фрагмент турецької повісті”). Час, про який ідеться, визначений у передмові автора, але ніяк не відтворений у тексті. Це час південних лінощів і розкішної знемоги в палаці багатія Гассана, час кривавих сутичок між ворогуючими загонами, нескінченно довгі дні спогадів і страждань Гяура в монастирі і години його останньої сповіді.
Про головного героя сказано на початку твору мало. Невідоме навіть його справжнє ім’я, бо “гяур” – це зневажливе прізвисько “невірного”, тобто християнина взагалі. Лише у передмові згадується, що він венеціанець. Гяур, певно, зрікся своєї віри і служив магометанам.
Так він зміг зустріти невільницю Гассана Лейлу, яку пристрасно покохав. Вона відповіла на його почуття і погодилась втекти з ним. Про все це можна лише здогадуватися за натяками, розкиданими в тексті.
Автор не випадково назвав свою поему “Фрагментом турецької повісті”. Точніше було б сказати – “Фрагменти”, бо саме з них складається сюжет. Ще нічого не відаючи про основні події, читач дізнається про важкий сум Гассана по його улюбленій Лейлі – зірниці його гарему. Потім він бачить руїни колись розкішного і затишного палацу Гассана і дізнається, що молодий власник загинув у бою. Далі подається фрагмент про те, як у ночі група якихось людей кидає далеко в морі щось загорнуте у сувій, схоже на тіло.
Лише поступово фрагменти складаються у цілісну історію. Стає зрозумілим, що заздрісний Гассан убив Лейлу, а її труп було кинуто в море. Гяур на чолі загону напав на воїнів Гассана, вбив свого ворога, а потім сховався від людей і світу в монастирі.
Він не спілкується з ченцями, не молиться у церкві і вони вважають його жахливим грішником, що не розкаявся. Лише перед смертю колишній християнин сповідується перед святим отцем (таку ж сцену сповіді знаходимо в “Мцирі” Лєрмонтова) і розповідає про всю безмежність свого кохання до Лейли, чия загибель позбавила його бажання жити, про помсту на Гассані, яка не заспокоїла його серця. Головна частина поеми і є цей довгий ліричний монолог-сповідь про жагучу пристрасть і безмежну, нелюдської сили тугу за коханою.
До речі, кохання є основою, головною пружиною дії і предметом ліричних сповідей в усіх східних поемах, лише в деяких воно відіграє підпорядковану роль, як у “Корсарі” чи “Облозі Корінфа”.
Постать Лейли – героїні любовного трикутника (такий трикутник присутній! майже у всіх поемах) -: змальбвана у східному поетичному стилі, пишному і солодкому. У неї очі сумної газелі, ароматне волосся, що падає чорною хвилею аж до землі, біломармурові ніжки тощо. Вона лагідна і пристрасна, свята і грішна, прегарна тілом і душею.
Своє кохання до Гяура Лейла сплачує життям, не боячись смерті і не благаючи про пощаду. Такими будуть і героїні наступних поем, які відрізняються одна від одної іменами та кольором очей і волосся. Єдиний сенс їхнього життя – кохання. Своєму коханому вони віддані до смерті, ладні терпіти від нього все – і байдужість, і зарозумілість, і його жорстокий егоїзм.
В поемі “Гяур” звучить кілька голосів, крім автора-оповідача, який дозволяє собі досить далекі відступи від теми (наприклад, на початку Байрон висловлює вже відомі з “Чайльд Гарольда” думки про поневолення Греції і закликає патріотів Еллади боротися за визволення з-під османського ярма, про що далі в поемі не йдеться), про сумну історію Гяура, Лейли і Гассана розповідає сам головний герой, про його перебування в монастирі хтось з ченців. Але постійно у всіх оповідях відчутний ліричний струмінь, не події, а почуття ними викликані. Вони головні і тоді, коли автор змальовує руїни палацу Гассана, розповідає про те, як мати багатого турка чекає марно на повернення сина з бою, коли ченець намагається зрозуміти загадкового самітника, що несе на чолі печать гріха і страждання. В “Гяурі” автор помітний, хоч він і намагається сховатися за постаттю якогось уявного оповідача – тих, хто пускає чутки про втечу Лейли, рибака, присутнього при зануренні її тіла у морські хвилі.
В інших східних поемах автор намагається звести свою присутність до мінімуму, або уникнути її зовсім, що, звичайно вдається йому лише формально, бо голос лірика Байрона звучить виразно і сильно в усіх творах циклу.
Попри всю спорідненість центральних конфліктів і героїв всіх цих творів, їхній спільний мелодраматизм і гучну педальованість почуттів, сюжетні перипетії в них, природно, мають оригінальне забарвлення. В “Абідосській нареченій” юнак Селім вважав батьком Джаффір-пашу, котрий його виховав, та раптом дізнався, що той убив його справжнього батька, а свого брата. Селім стає на чолі банди розбишак, мріючи помститися вбивці. Та він закоханий у дочку Джаффар-паші Зюлейку і ніяк не наважиться здійснити помсту її батькові. Під час зустрічі з Зюлейкою Селім гине від рук свого жорстокого і підступного дядька. “Парізіна” побудована за мотивами італійської хроніки XV століття.
Гуго, син феррарського князя Азо до нестями закохується у свою прегарну молоду мачуху Парізіну. Тиран князь змушує підлеглих йому суддів засудити власного сина на страту. Гуго вмирає на пласі під сокирою ката при мовчанні заляканого натовпу. Ватажок піратів Конрад йде у бій із своїм загоном проти сильнішого ворога і потрапляє в полон. Рятує його закохана в нього Гюльнара, яка вбиває його ворога Селіма.
Та за час відсутності Конрада вмирає його кохана Медора, єдиний сенс життя романтичного самотнього пірата (“Корсар”). JIapa, родовитий шляхтич, повертається на батьківщину після тривалих мандрів. Він зустрічає свого запеклого ворога, який невдовзі зникає.
Лару підозрюють у вбивстві. Аристократи, яким Лара колись зробив багато прикрого, щиро висловлюючи свою думку про них, готуються помститися йому. На чолі бунтівних селян Лара йде проти своїх ворогів. Та повстання придушене.
Вмираючий Лара думає про своє таємниче минуле, про яке знає лише його паж чужоземець Калед. Цей Калед виявляється закоханою в Лару жінкою, яка до останнього подиху лишається з ним. В “Осаді Корінфу” зрадник Альп веде на свій рідний Корінф військо магометан, щоб помститися за образи, які він незаслужено прийняв від співвітчизників.
В борні він гине.
Байрон черпав сюжети з різних джерел, розцвічуючи їх барвами власнвї фантазії, гіперболізуючи емоції, накидаючи таємничий флер на минуле героїв, і це приваблювало читачів.
Останні роки перебування Байрона в Англії збіглися з найбурхливішими роками європейської історії. Найбільші поети віддали данину у своїх творах найромантичнішій з постатей тодішнього політичного життя. Природно, що Наполеон викликав особливий інтерес Байрона як титанічна постать серед дрібних і безбарвних властителів, що складали перед ним зброю, як суперечлива демонічна особистість, в якій грандіозне зло жило заодно з великими талантами, силою думки, розмахом задумів, сміливістю і азартом великого гравця.
Поету імпонувала масштабність і динамізм найвідомішої людини часу, хоча йому були ненависні жорстокість і деспотизм Наполеона. І в “Паломництві Чарольд Гарольда” і в інших творах поет був на боці народів, які відстоювали свою свободу у боротьбі з наполеонівським військом. Та переможений Бонапарт викликав у поета співчуття, ставав символом того позитивного, що принесла з собою Велика французька революція, хоч він і не довів через своє безмежне честолюбство і жагу влади справу революції до кінця. Особливо болісно, з відразою сприймав Байрон тріумф ворогів над повергнутим титаном, мстиву радість членів Священного Союзу монархів, яких поет зневажав і висміював у своїх політичних віршах.
Між 1814-1816 роками Байрон написав “Оду до Наполеона Бонапарта”, “На втечу Наполеона з острова Ельба”, “Прощання Наполеона”, “Оду з французького”, “На зірку Почесного легіону”.
Related posts:
- Скорочено “Гяур” Байрона Відкривають поему строфи про прекрасну природу, що роздирається бурами насильства й сваволі Греції, країни героїчного минулого, що схилилася під п’ятої окупантів: “От так і ці острови: / Тут – Греція; вона мертва; / Але й у труні гарна; / Одне страшить: де в ній душу?” Лякаючи мирне населення квітучих долин, на обрії виникає похмура фігура […]...
- Короткий сюжет повести Байрона “Гяур” Відкривають поему строфи про прекрасну природу, що роздирається бурами насильства й сваволі Греції, країни героїчного минулого, що схилилася під п’ятої окупантів: “От так і ці острови: / Тут – Греція; вона мертва; / Але й у труні гарна; / Одне страшить: де в ній душу?” Лякаючи мирне населення квітучих долин, на обрії виникає похмура фігура […]...
- Опис персонажів: трагічний образ п’єси “На дні&;amp;;amp П’єса Горького “На дні” була написана в 1902 році для трупи Московського Художнього загальнодоступного театру. Гіркий довгий час не міг підібрати точної назви п’єсі. Спочатку вона називалася “Нічліжка”, потім – “Без сонця”, і, нарешті, – “На дні”. У самій назві вже закладений величезний зміст. Люди, які потрапили на дно, уже ніколи не піднімуться до світла, […]...
- Опис персонажів: Образ Челкаша Оповідання починається з опису гавані: “Дзенькіт якірних ланцюгів, глухий стукіт дерева, деренчання извозчих возів…” Далі автор описує появу в гавані Челкаша, старого труєного вовка, добре знайомого гаванському люду, запеклого п’яницю й спритного, сміливого злодія. Щоб піти на чергове “справу”, вона ходив по гавані й шукав свого поплечника Ведмедика, але сторож сказав, що Ведмедика відвезли в […]...
- Опис персонажів: Образ князя Мишкіна Твір по романі Ф. М. Достоєвського “Ідіот”. “По глибині задуму, по ширині завдань морального миру, розроблювальних Достоєвським, цей письменник коштує в нас зовсім особняком. Він не тільки визнає законність тих інтересів, які хвилюють сучасне суспільство, але навіть іде далі, вступає в область передбачень і передчуттів, які становлять мету не-безпосередніх, а віддалених шукань людства” – так […]...
- Опис персонажів: Образ героїчної людини в оповіданні “Баба Изергиль&;amp;;amp Центральним образом романтичних добутків М. Горького раннього періоду є образ героїчної людини, готового до самовідданого подвигу в ім’я блага народу. До цих добутків ставиться оповідання “Баба Изергиль”, яким письменник прагнув розбудити в людях діюче відношення кжизни. Сюжет побудований на спогадах баби Изергиль о. свого життя й розказаних нею легендах про Ларре й Данко. У легенді […]...
- Міфологізм у художньому світі Л. Петрушевської (“Пісні східних слов’ян”) Міфологізм у художньому світі Л. Петрушевської (“Пісні східних слов’ян”) Особливістю сучасного художнього процесу є відродження духу літературної міфотворчості, що виявляється у створенні авторських міфів, а також у зверненні до давніх фольклорних мотивів з метою конструювання власного міфу. Модерністська творча парадигма постулює виникнення нової самодостатньої реальності, суб’єктом якої є автор-деміург. Російський філософ М. Бердяєв у праці […]...
- Образ Мазепи в однойменній поемі Дж. Байрона Іван Мазепа – чи не найзагадковіша постать в усій нашій історії. Що більше про нього дізнаємося, то більше запитань виникає, більше таємниць зринає. Неординарна особистість супротивника Петра І надихнула на творчість не одного поета, драматурга, романіста. Про це ми й поговоримо. Поема Байрона цікава для українського читача передусім тим, що автор звертається до образу України […]...
- Образ Мазепи – РОМАНТИЧНА ПОЕМА БАЙРОНА “МАЗЕПА” РОМАНТИЗМ У ЛІТЕРАТУРІ § 8. РОМАНТИЧНА ПОЕМА БАЙРОНА “МАЗЕПА” Такий од долі жереб впав… Дж. Н. Г. Байрон Поема Байрона “Мазепа” цікава для українського читача передусім тим, що автор звертається до образу України і показує одного з її видатних історичних діячів. Працюючи над твором, англійський поет користувався “Історією Карла XII” Вольтера. В основу сюжету поеми […]...
- Романтичний образ Прометея у поемі Дж. Байрона “Прометей” Міфічний образ Прометея у всі часи знаходив відображення у творах поетів, прозаїків, драматургів. Відомо, що античний драматург Есхіл присвятив Прометеєві цілу тетралогію, від якої збереглася лише трагедія “Прометей закутий”. До Есхіла образ титана зацікавив іншого античного драматурга – Гесіода, який започаткував критичну традицію в інтерпретації образу Прометея. Гесіод підкреслював, що титан досяг своєї мети за […]...
- Образ автора в романтичній поемі Джорджа Байрона “Паломництво Чайльд Гарольда” Поема Байрона “Паломництво Чайльд Гарольда” – це ліричний щоденник поета. У ній він показав своє ставлення до життя, свої філософські погляди. Максималізм поета-романтика, його непримиренне ставлення до недосконалості, його невтомне прагнення до нових вражень, “інших світів”, де, ймовірно, можна досягнути високого ідеалу, надихали на створення поеми-подорожі. Португалія, Іспанія, Албанія, Греція, Швейцарія, Італія постають перед читачем […]...
- Образ українського гетьмана в поемі Байрона “Мазепа” як зразок байронічного героя 9 клас ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РОМАНТИЗМУ Е. Т. А. ГОФМАН, ДЖ. БАЙРОН, Г. ГЕЙНЕ, А. МІЦКЕВИЧ Образ українського гетьмана в поемі Байрона “Мазепа” як зразок байронічного героя Гетьман Іван Мазепа є найвідомішим в Європі та Америці представником України. Йому присвячено 186 гравюр, 42 картини, 22 музичних твори, 17 літературних творів, шість скульптур. Образ українського гетьмана дістав […]...
- Володар наших дум (за творчістю Дж. Г. Байрона) Визначаючи роль поета у світовій літературі, В. Г. Бєлінський писав: Кожен великий поет тому велика, що коріння його страждання і блаженства глибоко вросли в грунт громадськості та історії, що він, отже, є орган та представник суспільства, часу, людства. Все це в найбільшій мірі відноситься до англійського поета Джорджа Гордона Байрона, якого великий критик називав Прометеєм […]...
- Побудова ранніх поем Лермонтова У центрі добутку найчастіше один герой, у патетичному монолозі (або властиво прямій мовлення) излагающий історію свого життя, що веде оповідання з порушенням хронологічної послідовності, із пропусками, із включенням ефектних епізодів. Основний зміст монологу – зображення бунтівливості героя, його прагнення помститися ворогам. Лермонтова незмінно займала активність сильної особистості. Разом з тим він з більшим співчуттям ставиться […]...
- Повість минулих літ про міжнародні шляхи, що йдуть через землі східних слов’ян Коли ж галявині жили окремо по горах.., отут був шлях з Варяг у Греки й із Грек по Дніпрові, а у верхів’ях Дніпра – волок до Ловати, а по Ловати можна ввійти в Ільмень, озеро велике; із цього ж озера випливає Волхов і впадає в озеро велике З (Ладожськое озеро), і устя того озера впадає […]...
- Зіставлення поем Т. Шевченка “Катерина” і “Наймичка” Зіставлення поем Т. Шевченка “Катерина” і “Наймичка” I. Змалювання жінки-покритки – одна з тем у творчості Т. Шевченка. (Цій темі поет присвятив багато творів, бо доля жінки була йому добре відома. З тугою і болем говорив він про рідну матір, яку “ще молодую – у могилу нужда та праця положила”. Важкою була доля і його […]...
- Образи головних героїв повісті В. Нестайка “Тореадори з Васюківки” (народився 1930 року) Народився в м. Бердичеві на Житомирщині в родині службовців. Закінчив філологічний факультет Київського державного університету. Працював у редакціях журналів “Дніпро”, “Барвінок”, у видавництві “Молодь”, де було надруковано його першу книгу “Шурка і Шурко”. Пише кіносценарії, твори для дітей, найвідоміші з яких: “В країні сонячних зайчиків”, “Пригоди Грицька Половинки”, “Незвичайні пригоди у лісовій […]...
- Коротка біографія Байрона Д. Г Народився в Лондоні в збіднілій аристократичній сім’ї. У віці трьох років хлопчик втратився батька. Раннє дитинство його пройшло в родичів у Шотландії. Коли вмер двоюрідний дядько десятилітнього Байрона, він залишив племінникам титул лордів, родові замки й багатство. Утворення Байрон одержав у Кембриджському університеті. Там він вивчав філософію, історію, класичні й нові мови, історію літератури й […]...
- Довгий шлях до прозріння головних героїв повести В. Пелевина “Затворник і шестипалий” Твору Віктора Пелевина відрізняються оригінальністю художніх образів, незвичайними сюжетами, місцем дії, а також глибоким психологічним і філософським підтекстом. Автор з точністю геніального художника розкриває характер кожного свого персонажа. Пелевин вкладає у своїх героїв ту життєву силу й натхненність, що якоюсь мірою дозволяє їм продовжувати жити поза сторінками книги. Саме тому в багатьох читачів Затворник міцно […]...
- Чому в романі М. Булгакова “Майстер і Маргарита” затверджується, що боягузтво – один із самих головних людських пороків? Роман “Майстер і Маргарита” – головне произведение М. Булгакова. Навряд чи найдеться людина, навіть хорошо знаюча творчість письменника, який би став утверждать, що знайшов ключі до всім загадкам, що таяться в романі. А. Ахматова одна з перших високо оцінила роман “Майстер і Маргарита” і про Булгакова сказала: “Онгений”. Не можна не погодитися з такою характеристикою […]...
- Принцип контрасту у зображенні головних героїв повісті “Царівна” Повість О. Кобилянської “Царівна” – це багатопроблемний твір, де письменниця ставить нові проблеми – формування демократичної інтелігенції, її місце в суспільному житті та обов’язки перед народом, доля таланту в умовах буржуазного суспільства. У повісті чітко проводиться думка про потребу знищити всякий духовний гніт і насильство над людиною. Мою увагу в повісті “Царівна” привертають у першу […]...
- Безсмертя щирих почуттів головних героїв повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” (2 варіант) У повісті “Тіні забутих предків” М. Коцюбинський ставить ряд гострих питань філософського складу: істинна краса, сенс людського буття, потенціальні можливості народу-творця, морального життя як природного стану людини. Отже, це книжка не тільки для розваги. За зовнішніми окрасами (історією щирого кохання, мальовничими карпатськими пейзажами) прочитується глибинний філософський зміст. Трагедійна нота раз по раз зринає в тексті. […]...
- Безсмертя щирих почуттів головних героїв повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” (1 варіант) Кохання… Велике, світле, щире, самовіддане, сповнене краси, чару… але із самого початку приречене… Мало хто з письменників-чоловіків зміг змалювати це найпотаємніше почуття з такою силою. Доля Івана і Марічки – головних персонажів повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” – їхнє велике, світле почуття, що розквітає в органічному зв’язку з неповторною карпатською природою,, оповитою самобутніми гуцульськими […]...
- Як писати твір: порівняльна характеристику персонажів Зображення головного героя в романі М. Ю. Лермонтова “Герой нашого часу” Твір на прикладі порівняльної характеристики Онєгіна і Печоріна. Як відомо, Онєгін і Печорін належать до того суспільного типу людей 20-30-х років XIX століття, яких називали “зайвими” (“розумні непотрібності”, “страждають егоїсти”, говорив про них Бєлінський). Чому їх так називали? Що визначило їх появу? Що спільного […]...
- Аналіз однієї з поем С. Єсеніна Поема “Ганна Снегина” написана у віршованій формі, але її особливістю є злиття епічного й ліричного жанрів у єдине нероздільне ціле. У поемі немає наскрізної дії, немає послідовного оповідання про події. Вони дані окремими епізодами, автора цікавлять його власні враження й переживання від зіткнення із цими подіями. Ліричний герой поеми виступає і як оповідач, і як […]...
- Герой поем Гомера “Илиада” і “Одиссея” У грецькій міфології – цар острова Итаки. Син Лаэрта, чоловік Пенелопи, батько Телемаху. Розповідаючи про Одиссей Гомер уживає епітети “многоумний”, “богоравний”, “многостойкий”, “у випробуваннях твердий”. Недавно женився Одиссей не хотів залишати прекрасну Пенелопу, що тільки що народила первісток-сина. Довідавшись, що Менелай, Агамемнон, старець Нестір і Паламед, син пануючи Эвбеи, приїхали на Итаку, щоб запросити його […]...
- Значення поем “Одиссея” і “Илиада” Античну літературу можна розділити на 2 періоди (література древньої Греції й література древнього Рима). Грецька література виникла приблизно з 1 тисячоріччя до Н. Э., вона вплинула на всю Європейську літературу її елементи ввійшли в наші поняття, мислення, мову. Багато сторін сучасного життя були б незрозумілі без знання античної літератури. Героями й образами античності, надихалися великі […]...
- Типовість подій і персонажів у творі “Суд” Юрія Мушкетика Типовість подій і персонажів у творі “Суд” Юрія Мушкетика. Ю. Мушкетик – автор широковідомих прозових творів “Біла тінь”, “Крапля крові”, “Жорстоке милосердя”, “Семен Палій”, “Позиція”, “Рубіж”, “Яса”, “Смерть Сократа”, “Суд над Сенекою”. Його перу належать романи, повісті та оповідання, в яких осмислено історичну долю українського народу, формування його національної свідомості, проблеми духовності, моралі тощо. В […]...
- Взаємозв’язок образу Печоріна і інших персонажів роману Доля добутків А. П. Платонова дивна: згодом їхня актуальність не зменшується, а зростає. Всі чутніше стає його тривога про людське щастя “настільки потрібному, настільки достовірному, як неминучість!” Все необачно й не схоже ні на що у світі письменника А. Платонова. Голос письменника як би злегка приглушений, сумний. Здається, що це тиха життєва розмова письменника із […]...
- Твір аналіз поем Ахматовій Поема Ахматової – складний, багатомірний добуток із широко розгалуженим змістом, що залежить від безлічі асоціативних зв’язків. У композиційній побудові беруть участь ряди епіграфів вступу, присвяти, передмови й післямови, уривок з листа, значимі датування, прозаїчні заставки до частин і глав, що нагадують театральні ремарки, і, нарешті, примітки, які набагато тісніше пов’язані з іншим текстом, чим примітки […]...
- Герої й проблематика однієї з поем А. З Пушкіна 2. Філософські мотиви в авторських відступах А) життєстверджуючий пафос міркувань автора. Б) замилування природністю сільського життя В) думці про відносини між людьми. 3. Безсмертя роману Пушкіна. ЄВГЕНІЇ ОНЄГІН – перший російський роман у віршах, роман про життя пушкінських сучасників. Пушкіну вперше вдалося дуже Повно показати життя всіх шарів суспільства 19-20 років 19 століття. Подібне стало […]...
- Духовні пошуки головних героїв роману Толстого “Війна і мир” Смисл духовних пошуків героїв роману “Війна і мир” полягає в тому, що герої здатні до духовної еволюції, що, за Толстим, є важливішим критерієм моральної оцінки особистості. Герої шукають сенс життя, духовні зв’язки з іншими людьми, особисте щастя. Толстой показує цей процес в діалектичному протиріччі (розчарування, пошук щастя і його втрата). Головне, що об’єднує героїв Толстого […]...
- Твір аналіз ранніх поем Лєрмонтова Ранні поеми До жанру поеми Лєрмонтов звертається на самому початку свого творчого шляху. Усього він написав близько 30 поем,- більшість із них у ранній період. Поеми з’являються в юного поета в нерозривному зв’язку з його лірикою; у них розвиваються ті ж ідеї, теми, мотиви, образи. Увага Лєрмонтова до поеми пояснюється тим, що цей жанр, зберігаючи […]...
- Матеріали до твору з поем Гомера “Іліада” та “Одіссея” Сюжетна лінія “Іліади” У поемі Гомера “іліада” мова йде про десятий рік Троянської війни, про події, що відбуваються впродовж 53 (49) за різними джерелами днів. Головна тема поеми – опис (“оспівування”) гніву Ахілла, якого образив цар Агамемнон, відібравши у нього полонянку Брисеїду (воєнний трофей Ахілла), та наслідки цього гніву для ахейців. Агамемнон не міг піти […]...
- Своєрідність жанрів поем Пушкіна “Граф Нулин” і “Будиночок у Коломне” Олександр Сергійович Пушкін – чудовий поет, що працював у різних жанрах. Його перу було підвладно все. Ми насолоджуємося його прекрасною лірикою, романтичними поемами, драматичними добутками. У своїй Творчості А. С. Пушкін віддала данину й реалізму. Цікаві й своєрідні його поеми “Граф Нулин” і “Будиночок у Коломне”, написані в жартівливому тоні Поет молодий, у нього багато […]...
- Честь і безчестя персонажів комедії Івана Карпенка-Карого “Хазяїн” Честь і безчестя персонажів комедії Івана Карпенка-Карого “Хазяїн” Комедія “Хазяїн” (1900) слушно вважається вершиною творчості Івана Карповича Тобілевича (Карпенка-Карого). “Зла сатира на чоло-вічу любов до стяжання без жодної іншої мети. Стяжання для стяжання!” – так визнав свій задум сам автор, поклавши в основу п’єси реальні факти капіталістичної дійсності. Письменник з великою викривною силою змальовує типові […]...
- Зіставлення поем Т. Шевченна “Катерина” і “Наймичка” Змалювання жінки-покритки – одна з тем у Творчості Т. Шевченка. Цій темі поет присвятив багато творів, бо доля жінки була йому добре відома. З тугою і болем говорив він про рідну матір, яку “ще молодую – у могилу нужда та праця положила”. Важкою була доля і його сестер, які змушені були йти в найми. Спільне […]...
- Алегоричність змісту й образів-персонажів вірша І. Франка “Каменярі” Вірш “Каменярі” – шедевр молодого І. Франка, який і нині вражає читачів масштабністю символіки, реалістичністю і конкретністю окремих деталей. 1. Франко використав прийом сну, щоб показати грізну силу реакції і мужність борців за соціальну справедливість. У статті “Каменярі” письменник писав: “В поетиці, як і слід у алегорії, не означено ані часу, ані місця, але цілу […]...
- Енеїда Вергілія – творче наслідування Гомерових поем “Енеїда” Вергілія – творче наслідування Гомерових поем Світову славу надав Вергілію його третій великий твір – героїчна поема “Енеїда”. У цій поемі зустрічаємо вже знайомі з поеми Гомера “Іліада” імена героїв. Так головний герой поеми Вергілія Еней був сином Анхіза й Венери, Анхіз же доводився двоюрідним братом троянському царю Пріаму. Таким чином, Вергілій ніби розповідає […]...
- Герої й проблематика однієї з поем А. С. Пушкіна (“Полтава”) “Мазепа, мабуть, перший з пушкінських характерів, витриманий від початку до кінця як різко негативний, що заслуговує найсуворішого вироку, у ньому немає ні однієї світлої, суперечним його злим помислам риси”. Така оцінка перетворюється у вирок Пушкіну як художникові слова, і в цьому випадку його виніс відомий пушкініст Б. С. Мей-Лах. Ні для кого не секрет, що […]...