Образний ряд голодомору в “Жовтому князі” Василя Барки
Образний ряд голодомору в “Жовтому князі” Василя Барки
Центром художнього зображення явища тоталітаризму в Барчиній прозі діаспорний дослідник Леонід Плющ уважає міф про Ящера (дракона). Він глибоко проаналізував цей мотив у романі “Жовтий князь”, отже, ми додамо тільки деякі деталі. Зі змієм порівняно росіянина Отроходіна: “кружить змієм і мучить; ну, ящір і єсть!
Йому “вгорі” нададуть велико-риб’ячу луску: ордени, “путьовки”; зі змієм асоціюються гріхи людські, а також спецпотяг на Колиму.
У цьому романі
Подібний опуклий вираз агресивного погляду буде пізніше вжито Баркою в романі “Спо-кутник і ключі землі”, де підкуплений суд присяжних мов по-зміїному шипить очима, а їхні погляди, “ніби ядовиті гадюки, викинулися з очей” до обвинувачуваного Олега Паладюка.
Очі, особливо жовті, можуть показувати належність до Жовтого князя (голодомору) й бути одним зі складників того знаку, який диявол, за пророцтвом, ставитиме на людей. Так, розпорядник реквізиції хліба в селян має очі каламутні, недоспані й обпиті зі сизими обводами довкруги. Миколі Катраннику стрічається чоловік, дзьобатий і їдкий з лиця, як сірка, серед якої очі горять темною охрою, що аж палять хлопця; читаємо, що у лавці “Торгсіну” погляд продавця хліба впився в срібло іконки.
У “Спокутнику і ключах землі” очі астролога є очами Ящура, себто Сатани.
Натомість Мирону Катранникові під час тої “дуелі” прийшла на серце “найтихіша мирність” (“Жовтий князь”). За нею досада, після почуття відрази до Отроходіна. Однак у нього, поступливого селянина, погляд терпкий, і така прихована сила якраз і бісить Отроходіна (“мужик “плохий”). У романі також указано на мученицьку лагідність очей інтелігенції, ясні й незвичайно спокійні очі сектанта Прокопа.
Навіть владу смерті над людиною позначено через її очі: вони збільшуються, у них помітно скорботу й невідсвітність. І найбільше Отроходін радіє, що погасив-таки світло в очах селянина, заморивши його голодом.
Дзеркальною деталлю до образу очей є жовтий колір. Ця деталь наповнює ті картини кінця світу, що їх бачать селяни: “Сидить гостроокий хтось, ніби золотий, цілком литий, – з червонастим виблиском; в короні чудній і пишній одежі. Високо підноситься. Ребра схожі на верх брами, розчиненої так, що туди з низини на картині тягнуться люди без кінця і перерви: люди бідні – тягнуться під кліткову браму примарця і там зникають. Як вівці на бійні”.
Ми дізнаємось, що виконавець волі звіра й сатани князює в жовтій одежі. Юродивий співає, що Жовтий князь рудою запив свої жертви. Жовтий колір постійно характеризує Отроходіна: “Грозить обома руками Отроходін, говорячи, а його широкий золотий зуб, відтінений щербинкою поруч, аж жевріє, одночасно з товстими скельцями окулярів без оправи, при самих металічних зачіпцях”.
Цей колір є ознакою керованості Звіром : блідо-жовта шкіра валіз злого товстуна у вагоні, який картає селян, що “тікають” од голоду на заробітки, розкішні жовті вуса голови комісії з вилучення церковного майна, мідяні заклацки на портфелях партійних “шишок”, жовті вікна фабрики, жовтавий полушубок активіста, сірчано-жовті двері райвиконкому, руді шкірянки службовців, ржависто-брунатна бляха на даху установи, характеристика “огненна могила” земного пекла в урвищі; саме рудий Гриць проганяє малих Катранників з річки під час лову черепашок (порівняй у романі “Рай” вказівки на жовтопикого нападника з Тамбовщини на Іону Івановича й фразу: “А по золотому ланцюгу, обвинутому навколо дубового стовбура, по ланцюгу, з якого стікала кров і бруд, походжав червоноокий кіт пропаганди і муркотів найсолодші казочки для… закордонних… “.
Ця деталь може вказувати на нескорених, що приймають мученицьку смерть од голоду: перед смертю Микола Катранник став жовтий з обличчя (“воскований кістяк”), лоб обтягнувся: восковою сірістю віддавав, надмірно високий, під запалими очними ямками. Так часом виглядають тифозні. Старий Крілик пожовк з лиця – скоро помре.
Мешканці міста жовті від недоїдання. Мирон Данилович стоїть, від страху мов черевики “прив’язані жовтою травою”.
Related posts:
- Образний ряд голодомору в “Жовтому князі’ Василя Барки Образний ряд голодомору в “Жовтому князі” Василя Барки Центром художнього зображення явища тоталітаризму в Барчиній прозі діаспорний дослідник Леонід Плющ уважає міф про Ящера (дракона). Він глибоко проаналізував цей мотив у романі “Жовтий князь”, отже, ми додамо тільки деякі деталі. Зі змієм порівняно росіянина Отроходіна: “кружить змієм і мучить; ну, ящір і єсть! Йому “вгорі” […]...
- Сенс назви твору Василя Барки “Жовтий князь” Василь Барка писав тільки про те, що пережив сам. У 1932-33 pp. в Україні лютував голод. Письменник жив тоді в Краснодарському краї, працював у художньому музеї і був свідком того, що й до Кубані докотилася хвиля голодомору. За його свідченням, там вимерла третина населення. Барка теж голодував, на його тілі було багато ран, які розійшлися […]...
- Сім’я Катранників у романі Василя Барки “Жовтий князь’ втілення страхіть голодомору Сім’я Катранників у романі Василя Барки “Жовтий князь” – втілення страхіть голодомору Все зміниться! Буде без насильства, злиднів, неправди. Хочемо – не хочемо, зміниться… Бо на небі Сонце. / Василь Барка / У світовій історії не зафіксовано голоду, подібного тому, що випав на долю України – однієї з найродючіших і найблагословенніших країн світу. Житницею називали […]...
- Роман Василя Барки “Жовтий князь” – книга пам’яті жертвам голодомору Роман Василя Барки “Жовтий князь” вийшов окремою книгою у Нью-Йорку 1963 року. Це перший в українській літературі великий прозовий твір про штучно створений голодомор в Україні 1932-1933 років. Після революції 1917 року і братовбивчої громадянської війни Україні довелося пережити і наступні авантюрні експерименти більшовиків – колективізацію, ліквідацію “куркульства як класу”. А більшовики старалися, як могли: […]...
- Художнє відтворення голодомору 1933 року (за романом В. Барки “Жовтий князь”) 1. Роман “Жовтий князь” В. Барки – найкраща християнська книжка (“Мої книжки застерігають від духовної сліпоти, блукань суспільної думки в світоглядницьких пошуках. Допомагають кожній людині “справити повеління зі Святого Письма: створити собі нове серце, щоб знайти найкращі ключі для вирішення життєвих проблем”). 2. Роман “Жовтий князь” – перший в українській літературі твір, присвячений голодомору 1933-го […]...
- Роман-хронiка Василя Барки “Жовтий князь” – широке полотно вiдтворень трагедiї голодомору Хто знав, хто вiв смертям i стратам лiк? Де фiльм, який нам показав би голод? Отой проклятий 33-й рiк? Голодний 33-й рiк! Скiльки горя, слiз, смертей?! Страждала Україна, страждали старi й малi, сподiвались на краще, але не бачили його нi восени та взимку 32-го, нi навеснi та влiтку 33-го. Досить надовго прикрива ли цю трагiчну […]...
- Сiм’я Катранникiв у романi Василя Барки “Жовтий князь” – втiлення страхiть голодомору Все змiниться! Буде без Насильства, злиднiв, неправди. Хочемо – не хочемо, змiниться… Бо на небi Сонце. / Василь Барка / У свiтовiй iсторiї не зафiксовано голоду, подiбного тому, що випав на долю України – однiєї з найродючiших i найблагословеннiших країн свiту. Житницею називали Україну впродовж багатьох столiть. Але по-хижацьки грабували її, не давали вiльно дихати. […]...
- Символіка жовтого кольору в романі В. Барки “Жовтий князь” Символіка жовтого кольору в романі В. Барки “Жовтий князь” Роман В. Барки “Жовтий князь” є одним із найяскравіших описів українського голодомору 1932-1933 років. Ключем до розуміння авторської концепції твору _ й одним із його провідних символів стає жовтий колір, що зустрічається уже в назві роману. Він входить в оповідь твору в характеристиці одного із фанатичних […]...
- Роман-хроніка Василя Барки “Жовтий князь” – відверта розповідь про трагедію народу I. Василь Барка – український письменник з діаспори. II. “Жовтий князь” – високохудожній правдивий твір про голодомор 1933-го року в Україні. 1. Відтворення на сторінках роману всіх подробиць лихоліття (яскравий показ голодних, виснажених, пухлих від голоду людей; реалістичне зображення нещастя в сім’ї селянина Мирона Катранника). 2. Умовний розподіл численних образів роману на людей-варварів і людей-жертв […]...
- Роман В. Барки “Жовтий князь” – книга пам’яті жертвам голодомору У 1932-1933 pp. Василь Барка сам був жертвою голодомору. Вдруге він пережив муки голоду у невеличкій кімнаті негритянського кварталу Нью-Йорка, де міг собі дозволити “одну банку риби” і миску дешевого рису на два дні. Тоді і виникли спогади про голодомор в Україні, минуле почало випливати перед його душевним зором. Наполегливо і важко Барка працював над […]...
- Роман-хроніка Василя Барки “Жовтий князь’ – відверта розповідь про трагедію народу І. Василь Барка – український письменник з діаспори. ІІ. “Жовтий князь” – високохудожній правдивий твір про голодомор 1933-го року в Україні. 1. Відтворення на сторінках роману всіх подробиць лихоліття (яскравий показ голодних, виснажених, пухлих від голоду людей; реалістичне зображення нещастя в сім’ї селянина Мирона Катранника). 2. Умовний розподіл численних образів роману на людей-варварів і людей-жертв […]...
- Роман В. Барки “Жовтий князь” – реквієм жертвам голодомору 1. Україна – найголовніше в творчості і житті В. Барки (усе своє свідоме життя, живучи далеко за межами України, В. Барка присвятив їй; він не гасив надій на своє духовне повернення; вірив, що Україна відродиться і чорні дні тоталітаризму будуть переборені). 2. Роман “Жовтий князь” – один з найпомітніших творів в українській прозі XX століття: […]...
- Біографія Василя Барки Василь Костянтинович Барка (справжнє прізвище – Очерет) народився у селі Солониця біля міста Лубни на Полтавщині 16 липня 1908 року. Батько після поранення на фронті Першої світової війни змушений був продати ділянку землі й переїхати до Лубен. Василь почав вчитися в духовному училищі (“бурсі”), котре після революції було реорганізоване на “трудову школу”. 1927 року він […]...
- Осмислення історичної долі українського народу в період голодомору 1932-1933 рр. у романі В. Барки “Жовтий князь” Більшу частину свідомого життя В. Барка прожив в Америці, але кожною часточкою своєї душі належав Україні. За неї від уболіває, для неї пише. Письменник мріє про вільну та суверенну державу, в якій би утвердилася справжня демократія, де кожна окрема. людина була б найвищою цінністю. Знаючи, що в Україні не могли не тільки писати, а й […]...
- Моє розуміння назви роману В. Барки “Жовтий князь” (твір-мініатюра) Роман В. Барки “Жовтий князь” – це страшна картина голодомору 1932-1933 років. І що найстрашніше – те, що ці події було організовано штучно. Але такі були часи, і саме цю “голу” правду про жах і вбивчий характер, що мали ці події, наважився, попри всі небезпечні наслідки (переслідування владою СРСР), показати нам, нащадкам, Василь Барка. На […]...
- Життєва основа роману Василя Барки “Жовтий князь” Життєва основа роману Василя Барки “Жовтий князь” Раніше слово “емігрант” викликало в мене негативні емоції, а зараз я, навпаки, шукаю твори емігрантів, щоб прочитати правду про долю України. Я вдячна Вам, Василю Барка, Вам, Улас Самчук, Вам, Іване Багряний за те, що ви знайшли у собі сміливість і дали повну картину того страшного явища в […]...
- Злочинна діяльність радянської влади в Україні (за романом Василя Барки “Жовтий князь”) Злочинна діяльність радянської влади в Україні (за романом Василя Барки “Жовтий князь”) Ще десять років тому ми навіть і не знали про ті страшні події. Лише десь, у деяких книжках, були якісь спогади про неврожай 1932 року. Але з проголошенням незалежності України почали з’являтися “цікаві” і жахливі факти з нашої історії, історії будівництва соціалізму задля […]...
- Тоталітаризм – це злочинна форма влади, що безкарно знищує свій народ в романах Івана Багряного та Василя Барки Тоталітаризм – це злочинна форма влади, що безкарно знищує свій народ в романах Івана Багряного та Василя Барки У нас не було ні правди, ні волі, у нас одбирали віру. Багато українських письменників, справжніх синів свого народу, зазнали переслідувань, морального терору і політичних репресій у роки комуністичної сваволі. І тільки коли вони опинилися далеко від […]...
- На хресті голодомору (за романом “Жовтий князь”) У романі “Жовтий князь” Василь Барко відверто і правдиво розповів про голодомор в Україні. Письменник сам був свідком страшної трагедії. У 1932 році йому довелося відвідати брата на Полтавщині. Н А власні очі він побачив страхіття голодомору. А ще були численні свідчення очевидців, які Василь Барка тримав у пам’яті впродовж 23 років і які мав […]...
- Аналіз роману “Жовтий князь” Василя Барки У романі Василя Барки “Жовтий князь” відтворені реальні події і явища голодомору. Тема голоду в Україні 1932-1933 рр. – найболючіша оповідь В. Барки, якій він, крім поетичних творів, присвятив великі епічні полотна – романи “Жовтий князь” і “Рай”. За основу твору “Жовтий князь” письменник взяв спогади земляка, який описав долю близької йому родини. Крім цього, […]...
- Біблійна символіка в доробку Василя Барки Багатозначність біблійного символу, його чутливість до контексту (достатньо порівняти протилежні значення слова “мир”) накладаються в мисленні Василя Барки на складні побудови містичного богослов’я, яскравим представником якого був той таки Григорій Сковорода. У своїй творчості Барка іноді прямо витлумачує ті чи інші символи. Так він пояснює назву книжки “Вершник неба”: “Білий вершник відкритого неба, про якого […]...
- “Жовтий князь’ Василя Барки: гуманістична ідея твору БАРКА ВАСИЛЬ (1908-2004) Справжнє прізвище – Очерет. Народився в с Солониця Лубенського повіту на Полтавщині в козацькій родині (батько служив у козацькій частині). Навчався в Лубенському духовному училищі, згодом перейменованому у трудову школу, потім – на педагогічних курсам. З 1917 р. вчителював на Донбасі, викладав математику і фізику. Був ув’язнений владою за політичні переконання. У1928 […]...
- Жовтий князь Василя Барки: гуманістична ідея твору Справжнє прізвище – Очерет. Народився в с. Солониця Лубенського повіту на Полтавщині в козацькій родині (батько служив у козацькій частині). Навчався в Лубенському духовному училищі, згодом перейменованому у трудову школу, потім – на педагогічних курсах. З 1917 р. вчителював на Донбасі, викладав математику і фізику. Був ув’язнений владою за політичні переконання. У 1928 р. виїхав […]...
- “Жовтий князь” Василя Барки: викривальна спрямованість 1963 року у Нью-Йорку побачив світ роман В. Барки “Жовтий князь” про штучний голодомор в Україні 1932-1933 років. Автор написав про те, що сам пережив: “Я теж був на межі смерті”. “Та мука голоду аж до передсмертної лінії жахлива”. Письменник бачив власними очима страшні картини голодної смерті. Він збирав свідчення очевидців тих подій протягом 25 […]...
- Життя та творчість Василя Барки (1908-2003) Справжнє ім’я – Василь Костянтинович Очерет. Василь Барка народився 16 липня 1908 р. в селі Солониця Лубенського району на Полтавщині в козачій родині. Батько його служив у козачій частині, повернувся покаліченим з російсько-японської війни. Сім’я постійно бідувала, батько теслював, доглядав з трьома синами чужі сади, під час громадянської війни працював інструктором у майстернях, що […]...
- Дві віри – селянина Мирона Катранника і більшовика Григорія Остроходіна (за романом В. Барки “Жовтий князь”) Дві віри – селянина Мирона Катранника і більшовика Григорія Остроходіна (за романом В. Барки “Жовтий князь”) І. Роман В. Барки “Жовтий князь” – перший в українській літературі великий прозовий твір про голодомор 1933 року. (Василь Барка – український письменник. Переживши страшні роки голодомору 1933 року, після еміграції за кордон написав роман “Жовтий князь” про ці […]...
- Життя на границі смерті – проблема роману Василя Барки “Жовтий князь” Нинішнє покоління у великому боргу перед прадідами й прабатьками, адже понад півстоліття умалчивалась наистрашнейшая трагедія українського народу – штучний голод 1933 року. Цей борг віддає деякою мірою творчість письменників діаспори Василь Барка належить до тих художникам, які жили й працювали в еміграції. Найвідоміший добуток, що принесло йому славу – роман “Жовтий князь”. У ньому автор […]...
- Життя на межі смерті – головна філософська проблема роману Василя Барки “Жовтий князь” Сьогоднішнє покоління у величезному боргу перед предками й нащадками, адже понад півстоліття замовчувалася найстрахітливіша трагедія українського народу – штучний голод 1933 року. Цей борг повертає деякою мірою творчість письменників діаспори. Василь Барка належить до тих митців, які жили і працювали в еміграції. Най-відоміший твір, що приніс йому славу, – роман “Жовтий князь”. У ньому автор […]...
- Злочинна дiяльнiсть радянської влади в Українi (за романом Василя Барки “Жовтий князь”) Ще десять рокiв тому ми навiть i не знали про тi страшнi подiї. Лише десь, у деяких книжках, були якiсь спогади про неврожай 1932 року. Але з проголошенням незалежностi України почали з’являтися “цiкавi” i жахливi факти з нашої iсторiї, iсторiї будiвництва соцiалiзму задля щастя людей. Саме у нашi часи побачили свiт забороненi книжки, якi глибоко […]...
- Біографія Василя Барки Видатний український письменник Василь Барка мешкав далеко за межами рідної землі, у США. За кордоном про його твори написано багато критичних та літературознавчих досліджень, але своїм співвітчизникам в Україні його ім’я тривалий час було невідомим. Лише зараз читачеві відкриваються прозові і поетичні твори майстра, йото філософські праці. Василь Барка (Василь Костянтинович Очерет) народився 16 липня […]...
- Жінки берегині роду в романі Василя Барки “Жовтий князь” Зі світлими душами і чистими помислами змальовані жінки в романі В. Барки “Жовтий князь”. Це дружина головного героя – Катранник Да-рія Олександрівна, його мати Харитина Григорівна та дочка Оленка. Небагатьма словами схарактеризовано бабусю Харитину, але якими яскравими та влучними. “Була їм стара, як великий янгол: тільки ними жила і для них була в неї вся […]...
- Життєва основа роману Василя Барки “Жовтий князь” Ранiше слово “емiгрант” викликало в мене негативнi емоцiї, а зараз я, навпаки, шукаю твори емiгрантiв, щоб прочитати правду про долю України. Я вдячна Вам, Василю Барка, Вам, Улас Самчук, Вам, Iване Багряний за те, що ви знайшли у собi смiливiсть i дали повну картину того страшного явища в Українi – голодомору. Не знаю чому, але […]...
- Естетичні погляди Василя Барки Василь Барка був глибоко впевнений, що всі його твори – це присуд Божого промислу, співтворчість вищих сил, які диктують їх авторові поза його свідомістю. Тож його завдання – не стільки самореалізація як письменника, як пошук свого життєвого призначення й намагання будь-що йому відповідати: “з милостивої волі Божої пощасливилось вижити, можливо, для свідчення: що сталось. І […]...
- Золота чаша та інші символічні елементи й картини у романі В. Барки “Жовтий Князь” (2 варіант) Роман Василя Барки “Жовтий князь” – це твір про страшні сторінки історії України, про голодомор 1932-33 років, але це й роман про добро і зло, про моральність, душевну чистоту й бездушність, ницість. Зображення реальних подій у романі повністю підпорядковане створенню картини взаємозалежного існування в світі двох сил, на яких віддавна тримається цей світ. Тому твір […]...
- Голодомор 33 року – найстрашніша трагедія українського народу (за романом В. Барки “Жовтий князь”) (2 варіант) “Ноги пухли. І я уже ходив, тримаючись за паркан і стіни, там, де вже лежали мертві. Я не надіявся, що виживу. Та мука голоду аж до передсмертної лінії жахлива… “ Голодомор 1932-33 рр. – одне з найстрашніших явищ в історії нашої держави. Тоталітарна система винищила велику частину українського народу, а багато людей на все життя […]...
- Образ “жовтого князя” в однойменному романі В. Барки Українське село. Що може бути красивішим за квітучі сади, зелені луки, біленькі хати? Скрізь любо і чисто для зору людського. Он жаріє під вікнами мак, соняшники палахкотять за тином; діти, мов ті янголята, ходять у світлих сорочках, бавляться; чутно спів пташок у густих лісах; у синьому-снньому небі пливуть білі хмариночки. Все, як звелів Господь. Справжній […]...
- Апокаліптичний світ 1933 року в романі В. Барки “Жовтий князь” Коли іноді замислюєшся, скільки страшних подій припало на долю нашого народу протягом XX століття – аж страшно стає! Репресії, що викосили цілу генерацію талановитих письменників, придушення українського слова, вільної думки, громадянського руху… Але події 1933 року стали чи не найтрагічнішими, бо стосувалися усього народу, це лихо не минуло жодної селянської родини, але ж це були […]...
- Доля сім’ї Катранників – уособлення долі українського селянства (за романом В. Барки “Жовтий князь”) У 1989 році Василь Барка написав передмову до роману “.Жовтий князь”, у якій визначив три взаємопов’язані ідейно-тематичні лінії твору, три його структурні плани: реалістичне змалювання трагедії родини Мирона Катранника під час голодомору; передача внутрішнього, психічного стану людини, яка гине від голоду; духовний вимір зображуваних подій. Голод, неначе страшна повінь, неначе жахлива чума, поступово входить в […]...
- Голодомор 33 року – найстрашніша трагедія українського народу (за романом В. Барки “Жовтий князь”) (1 варіант) Василь Барка – це, звичайно, передусім поет, представник елітної модерної поезії з ідеалістично-містичним світоглядом. Він був одним з тих поетів, які значно розширили стильові горизонти української літератури. Але український читач перш за все знає його як прозаїка, автора роману “Жовтий князь”. До речі, всі критики констатують, що у своїх романах “Рай”, “Жовтий князь” та інших […]...
- Роман “Жовтий князь” – реквієм жертвам голодомору Протягом усього свого життя, більша частина якого минула далеко від Батьківщини, в Америці, Василь Барка жив Україною, творив для неї і сподівався на своє повернення. Бо вірив, що чорні дні тоталітаризму закінчаться і Україна відродиться. Під час свою вчителювання на Донбасі Василь Барка став свідком, як партійні “активісти” в 1933-му вигрібали із селянських хат усе […]...