Образ Ярослава Мудрого в романі “Диво”
Майже тисяча років минуло відтоді, як князював у Київській Русі Ярослав. Ллє й сьогодні ми з великим зацікавленням і захопленням читаємо про давні події далекого XI століття. Бо історія, як писав видатний український письменник Павло Загребельний, – це наше коріння, і чим воно глибше, тим міцніше ми стоїмо.
Коли в Загребельного виник задум створити історичне полотно про Ярослава Мудрого, він перечитав усе, що стосувалося Софії Київської. Так з’явився роман “Диво” – дуже цікавий і незвичайний за своєю композицією твір.
У ньому
Маленький Ярослав нагадує вовченя. Перше почуття, яке він свідомо осягнув, – це ненависть до батька і любов до матері. Ненависть обплутувала княжича сіткою, і, борсаючись, він заплутувався ще більше.
Відтоді, як ображена гордість матері, княгині Рогніди, стала зрозумілою Ярославові, до нього прийшло усвідомлення
Майбутній Ярослав Мудрий росте упертим. Можливо, ця риса булла породжена хворобою, з якою Ярославові доводилося весь час боротися. Письменник зауважує: “Так відтоді й затямив собі: треба бути впертим в усякому ділі – і в зненависті, і в любові, та навіть у дріб’язку”.
Загребельний і вченість Ярослава пояснює тим, що князь у дитинстві був прикутий до ліжка, мав багато вільного часу і захопився книжками. До речі, майбутній князь пробує себе і як скульптор, але швидко переконується, що здібностей до цього в нього немає. Та все ж недаремно Ярослава прозвали Мудрим, а історики пов’язали з його ім’ям розквіт писемності, науки і культури в Київській Русі. Є дані, що князь мав на той час найбільшу в світі бібліотеку.
Ярославові нічого в житті не давалося легко. Згадаймо його складний шлях до влади, подолання комплексу неповноцінності, небажання бути в затінку, на другому плані. Непросто складалося і особисте життя Ярослава. Кволий син і дружина не тішили князя.
Друзів теж не було, лігше підлабузники, користолюбці й потенційні претенденти на Новгород, які намагалися будь-якою ціною витурити Ярослава з цього міста.
Князь часом потерпає від самотності, бо в його оточенні панує нещирість і покірливість. Тільки таке чисте і неповторне створіння, як Шуйця, може зворушити і запалити князя. Недарма письменник в жестах і міміці передає внутрішній стан закоханого Ярослава: “…мов сліпий, простягнув він обидві руки, повільно, несміливо, жебруюче”.
Душа князя сповнена суперечностей, що важливіше: кохана жінка чи ідея здобути княжий престол у Києві. Під тиском ззовні (зокрема Костянтина) князь вибирає друге. Сформувавши дружину з варягів та новгородців, син наважується йти проти “потужного чоловіка”, власного батька Володимира Великого, щоб зайняти його місце, яке в Русі було найголовнішим.
Вчинок Ярослава свідчить про безоглядну сміливість, але аж ніяк не про розважливість. Можна, мабуть, сказати, що в цій ситуації герой не був мудрим.
Тільки волею обставин, що склалися на користь Ярослава, йому вдалося не тільки вціліти, а й легко перемогти. Ще й уникнути вбивства рідного батька.
У романі “Див” Павло Загребельний змалював Ярослава Мудрого багатогранно, психологічно достовірно. Він постає перед нами звичайною живою людиною з усіма її внутрішніми протиріччями. Читаючи роман, ми прилучаємося до історії, відчуваємо себе нащадками талановитих, розумних і чесних предків.
Твір виховує, повчає, застерігає і квапить робити добро, залишати по собі безсмертні творіння духу.
Related posts:
- Образ князя Ярослава Мудрого (За романом П. Загребельного “Диво”) Коли видатний український письменник Павло Загребельний задумав написати великий історичний твір, йому довелося опрацювати масу літератури: роботи археологів, істориків, етнографів. Але найважливішим джерелом цього твору, за свідченням самого автора, стали давні літописи. Так з’явився монументальний і в той самий час живий образ Ярослава Мудрого. Як видатний суспільно-політичний діяч постає перед нами цей київський князь в […]...
- Образ Ярослава Мудрого в однойменній драмі Івана Кочерги У ті тяжкі часи, коли вирувала Велика Вітчизняна війна, патріотична тема в літературі набула особливо великого значення. Важливо було піднести дух народу, нагадавши про славні сторінки історії рідної землі, про людей, які присвятили своє життя Батьківщині. Коли в 1944 році було визволено від фашистських загарбників Київ, Іван Кочерга повертається до рідного міста і захоплено працює […]...
- Образ Ярослава Мудрого. Іван Кочерга Більшість драм Івана Кочерги – це Твори на історичну тему. Грунтовна обізнаність письменника з історією України, вивчення архівних документів допомогли митцеві піти у глиб віків і відтворити княжі часи XI століття, внаслідок чого було створено коштовну перлину української драматургії – історичну драматичну поему “Ярослав Мудрий”. Центральним образом твору став образ князя Київської Русі Ярослава Володимировича, […]...
- Образ Ярослава Мудрого в одноіменній поемі Івана Кочерги Більшість драм Івана Кочерги – це твори на історичну тему. Грунтовна обізнаність письменника з історією України, вивчення архівних документів допомогли митцеві піти у глиб віків і відтворити княжі часи XI століття, внаслідок чого було створено коштовну перлину української драматургії – історичну драматичну поему “Ярослав Мудрий”. Центральним образом твору став образ князя Київської Русі Ярослава Володимировича, […]...
- Образ Ярослава Мудрого в одноіменній поемі Івана Кочерги (І варіант) Славетна земля наша своїми дітьми, знаними далеко за її межами. У їхньому колі – велична постать князя землі Руської Ярослава Мудрого. Багато ми знаємо про діяльність цього будівничого державності: розповідають нам про нього давні літописи, мудрі науки. Та хто відкриє таємницю особистості князя, хто зможе показати його як людину, що жила, працювала, здійснювала якісь учинки? […]...
- Образ Ярослава Мудрого в однойменній поемі Івана Кочерги (1 варіант) Славетна земля наша своїми дітьми, знаними далеко за її межами. У їхньому колі – велична постать князя землі Руської Ярослава Мудрого. Багато ми знаємо про діяльність цього будівничого державності: розповідають нам про нього давні літописи, мудрі науки. Та хто відкриє таємницю особистості князя, хто зможе показати його як людину, що жила, працювала, здійснювала якісь учинки? […]...
- Образ князя Ярослава Мудрого (За однойменною драмою І. Кочерги) На зміст твору впливає час його написання. Так було і з драмою Івана Антоновича Кочерги “Ярослав Мудрий”. Автор почав працювати над цим твором 1944 року, повернувшись до звільненого від окупантів Києва. За тих часів велике значення мала патріотична тема, значною мірою втілена в згадуваній історичній драмі. Урочисто й піднесено починається дія драми. “Срібно-кучерявий ієромонах” Сильвестр […]...
- Характеристика образу Ярослава Мудрого у творі “Диво” Розкрийте образ Ярослава Мудрого. Як через образ подається проблема влади й людини? П. Загребельний показує Ярослава Мудрого ще з дитинства, який ріс, ніби вовченя, був упертим, а в дорослому житті цілеспрямованим: “Так відтоді й затямив собі: треба бути впертим в усякому ділі – і в зненависті, в любові, та навіть у дріб’язку”. Особливо автор наголошує, […]...
- Образ Ярослава Мудрого в однойменній драмі Івана Кочерги Коли розпочалася Велика Вітчизняна війна, Іван Кочерга, якому було 60 років, виїхав до Уфи. Тут літній письменник дуже багато працював для загальної справи перемоги над фашистами: редагував газету “Література і мистецтво”, писав драматичні твори, присвячені боротьбі з ворогом, вів наукову роботу. Думками письменник линув до Києва – столиці України, до свого народу. У 1944 році […]...
- Образ Ярослава Мудрого (за п’єсою “Ярослав Мудрий”) (2 варіант) Коли розпочалася Велика Вітчизняна війна, Іван Кочерга, якому було 60 років, виїхав до Уфи. Тут письменник дуже багато працював для загальної справи перемоги над фашистами: редагував газету “Література і мистецтво”, писав драматичні твори, присвячені боротьбі з ворогом, вів наукову роботу. Думками письменник линув до Києва – столиці України, до свого народу. У 1944 році І. […]...
- Біографія Ярослава Мудрого Український народ має всі підстави пишатися своєю славною історією. Протягом віків Україна переживала дні сили і слави, мала справді легендарних героїв. Одним з них є київський князь Ярослав Мудрий. Остаточно розбивши печенігів, Ярослав дбав про лад і спокій у країні. Побудував величаву церкву святої Софії, дав наказ списати усі права в одну книгу і назвав […]...
- Образ Ярослава Мудрого – за п’єсою Ярослав Мудрий – ІІ варіант ІВАН КОЧЕРГА 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ІВАН КОЧЕРГА Образ Ярослава Мудрого (за п’єсою “Ярослав Мудрий”) II варіант Коли розпочалася Велика Вітчизняна війна, Іван Кочерга, якому було 60 років, виїхав до Уфи. Тут письменник дуже багато працював для загальної справи перемоги над фашистами: редагував газету “Література і мистецтво”, писав драматичні твори, присвячені боротьбі з ворогом, вів […]...
- Образ Ярослава Мудрого в однойменній п’єсі І. Кочерги 1. “Ярослав Мудрий” – кращий твір у спадщині І. А. Кочерги (він зайняв чільне місце в історії нашої драматургії і театру). 2. Суперечливість образу Ярослава Мудрого (у ньому поєднані і лицарська відвага, і державний розум, і підтримка науки, знань, і щедрість, і честолюбство, і лукавство, і лякливість): А) “Бо кріпок князь і власть його міцна, […]...
- Образ Ярослава Мудрого (за п’єсою “Ярослав Мудрий”) (1 варіант) Знову і знову повертається український народ до своєї історії, щоб набратися снаги і з новими силами почати будувати нове суспільство. Наша історія радувала і засмучувала, й одночасно воскрешала невгасимий дух боротьби за власну незалежність, волю. Саме тому, на мій погляд, і звертається великий український драматург Іван Кочерга до історичної постаті Ярослава Мудрого, ніби нагадуючи нам […]...
- Образ Ярослава Мудрого – за п’єсою Ярослав Мудрий – І варіант ІВАН КОЧЕРГА 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ІВАН КОЧЕРГА Образ Ярослава Мудрого (за п’єсою “Ярослав Мудрий”) І варіант Знову і знову повертається український народ до своєї історії, щоб набратися снаги і з новими силами почати будувати нове суспільство. Наша історія радувала і засмучувала, й одночасно воскрешала невгасимий дух боротьби за власну незалежність, волю. Саме тому, на […]...
- Образ Ярослава Мудрого з однойменного твору І. Кочерги У своїй драматичній поемі Іван Кочерга звертається до видатної історичної постаті – Ярослава Мудрого і намагається створити багатогранний образ цієї героїчної людини і показати її суперечливий внутрішній світ. У творі Ярослав Мудрий постає в багатьох іпостасях: він і войовничий оборонець своєї землі, і меценат, що сприяє розвитку освіти і науки, і батько, і керівник держави. […]...
- Твір Велична постать Ярослава Мудрого в однойменній поезії О. Олеся за книгою “Княжа Україна” Велична постать Ярослава Мудрого в однойменній поезії О. Олеся за книгою “Княжа Україна” Старий плакат-календар “Знай наших!” висить на стіні у кімнаті моєї бабусі. Серед багатьох історичних постатей України на плакаті і портрет Ярослава Мудрого: суворе, рішуче обличчя, одежа в бойових обладунках. Який він, давній київський князь? Чому народ нарік його Мудрим? На ці питання […]...
- Образ Ярослава Мудрого в однойменній поемі Івана Кочерги (2 варіант) Визначна драматична поема “Ярослав Мудрий”, над якою І. А. Кочерга працював тривалий час, була вперше опублікована під час Другої світової війни у 1944 році (в 12 номері журналу “Українська література”). Закінчував драматург “Ярослава Мудрого” уже в Києві. Друга, дещо перероблена й удосконалена редакція твору побачила світ у 1946 році. Повертаючись з евакуації місцями, де зовсім […]...
- Твір на тему: Чому Ярослава Мудрого називають великим українцем Чому Ярослава Мудрого називають великим українцем Ярослав був єдиним князем усіх широких українських земель. Щоб уберегти Україну від ворогів, побудував на кордонах багато твердинь. Над рікою Саном побудував город і міцно його укріпив, і назвав Ярославом. Остаточно розбив печенігів під самим Києвом і на тім місті побудував величезну церкву св. Софії, яка стоїть і донині. […]...
- Характеристика образу Ярослава Мудрого в п’єсі І. Кочерги “Ярослав Мудрий” Образ Ярослава Мудрого привабив Івана Кочергу передусім як образ суперечливий, у якому поєдналися, з одного боку, лицарська відвага, державний розум, підтримка науки, знань, щедрість, а з іншого – честолюбство, лукавство, лякливість. В уяві драматурга постала трагічна постать людини енергійної, запальної, активної, яка шукала істину і помилялася, дбала про добробут вітчизни і забувала про деяких гідних […]...
- Чому Ярослава Мудрого називають великим українцем? Ярослав був єдиним князем українських земель. Щоб уберегти Україну від ворогів, побудував на кордонах багато твердинь. Над рікою Саном побудував місто і міцно його укріпив. Остаточно розбив печенігів під самим Києвом і на тім місці побудував величезну церкву св. Софії, яка стоїть і донині. Він установив лад і спокій у краї, а щоб суди однаково […]...
- Власна оцінка діяльності київських князів Володимира і Ярослава На мою думку, київські князі Володимир і Ярослав – величні постаті нашої історії та національної культури. Плодами їхньої діяльності український народ користується донині. Князь Володимир об’єднав усі руські землі та прилучив деякі нові, зміцнивши Київську державу. Кордони Русі сягнули від мальовничих гір Карпатських до суворого Кавказу, а на півночі “у до Волги, до великих озер, […]...
- КНИГИ ЯРОСЛАВА МУДРОГО Про старшого сина князя Володимира Червоне Сонечко в літописі сказано: “Він був кривоногий, але розум у нього був добрий і на раті хоробрий”. Кульгавство від народження зумовило пристрасть юного княжича до книг. Поки його однолітки пустували в рухомих іграх, Ярослав проводив час за читанням. Книга стала для нього свого роду другою матір’ю, яка допомогла майбутньому […]...
- Зовнішня політика Ярослава Мудрого Російська колонізація при Ярославі…у князювання (Ярослава) область Новгородська поширилася на Схід і Північ. Жителі Пермі, околиць Печорських, Югра, були вже в XI столітті данниками новгородськими (Нестір знало й диких самоїдів, які жили до Півночі від Югри): завоювання настільки віддалене не могло раптом відбутися, і росіянам належало колись опанувати всіма найближчими місцями Архангельської й Вологодської губернії, […]...
- Образ Сивоока в романі “Диво” З творів Павла Загребельного ми дізнаємося про те, що було у сивій давнині, і те, що трапляється сьогодні. У романі “Диво” письменник зв’язує три періоди: Київську Русь, другу світову війну і сучасність… …Сивоок – творець Софії Київської, людина, яка дуже близька до народу, бо з’явився він у Києві з глибин пущі. І хто тільки не […]...
- Історична основа та художній вимисел у романі Загребельного “Диво” Павло Загребельний в своїх історичних романах майстерно передавав дух тієї епохи, у котру відбуваються події у творі. Читаючи “Диво”, читачі нібито переносяться в давні часи Київської Русі. Саме тоді на зміну язичництва приходило християнство. Супроводжувались ці події частими конфліктами між старовірами та людьми, готовими до змін. Отже, Павло Загребельний піднімає проблему, яка довгий час існувала […]...
- Розгульність композиції роману “Диво” У своєму славнозвісному творі автор робить перегуки минулого, сьогоднішнього і майбутнього. У найцікавішому “Диві” подано широку картину життя наших предків за часів Київської Русі, діяльність Ярослава Мудрого, а особливістю твору є справжнє диво – будівництво споруди – Софії Київської. Протягом усього тексту переплітаються події тисячолітньої давності із недавнім минулим та сьогоднішнім днем. Автор майстерно змальовує […]...
- Образ Сивоока у романі П. Загребельного “Диво” Історичний роман Павла Загребельного “Диво” розпочинається зі слів Б. Брехта: Хто звів семибранні Фіви? В книгах стоять імена королів. А хіба королі лупали скелі і тягали каміння? Звичайно, ні! Не фараони будували піраміди, не імператори прокладали римські водопроводи і зводили будівлі дивовижної краси. Не Ярослав Мудрий збудував Софію Київську, яка простояла на Дніпровських пагорбах майже […]...
- З Уставу Ярослава Володимировича (“Правди Ярослава”) “Правда Ярослава” була дана спочатку новгородцам в 1016 р. за їхню допомогу князеві в боротьбі зі Святополком. Очевидно, що пізніше “Правда Ярослава” початку діяти по всій Русі. Це був перший вітчизняний досвід запису (кодифікації) законів. Письмові закони стали витісняти усний “Закон Росіянин”, що згадують літописи. Ярослав поклав початок обмеженню звичаю кревної помсти, що говорило про […]...
- Лист до князя Ярослава Мудрого Вельмишановний великий княже Ярославе! Звертаюсь до тебе з далекого XX століття. Я живу на твоїй і моїй рідній землі, але тепер вона називається не Київська Русь, а Україна. Прочитала недавно п’єсу Івана Кочерги “Ярослав Мудрий”, де розповідається про важкий період твого життя і правління. Іван Кочерга відкрив нам завісу на моральні цінності наших далеких предків, […]...
- Брат Ярослава – Мстислав, князь Тмутараканський У рік 6530 (1022)… У той час Мстислав перебував у Тмутаракани й пішов на касогов. Почувши ж це, князь касожський Редедя вийшов проти нього. І, коли стали обидва полки друг проти друга, ськазав Редедя Мстиславові: “Навіщо погубимо дружини? Але зійдемося, щоб поборотися самим. Якщо здолаєш ти, візьмеш багатства мої, і дружину мою, і дітей моїх, […]...
- Ідейно-художнє значення часової двоплановості в романі “Диво” Роман П. Загребельного “Диво” з’явився на хвилі широкого письменницького зацікавлення проблемами історичної пам’яті, осмислення зв’язку часів, морально-етичного досвіду минулого. Автор звернувся до далекої історії – епохи Київської Русі (X – XI ст.), показавши її через велич і трагедію митця з народу – Сивоока. Роман починається словами Б. Брехта, що звеличують безіменних народних творців: Хто звів […]...
- Мудрий заповіт князя Ярослава (за твором Олександра Олеся “Княжа Україна”) На моє глибоке переконання, якби зараз усі домовилися виконати заповіти князя Ярослава Мудрого, що він їх проголосив ще за старих часів, то у нас менше було б проблем у сьогоднішньому житті й держави, і родини, і школи зокрема. “Бути разом і дбати про свою рідну землю” – це був головний заповіт князя Ярослава, він прекрасно […]...
- Твір-роздум:”Образ Сивоока в роман і П. Загребельного “Диво””! Із творів Павла Загребельного переважно дізнаємося про те, що було в минулому. У романі “Диво” письменник зв’язує три періоди – Київську Русь, Другу світову війну й сучасність. Сивоок – творець Софії Київської, людина, яка близька до народу. Хто тільки не хотів зробити його своїм рабом – від ненажерливого медовара Ситника до візантійського художника Агапіта – […]...
- Образ Софії Київської в романі П. Загребельного “Чудо” Екзаменаційні добутки по українській літературі. З раннього дитинства, подорожуючи історичними місцями української землі, ми захоплюємося архітектурними спорудженнями, фресками, картинами й завжди в нас виникає безліч питань: хто створив ці шедеври? Як збереглися вони, створені багато сторіч назад, до наших днів? Відповідь на деяких з таких питань дав видатний український письменник П. Загребельний у своєму циклі […]...
- Твір на тему:”Образ Сивоока в роман і П. Загребельного “Диво”” 2 варіанти! 1) Із творів Павла Загребельного переважно дізнаємося про те, що було в минулому. У романі “Диво” письменник зв’язує три періоди – Київську Русь, Другу світову війну й сучасність. Сивоок – творець Софії Київської, людина, яка близька до народу. Хто тільки не хотів зробити його своїм рабом – від ненажерливого медовара Ситника до візантійського художника Агапіта […]...
- Які ідейно-художні функції часової двоплановості в романі П. Загребельного “Диво”? Роман П. Загребельного “Диво” (1968 р.) з’явився на хвилі широкого письменницького зацікавлення проблемами історичної пам’яті, осмислення зв’язку часів, морально-етичного досвіду минулого. Автор звернувся до далекої історії – епохи Київської Русі (X-XI ст.), показавши її через велич і трагедію митця з народу – Сивоока. Роман починається словами Б. Брехта, що возвеличують безіменних народних творців: Хто звів […]...
- Характеристика образу Сивоока у романі Загребельного “Диво” Роман “Диво” Павла Загребельного доводить, що справжні дива створюють не королі чи фараони, а прості талановиті люди. Адже не самі владарі будували замки чи піраміди, а будівничі, імена котрих, на жаль, не завжди залишалися в історії. Немає точних відомостей і про будівничого храму Софії Київської, історію котрого розповідає нам Павло Загребельний в романі. Навіть ім’я […]...
- Ярослав Мудрий скорочено – Олександр Олесь Після жорстокого князя Святополка на престол у Києві сів Ярослав. Люди бідували, бо все було зруйновано. І усю свою увагу Ярослав звернув на лад. І невабом* Україна Зацвіла, як пишний сад. Невабом* (незабаром) Люди почали багатіти, Дніпром до Києва попливли чужоземні купці. Ярослав дбав про киян, Так живий, шумливий Київ Царгородом другим став. Князь наказав […]...
- Образ Софії Київської – символ духовного надбання українського народу (за романом Павла Загребельного “Диво”) Обpаз Софії Київської-символ духовного надбання укpаїнського наpоду (за pоманом Павла Загpебельного “Диво”) Духовність… Ми знаємо, що починається вона з пpадавніх коpенів нашого pоду, нашого наpоду, пpо який весь світ дізнався, слухаючи чаpівний голос Укpаїни в дзвонах куполів величного Софіївського собоpу, збудованого десять століть тому. Стоїть він і досі під небом істоpії як велич укpаїнського наpоду, […]...