Подібність і відмінність образів Чацького і Онєгіна
Після перемоги Росії у Вітчизняній війні 1812 року, під час якої російська нація пережила незвичайний, підйом патріотичного самосвідомості, єднання всіх верств народу під прапором звільнення Батьківщини, в країні настав період реакції. Росія перетворилася на жандарма Європи, а волелюбні настрої передової частини російського дворянства ігнорувалися самодержавством. Країна розділилася на два протиборчі табори: реакціонерів-кріпосників і демократичної інтелігенції, яка готувала революційний державний переворот. Була й третя громадська група
У безсмертної комедії “Лихо з розуму” і в “Євгенії Онєгіні” в образах головних героїв втілилися різні рухи в дворянському стані першої чверті XIX століття.
Чацький і Онєгін – ровесники, представники столичної аристократії. Це молоді, енергійні, освічені люди. Обидва вони стоять вище своєї соціального середовища, тому що розумні й розсудливі і бачать усю порожнечу і нікчемність світського суспільства. Чацький гнівно таврує тих людей, які є стовпами дворянського суспільства:
Де,
Онєгіна теж “наскучив світла шум”, його неробство, суєта, бездуховність. Він відчуває жорстоке розчарування від безцільного пропалювання життя і, “умов світла поваливши тягар”, відправляється у свій маєток.
Обидва герої досить освіченими: Чацький “славно пише, перекладає”, Онєгін “читал Адама Сміта”, “знав досить по-латині”. Безумовно, це люди одного кола, рівня розвитку, критично сприймають дійсність, болісно шукають свій шлях у житті. Я впевнена, що вони були б цікавими співрозмовниками один для одного, зустрівшись де-небудь на балу у Москві.
Я вже як би бачу, як вони відпускають колючі, критично дотепні зауваження на адресу важливих, з сановним виглядом проходять поважних гостей. “Нехай людина, з самих безглуздих”, – відгукнувся б Чацький про сам надутому, переповненій напускного самоповаги державному чиновнику, а Онєгін б зі “страждущих пихою” в особі неодмінно погодився б з ним.
Але на цьому, на мій погляд, схожість героїв закінчується.
Їх об’єднує лише однакове суспільне становище і критичне сприйняття дійсності, презирство до “Світло хай”. Але Чацький людина соціально-активний, діяльний, істинний патріот. Він щиро хоче служити своїй батьківщині, застосувати свої знання на благо народу, праця для нього не є важким тягарем, в освіті він бачить джерело прогресу.
Онєгін ж, “умов світла поваливши тягар”, не знаходить ніякого застосування своїм знанням тому, що “праця наполеглива йому був тошен”. У нього немає ніяких ідеалів, і думка присвятити своє життя комусь чи чомусь ніколи не відвідує його. Страждаючи від усвідомлення безглуздості світського способу життя, від своєї відчуженості, Онєгін не шукає застосування своїм здібностям.
Йому навіть на думку не спадає зайнятися творчою роботою.
Чацький своїм маєтком “управляв помилок”, тобто добре ставився до селян. Він усією душею обурений підневільним становищем кріпаків. Чацький свідомо відпускає на волю своїх кріпаків, підтверджуючи, що його суспільні погляди не розходяться з практикою.
Онєгін ж абсолютно байдужий до долі своїх селян, “щоб тільки час проводити”, “ярем він панщини старовинної оброком легким замінив; і раб долю благословив”. Вся його реформаторська діяльність на цьому закінчилася. Онєгін стурбований тільки своїм душевним спокоєм, становище селян він полегшив остільки, оскільки вважав це прогресивним, співзвучним часу і прочитаних книг.
Настільки ж різні герої і в головному – в любові. Чацький щиро любить Софію, він вірить у життя, у високі ідеали. Звичайно, він ідеалізує свою кохану, і зіткнення дійсності з ідеалом жорстоко ранить його. Гордість його нутрі, розчарування – болісно.
Скільки болю і гіркоти, ураженого самолюбства і гнівного докору звучить в його останньому монолозі! Але Чацький не зломлений, не переможений. Він усвідомлює, що Софія – породження того суспільства, пороки якого він з гнівом викриває. Чацький переживає цю життєву драму болісно, як людина з чистим, великим серцем, але це – не драма всього його життя. Чацький – особистість соціально-активна, він сповнений світлих ідей перетворення суспільства, попереду в нього – насичена працею і боротьбою життя.
Мені здається, він примкне до декабристів.
Душа Онєгіна спустошена великою кількістю дрібних пристрастей, переможних романів. Він не здатний на велике почуття. Євген досить чуйний і благородний, але він настільки егоїстичний, що відрікається від справжньої любові, яка могла б надати його життя високий сенс і душевну гармонію. Але відмовившись від любові, Онєгін прирік себе на повну самітність.
Критичне ставлення до дійсності, неабиякий розум за відсутності чітких суспільних ідеалів, неминуче тягнуть до життєвої трагедії.
Запізніла, незатребувана любов Онєгіна – символ життєвого краху.
В образах Чацького і Онєгіна втілено два напрямки в суспільному житті дворянства початку XIX століття: свідомий, активний протест проти несправедливого суспільного ладу і пасивне неприйняття застарілих соціальних порядків, болісний пошук гармонії в собі самому, шлях у нікуди.
Related posts:
- Подібність і розходження образів Чацкого й Онєгіна Чацкий і Онєгін – ровесники, представники столичної аристократії. Це молоді, енергійні, утворені люди. Обоє вони коштують вище свого соціального середовища, тому що розумно й розважливі й бачать всю порожнечу й нікчемність світського суспільства. Чацкий гнівно таврує тих людей, які є стовпами дворянського суспільства: * Де, укажіть нам, батьківщини батьки, * Яким ми повинні прийняти за […]...
- Cходство й розходження образів Онєгіна й Печорина Образи Печорина й Онєгіна схожі не тільки значеннєвою подібністю. В. Г. Бєлінський відзначав духовне споріднення Онєгіна й Печорина: “Відмінність їх між собою набагато менше відстані між Онегою й Печорою… Печорин – це Онєгін нашого часу”. Романи “Євгеній Онєгін” і “Герой нашого часу” написані в різний час, і час дії цих добутків різне Євгеній жив в […]...
- Порівняльна характеристика образів Онєгіна і Тетяни Порівняльна характеристика образів Онєгіна і Тетяни Я не в Онєгіна закохалася, а в Онєгіна й у Тетяну (і, мабуть, у Тетяну трохи більше), у них обох разом, у любов. М. Цвєтаєва Хоча роман Пушкіна названо “Євгеній Онєгін”, образ Тетяни Ларіної не менш важливий і цікавий, аніж образ Онєгіна. А якщо говорити про ставлення до героїв […]...
- У чому подібність і відмінність ліричного героя “Думи” і Печоріна? У Печоріні приваблюють насамперед його незвичайність, самобутній характер, критичний склад розуму, здатність тверезо оцінювати не тільки чужі, а й і мої вчинки, сила і незалежність, здатність нічого не сприймати на віру. У нього широкий світогляд, Печорін здобув гарну освіту. Він, безсумнівно, вищий за її середовище, з яким змушений спілкуватися, тому нехтує світом, бачить його вульгарність, […]...
- Печорін – “молодший брат Онєгіна” (зіставлення образів за творами О. Пушкіна і М. Лєрмонтова) І. “Герой нашого часу” М. Ю. Лєрмонтова – перший реалістичний психологічний роман, написаний прозою (розкриття “історії душі людської” – головне завдання автора; звернення особливої уваги на розкриття складного, суперечливого характеру головного героя роману). ІІ. Печорін – “молодший брат Онєгіна”. 1. У чому схожість між Печоріним і Онєгіним? (обидва – представники вищого світського товариства; чимало спільного […]...
- Сучасність “Євгенія Онєгіна” (по романі А. С. Пушкіна) Життя й доля Онєгіна цікаві насамперед тим, що на його прикладі видні Драма людини, що намагається поступово вийти з-під контролю його суспільного середовища, що породило. Цей шлях довгий і проходить чимало часу, перш ніж осоз-нается сам факт такого протистояння. Онєгін перевершував середовище, але дуже довго не міг разотождествиться з нею, ставши не-кім дисидентом усередині системи. […]...
- Твір на тему; Риси характеру Тетяни і Онєгіна Твір з російської літератури за романом А. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” Одними з найяскравіших фрагментів роману Олександра Сергійовича Пушкіна “Євгеній Онєгін” є листи Тетяни і Онєгіна. Ці листи прекрасні, в них, поет висловив цілковиту свободу свого вірша. Тетяна, Юна панянка, писала свої листи всупереч моральним заборонам. У своїх листах вона висловила всю силу своїх почуттів […]...
- Моє ставлення до Євгенія Онєгіна (за однойменним романом О. Пушкіна) І. Духовна атмосфера, в якій народжувався тип Євгенія Онєгіна (великі політичні події в історії Росії і Європи в 1819-1855 pp., виникнення в Росії таємних організацій, товариств і одночасне посилення реакції). ІІ. Євгеній Онєгін – людина зі складним і суперечливим характером. 1. Соціальне становище і виховання Онєгіна (“наследник всех своих родных”, “имел он счастливый талант Без […]...
- “У чому трагедія Євгенія Онєгіна” Виховувався Онєгін француженкою гувернанткою й гувернером, що “учив його всьому жартуючи”, “не докучав мораллю строгої”. Чому ж вивчився Євгеній? Він у досконалості володів французькою мовою, “легко мазурку танцював” і “кланявся невимушено”, у розмові міг “торкнутися до всього злегка”, “сварив Гомера. Феокрита; зате читав Адама Смита й був глибокий економ”. Таким чином, Онєгін був утвореною й […]...
- Моє відношення до Чацького і Молчаліна – ОЛЕКСАНДР ГРИБОЄДОВ ТВОРИ ІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 9 клас Комедія О. С. Грибоєдова “Горе від розуму” являє собою реалістично написану найширшу картину життя Росії після Вітчизняної війни 1812 року. У чималій галереї образів, даних у комедії, майстерно поданий і чиновницький світ, і сановне дворянство, і кріпосники-поміщики, і люди, що дотримуються передових поглядів. У комедії порушені всі гострі політичні і суспільні питання того […]...
- Як писати твір: порівняльна характеристику персонажів Зображення головного героя в романі М. Ю. Лермонтова “Герой нашого часу” Твір на прикладі порівняльної характеристики Онєгіна і Печоріна. Як відомо, Онєгін і Печорін належать до того суспільного типу людей 20-30-х років XIX століття, яких називали “зайвими” (“розумні непотрібності”, “страждають егоїсти”, говорив про них Бєлінський). Чому їх так називали? Що визначило їх появу? Що спільного […]...
- Образ Євгенія Онєгіна в однойменному романі О. С. Пушкіна Образ Євгенія Онєгіна в однойменному романі О. С. Пушкіна Головний герой роману – молодий поміщик Євгеній Онєгін – це людина зі складним, суперечливим характером. Виховання, яке здобув Онєгін, було згубним. Він виріс без матері. Батько, легковажний петербурзький барин, не звертав на сина уваги, доручивши його “вбогим” гувернерам. Внаслідок цього Онєгін виріс егоїстом, людиною, що піклується […]...
- Наука страсті ніжної й справжня любов у житті Онєгіна Однієї з перших характеристик героя є вираження “молодий джигун”, досить ясно, на мій погляд, що відбиває одну з основних рис натури Онєгіна. Найкраще Євгеній володів “наукою страсті ніжної”: Як рано міг він лицемірити, Таїти надію, ревнувати, Разуверять, змусити вірити, Здаватися похмурим, знемагати… Любов для Онєгіна, яким з’являється він на початку добутку, була дійсно всього лише […]...
- Які причини й наслідки “нудьги” Онєгіна (роман “Євгеній Онєгін”) Але Пушкін не обмежується зовнішнім описом, він дає читачеві внутрішній мир Онєгіна. У душі героя свої конфлікти, комплекси, парадокси. Автор оцінює Євгенія Онєгіна неоднозначно: “А чи був щасливий мій Євгеній?” Ні, * …рано почуття в ньому охолонули”, * “…розлюбив він нарешті * И лайка, і шаблю, і свинець… * і “…ніщо не торкало його”Це симптоми […]...
- Характеристика образу Євгенія Онєгіна в романі О. Пушкіна “Євгеній Онєгін” Пушкін особливо дорожив своїм романом “Євгеній Онєгін”. Сім років наполегливої праці автора дали світові зразковий по формі та філософський по суті твір. Головний герой Євгеній Онєгін – образ суперечливий, а тому справжній. Адже в реальному житті немає поділу на негативних чи позитивних персонажів. Отже, Онєгін – це образ реальної людини, з її вадами та чеснотами. […]...
- Духовна драма російського європейця Євгенія Онєгіна …Переглянув все це строго: Протиріч дуже багато, Але їх виправити не хочу. Імовірно, саме ці протиріччя й роблять роман таким живим, динамічним, наближеним до реального життя. Спочатку “Євгеній Онєгін” мислився автором у вигляді сатиричного протиставлення світського суспільства й світського героя високому авторському ідеалу, що й знаходить своє втілення в першому розділі. Адже спочатку ми не […]...
- Інтерпретація образа Євгенія Онєгіна Головний герой, по ім’ю якого й названий роман, – Євгеній Онєгін. Це молодий столичний аристократ, що одержав типове світське виховання. Онєгін народився в багатої, але дворянській сім’ї, що розорилася. Його дитинство пройшло у відриві від усього російського, національного. Його виховував француз-гувернер, що, * …щоб не змучилося дитя, * Учив його всьому жартуючи, * Не докучав […]...
- У чому подібність і розходження життєвої позиції автора й головного героя роману? (А. С. Пушкін. “Євгеній Онєгін”) Отже, я знову відкриваю “Євгенія Онєгіна” (слово “відкриваю” тут звучить подвійно: воно ставиться й до книги, і до самого добутку, що, напевно, можна відкривати для себе все життя). Зненацька я розумію, що збираюся не читати, а слухати натхненне оповідання свого старого друга – Автора. Хто він? Сторонній спостерігач або зацікавлена особа? Його біографія почасти збігається […]...
- Значення листа Тетяни до Онєгіна Лист виявлявся ключем до роману – воно розкривало оновлений моральний мир Онєгіна, допомагало зрозуміти драму Тетяни. Самотній і зайвий у своєму середовищі, Онєгін після подорожі усе гостріше відчував потребу в іншій людині. Самітність, культивируемое романтизмом, насолода своїм стражданням обтяжували його після подорожі. Так він відродився до любові: Ні, поминутно бачити вас, Усюди випливати за вами, […]...
- “Чужий для всіх…” (образ Євгенія Онєгіна) Євгеній – людин з вищого петербурзького світла. Його дитинство проходить під опікою іноземних гувернерів, які вчать його всьому “жартуючи”, не докучаючи “мораллю строгої”. Онєгін цілком володів всіма тими науками, які були необхідні в суспільстві: Він по-французькому зовсім Міг висловлюватися й писав; Легко мазурку танцював И кланявся невимушено… Онєгін уміє все, що відповідає вимогам моди. Ресторани, […]...
- Дві зустрічі Тетяни й Онєгіна Вільний у своєму виборі й щасливий цим, але тільки не в цьому романі. Хоча Тетяна й любила Онєгіна, але вона Не була з ним щаслива, вона навіть не одержала відповідної любові. Простежити тему любові можна по двох Зустрічам Тетяни і Євгенія. В особі Тетяни Пушкін відтворив тип російської жінки в реалістичному добутку. Поет наділяє свою […]...
- Пояснення Онєгіна з Тетяною в саду А. С. Пушкін Кожний письменник у своїх добутках ставить споконвічне запитання: у чому сенс життя, і намагається відповісти на нього. А. С. Пушкін у своєму романі “Євгеній Онєгін” теж шукав відповідь на це питання. У вираженні думок і почуттів поета величезна роль належить персонажам роману. Строкатою юрбою проходять перед читачем Гвоздины, Дріб’язкові, Скотинины, “необхідні дурні” […]...
- Образ Онєгіна – “зайвої людини” у романі А. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” Наступившая після перемоги у Вітчизняній війні 1812 року реакція в Росії повалила прогресивно мислячу інтелігенцію в стан пригніченості, пригніченості. Найбільш активна, передова частина дворянства створювала таємні суспільства, щоб установити в країні більше прогресивний державний лад. Інші, менш діяльні, але розумні, чесні, критично мислячі представники суспільної еліти, усвідомлюючи несправедливість державного ладу, нікчемність, вульгарність дозвільного способу життя […]...
- Образ Онєгіна у творі Олександра Пушкіна “Євгеній Онєгін” Головний герой роману – молодий поміщик Євгеній Онєгін – зображений Пушкіним людиною з дуже складним та суперечливим характером. Виховання, яке дістав Онєгін, було шкідливим. Він виріс без матері. Батько, легковажний петербурзький барин, не звертав на сина ніякої уваги, доручивши його “вбогим” гувернерам. Тому Онегін виріс егоїстом, людиною, яка піклується тільки про себе, про задоволення своїх […]...
- Моє відношення до Євгенія Онєгіна Дія роману “Євгеній Онєгін” розвивається в 1819- 1825 роки. Саме в цей час, насичений більшими політичними подіями в історії Росії і Європи, зложився тип людини, подібного до героя роману О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін”. Характер головного героя Пушкін взяв з життя, узагальнивши риси, типові для цілого покоління молодих людей. Це люди, забезпечені працею кріпаків, що […]...
- Типовість особистості Онєгіна в однойменному романі Пушкіна Останнє відразу впало в око сучасникам поета. Онєгіних, підкреслював у рецензії на перший розділ один із критиків, “зустрічаємо дюжинами на всіх більших вулицях”. Типовість Онєгіна, відсутність у його образі героїчної піднесеності, винятковості не задовольнили романтично настроєних шанувальників “південних” поем Пушкіна, що очікували, що в такому ж дусі він буде писати й свій роман у віршах. […]...
- Моє ставлення до історії Тетяни Ларіної і Євгенія Онєгіна Моє ставлення до історії Тетяни Ларіної і Євгенія Онєгіна Історія Онєгіна і Тетяни не казка з щасливим кінцем. Несхожа вона й на шекспірівську трагедію, де герої стають жертвами обставин і гинуть у боротьбі з ними. Зате доля цих героїв дуже схожа на правду, на саме життя, де все і просто і складно одночасно. Історія взаємин […]...
- Духовна еволюція Євгенія Онєгіна У Творчості Пушкіна вперше знаходить вичерпне рішення проблема розвитку характеру. У його романі “Євгеній Онєгін” дійсно розвивається характер не тільки головного героя, але й ряду інших героїв. Пушкіна був переконаний у тім, що людина не залишається незмінним навіть тоді, коли виявилося застигле навколишнє середовище. У романі відбувається постійний круговорот тих самих ситуацій, вічно повторюються сцена […]...
- Життя без змісту на прикладі образа Онєгіна * Миттєвим холодом облитий, * Онєгін до юнака поспішає, * Дивиться, кличе його… дарма: * Його вуж немає. Младой співак * Знайшов передчасний кінець! Тут уже Онєгін не той зарозумілий, вартий вище всіх життєвих вражень, іноді тільки незадоволений сам собою, холодний егоїст. Він жахається від свого безглуздого злочину: * У тузі серцевих каяттів, * Рукою […]...
- Комментированная характеристика Онєгіна Ленского Тетяни Так, про виховання Онєгіна автор говорить в узагальненому плані: Ми все вчилися потроху, Чому-небудь і як-небудь; Так воспитаньем, слава богові, У нас немудро блиснути. И дійсно, щоб “блиснути воспитаньем”, прослыть “розумним”, “милим” людиною, потрібно було володіти “доконаним” знанням французької мови, манерами світської людини (“кланятися невимушено”), танцювати… Що ще? “З ученим видом знавця зберігати молчанье у […]...
- Порівняльна характеристика Онєгіна й Ленского Він називає свого головного героя “добрий мій приятель”, серед друзів Онєгіна – друзі самого Пушкіна, та й сам Пушкін скрізь незримо є присутнім у романі. Однак занадто примітивним було б твердження, що Онєгін – це автопортрет. Занадто складна й незбагненна душа Пушкіна, занадто багатогранна й суперечлива для того, щоб відбитися в одному “типовому представнику” “золотого […]...
- ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОНЄГІНА Й ПЕЧОРИНА Життя моя, ти звідки йдеш і куди? Отчого мені мій шлях настільки неясний і таен? Для чого я не відаю мети праці? Чому я влеченьям своїм не хазяїн? Пессо Пушкін працював над романом “Євгеній Онєгін” багато років, це був самий улюблений його добуток. Бєлінський назвав у своїй статті “Євгеній Онєгін” цей добуток “енциклопедією російського життя”. […]...
- Образ Євгенія Онєгіна – “зайвої людини” 1. Дитинство і юність Онєгіна. 2. Життя в селі. 3. Подорож і повернення в Петербург. У романі О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” образ головного героя даний у розвитку. Спочатку автор мимохіть згадує про дитинство персонажа – мимохіть, тому що виховання Євгенія було досить типовим для дітей дворян, що живуть у столиці. Письменник досить докладно перераховує, […]...
- Національний образ Онєгіна Якби задум Пушкіна був здійснений, то образ “головної особи” роману, природно, виступив би в істотно іншому висвітленні. Оскільки цього не відбулося, Онєгін, яким він показаний у романі, яким увійшов у свідомість читачів і критики, в історію російської літератури й росіянці суспільної думки, виявляє собою, як уже був сказано, винятково яскравий образ “липшего людини”, “розумної непотрібності” […]...
- Відбиття в долях Онєгіна й Ленского філософії дворянства на початку XIX століття Він нападає в цьому класі на все, що суперечить гуманності; але принцип класу для нього – вічна істина… І тому в самій сатирі його так багато любові, саме заперечення його так часто схоже на схвалення й на милування… Згадаєте опис сімейства Ларіних у другому розділі й особливо портрет самого Ларіна. Це було причиною, що в […]...
- Історія любові Євгенія Онєгіна Роман “Євгеній Онєгін” створений з дивною тонкістю поетичної майстерності, що знайшло вираження й у композиції й у побудові сюжету, і в ритмічній організації роману. А. С. Пушкін створив роман у віршах, подібно поемі Байрона ” Дон Жуан “. Головний герой добутку А. С. Пушкіна – молодий, привабливий, дуже недурна людина, дворянин. Пушкіна ставиться до свого […]...
- Образ Онєгіна в поемі Пушкіна Реальність образа Євгенія Онєгіна й духовну його близькість авторові Пушкін неодноразово підкреслював на сторінках роману: “Онєгін, добрий мій приятель”, “мені подобалися його риси: мріям мимовільна відданість, не-подражительная чудність і різкий, охолоджений розум”. Євгеній Онєгін народився в Петербурзі в аристократичній сім’ї, що розорилася, одержав типове світське виховання й утворення: * Він по-французькому зовсім * Міг висловлюватися […]...
- Мій погляд на Євгена Онєгіна Коментатори “Євгенія Онєгіна”завжди намагалися вгадати, що значить у Пушкіна магічний кристал як реалія. Припускали скляну кулю, виріб з прозорого каменю, дзеркало, навіть чорнильницю. Однак для нас важливіше символічна сторона пушкінського образу. Для самого Пушкіна це могла бути опредмечена метафора творчого задуму чи романного тексту. Для нас – пушкінський текст, озвучувані в кристалічній решітці структури. Книга […]...
- Відносини Онєгіна й Тетяни романі А. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” Визначальної в цьому поділі є чільна роль персонажів у виникненні й розвитку любовного почуття. На початку роману ми стаємо свідками знайомства Євгенія й Тетяни. Він – навчений життям, порядком утомлений від столичної суєти, цілком упевнений у своїй правоті парубок. Однак його впевненість, як виявилося, має під собою досить слизький грунт: * … рано почуття в […]...
- Фінальне пояснення Тетяни й Онєгіна в романі А. Пушкіна “Євгеній Онєгін.” Герої начебто помінялися ролями. Тепер Оне-Гин “у тузі любовних думок И день і ніч проводить…”. Здавалося б, Тетяна повинна бути рада: тепер Онєгін закоханий у неї, страждає. Але вона не про-наруживает своїх почуттів ні при першій зустрічі (“Ледве^-їй! не те, щоб здригнулася Иль стала раптом бліда, червона… У їй і брова не ворухнулася; Не стисла […]...