Патріотична та громадянська лірика І. Франка
У багатогранній творчій спадщині Івана Франка визначне місце належить його ліриці, що стала найбільшим досягненням українського поетичного слова після Шевченкового “Кобзаря”. Значна частина її належить до кращих надбань світової поезії. Лірика поета виросла на грунті тяжкого життя й боротьби українського народу за свої соціальні й національні права, її породило подвижницьке духовне життя великого художника слова. “В пісні лиш те живе, що життя дало”, – проголосив письменник на початку своєї літературної діяльності, і його
Героєм громадянської лірики Івана Франка стає людина-борець, що піднялася на боротьбу із гнобительським існуючим ладом. Класичними зразками політичної лірики є вірші І. Франка “Товаришам із тюрми”, “Гімн”, “Каменярі”, “Беркут”, “На суді”, “Viwere memento”, “Земле моя, всеплодющая мати” та інші. Це була поезія, сповнена передчуттям соціальної бурі, полум’яною вірою у світле майбутнє рідного народу.
З таких віршів склалася збірка “З вершин і низин”. Вона звучала як голос болю, гніву,
Для громадянської лірики І. Франка характерне тематичне багатство і жанрова різноманітність. Зміст поезій збірки наповнюють різні за характером почуття героя. Тут і заклики до боротьби “за добро, щастя й волю всіх”, і радість передчуття благодатної бурі в природі й суспільстві, і болючі роздуми над долею поневоленого люду, і мотиви смутку, скорботи, викликані народним горем.
Внутрішньою силою, яка об’єднує всі цикли збірки в єдине ціле, є ідея революції. Поет вважав своїм обов’язком підтримати дух народу в боротьбі за краще майбутнє. Саме ця думка є головною у програмному вірші “Гімн”.
Образ вічного революціонера сприймається як безсмертний дух народу, що не мириться з поневоленням і гнітом. Його незбориму силу не можуть подолати ані тортури, ані “тюремні царські мури”, ані вимуштруване військо. У вірші показано і соціальне середовище, де витає дух вічного революціонера:
Голос духа чути скрізь:
По курних хатах мужицьких,
По верстатах ремісницьких,
По місцях недолі й сліз.
Закінчується твір розгорнутим риторичним запитанням, що містить у собі й відповідь: нове життя неодмінно наступить.
Вірші І. Франка з циклу “Веснянки” (“Гріє сонечко”, “Гримить!”, “Земле моя, всеплодющая мати”, “Viwere memento”) творчо переосмислюють жанр народної пісні і підносять ідеї оновлення, віри в людський розум, “братерство всесвітнє”. Поет закликає передову інтелігенцію сіяти “думи вольнії”, “жадобу братолюбія” (“Гріє сонечко… “).
Тоді чарівниця-весна обов’язково змінить холодну й сувору зиму. “Тайна дрож пронимає народи”, змін чекають мільйони людей, які не хочуть жити по-старому (“Гримить!”). Основна думка твору – заклик до боротьби:
Гримить! Благодатна пора наступає,
Природу розкішная дрож пронимає,
Жде спрагла земля плодотворної зливи,
І вітер над нею гуляє бурхливий,
І з заходу темная хмара летить –
Гримить!
Образи хмар і грому тут набирають суспільно-алегоричного змісту. Це провісники революційної бурі, що принесе народові очікувану благодатну пору, оновить людське життя.
Про свій кровний зв’язок із народом І. Франко пише у вірші “Земле моя, всеплодющая мати”. Нестерпно боляче було дивитися йому на знедолених, темних, безправних людей, не вистачало сил у нерівній боротьбі. Тому він звертається до матінки-землі із синівським проханням:
Земле моя, всеплодющая мати,
Сили, що в твоїй живе глибині,
Краплю, щоб в бою сильніше стояти,
Дай і мені!
Пророчим словом поета-патріота є цикл поезій “Україна” із збірки “З вершин і низин”, до якого увійшли вірші “Моя любов”, “Не пора”, “Розвивайся ти, високий дубе”, “Ляхам”. Ці поезії пройняті ідеєю боротьби за національні та загальнолюдські ідеали. Вони закликають рвати кайдани соціального й національного гноблення.
Патріотичні вірші цього циклу забороняла царська цензура. Понад півстоліття не друкувалися вони і за радянських часів. Вірш “Не пора” закликає співвітчизників не бути слугами російських царів і польського панства.
Не пора, не пора, не пора
Москалеві й ляхові служить!
Нам пора для України жить.
Вірш “Сідоглавому”, за твердженням літературознавців, був адресований лідерові партії народовців Юліанові Романчуку, який у своїй статті “Смутна поява” звинувачував Франка у відсутності патріотизму. Відповідаючи на це безпідставне звинувачення, Франко вдається до антитези, протиставляючи свою любов до України фальшивій:
Бо твій патріотизм
Празнична одежина,
А мій – то труд важкий,
Горячка невдержима.
Ти любиш в ній князів,
Гетьмання панування, –
Мене ж болить її
Відвічнеє страждання.
В основі змісту кожної строфи вірша – розуміння патріотизму, два протилежні погляди на історію України.
Для лицемірного пана “сідоглавого” історія України – це історія панування князів та гетьманів, для поета-революціонера Франка – це історія страждання рідного народу, його боротьби за кращу долю.
І. Я. Франко був твердо переконаний, що кожна людина мусить виконувати свій громадянський обов’язок. І громадянська поезія митця – це своєрідний звіт ліричного героя перед суспільством і власним сумлінням, це заклик народу до боротьби за своє щастя й волю.
Related posts:
- Патріотична та громадянська лірика І. Франка Поетична спадщина Івана Франка досить різноманітна і за своїми темами, і за формами. Поезія була для нього вираженням громадсько-політичних ідеалів, зброєю боротьби проти експлуататорів, щоденником, який відображав роздуми поета про долю рідного народу. Своє життєве кредо Франко висловив у передмові до збірки “Із літ моєї молодості”: “…скрізь і завжди у мене була одна провідна думка […]...
- Громадянська лірика А. Ахматової А. Ахматова, поет величезного поетичного дару, піднесеного й трагічного, увійшла в російську літературу насамперед як співець кохання. Проте з плином часу – часу бур і потрясінь в долі Росії – її лірика, спочатку камерна, інтимно-сповідальна, знаходить висока громадянська звучання. Уже в роки першої світової війни в її творчість увійшли мотиви громадянськості, самопожертви, любові до Батьківщини. […]...
- Громадянська лірика Миколи Некрасова НЕКРАСОВ МИКОЛА (1821-1877(8)) Російський поетXIX ст. Перша поетична збірка М. Некрасова “Мрії і звуки” (1840) майже нікому з поціновувачів новинок літератури не дістався. Тираж книги, де замість прізвища були дві букви “Н. Н.”, викупив сам автор і… знищив – не витримав шквалу критики. Тільки через п’ять років Некрасов зважився прочитати найвідомішому літературну критику В. Бєлінському […]...
- Громадянська лірика Громадянська лірика – умовна назва ліричних творів, в яких актуалізуються соціальні та національні мотиви. Однак вона не складає окремої групи. Г. л. присутня й у вірші-пейзажі (у вірші “Садок вишневий коло хати” Т. Шевченка мовиться не лише про ідилічний вечір, а й про родину як одну з основ гармонії світобуття), в інтимних поезіях (у відомих […]...
- Поетична творчість Івана Франка Поетична творчість І. Франка – видатне явище в українській літературі. Вона вражає обширом та глибиною зображення життя й душі народу. У багатогранній творчій спадщині Івана Франка визначне місце належить його ліриці, що стала найбільшим досягненням українського поетичного слова після Шевченкового “Кобзаря”. Значна частина її належить до кращих надбань світової поезії. Лірика поета виросла на грунті […]...
- “Лірика І. Франка” В українську літературу Іван Франко увійшов як видатний публіцист, філософ, драматург, прозаїк і лірик. Його поетична спадщина настільки різноманітна, що стислою характеристикою охопити її неможливо. Лірична творчість І. Франка – це зброя боротьби проти ворогів трудового народу, вияв громадських і політичних ідеалів, своєрідний світ, який відбивав його думки про долю трудящого народу, філософські роздуми і […]...
- “Лиш боротись значить жити…” (За поезією Франка) Громадянська поезія митця – це застигла стихія, буря, вир життя того часу. Читаючи збірки “З вершин і низин”, “Мій Ізмарагд”, “З днів журби”, ми відчуваємо, як поступово ця стихія оживає, підхоплює і заносить нас у саме вогнище подій позаминулого століття. Ліричний герой цих збірок мас активну, життєствердну позицію, він оптиміст: Я буду жити, бо я […]...
- Твір на тему: “Лірика І. Франка” В українську літературу Іван Франко увійшов як видатний публіцист, філософ, драматург, прозаїк і лірик. Його поетична спадщина настільки різноманітна, що стислою характеристикою охопити її неможливо. Лірична творчість І. Франка – це зброя боротьби проти ворогів трудового народу, вияв громадських і політичних ідеалів, своєрідний світ, який відбивав його думки про долю трудящого народу, філософські роздуми і […]...
- Патріотична лірика Пушкіна Чи не центральне місце у Творчості Пушкіна займає патріотична тема. Батьківщина для поета – це не тільки його рідні, друзі, знайомі; батьківщина – це весь російський народ. Із самого раннього дитинства Пушкіну були знайомі тяготи простої людини, його пригноблене, безправне положення. Цьому сприяли й оповідання няньки, Орисі Родіонівни, і довге времяпрепровождение із двірським “дядьком” Микитою […]...
- Волелюбна й патріотична лірика А. С. Пушкіна Пушкін сформувався як особистість і як поет на початку XIX століття. Його творчість відбивала всі віяння й всі тенденції того часу. Що являла собою Росія того років? Після війни 1812 року, коли російська зброя принесла волю народам Європи, у Росії з’явилася покоління молодих, енергійних, волелюбних людей, дворян, що поставили собі ціль – змінити самодержавні й […]...
- “Громадянська позиція людини як один із проявів духовності за твором Івана Франка “Іван Вишенський” Нерідко нам доводиться чути з засобів масової інформації та від просто мудрих людей інформацію про те, що важливе місце в житті кожної людини займає духовність. Багато хто розуміє духовність як виключно релігійну категорію і поняття. Однак, насправді, це не зовсім вірно. Як видається особисто мені, духовність проявляється і по-іншому. Кажучи загалом, духовність людини – це […]...
- Патріотична лірика М. Ю. Лермонтова Вам не видать таких боїв!.. Носилися прапори, як тіні, У димі вогонь блищав… М. Лермонтов Коли по закінченні юнкерської школи М. Ю. Лермонтов був спрямований служити корнетом у лейб-гвардії гусарський полк і вперше з’явився перед бабусею в офіцерській формі, вона замовила художникові Ф. О. Вудкину його парадний портрет. З полотна пильним поглядом дивиться на нас […]...
- Провідні мотиви лірики І. Франка “Золоте зерно” ідей у поезіях І. Франка Я син народа, Що вгору йде, хоч був запертий в льох. Мій поклик: праця, щастя і свобода, Я є мужик, пролог, не епілог. І. Я. Франко Іван Якович Франко – письменник, громадський діяч, учений, філософ, літературознавець, критик і теоретик літератури. Але з особливим захопленням ми говоримо про його літературний доробок. Не можна залишатися байдужим, читаючи […]...
- Співзвучність поезії Івана Франка з народнопісенною творчістю (2) Співзвучність поезії Івана Франка з народнопісенною творчістю У древнім Львові Чи в Криворівні Пісні Франкові, Слова чарівні. / О. Ющенко / Протягом віків пісня живе серед людей, поруч з людьми. То весела, то сумна, то мужня, то лагідна, вона супроводжує нас протягом життя. Це дуже добре знав Іван Франко – пісні сильно вплинули на його […]...
- Тема твору: Доля рідного краю й українського народу в поезії Івана Франка “Скрізь і завжди у мене була одна провідна думка – служити інтересам мого рідного народу…”, – писав Іван Франко наприкінці свого життя. З великою емоційною силою це твердження втілене в численних його поезіях. Роздуми про долю Батьківщини та українського народу є постійною темою поетичних творів Франка. (Народе мій… Твоїм будущим душу я тривожу…). Рідна земля […]...
- Ідейна спільність громадянської лірики П. Грабовського та І. Франка Серед борців за волю, за краще майбутнє нашого народу стоять і імена українських письменників XIX століття, серед них Іван Франко і Павло Грабовський, великий Каменяр і поет Грабовський, які закликали, незважаючи ні на що, йти вперед, “лупати скалу” самодержавства, служити справі звільнення від пут капіталізму – і в цьому ідейна спільність їх лірики. Обох великих […]...
- Співзвучність поезії Івана Франка з народною піснею Франко як митець передусім – поет. Саме в поезії він найяскравіше самовиразився як художник, як мислитель, як людська особистість незвичайної емоційності, якій властиві повна гама почуттів: і надія, і зневіра, і ненависть. Його поезії притаманні сміливість думки, культура мислення, чистота почуттів, високі естетичні ідеали. Одна із пристрастей Франка – збирання усної народної творчості: прислів’їв, приповідок, […]...
- Патріотична нота в поезії В. Самійленка Володимир Самійленко ввійшов в українську літературу як усебічно обдарований автор. Він відомий як драматург, перекладач, фейлетоніст, сатирик, а також як талановитий лірик. Самійленка оточувала плеяда великих сучасників – Іван Франко, Павло Грабовський, Леся Українка, але й на цьому тлі Володимир Самійленко виглядає непересічно й цікаво. У центрі інтересів Самійленка – Україна та її стражденний народ. […]...
- Іван Франко – трибун народний. Життя та доля письменника Франка Іван Франко – трибун народний. Життя та доля письменника Франка I. І. Франко – легендарний Каменяр. (Геніальний поет, видатний прозаїк і драматург, критик, публіцист і літературознавець, фольклорист і етнограф, перекладач. Видатний громадський діяч, борець за волю народу.) II. І. Франко – син сільського коваля. 1. “Правдива іскра Прометея злетіла з батькового ковадла… ” (І. Франко […]...
- Громадянська війна в українській новелі 1920-1930-х років (за творами Миколи Хвильового, Григорія Косинки, Юрія Яновського) I. Ю. Яновсьсий, М. Хвильовий, Г. Косинка – визначні українські новелісти двадцятого століття, що відтворили жахливі сторінки історії України. II. Громадянська війна у творчості письменників: 1. Юрій Яновський і його роман “Вершники” (знехтування батьківського заповіту, братовбивство, бездушний фанатизм). 2. Новела Миколи Хвильового “Мати” (війна перекручує долі родини, брати – “найлютіші вороги”, мати “розривається між ними”). […]...
- Поет і час (громадянська позиція лірики Павла Тичини) Поет і час (громадянська позиція лірики Павла Тичини) У бурхливе море революційних подій П. Тичина увійшов справжнім поетичним шедевром – історико-філософською поемою “Золотий гомін”, що сповнена пафосом національного відродження. Її назва закарбувалась у свідомість України символом волі й пробудження нації. Мені вона здається своєрідною ораторією, яка проголошує ідею вічності українського народу, його духовної міці. У […]...
- Мотиви лірики І. Франка Серед титанів духу українського народу, стовпів його національної культури одне з чільних місць по праву посідає великий письменник Іван Якович Франко. Нестримна жага митця охопити й пізнати світ в усіх його проявах спонукала невтомного правдолюба до постійного пошуку, результатом якого стали унікальні за силою і філософською глибиною статті, дослідження, літературні твори. Проте чи не найвище […]...
- Співзвучність поезії І. Я. Франка з народнопісенною творчістю Франко як митець в першу чергу – поет. Спів поезії Івана Франка найяскравіше самовиразився як художник, як мислитель, як людська особистість незвичайної емоційності, якій властиві повна гама почуттів: і надія і зневіра, і любов, і ненависть. Для його поезії притаманні сміливість думки; культура мислення чистота почуттів, високі естетичні ідеали. Одна із пристрастей Франка – збирання […]...
- Національно-патріотична спрямованість “Енеїди” І. Котляревського Національно-патріотична спрямованість “Енеїди” І. Котляревського I. Історична епоха, в яку жив і працював І. Котляревський (кінець XVIII століття, скасування Січі, часи неволі, соціальний і національний гніт, гальмування духовного розвитку народу). II. “Енеїда” І. Котляревського – життєстверджуюча, гумористична розповідь про українське козацтво. 1. Пройняття твору національним духом і колоритом (запозичення у Вергілія теми про пригоди Енея […]...
- Патріотична тема у творчості В. Стуса 15 листопада 1989 року з Києва до Пермі вилетіла група людей, щоб перевезти на Україну останки Олекси Тихого, Юрія Литвина і Василя Стуса (1938-1985), закатованих у таборі смерті в с. Кучино. А розпочалося все для В. Стуса 4 вересня 1965 р., коли він у київському кінотеатрі “Україна” після перегляду фільму С. Параджанова “Тіні забутих предків” […]...
- Образ Мойсея в однойменній поемі І. Франка Образ Мойсея в однойменній поемі І. Франка I. Поема І. Франка “Мойсей” – вершина поетичної творчості поета. (Це глибокий філософський твір про взаємини вождя і народу на шляху боротьби за кращу долю.) II. Образ Мойсея. 1. Мойсей – єврейський пророк. (Він вів свій народ з єгипетської неволі сорок років через важкі випробування до нової Батьківщини […]...
- Провідні мотиви лірики Франка Іван Якович Франко – письменник, громадський діяч, учений, філософ, літературознавець, критик і теоретик літератури. Але з особливим захопленням ми говоримо про його літературний доробок. Не можна залишатися байдужим, читаючи його вірші зі збірок “З вершин і низин”, “Мій Ізмарагд”, “Із днів журби”, “Зів’яле листя”. Збірка “З вершин і низин” увібрала в себе найкращі вірші, присвячені […]...
- Відповіді до теми: творчість Івана Франка 1. Розкажіть про студентські роки І. Франка. До Львівського університету Франко їхав з глибокими знаннями, відмінними оцінками і значним творчим доробком. Із завзяттям почав він навчання, але схоластична офіційна наука не задовольняла його. Юнак займається самоосвітою. Протягом 1876–1877 років Франко прочитав багато літератури. Як зазначає літературознавець У. Басс, “…уже в цей час на Галичині не […]...
- Громадянська війна в українській новелі 1920-1930-х років Темі громадянської війни велику увагу в своїй творчості приділили такі новелісти, як Юрій Яновський (роман у новелах “Вершники”). Микола Хвильовий (“Я (Романтика)”, “Мати”), Григорій Косинка (“На золотих богів”, “Фавор”). Автори змалювали жахливу картину тогочасної дійсності, коли люди однієї наші вбивали один одного. Дехто вмирав у битві з ворожою армією, а дехто – від кулі чекіста […]...
- Боротьба І. Франка за єдину українську літературну мову Боротьба І. Франка за єдину українську літературну мову Комплекс питань щодо мови й нації в аспекті світобачення Франка розглядаємо на тлі тих національно-мовленевих процесів, що були характерні для України наприкінці XIX ст. На початку літературної діяльності Франка у Східній Україні вже було закладено міцні основи української літературної мови. У Галичині ж точилася “азбучна війна” між […]...
- Іронічні думки щодо псевдопатріотизму (за поезією В. Самійленка “На печі (українська патріотична дума)”) I. Сатирична іронія вірша. (Саме гумор і сатиру обрав В. Самійленко, щоб підштовхнути читача до роздумів про справжній патріотизм, чесність, самовідданість, порядність та лицемірство, пристосуванство людини.) II. Хто вони, ура-патріоти? (Ще давні мудреці стверджували, що справжній патріот той, хто здатен віддати своє життя заради батьківщини. Існують ще два типи громадян: ура-патріоти і не-патріоти. Перші люблять […]...
- Громадянська позиція П. Куліша: “народник без народу, елітист без еліти, літератор без літератури, політик без політичного діяння… “ Вислів, що його винесено у заголовок твору, належить Юрію Шереху, якому ми завдячуємо багатьма мовознавчими і літературознавчими працями. Чи справді був Пантелеймон Куліш “народником без народу, елітистом без еліти… “? Це суперечливе питання. Проте упевнено можна сказати, що громадянські та мистецькі погляди письменника були доволі неоднозначними. Свою ранню діяльність П. Куліш розпочав не тільки з […]...
- Доля рідного краю й українського народу в поезії Івана Франка Доля рідного краю й українського народу в поезії Івана Франка. Вболівання за долю рідного краю і. Франко виніс ще з батьківської кузні, яка була його першим “університетом”. “На лні моїх спогадів, – згадував він потім, – і досі горить маленький, але міцний вогонь. Це огонь із кузні мого батька. І мені здається, що запас його […]...
- Життєвий і творчий подвиг Івана Франка Життєвий і творчий подвиг Івана Франка. Є поети осені і є співці весни. Є письменники, що пишуть для дітей, інші – для молоді, ще інші – для дорослого читача. Наш Іван Франко (1856-1916) глибинно збагнув світ дитини, найніжніші тремтіння серця юнака і юнки, затамовані переживання зрілої людини. Іван Франко є письменником усіх пір року і […]...
- ” Зв’язок творчості Івана Франка із народною лірикою” Зв’язок творчості Івана Яковича Франка із народною лірикою, народнопісенною творчістю величезний. Розглянемо це на прикладах. До народної пісні й формою вірша, й пестливою лексикою, і деякими образами подібний вірш “Ой ти, дівчино, з горіха зерня..”. У центрі композиції твору контрастне зіставлення, через яке поет розкриває біль нерозділеного кохання юнака, змальовує красу дівчини та її вдачу. […]...
- Національна спрямованість поезії Франка Несподіваним і парадоксальним може здатися на перший погляд те, що Іван Франко, один з найбільших геніїв, патріотів України, який усе своє життя присвятив рідному народові, назвав його у вступі до поеми “Мойсей” безпорадним, розгубленим. Сумно читати ці рядки: Народе мій, замучений, розбитий, Мов паралітик той на роздоріжжі, Людським презирством, ніби струпом вкритий! Це згусток пекучого […]...
- Піч як образ місця в суспільстві для псевдопатріота (за віршем В. Самійленка “На печі (Українська патріотична дума)” Художня література – багатогранна і всеохоплююча, бо торкається всіх аспектів людського життя. Поетичне слово багато важить, воно є найкоротшою стежиною до людських сердець. Особливо це стосується громадянської лірики і, звичайно, сатири. Поезія Володимира Самійленка “На печі” висміює псевдопатріотів, котрі, перебуваючи осторонь політичного і суспільного життя, на словах декларують свою любов до Батьківщини, не зробивши задля […]...
- Нев’януча природність інтимної лірики Івана Франка Нев’януча природність інтимної лірики Івана Франка Вона так гарно, сяє так Святою, чистою красою, І на лиці яріє знак Любові, щирості, спокою. / І. Франко / Іван Франко належить до найвидатніших українських письменників дожовтневого періоду. Історія літератури знає небагато письменників, чиє життя і творчість були б так тісно пов’язані з життям народу, так глибоко відображали […]...
- Актуальність вибору Івана Вишенського в наш час (за поемою І. Франка “Іван Вишенський”) Актуальність вибору Івана Вишенського в наш час (за поемою І. Франка “Іван Вишенський”) Коли читаєш поему Івана Франка “Іван Вишенський”, то відчуваєш, що кожний рядок, кожне її слово звернене до нас сьогоднішніх. Афонський чернець надзвичайною силою свого красномовства став на захист українства, виступив проти нищення народу, його віри і мови. І це був його вибір, […]...
- Роздуми Івана Франка над долею рідного краю (за поемою “Мойсей”) Поема “Мойсей” – філософський твір про майбутнє українського народу, про могутні сили мас. Це твір, у якому Франко осмислює історичну долю українського народу, трагічний шлях його розвитку. І. Франко написав поему в період першої революції 1905 року, піднявши важливі проблеми, якими жило українське селянство. Тема та ідея тексту визначена у пролозі. Поет висловлює жаль з […]...