Образу хліба вклонімося!
З давніх-давен Україна є землею хліборобів. Синє небо й жовто-золоте колосся відбилися кольорами-символами на нашому державному прапорі.
Протягом віків українці високо цінували свою причетність до законів землі, жили в злагоді, в гармонії з природою, шанували її, створену Богом і даровану їм, трударям, для розумного користування і збереження.
За будь-яке ділечко хлібороби бралися з великою повагою до природи-матінки. Примічали всі зміни в природі відповідно до релігійних свят. Без молитви жодної справи не починали.
Здійснювали величні
Найбільшим із благ, що їх дарує земля людині, є, безперечно, хліб. З ним не страшні ніякі випробування, ніякі зміни в житті. “Хліб – усьому голова”, – говорить народна мудрість. У мене викликають щире захоплення обрядові дійства під час сівби та жнив.
Святково одягнені, урочисті, виходили селяни на поле весною, несли хліб-сіль на вишитому рушникові, кропили землю свяченою водою.
А справляючи обжинки, вшановували перший сніп, прикрашаючи його стрічками й квітами, співали
Господині, випікаючи хліб, одягали святкову одежу, дотримувалися тиші й спокою в хаті, лагідно примовляли до печі, щоб та гарно вигріла та випекла паляничку.
Різні прикмети та забобони, пов’язані з хліборобською працею та явищами природи, ніколи не були просто вигадкою: вони привчали селянина до спостережливості, обачності, застерігали від помилок, заохочували розумно господарювати.
Людина, земля, природа – Божі створіння, вони з’єднані нерозривно, і тільки повна гармонія між ними – запорука нашого доброту.
Related posts:
- Твір на тему: Образу хліба вклонімося! Образу хліба вклонімося! З давніх-давен Україна с землею хліборобів. Синє небо й жовто-золоте колосся відбилися кольорами-символами на нашому державному прапорі. Протягом віків українці високо цінували свою причетність до законів землі, жили в злагоді, в гармонії з природою, шанували її, створену Богом і даровану їм, трударям, для розумного користування і збереження. За будь-яке діло хлібороби бралися […]...
- Коровай хліба (твір-роздум) Про хліб ми знаємо з раннього дитинства. Напевно, “хліб” – одне з перших слів, що вимовляє дитина. А скільки прислів’їв і приказок присвячено хлібу! Хліб у житті людини має величезне значення. По-перше, просто без хліба багато страв несмачні. По-друге, хліб – це і бублик, і калач, і батон, і булочка. Свіжі, апетитні, вони іноді ніби […]...
- Твір на тему: Щоб велося од хліба до хліба Початок жнив – зажинки – в усі часи були подією урочистою. Ряд магічних дій та обрядів, які при цьому виконувалися, мали забезпечити успіх у роботі, зібрати урожай без втрат. Зажинки починали у легкий день – вівторок, п’ятницю. Колоски, скошені першими, клали навхрест. Коли йшли додому, збирали їх і робили квітку або хрест, який на Спаса […]...
- Щоб велося од хліба до хліба Щоб велося од хліба до хліба. Початок жнив – зажинки – в усі часи були подією урочистою. Ряд магічних дій та обрядів, які при цьому виконувалися, мали забезпечити успіх у роботі, зібрати урожай без втрат. Зажинки починали у легкий день – вівторок, п’ятницю. Колоски, скошені першими, клали навхрест. Коли йшли додому, збирали їх і робили […]...
- Твір на тему: Коровай хліба (твір-роздум) Про хліб ми знаємо з раннього дитинства. Напевно, “хліб” – одне з перших слів, що вимовляє дитина. А скільки прислів’їв і приказок присвячено хлібу! Хліб у житті людини має величезне значення. По-перше, просто без хліба багато страв несмачні. По-друге, хліб – це і бублик, і калач, і батон, і булочка. Свіжі, апетитні, вони іноді ніби […]...
- Шматок хліба Шматок хліба Найбільший прояв геніальності – в засіяній ниві. / О. Довженко / Я дуже люблю поезію. Одного разу, гортаючи збірку Ольги Бергольц, я прочитала вражаючу розповідь, після якої я вже не можу байдуже ставитися до хліба. Під час Великої Вітчизняної війни шофер віз хліб до блокадного Ленінграда. Раптом машина зламалася, а шофер не міг […]...
- Твір на тему: Шматок хліба Шматок хліба Найбільший прояв геніальності – в засіяній ниві. / О. Довженко / Я дуже люблю поезію. Одного разу, гортаючи збірку Ольги Бергольц, я прочитала вражаючу розповідь, після якої я вже не можу байдуже ставитися до хліба. Під час Великої Вітчизняної війни шофер віз хліб до блокадного Ленінграда. Раптом машина зламалася, а шофер не міг […]...
- Грінчак Василь Якович В Будинку хліба Грінчак В. Я. Земле моя. Збірка поетичних творів. – К.: Дніпро, 1988. Тут незвичайні для музею експонати, Оригінальні і вітрини, й стелажі, Тут пахне хліб пшеничний у кімнатах, Батони пахнуть, калачі й коржі. Тут пахнуть пиріжки і марципани, Рогалики, книші, крутий малай, Біліють булки, пишні і рум’яні, Красується весільний коровай. Тут вироби сучасні й історичні, […]...
- Тяжкий гріх Петра (за оповіданням “Без хліба”) Б. Грінченко – самобутній письменник, який відчував прояви людських почуттів, майстерно вмотивовував вчинки героїв. Яскравим прикладом тонкого зображення психології простої людини є оповідання “Без хліба”. Письменник зображує бідну сім’ю селянина Петра, що жила в “хаті поганенькій”, а на весну в них “зовсім не стало хліба”. Важко було господарю дивитися, як бідують жінка й дитина, а […]...
- Твір Тяжкий гріх Петра (за оповіданням Б. Грінченка “Без хліба”) Тяжкий гріх Петра (за оповіданням Б. Грінченка “Без хліба”) Б. Грінченко – самобутній письменник, який відчував прояви людських почуттів, майстерно вмотивовував вчинки героїв. Яскравим прикладом тонкого зображення психології простої людини є оповідання “Без хліба”. Письменник зображує бідну сім’ю селянина Петра, що жила в “хаті поганенькій”, а на весну в них “зовсім не стало хліба”. Важко […]...
- ГОСТЕЙКА ГОСТЕЙКА – міфічний образ-тотем давніх росіян. Споріднений з білоруським КУСТОМ та українською ТОПОЛЕЮ. Свято Г. відбувалося наприкінці весни як знак священного пошанування гаїв, лісів, дерев – усієї навколишньої природи. Дівчата й хлопці, набравши з дому яєць та пирогів (куличів), йшли до лісу, де обирали гарну молоду берізку, прикрашаючи її стрічками, хустками, гіллям, квітами. Біля неї […]...
- “Характеристика образу Марусі Федорчук з повісті О. Кобилянської “Земля” У центрі повісті О. Кобилянської “Земля” – родина Федорчуків, яка складається з представників двох поколінь селян. Для старшого покоління – Марусі і Івоніки все найсвятіше у житті пов’язане саме з землею. Івоніка Федорчук – від природи лагідна і спокійна людина, він люблячий батько і працьовитий хлібороб. Івоніка добре знає, що “чоловік без землі нічого не […]...
- Скорочено “Без хліба” Грінченка В оповіданні “Без хліба” змальовано становище голодуючій селянської сім’ї. Край села стояла поганенька хата, в якій жив селянин із жінкою та дитиною. Побралися вони три роки тому, жінка була з іншого села, а нещодавно у них зявилася дитина. Жили вони бідно за весь час з худоби в них була лише теличка, та й та померла […]...
- Висока моральність селянина-бідняка (за оповіданням Бориса Грінченка “Без хліба”) Багато оповідань Борис Грінченко присвятив надзвичайно важкому життю селян. Оповідання “Без хліба” викликає у нас глибоке і щире співчуття до селянина, який, рятуючи близьких йому людей від голодної смерті, змушений красти зерно. У жахливих умовах жила сім’я Петра – головного героя оповідання. Хата стояла поганенька, худоби не було, і вже третій тиждень, як закінчились усі […]...
- Моральна краса селянина-бідняка (За оповіданням Б. Грінченка “Без хліба”) Видатний український письменник Борис Грінченко присвятив багато оповідань зображенню важкого життя українських селян. Автор на власні очі бачив жахливі умови, в яких доводилося існувати злиденним сім’ям. Грінченко вважав своїм моральним обов’язком розповісти у своїх творах про трагедію народу. Особливо глибоке й щире співчуття викликає оповідання “Без хліба”, головний герой якого, рятуючи близьких людей від неминучої […]...
- Злочин і покарання характеристика образу Разумихина Дмитра Прокофьевича Разумихин Дмитро Прокофьевич – колишній студент, дворянин, товариш Раскольникова по університету. Тимчасово вийшов з нього через відсутність засобів. “Зовнішність його була виразна – високий, худий, завжди погано поголений, чорноволосий. Іноді він буянив і славився за силача… Пити він міг до безкінечності, але міг і зовсім не пити; іноді пустував навіть недозволенно, але міг і зовсім […]...
- Жниварські пісні Жниварські пісні українців, як і всіх слов’янських народів, відображають урочисту, відповідальну пору в житті хлібороба – збирання врожаю. Жниварські пісні Поділяються на: зажинкові, що виконуються до початку роботи, – жнивні, виконувані під час збирання врожаю, Обжинкові (дожинкові), що супроводжували свято закінчення жнив. Жали і співали жнивних пісень переважно жінки. Пісні звеличували, опоетизовували хліборобську працю, величали […]...
- Наш шкільний музей Сьогодні наш клас був на екскурсії у шкільному музеї “Українська світлиця”. З першої ж хвилини на нас війнуло історією, побутом українців і тією любов’ю, з якою зібрано кожний експонат. Праворуч від вхідних дверей знаходиться справжнісінька піч, розмальована квітами та півниками. Поруч стоїть стіл, а над ним – два мисники. Якого посуду тут тільки нема! І […]...
- Чим різняться герої оповідань В. Підмогильного “Собака”, “Проблема хліба”, “Син”? Оповідання В. Підмогильного “Собака”, “Проблема хліба”, Син”, написані у 20-х роках, об’єднані тематично. В центрі уваги письменника – реальна подія: голод, що охопив південні регіони України. Автор шукає найпромовистіші деталі й штрихи, щоб відтворити трагізм ситуації, коли тисячі людей не мали вибору між життям і смертю. Скупими, точними мазками малює В. Підмогильний цей апокаліпсис XX […]...
- Б. ОЛІЙНИК. ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ. “КРИЛО”, “ПІСНЯ ПРО МАТІР”, “В ОБОРОНУ ХЛІБА” Варіант 1 1. Б. Олійник належить до покоління поетів, яких називають… А Аналітиками сучасності. Б Провісниками незалежності. В Шістдесятниками. Г Неокласиками. 2. Уперше твір майбутнього письменника було надруковано в районній газеті, коли він… А Перебував на фронті. Б Був її позаштатним співробітником. В Навчався у п’ятому класі. Г Закінчив Новосанжарську середню школу. 3. Визначить першу […]...
- Характеристика образу руської землі у поемі “Слово о полку Ігоревім” Кожна людина носить у своєму серці найдорожчі слова, найщиріші почуття, найпевніші поняття. Але є слово, яке зігріває серце кожному. І слово це – Батьківщина. Можна підібрати до нього безліч синонімів, безліч ніжних назв. Наша Батьківщина – Україна. Давні предки називали її Київською Руссю або просто Руською землею. Вони так само любили свою батьківщину, як і […]...
- І. Драч. “Балада про соняшник”. Поєднання реального і фантастичного, “олюднення” предметів природи, відображення її краси. Символічність вірша, особливості мови. “Етюд про хліб”. Поетизація буденного процесу випікання хліба в селянській печі. Незвичайні порівняння, персоніфікований образ свіжого короваю, надання йому символічного значення УРОК 61 Тема. І. Драч. “Балада про соняшник”. Поєднання реального і фантастичного, “олюднення” предметів природи, відображення її краси. Символічність вірша, особливості мови. “Етюд про хліб”. Поетизація буденного процесу випікання хліба в селянській печі. Незвичайні порівняння, персоніфікований образ свіжого короваю, надання йому символічного значення. Мета: ознайомити учнів з поетичним доробком митця; розкрити самобутність, індивідуальну неповторність таланту […]...
- Психологічна роль образу селянина у розкритті головної ідеї новели Михайла Коцюбинського “Intеrmеzzо” Психологічна роль образу селянина у розкритті головної ідеї новели Михайла Коцюбинського “Іntermezzo” Новела “Іntermezzo” була написана М. Коцюбинським відразу після революції 1905-1907 років, коли в Україні панував час ідейних хитань і нерозв’язаних соціальних проблем. Його особливості позначилися і на свідомості, і й на всьому житті людей, особливо – діяльних учасників революційних подій. Одного з них […]...
- Наш шкільний музей (твір-опис приміщення) Сьогодні наш клас був на екскурсії у шкільному музеї “Українська світлиця”. З першої ж хвилини на нас війнуло історією, побутом українців і тією любов’ю, з якою зібрано кожний експонат. Праворуч від вхідних дверей знаходиться справжнісінька піч, розмальована квітами та півниками. Поруч стоїть стіл, а над ним – два мисники. Якого посуду тут тільки нема! І […]...
- Проблема бездуховності людини, засліпленої прагненням до наживи (на прикладі образу Герасима Калитки) І. КАРПЕНКО-КАРИЙ – НАЦІОНАЛЬНА ДРАМА 8 КЛАС НАЦІОНАЛЬНА ДРАМА І. КАРПЕНКО-КАРИЙ Проблема бездуховності людини, засліпленої прагненням до наживи (на прикладі образу Герасима Калитки) Герасим Калитка – головний герой комедії “100 тисяч”. Це сільський багатій широкої руки. Автор обрав ім’я героя невипадково: Калитка походить від калита. Так називався мішок для грошей, гаманець у старовину. Основа багатства цього селянина – земля – […]...
- “Слово про похід Ігорів”. Поетичність образу Ярославни. Образ Руської землі УРОК 16 Тема. “Слово про похід Ігорів”. Поетичність образу Ярославни. Образ Руської землі. Мета: розкрити поетичність образу Ярославни, образ Руської землі; розвивати усвідомлення того, що любов до рідної землі, вірність у коханні – вічні загальнолюдські цінності. Обладнання: текст поеми, її переклади та переспіви, ілюстрації до “Слова…”, карта Київської Русі XII ст. Хід уроку І Організація […]...
- На дні характеристика образу Луки Лука – літній мандрівник, на деякий час що з’являється в нічліжці. Л. нагадує члена релігійної секти. Ім’я персонажа асоціюється з євангелістом; Л. говорить: “Христос-от усіх жалів і нам так велів”, – проте на пряме питання, чи є Бог, відповідає: “Колі віриш – є, не віриш – ні… У що віриш, то і є.”. Л. доглядає […]...
- Характеристика образу дядьки Лева у драмі-феєрії “Лісова пісня” Лесі Українки Особливе місце відводить Леся Українка у своєму творі образу дядька Лева. Цей персонаж поетеса описала так: “Лев уже старий чоловік, поважний і дуже добрий з виду: по-поліському довге волосся білими хвилями спускається на плечі з-під сивої товстяної шапки-рогатки; убраний Лев у полотняну одежу і в ясно-сиву, майже білу свиту; на ногах постоли, в руках кловня […]...
- Характеристика образу Ярославни у поемі “Слово о полку Ігоревім” Жіноча доля… Споконвіків призначенням жінки вважалося бути берегинею. Народжувати й виховувати дітей, берегти домашнє вогнище, працювати в полі, догоджати чоловікові, бути охайною і красивою. Прості жінки виконували цю місію з честю. Княгиня Ярославна з вищого світу, але й на її долю лягли нелегкі випробування. Євфросинія Ярославна – дочка Ярослава Володимировича галицького, друга дружина Ігоря, який […]...
- “Характеристика образу Адама із повісті В. Близнеця “Звук павутинки” 1) Адаменко – Адам – вчений. 2) Портрет і зовнішність героя. 3) Риси характеру. 4) Адам – майстер і чарівник Головним героєм оповідання “Звук павутинки” є звичайний хлопчик за ім’ям Льонька, який відрізняється дивовижним вмінням бачити оточуючий світ в усій його красі, вміти у звичайних, на перший погляд речах, бачити щось цікаве і приваблююче. Льонька […]...
- Золоте поле, твір-розповідь Щороку на канікулах я відпочивала у таборі. Там мені подобалося, з’являлися нові друзі, було дуже весело. А цього літа мама повезла мене в село до бабусі. Я весь час вередувала, говорила, що мені сумно та нецікаво. І ніякі вмовляння не допомагали. Я твердо вирішила повернутися додому. За день до нашого від’їзду бабуся, загадково усміхаючись, сказала: […]...
- Золоте поле Золоте поле Щороку на канікулах я відпочивала у таборі. Там мені подобалося, з’являлися нові друзі, було дуже весело. А цього літа мама повезла мене в село до бабусі. Я весь час вередувала, говорила, що мені сумно та нецікаво. І ніякі вмовляння не допомагали. Я твердо вирішила повернутися додому. За день до нашого від’їзду бабуся, загадково […]...
- Неоднозначність образу України у творчості Маланка Головна тема поезій Євгена Маланюка – Батьківщина. Україна, проблема її державності в минулому, сучасному й майбутньому. Для поета, який народився і виріс серед безмежжя херсонських степів, образ рідної Вітчизни постає як символ степової Еллади. Змальовуючи його, Євген Маланюк виражає широку гаму почуттів: від захвату й болю за втраченим раєм рідної домівки, рідної землі (“О моя […]...
- Маленький принц характеристика образу Маленький принц – центральний персонаж казки. Дія відбувається в пустелі Сахара “за тисячу миль від всякої населеної землі”. Казка, написана для дітей, здобула таку широку популярність завдяки винятковій поетичній атмосфері, створеній в ній, і тому, що казка адресувалася автором не лише дітям, а і “дорослим, які залишилися дітьми”. Літак потерпів аварію в пустелі, положення безвихідне, […]...
- “Характеристика образу Льоньки із повісті В. Близнеця “Звук павутинки” Дитинство – це прекрасний час, коли серце відкрите для нових почуттів, душа – для нових вражень. Таким цікавим, безмежно таємничим, непізнаним видається навколишній світ головному горою повісті В. Близнеця “Звук павутинки”. У кожної речі в хаті є своя історія, свій голос, свій характер. А що вже говорити про річечку, ручаї, хмари, дерева, листя на них, […]...
- Аналіз образу Елізи Дулітл З огляду на композицію твору, “з’ява” Елізи, що передує її першому “перетворенню”, не так контрастує з уже відомим про героїню, як поглиблює наші попередні уявлення про неї. З допомогою ремарки Шоу свідомо ускладнює образ, додає йому нових психологічних рис, у певному плані підготовлюючи тим самим насправді контрастне перетворення (поки що лише зовнішнє) “замазушки” в герцогиню. […]...
- Одіссея характеристика образу Одісея Одісей(у римській традиції Улисс – цар Итаки, головний герой поеми Гомера “Одісея” і один з другорядних персонажів “Іліади”), Мужність О. поєднується з хитромудрістю і розсудливістю. О. і сам вважає хитрість основною рисою своєї вдачі : “Я Одісей, син Лаэртов, скрізь винаходом багатьох /Хитрощів славних і гучною чуткою до небес вознесений”. Батько Антиклеї, матері О., – […]...
- “Характеристика образу Простака” за повістю Вольтера “Простак” Повість “Простак”, яку Вольтер написав у 1767 році, стала значним явищем філософської прози того часу. В цьому творі автор зробив великий крок вперед на шляху зближення живої сучасності і літератури. Події, що відображені у повісті, розгортаються у Франції і майже повністю звільнені від екзотичного маскування. Якщо в “Кандиді” і “Задигі” письменник камуфлює об’єкт критики або […]...
- “Характеристика образу воїна” за поемою А. Малишка “Прометей” Усім добре відома легенда про Прометея, який заради того, щоб допомогти людям, викрав у богів вогонь. За це верховний Бог Зевс наказав прикувати Прометея до скелі, після цього до нього кожен день прилітав орел і дзьобав його печінку, а наступного дня вона відростала і все повторювалося знову. Цей міфологічний герой з часом став символом мужності, […]...
- Роман “Фауст”. Характеристика образу Фауста Фауст. Ім’я походить від латинського слова faustus – щасливий, удачливий. Образ Ф. супроводжував Гете усе життя, первинний нарис трагедії “Прафауст” відноситься до 1773-1775 рр.; трагедія в цілому була завершена в 1831 р.(останні поправки були зроблені Гете незадовго до смерті, в 1882 р.). У міру того як просувалася робота над трагедією, образ Ф. придбавав усе більш […]...