Паліндром, або Перевертень
Паліндром, або Перевертень (грецьк. palindromeo – той, що повертається) – віртуозна віршова форма, в якій певне слово (тут, потоп і т. п.) або віршовий рядок можна читати зліва направо і навпаки при збереженні змісту. П. відомі світовій літературі здавен, особливо поширені в Китаї. В Україні до П., що визначав інтелектуальні можливості версифікаційної практики та непересічний смак автора, зверталися поети барокової доби. Іван Величковський називав П. “раком літеральним”:
Анна во дар бо ім’я мі обрадованна,
Анна дар і мні сін * міра
Анна мі мати ї та мі манна
Анна пита мя я мати панна /…./
(Переклад з книжноукраїнської М. Сулими).
* Сін – затінок, захисток.
Сучасні поети не часто використовують П., хоч він спостерігається у доробках М. Мірошниченка, А. Мойсієнкатаін., навіть у досить складних формах, як, принаймні, “Сонет” А. Мойсієнка:
А коло тіні – толока.
У тон шипшин бубниш пишноту…
А крок осох осокорка,
А тонко римами рок нота
Меча гукала кугачем.
Арену – римами рун-ера.
Е, четвертими.” Рев тече…
А рев – де нурт! Я тру не двері…
Шедевру мур у мур ведеш.
Він: “О, тре маки камертонів!”
Жде то кого богокотедж?
Він – ока зим… а ми законів.
На крах – аркан, на крах – аркан.
… Мак ніжно сам, а сон – жінкам.
Related posts:
- Сициліана Сициліана (італ. sicihana) – восьмирядкова строфа з двома четвертними римами, розташованими за схемою: абабабаб чи аббабааб. Виникла в середньовічній сицилійській поезії, вважається попередницею октави і, очевидно, тому називається ще октетом: Я громів не кляну, що носять смерть і жах, а Благословляю грізне рокотання. б Хай струситься із днів байдужості іржа, а Хай спалиться оаза нудьгування. […]...
- Чоловічий танець (скорочено) – Герасим’юк Василь Ти мусиш танцювати аркан*. Хоч раз. Хоч раз ти повинен відчути, Як тяжко рветься на цій землі Древнє чоловіче коло, Як тяжко зчеплені чоловічі руки, Як тяжко почати і зупинити Цей танець. Хоч раз Ти стань у це найтісніше коло, Обхопивши руками плечі двох побратимів, Мертво стиснувши долоні інших, І тоді в заповітному колі Ти […]...
- Чоловічий танець Василь Герасимюк Чоловічий танець У танку чоловіки, охоплюючи одне одного за плечі, утворюють коло, яке символізує поєднання людського та божественного світів. Тому, щоб узяти участь у священнодійстві, потрібний особливий стан сконцентрованості на собі і товаришах: Ти мусиш танцювати аркан. Хоч раз. Хоч раз ти повинен відчути, Як тяжко рветься на цій землі Древнє чоловіче коло, Як тяжко […]...
- Чоловічий танець – ВАСИЛЬ ГЕРАСИМ’ЮК скорочено ВАСИЛЬ ГЕРАСИМ’ЮК Чоловічий танець У танку чоловіки, охоплюючи одне одного за плечі, утворюють коло, яке символізує поєднання людського та божественного світів. Тому, щоб узяти участь у священнодійстві, потрібний особливий стан сконцентрованості на собі і товаришах: Ти мусиш танцювати аркан. Хоч раз. Хоч раз ти повинен відчути, Як тяжко рветься на цій землі Древнє чоловіче коло, […]...
- Чоловічий танець скорочено – Василь Герасим’юк У танку чоловіки, охоплюючи одне одного за плечі, утворюють коло, яке символізує поєднання людського та божественного світів. Тому, щоб узяти участь у священнодійстві, потрібний особливий стан сконцентрованості на собі і товаришах: Ти мусиш танцювати аркан. Хоч раз. Хоч раз ти повинен відчути, Як тяжко рветься на цій землі Древнє чоловіче коло, Як тяжко зчеплені чоловічі […]...
- Леонінський вірш, або Леонін Леонінський вірш, або Леонін (очевидно, за ім’ям латинського поета Лео, XII cm.) – гекзаметр чи пентаметр, де всупереч традиції античної поезії, яка не відала рими, певні піввірші зазнавали римування, зокрема у Вергілія та Овідія. Л. в. набув поширення у середьовічній латиномовній ліриці, вплинувши пізніше і на українську барокову лірику: “Вільність мають поетове” / “Щодо вимислів […]...
- “Анна і Левін: два шляхи пошуків людського щастя” за романом Л. Толстого “Анна Кареніна” Критерієм справжньої міцної сім’ї для видатного руського письменника Л. М Толстого була душевна згода і взаєморозуміння подружжя. Але шлюбний союз головної героїні роману “Анна Кареніна” з внутрішньо чужою і нелюбою нею людиною не міг стати запорукою щасливого сімейного життя. Та і з Вронським у Анни ніяк не могло виникнути повноцінної сім’ї, адже він хоча й […]...
- “Діалектика душі” в романі Л. Толстого “Анна Кареніна” Головна героїня роману Л. Толстого “Анна Кареніна” – Анна Аркадіївна Кареніна – красива, аристократична заміжня жінка з Санкт-Петербурга, чиї прагнення до любові та емоційної чесності роблять її ізгоєм суспільства. Анна – красивий людина у всіх сенсах: розумна і грамотна, вона читає приспівуючи, пише дитячі книги і показує вроджену здатність цінувати мистецтво. Вона захоплює увагу практично […]...
- Анафора Анафора (грецьк. anaphero – піднесення) – єдинопочаток; одна з риторичних фігур;вживаний на початку віршових рядків звуковий, лексичний повтор чи повторення протягом цілого твору або його частини синтаксичних, строфічних структур. Як стилістичний прийом градації А. подеколи близька до анаколуфа. Почасти А. виконує важливу композиційну функцію у ліричному сюжеті: Ти мусиш танцювати аркан. Хоч раз. Хоч раз […]...
- МИНУТИ – Зегар з полузегарком – Величковський Іван Скорочено До зегарка належать іще і минути, Тому їх теж не годиться аж ніяк минути. МИНУТИ ВСІХ СПІЛЬНІ Мине дитинство. Мине отроцтво, Мине юність, Мине зрілість, Мине старість. Мине перестарілість. Мине весна. Мине літо. Мине осінь, Мине зима. Минуть всі літа. Минуть всі часи, А на все мине час покаяння. МИНУТИ ЗЛИХ Мине слава. Мине багатство. […]...
- Образ Анни Кареніної в літературній критиці Анна – грішниця “Анна забыла любовь и бога и умерла” (М. Громека). “Анна изменила мужу, бросила сына и сделалась “потерянной женщиной” (В. Вересаев). Анна – свята “…Рабству она предпочла смерть… Именно в этом мы ощущаем духовную красоту и поэзию жизни и борьбы Анны” (Н. Успенский). “В чем же она вино вата? Она хочет жить. Бог […]...
- Наша мова скорочено – Василь Голобородько Для цієї поезії В. Голобородька характерні специфічні синтаксис і пунктуація, що відтворюють смислову нерозривність явищ, наведених автором, і певним чином “звільняють” поета від усталених норм віршування. Кожне слово Нашої мови Проспіване у Пісні Тож пісенними словами З побратимами У товаристві розмовляємо Привертає увагу оксиморон “словами мовчимо”: Кожне слово Нашої мови записане у Літописі Тож хай […]...
- Буриме Буриме (фр. bouts – кінці, закінчення та rimes – римовані) – вірш, створений за заздалегідь заданими римами, котрі не дозволяється переставляти або змінювати. Вони мають пов’язуватися певним сюжетом. Так, І. Качуровський запропонував М. Фішбейну написати сонет за таким рядом рим: крижні – анахорет – портрет – дивовижні – стрижні – скаред – вперед – тижні […]...
- Скорочено – ЧОЛОВІЧИЙ ТАНЕЦЬ – ВАСИЛЬ ГЕРАСИМ’ЮК Ти мусиш танцювати аркан. Хоч раз. Хоч раз ти повинен відчути, Як тяжко рветься на цій землі Древнє чоловіче коло, Як тяжко зчеплені чоловічі руки, Як тяжко почати і зупинити Цей танець. Хоч раз Ти стань у це найтісніше коло, Обхопивши руками плечі двох побратимів, Мертво стиснувши долоні інших, І тоді в заповітному колі Ти […]...
- Твір “Образ Анни Кареніної з роману Л. Толстого” Анна Кареніна – головна героїня однойменного роману Л. Толстого. В її правдивому, глибоко психологічному образі письменник яскраво проявив свій талант розуміння людської душі, її глибинних потреб, відносин між людьми, розмаїття людських характерів, взаємозв’язку людини та суспільства. На початку твору Анна постає перед нами молодою привабливою жінкою з вищого суспільства. Вона весела, доброзичлива, приємна у спілкуванні. […]...
- Наша мова – ВАСИЛЬ ГОЛОБОРОДЬКО скорочено ВАСИЛЬ ГОЛОБОРОДЬКО Наша мова Для цієї поезії В. Голобородька характерні специфічні синтаксис і пунктуація, що відтворюють смислову нерозривність явищ, наведених автором, і певним чином “звільняють” поета від усталених норм віршування. Кожне слово Нашої мови Проспіване у Пісні Тож пісенними словами З побратимами У товаристві розмовляємо Привертає увагу оксиморон “словами мовчимо”: Кожне слово Нашої мови записане […]...
- Суперечливість образу Анни Кареніної (за романом Л. Толстого “Анна Кареніна”) Образ головної героїні роману Л. М. Толстого “Анна Кареніна” є суперечливим в своїй органічній єдності. Якщо виходити з епіграфа, поставленого автором до свого твору: “Мне отмщение, и аз воздам”, то Анна є героїнею “негативною”, що порушила свій “супружній” обов’язок і була за це покарана долею. Так робить Толстой і в плані сюжетному, привівши свою головну […]...
- Віланела або Віланель Віланела, або Віланель (фр. villanelle, від лат. villanus – селянський) – у добу середньовіччя – пісня пастухів, у добу Відродження – пісня про кохання, стилізована під сільську пісню. Строфічна будова В. досить складна: має 6 тривіршів однакової структури, схожих на терцини, і останній 19-й рядок. Всі рядки охоплені двома римами, з яких одна зв’язує 13 […]...
- Василь Герасим’юк – Чоловічий танець Василь Герасим’юк ЧОЛОВІЧИЙ ТАНЕЦЬ Ти мусиш танцювати аркан. Хоч раз. Хоч раз ти повинен відчути, як тяжко рветься на цій землі древнє чоловіче коло, як тяжко зчеплені чоловічі руки, як тяжко почати і зупинити цей танець. Хоч раз ти стань у це найтісніше коло, обхопивши руками плечі двох побратимів, мертво стиснувши долоні інших, і тоді […]...
- Дочка славного Києва Анна Ярославна У Санлісі під Парижем є монастир святого Вікентія. Біля нього статуя довгокосої Анни Ярославни – королеви Франції. Понад вісімсот років тому вона приїхала сюди, щоб стати дружиною овдовілого короля Генріха І. У неї довго не народжувалися діти, й Анна Ярославна, як велося за обітницею, спорудила цей монастир. Ії полюбив Рауль Валуа. Вона відповіла йому взаємністю. […]...
- ЧОЛОВІЧИЙ ТАНЕЦЬ – ВАСИЛЬ ГЕРАСИМ’ЮК УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ХРЕСТОМАТІЯ для 9 класу Візуальна (зорова) поезія ЧОЛОВІЧИЙ ТАНЕЦЬ Ти мусиш танцювати аркан. Хоч раз. Хоч раз ти повинен відчути, Як тяжко рветься на цій землі Древнє чоловіче коло, Як тяжко зчеплені чоловічі руки, Як тяжко почати і зупинити Цей танець. Хоч раз Ти стань у це найтісніше коло, Обхопивши руками плечі двох […]...
- Літературна група Літературна група – об’єднання письменників, як правило, однієї літературної генерації (найчастіше молодих), котрі, поставивши перед собою спільну літературну мету, разом намагаються реалізувати її й тим самим виявити себе як певну єдність творчих особистостей. Л. г. треба відрізняти від тих літературних об’єднань, котрі є спільнотою економічною, професійною чи товариською й не мають спільної естетичної програми. Л. […]...
- Анна Кареніна – героїня нашого часу Анна Кареніна Героїня нашого часу (за романом Л. Толстого “Анна Кареніна”) Читаючи такі твори як “Анна Кареніна” Льва Толстого, чи “Пані Боварі” Флобера, ми задумуємось над тяжкою долею жінок, над змістом і ціллю їхнього життя. І хоча це дві, можна сказати, взаємо пов’язані речі вони часто не співпадають в нашому житті. Осуджує, чи оправдовує Толстой […]...
- Народне віршування Народне віршування – вживані у фольклорі різноманітні віршові форми, серед яких головними можна окреслити три типи: 1) Розмовний вірш (див.: ) – вживається в прислів’ях, приказках, віншуваннях, загадках, замовляннях і та ін.; характерний тим, що у ньому фрази без чіткої метричної організації пов’язані здебільшого суміжними римами (“З сином позмагайся, та й на печі зоставайся, а […]...
- Дисонансні рими (консонанси) Дисонансні рими ще називають Консонансами (лат. consonans – приголосний звук від consonare – звучати в унісон), тобто неточними римами, зумовленими співзвуччям лише приголосних. Ними надто захоплювалися авангардисти, зокрема футуристи, хоч консонанси були добре відомі українській версифікації ще до них (Т. Шевченко, І. Франко та ін.), дарма що видавалися дещо екзотичними, зважаючи на евфонічний принцип української […]...
- Анна Кареніна – Героїня нашого часу Читаючи такі твори як “Анна Кареніна” Льва Толстого, чи “Пані Боварі” Флобера, ми задумуємось над тяжкою долею жінок, над змістом і ціллю їхнього життя. І хоча це дві, можна сказати, взаємо пов’язані речі вони часто не співпадають в нашому житті. Осуджує, чи оправдовує Толстой Анну Кареніну? І як слід розуміти таємничі слова епіграфа: “Мне отмщение, […]...
- Зображення жіночої долі у романі Л. Толстого “Анна Карєніна” Жіноча доля, жіноче щастя, жіночі проблеми – ці питання хвилювали багатьох письменників. Зі сторінок художніх творів до нас промовляють пані де Реналь, мадам де Ресто, Ліза Калітіна, Анна Кдрєніна… Письменник-реаліст, знавець людської душі, Л. М. Толстой в однойменному романі зображує трагічну долю своєї головної героїні Анни Карєніної. Анна – натура щира, відверта, енергійна, позбавлена лицемірства. […]...
- Парнас Парнас – гора в Греції, де, за еллінськими міфами, мешкали музи на чолі з богом поезії та сонця Аполлоном. Слово П. вживається як символ мистецтва (поезії зокрема), як найвищий рівень художньої досконалості, хоч подеколи автори вкладали в нього і дещо відмінний зміст, як-от М. Зеров, котрий писав у сонеті “Pro domo”: Класична пластика і контур […]...
- ДУМКА Думка – досить поширений в українській і деяких інших слов’янських літературах жанр короткого ліричного вірша елегійного (іноді баладного) змісту. Термін “думка” (як зменшувальний від “дума”, про яку див. підрозділ “Ліро-епос та інші міжродові та суміжні утворення”) спершу з’явився у XVIII столітті в Польщі для позначення ліро-епічних творів баладного типу (перші автори “думок” – придворні польські […]...
- Нью-йоркська група “Нью-йоркська група” – група українських еміграційних поетів, яка виникла в середині 50-х XX ст. як співдружність митців, об’єднаних спільними поглядами на творчість, як можливість якомога повнішого самовияву творчої індивідуальності митця. Хоч назву одержала від місця перебування її ініціаторів, включала також поетів, які мешкали в інших країнах. До неї відносять Б. Бойчука, Женю Васильківську, Патрицію Килину, […]...
- “Історія трагічного кохання Анни Кареніної за романом Льва Толстого “Анна Кареніна” Навряд чи в житті будь-якої жінки може бути щось трагічніше, ніж те, що сталося в житті головної героїні Анни Кареніної з однойменного роману Льва Толстого. Кохання надзвичайно важливе для кожного, всі прагнуть кохати і бути коханими, але іноді кохання приходить до людини дуже недоречно і приносить одні лишень страждання. Але вибору у людини просто не […]...
- Невицька Ірина Невицька Ірина – письменниця і активна громадська діячка. Початкову освіту здобула в Сабинівській німецькій школі, вчилася в Пряшівській учительській семінарії. Живучи у Пряшеві, потім Ужгороді, писала вірші (псевд. – Анна Новак, Анна Горіяк), друкувала їх у календарях, збірниках, закарпатській періодиці. Писала також публіцистичні статті, нариси, казки, повісті, драми. Більшість її творів не опубліковано. Є авторкою […]...
- Антологія римської поезії “Антологія римської поезії” – хрестоматія, упорядкована М. Зеровим, до якої увійшли в його перекладах поезії Катулла (“Плач, Венеро! Плачте Купідони”, “Знову весна, оживає земля” та ін.), Вергілія (фрагмент “Енеїди”, дві еклоги), Горація (“До ліри”, “До Венери” та ін.), Проперція (“Елегія”), Овідія (“На смерть Тибулла”) та Марціяла (“До музи”, “До Прима Антонія” та ін ) Вийшла […]...
- Наша мова – ГОЛОБОРОДЬКО ВАСИЛЬ – МИ – УКРАЇНЦІ Скорочено Кожне слово нашої мови проспіване у Пісні Тож пісенними словами з побратимами у товаристві розмовляємо Кожне слово нашої мови записане у Літописі тож хай знають вороги якими словами на самоті мовчимо Коментар Про рідну мову, її значення написано багато віршів. Але цей – особливий. Це вільний вірш, верлібр, не обмежений римами, не обтяжений складними художніми […]...
- Суспільство, родина і людина у романі “Анна Кареніна” Суспільство, родина і людина у романі “Анна Кареніна” Немає нічого важливішого за сім’ю, тому що вона здатна дати відчуття захищеності, щастя. Але це в ідеалі. І Л. Толстой показує проблеми сучасної йому сім’ї на тлі суспільної моралі. Анна Кареніна – вродлива жінка, яка свого часу піддалася на умовляння родичів і взяла шлюб із багатим службовцем, […]...
- У кого украдено щастя? (за однойменною драмою І. Я. Франка) Творчість І. Я. Франка – надзвичайне досягнення нашого літературного слова. Він написав першу українську соціально-психологічну драму – “Украдене щастя”. П’єса написана на основі народної “Пісні про шандаря”. У драмі змальовано трагедію життя головних героїв – Миколи Задорожного, його дружини Анни та жандарма Михайла Гурмана. У кого ж із них украдено щастя? Анна ще змолоду любить […]...
- В. ГЕРАСИМ’ЮК. СПОВІДЬ ДУШІ У ВІРШАХ СУЧАСНОГО ПОЕТА (“ЧОЛОВІЧИЙ ТАНЕЦЬ”,”ПЕРШИЙ СНІГ”, “ЖИВА ВАТРА”) Тема. В. ГЕРАСИМ’ЮК. СПОВІДЬ ДУШІ У ВІРШАХ СУЧАСНОГО ПОЕТА (“ЧОЛОВІЧИЙ ТАНЕЦЬ”,”ПЕРШИЙ СНІГ”, “ЖИВА ВАТРА”) 1. В. Герасим’юк, звертаючись до читача на початку твору “Чоловічий танець”, пропонує йому… А Станцювти аркан. Б Дізнатися про особливості запропонованого ритуалу. В Осмислити значення слова “аркан”. Г Вирушити у дивний світ Гуцульщини. 2. Під час танцю (“Чоловічий танець”) його виконавці… […]...
- Децима Децима (лат. decima – десята), або Еспінела (за прізвищем іспанського поета XVI cm. В. Еспінеля) – десятирядкова строфа зі сталою схемою римування: аббааггддг. Перший чотиривірш мав зав’язку ліричної колізії, останній – її розв’язку. д. вживалася в іспанській поезії і як віршована форма глоси. Подеколи, передовсім у російській поезії (Г. державін, О. Радищев), терміном д. пойменовували […]...
- Графоманія Графоманія (грецьк. grapho – пишу та mania – хвороблива пристрасть) – хворобливе прагнення особи, позбавленої хисту, до літературної діяльності, що імітує справжню літературу, дискредитує мистецтво. У 20-ті XX ст. мав місце так званий “масовизм” в українській поезії, коли робсількор ототожнювався з письменником, чи “призов ударників у літературу” на межі 20-30-х, покликаних створювати “пролетарський реалізм”, позбавлений […]...
- Охарактеризуйте мотиви і образи творів Василя Герасим’юка Василь Герасим’юк – “не мораліст, моралістичний пафос здебільшого чужий йому, як і всякий інший. Натомість у нього переважає трагічне переживання колізій давньої і недавньої історії, “оприлюднення” потаємних кривд совісті або лиходійств, ПОХОВІ напластуванням узвичаеності”. (Дзюба) Василь Герасим’юк – “один із небагатьох наших поетів, у віру яких віриш, бо відчуваєш її в тканині мовлення, в ставленні […]...