Плаха – Чингіз Айтматов
Перша лінія – це доля пари вовків – Акбар і Ташчайнара. Вовки були змушені покинути степу після того, як люди влаштували там гігантську бійню – полювання на сайгаків, під час якої загинули їхні перші вовченята. Пара вовків пішла ближче до гір, до озера, але і народжені там щенки загинули, коли люди підпалили очерет навколо озера.
Акбара і Ташчайнар перебралися в гори, сподіваючись, що там вони врятуються від людей, але їх останніх чотирьох вовченят вкрав з нори в горах людина. А коли вовки почали мститися за своїх дітей, люди вбили і
Друга сюжетна лінія пов’язана з долею Овдія Каллістратова – молодої людини, якого вигнали з духовної семінарії за єресь; після чого він став кореспондентом газети. Але Овдій відчував, що це не його покликання, і постійно шукав своє призначення, сенс свого існування. Він вирішив поїхати в Моюнкумскіе степу з групою “гінців” (Збирачів анаші), щоб написати про них статтю. Але газетний нарис був тільки офіційним приводом; насправді він поїхав, сподіваючись, що йому вдасться умовити цих молодих хлопців, майже хлопчаків, кинути їх небезпечний промисел і покаятися. Йому це не вдалося, як не зміг він і надрукувати
Розчарований, Овдій повертається в Жамгак-САЗ, Куди він їздив з “гінцями” і де він зустрів і полюбив біолога Інгу Федорівну, яка так само, як і він, займалася проблемою боротьби з анаші. Але Овдій не застає її в місті і йде на вокзал, де його підбирає для “сафарі” (мисливства на сайгаків) “Обер-Кайданів – бувалий чоловік… у минулому військовий, причому з Штрафбат “.
Айтматов описав цю “сафарі” так, що читачам стає ясна практична неможливість мирного співіснування людської цивілізації і дикої природи степів. Овдія, що став випадковим свідком цієї бійні і намагався умовити Кандалова та його поплічників припинити полювання і покаятися, зв’язали й кинули в кузов машини, а потім розіп’яли на дереві і залишили вмираючого молодої людини одного.
У третій частині з’являються нові герої, чиї долі тісно переплітаються з долею Акбар і Ташчайнара. Бідний чабан Базар-бай знайшов у горах лігво вовків і забрав звідти чотирьох цуценят. Цей його необдуманий вчинок став причиною багатьох бід в цілому радгоспі.
Вовки почали мстити людям: вони задерли багато овець і навіть накидалися на людей. Але більше всіх постраждали Бостон і його дружина Гулюмкан: вони втратили найдорожче, що у них було, – сина Кенджеша.
“Гінці” за анаші побили й скинули з поїзда Овдія, сподіваючись, що він не виживе. А коли ця молода людина вдруге спробував піти проти суворої дійсності і зупинити безглузде жорстоке вбивство сайгаків, це коштувало йому життя. Люди, розп’яли Овдія, не пожаліли його. Але Овдія пошкодувала вовчиця Акбара, яку він побачив за кілька митей до своєї смерті.
Люди співчували Гулюмкан, яка, втративши сина, вила так само, як Акбара, коли – у неї вкрали її вовченят. Але вої вовчиці замість жалю викликав в людях тільки злість.
Люди в радгоспі не могли пробачити вовків, що вбивають худобу та нападників на людей, бажаючи помститися їм за всіх своїх дитинчат. Але ми можемо зрозуміти Бостона, що застрелив Базарбая, якого він вважав винним у смерті свого сина. І був Овдій запитав у “гінців”, Бог або гроші для них важливіше, навіть маленький Льонька відповів, що гроші, тому що вони дають можливість жити краще, чим живуть багато людей, які заробляють на життя чесною працею. Але чесно працювати можна теж по-різному. Бостону, який вкладав всі сили в роботу, багато бідних чабани заздрили, деякі навіть ненавиділи його за те, що у нього все було краще, ніж у них. За цей Бостона з “передовика виробництва “перетворили на” куркуля “.
А парторг Кочсорбаев намагався перешкодити “куркуля” домогтися більшого.
Related posts:
- АЙТМАТОВ, Чингіз (нар. 1928) АЙТМАТОВ, Чингіз (нар. 12.12.1928, аїл Шекер, Киргизстан) – киргизький письменник. Айтматов народився 12 грудня 1928 року в аїлі Шекер, що у Талаській долині, в сім’ї партійного працівника. Його батько, Торекул Айтматов, – один із перших киргизьких комуністів – працював секретарем Шеризького обкому партії. У 1937 році батька репресували, після чого сім’я змушена була […]...
- ЧИНГІЗ АЙТМАТОВ ЧИНГІЗ АЙТМАТОВ (нар. 1928 р.) Чингіз Айтматов – киргизький письменник, дійсний член багатьох академій світу. Друкується з 1952 р. Великою популярністю користуються повісті “Джаміля”, “Материнське поле”, “Тополенька моя в червоній хустинці”, “Верблюже око”, “Перший учитель”, “Прощай, Гульсари!”. Органічна єдність людини і природи, активний гуманізм, пристрасне заперечення суспільного зла – всі ці проблеми лежать в основі […]...
- І ПОНАД ВІК ТРИВАЄ ДЕНЬ – ЧИНГІЗ АЙТМАТОВ ЧИНГІЗ АЙТМАТОВ І ПОНАД ВІК ТРИВАЄ ДЕНЬ (Уривок) … Колись у сарозекських степах жили різні кочові народи й між ними тривали постійні війни за випаси і колодязі. Проживали тут і жуаньжуани, зайди, які захопили на тривалий час усю сарозекську округу. Трав вистачало на багато стад великої та дрібної худоби. Але потім клімат начебто змінився – […]...
- Чингиз Айтматов Чингиз Айтматов Природа не визнає жартів; вона завжди правдива; помилки ж і омани виходять від людей. И. Гете Ч. Айтматов один із провідних письменників нашої сучасності. Його роман “Плаха” дуже популярний добуток, тому що в ньому порушені актуальні проблеми теперішнього часу. Ця книга є результатом спостережень, міркувань і тривог автора із приводу неспокійному, загрозливому майбутньому […]...
- Роман Айтматова “Плаха” Власне такою ж злободенністю у необхідності домінанти духовного начала в людині, багатством філософської проблематики, осмисленням людських взаємин з природою, нерозумне споживацьке відношення до якої може принести непоправні втрати, відзначається і наступний, не менш резонансний роман письменника “Плаха” (1986) – твір, який побачив світ у рік апокаліптичної Чорнобильської катастрофи. Певною мірою це роман-катастрофа, де художньо вмотивовується […]...
- Моральні проблеми у романі Ч. Айтматова “Плаха” Ч. Айтматов – син киргизького народу, один із провідних письменників нашої сучасності. Його роман “Плаха” – один з найбільше значимих добутків автора. У ньому Ч. Айтматов торкнувся багатьох животрепетних проблем теперішнього часу. І книга стала результатом спостережень, міркувань і тривог автора із приводу неспокійної, загрозливої майбутньої дійсності. Вона значно відрізняється від всіх написаних раніше добутків […]...
- Размышления над прочитанной книгой Чингиза Айтматова “Плаха” “Обитателям уникальной Моюнкумской саванны не дано было знать, что в самых обычных для человечества вещах таится источник добра и зла на земле”. “И уж вовсе неведомо было четвероногим и прочим тварям Моюнкумской саванны, отчего зло почти всегда побеждает добро…” В романе Чингиза Айтматова “Плаха” подписан, пожалуй, самый жестокий приговор из тех, что довелось мне услышать. […]...
- Проблеми сучасного суспільства в романі Ч. Айтматова “Плаха” У романі Чингиза Айтматова “Плаха” порушені багато роблем сучасного суспільства. Письменник торкнувся дуже важливих питань, які можуть устати перед людиною, якщо йому небайдужа доля наша власна й доля майбутніх поколінь. Чингиз Айтматов торкнувся проблем наркоманії, пияцтва, екології, а також різних моральних проблем суспільства. Якщо ці проблеми не будуть вирішуватися, то зрештою вони приведуть людство до […]...
- МІРКУЮЧИ НАД СТОРІНКАМИ РОМАНА Ч. Т. АЙТМАТОВА “ПЛАХА” Одним з найбільш яскравих добутків останнього років став роман Ч. Айтматова “Плаха”, написаний в 1986 році. Його справедливо можна віднести до добутків сучасної російської літератури, тому що донедавна, а точніше, до розпаду Радянського Союзу література нашої багатонаціональної країни не ділилася на українську, казахську, киргизьку й так далі, тому що проблеми, основні теми відбивали живе життя […]...
- Біблійні мотиви у романі Ч. Айтматова “Плаха” Церква священна, світ – не священний. Але світ врятований у надії, і кров Христа, живлющий принцип Спокути, тут вже робить свій вплив. Жак Мартен. Відомо, як довго не хотів Олександр Блок уводити у фінал своєї поеми “Дванадцять” образ Ісуса Христа, але в підсумку визнав: “Все ж таки це він, Христос”. Зараз, на початку наступного століття, […]...
- Сюжетна лінія романа Айтматова “Плаха” У творі є одна колізія, яка пов’язана з протистоянням творчого, продуктивного, по-народному мудрого начала в образі чабана Бостона Уркунчієва і руйнівно-демагогічної, споживацько-аморальної позиції підлотників та наклепників типу парторга Кочкорбаєва і морального деграданта-п’янички й злодія Базарбая, Ця сюжетна лінія також переплітається зі стихійною долею вовків Акбари і Ташгайнара – своєрідних образів-символів, у яких віддзеркалена проблема грядущої […]...
- Евангельские эпизоды романа Чингиза Айтматова “Плаха” Известно, как долго не хотел Александр Блок вводить в финал своей поэмы “Двенадцать” образ Иисуса Христа, но в итоге признал: все-таки это он, Христос. Сейчас, на исходе столетия это признание выглядит поистине пророческим. “Иисус Христос – литературный персонаж нашего времени! – констатирует С. Семенова в статье, посвященной советскому роману. Добавим несомненное: персонаж значительный, яркий, концептуально […]...
- І довше століття триває день – Айтматов Ч. (скорочено) Потяги в цих краях йшли зі сходу на захід і з заходу на схід… А по боках від залізної дороги в цих краях лежали великі пустельні простору – Сари-Озек, Серединні землі жовтих степів. Едигей працював тут стрілочником на роз’їзді Боранли-Буранний. Опівночі до нього в будку пробралася дружина, Укубала, щоб повідомити про смерть Казангапа. Тридцять років […]...
- Проблема історичної пам’яті у романі “Плаха” Як і в попередньому романі “І понад вік триває день”, у “Пласі” письменник порушує проблему історичної пам’яті, руйнування якої принесе непоправні біди і катастрофи – духовні, моральні, екологічні. Осмислюючи подвиг Христа, причини його зради Іудою, пілатівський вибір “умивання рук”, Авдій Калістратов, який у власному “богошуканні”, намаганні ствердити благо терпить поразку за поразкою, приходить до висновку, […]...
- Розуміння добра і зла героями роману Ч. Айтматова “Плаха” Роман Ч. Айтматова “Плаха” заснований на ідеї суперечливості людської природи. З одного боку, людина підкоряє собі і використовує природу, споживаючи плоди своєї діяльності, а з іншого боку – руйнує своїми перетвореннями. Таким чином, світ природи перетворюється в світ людський. Між ними повинні бути встановлені відносини споріднення, гармонії, але насправді – все навпаки. Про це і […]...
- ПОЛІСУН (ЛІСУН) ПОЛІСУН (ЛІСУН) – “вовчий бог”, божество, що, згідно з повір’ям, опікувало вовків, сприяло рівномірному розподілу хижаків на землі, підказувало, де знаходиться хвора тварина, яку вовкам слід з’їсти, тощо. Водночас П. – бог торгівлі у східних давньоукраїнських племен, надто сприяв торгівлі худобою і хутром. За легендою, виття вовків означало, що вони просять у П. дати їм […]...
- ВОВКИ – Степан Руданський (1834-1873) Українська література 6 клас КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА Степан Руданський (1834-1873) ВОВКИ “Чого, брате, так збілів1? Що з тобою сталось?” “Ах, за мною через став Аж сто вовків гналось!” “Бог з тобою!.. Сто вовків!. Та б село почуло…” “Та воно пак і не сто, А п’ятдесят було”. “Та й п’ятдесят диво в нас… Де б їх […]...
- Екологічна тема у сучасній літературі Література завжди чуйно реагувала на всі зміни, що відбуваються в природі і навколишньому світі. Отруєне повітря, ріки, земля – все молить про допомогу, про захист. Наш складний і суперечливий час породив величезну кількість проблем: економічних, моральних і інших, але, на думку багатьох, серед них найважливіше місце займає екологічна проблема. Від її рішення залежить наше Майбутнє […]...
- ЛОБО – ВОЛОДАР КУРУМПО – ЕРНЕСТ СЕТОН-ТОМПСОН РОЗДІЛ ІІ ПРИРОДА І ЛЮДИНА ЕРНЕСТ СЕТОН-ТОМПСОН ЛОБО – ВОЛОДАР КУРУМПО Історія створення Через те, що Е. Сетон-Томпсоп багато працював над малюнками для анімалістичного словника, він почав утрачати зір. Лікарі порадили йому не напружувати зір щонайменше шість місяців. Тому митець на деякий час поїхав до одного зі своїх знайомих Фітца Рендольфа на ранчо в Нью-Мексико. […]...
- Враження від пригоди Мэри Краник, вагітна 25- літня жінка, сиділа у своєму офісі й працювала. Коли робочий день закінчився, вона села в автомобіль і поїхала додому. Дорога пролягала серед засніжених полів. На полпути Мэри потрапила в заметіль. Сніг згущався, дорогу стало погано видно. Зненацька машину струснуло, і вона зупинилася. Мэри ледь вибралася із заваленої снігом машини й пішла […]...
- Моральні проблеми оповідання Е. Сетон-Тонпсона “Лобо” KITC, Й. В. ГЕТЕ, Г. ГЕЙНЕ, Е. СЕТОН-ТОМПСОН, ДЖ. Р. КІПЛІНГ, АЛКМАН, М. ЛЕРМОНТОВ, МАЦУО БАСЬО, Ф. ТЮТЧЕВ – ПРИРОДА I ЛЮДИНА 5 клас ПРИРОДА I ЛЮДИНА ДЖ. KITC, Й. В. ГЕТЕ, Г. ГЕЙНЕ, Е. СЕТОН-ТОМПСОН, ДЖ. Р. КІПЛІНГ, АЛКМАН, М. ЛЕРМОНТОВ, МАЦУО БАСЬО, Ф. ТЮТЧЕВ Моральні проблеми оповідання Е. Сетон-Тонпсона “Лобо” Канадський письменник Е. Сетон-Томпсон був великим знавцем природи. Він одним із перших у літературі правдиво змалював життя тварин. Відомо, що у Е. Сетон-Томпсона досить своєрідний […]...
- Зображення картин природи у творах “Ялинка”, “Ранок у лісі” (ІІІ варіант) Головний герой твору Михайла Коцюбинського “Ялинка” – це хлопчик Василько. Він росте в бідній родині селянина. Але він розумна та добра дитина, дуже чутлива. Він щиро вболіває, коли рубають його ялинку, йому дуже жаль її. Він дуже любив дерево і ставився до нього, як до живої істоти. Кмітливість Василька розкривається тоді, коли він заблукав у […]...
- Геть розмови про війну! – Волт Вітмен Геть розмови про війну! Геть розмови про війну! Геть і війну саму! Зникни назавжди з-перед очей моїх вражених, Видовище почорнілих знівечених трупів! Це розгнуздане пекло й потоки крові – вони для Диких тигрів та вовків із висунутими Язиками, а не для людей із розумом! Свій похід натомість починай, Індустріє! Виводь свої безстрашні армії, Техніко! Свої […]...
- Трагедія маленької людини в оповіданні М. Коцюбинського “Ялинка” 1. Радісне очікування Василька (чекав новорічного свята – Різдва, бо батько пообіцяв поставити ялинку). 2. Що змушений був зробити батько Василька і чому? (через бідність вирішив продати ялинку). 3. Ставлення Василька до цієї втрати та його поведінка (сумує, співчуває батькам, згоден пожертвувати своєю втіхою заради сім’ї, не ридає, а тільки болісно переживає цю трагедію у […]...
- Звали вовка Сіроманець… (За повістю М. Вінграновського “Сіроманець”) С. ВАСИЛЬЧЕНКО, Т. ШЕВЧЕНКО, К. МАЛИЦЬКА, Б.-І. АНТОНИЧ, Е. ГУЦАЛО, ОЛЕНА ПЧІЛКА, М. РИЛЬСЬКИЙ, М. ВІНГРАНОВСЬКИЙ 5 КЛАС РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ С. ВАСИЛЬЧЕНКО, Т. ШЕВЧЕНКО, К. МАЛИЦЬКА, Б.-І. АНТОНИЧ, Е. ГУЦАЛО, ОЛЕНА ПЧІЛКА, М. РИЛЬСЬКИЙ, М. ВІНГРАНОВСЬКИЙ Звали вовка Сіроманець… (За повістю М. Вінграновського “Сіроманець”) Сіроманець – головний герой однойменної повісті М. Вінграновського. Це найстаріший вовк у світі. Він давно втратив свою зграю і свою родину – дружину й дітей. […]...
- Голуб – птах миру На міжнародній емблемі миру, яку створив відомий художник Пабло Пікассо, зображений білий голуб із маслиновою гілкою в дзьобі. Птах символізує прагнення всіх народів планети жити без воєн, у дружбі та злагоді. З давніх-давен в українських оселях часто зображували голубів серед квітів на печі, рушниках. Вони були оберегами від пожежі. Люди вірили: у кого в оселі […]...
- Прислів’я та приказки про закон Закони добрі, та судді лихі. Дурням закон не писаний. Закон – не вогонь: водою не заллєш. Що край, то звичай; що сторона, то новина. Що город, то норов; що двір, то й говір. У всякого Мусія своя затія. У всякої Пашки свої замашки. Чий хліб жуй, того й закон шануй. У яке стадо залетів, так […]...
- Твір на тему: Птах миру На міжнародній емблемі миру, яку створив відомий художник Пабло Пікассо, зображений білий голуб із маслиновою гілкою в дзьобі. Птах символізує прагнення всіх народів планети жити без воєн, у дружбі та злагоді. З давніх-давен в українських оселях часто зображували голубів серед квітів на печі, рушниках. Вони були оберегами від пожежі. Люди вірили: у кого в оселі […]...
- Драма дитини за оповіданням М. Коцюбинського “Ялинка” Хлопчик Василько нетерпляче чекав Різдва. Батько пообіцяв йому справжню ялинку! Хлопчик доглядав деревце, пестував його. Дуже скоро це зимове диво повинне було прикрасити оселю. Але через нестатки напередодні Різдва довелося продати лісову красуню – ялинку. Важко уявити, як жаль Василькові ялинки. Але хлопчик дуже любить батьків, співпереживає їм і згоден жертвувати своєю втіхою заради родини. […]...
- Яким я уявляю собі Василька з оповідання М. М. Коцюбинського “Ялинка” Герой оповідання “Ялинка” Василько – мій ровесник: “Василькові виповнилося літ дванадцять”. Але він був найстарший у сім’ї (де, крім нього, було ще двоє дівчаток) і розумів та поділяв турботи батьків, був співчутливий і уважний до них. Дивлячись на батька, який у Святий вечір сидів зажурений, похиливши голову, Василько намагався вгадати причину його зажури – “чи […]...
- “Він жодного разу не порушив Закону Джунглів” (образ Мауглі у назці Дж. Р. Кіплінга “Мауглі”) KITC, Й. В. ГЕТЕ, Г. ГЕЙНЕ, Е. СЕТОН-ТОМПСОН, ДЖ. Р. КІПЛІНГ, АЛКМАН, М. ЛЕРМОНТОВ, МАЦУО БАСЬО, Ф. ТЮТЧЕВ – ПРИРОДА I ЛЮДИНА 5 клас ПРИРОДА I ЛЮДИНА ДЖ. KITC, Й. В. ГЕТЕ, Г. ГЕЙНЕ, Е. СЕТОН-ТОМПСОН, ДЖ. Р. КІПЛІНГ, АЛКМАН, М. ЛЕРМОНТОВ, МАЦУО БАСЬО, Ф. ТЮТЧЕВ “Він жодного разу не порушив Закону Джунглів” (образ Мауглі у назці Дж. Р. Кіплінга “Мауглі”) У “Книзі джунглів” Дж. Р. Кіплінг, використовуючи образи народних легенд, розповів незвичайну й захоплюючу історію індійського […]...
- Образи диких звірів у казці Р. Кіплінга “Мауглі” 1. Казка про взаємини людини з дикою природою. (Відомо, що діти, які тривалий час перебували серед диких звірів, набувають їхніх звичок і втрачають здатність спілкуватися з людьми. Але на те вона й казка. Вихованець джунглів Мауглі може жити як серед звірів, так і серед людей. Звірі у Кіплінга вміють говорити і вміють мислити. А тому […]...
- Боровиковський Левко Іванович Подражаніє Горацію Щасливий в світі той, хто так уміє жить, Як наші прадіди живали: Волами рідними дідівський степ кроїть, Довги затилка не згинали. Не кличе барабан впівніч на розбиття, На море човна не спускає, Не тягне брата в суд; чуприною сміття З порогів панських не змітає. А хто на хуторі розсаджує садок, Дорідні вишеньки кохає, І ножиком […]...
- Волт Вітмен Вірші Волт Вітмен Вірші Перекладач: Василь Мисик Джерело: З книги: Захід і Схід: Переклади/ К.:Дніпро,1990 О капітане! О капітане! Батьку! Страшна скінчилась путь! Всі бурі витримав наш корабель, сміливців лаври ждуть. Вже близько причал, і радо кричать нам люди, і дзвони дзвонять, І дивляться всі на могутній кіль, на бриг одважний і грізний. Але… О серце! […]...
- Короткий зміст Книга Джунглів Киплинга Редьярда Книга складається із двох частин. Деякі з оповідань оповідають про Маугли, про його життя в джунглях серед диких звірів. У дворічному віці маленький син дроворуба губиться в джунглях. За ним по п’ятах нишпорить кульгавий тигр Шер-Хан ихочет зробити його своїм видобутком. Дитина доповзає до лігвища вовків. Батько й Мати вовки приймають його у свою сім’ю […]...
- Е. Сетон-Томпсон – письменник, закоханий у світ природи (на прикладі твору “Лобо”) Відомий канадський письменник-натураліст захоплює читачів зображенням природи і світу тварин. Його твори нагадують про те, що дерева і трави, джерельна вода і явища природи – це цінність земного буття. На жаль, ми нерідко забуваємо про це, завдаємо шкоди довкіллю. Любимо тварин чи птахів, що живуть, наприклад, з нами в квартирі, а голодні собака чи кішка […]...
- Аналіз повісті “Вогник далеко в степу” Героєві Павлентієві пощастило вижити під смертоносним градом війни. Але як жити далі? Хату розірвало бомбою, батько загинув на фронті. Нема в що одягнутись. І як каже його мачуха Ялисавета: “А що їсти? Хліба намолотили тільки у державу і то не хватило до плану”. (Доречно запитати: “А держава – це не її голодні люди?”). І Павлентій […]...
- Готовий діалог з прислів’ями та приказками – Здоров, Іване! – Та здоров, Петре! Ледве тебе впізнав, так ти щільно у плащ загорнувся! – Атож, сьогодні така погода, що добрий господар собаку на вулицю не вижене. – А я навіть куртки не вдягнув, залишив її вдома. Бачиш, бігаю у светрі. Кожух лежить, а дурень дрижить. – Я зараз, Іване, згадую минулий тиждень. […]...
- Заячий ювілей (твір-казка) Це сталося в лісі. Адже там своє життя триває. Жив собі заєць. Спочатку він народився. Був маленький і безпорадний. І мама-зайчиха його годувала. Коли він підріс, вона навчила його самому добувати їжу. Таким чином заєць здобув домашню освіту. Дорослим він зарекомендував себе як розумний і розважливий заєць. Йому вдалося перехитрити не одного голодного вовка і […]...
- Аналіз вірша Тараса Шевченка “до Основ’яненка” Найбільшим болем Т. Шевченка була поневолена, пригноблена Україна, в минулому – батьківщина славного запорозького козацтва. Поет думає над тим, як наштовхнути народ на думку про активніший опір, про неприпустимість покірного існування у панському ярмі. Тому звертається до свого старшого товариша по перу Г. Квітки-Основ’яненка із закликом писати про минулу славу козацьку, будити серця людей, адже […]...