Показ зростання національної свідомості (за новелою В. Стефаника “Марія”)
У 1916 році Василь Стефаник написав новелу “Марія”, яка була присвячена світлій пам’яті Івана Франка. В ній знайшли художнє втілення роздуми письменника про долю народу, про його складні шляхи до визволення з-під колоніального гніту.
Під враженням подій Першої світової війни, яка впродовж кількох років несла смерть і мирному населенню Галичини, слово Стефаника знову ожило (після п’ятнадцятирічної перерви), теми і мотиви його творів залишилися “сільськими”. Проте настрій і тон новел, прагнення персонажів стали іншими.
У
Уява переносить матір у часи юності хлопців, коли їй довелося їздити до Львова визволяти їх з-під арешту й була щасливою: відчувала себе рівною з іншими матерями, сини яких боролися проти кривди.
Марія пишається синами, в гості до яких приїжджали приятелі, і
Під впливом синів і Марія духовно зростає. Та ось прийшла війна, яка стала тяжким випробуванням для Марії. Просиділа вона ніч у головах синів, що спали, прощаючись із ними, і посивіла.
Сподівалися юнаки, що впадуть, розваляться імперії, які гнітили наш народ, і прийде нарешті жадане визволення. Кидаються сини у вир визвольної боротьби, створюють національні з’єднання, над якими замайоріли рідні прапори, загримів гучний “спів про Україну”.
Ті хвилини національного пробудження навіки увійшли в пам’ять матері. Минуло багато часу, а вона й досі картає себе за те, що в ті дні просила в синів, аби залишився з нею хоч молодший. І відчула, що образила своїм проханням усіх трьох, відштовхнула від себе, адже йшлося про найсвятіше – про Україну, яка покликала своїх дітей. Тільки одна ніч минула після тієї розмови з синами, а Марія відчула свою провину.
Письменник дуже майстерно передає ті дні патріотичного піднесення галицької молоді. І хоча митець не вдається до докладних описів, але характерні деталі підкреслюють урочистість моменту. Гриміла над лавами стрільців “січова пісня”, єднала юнаків. І мати відчула неповторність моменту, його історичне значення в житті всього народу. І крикнула найменшому, якого тримала біля себе: “Біжим, синку, за ними, аби-м їх здогонила, най мені, дурній мужичці простять. Я не знала добра, я не винна, що моя голова здуріла, як тота Україна забира мені діти… ” Саме у такому новаторському аспекті розвивається у новелі патріотична тема, яка пов’язана із зростанням національної свідомості селянки.
Спогади героїні новели зливаються зі сприйманням сучасності, а вона надто невесела: російська армія, вступивши в Галичину, нищила осередки українського національно-культурного життя. Марія вже зустрічалася з руїнниками, які називали себе “козаками”. Але трапилися цього разу інші козаки – українці в царській солдатській уніформі.
Вони чемно поводилися з жінкою, прикрасили вишиваними хустками портрет Шевченка, і мати зрозуміла, що це ті брати з Великої України, про яких з любов’ю говорили її сини. Коли козаки заспівали, рідна пісня, хвилюючи серце Марії, повернула її до щастя минулих років. Пісня гоїть серце жінки, вона відчуває, як сини єднаються з нею, вона ніби чує їхні патріотичні кличі “за Україну”. Перед нею постають величезні обшири рідного краю, який повстав проти поневолювачів: “Блискотять ріки по всій нашій землі і падають з громом у море, а нарід зривається на ноги. Напереді її сини, і вона з ними йде на тую Україну, бо вона, тая Україна, плаче й голосить за своїми дітьми; хоче, щоби були всі вкупі”.
Тема національно-визвольних змагань знайшла своє яскраве відображення у новелі Стефаника “Марія”.
Related posts:
- “… Україні потрібні її діти… ” (за новелою В. Стефаника “Марія”) Свої життя і творчість В. Стефаник присвятив Україні. На власні очі він бачив, як найкращі сини рідної землі поклали голови за незалежність і державність своєї Батьківщини. Та чому ж молоді галичани з піднесенням і заповзяттям вступали добровільно до лав УСС? Василь Стефаник описує це в новелі “Марія”: “В місті зійшлося сила їх – паничі і […]...
- Життєвий подвиг матері (за новелою Василя Стефаника “Марія”) Життєвий подвиг матері (за новелою Василя Стефаника “Марія”) Новела “Марія”, написана В. Стефаником у 1916 році – один з найкращих творів не лише з-поміж новелістики письменника, а й з усієї малої прози вітчизняної літератури початку ХХ століття. Вона присвячена пам’яті Івана Франка і являє собою художню історію пізнання головною героїнею людей, світу і себе в […]...
- “Україні потрібні її діти” (За новелою “Марія”) Свої життя і творчість В. Стефаник присвятив Україні. На власні очі він бачив, як найкращі сини рідної землі поклали голови за незалежність і державність своєї Батьківщини. Та чому ж молоді галичани з піднесенням і заповзяттям вступали добровільно до лав УСС? Василь Стефаник описує це в новелі “Марія”: “В місті зійшлося сила їх – паничі і […]...
- Питання національної свідомості та національної гідності у творчості Є. Маланюка І будемо ми Дратувати залізом звіра, Руйнувати логово тьми. Є. Маланюк. “З варязької весни” Відомо, що великі поети в різні епохи знаходять своїх читачів. Так було з Т. Шевченком, О. Пушкіним, Дж. Байроном та іншими. Поет ніби народжується заново, бо творить не тільки для своїх сучасників. Щось подібне відбувається тепер і з творчістю Євгена Маланюка, […]...
- Захист рідної землі – найвище призначення людини (за новелою В. Стефаника “Сини”) Захист рідної землі – найвище призначення людини (за новелою В. Стефаника “Сини”) Дослідники творчості В. Стефаника стверджують, що у письменника було два чітко розмежовані періоди: перший припадав на 1897-1901, а другий на 1916-1933 рр. Чому ж він так довго не писав? Чому мовчав аж п’ятнадцять років? Мабуть тому, що людська психіка не може бути у […]...
- Показ зрушень у селянській свідомості в оповіданні В. Винниченка “Салдатики!!” “Салдатики!!” Замуштровані, покірні виконавці наказів командирів і самого царя, а все ж рідні, свої, вихідці із селян, робітників, бідняцькі, вдовині сини. Саме до них із криком душі звертається Явтух, ватажок сільської громади, герой оповідання В. Винниченка “Салдатики!!” І саме таку назву обирає автор для свого твору. Проживши все життя чесно, за законами християнської моралі, не […]...
- Явище шістдесятництва як вияв пробудження національної свідомості Явище шістдесятництва як вияв пробудження національної свідомості Шістдесятники увійшли в історію України та її літератури як оборонці національної честі й гідності рідного слова. Вони відкрили просту і незаперечну істину: людина нового часу – національна. Це твердження стало першопричиною несамовитого переслідування молодих інтелігентів, серед яких були прогресивні вчені, письменники, художники, педагоги. Вони поклали на вівтар боротьби […]...
- Показ зрушень у селянській свідомості в оповіданні “Салдатики!!” “Салдатики!!” Замуштровані, покірні виконавці наказів командирів і самого царя, а все ж рідні, свої, вихідці із селян, робітників, бідняцькі, вдовині сини. Саме до них із криком душі звертається Явтух, ватажок сільської громади, герой оповідання В. Винниченка “Салдатики!!” І саме таку назву обирає автор для свого твору. Проживши все життя чесно, за законами християнської моралі, не […]...
- Показ зрушень у селянській свідомості в оповіданні В. Винниченка “Солдатики!!” “Салдатики!!” Замуштровані, покірні виконавці наказів командирів і самого царя, а все ж рідні, свої, вихідці із селян, робітників, бідняцькі, вдовині сини. Саме до них із криком душі звертається Явтух, ватажок сільської громади, герой оповідання В. Винниченка “Салдатики!!” І саме таку назву обирає автор для свого твору. Проживши все життя чесно, за законами християнської моралі, не […]...
- Актуальність проблеми національної свідомості українців ТвІр за п’єсою М. Куліша “Мина Мазайло”. Вершиною комедійного таланту Миколи Куліша стала п’єса “Мина Мазайло”. Але в цій комедії автор порушує досить серйозну проблему. Проблему нп” ціональної свідомості українців, а також мовну проблему, яка не втратила актуй альності і сьогодні. Харківський службовець Мина Мазайло – головний персонаж п’єси – прагне будь-що пробитися до “власть […]...
- Камінний хрест – символ втраченої батьківщини (за однойменною новелою В. Стефаника) (3 варіант) Твори Василя Стефаника особливі. Кожен вражає своїм трагізмом, у кожному чиясь важка доля, частіше – чиясь загибель.. Письменник з Галичини правдиво змальовував життя своїх земляків, пригнічених і знедолених, страждав разом із своїми героями, мріяв про їхнє краще майбутнє. Хоча в багатьох із них цього майбутнього вже не буде. Так, наприклад, як у Івана Дідуха з […]...
- Камінний хрест – символ втраченої батьківщини (за однойменною новелою В. Стефаника) (2 варіант) Важким було життя селян Галичини наприкінці XIX століття, безрезультатні пошуки того, як прогодувати родину, поступове розорення, перспектива голодної смерті – все це примушувало селян зриватися з місць, де протягом багатьох років жили їхні батьки, і, спродавши все, мандрувати в пошуках кращої долі. Масова еміграція до Америки стала звичним явищем. Але й на далекому континенті не […]...
- Трагедія переселення галицьких селян до Канади (за новелою В. Стефаника “Камінний хрест”) Пояснюючи постійну тематичну зацікавленість своєї творчості, В. Стефаник одного разу сказав: “… Я свою душу пустив у душу народу, і там я почорнів з розпуки”. Саме тому картини соціальної дійсності у новелах письменника настільки виразні. Трагізм і правдивість ситуації постає у новелі “Камінний хрест”, яка зображує від’їзд до Канади сім’ї Івана Дідуха. Чому він змушений […]...
- Твір-роздум. У нас у кожного свій хрест і своя доля (за новелою Василя Стефаника “Камінний хрест”) Твір-роздум. У нас у кожного свій хрест і своя доля (за новелою Василя Стефаника “Камінний хрест”) “Я свою душу пустив у душу Народу, і там я почорнів з розпуки”. / В. Стефаник / Василь Стефаник писав коротко, влучно і страшно. Кожна його новела – це окрема картина трагедії селянського життя. Доля подарувала йому можливість жити […]...
- Сокровенні сподівання й надії В. Стефанина на державність України в новелі “Марія” В. СТЕФАНИК 10 КЛАС УКРАЇНСЬКА ДРАМАТУРГІЯ І ТЕАТР 70-90-Х РОКІВ XIX СТОЛІТТЯ В. СТЕФАНИК Сокровенні сподівання й надії В. Стефанина на державність України в новелі “Марія” Після виходу у світ збірки “Моє слово” (1905 р.) В. Стефаник довго не друкувався. “Знову народилося слово” у письменника під враженням від подій Першої світової війни. Почався другий період творчості митця. […]...
- “Трагедія переселення галицьких селян до Канади за новелою В. Стефаника “Камінний хрест” Василь Стефаник є геніальним українським письменником, котрий помітно виділявся серед інших. Надзвичайно високу оцінку таланту цього письменника давали Леся Українка та Іван Франко. Його новелу “Камінний хрест” вони відзначили як таку, що бере за душу. У своїх творах Стефаник змальовує людей, котрі страждаючи, безсилі щось змінити. Новела “Камінний хрест” є відгуком Стефаникового серця на трагічні […]...
- Трагедія переселення галицьких селян до Канади (за новелою В. Стефаника “Камінний хрест”) Доведені до відчаю жорстоким гнобленням зубожілі селяни Західної України в пошуках кращої долі кидали рідні землі і виїжджали в далекі краї. Особливо масовою була еміграція на початку XX ст., за перше десятиріччя виїхало понад двісті тисяч чоловік. Стефаник, навчаючись у Ягеллонському університеті в Кракові, був свідком того, що відбувалося на вокзалі: “Жінки бігали і верещали […]...
- “Він трудився завзято, як віл… ” Образ Івана Дідуха за новелою В. Стефаника “камінний хрест” Людська душа завжди цікавила будь-яку літературу з її муками і стражданнями, благородними поривами і сподіваннями на краще. Не обійшла ця тема і творчість В. Стефаника – великого новатора, творця і неперевершеного майстра новели про сільське життя. Василь Стефаник, сам хлібороб, вболівав за українських трударів, злиденне життя яких гнало їх у масову еміграцію до Канади. Проводи […]...
- Хрест па житті, або Як написати твір за новелою В. Стефаника “Камінний хрест” Ви, мабуть, бачили коли-небудь хрест? І знаєте, що звичайно його встановлюють на могилі. Але у нас хрест буде символом трагізму життя українського селянина-бідняка за новелою Василя Стефаника “Камінний хрест”. В основу новели покладено справжній факт. Штефан Дідух (в новелі – Іван), односелець письменника, емігруючи до Канади, поставив на своєму полі камінний хрест. Він і понині […]...
- “Коротко, сильно і страшно пише ця людина” (за новелою В. Стефаника “Новина”) Справді, лаконізм вислову М. Горького, який став назвою цього твору, досягає у В. Стефаника крайньої межі. За нею прірва людського горя, страждань, тяжких переживань. Кожний вислів письменника – це пружина, яка вистрілює правдою. Читаючи новели В. Стефаника, забуваємо про себе, сумуємо, жахаємось, думаємо, перебуваємо під магічною дією художнього слова. Писати “коротко і сильно” дається не […]...
- Марія Стюарт – героїня трагедії Ф. Шіллера “Марія Стюарт” Марія Стюарт – героїня трагедії Ф. Шіллера “Марія Стюарт” (1800). Історичний прототип – Марія Стюарт (1542-1587), шотландська королева, що претендувала на англійський престол. Замішана в декількох змовах, вона за наказом королеви Єлизавети I була поміщена у в’язницю, засуджена й страчена. М. С. в трагедії далека від історичного прототипу. Шиллер підкреслював, що їй має бути 25 […]...
- “Марія” У. Самчука – оповідання про примусову колективізацію “Марія” У. Самчука один з ранніх добутків поета. Об’єднанням реальних картин революційних часів з біблійними символами сприяє визначенню ідеї добутку: П. Тичина намагається добути світло вбитої любові, гуманності, співчуття до людських страждань. Як затверджує Р. Мовчан, до розгляду матері в новелі “Мати” Г. Косинки варто підходити подвійно. З одного боку, автор зображує образ реальної матері […]...
- МАРІЯ ХОРОСНИЦЬКА – Марія Василівна Сваричевська Марія Хоросницька народилася в селі Хоросні на Львівщині. Від назви села й узяла собі літературний псевдонім. Після закінчення школи навчалася у Львівському педагогічному інституті. Рідний галицький край наділив її веселою вдачею. Коли вона стала письменницею, біля неї завжди юрмилися подруги, чулися дотепи, сміх, вигуки, звучали вірші. На долю Марії Василівни випали нелегкі роки заслання, про […]...
- Образ Марії з роману У. Самчука “Марія” 1. Роман Уласа Самчука “Марія” – розповідь про трагедію України в умовах тоталітарної радянської системи: А) “Марія” – це історія боротьби зла з добром і добра зі злом, історія кохання; Б) “добро” для українського селянина (це насамперед – праця, земля). 2. Марія – центральний образ роману: А) тяжка доля жінки-матері на зламі двох століть; Б) […]...
- Камінний хрест – символ трагічної долі українського селянина-бідняка (за новелою В. Стефаника “Камінний хрест”) Кінець XIX століття… Західна Україна. Журавлями розлітаються по світу українці. Що змушувало їх залишати рідну землю? Чого шукали вони в чужих країнах? Селяни західних українських районів залишають батьківську землю, зводячи як пам’ятники по собі камінні хрести, їдуть до далекої Канади в пошуках землі обітованої. А що ж чекає їх там, далеко за океаном?.. Багатостраждальна історія […]...
- Твори Василя Стефаника – шедеври світової новелістики Твори Василя Стефаника – шедеври світової новелістики. Василь Стефаник увійшов в українську літературу як неперевершений майстер новели. Стефаникові шедеври стали яскравим свідченням засвоєння нашим письменством найновіших досягнень європейських літератур. За спостереженням І. Франка, нове покоління, яке з гідністю представляв В. Стефа-ник, намагалося “модерним європейським способом зобразити своєрідність життя українського народу”. Новелістика Стефаника дала змогу Франкові […]...
- Камінний хрест як символ трагічної долі селянина-бідняка (За новелою В. Стефаника “Камінний хрест”) “Чую їх біль, усі ті нитки, що рвуться між їх серцем і селом, і мені рвуться, чую їх біль і муку”, – писав Василь Стефаник до Ольги Кобилянської. Мова в цьому листі йшла про нескінченно злу й гірку долю тих, хто в пошуках кращої долі від’їжджав за океан. Еміграція українців з території Західної України наприкінці […]...
- Образ жінки як уособлення людяності й ніжності (за новелою “Шаланда в морі” роману “Вершники” Ю. Яновського) (3 варіант) Серед усіх людських законів є один невмирущий у своїй благородності – закон жертви. Всі ми більшою чи меншою мірою жертвуємо людям щось своє: час, знання, любов… Та є у світі найвища самопожертва, що не має жодного аналога, це – материнство. Мати не лише дарує дитині свій час і безмежну любов, не лише допомагає вижити, вона […]...
- Показ війни як трагедії народу (за романом Ю. Яновського “Вершники”) (1 варіант) Народжений і вихований українським степом, Юрій Яновський одержав від природи романтичне світовідчуття. Він закроєний був на високе місце в царині художнього слова і зайняв його поруч із найвидатнішими постатями національної культури. У середині 30-х років XX століття Юрієм Яновським був написаний дивний і прекрасний історико-революційний роман у новелах “Вершники”, сповнений трагізму і водночас світлої радості […]...
- Роман У. Самчука “Марія”: хроніка одного життя Роман Уласа Самчука “Марія” має підзаголовок “Хроніка одного життя”. Уважно прочитавши роман, читач одразу розуміє, що мав на увазі автор, коли давав назву своєму творові. По-перше, твір має певну схожість з так званою агіографічною літературою, тобто з “Житіями святих”. У таких творах оповідається про увесь життєвий шлях святого, так і в романі автор зображує все […]...
- “Тому роду не буде переводу, у котрому браття милують згоду” (за новелою “Подвійне коло”) (3 варіант) Події громадянської війни в Україні не могли залишити Юрія Яновського байдужим. Він завжди писав про народ, Україну, українську пісню. Але роман “Вершники” став найзначнішим твором, який був присвячений подіям громадянської війни. У ньому найбільш помітне поєднання ознак народної думи, героїчної думи, героїчної поеми, новелістичного роману. Усі події Юрій Яновський зображує в героїчному, піднесеному плані. Дуже […]...
- Аналіз новели “Сини” В. Стефаника У низці новел Василь Стефаник змалював пробудження в українців Галичини національної самосвідомості, наростання протесту проти національного й соціального поневолення. Пафос національно-визвольної боротьби, масове піднесення патріотичних почуттів, викликані подіями 1918 року на Східній Галичині, знайшли художнє втілення в новелах Марка Черемшини “Туга” і Василя Стефаника “Сини” (1922). Сам Стефаник стверджував, що “Сини” написані для наших жовнірів, […]...
- Відповіді до теми: творчість Василя Стефаника 1. Як називали сучасники В. Стефаника? Співцем селянської душі і володарем дум селянських, поетом мужицької розпуки і мужицьким Бетховеном. 2. Охарактеризуйте епоху, в яку жив і діяв В. Стефаник. Кінець XІX – початок XX століття – це період розвитку капіталістичних від носин у місті й селі. До краю загострилися класові суперечності, посилилось со ціальне й […]...
- Творче зростання Бориса Олійника І. Полтавщина – колиска творчої еліти України. (Борис Олійник народився на Полтавщині. Цей край щедро наділяв своїх синів і дочок талантами. Згадаймо Івана Котляревського, Миколу Гоголя. Борисові Олійнику було лише вісім років, коли на фронті Великої Вітчизняної загинув батько, але поет через усе своє життя несе в серці його образ. У спадок від батька йому […]...
- У кривавому колі (За новелою Ю. Яновського “Подвійне коло”) На думку історика Ореста Субтельного, найжорстокіші бої та найжахливіші події громадянської війни сталися в Україні. Цю війну повною мірою можна назвати братовбивчою, бо інколи ставалося в буквальному розумінні так, що брат убивав рідного брата. А те, що українець убивав українця, нікого вже не дивувало… Роман “Вершники” відкривається новелою “Подвійне коло”, яка водночас ніби підводить підсумок […]...
- Роздуми над сенсом життя у творах Василя Стефаника Творчість Василя Стефаника завжди сприймалася читачем як вираз трагічної долі галицького селянства. Та в новелах цього письменника є не тільки картини розпачу і горя. Його новели містять глибоку думку про вічне – життя і смерть, добро і зло. Для чого живе людина на цьому світі? По-різному відповідають на це питання його герої, та й не […]...
- Гуманізм новел Стефаника Про що б не писав Василь Семенович Стефаник, у центрі розповіді завжди виступає людина з її проблемами, думами, переживаннями і прагненнями. Усі герої Стефаника, як говорив Марко Черемшина, або безнадійно хворі, або безнадійно вбогі, або безнадійно старі, або безнадійно спрацьовані, або безнадійно нещасливі. Справді, багато безнадій у житті його героїв. Але багато й такого, про […]...
- Хоросницька Марія – Біографія Марія Хоросницька (Марія Василівна Сваричевська) народилася у 1925 році в селі Хоросні на Львівщині. Від назви села й узяла собі літературний псевдонім. Після закінчення школи навчалася у Львівському педагогічному інституті. Рідний галицький край наділив її веселою вдачею. Коли вона стала письменницею, біля неї завжди юрмилися подруги, чулися дотепи, сміх, вигуки, звучали вірші. На долю Марії […]...
- Показ трагічних результатів намагання втілити в життя утопічні ідеї Марксизму-Ленінізму (за оповіданням Миколи Хвильового “Я (Романтика)”) (3 варіант) О дев’ятнадцятий рік поразок і перемог, кривавий рік історичних баталій і нелюдських битв, критичний по силі, незламний по волі, затятий і ніжний, наріжний і вузловий, безсонний дев’ятнадцятий рік! Юрій Яновський. Вершники Війна – це завжди величезне лихо, від якого страждають, вмирають, божеволіють люди. Але ще страшніші наслідки війни, коли вона відбувається в межах однієї країни, […]...
- Розкриття духовної краси селянки-трудівниці в романі У. Самчука “Марія” Твір “Марія” Уласа Самчука став першим романом, присвяченим жінкам 30-х років, жінкам, на долю яких випали страшні муки голоду, смерті дітей і близьких. Головною героїнею є жінка на ім’я Марія. На перший погляд – ім’я святої, але наша героїня ніколи в житті не мала спокою від своєї долі, яка завжди жорстоко штовхала її на нелегкі […]...