Осуд обмеженості, лицемірства, кар’єризму, міщанства у повісті О. Кобилянської “Людина”
Людина – творіння не лише природи, а й суспільства, в якому живе. Отже, оточуюче середовище має великий вплив на формування характеру, поведінку і вчинки людей. Ольга Кобилянська у своїй повісті “Людина” майстерно схарактеризувала інтелігенцію середнього достатку глухого провінційного містечка.
Перш за все, це родина головної героїні Олени.
Батько, Епамінондас Ляуфер, був цісарсько-королівським лісовим радником, “мав велике поважання, великий вплив і великі доходи”. А ще мав слабкість: “любив одушевлятись гарячими
А скаржитися було чого: син Герман-Євген-Сидор, на якого покладалося багато надій і якого мріяли бачити навіть надвірним радником, не хотів учитися, ледве склав іспити, а коли відбував військову службу, то основними його заняттями були “пиятика, картярство й проче ледарство… ” За цей час він наробив великі
Що ж батько? Далі п’яних скарг у кав’ярні не пішло, а на службі трапилася велика неприємність: “Через якусь-то суму, котру мав у себе в сховку і котрої недоставало”, його звільнили з роботи, давши лише невелику частку пенсії, якої ледве б вистачило на утримання одного. Він не вважає себе винним і відповідальним за скрутний матеріальний стан сім’ї.
Товариші по чарці підказують вихід. вигідно віддати заміж дочку. А коли Епамінондас від лікаря дізнається, що Олена зустрічалася зі студентом Лієвичем і покохала його, навіть таємно заручилась, після ж його смерті не хоче зовсім виходити заміж, це викликає у нього великий гнів. Дочка, гадає він, так як і його товариші,- повна власність батьків.
Вони мають право віддати заміж за кого хочуть, не питаючи згоди. Опір Олени спричиняє страшенну лють пана радника, образи, лайку, навіть прокльони. І в таких поглядах і вчинках він не поодинокий. Старий майор, наприклад, жінку взагалі не вважає за людину і говорить: “Жінка – то молодий кінь. Почує сильну, залізну руку, так і подасться і вліво і вправо.
Я не кажу поводи стягати, але й не надто попускати. Якраз посередині, тоді йде гарно кроком. Де-не-де цвяхнуть батіжком…
Надто замучувати не варто, особливо спочатку, се моя теорія”.
Пан Ляуфер також грубий, жорстокий тиран у сім’ї, думав, як і переважна більшість, що найголовніше для дівчини – танці, музика, господарство, вигідна “партія”, а її самостійна праця – то безчестя для родини: “Що? За гроші намазала ти ту дрань отут? Отже ти одважуєшся мені ще і в тім нечесть робити?”
То ж зрозуміло, в якому підневільному становищі були жінки у тогочасному суспільстві, і чому поки що тільки деякі з них стали виступати за емансипацію.
Що ж мати Олени? Цей тип змальований письменницею іще яскравіше. “Добра женщина, котра так само обожала одинака, вірила сміливому віщуванню свого мужа”. Вона приміряла на сина то титул лісового радника, то лікаря, а то й надвірного радника, “бачила, як він їздив у елегантній колясці, гордими кіньми, біля нього багата жінка, його здоровлять низенько малі й великі, старі й молоді… ” Пані радникова так собі міркувала, що багато великих людей колись були у низькому стані, наприклад, Колумб вичісував вовну у свого батька. Тому сподівалася, що її синові легше й швидше буде вибитися до вершин, адже він не бідний пастух. А що Сидор не любив учитися, то, на думку матері, не було великим лихом (“того б вона й рада бачити, хто б науку любив”).
Мати ненавиділа “висушених тверезих” професорів, що “мучили” її синочка. Упертість і злостивість хлопця вважала сильною волею, потурала в усьому. То ж при такому вихованні не дивно, що виріс гультяй, який наробив боргів і так нікчемно закінчив життя самогубством.
Страшним для пані радникової, як і для її товаришок, було й те, що дочки “беруть книжку до рук і в будню днину”, що вони виступають за рівність жінки і чоловіка, обговорюють серйозні питання суспільного життя, не хочуть йти прийнятим для жінки цього середовища шляхом. Мати з жахом прислухається, хто із впливових осіб що сказав про їхню сім’ю: “Що, ради бога, що казала пані С.?” Жінкам з її оточення здаються нісенітницею розмови про жіночу емансипацію, її вони не сприймають: “Хто ж буде дома їсти варити, наколи жінка стане до уряду ходити? Хто буде порядкувати, прати, шити?
Невже ж мужчина? Ха-ха-ха!”
Пані радникова ненавиділа Стефана Лієвича, котрий забивав “дурницями” голови дочкам, картав її любого синочка за розгульне життя. Після смерті сина і повного занепаду матеріального стану сім’ї вона зломилась, віддалася на волю обставин, а потім на ласку своєї дочки Олени, яка тепер вела господарство на селі, приймала усі важливі рішення й утримувала сім’ю.
І тільки коли Олена зважилася, щоб урятувати родину, вийти заміж за нелюбого, але заможного чоловіка, у пані радникової відродилася колишня пиха й зарозумілість, презирство до нижчих за неї станом: “Вона подала ласкаво надлісничим руку, а учителів привітала лише гордим поклоном. Здавалось, немовби вона і не проживала з ними ніколи у ближчих товариських відносинах. Вони ніби вперше, і то з ласки, знайшлися в її домі… ” Погляд матері з гордістю і задоволенням спинявся на купі весільних подарунків дочці, а найбільше тішила самолюбство “касетка” з сріблом на дванадцять осіб, яку подарував Фельсів барон.
Отже, нікчемні пусті балачки, пияцтво, картярство, лицемірство, користолюбство, презирство до нижчих станів, тиранія в сім’ї, нетерпимість до інакомислячих, байдужість до суспільно корисного життя – такі характерні ознаки інтелігенції провінційних містечок. І саме це Ольга Кобилянська засудила, на наш погляд, у повісті своєю майстерною розповіддю. Міщанство живуче, і багато його рис, на жаль, зберігається і в нашому суспільстві.
Related posts:
- Твір на тему – Осуд обмеженості, облуди, карєризму, міщанства в повісті О. Кобилянської “Людина” Середовище, що оточує, має великий вплив на формування вдачі, поведінку та вчинки людей. Ольга Кобилянська у своїй повісті “Людина” майстерно схарактеризувала інтелігенцію середнього достатку глухого провінційного містечка. Передусім це родина головної героїні – Олени Ляуфер. Батько, Епамінондас, був царським лісовим радником, доволі впливовою людиною, але він лише пиячив та скаржився на життчя. А скаржитися було […]...
- Осуд обмеженості, лицемірства, кар’єризму, міщанства у повісті “Людина” Людина – творіння не лише природи, а й суспільства, в якому живе. Отже, оточуюче середовище має великий вплив на формування характеру, поведінку і вчинки людей. Ольга Кобилянська у своїй повісті “Людина” майстерно схарактеризувала інтелігенцію середнього достатку глухого провінційного містечка. Перш за все, це родина головної героїні Олени. Батько, Епамінондас Ляуфер, був цісарсько-королівським лісовим радником, “мав […]...
- Трагедія особистості в повісті О. Кобилянської “Людина” (1 варіант) Мистецький процес кінця XIX – початку XX століття швидко й відчутно оновлювався завдяки новій потужній хвилі талановитої молоді. Її представники в цей період були тими, кого сьогодні модно називати “self-made man”, тобто людьми, які “самі себе зробили”. Саме до таких людей належить і талановита українська письменниця Ольга Юліанівна Кобилянська. Дівчина із багатодітної небагатої сім’ї, вона […]...
- Відповідь на контрольне питання До повісті О. Кобилянської “Людина” Як пояснює Олена своє небажання виходити заміж? Для родини Ляуфлерів єдиним виходом із вкрай скрутного становища, в яке потрапила сім’я, було вигідне заміжжя Олени. Але Олена категорично відмовляється виходити заміж. Лікареві, який береться її умовити, вона пояснює, що того, хто збирається їй освідчитись, вона не любить. Їхні погляди на життя розходяться, примусити себе полюбити його […]...
- Мої враження від повісті О. Кобилянської “Людина” Чи замислювався хто над тим, чому серед українських діячів культури так багато жінок? Мабуть, це риси національного характеру – гордість, висока самосвідомість, прагнення до освіти і служіння громаді – привели їх до суспільно-корисної діяльності. А також традиція, яка тягнеться від давніх іще часів – княгині Ольги, Анни Ярославни, Галшки Гулевичівни, Насті Лісовської, Марії Заньковецької, Соломії […]...
- Трагедія особистості в повісті О. Кобилянської “Людина” (2 варіант) Ольга Кобилянська розпочала свій літературний шлях повістю “Людина”, у якій підняла актуальну і болісну на той час тему жіночої долі, поставила проблему емансипації жінки. Ця тема була близькою для письменниці, адже в її родині дівчаткам з дитячих років втовкмачували, що головною метою жінки є вдале заміжжя, що їй не треба вчитися, і вже зовсім не […]...
- Показ прагнення жінки до незалежності (за повістю О. Кобилянської “Людина”) I. Етичний ідеал Ольги Кобилянської (інтелігентна, горда і сильна натура; жінка – виходець із середньої верстви буржуазії, котра піднімається над оточенням, протистоїть йому, стає людиною – господинею своєї долі). II. Олена – жінка, яка прагне до незалежності. 1. Зовнішній вигляд і духовний світ Олени (прекрасна зовнішність, критичний розум, працьовитість; надзвичайне бажання щастя; мрії про світ […]...
- Авторська позиція у повісті Ольги Кобилянської “Людина” Авторська позиція у повісті Ольги Кобилянської “Людина” Ольга Юліанівна Кобилянська увійшла в літературу як видатний митець демократичного напрямку, майстер художнього слова. Вона збагатила літературну скарбницю України творами, в яких відбилося життя буковинського селянства та інтелігенції. Всі вони перейняті палкою любов’ю до трудящих мас, бажанням бачити рідний народ вільним, щасливим, возз’єднаним. Ці ідеї єднають письменницю з […]...
- Характеристика образів повісті “Людина” О. Кобилянської Жіноча тема в українській літературі бере свій початок ще від Шевченка, продовжується у творчості письменників пошевченківської доби. Але проблема жіночої емансипації вперше постає у творах О. Ю. Кобилянської у творах “Людина”, “Царівна”, “Через кладку”, “За ситуаціями” таінших. Це пов’язано з тим, що середина80-х років позначена активізацією феміністичного руху в усіх країнах. Під впливом Софії Окуневської […]...
- Роль публіцистичних матеріалів та мова повісті “Людина” О. Кобилянської Повість “Людина” – це перший твір письменниці українською мовою. Варто відзначити, що в умовах Австро-Угорщини, де українська мова не вивчалась, перша авторська спроба була вдалою, незважаючи на численні іншомовні вставки та діалектизми. Характерною особливістю мови повісті 0. Кобилянської є її об’ разність, емоційність. Особливу насолоду приносять читачеві описи Буковинської природи. У тканину розповіді органічно вплітаються […]...
- Доля жінки в повісті О. Кобилянської “Людина” I. “Дорога серця” Ольги Кобилянської (одна з найосвіченіших жінок свого часу, видатний художник слова, до останку віддавала себе літературі; слово – найвища її любов, смисл життя; кожна героїня – часточка її душі, її серця; про свої твори писала: “… вони йшли дорогою серця… “). II. Головна героїня Олена Ляуфер – борець за права жінки. 1. […]...
- Осуд лицемірства, підступництва, хижацтва в байці “Лисиця-жалібниця” – ІІІ варіант – ЛЕОНІД ГЛІБОВ 6 клас III Варіант Леонід Іванович Глібов почав писати байки ще коли навчався в гімназії. Він розумів, що в них можна висловити все те, що говорити одверто було заборонено. Байка “Лисиця-жалібниця” була написана у 1891 році. У ній осуджується лицемірство, підступництво, хижацтво Лисиці. Лисиця – узагальнений образ лукавої людини, що голубить словами, живе ніби для […]...
- Осуд лицемірства, підступництва, хижацтва в байці “Лисиця-жалібниця” – І варіант – ЛЕОНІД ГЛІБОВ 6 клас І варіант У байці Л. Глібова “Лисиця-жалібниця” дуже яскраво показано, якими підступними і лицемірними можуть бути люди. Адже відомо, що через образи певних тварин байки висвітлюють вади людей. Спочатку йде опис життя Лисиці, яка живе в тихому гаю, де її ніхто не чіпає. Всім вона хоче здаватися доброю і справедливою: От де по […]...
- Осуд лицемірства, підступництва, хижацтва в байці “Лисиця-жалібниця” – ІІ варіант – ЛЕОНІД ГЛІБОВ 6 клас II Варіант Ми вже знаємо, наскільки хитрою та підступною є лисиця в народних байках. Такою ж постає вона в байці Леоніда Глібова “Лисиця-жалібниця”. Живучи в тихому гаю, Лисичка міркувала про своє щасливе життя: От де, по правді можна жить І доленьку хвалить, В добрі кохаться, всіх любити, Ніколи зла і кривди не чинити! […]...
- Передовсім – особистість (думки з приводу твору Ольги Кобилянської “Людина”) Передовсім – особистість (думки з приводу твору Ольги Кобилянської “Людина”) Творчість Ольги Кобилянської – окраса нашої літератури. У своїх творах письменниця звертає увагу не тільки на показ тогочасного життя, його проблем, а більше досліджує психологію людської душі, торкається проблем вічних і робить це у довершеній художній формі. Уже в повісті-дебюті “Людина” Ольга Кобилянська зуміла показати […]...
- Образ Олени Ляуфер (за повістю О. Кобилянської “Людина”) Ольга Кобилянська, видатна українська письменниця, спостерігаючи за становищем жінки у тогочасному суспільстві, мріяла про рівноправність її з чоловіками в одержанні освіти, у вихованні, у виборі свого власного життєвого шляху. Цій проблемі вона присвятила більшість своїх творів, і найперший із них – “Людина”. У цій повісті ми знайомимося з Оленою Ляуфер – дочкою царсько-королівського лісового радника. […]...
- Жіночий ідеал Ольги Кобилянської (за повістями “Людина” і “Царівна”) Жіночий ідеал Ольги Кобилянської (за повістями “Людина” і “Царівна”) Ольга Юліанівна Кобилянська називала себе просто і скромно – “робітницею свого народу”, але для української літератури вона стала окрасою, бо твори її, пройняті глибоким ліризмом, драматизмом та життєвою правдою, є справжнім літературним скарбом. Кожен такий твір письменниці вражає поетичністю і глибиною зображення характерів, зокрема жіночих. Недарма […]...
- Жіночий ідеал Кобилянської (за повістями “Людина” і “Царівна”) Кожен твір письменниці вражає поетичністю і глибиною зображення характерів, зокрема жіночих. Недарма їх називають енциклопедією жіночої душі. Ідеал О. Кобилянської – жінка освічена, інтелігентна, з високими духовними запитами і прогресивними поглядами. Зачаровує її серце: воно у героїнь Кобилянської – любляче і ніжне, здатне на великі почуття. Саме таких, відважних і прекрасних жінок, які борються за […]...
- “Нелегкий життєвий вибір жінки за повістю О. Кобилянської “Людина” Майстриня художнього слова Ольга Кобилянська збагатила українську літературу творами, в котрих знайшло відображення буковинського селянства та інтелігенції. Ця поетеса персоніфікує ідею українського літературного фемінізму. Її героїні, як і їх творець, є феміністками за переконанням. Першим твором цього напряму є повість “Людина”. Його головна героїня Олена прагне вирватися з міщанського оточення. Вона цікавиться науковими й художніми […]...
- Олена Ляуфлер – жінка, котра відстоює своє право бути людиною (Повість “Людина” О. Ю. Кобилянської) Повість “Людина” О. Ю. Кобилянської – це твір, в якому письменниця розкриває становище жінки в тодішньому галицькому суспільстві, твір, який порушує проблему емансипації жінки у другій половині XIX століття. Олена Ляуфлер – головна героїня повісті “Людина”, дочка царсько-королівського лісового радника. Олена читає серйозні книги, відстоює рівноправність між чоловіком і жінкою. Така позиція дівчини лякала батьків, […]...
- Характеристика образу Олени Ляуфер (за повістю О. Кобилянської “Людина”) Ольга Кобилянська, видатна українська письменниця, спостерігаючи за становищем жінки у тогочасному суспільстві, мріяла про рівноправність її з чоловіками в одержанні освіти, у вихованні, у виборі свого власного життєвого шляху. Цій проблемі вона присвятила більшість своїх творів, і найперший із них – “Людина”. У цій повісті ми знайомимося з Оленою Ляуфер – дочкою царсько-королівського лісового радника. […]...
- Земля і людина в повісті О. Кобилянської “Земля” ОЛЬГА КОБИЛЯНСЬКА 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Земля і людина в повісті О. Кобилянської “Земля” Питання про власність і власника вирішували багато століть. Як залежать вони одне від одного, які співвідносини у цих категорій, що таке приватна власність – рабство та прокляття чи свобода? У повісті О. Кобилянської “Земля” питання власності та її впливу на долю […]...
- Стефан Лієвич – образ “нової людини” в українській літературі (за повістю О. Кобилянської “Людина”) Ольга Юліанівна Кобилянська, видатна українська письменниця і громадська діячка, не могла не замислюватися над тим, якою вона хоче бачити людину майбутнього. З жінками тут усе зрозуміло, адже багато її творів присвячено саме цьому питанню (жінка правами і становищем у суспільстві повинна дорівнятися чоловікам), а от яким повинен стати чоловік, як удосконалюватися? На це питання письменниця […]...
- Передовсiм – особистiсть (думки з приводу твору Ольги Кобилянської “Людина”) Творчiсть Ольги Кобилянської – окраса нашої лiтератури. У своїх творах письменниця звертає увагу не тiльки на показ тогочасного життя, його проблем, а бiльше дослiджує психологiю людської душi, торкається проблем вiчних i робить це у довершенiй художнiй формi. Уже в повiстi-дебютi “Людина” Ольга Кобилянська зумiла показати себе як тонкий знавець людської душi, через образ головної героїнi […]...
- Безрадісне життя жінки-інтелігентки (За повістю О. Кобилянської “Людина”) Ольга Юліанівна Кобилянська є визначною постаттю в українській літературі кінця XIX – початку XX століття. Цю письменницю, що свідомо вибрала українську мову для своєї творчості, відзначало реформаторське ставлення до прози, яку Кобилянська збагачувала за рахунок глибокого психологічного аналізу, розуміння прогресивних ідей сучасності тощо. Дуже великим був внесок письменниці у феміністичний рух в Західній Україні – […]...
- Авторська позицiя у повiстi Ольги Кобилянської “Людина” Ольга Юлiанiвна Кобилянська увiйшла в лiтературу як видатний митець демократичного напрямку, майстер художнього слова. Вона збагатила лiтературну скарбницю України творами, в яких вiдбилося життя буковинського селянства та iнтелiгенцiї. Всi вони перейнятi палкою любов’ю до трудящих мас, бажанням бачити рiдний народ вiльним, щасливим, возз’єднаним. Цi iдеї єднають письменницю з iншими прогресивними письменни ками, якими багата iсторiя […]...
- Доля жінки в повісті “Людина” Письменниця зуміла піднятися над сірою буденністю, що безжалісно пригнічувала її, і стати однією з найосвіченіших жінок свого часу, видатним художником слова. Літературі вона віддавала себе до останку, сил своїх не шкодувала. Слово стало палацом її душі, смислом і найвищою любов’ю. Мабуть, в образі кожної своєї героїні Ольга Кобилянська залишила часточку своєї душі, свого серця… Мені […]...
- Я ХОЧУ БУТИ ЛЮДИНОЮ!(за повістю О. Кобилянської “Людина”) 10 КЛАС Я ХОЧУ БУТИ ЛЮДИНОЮ!(за повістю О. Кобилянської “Людина”) ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРІВ Варіант 1 I. Феміністичний український рух кінця XIX – початку XX ст. II. Відображення феміністичних ідей у творі О. Кобилянської “Людина”. III. Жінка – це теж людина? Варіант 2 I. “Правдиві вибухи чуття” у повісті О. Кобилянської “Людина”. II. Психологізм образу головної […]...
- Осуд бездуховності й егоїзму в повісті “Кайдашева сім’я” І. Нечуя-Левицького Нечуй-Левицький… Чи знайдеться на Україні людина, що не чула цього імені? Мабуть, ні. його ім’я стоїть поряд з іменами І. П. Котляревського, Т. Г. Шевченка. А так як духовне життя людини неможливе без класики, то воно неможливе і без імен цих прославлених майстрів художнього слова. Велика творча спадщина Івана Семеновича. Велика і багатопроблемна. І це […]...
- Осуд бездуховності та егоїзму в повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Осуд бездуховності та егоїзму в повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Нечуй-Левицький посідає особливе місце серед творців української класичної прози. Він – майстер великих епічних творів, вдумливий спостерігач народного життя. В художніх творах Нечуя-Левицького розкриваються правдиві картини часів панщини і характерні явища пореформеної епохи: боротьба за власність, за землю, поява заможної сільської верхівки та маси заробітчан, […]...
- Образ землі в однойменній повісті О. Кобилянської (3 варіант) Орися ж ти, моя ниво, Долом та гороюі Та засійся, чорна ниво, Волею ясною! Ю. Федькович Багато видатних українських письменників присвятили свої твори проблемі “людина і земля”. Вона порушена в творах Нечуя-Левицького, Панаса Мирного, Карпенка-Карого, Ольги Кобилянської. О. Кобилянська – письменниця Буковини. Вона добре знала життя народу, його прагнення та мрії. Дуже важко жилось трудовому […]...
- Характеристика образу Стефана Лієвича – “нової людини” (за повістю О. Кобилянської “Людина”) Ольга Юліанівна Кобилянська, видатна українська письменниця і громадська діячка, не могла не замислюватися над тим, якою вона хоче бачити людину майбутньою. З жінками тут усе зрозуміло, адже багато її творів приснячепо саме цьому питанню (жінка правами і становищем у суспільстві повинна дорівнятися чоловікам), а от яким повинен стати чоловік, як удосконалюватися? На це питання письменниця […]...
- Образ “нової” жінки у повісті О. Кобилянської “Царівна” У застосуванні контрасту О. Кобилянська не йде шляхом найменшого опору, а намагається однаково чітко висвітлити обидві сторони. Внаслідок цього люди, що оточують Наталку, не зливаються в сіру одноманітну масу. Образ кожного з сім’ї Івановичів, Лордена та інших має своє значення насамперед, для розв’язання однієї з важливих проблем твору – показати те середовище, з якого хоче […]...
- Образ емансипованої жінки у творах О. Кобилянської (“Людина” і “Царівна”) та Лесі Українки (“Лісова пісня”) Соломія Павличко окреслює явище появи емансипованої жінки в українській літературі ХХ століття таким чином: “Літературний образ жінки ХIХ століття – “покритки”, “бурлачки”, “повії”, що були квінтесенцією горя, нещастя й немочі, відступив перед “царівною” і “одержимою духом”. В українській літературі вперше прозвучав інтелігентний жіночий голос, а разом з ним і феміністична ідея”. Тут не виникає жодних […]...
- Мої роздуми під час читання повісті О. Кобилянської “Земля” (2 варіант) На початку XX століття Ольгою Юліанівною Кобилянською була написана вражаюча і прекрасна соціально-психологічна повість Земля”, сповнена драматизму і суму за важку долю буковинського селянина. Повість змушує замислитися над проблемами, порушеними в ній авторкою. Написана під час активного розвитку капіталізму, “Земля” відбила страшні в дечому приватновласницькі інтереси і взаємини мешканців села. Уже в першій частині твору […]...
- Образ землі в однойменній повісті О. Кобилянської (4 варіант) Повість “Земля” стала одним з найвищих досягнень на творчому шляху відомої української письменниці О. Кобилянської. Письменниця зазначала в автобіографічному нарисі “Про себе саму”: “Факти, що спонукали мене написати “Землю”, правдиві… Я просто фізично терпіла під з’явиськом тих фактів і коли писала – ох, як хвилями ридала!..” Повість стала справжнім гостродраматичним твором, сповненим важких роздумів про […]...
- Осуд сваволі в повісті Пушкіна “Дубровский” Одним з видатних прозаїчних творів Пушкіна є повість “Дубровский “, в основу якої покладена реальна Історія дворянина Островського, у якого був судовий процес за землю із сусідом, пізніше витиснутого з маєтку й поступово прийшов до грабежу. В “Дубровском” серед інших проблем з великою гостротою ставиться питання про взаємини селян і дворян. Як і в більшості […]...
- Духовні орієнтири в повісті Ольги Кобилянської “Земля” 1901 року Ольга Кобилянська завершує роботу над повістю “Земля”, що стала вершиною творчості письменниці, викликала захоплення як в Україні, так і за кордоном. У ній гармонійно переплелося суспільне й особисте, вічні проблеми любові й страждання, добра і зла. Відчуваєш, з якою емоційністю і теплотою О. Кобилянська переймається долею кожного героя, разом з ним страждає і […]...
- Мої роздуми під час читання повісті О. Кобилянської “Земля” (3 варіант) Ольга Кобилянська була однією з тих письменників, що шукають нового шляху в літературі. Письменниця принесла українській літературі нові теми і нові інтерпретації старих, здавалось би, давно розроблених тем. Це вона першою піднесла свій голос на захист права жінки бути людиною, відчувати свою людську гідність, намагатися знайти свій шлях у житті. Але ми говоритимемо про повість […]...
- Причини братовбивства у повісті О. Кобилянської “Земля” (2 варіант) У повісті “Земля” О. Кобилянська підхоплює проблему, яка була досить болючою для українців у всі часи. Якісь таємні закони визначають існування нашої нації, але один з них звучить досить прозоро і сьогодні: бути хазяїном своєї землі. Теми землі, її місця в житті людини і впливу на характер і долю селянина торкнувся вперше І. Нечуй-Левицький у […]...