Пам’яті поетам, що загинули у війну
З перших днів війни українські письменники стають на захист Батьківщини. З’являється література, рівної якій не знала вся історія культури. Це була література народжена серцем.
У 1941 році студентом третього курсу Володимир Булаєнко добровільно пішов на фронт, був поранений і потрапив в оточення. Одначе йому якимось чудом удалося вибратись із полону і повернутися до рідного села. Можливо, саме в ті дні були написані рядки:
Всі шляхи, всі дороги я зміряв. Та душа не загубила віри, Наче кінь серед поля підкову. По забутих слідах менестрелів
1944 року він взяв у руки карабін. Вже сам час, здавалося, дихав перемогою, радянські війська швидкими темпами розгорнули наступ, та 19 серпня 1944 року поет ліг смертю хоробрих.
Йдемо крізь ніч. Останній вогник погас, Як зманлива надія поета. Якщо вмрем, то на могилах у нас Виростуть прапори і багнети, – писав він у вірші. “Йдемо крізь ніч”. Поезія В. Булаєнко побачила світ лише у 1958 році.
Книжки Миколи Шутя були надруковані теж після смерті.
З перших днів окупації Дніпропетровщини поет працював у підпіллі. 1943 року його схопило
Його посадили в камеру смертників і невдовзі по звірячому замучили. Та лишилися нащадкам кров’ю написані слова:
Перед батьківським краєм За майбутні вогні, За сонце вдалині Згоримо, відпалаєм.
Кость Герасименко ще до війни був відомий як поет-лірик. Своїми вчителями вважав Шевченка і Маяковського. Його улюбленим героєм був Тіль Уленшпігель, образ якого Кость змальовував у власних віршах.
В одному з листів до дружини Ірини Михайлівни Вериківської він писав: “Мені випала честь бути на війні…” Якщо фронтовій поезії Герасименка властива документальність, то ліриці Шутя і Булаєнка – надзвичайна щирість та відвертість. Ось як звертається В. Булаєнко до жінки, матері:
Чуєш, сурми зовуть. Не сумуй, не тужи, Не молися світанком на небо, Якщо вб’ють мене – кінь прибіжить, Заірже під вікном у тебе.
І життям, і творчістю поети стверджували: світ страждає від несправедливості, але ще більше – від втрати людством любові, людяності і почуття братерства.
Related posts:
- Твір на тему: “Будь проклят той, хто зважиться забути” (роздуми про війну) Людства (міждержавні і громадянські, локальні й світові, справедливі і загарбницькі). II. Війна – найбільше з лих. 1. Страшна сутність війни (смерть і страждання простих людей; плач матерів і вдов; сирітство дітей). 2. Друга світова війна у творчості українських поетів (П. Тичина “Ми йдемо у бій”; М. Бажан “Клятва”, А. Малишко – поет-фронтовик; війни не можна […]...
- “Чому одні імена навічно закорбовуються в памяті народу, а інші зникають безслідно?” Якщо розглянути історію кожного окремого народу, то можна легко помітити, що далеко не всі імена в цій історії залишаються. Є такі люди, які дійсно запам’ятовуються завдяки тим або іншим причинам. Є й інші, які нехай і зробили щось дійсно корисне для всього народу, досить швидко забуваються і залишають народну пам’ять. Які ж відмінність між цими […]...
- Тема незнищеності історичної памяті народу в романі “Диво”, органічне поєднання різних часових та соціальних шарів Реферат Тема: Тема незнищеності історичної памяті народу в романі “Диво”, органічне поєднання різних часових та соціальних шарів. Як твердять літературознавці, “Диво” можна вважати першою частиною триптиху про Київську Русь, до якого входять ще “Первоміст” та “Смерть у Києві”. Підкреслимо: триптиху, а не трилогії, оскільки трилогія повязана задумом, сюжетом, персонажами, а триптих лише ідейним змістом. Серед […]...
- Тема про війну: Ніколи не забудемо От і ми повернулися, мати. Ти пам’ятаєш, ми зустріли тебе в крові, у сльозах на дорозі на останньому нашім рубежі. Те було восени, на самому початку зими, коли ще тільки “білі мухи” починали носитися в повітрі. І от уже місця, по яких ступала недавно нога наших смертельних ворогів. І рани наші знову розкриваються й кровоточать […]...
- Твір на вільну тему: Помни про війну Я, виросла в Штемварде, маленькому селі в Зюдгольштейне, приблизно в 20 кілометрах від Гамбургу. Мені було десь 13-14 років, коли один раз нашою сільською вулицею проїхали незнайомі вантажівки й зупинилися на польовій дорозі до Кронсхорсту. Спочатку ніхто не знав, що ж це означало, але потім слухи поширилися зі швидкістю вітру: у нас будуть знімати фільм, […]...
- Твір про війну “Людина та війна” Величезне щастя для нашого покоління – жити в мирний час. Та ми досі чуємо відлуння страшний війн, через які довелося пройти нашому народові. Коли зустрічаєш очевидця подій Другої Світової війни, слухаєш його розповіді, перед очима чітко постає весь жах, людський біль, страшні втрати – обов’язкові супутники кривавої війни. Викликає подив те, що є люди, впевнені […]...
- Роман Фадєєва “Розгром” про громадянську війну Перший роман “Розгром”, над яким він працював у Ростові в 1925-1926 роках, Фадєєв задумав і писав, виходячи із заздалегідь наміченого політичного завдання. “Які основні думки роману “Розгром”? – говорив він, виступаючи перед молодими літераторами в 1933 році.- …Перша й основна думка: у громадянській війні відбувається відбір людського матеріалу, все вороже змітається революцією, все нездатне до […]...
- Твір-Міркування про війну: День Перемоги Іноді говорять, що нам не варто пишатися перемогою у Великій Вітчизняній війні. Мов, вона була несправедливої не тільки з боку Німеччини, але й Радянського Союзу. Що ж, імовірно, у цьому історики праві. Але коли задумаєшся: “А яка вона взагалі, справедлива війна?”, – вагаєшся з відповіддю. Убивство й насильство завжди залишаються вбивством і насильством, навіть якщо […]...
- Важка правда про війну (В. Биків “Знак лиха”) Тема Великої Вітчизняної війни стала на довгі роки однієї з головних тем літіратури XX століття. Причин тому багато. Це й неминуще усвідомлення тих нічим непоправних втрат, які принесла війна, і гострота моральних колізій, які можливі лише в екстремальній ситуації, і те, що з радянської літератури надовго було вигнано всяке правдиве слово про сучасність – тема […]...
- Образ російського солдата в добутках про Велику Вітчизняну війну Пройшов вуж більше напівстоліття із часу закінчення Великої Вітчизняної війни, а пам’ять знову й знову повертає нас до тих героїчним і трагічним дням. Відзначаючи рік назад п’ятдесятиліття Великої Перемоги, наша країна ушановувала своїх ветеранів, яких, на жаль, з кожним роком залишається усе менше й менше. Величні й скромні пам’ятники їхнім загиблим товаришам розкидані по всій […]...
- Учнівський твір Про давно минулу війну Війна – це горе, сльози. Вона постукалася в кожний будинок, принесла лихо: матері втратили своїх синів, дружини – чоловіків, діти залишилися без батьків. Тисячі людей пройшли крізь горно війни, випробували жахливі мучення, але вони вистояли й перемогли. Перемогли в найважчій із всіх війн, перенесених дотепер людством. І живі ще ті люди, які в найтяжких боях […]...
- “Пам’ять серця про грізну війну. На основі твору Шолохова “Доля людини” Оповідання авторства Михайла Шолохова під назвою “Доля людини” – це, по своїй суті, ще одне нагадування всім нам, наскільки руйнівні наслідки може мати війна. Що таке війна за своєю суттю? Це безглузде знищення своїх і чужих людей, яке не несе ніякої користі людству. Самою страшною війною в історії була Друга світова війна. Доля окремо взятої […]...
- Про війну – Зберегти в собі людину Для написання цього твору я вибрала тему “Велика Вітчизняна війна в творах російських письменників XX століття”, тому що вона мене дуже цікавить. Велика Вітчизняна війна не обійшла стороною і мою сім’ю теж. Мій дідусь і прадідусь воювали на фронті. З оповідань бабусі я багато дізналася про той час. Наприклад, як вони голодували. І для того, […]...
- Міф про Троянську війну Зевс і бог моря Посейдон заспорили про любов Фетиди. Богиня правосуддя Феміда, втрутившись у суперечку, пророчила, що у Фетиди народиться син, що перевершить силою власного батька. Щоб позбавити себе від можливої небезпеки, боги вирішили видати Фетиду заміж за простого смертного Пелея. На весілля Фетиди й Пелея, що відбувалося в печері кентавра Хирона, зібралися всі олімпійські […]...
- Україна в огні – неприхована правда про війну Олександр Довженко в своєму “Щоденнику” записав: “Мені важко од свідомості, що “Україна в огні” – це правда. Прикрита і замкнена моя правда про народ і його лихо”. І сама назва твору “Україна в огні” готує читача зустрітися з трагедією народу, печаллю, сумом і смертю. Не можна спокійно читати Довженків опис: “Високе полум’я гуло у саме […]...
- Тема: Про війну – Зберегти в собі людини Для написання цього твору я вибрала тему “Велика Вітчизняна Війна в добутках російських письменників XX століття”, тому що вона мене дуже цікавить. Велика Вітчизняна війна не обійшла стороною й моєю сім’єю теж. Мій дідусь і прадід воювали на фронті. З оповідань бабусі я багато довідалася про тім часі. Наприклад, як вони голодували. І для того […]...
- Роздуми про війну у вірші Твардовсьного “Я убитий під Ржевом” Вірш “Я убитий під Ржевом” – один із тих, у яких Твардовський робить спробу осмислити і подвиг звичайного солдата, і обов’язок, і почуття провини перед загиблими. Вірш приголомшує одразу отим “я”. “Я убитий під Ржевом”. Це настільки щиро й точно, що читач ніби й не помічає метафоричності. Поет, асоціюючи себе з бійцем тієї війни, де […]...
- У чому складається правда про Велику Вітчизняну війну, представлена в поемі Василь Теркин? У статті “Як був написаний “Василь Теркин”” Твардовский розповів історію появи легендарного літературного героя в білофінську війну 1939 – 1940 років. Тоді автори фронтової газети “На стражі Батьківщини” придумали ім’я й характер для вмілого, що ніколи не сумує бійця. Ім’я – з натяком на досвідченість, бивалость, “тертость”; характер – сміливий, життєрадісний, спритний. Вася Теркин був […]...
- ” Учта, варта смерті”. Так Екзюпері називає війну Коли ви хочете переконати того, хто не зрікається війни, що війна жахлива й огидна, не вважайте його за варвара – перш ніж судити когось, постарайтесь його зрозуміти. Задля того, щоб скуштувати хліба серед товаришів, ми готові прийняти війну. Але, щоб мати це тепло, щоб пліч-о-пліч пориватись до тої самої мети, зовсім нема чого воювати. Ми […]...
- Міркування Віктора Астафьєва про війну Російська література про Велику Вітчизняну війну споконвічно була пронизана героїчним пафосом. Астафьев теж ставиться до цього часу тремтливо. Але він трохи зміщає традиційну оптику в підході до цієї теми: для нього й Вітчизняна війна – це насамперед війна, тобто якийсь протиприродний стан миру, концентроване втілення хаосу, наочне втілення тих сил і умов, які протилежні людській […]...
- Сергій Жадан – Балади про війну і відбудову *** Березень у циганських районах Синя олійна фарба на стінах шкільних їдалень Ще вві сні у жінок шкіра тепла й солона І підіймається дим шляхами систем опалень Циганські родини останні згустки Шанхаю Приносять додому харчі і збіжжя готове – Строкаті густі килими які вони розпинають Цвяхами на голих стінах ніби тіло христове Легкі наркотики отче […]...
- Що я розповім дітям про війну Волошкове поле. Він упав у це волошкове поле, начебто в дзюркотливий тысячью голосів струмок. Скільки разів йому серед оглушливих розкатів, серед вибухів, крові снилося це волошкове поле. Поле його батьківщини, його мрії, його життя. Поїзд кілька разів прокричав прощальний “привіт”, рушив, набираючи швидкість,… а він усе лежав, вдихаючи такий рідний захід. На далекому чужому полі, […]...
- Ми йдемо – ВАСИЛЬ ГОЛОБОРОДЬКО скорочено ВАСИЛЬ ГОЛОБОРОДЬКО Ми йдемо Ми йдемо по Україні: Від степів до гір, Від лісів до морів – Зві, цусіль виходимо на прадавні шляхи, І немає нам ліку. Ми чинимо волю наших прадідів, які нас послали у путь, щоб ми йшли нашою віковічною землею. Ми гордо йдемо шляхами України: Ви, які виглядаєте у вікна, як сусіди, […]...
- Есе на тему: Подвиг народу безсмертний (про Велику Вітчизняну війну) Я, як і всі мої ровесники, не знаю війни. Не знаю й не хочу війни. Але адже її не хотіли й ті, хто гинув, не думаючи про смерті, про те, що не побачать більше ні сонця, ні трави, ні листів, ні дітей. Ті п’ять зовсім юних дівчин теж не хотіли війни! Книга Бориса Васильєва “А […]...
- Правда про війну у романі Л. М. Толстого “Війна і мир” “Війна і мир” – Російська національна епопея, у якій знайшов відображення національний характер російського народу в той момент, коли вирішувалася його історична доля. Л. Н. Толстой пропрацював над романом майже шість років: з 1863 по 1869 рр.. З самого початку роботи над твором увагу письменника привернули не тільки історичні події, а й приватна сімейне життя. […]...
- Епіграфи до тем про війну й героїзм Нещасна та країна, що має потребу в героях. Б. Брехт Немає людей сугубо біленьких або зовсім чорненьких; люди всі строкаті. Максим Горький Людина не для того створений, щоб терпіти поразки… Людини можна знищити, але його неможливо перемогти. Хемингуэй …Від людини залишаються тільки лише справи його. Максим Горький Дивися в далечіні – побачиш далечінь; дивися з […]...
- Прислів’я та приказки про військо, війну Терпи козак – отаманом будеш. Хочеш миру – готуйся до війни. Не хвались ідучи в бій, а хвались ідучи з бою. Береженого Бог береже, а козака шабля стереже. Куля хоч і мала, а повалить і слона. Рана від кулі глибока, а від шаблі широка. Одна куля по кістках, а десять по кущах. Хоробрий солдат – […]...
- Скорочено – МИ ЙДЕМО – ВАСИЛЬ ГОЛОБОРОДЬКО Ми йдемо по Україні: Від степів до гір, Від лісів до морів – Звідусіль виходимо на прадавні шляхи, І немає нам ліку. Ми чинимо волю наших прадідів, Де вони нас послали у путь, Щоб ми йшли нашою віковічною землею Із нашими багатолюдними містами, Із нашими тихомрійними селами, Із нашими золотоверхими церквами. Ми гордо йдемо шляхами […]...
- Твір про війну за творчістю А. Платонова Андрій Платонов почав писати дуже рано. Він ставиться до письменників зі славою, що розпалюється чим далі, тим більше. При житті його видавали дуже мало. Платонов писав у своїх статтях, оповіданнях, повістях, романах про усім: про важку працю робітників і селян, про інтелігенцію, про науку, про спорт, про фантастику, про будівельників міста, про Велику Вітчизняну війну. […]...
- Твір про війну по романі Васильєва “А зорі тут тихі…” Коли в мирне життя людей уривається війна, воно завжди приносить горе й нещастя в сім’ї, порушує звичний порядок речей. Російський народ випробував на собі тяготи багатьох війн, але ніколи не змінював голову перед ворогом і мужньо переносив всі негоди. Велика Вітчизняна війна, що затяглася на п’ять довгого років, стала теперішньою катастрофою для багатьох народів і […]...
- Ми йдемо скорочено – Василь Голобородько Ми йдемо по Україні: Від степів до гір, Від лісів до морів – Звідусіль виходимо на прадавні шляхи, І немає нам ліку. Ми чинимо волю наших прадідів, які нас послали у путь, щоб ми йшли нашою віковічною землею. Ми гордо йдемо шляхами України: Ви, які виглядаєте у вікна, як сусіди, Щоб подивитись на нас, гордо […]...
- Міркування на тему: Ніхто не любить війну по оповіданню “Доля людини” Але протягом тисячоріч люди страждали й гинули, губили інших, палили й ламали. Завоювати, заволодіти, винищити, прибрати до рук – все це народжувалося в жадібних розумах як у глибині століть, так і в наші дні. Одна сила зіштовхувалася з іншої. Одні нападали й грабували, інші захищали й намагалися зберегти. І під час цього протистояння кожний повинен […]...
- Про що ж думав Толстой, коли писав “Війну й мир” Переборовши першого розділу “Війни й миру” з їхньою французькою мовою, ми вже не відкладаємо книгу убік. Ми входимо в життя героїв, розділяємо її й не можемо від її відірватися. Але є сторінки, що змушують нас зупинятися й навіть нудьгувати, – на цих сторінках Толстої говорить про своє розуміння історії, викладає свою філософію війни й миру. […]...
- Текст твору про війну. Діма-партизан День минув спокійно. Змінювалися партизанські вартові. Прибіг Діма. – Фашисти вже до мосту спускаються! Всі кинулися на двір. Партизани побачили, як кілька вантажівок з фашистами під’їжджали до мосту. Перескочивши місток, машини забуксували. Це давало можливість партизанам підготуватися до відступу. Оборонятися самим партизанам проти такої сили не було сенсу. O – Відійти до лісу! – Наказав […]...
- Геть розмови про війну! – Волт Вітмен Геть розмови про війну! Геть розмови про війну! Геть і війну саму! Зникни назавжди з-перед очей моїх вражених, Видовище почорнілих знівечених трупів! Це розгнуздане пекло й потоки крові – вони для Диких тигрів та вовків із висунутими Язиками, а не для людей із розумом! Свій похід натомість починай, Індустріє! Виводь свої безстрашні армії, Техніко! Свої […]...
- Голобородько Ми йдемо Ми йдемо по Україні: Від степів до гір, Від лісів до морів – Зві, цусіль виходимо на прадавні шляхи, І немає нам ліку. Ми чинимо волю наших прадідів, які нас послали у путь, щоб ми йшли нашою віковічною землею. Ми гордо йдемо шляхами України: Ви, які виглядаєте у вікна, як сусіди, Щоб подивитись на нас, […]...
- Твір про війну на прикладі повістей закордонних авторів Зараз у багатьох країнах, у тому числі в Росії, піднялася нова хвиля поглибленого інтересу до другої світової війни й до періоду післявоєнного років. Книги “другої хвилі” військової Теми відзначені, як правило, підвищеним увагою до моральних і філолофсько-моральних питань. Їх відрізняє також більше відверте, безстрашне й більше деталізоване зображення тих важких днів. Тимчасова дистанція як би […]...
- Трагічний і гуманістичний пафос творів про Другу світову війну ЛІТЕРАТУРА ПРОТИ ВІЙНИ Трагічний і гуманістичний пафос творів про Другу світову війну На полях Другої світової війни загинули мільйони чоловіків і жінок. Вони могли б працювати, любити, народжувати дітей, радіти життю, але полягли в боях, не дійшовши до перемоги. Друга світова війна стала випробуваннням віри в людину, в прогрес. Смерть завжди несправедлива, але загибель мільйонів […]...
- Тема твору “У війні”, “про війну” і “на війні” Часто ЧУЄМО: “У війні”, “про війну”, “на війні”. Дивно: пропускаємо мимо вух не здригаємося, навіть не зупиняємося. Тому що ніколи? Або тому, що, “всі знаючи про війну, ми не знаємо тільки одного що це таке? Але ж Війна – це прежд усього смерть. Не взагалі смерть, а смерт конкретної людини. Необхідно остано витися й подумати: […]...
- Ми йдемо – ГОЛОБОРОДЬКО ВАСИЛЬ – МИ – УКРАЇНЦІ Скорочено Ми йдемо по Україні: від степів до гір, від лісів до морів – звідусіль виходимо на прадавні шляхи, І немає нам ліку. Ми чинимо волю наших прадідів, це вони нас послали у путь, щоб ми йшли нашою віковічною землею, із нашими багатолюдними містами, із нашими тихомрійними селами, Із нашими золотоверхими церквами. Ми гордо йдемо шляхами […]...