Образ Собакевича у романі Гоголя “Мертві душі”
Характеристика Собакевича. Характер Собакевича починає розкриватися перед нами ще в першому розділі, коли він, ледь познайомившись з Чичикова, тут же наступив йому на ногу, сказавши: “Прошу вибачення”. Ці неповороткість, незграбність і небагатослівність відразу ж справляють враження чогось грубожівотного, малорухомого, важкого.
Воно нескінченно посилюється в ході подальшого знайомства з ним. Основними рисами характеру Собакевича є звіряча жорстокість і хижість. Не випадково Гоголь порівнює його зі “середньої величини ведмедем”.
Характер Собакевича чудово схоплений письменником і розкривається не тільки в зовнішності, але і в його манері говорити, рухатися, в усьому: укладі його життя. Ще під’їжджаючи до маєтку, Чичиков звернув увагу на “великий дерев’яний будинок з мезоніном, червоним дахом, темно-сірими, або краще дикими стінами”, на те, що “двір оточений був міцною і непомірно товстою дерев’яною гратами”, чго стайні, сараї і кухні були побудовані з повновагих і товстих колод, “визначених на одвічну стояння”.
Кожна
Однак, підкреслюючи грунтовність і міцність помісного побуту Собакевича, Гоголь разом з тим підкреслює його незграбність і потворність. При цьому важливо підкреслити: потворність речей, потворність обстановки видають і потворність людської душі. У чому ж вона проявляється?
Для Собакевича характерно надзвичайно вороже ставлення до всього, що пов’язане з духовним началом в людському житті. У його очах просвітництво, культура – все тільки вигадки, нікому не потрібні і шкідливі. “Говорять: просвітництво, освіта, а це освіта – фук!” – Заявляє він, непохитно впевнений у своїй правоті.
На тверде переконання Собакевича, єдино важливою справою життя може бути тільки турбота про власне існування і благополуччя. Насичення шлунка у нього при будь-яких обставин (вдома або в гостях – не важливо) завжди стоїть на першому плані.
Виключно яскраво розкривається куркульсько-ведмежа хватка Собакевича в сцені купівлі-продажу “мертвих душ” (у ході аналізу її бажано прочитати в класі). Перш за все тут звертає увагу поза Собакевича в продовження усієї розмови з Чичикова, що видає його звірячу хватку хижака: “Собакевич все слухав, нахиливши голову”, далі знову: “Собакевич все слухав, нахиливши голову”, потім знову: “Собакевич слухав, все по як і раніше нагнувшись голову “. І, нарешті, перша фраза, яку він вимовляє: “Вам потрібно мертвих душ? Будьте ласкаві, я готовий продати “, – сказав Собакевич, вже трохи підняти голову”.
Все це нагадує уважне вистежування видобутку хижаком і стрімкий кидок із засідки їй назустріч, коли вона виявляється в межах досяжності. Слухаючи витіюваті підступи Чичикова до цікавить його темі, розважливий і хитрий Собакевич чудово розуміє, що все це ще далеко від суті справи, але тільки-но ця суть стала йому зрозуміла, він діловито обриває красномовство Чичикова, і це виразно відтінює письменник зміною його пози.
На відміну від Манілова, Ноздревой, Коробочки, Собакевич миттєво оцінює вигідність пропозиції Чичикова і прагне зірвати куш побільше, заламуючи ціну відразу “по сто рублів за штуку”. Причому, чудово розуміючи всю незаконність пропонованої гостем угоди, він намагається навіть його шантажувати: “Але чи знаєте, що такого роду покупки… не завжди дозволені, і розкажи я чи хто інший…” – і м. д.
Весь морально-психологічний образ Собакевича не залишає сумнівів щодо положення його селян, але поміщик цей розуміє, що розоряти їх невигідно йому самому. Ось чому дерев’яні хати його мужиків були зрубані так само надійно і міцно, як і будинок їхнього господаря. Розважливий, хитрий, скупий, що “людина-кулак”, Собакевич по-своєму не менш типовий, ніж тупа Коробочка або прожектер Манілов, і Гоголь підкреслює цю типовість, порівнюючи його з великим петербурзьким чиновником, що грабує скарбницю.
Собакевич страшний своєї звірячої сутністю, бажанням притиснути, зламати, підпорядкувати собі інших, затиснути в кулак, “показати себе”, наступити всім і кожному на ногу. Однак найбільш яскраво і послідовно Гоголь використовує у п’ятому розділі прийом гіперболізації. Опис обстановки, зовнішності Собакевича, його апетиту – все це дано Б яскравою гіперболічної манері.
Виключне різноманіття стильових прийомів свідчить про чудову майстерність письменника. Кожен з них глибоко їм продуманий і допомагає більш ємко показати дійсність цієї епохи.
Related posts:
- Образ Собакевича в поемі М. В. Гоголя “Мертві душі” Собакевич наслідує четверті в галереї гоголевских поміщиків. Образ цей порівнюють з шекспірівським Калибаном, проте багато в нім і чисто російського, національного. Основні риси Собакевича – це розум, діловитість, практична хватка, але при цьому для нього характерні скупуватість, якась ваговита стійкість в поглядах, характері, способі життя. Ці риси помітні вже в самому Портреті героя, який схожий […]...
- Коротка характеристика твору “Мертві душі” Гоголя Н. В Гоголь назвав “Мертві душі” поемою, підкресливши рівноправ’я епічного і ліричного почав. Завдання епічної частини – показати “хоча з одного боку усю Русь”; мова проста, розмовна. Завдання ліричної – показати позитивний ідеал; у цій частині високий стиль мови, поетичні засоби. “Мертві душі” можна віднести до жанру крутійського роману : головний герой – пройдисвіт, негідник; він намагається […]...
- “Мертві” і “Живі” душі в поемі Гоголя Шкільний твір на тему творчості М. В. Гоголя. На початку роботи над поемою М. В. Гоголь писав В. А. Жуковському: “Який величезний, який оригінальний сюжет! Яка різноманітна купа! Вся Русь з’явиться в ньому”. Так сам Гоголь визначив обсяг – вся Русь. І письменник зумів показати в повному обсязі сторони життя Росії тієї епохи. Задум Гоголя […]...
- Образ Манілова в поемі М. В. Гоголя “Мертві душі” Галерея поміщиків в поемі “Мертві душі” відкривається образом Манілова. Це перший персонаж, до кого Чичиков звертається з проханням про мертві душі. Чим же визначається “першість” Манілова? Відоме висловлювання Гоголя, що герої у нього слідують один вульгарніше за інше. Виходить, що Манілов в поемі є першим, самим меншим, міра моральної деградації. Проте сучасні дослідники тлумачать черговість […]...
- Собакевич – персонаж поеми Н. В. Гоголя “Мертві душі” Фольклорні джерела образа Собакевича билинні й казкові богатирі (Еруслан Лазарович, Ілля Муромець і т. п.). Можливі літературні джерела: Тарас Скотинин з комедії Д. Фонвизииа “Недоук”, медведеподоб-ний розбійник Бурдаш із роману М. Загоскина “Юрій Милославський”. Богатирська міць Собакевича (нога, взута в чобіт велетенського розміру), подвиги за обіднім столом (ватрушки “набагато більше тарілки”, “індик ростом з теляти”, […]...
- Сатиричне зображення поміщиків у поемі Н. В. Гоголя “Мертві душі” Сучасник Пушкіна, Гоголь створював свої добутки в тих історичних умовах, які зложилися в Росії після невдачі першого революційного виступу виступу декабристів в 1825 г Нова суспільно-політична обстановка поставили перед діячами російської суспільної думки й літератури нові завдання, які знайшли глибоке відбиття у Творчості Гоголя. Звернувшись до найважливіших суспільних проблем свого часу, письменник пішов далі по […]...
- Поема М. В. Гоголя “Мертві душі”: людські типи, представлені образами поміщиків 1. Передісторія задуму поеми “Мертві душі”. 2. Образ безгосподарного мрійника Манилова. 3. “Дубинноголовая” Коробочка. 4. Марнотратник життя Ноздрев. 5. “Чортовий кулак” Собакевич”. 6. Плюшкин – “діра на людстві”. По власному визнанню М. В. Гоголя, сюжет “Мертвих душ” йому запропонував А. З. Пушкін. Споконвічно “Мертві душі” замислювалися Гоголем як грандіозний добуток у трьох томах, у якому […]...
- Способи зображення героїв у поемі Мертві душі Гоголя Н. В “Мертві душі” – перший тім трилогії, у якій, за задумом автора, повинна була “з’явитися вся Русь”, тобто минуле, сьогодення й майбутнє країни, як воно представлялося Гоголю. Відповідно до ідеї трилогії в першому томі письменник показав минуле й сьогодення Росії, бездуховних героїв, погрязших у побуті, що прагнуть до матеріальних зручностей (багатству, почестям, ситому спокою) і заколишніх […]...
- Чичиков на балі в губернатора. (Аналіз епізоду з першого розділу поеми Н. В. Гоголя “Мертві душі”) Чичиков на балі в губернатора. (Аналіз епізоду з першого розділу поеми Н. В. Гоголя ” Мертві душі “). Великий російський письменник Микола Васильович Гоголь у поемі “Мертві душі” показав страшну російську дійсність, образно говорячи, відбив “пекло” сучасної йому дійсності, образно говорячи, відбив “пекло” сучасної йому життя. Поема – широка картина реальної дійсності. У той час […]...
- Негативний образ Чичикова за поемою М. Гоголя “Мертві душі” Ми чомусь звикли, що головний герой твору, як правило, людина позитивна. Мабуть, саме значення слова “герой” зобов’язує. А може, причиною тому – численні приклади з різних літературних творів, де головний герой – людина з певними чеснотами, часто неординарна, ну, а деякі вади не заважають – так реальніше. Крім того, головний герой є центром твору, мов […]...
- Аналіз поеми Мертві душі Гоголя Н. В 1. Д. Н. Овсянико-Куликовский Герцен писав: “… “Мертві душі” Гоголя – дивна книга, гіркий докір сучасної Русі, але не безнадійний. Смутно у світі Чичикова так, як смутно насправді; і там, і отут одна розрада – у вірі й сподіванні на майбутнє Але віру цю заперечувати не можна, і вона не просто романтичне сподівання вгору, а […]...
- Художні засоби створення образа “мертвої душі” у поемі Н. В. Гоголя “Мертві душі” 1. Опис обстановки, у якій живуть поміщики. 2. Опис зовнішності. 3. Відношення до продажу “мертвих душ”. Лиховісна назва незакінченої поеми Н. В. Гоголя “Мертві душі” неоднозначно. Формально “мертвими душами” іменуються померлі селяни, які в документах ще значаться, як живі Однак у добутку втримується явний підтекст: “мертві душі” – це поміщики, з якими спілкується Чичиков. Так, […]...
- Сміх крізь сльози в поемі М. В. Гоголя “Мертві душі” М. В. Гоголь увійшов у літературу як неперевершений майстер сміху. Повісті Гоголя, його поема “Мертві душі” прості по сюжеті, прозорі по розбиранню характерів. І проте існує нерозгадана й не піддається розгадці таємниця Гоголя й таємниця цього сміху. М. В. Гоголь сміється над дурним, смішним, страшним, вульгарним, але його сміх сумний. Цей сум – результат трагічної […]...
- Особливості жанру й композиції поеми Миколи Гоголя “Мертві душі” Постать Миколи Васильовича Гоголя чітко вирізняється на тлі російської літератури XIX століття. Цей геніальний письменник надав напрямок усьому літературному процесу на кілька десятиліть. До того ж Гоголь є одним з небагатьох письменників, який спромігся поєднати у своїй творчості два могутні культурні струмені – український та російський. Наслідком цього стала досі незбагненно прекрасна, зачудована, фантастична мова, […]...
- “Мертві душі” поеми Гоголя Гоголь показує їх у порядку зростаючої моральної деградації. Спочатку це Манилов, увічливий, із приємними рисами особи; мрійлива людина. Але це тільки на перший погляд. Поспілкувавшись із ним небагато, ви викликнете: “Чорт знає, що таке!” Його мрійність це ледарство, паразитизм, безвільність У Коробочці Гоголь представляє нам інший тип російського поміщика. Господарська, гостинна, хлібосольна, вона раптом стає […]...
- Тема: У чому зміст поеми Гоголя “Мертві душі” Поема “Мертві душі” була написана в той час, коли в Росії панувало кріпосне право. Поміщики розпоряджалися своїми селянами, як речами або худобою, могли купувати й продавати їх. Багатство поміщика визначалося кількістю селян, які йому належали. Приблизно через 10 років держава робила перепис “душ”. По списках перепису поміщики платили податки за селян. Якщо в проміжку між […]...
- “Мертві душі” Гоголя – дивна книга Посилення дидактичного початку в другому томі “Мертвих душ” приводить до появи героїв із прямими проповідницькими функціями. У першу чергу це ставиться до Муразову. Його “викриття” ледарства Хлобуева, корисливості Чичикова, несправедливості генерал-губернатора носять яскраво виражений учительний характер і перегукуються з аналогічними мотивами дидактичної літератури. Спосіб життя Муразова, яким він показаний у поемі, навряд чи є відбиттям […]...
- Жанрово-композиційна своєрідність поеми М. В. Гоголя “Мертві душі” М. В. Гоголь – видатний письменник критичного реалізму, що продовжує традиції О. С. Пушкіна й углубляющий критичне відношення до сучасної дійсності Замислювалися “Мертві душі” таким чином, щоб у добутку “з’явилася” вся Русь. Природно, що такий колосальний задум не укладався в існуючі жанрові рамки; композиційна будова теж повинне було стати чимсь особливим Дотепер викликає спори жанрове […]...
- Опис образів поміщиків у поемі Гоголя “Мертві душі” На початку роботи над поемою М. В. Гоголь писав В. А. Жуковському: “Який величезний, який оригінальний сюжет! Яка різноманітна купа! Вся Русь з’явиться в ньому”. Так сам Гоголь визначив обсяг свого добутку – вся Русь. І письменник зумів показати в повному обсязі як негативні, так і позитивні сторони життя Росії тієї епохи. Задум Гоголя був […]...
- ДУШІ “МЕРТВІ Й ЖИВІ” У ПОЕМІ Н. В. ГОГОЛЯ ДУШІ “МЕРТВІ Й ЖИВІ” У ПОЕМІ Н. В. ГОГОЛЯ. Пояснюючи задум “Мертвих душ”, Гоголь писав, що образи поеми “нітрохи не портрети з незначних людей, навпроти в них зібрані риси тих, які вважають себе краще інших”. ” Мертві душі ” це представники суспільних шарів, що панували в той час. Поема побудована як пригода “набувача” Чичикова, що […]...
- Персонаж поеми Н. В. Гоголя “Мертві душі” Літературні джерела образа Ноздрева образи брехунів і хвальків у драматургії Я. Б. Княжніна, А. П. Сумарокова, И. И. Хемницера, И. А. Крилова, а також Загорецкий з комедії А. С. Грибоєдова “Горі від розуму”, Глаздурин з роману Ф. В. Булгарина “Іван Вижигин”. В образі Ноздрева розвинені риси гоголівських персонажів Ихарева й особливо Хлестакова. Образ Ноздрева представляє […]...
- Переказ поеми Мертві душі Гоголя Н. В План переказу 1. Чичиков приїжджає в губернське місто NN. 2. Візити Чичикова до міських чиновників. 3. Візит до Манилова. 4. Чичиков виявляється в Коробочки. 5. Знайомство з Новосибірським і поїздка в його маєток. 6. Чичиков у Собакевича. 7. Візит до Плюшкину. 8. Оформлення купчих на “мертві душі”, придбані в поміщиків. 9. Увага городян до Чичикову-“миллионщику”. […]...
- “Мертві душі” М. В. Гоголя – “гірке нарікання сучасній Росії, але не безнадійне” Можна по-різному розповісти про те ж саме явище. Можна поставити його в тінь, можна – на яскраве світло, розвернути, роздивитись з усіх боків. Можна показати все велике, що одразу кидається у вічі, а можна зробити портрет із дрібниць, висвітити навіть найдрібнішу рисочку. Якщо вміло створити портрет із дрібниць, то він набагато краще відбиватиме характер, ніж […]...
- Думи про Росію в поемі Гоголя “Мертві душі” …Гоголь вертався на Батьківщину, За залишилася Європа, спереду Росія. Дзвіночок розмірно відраховував дорожні вибої курного шляху. Стояло задушливе літо 1847 року… . Коротка інформація про письменника: “Гоголь Микола Васильєв син народився в 1809 році, росіянин, поміщик, у чині колезького асессора. Автор вільнодумних творів, якось: комедії “Ревізор”, повістей “Ніс”, “Шинель”, “Мертві душі”. Перебуває за кордоном”. (З […]...
- Роль ліричних відступів у поемі Н. В. Гоголя “Мертві душі” Поема Н. В. Гоголя ” Мертві душі ” своєрідна по своєму жанрі: це не роман, не життєпис одного або навіть декількох героїв, а широка панорама життя Росії того часу. Тут не є головними пригоди героя, його удачі й поразки. Сам Гоголь писав В. А. Жуковському про сюжет поеми: “Який величезний, який оригінальний сюжет! Яка різноманітна […]...
- Скорочено “Мертві душі” Гоголя У ворота готелю губернського міста NN в’їжджає бричка. У ній сидить “пан, не красень, але й не поганий зовнішності, ні занадто товстий, ні занадто тонкий; не можна сказати, щоб старий, проте ж і не так, щоб дуже молодий” – Павло Іванович Чичиков. Не страждає відсутністю апетиту, Чичиков з’їдає рясний обід. Слід опис провінційного міста. “Траплялися […]...
- Панорамне зображення життя суспільства у поемі Гоголя “Мертві душі” Кожний митець прагне створити таку перлину, яка б знайшла гідне місце у його Творчості. Вінцем творчості Миколи Васильовича Гоголя вважається поема ” Мертві душі “. Темою твору стало зображення дійсності кріпосницької Росії, а дійсність ця неймовірна, бо з точки зору здорового глузду там можуть відбуватись найнеймовірніші події. Миколаївська Росія показана автором через страшні образи її […]...
- “Мертві душі”? Безмовні образи поеми Гоголя ” Мертві душі “? Поему Гоголя пронизує безмовність, і натовпи Німа наповнюють її: немає епізоду, де ні були б присутні скуповуються Чичикова мужики-кріпаки, що згадуються числом, скопом або перераховуються поіменно, гак, як буде перераховувати покійних людина-ведмідь Собакевич. Вони беруть участь у цих заходах, але вони ж безмовні. Безмовність в “Мертвих душах буде сягати і далі. […]...
- Робота Гоголя над мовою поеми “Мертві душі” Для того щоб зрозуміти Гоголя як майстри художнього слова, як великого письменника-реаліста, доцільно звернути увагу ще на одну сторону при вивченні мови “Мертвих душ”: на роботу Гоголя над текстом поеми. Зіставлення канонічного тексту окремих місць поеми з первісною редакцією розкриває процес роботи Гоголя над словом і переконує в тім, що перед, нами великий художник-реаліст, що […]...
- Роль і місце ліричних відступів у поемі Н. В. Гоголя “Мертві душі” 1. Особливості задуму й жанру. 2. Сатиричне звучання ліричних відступів. 3. Міркування про два різновиди письменників 4. Образ Русі: “дивовижній, незнайома землі далечінь” і “птах трійка”. По власному визнанню Н. В. Гоголя, сюжет “Мертвих душ” був підказаний йому А. С. Пушкіним. Уже споконвічно цей добуток замислювався як роман-подорож, що дозволяло охопити творчим поглядом широке коло […]...
- Значення “Повести про капітана Копейкине” у поемі Н. В. Гоголя “Мертві душі” 1. Місце, що “Повість…” займає в поемі. 2. Соціальної проблеми 3. Мотиви народних переказів. “Повість про капітана Копейкине” при поверхневому погляді може здатися в поемі Н. В. Гоголя “Мертві душі” чужорідним елементом. Справді яке відношення вона має до долі головного героя? Чому автор відводить “Повісті…” настільки значне місце? Поштмейстер ні з того ні із сього […]...
- Ноздрев і Хлестаков : порівняльна характеристика(“Ревізор” і “Мертві душі М. В. Гоголя) “Ревізор”, як і “Мертві душі”, М. В. Гоголем є галерею типових для російської провінції характерів. Проте відразу ж треба відмітити, що місцем дії в “Ревізорові” є провінційне місто, тоді в “Мертвих душах” авторський погляд охоплює і сільську глушину Росії. Громадський статус персонажів звичайно ж накладає на їх світосприйняття і устої свій відбиток. Манілов, Коробочка, Ноздрев, […]...
- Особливості жанру й композиції поеми М. Гоголя “Мертві душі” – МИКОЛА ГОГОЛЬ ТВОРИ ІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 9 клас МИКОЛА ГОГОЛЬ Особливості жанру й композиції поеми М. Гоголя “Мертві душі” Постать Миколи Васильовича Гоголя чітко вирізняється на фоні російської літератури XIX століття. Цей геніальний письменник надав напрямок усьому літературному процесу на кілька десятиліть. До того ж Гоголь є одним з небагатьох письменників, який спромігся поєднати у своїй творчості два могутні культурні струмені […]...
- Персонаж поеми М. В. Гоголя “Мертві душі” Ситуація зустрічі Чичикова й Коробочки сюжетно повторює епізод з “Вия”: заблудлі бурсаки попадають у гості до сатанинського “бабусі”. Окремими рисами К. також нагадує відьом з “Вечорів на хуторі біля Диканьки” (М. Вайскопф). Прізвище К. метафорично виражає сутність її натури: ощадливої, недовірливої, боязкої, недоумкуватої, упертої й марновірної. Коробочка “одна з тих матінок, невеликих поміщиць, які плачуться […]...
- Авторські відступи в поемі Гоголя “Мертві Душі” М. В. Гоголь – великий письменник першої половини XІX століття. У своїх добутках він торкався проблем, актуальні в цей час. Своєрідність його творчості полягає в тім, що він одним з перших показав найширшу картину чиновницької Росії. Гоголя дуже хвилювало й тривожило майбутнє своєї Батьківщини, і це яскраво відбилося в поемі “Мертві душі”, у ліричних відступах […]...
- Відповідь на контрольне питання До поеми М. Гоголя “Мертві душі” Назвіть основні теми ліричних відступів у “Мертвих душах”. Яка їх роль у розкритті ідейного змісту твору? Ліричні відступи розсовують межі оповіді. У них розкривається образ автора – патріота, що вірить у велике майбутнє своєї Батьківщини, у її народ. У ліричних відступах виявляється тонка спостережливість, дотепність, громадянська мужність письменника. Теми їх дуже різноманітні: про товстих і […]...
- “Мертві душі” М. В. Гоголя. С. міст назви й своєрідність жанру 1. Особливості художньої манери Гоголя. 2. Зміст назви добутку. 3. “Поема” про мертві душі як особливий жанр 4. Наступність творчості письменника. Питая ненавистю груди, Вуста озброївши сатирою Проходить він тернистий шлях Зі своєї карающею лірою… …З усіх боків його клянуть, И тільки труп його увидя, Як багато зробив він, зрозуміють И як любив він, ненавидячи. […]...
- Відображення в зовнішності поміщиків їх внутрішнього світу (за поемою М. Гоголя “Мертві душі”) Як цікаво читати людські обличчя! Вони немов вікна будинків, заглянувши в які, можна побачити чиєсь сховане від сторонніх очей внутрішнє життя. Життя людини обов’язково залишає свій слід насамперед на обличчі. Тому таке важливе й у живописі, й у літературі мистецтво портрета. Ним чудово володів М. Гоголь – автор “Мертвих душ”. Переходячи від сторінки до сторінки […]...
- Капітан Копейкин герой “Повести про капітана Копейкине” у поемі Н. В. Гоголя “Мертві душі” “Повість про капітана Копейкине” існує в трьох основних редакціях; у сучасних виданнях друкується друга, не пропущена цензурою. Фольклорне джерело образа К. К.- цикл розбійницьких пісень про злодія Копейкине, особливо “Копейкин зі Степаном на Волзі”. Можливі літературні джерела – “Вадим” М. Ю. Лермонтова, “Дубровский” і ” Капітанська дочка ” А. С. Пушкіна. Метафоричний зміст образа К. […]...
- Чому в тексті поеми “Мертві душі” Н. В. Гоголя передісторія головного героя поміщена в самому кінці оповідання? 1. Первісний задум Гоголя. 2. Дві композиційні основи. 3. Сатиричний план поеми. Місце Чичикова в ньому. 4. Проповідницький план поеми 5. Місце авторських відступів. Особливості композиційної побудови поеми Н. В. Гоголя “Мертві душі” обумовлені”насамперед тим творчим завданням, що поставив перед собою автор. Первісний авторський задум містив у собі три книги, об’єднані загальною ідеєю – показати […]...