Показ глибоких зв’язкiв сучасного життя з бiблiйною давниною у “Пiснi над пiснями” Шолома-Алейхема
У лiтературi iснують так званi вiчнi теми. Вони рiзнi – це й сенс людського буття, i пошук моральних цiнностей, i кохання. У рiзнi епохи iснування людства рiзнi поколiння вiдчували схожу необхiднiсть вирiшити для себе цi важливi питання, бо i зневiрювалися, i закохувалися люди вiдтодi, як вперше усвiдомили себе людьми.
З часом багато що мiняється, але цi теми не даремно названо “вiчними”.
Звичайно вони не могли не порушуватися у найвидатнiшiй пам’ятцi свiтового мистецтва – Бiблiї, за моральними засадами якої жила i досi живе значна частина людства.
Багато письменникiв зверталися у своїй творчостi до цього джерела. Серед них i видатний єврейський письменник Шолом-Алейхем, який до того ж вирiс у релiгiйнiй родинi та першим здобув релiгiйну освiту.
Його “Пiсня над пiснями” – поетична розповiдь про перше чисте кохання. Почуття головного героя твору, Шимека, наскiльки цнотливе та свiтле, що в ньому самому є щось вiд релiгiйностi,
Бузя – принцеса. Колоди, понакиданi бiля хати, – кедри й буки, що згадуються в “Пiснi над пiснями”. Кiшка, яка лежить коло дверей i грiється на сонцi, – одна з польових ланей, що згадуються в “Пiснi над пiснями”…(…) Все-все з “Пiснi над пiснями”.
Бузя нагадує йому бiблiйну Суламiф. Її життя – життя звичайної дiвчини, що знає про несправедливiсть свiту: друге замiжжя матерi вона сприймає, як зраду. Порiвняно з Шимеком, вона бiльша реалiстка. Естер-Люба не вiрить в чаклунство, здатна плекати плани помсти новому чоловiковi матерi, але кохання спочатку переселяє у свiт “Пiснi над пiснями” й її.
Рiзниця у свiтосприйняттi вийде назовнi пiзнiше. Шимек i Бузя обмiнюються цитатами, й тi звучать у них дуже природно, “Пiсня над пiснями” дозволяє їм нiби розумiти думки одне одного.
Невиннiсть кохання цих двох молодят така, що навiть батьки, що дотримуються суворої моралi, дозволяють їм гуляти вдвох i вибачають, коли тi забувають пiд час спiлкування про справи. Можливо батьки теж вiдчувають поетично-релiгiйне забарвлення стосункiв Шимека та Бузi.
Але дiйснiсть втручається у казку, все ж таки Шимек i Бузя живуть у реальному свiтi, й от вже вiн їде вчитися, порушивши завiти батька, стосунки мiж ними майже розриваються. Батько навiть було обiцяв нiколи не простити Шимековi. “Холодне, страшенно холодне було наше листування. Та хто мав час помiчати це у царствi мрiй, в якому я перебував?”. Тут йдеться про iншi мрiї, хоча змiст їх не уточнюється, зрозумiло, що стосуються вони якоїсь кар’єри, спроб досягти життєвого успiху. Повною несподiванкою стає для нього звiстка про заручини Бузi.
Шимек не зважив, що життя не стоїть на мiсцi: повернувшись додому, вiн бачить мiстечко таким самим, як вiн його залишив, “Бракувало тiльки “Пiснi над пiснями”, але й вона нiби повертається до нього при зустрiчi з Бузею. Тiльки це вже не та пiсня. Глибоке розчарування чекає на Шимека. Саме подорослiшавши вiн розумiє, що його кохання до Бузi було справжнiм i взаємним, але не лише це, на нього чекає страшне вiдкриття: “Невже я прогавив своє щастя, прогавив навiк? Невже я власними руками спалив свiй дивовижний палац i випустив гарну божественну царiвну, яку я колись зачарував?” Марно вiн намагається повернути минуле.
Щастя, яке було поруч, вже втрачено, рядки з “Пiснi над пiснями” не знаходять вiдгуку. “Надто пiзно я схаменувся, згадав, що є Бузя на свiтi… Бузя, яка має серце, що сумує, i душу, що геть поривається звiдси в iнший свiт…”
Шукаючи успiху, Шимек втратив цiннiсть значно бiльшу: саме кохання, що надихало його життя. Тут можна згадати бiблiйну тезу, що не належить до “Пiснi над пiснями”: нiчого не вартi всi земнi скарби, якщо за них людина втрачає душу. Чи – у цьому випадку – одну з найголовнiших власних цiнностей.
Вже й кар’єра стає Шимековi не потрiбною, йому лишається тiльки згадувати про колишнє щастя, втрачене у гонитвi за приземленими успiхами…
А скiльки людей протягом iснування людства робили ту саму фатальну помилку? Так було в бiблiйнi часи. Так сталося iз Шимеком. Таке може статися з будь-ким, хто необачно мiняє вiчне на тимчасове, духовне на матерiальне.
Мiняються зовнiшнi обставини та причини, але лишається головна сутнiсть. Може варто, нарештi, прислухатися до мудростi минулого, щоб не повторювати в майбутньому тi самi помилки?
Обрана Шоломом-Алейхемом форма твору лише пiдкреслює неминущу актуальнiсть вибору цiнностей.
Тому “вiчнi теми” лишатимуться джерелом натхнення завжди.
Related posts:
- Показ глибоких зв’язків сучасного життя з біблійною давниною у “Пісні над піснями’ Шолома-Алейхема У літературі існують так звані вічні теми. Вони різні – це й сенс людського буття, і пошук моральних цінностей, і кохання. У різні епохи існування людства різні покоління відчували схожу необхідність вирішити для себе ці важливі питання, бо і зневірювалися, і закохувалися люди відтоді, як вперше усвідомили себе людьми. З часом багато що міняється, але […]...
- Показ глибоких зв’язків сучасного життя з біблійною давниною у “Пісні над піснями” Шолома-Алейхема Показ глибоких зв’язків сучасного життя з біблійною давниною у “Пісні над піснями” Шолома-Алейхема У літературі існують так звані вічні теми. Вони різні – це й сенс людського буття, і пошук моральних цінностей, і кохання. У різні епохи існування людства різні покоління відчували схожу необхідність вирішити для себе ці важливі питання, бо і зневірювалися, і закохувалися […]...
- Показ зв’язків життя з біблійною давниною у “Пісні над піснями” Шолома-Алейхема У літературі існують так звані вічні теми. Вони різні – це й сенс людського буття, і пошук моральних цінностей, і кохання. У різні епохи існування людства різні покоління відчували схожу необхідність вирішити для себе ці важливі питання, бо і знєвірювалися, і закохувалися люди відтоді, як уперше усвідомили себе людьми. З часом багато що змінюється, але […]...
- Показ глибоких зв’язків сучасного життя з біблійною давниного у “Пісні над піснями” У літературі існують так звані вічні теми. Вони різні – це й сенс людського буття, і пошук моральних цінностей, і кохання. У різні епохи існування людства різні покоління відчували схожу необхідність вирішити для себе ці важливі питання, бо і зневірювалися, і закохувалися люди відтоді, як уперше усвідомили себе людьми. З часом багато що змінюється, але […]...
- “Юнацький роман” Шолом-Алейхема Розмірковуючи про свої твори, Шолом-Алейхем писав, що сприймає слово “роман” і як художній твір, і як історію кохання. У “Пісні над піснями”, як у жодному з інших творів письменника, передане це розуміння роману, адже це оповідь про чаклунство, таїну зародження кохання і про його втрату. Роман Шолом-Алейхема нагадує поему про кохання, багату метафорами і символами. […]...
- “Пісня над піснями” Шолом-Алейхема – ліричний і символічний роман про кохання Розмірковуючи про свої твори, Шолом-Алейхем писав, що сприймає слово “роман” і як художній твір, і як історію кохання. У “Пісні над піснями”, як у жодному з інших творів письменника, передане це розуміння роману, адже це оповідь про чаклунство, таїну зародження кохання і про його втрату. Роман Шолом-Алейхема нагадує поему про кохання, багату метафорами і символами. […]...
- Твiр з народознавства. Українськi народнi пiснi Серед усiх видiв українського фольклору найважливiше i найпочеснiше мiсце належить пiсеннiй творчостi. Обрядовi пiснi, думи, iсторичнi пiснi, балади, лiричнi пiснi, частушки – такi основнi її види. Народнi пiснi володiють чудовою здатнiстю полонити людськi серця, пiдносити настрiй, окрилювати бажання, надихати у працi, овiювати, тамувати душевнi болi, множити сили у боротьбi. До пiснi звертаються за найрiзноманiтнiших життєвих […]...
- “Пісня над піснями” – ліричний і символічний роман про кохання Розмірковуючи про свої твори, Шолом-Алейхем писав, що сприймає слово “роман” і як художній твір, і як історію кохання. У “Пісні над піснями”, як у жодному з інших творів письменника, передане це розуміння роману, адже це оповідь про чаклунство, таїну зародження кохання і про його втрату. Роман Шолом-Алейхема нагадує поему про кохання, багату метафорами і символами. […]...
- Обрядова пісня як показ життя давніх предків У давнину, ще в первісному суспільстві, наші предки намагалися пояснити різні явища навколишнього світу. Люди вважали, що дощ, грім, вітер, сонце та інші сили природи є живими істотами, від яких залежить їх життя і добробут. Вони створювали різні пісні, котрі виконували підчас певних обрядів, свят. Найважливішими серед них були колядки, щедрівки, веснянки, обжинкові пісні. Під […]...
- Показ трагічних результатів намагання втілити в життя утопічні ідеї Марксизму-Ленінізму (за оповіданням Миколи Хвильового “Я (Романтика)”) (1 варіант) Однією з найтрагічніших сторінок нашої історії є події громадянської війни, які ставили людину перед страшним вибором: гинути самій чи убивати собі подібних. Прекрасні на перший погляд ідеї всезагальної рівності і братерства, щасливого життя і приємної праці в корені були спотворені тими засобами, якими їх утілювали в життя, мимохідь знищуючи тих, хто не погоджувався, був іншої […]...
- Показ трагічних результатів намагання втілити в життя утопічні ідеї Марксизму-Ленінізму (за оповіданням Миколи Хвильового “Я (Романтика)”) (2 варіант) Слово “повстання” таємне Чув я, як в тирсі давно Скиглив повстання зерном. М. Хвильовий Микола Хвильовий так писав про себе: “Я, знаєте, належу до того художнього напрямку, який сьогодні не в моді. Я, пробачте, за вольтер’янство, я… романтик! Саме відци й іде розхристаність і зворушливе шукання самого себе… Я до безумства люблю небо, траву, зорі, […]...
- Показ трагічних результатів намагання втілити в життя утопічні ідеї Марксизму-Ленінізму (за оповіданням Миколи Хвильового “Я (Романтика)”) (3 варіант) О дев’ятнадцятий рік поразок і перемог, кривавий рік історичних баталій і нелюдських битв, критичний по силі, незламний по волі, затятий і ніжний, наріжний і вузловий, безсонний дев’ятнадцятий рік! Юрій Яновський. Вершники Війна – це завжди величезне лихо, від якого страждають, вмирають, божеволіють люди. Але ще страшніші наслідки війни, коли вона відбувається в межах однієї країни, […]...
- Показ боротьби за вільне творче життя в драмі-феєрії Лесі Українки “Лісова пісня” ЛЕСЯ УКРАЇНКА 10 КЛАС УКРАЇНСЬКА ДРАМАТУРГІЯ І ТЕАТР 70-90-Х РОКІВ XIX СТОЛІТТЯ ЛЕСЯ УКРАЇНКА Показ боротьби за вільне творче життя в драмі-феєрії Лесі Українки “Лісова пісня” Весна. Пробуджується природа від зимового сну. Розквітає навколо гарне й вільне життя. А в свободі – неодмінна умова розвитку кращих людських поривань. Але що це? Звідки линуть ці казково-чарівні мелодії? Невже […]...
- ПІСНЯ ПІСЕНЬ – ШОЛОМ-АЛЕЙХЕМ Юнацький роман Частина перша. Б У З Я Оповідь ведеться від імені Шимека – хлопця, що згадує про своє перше кохання до дівчинки Бузі в ті часи, коли їм разом ще не було й двадцяти. Старший брат Шимека потонув, жінка його одружилася й поїхала, їхню дочку Бузю взяли до себе батьки Шимека. Дивлячись на дівчинку, […]...
- Показ трагічних результатів намагання втілити в життя утопічні ідеї марксизму-ленінізму (за оповіданням М. Хвильового “Я (Романтика)”) (І варіант) Однією з найтрагічніших сторінок нашої історії є події громадянської війни, які ставили людину перед страшним вибором: гинути самій чи убивати собі подібних. Прекрасні на перший погляд ідеї всезагальної рівності і братерства, щасливого життя і приємної праці в корені були спотворені тими засобами, якими їх утілювали в життя, мимохідь знищуючи тих, хто не погоджувався, був іншої […]...
- Показ трагічних результатів намагання втілити в життя утопічні ідеї марксизму-ленінізму (за оповіданням М. Хвильового “Я (Романтика)”) (ІІ варіант) Слово “повстання” таємне Чув я, як в тирсі давно Скиглив повстання зерном. М. Хвильовий Микола Хвильовий так писав про себе: “Я, знаєте, належу до того художнього напрямку, який сьогодні не в моді. Я, пробачте, за вольтер’янство, я… романтик! Саме відци й іде розхристаність і зворушливе шукання самого себе… Я до безумства люблю небо, траву, зорі, […]...
- Михайло Стельмах. “Гуси-лебеді летять”. Автобіографічна основа повісті. Показ життя і побуту села. Опоетизований образ лебединої зграї УРОК 27 Тема. Михайло Стельмах. “Гуси-лебеді летять”. Автобіографічна основа повісті. Показ життя і побуту села. Опоетизований образ лебединої зграї. Мета. Розкрити автобіографічність повісті, подати визначення дилогії, формувати вміння обгрунтовувати власне ставлення до прочитаного, складати план окремих розділів повісті; виразно читати і переказувати твір, розвивати зв’язне мовлення учнів; виховувати любов до людей та навколишнього світу. Обладнання: […]...
- Перша допомога при глибоких ранах Рана-це порушення цілісності шкірних покривів, тканин слизових, які викликані термічними, механічними, хімічними чи іншими впливами. Зозрізняють кілька видів ран: Різані вони наносяться гострими предметами. Рубані наносяться важкими гострими предметами. Колоті наносяться колючими предметами. Рвані утворюються під час розриву шкіри при натягу чи відкритих переломах. Вогнепальні нанесені зброєю. Рани від укусу, що виникають в разі укусу […]...
- Без сучасного не буває майбутнього Зображуючи портрет сучасника, я завжди уявляю молоду людину. Хоча старше покоління і вважає вік категорією філософською. Я погоджуюсь із тим, що вік вимірюється не роками, а станом душі, проте приклади свідчать, що історію вершать люди молоді. Спілкуючись із ветеранами Великої Вітчизняної війни, які неодноразово бували в нашому класі, я дізналася, що вік бійців складав два-дцять-тридцять […]...
- Показ прагнення жінки до незалежності (за повістю О. Кобилянської “Людина”) I. Етичний ідеал Ольги Кобилянської (інтелігентна, горда і сильна натура; жінка – виходець із середньої верстви буржуазії, котра піднімається над оточенням, протистоїть йому, стає людиною – господинею своєї долі). II. Олена – жінка, яка прагне до незалежності. 1. Зовнішній вигляд і духовний світ Олени (прекрасна зовнішність, критичний розум, працьовитість; надзвичайне бажання щастя; мрії про світ […]...
- Образ сучасного Прометея (За поемою А. Малишка “Прометей”) Прометей – герой давньогрецького міфу. До образу Прометея зверталися багато митців різних епох і народів. Цей герой неухильно виконує своє призначення задля щастя людства, стаючи символом нескореності, героїзму, майже надлюдської мужності. Образ героя-вогненосця, який не підкорився волі богів, використовували славнозвісні Есхіл, Гете, Байрон, а також великі українські поети Тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Франко, Андрій […]...
- Критика вид сучасного суспільства в комедії М. Куліша “Мина Мазайло” Комедію М. Куліша “Мина Мазайло” часто називають філологічною п’єсою. Свого часу, наприкінці 20-х років XX століття, вона з великим успіхом йшла на українській сцені. Але 1930 року, коли українізацію було згорнуто, п’єсу одразу заборонили. Однак серед читаючої публіки вона викликала досить гостру дискусію, оскільки вже за своїм характером вона є суто дискусійним твором. Так, герої […]...
- Чим подобаються мені байки сучасного письменника Павла Глазового? (народився 1922 року) Народився в с. Новоскелюватка під Кривим Рогом. У 1940 р. після закінчення школи служив в армії, був на фронті під час Другої світової війни. Потім навчався в педагогічному інституті, після закінчення якого працював у гумористичному журналі “Перець”. Письменник-гуморист. Видав 19 збірок гуморесок. Активно публікує твори у періодиці. Пише книжки і спеціально для […]...
- Поєднання трагічного і комічного у творчості Шолом-Алейхема С. Міхоелс, відзначаючи поєднання трагічного і комічного у творчості класика єврейської літератури, писав:”… Шолом-Алейхем не міг не бачити трагедійних елементів у навколишній дійсності, вони лише переломлювались у його творчості в явища трагікомічного типу. Шолом-Алейхем гостро відчував трагізм свого народу. Але він не впадав у песимістичне споглядання сучасної йому дійсності. Його глибоко народний гумор був лише […]...
- Твір за повістю Шолом-Алейхема “Хлопчик Мотл” “Хлопчик Мотл” – повістю невибагливою, чистою, яка читається на одному подиху, повістю, яку неможливо переказувати. її треба читати й перечитувати, сповнюючись щирістю кожного слова й кожної емоції, світлом дитячої душі хлопчика Мотла, насолоджуючись мелодією цього поліфонічного твору: то сумною, то іронічною, то радісною, то насиченою ліризмом. Як бачимо, Шолом-Алейхем у своїх творах звертався до повсякденного […]...
- Національний колорит та гумор твору Шолом-Алейхема “Хлопчик Мотл” Національний колорит та гумор твору Шолом-Алейхема “Хлопчик Мотл” На титульній сторінці книги написано “Переклад з єврейської”. Зрозуміло, що перед нами твір, написаний для людей, для яких побут і звичаї єврейського народу не є чимось екзотичним. Автору більше до вподоби розібратися з психологією героя, ніж із його зачіскою чи повсякденним меню. Шолом-Алейхем (Шолом Нохумович Рабінович) писав […]...
- Драматична доля хлопчика Мотла (за оповіданням Шолом-Алейхема) Оповідання Шолом-Алейхема “Хлопчик Мотл”, звичайно, носить соціальний характер, оскільки саме соціальні причини призвели до того становища, у якому опинилися й батьки Мотла, й інші люди, що були їхніми сусідами чи співвітчизниками. Але чому автор змальовує всі ці негаразди очима дитини? Здається, що може розуміти дитина у складному світі дорослих проблем? А хіба їй це треба […]...
- Відповіді до теми: Такубоку “Танка” та Шолом-Алейхема “Хлопчик Мотл” 1. Чому японці квітень називають “місяцем Такубоку”? Відповідь: У квітні в Японії відзначають день пам’яті поета. 2. Що дослівно з японської означає слово “танка”? Відповідь: “Коротка пісня”. 3. Як Ісікава Такубоку називав свої п’ятивірші? Відповідь: “Сумні іграшки Відповідь: забави”. 4. Чому танка Такубоку вважають своєрідним щоденником поета? Відповідь: Такубоку у танка відобразив різні періоди свого […]...
- “Тополя” – одна з ранніх балад Т. Шевченка. Відображення глибоких переживань дівчини, розлученої з коханим. Народна символіка і міфологічні метаморфози УРОК 15 Тема. “Тополя” – одна з ранніх балад Т. Шевченка. Відображення глибоких переживань дівчини, розлученої з коханим. Народна символіка і міфологічні метаморфози. Мета. Ознайомити учнів з однією з ранніх балад поета, з’ясувати її фольклорну основу, значення символів; удосконалювати навички виразного читання поезій; виховувати повагу до звичаїв і традицій рідного краю. Обладнання: запис пісні “По […]...
- “Чим приваблює сучасного читача образ Айвенго” Британський письменник Вальтер Скотт – один з найвідоміших у світовій літературі письменників і авторів пригодницьких романів. Свою творчу діяльність він розпочав як автор балад і поем, які зробили його одним з найпопулярніших і найулюбленіших поетів тогочасної Англії. Та в світову літературу Вальтер Скотт увійшов, насамперед, як автор авантюрно-пригодницьких історичних романів. Письменник першим у світовій літературі […]...
- Показ зрушень у селянській свідомості в оповіданні В. Винниченка “Салдатики!!” “Салдатики!!” Замуштровані, покірні виконавці наказів командирів і самого царя, а все ж рідні, свої, вихідці із селян, робітників, бідняцькі, вдовині сини. Саме до них із криком душі звертається Явтух, ватажок сільської громади, герой оповідання В. Винниченка “Салдатики!!” І саме таку назву обирає автор для свого твору. Проживши все життя чесно, за законами християнської моралі, не […]...
- Показ війни як трагедії народу (за романом Ю. Яновського “Вершники”) (1 варіант) Народжений і вихований українським степом, Юрій Яновський одержав від природи романтичне світовідчуття. Він закроєний був на високе місце в царині художнього слова і зайняв його поруч із найвидатнішими постатями національної культури. У середині 30-х років XX століття Юрієм Яновським був написаний дивний і прекрасний історико-революційний роман у новелах “Вершники”, сповнений трагізму і водночас світлої радості […]...
- Показ війни як трагедії народу (за романом Ю. Яновського “Вершники”) (2 варіант) У листі до Ю. Яновського Олесь Гончар писав, що ця книга “творилась при такій духовній погоді, при високих температурах для творчої спеки, що й “Слово о полку”. Таким чином справжній художник слова вшанував творчий здобуток іншого художника. І події, і народні герої зображуються в романі в піднесеному й героїчному ключі. Дух народної героїки загалом був […]...
- Показ зростання національної свідомості (за новелою В. Стефаника “Марія”) У 1916 році Василь Стефаник написав новелу “Марія”, яка була присвячена світлій пам’яті Івана Франка. В ній знайшли художнє втілення роздуми письменника про долю народу, про його складні шляхи до визволення з-під колоніального гніту. Під враженням подій Першої світової війни, яка впродовж кількох років несла смерть і мирному населенню Галичини, слово Стефаника знову ожило (після […]...
- Показ козацького лицарства і любові до України в романі П. Куліша “Чорна рада” Козацькому роду Нема переводу. Народна мудрість П. Кулішеві належить першість у створенні історичного роману в українській літературі. Головна ідея “Чорної ради” в тому, що Руїні, злим символом якої стала чорна рада, письменник протиставляє тиху гавань справедливої української держави, суспільна організація якої нагадувала б, життя на хуторі – Череваня. “Чорна рада” – твір багатоплановий. Автор яскраво […]...
- Показ війни як трагедії народу (за романом Ю. Яновського “Вершники”) (3 варіант) Так проходили дні, місяці і, нарешті, роки. По селах, містах і містечках Лютувала громадянська війна. М. Хвильовий. Багато хто з українських письменників відтворив події громадянської війни в Україні, бо багатьох із них вона торкнулася особисто. Та це й не дивно, бо, мабуть, не було такої людини, яку б не зачепила війна. Розглядаючи події того часу […]...
- Показ мужності, відваги запорожців у поемі “Гамалія” (3 варіант) Героїчне минуле, славні діла предків не раз давали авторам матеріал для творів. Подорожуючи морем, Тарас Шевченко ніби побачив, як пливуть по хвилях козацькі байдаки, ніби почув спів козаків. Так народилась історична поема “Гамалія”. Подвиги славних козаків приваблювали Шевченка з дитинства. Знав він від старих людей, що це були за воїни – мужні, відважні, які не […]...
- “Розвиток сучасного телебачення” Однією з найбільш популярних технологій останніх десятиліть є телебачення. Телебачення мало кілька етапів розвитку, ця технологія не стоїть на місці і сьогодні, вона постійно вдосконалюється і прагне задовольняти зростаючі потреби людей. Розгляд розвитку сучасного телебачення особливо цікавий, тому що в даний час воно виконує дуже серйозну і важливу роль. Помітити це можна дуже просто – […]...
- Показ козацького лицарства і любові до України в романі Пантелеймона Куліша “Чорна рада” Показ козацького лицаpства і любові до Укpаїни в pомані Пантелеймона Куліша “Чоpна pада” П. Куліш – людина енциклопедичних знань, дивовижної пpацездатності. Він захоплював своїх сучасників винятковою плодотвоpністю і водночас дpатував частими змінами своїх поглядів, оцінок, політичних платфоpм. І. Фpанко називав Пантелеймона Куліша “одним із коpифеїв нашої літеpатуpи”, її “пеpшою звіздою”. Водночас він зауважував, що Куліша […]...
- Показ козацького лицарства й любові до України в романі П. Куліша “Чорна рада” Роман “Чорна рада” – це найкращий твір письменника і перший український роман взагалі. Твір одночасно був написаний російською і українською мовами, вийшов з друку в 1857 році. Поява роману підняла українську літературу на якісно новий щабель, наблизила її до рівня європейської літератури. Історичною основою твору є події, що відбувалися на Україні після смерті Б. Хмельницького, […]...