Головна ⇒ 📌Бібліотека ⇒ Павло Грабовський – Веснянки
Павло Грабовський – Веснянки
ВЕСНЯНКИ І Зійшли сніги, шумить вода, Весною повіва; Земля квіточки викида, Буяє травка молода; Все мертве ожива.
Веселе сонечко блистить, Проміння щердо ллє; Гайок привітно шелестить, Неначе кличе пригостить; Струмочок виграє.
Сіяють злотом небеса, Витьохкують пташки… А груди думонька стиса: Ховає зверхня ця краса Смердючі болячки. II
Знову, ластівочко-серце, Ти вернулась, знов звила В нас під хатою кубельце… Заспівай же, де була? Розкажи: чи й там, як тута, Пекло скрізь – ні верть, ні круть: Люди носять рабські пута, У чужій кормизі
Крук недолі над всім кружить, А соборйще панів, Знавіснівши, гірко тужить, Що, бач, мало кайданів? Розкажи: чи й там, як тута, Замість праці все слова; Люд бездольний в пітьмі плута, На наймитів упова? III Сумно заспівала Ластівочка люба На питання ті: – Скільки світа знала,
Скрізь панує згуба, Люд – узаперті. Мість 1 любові – злоба; Брат піднявсь на брата, Душить за шматок,
Та ніде пригноба Не справляє свята, Як-от ваш куток! Ніде розбратання Посеред громади Не було, як тут. Ниці2 почування, Продажність
Бийте, рвіть кайдани, Доки дух не вмер! – З отим словом втіхи Пісенька зніміла, В небі віддалась.
У блакить з-під стріхи Ластівочка мила Пурхнула-знялась. IV
Правду мовила пташина; Чи на добре ж, чи дарма? Перед нами – домовина, Сором вічного ярма.
Промінь згас над рідним краєм; А ми, скільки кожен зміг, У провалля себе пхаєм, Грунт пускаємо з-під ніг. Та не пізно: є поправа, Певен я – минеться все;
Ще заблисне наша слава, Праця вгору піднесе. Тільки треба сил та труду, Щоб не згинути цілком, Не стогнать до віку-суду Під вельможним канчуком. V Годі ж нудитись, складаючи руки;
Кличе робітників рідна земля… Віра, впотужнена словом науки, Хай нас міцніш окриля! Більше уваги до власного горя, Більше любові до люду свого! Близько – загибель… зника наша зоря… Чого ж нам ждати, чого?
VI Розцвітайся ти, веснонько красна, Духом творчості все онови; У нарузі країна нещасна…
З муки-смерті її відживи! Розворуш наші груди холодні, Запали в них притухлий огонь, Щоб рятунок знайшли ми з безодні, Не стояли в борні осторонь! Одігнала надовго ти хвижі, Розбудила надії та сни. Баглаї 3 – ці воріженьки хижі, Так послизнуть нехай і вони!
Розцвітайся та нас із могили До живого життя підведи, Щоб ми очі на себе розкрили; Світлі думи в душі відроди! ‘ Мість – замість. 2 Ниці – підлі, негідні.
3 Баглаї – неробство, лінощі.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)Related posts:
- Павло Грабовський – Я не співець чудовної природи Я НЕ СПІВЕЦЬ ЧУДОВНОЇ ПРИРОДИ Я не співець чудовної природи З холодною байдужістю її; З ума не йдуть знедолені народи, – Їм я віддав усі чуття мої. Серед ясних, золочених просторів Я бачу люд без житнього шматка… Блакить… пташки… з-під соловйових хорів, Мов ніж, вража скрізь стогін мужика. Нехай кругом розумний лад та втіха, – […]...
- Павло Грабовський – Трудівниця ТРУДIВНИЦЯ Хмуро дивилася школа, В бовдурі глухо гуло, Вітер вривався зокола, Сумно в хатині було. Мертва трудівниця-пані Біла, як віск, на столі Там почивала, заранні Збувшися скорбів землі. Рук і на час не складала, Щиро кохала діток, Листу якогось-то ждала,- Тільки і знав наш куток. За день одсунула книжку, За день не стала робить, Як […]...
- Значення творчості – Павло Арсенович Грабовський Павло Арсенович Грабовський (1864-1902 pp.) Значення творчості П. Грабовський – поет переважно малих форм, майстер короткого, стислого, але повного глибокого почуття і думки ліричного вірша. Лірика його щира, натхненна. Все, про що пише поет, він сам пережив, переболів. У поезії Грабовського нема вишуканих, прикрашених образів, розрахованих на ефект. Грабовський бачив у житті, у суспільстві класові […]...
- Павло Грабовський – лірик і громадянин Павло Арсенович Грабовський прожив усього тридцять вісім років, з них двадцять літ поневірявся в засланні, перебував у холодних тюрмах під наглядом царських посіпак. Але ніщо його не зламало. Не перестаєш захоплюватись цільністю й стійкістю революційних переконань письменника, його працьовитістю і надзвичайною порядністю. Твори Грабовського пройняті високими помислами, які тлумачаться просто: митець повинен служити своєму народові. […]...
- Павло Грабовський – Уперед УПЕРЕД Уперед за край рідний та волю, За окутий, пригноблений люд, Хоч нічого не знайдеш, крім болю, Хоч нас жде невіддячений труд! Уперед проти зла однодумно! Розрослася ворожа юрба. Не гадаймо прожити безсумно, Бо життя – неминуча борба. Уперед, хто не хоче конати, Статись трупом гнилим живучи! Сміле слово – то наші гармати, Світлі вчинки […]...
- Своєрідність лірики П. Грабовського ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Павло Арсенович Грабовський прожив усього тридцять вісім років, з них двадцять літ поневірявся в засланні, перебував у холодних тюрмах під наглядом царських посіпак. Але ніщо його не зламало. Не перестаєш захоплюватись цільністю й стійкістю революційних переконань письменника, його працьовитістю і надзвичайною порядністю. Твори Грабовського пройняті високими помислами, які тлумачаться […]...
- Павло Грабовський – Лист до Грінченка Тобольськ, 6 сiчкя 1901 року З новим роком, дорогий брате! Бажаю Вам більш світлих надій на нашу рідну будущину, ніж досі, і тих самих сил, які Ви для неї до сього часу покладали. Багато де в чому я б, може, не згодився з Вами, але високо ціню і шаную Вашу корисну безупинну працю і дуже […]...
- Образ жінки-трудівниці у поезії П. Грабовського – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ Й Павло Грабовський – один з поетів-борців, який важкою ціною здобув право вчити українське суспільство громадянських чеснот. Це право він отримав через свою принциповість і страждання за світлі ідеали людства. У своїй творчості поет правдиво зображував горе й біль людей, змальовував образи скривджених і знедолених. Дуже добре знав Павло Грабовський життя жінки з низів сучасного […]...
- Павло Грабовський – співець трудового народу Я не співець чудовної природи З холодною байдужістю її. З ума не йдуть знедолені народи, Їм я віддав усі чуття мої. Слова ці належать відомому українському поетові, революціонеру-демократу, співцю трудового народу П. Грабовському. Уся суспільно-політична діяльність і творчість поета нерозривно пов’язані з життям трудящих, їх думи і прагнення становили ідейну основу творчості поета, були її […]...
- Поетичні ідеали П. Грабовського ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Кажуть, скільки людей, стільки й думок, стільки точок зору. Кожна людина формує протягом життя свої ідеали, якими живе, до яких прагне. Що таке ідеал у розумінні різних людей? Дехто думає, що ідеал – це та мета, яку людина ставить собі один раз у житті і потім намагається її досягти. […]...
- Творчість – Павло Арсенович Грабовський Павло Арсенович Грабовський (1864-1902 pp.) Творчість Із 38 років життя П. Грабовський 20 років провів у неволі – тюрмах, таборах, на засланнях. Відірваний від рідного краю, фізично недужий, часто доведений до відчаю, поет все ж зумів зберегти віру у праве діло борця за кращу прийдешність України. Він ні на хвилину не полишав своєї письменницької праці, […]...
- Мотиви поезії Павла Грабовського ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Украйно! Осяяна сонцем, прославлена трудом, піснею возвеличена, гарячою любов’ю зігріта! Мов та орлиця, народжена для сміливого польоту, билася ти в тяжких муках. Але в жорстокій багатовіковій борні за кращу долю свого народу, своєї культури ти була не сама. Допомагали тобі твої славні сини, серед яких я хочу виділити Павла […]...
- ГРАБОВСЬКИЙ ПАВЛО Павло Арсенович Грабовський – український поет-революціонер, публіцист і критик, перекладач з багатьох мов світу. Народився П. Грабовький в селі Пушкарному Охтирського повіту Харківської губернії (тепер село Грабовське Краснопільського району Сумської області) 11 вересня 1864 року в родині Арсена і Ксенії Грабовських. Він був другою дитиною в сім’ї. Батько був паламарем у слободі, занедужав на сухоти […]...
- Зображення борців за народну волю в поезії П. Грабовського ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Мабуть, не вимолила мати долі своєму синові, не змогла захистити свою розумну дитину від жорстокої дійсності. А може, це доля сама його вибрала, щоб повести на жертовний вогонь за страждання народу, за приниження, зневагу? І юнак сміливо став на цю стежину, бо інакше він не зміг би жити. Життєва […]...
- Грабовський Павло – Біографія Павло Арсенович Грабовський народився 11 вересня 1864р. у с. Пушкарне на Харківщині в бідній сім’ї паламаря. Вчився в Охтирській бурсі (1874 – 1879) та Харківській духовній семінарії, де самотужки грунтовно знайомився з художньою класикою, таємно виявляв велике зацікавлення політичною літературою, тягнувся до обговорення актуальних суспільних проблем. За зв’язки з харківським гуртком народницької організації “Чорний переділ”, […]...
- Грабовський Павло Арсенович Павло Арсенович Грабовський народився 11 вересня 1864 р. в селі Пушкарному на Сумщині в родині паламаря. Батько помер рано, тому сім’я перебувала у постійній скруті. Коли хлопцеві виповнилося 10 років, він розпочав навчання в Охтирській бурсі. Багато читав, особливо захоплюючись “Кобзарем” Т. Шевченка. Через п’ять років, закінчивши бурсу, П. Грабовський вступив до Харківської семінарії, з […]...
- Біографія – Павло Арсенович Грабовський Павло Арсенович Грабовський (1864-1902 pp.) Біографія Народився П. А. Грабовський 11 вересня 1864 р. в селі Пушкарному, Охтирського повіту, Харківської губернії, в бідній родині паламаря. Батько помер у молодому віці, залишивши п’ятьох дітей. Становище родини ще більше погіршилось. Павло навчався спочатку в церковно-парафіянській школі, у десятирічному віці став учнем Охтирської бурси, котра, як зазначував сам […]...
- Твір на тему – Павло Грабовський Рученьки терпнуть, злипаються віченьки… Боже! Чи довго тягти? З раннього ранку до піздньої ніченьки Голкою денно верти… П. Грабовський “Швачка” Павло Арсенович Грабовський – видатний український письменник, чиї твори зачаровують непідробною щирістю та справжністю. Він народився 11 вересня 1864 р. в с. Пушкарному (Харківщина) в бідній родині паламаря. Освіту здобував в Охтирській бурсі та в […]...
- ПАВЛО АРСЕНОВИЧ ГРАБОВСЬКИЙ (1864-1902) Народився П. А. Грабовський 11 вересня 1864 р. в селі Пушкарному, Охтирського повіту, Харківської губернії, в бідній родині паламаря. Батько помер у молодому віці, залишивши п’ятьох дітей. Становище родини ще більше погіршилось. Павло навчався спочатку в церковно-парафіянській школі, у десятирічному віці став Учнем Охтирської бурси, котра, як позначував сам в автобіографії, нічого йому не дала. […]...
- Важкі думки трудівниці-швачки (за віршем “Швачка”) – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ Й (за віршем “Швачка”) П. Грабовський все життя відчував народний біль глибше, ніж особистий. Саме тому в його поезії так правдиво зображені трудівники. У вірші “Швачка” поет змальовує важку долю жінки, яка змушена шиттям заробляти собі на життя. Рученьки терпнуть, злипаються віченьки… Боже, чи довго тягти? З раннього ранку до пізньої ніченьки Голкою денно верти. […]...
- Поетичне відтворення картин природи у вірші “Сон” – ІІ варіант – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ Й II варіант Павло Арсенович Грабовський народився у 1864 році і прожив усього тридцять вісім років. Він у вісімнадцять років був виключений з семінарії та заарештований за зв’язки з народницьким рухом. Довгих двадцять років, до самої смерті, поет поневірявся по тюрмах Сибіру. Поезії П. Грабовського І. Франко назвав “криком болю і туги за рідною Україною”, […]...
- Поетичне відтворення картин природи у вірші “Сон” – І варіант – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ Й І варіант Двадцятичотирьохрічним юнаком Павло Грабовський був засланий до Східного Сибіру за те, що у своїх творах виражав народницькі ідеї, засуджував зло і насильство, заступався за бідних і нещасних. Умови існування в тюрмі нестерпні. Думки поета линуть на Батьківщину. Зелений гай, пахуче поле В тюрмі приснилися мені, – Скрикує душа юнака, страждаючи від туги […]...
- ВЕСНА ЛЕДАЧОГО НЕ ЛЮБИТЬ (веснянки) Веснянки (гаївки, ягівки, гагілки) співаються під час Великодніх свят. У веснянках та гаївках найбільше з-поміж обрядових піснях увиразнюється старовинний хороводний та ігровий характер. Головним мотивом цих творів (окрім кохання, звичайно) є закликання весни та пробудження природи. Тому вони сповнені бадьорого настрою й енергії, найсвітліших сподівань і надій. Співають їх від ранньої весни і аж до […]...
- “КРИВИЙ ТАНЕЦЬ” – ПІСНІ ВЕСНЯНОГО ЦИКЛУ ВЕСНЯНКИ Українська література 6 клас – Л. Т. Коваленко ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВІ ПІСНІ ПІСНІ ВЕСНЯНОГО ЦИКЛУ ВЕСНЯНКИ “КРИВИЙ ТАНЕЦЬ” Один із найдавніших хороводів – “Кривий танець” – дійшов до наших днів. Ним майже завжди розпочиналися весняні ігри. Учасницями хороводу були дівчата, які, узявшись за руки, бігали між трьома кілками, застромленими в землю, […]...
- ОЙ ВЕСНА, ВЕСНА – ДНЕМ КРАСНА – ПІСНІ ВЕСНЯНОГО ЦИКЛУ ВЕСНЯНКИ Українська література 6 клас – Л. Т. Коваленко ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВІ ПІСНІ ПІСНІ ВЕСНЯНОГО ЦИКЛУ ВЕСНЯНКИ ОЙ ВЕСНА, ВЕСНА – ДНЕМ КРАСНА Ой весна, весна – днем красна, Що ж ти, весно, принесла? – Принесла я вам літечко, Ще й рожевую квіточку, Хай вродиться житечко, Ще й озимая пшениця, І усякая […]...
- Веснянки – Веснянки ВЕСНЯНКИ1 Коли починали танути сніги й наставала тепла пора, виконувалися обряди зустрічі весни. Мета цих обрядів – прискорити її прихід. Настання весни після зими люди розуміли як боротьбу двох сил – холоду й тепла. Щоб допомогти весні подолати свою супротивницю, вони спалювали або топили в річці солом’яне опудало зими, по вулицях і в полі носили […]...
- Павло Тичина – Дух народів горить Дух народів горить, дух народів – “мов жрець”. Тільки в нас як було: ті ж раби, ті ж підгінчі… О прийдіть же, прийдіть, Маккавея мечі! Спалахніте, вогні Леонардо да Вінчі! Наша кров на полях, на полях на чужих. Наша кров, мов душа самогубця голосить. Заспокойте ж її, заспокойте скоріш. Чи ви й досі не вчули, […]...
- Весняночка-паляночка – веснянки “Весняночко-паняночко, Де ти зимувала?” – “Зимувала у садочку, На колочку пряла, Пряла на колочку – Горобцю на сорочку. Що виведу нитку – Горобцю на свитку, Що виведу другу – Горобцю на пугу, Що позоставались кунці – Горобцю на штанці”. – “Весняночко-паняночко, Де ти зимувала?” – “У садочку на пеньочку Пряла на сорочку. А ворони оснують, […]...
- Що ж ти нам, весна, принесла – Веснянки Що ж ти нам, весна, принесла… Ой весна, весна, ти красна, Що ж ти нам, весна, принесла? Та принесла я вам літечко, Щоб родилося житечко Ще й червонії квіточки, Щоб, квітчалися дівочки. Пісеньки співали, В решето складали, Повісили решето на вербі; Як налинули лебеді Та звалили решето додолу, Час вам, дівчата, додому, Мішайте свиням полову. […]...
- Женчичок-бренчичок – веснянки Женчичок-бренчичок вилітає, Високо ніженьку підіймає. Якби-то набито, ніженьку пробито, В зеленім лугу бери собі другу! Ой до схід сонечка женчик схопивсь, Росою чистою женчик умивсь. Зелене житечко в полі він жав, З ранку до вечора не спочивав. Ой по ланочку він весь день ходив, Грудою гострою ніжку пробив. Хоч стерня колеться, ніжка болить, Спати не […]...
- ПІСНІ ВЕСНЯНОГО ЦИКЛУ ВЕСНЯНКИ Українська література 6 клас – Л. Т. Коваленко ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВІ ПІСНІ ПІСНІ ВЕСНЯНОГО ЦИКЛУ ВЕСНЯНКИ Календарно-обрядові пісні почнемо вивчати з веснянок. Ти здивуєшся: чому не з пісень зимового циклу, адже зимові свят а відкривають у січні новий рік? Річ у тім, що з прадавніх часів до XV століття наші предки […]...
- Павло Глазовий – Мова величава МОВА ВЕЛИЧАВА Якщо в нашій безталанній мові Набереться двісті тисяч слів, То за кожне українське слово Вже поклали сто голів… Нашу мову величаву Чуємо не всюди. І не мова винна в цьому – Винуваті люди. Не вживеться щира мова З кволими рабами, В яких думка на припоні, Язик за зубами. У чиновницьких чуланах, Де столи […]...
- Веснянки – КАЛЕНДАРНО ОБРЯДОВІ ПІСНІ Українська література 6 клас КАЛЕНДАРНО ОБРЯДОВІ ПІСНІ Веснянки Подумаймо ралом Яка пора року тобі подобається найбільше і чому? Чим особлива весна? Що або хто її провіщає? Наші предки вірили, що птахи приносять її на крилах. Довідайся, які птахи Прилітають із вирію найпершими. Згадай відомі тобі найперші весняні квіти. Колись давно в Україні в березні – […]...
- Іван Франко – Веснянки ВЕСНЯНКИ * * * Розвивайся, лозо, борзо 4, Зелена дiброво! Оживає помертвiла Природа наново. Оживає, розриває Пута зимовiї, Обновляєсь в свiжi сили Й свiжiї надiї. Зеленiйся, рiдне поле Українська ниво! Пiдiймися, колосися, Достигай щасливо! I щоб всяке добре сiм’я Ти повiк плекала, I щоб свiту добра служба З твого плоду стала! _____________________ 4 Борзо – […]...
- Ой з-за гори високої – Веснянки ОЙ З-ЗА ГОРИ ВИСОКОЇ (Пісня про Данила Нечая) Ой з-за гори високої, З-під чорного гаю, Ой крикнули козаченьки: “Утікай, Нечаю!” “Не бійтеся, не бійтеся, Пани отамани, – Поставив я стороженьку Усіма шляхами. Як я маю, козак Нечай, Звідси утікати, Славу мою козацькую Марно потеряти?” “А я тебе, мій Нечаю, Не убезпечаю: Держи собі коня в […]...
- Ой виорю я нивку широкую – Веснянки ОЙ ВИОРЮ Я НИВКУ ШИРОКУЮ Ой виорю я нивку широкую Та посію хмелю високого, Та нароблю пива солодкого, Та зберу я роду багатого, Та запросю сестру багатую, Та запросю сестру убогую, – По багату сестру коні пошлю, По вбогу-небогу посла пошлю! Багатая сестра кіньми їде, А вбога-небога пішки йде; Багатая сестра край стола, А вбога-небога […]...
- КРИВИЙ ТАНЕЦЬ – Веснянки Українська література 6 клас – О. М. Авраменко ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВІ ПІСНІ Пісні весняного циклу Веснянки КРИВИЙ ТАНЕЦЬ Ми кривого танцю не виведем кінця. Треба його вести, як віночок плести. Приспів: То на гору, то в долину. То в будяки, то в кропиву. Верба на вербу впала, парубків побила. Парубки сиділи […]...
- Розлилися води на чотири броди – Веснянки РОЗЛИЛИСЯ ВОДИ НА ЧОТИРИ БРОДИ Розлилися води на чотири броди. Гей, дівки, весна красна, зілля зелененьке. Що в першому броді зозуленька кує, Гей, дівки, весна красна, зілля зелененьке. А в другому броді щука-риба грає, Гей, дівки, весна красна, зілля зелененьке. А в третьому броді соловей щебече, Гей, дівки, весна красна, зілля зелененьке. А в четвертому […]...
- Розлилися води на чотири броди – веснянки Розлилися води на чотири броди. Гей, дівки, весна красна, зілля зелененьке. Що в першому броді зозуленька кує, Гей, дівки, весна красна, зілля зелененьке. А в другому броді щука-риба грає, Гей, дівки, весна красна, зілля зелененьке. А в третьому броді соловей щебече, Гей, дівки, весна красна, зілля зелененьке. А в четвертому броді дівчинонька плаче, Гей, дівки, […]...
- ОЙ КУВАЛА ЗОЗУЛЕНЬКА – ПІСНІ ВЕСНЯНОГО ЦИКЛУ ВЕСНЯНКИ Українська література 6 клас – Л. Т. Коваленко ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВІ ПІСНІ ПІСНІ ВЕСНЯНОГО ЦИКЛУ ВЕСНЯНКИ ОЙ КУВАЛА ЗОЗУЛЕНЬКА Ой кувала зозуленька В лісі на горісі, Шануй мене, мій миленький, Як ластівку в стрісі. Як мя не меш шанувати – Не будеш мя мати. Бо ж я тобі не наймичка, У […]...