“Посіяла мати чорнобривці біля хати” (за поезією М. Сингаївського)
Україна – наша рідна країна. Це та земля, де ми народилися і живемо. Це земля наших батьків, дідів і прадідів.
Усім нам безмежно дорога наша мати Україна, і хоч би куди закинула доля українця, його душа залишається тут, де “тихі води і ясні зорі”, де народна пісня бринить найглибиннішйми почуваннями, а чорнобривці народжують у пам’яті найдорожчий образ матері.
Споконвіку українці кохалися у квітах. Їх завжди сіяли біля хати, у дворі, на городі. Вони постійні супутники нашого життя. У народі кажуть: “Без верби і калини нема України”.
Чарівна сила цих квітів не тільки у їхній красі. Вони здатні передати складну гаму потаємних людських почуттів, розповісти про радість і печалі, нагадати давно минулі події.
Поет Сингаївський створив пісню “Чорнобривці” як пам’ять-спогад про свою неньку:
Як на ті чорнобривці погляну, Бачу матір стареньку, Бачу руки твої, моя мамо, Чую ласку твою я, рідненька.
Чарує, хвилює, радує, пробуджує особливі почуття ця невеличка квітка. Та кожному хочеться милуватися ніжністю пелюсток, п’янким ароматом, яскравим кольором. Вони навіюють радість, щастя і сподівання на прекрасне майбуття.
Related posts:
- “Я родом із пісні” (поетична творчість Миколи Сингаївського) Українська пісня! Коштовні й невичерпні скарби нашого народу. Щастя й горе, смуток, печаль, радість, натхнення, любов і страждання дзвенять у піснях. І недарма, бо українці – співучий народ, і лісні їх линуть по світу, зачаровуючи душу. “Я родом із пісні”, – сказав якось відомий український поет Микола Федорович Сингаївський. З тієї ніжної пісні-колисанки, що наспівувала […]...
- Любов Т. Шевченка до України (за поезією “Садок вишневий коло хати… “) Тарас Шевченко все життя мріяв жити в Україні, а сам довгі роки поневірявся у чужих краях. Перебуваючи у Петербурзі в казематі, він згадує рідний край, вишневі сади, лісні, працьовитих людей. І все це він. відтворив у невеличкому вірші “Садок вишневий коло хати… “. Поет палко любив Україну, бо тільки любляча людина могла намалювати таку чудову […]...
- Любить людей мене навчила мати Я стою перед репродукцією – картиною, де змальована жінка-мати, яка схилилася над своєю дитинкою і, мабуть, як і мені колись, наспівує колискову пісню: Спи, мій маленький, Пізній бо час. У свою пісню мати вкладає надії, сподівання на щасливе життя, долю своєї дитини, коли вона виросте. А якою виросте її дитина? Сподівається, що син чи дочка […]...
- Рідна мати моя (за поезією Андрія Малишка) “Рідна мати моя” (за поезією Андрія Малишка) Я довго добирав слова, якими б можна було розпочати цей твір. Слова, які б відбивали те почуття, що сповнює моє серце, що є джерелом моїх кращих вчинків і що часто примушує вимогливіше ставитися до себе. Це почуття – безмірна, трепетна, свята любов до матері. І як же я […]...
- Змалювання внутрішньої краси сільських жінок-трудівниць у вірші М. Сингаївського “Від серця поклонюсь” – МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ З надзвичайним задоволенням я читаю вірш М. Сингаївського. У них стільки синівської любові до батьків, рідної землі, так багато щирої подяки хліборобам за їх щоденну працю. З глибокою пошаною звертається поет до матері і селянських жінок-трудівниць у вірші “Від серця поклонюсь”. Письменник згадує мамині пісні, які сповнили його серце добром та любов’ю до рідного краю; […]...
- Величальна пісня Матері (образ матері у творчості українських поетів) Мама. Чи є на світі слово більш прекрасне й ніжне? У матері добрі і лагідні руки, найвірніше і найчутливіше серце – в ньому ніколи не згасає любов, воно ніколи не залишається байдужим. І скільки б тобі не було років – п’ять чи п’ятдесят, – тобі завжди потрібна мати, її ласка, її погляд. Чим більша твоя […]...
- Україна-мати Україна – рідний край, моя Батьківщина. Тут живу я і мої батьки. І тут живе талановитий, працьовитий, співучий народ – українці. Заплющую очі і бачу: високі, зелені, вкриті деревами гори, лиш де-не-де випинаються полонини. Там чабан пасе свою отару. Це – Карпати, Західна Україна! А онде ті ж самі гори, але не з такою буйною […]...
- Ми – українці (за поезією “Ми йдемо”) Україна… Край краси й тяжкої недолі, неповторної пісні й волелюбного лицарства, край із багатою і на радість, і на криваві сторінки історією. Але найбільше багатство кожної землі – її вірні дочки й сини. У поезії “Ми йдемо” автор показав нас, українців, які гордо йдуть своєю віковічною землею: Ми йдемо по Україні: Від степів до гір, […]...
- “Україно моя, Україно, Я для тебе на світі живу” за поезією Д. Павличка Кожен із нас чув, як таємничо шепотить трава, як сюрчать коники. Кожен чув, як ніжно співає вивільга, як кує зозуля. Саме про це вірші відомого українського поета Дмитра Павличка. Ще хлопцем майбутній поет милувався краєвидами рідного села, в якому мальовничо розкидані білі хатки, оточені рясними садками. Там я знаю кожну стежку, Кожен камінець. Там узяв […]...
- Краса української природи за поезією М. Вінграновського Над гарячим степом високе небо та вогнисте літнє сонце. Розкішні квітки горять золотим вогнем. Десь недалеко садок, а в садку яблука, сливи, груші. А ще в садку дуже багато квітів. Саме це запам’ятав із дитинства поет Микола Вінграновський. Рід поета ведеться від Дніпра-Славутича, від маленьких і великих річок, від садів у цвіту. Там коріння Миколи […]...
- Україна – рідна ненька. Роздуми над поезією В. Сосюри і не тільки Україно! Ненька наша рідна, стільки про тебе писано-переписано, у стількох думах і піснях тебе оспівано, стільки живописних полотен про тебе написано. А ти знову і знову дивуєш своєю красою, своєю таїною. І кожне нове покоління зізнається тобі у вічній любові. А ти, Україно, як дбайлива ненька, зігріваєш теплом великої любові своїх синів і доньок, пам’ятаєш […]...
- Величальна матері (за поезією Олійника) Уся краса світу, його безмежність і незбагненність втілилися для нас у жінці-матері. Вона – наша порадниця й розрадниця, наша наставниця й заступниця. Перше слово, яке ми вимовляємо, звернене до матері, що подарувала нам життя, навчила нас говорити, бачити сонце, слухати пісню. І тому з образом матері пов’язуємо ми найдорожче нашому серцю: рідний дім, квітучий сад, […]...
- Зрозуміти хоку (за поезією М. Басьо) Зізнаюся чесно: коли я вперше прочитав хоку, не зрозумів його змісту. Всі три рядки здалися мені окремими, не з’єднаними між собою словосполученнями. Водночас мені зовсім не хотілося закрити книжку і забути про хоку. І тоді мені спало на думку: якщо я не розумію хоку, це не означає, що японська поезія не варта уваги. Я вирішив […]...
- Хотів би жити знов у горах… (за поезією Джорджа Байрона) “Хотів би жити знов у горах… ” (за поезією Джорджа Байрона) Так написав великий англійський поет Джордж Байрон. Аристок рат за походженням, успадкував титул лорда. Закінчив аристократич ну школу, Кембриджський університет. Це був великий трудівник духу, знав безліч мов, залишив велику літературну спадщину. Цікаво, що батьківщиною поета була Шотландія, країна такої ж романтичної, героїчної історії, […]...
- Матері (за віршем Сингаївського “Від серця поклонюсь”) Здавна мати вшановувалась як берегиня роду, як господиня, як порадниця. У поезії М. Сингаївського “Від серця поклонюсь” вшановуються матері, які, співаючи дітям колискових, “ніжне серце сповнили добром”. За материнськими заповітами діти вчаться йти по “найперших на землі стежках”, виростають роботящими й щирими. Матері навчають дітей ходити по землі з піснями й оберігати мир та спокій […]...
- Образ матері України (за поезією “У дитячому серці жила Україна”) – ДМИТРО ПАВЛИЧКО 6 клас ДМИТРО ПАВЛИЧКО (за поезією “У дитячому серці жила Україна”) У своїй творчості Д. Павличко часто звертається теми Батьківщини, до теми рідної землі. Вірш “У дитячому серці жила Україна” починається споминами поета про веселі і сумні пісні матері. У дитячому серці жила Україна Материнські веселі і журні пісні. Д. Павличко вчився в польській школі, […]...
- Дружна українська родина (Т. Шевченко “Садок вишневий коло хати…”) С. ВАСИЛЬЧЕНКО, Т. ШЕВЧЕНКО, К. МАЛИЦЬКА, Б.-І. АНТОНИЧ, Е. ГУЦАЛО, ОЛЕНА ПЧІЛКА, М. РИЛЬСЬКИЙ, М. ВІНГРАНОВСЬКИЙ 5 КЛАС РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ С. ВАСИЛЬЧЕНКО, Т. ШЕВЧЕНКО, К. МАЛИЦЬКА, Б.-І. АНТОНИЧ, Е. ГУЦАЛО, ОЛЕНА ПЧІЛКА, М. РИЛЬСЬКИЙ, М. ВІНГРАНОВСЬКИЙ Дружна українська родина (Т. Шевченко “Садок вишневий коло хати…”) Я думаю, що найдружніші родини – родини українців. Саме наша культура відображає щедрість та щирість родинних почуттів. Українці завжди відкриті для знайомств та спілкування. […]...
- “Хотів би жити знов у горах…” (за поезією Джорджа Байрона) “Хотів би жити знов у горах…” (за поезією Джорджа Байрона) Так написав великий англійський поет Джордж Байрон. Аристократ за походженням, успадкував титул лорда. Закінчив аристократичну школу, Кембриджський університет. Це був великий трудівник духу, знав безліч мов, залишив велику літературну спадщину. Цікаво, що батьківщиною поета була Шотландія, країна такої ж романтичної, героїчної історії, як і Україна. […]...
- “ВЕСНИ РОЗСПІВАНОЇ КНЯЗЬ… ” (За поезією Богдана-Ігоря Антонича) – Урок-зустріч з поезією Тема уроку. “ВЕСНИ РОЗСПІВАНОЇ КНЯЗЬ… ” (За поезією Богдана-Ігоря Антонича) Мета уроку: ознайомити учнів із постаттю Б.-І. Антонича, його життєвим і творчим шляхом, особливостями поетичних творів; сприяти розвитко-ві мовлення дев’ятикласників, їх творчих здібностей, уміння аналізувати вірші, висловлювати власні думки та власну оцінку прочитаного; засобами поезії виховувати у школярів любов до прекрасного, прагнення до самовдосконалення та […]...
- Твір ЗНО “Чи варто мати близьких друзів, чи досить просто мати приятелів?” Аргументи, докази, приклади, висновок На сьогоднішній день багато людей не має близьких друзів. Таким вибором вони відмовляються від допомоги, яку могли б надати їм справжні товариші. Але й самі відсторонюються від того, щоб комусь допомогти. Існує навіть такий погляд, що дружба – це навалювання на себе чужих проблем. Я з ним не згоден, але можу […]...
- “Україно моя, Україно, Я для тебе на світі живу’ за поезією Д. Павличка Кожен із нас чув, як таємничо шепотить трава, як сюрчать коники. Кожен чув, як ніжно співає вивільга, як кує зозуля. Саме про це вірші відомого українського поета Дмитра Павличка. Ще хлопцем майбутній поет милувався краєвидами рідного села, в якому мальовничо розкидані білі хатки, оточені рясними садками. Там я знаю кожну стежку, Кожен камінець. Там узяв […]...
- “Я хочу правді бути вічним другом і ворогом одвічним злу” (за поезією В. Симоненка) (2 варіант) Ніколи український народ не забуде найстрашнішої трагедії в історії України – кривавого терору часів сталінщини, хрущовщини і брежнєвщини. Скільки лише за цей час загинуло невинних людей, а також “розумників із гнилої інтелігенції”, як тоді називали письменників, художників та інших, які виступали проти існуючого ладу і не хотіли “присмоктуватись” до нього. Сюди відноситься талановитий поет, сурмач […]...
- Вже Різдво прийшло до хати, всім пора колядувати! Позакласне читання Матеріал уроку. Віншування “Я маленький хлопчик”. Мета. Розширювати знання учнів про звичаї нашого народу, зокрема про посівання, віншування. Викликати інтерес до різдвяних свят, бажання брати участь у підготовці до свят. Вчити чітко вимовляти слова, правильно наголошувати. Виховувати любов до усної народної творчості, до свого народу, до України. Прищеплювати бажання дарувати радість іншим. Обладнання. Кольорові малюнки […]...
- Україна-мати (Твір-роздум) Ми живемо на Україні. Багато міст і сіл є в нашій країні. В них є будинки і будиночки, в котрих живуть люди. Вони живуть родинами або самотньо, працюють і відпочивають, сваряться і кохають один одного. Все це – український народ. І якщо ми хочемо бути справжніми громадянами своєї Батьківщини, ми повинні розуміти і поважати один […]...
- Образ жінки-трудівниці (За поезією П. Грабовського) Павло Грабовський – один з поетів-борців, який важкою ціною здобув право вчити українське суспільство громадянських чеснот. Це право він отримав через свою принциповість і страждання за світлі ідеали людства. У своїй творчості поет правдиво зображував горе й біль людей, змалював образи скривджених і знедолених. Дуже добре знав Павло Грабовський життя жінки з низів сучасного йому […]...
- Світло материнського серця (за поезією Б. Олійника “Пісня про матір”) I. Величальна пісня матері – упродовж віків в українській поезії (від Шевченкового “Там матір добрую мою… ” до Тичининого “Матері забуть не можу… “; жінка-мати – краса світу, його безмежність і незбагненність, заступниця, порадниця, наставниця: рідний дім, квітучий сад, запашний степ, наша Батьківщина). II. Уславлення й возвеличення Матері в поезії Б. Олійника. 1. Вплив біографічних […]...
- Ой гай, мати, ой гай, мати – пісні та романси невідомих авторів Ой гай, мати, ой гай, мати, ой гай зелененький… Ой поїхав з України козак молоденький. Виїжджавши, шапку знявши, низенько вклонився: “Ой прощайте, слобожани, може, з ким сварився!” Хоч сварився, не сварився, аби помирився, Як виїхав на битий шлях – слізоньками вмився. “Приливайте доріженьку, щоб не курилася; Розважайте рідну неньку, щоб не журилася! Приливайте доріженьку, що […]...
- Винниченко Володимир Кирилович Біля машини І Південь. Сонце пече, наче підрядилося зробить за сьогодня з землі перепічку. Де не станеш, здається, круг тебе і згори і знизу пала якась велетенська піч і шугає безперестанку пекельним полум’ям. Дихати важко. У полі пусто вже. Не веселять очей густі, довгі ряди кіп, не луна у яру дзвін коси; голо й сумно, подихає осінню. […]...
- Величальна пісня матері (образ матері у творчості українських поетів) 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Величальна пісня матері (образ матері у творчості українських поетів) Мама. Чи є на світі слово більш прекрасне й ніжне? У матері добрі і лагідні руки, найвірніше і найчутливіше серце – в ньому ніколи не згасає любов, воно ніколи не залишається байдужим. І скільки б тобі не було років – […]...
- Пісенна творчість українських поетів та її значення в нашому житті Пісня! Як багато вона важить в історичному, громадському, побутовому, інтимному житті українця упродовж цілих століть! У ній – його минуле, сучасне й майбутнє, його погляди, його світобачення і психологія. У ній найповніше виявилася душа українського народу, яка з піснею росте, розцвітає, в’яне і вмирає. У пісні найповніше виливається любов до рідного краю, до коханої, до […]...
- “… Поки ти живеш, вкраїнська мово, і я живу, і мій народ святий” (за поезією І. Малковича “Свічечка букви “ї”) Якого ж ми будемо племені-роду, Якщо буде в устах наша мова згасать? Чи будемо з вами тоді ми народом, Як стихне вона в голосах? А. Демиденко Справжнім подарунком долі стало для мене перше знайомство з творчістю сучасного українського поета Івана Малковича. Перш за все мене зацікавила особистість самого митця – селянина за походженням, музиканта і […]...
- УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ. РІДНА МАТИ МОЯ Мета: формувати навички виразного декламування віршів; розширити знання учнів про святкування Дня Матері в Україні; розвивати фонематичний та інтонаційний слух, гнучкість артикуляційного апарату; виховувати почуття чуйності та ввічливості до матерів, бабусь, жінок, формувати почуття гордості за свята та традиції українського народу. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота над чистомовкою Ло-ло-ло – […]...
- Торжество молодості й краси в “Вечорах на хуторі біля Диканьки” Н. В. Гоголя 1. Народні веселощі в “Вечорах…”. 2. Любов і краса в добутку. 3. Тема моральної стійкості людини 4. Краса рідної природи. В “Вечорах на хуторі біля Диканьки” Н. В. Гоголя (оповідання ведеться від імені людини з народу, пасічника Рудого Панька. Письменник не випадково вибрав саме таку форму побудови циклу як серію невеликих історій, які розповідає ця […]...
- Патріотичні мотиви у творах В. Симоненка (за поезією “Задивляюсь у твої зіниці…”) Є на світі такі місця, куди хочеться повертатися знову і знову. Коли перебуваєш тут, загоюються рани, оживають світлі спогади, людина наповнюється новим змістом, а душа ніби прагне піднестися до самого неба. Неба, яке розкинулося прозорим шатром і над моєю Батьківщиною, що зветься Україною. Саме тут народилася я, а батьки, що у свої найкращі молоді роки […]...
- “Деревенские русские люди” у вірші М. Некрасова “Роздуми біля парадного під’їзду” І. Народ – головний герой творів М. Некрасова. (Творчість великого російського поета М. Некрасова популярна і сьогодні. Секрет популярності криється у його непідкупній любові до батьківщини, до народу. Не кожен великий поет міг би сказати про себе: Верь, что во мне необъятно безмерная Крылась к народу любовь… Сказано це не заради красного слівця. Мабуть ніхто […]...
- Піонери, або Біля витоків Саскуіханни Ранній грудневий вечір 1793 Коні повільно тягнуть в гору великі сани. У санях батько і дочка – суддя Мармадьюк Темпл і міс Елізабет. Суддя – один з первопереселенцев; один з тих, завдяки яким ця недавно дика місцевість перетворилася. З’явилися церкви, дороги, школи. Навколо заможних сіл – оброблені поля. Вечірню тишу порушує гучний собачий гавкіт. З […]...
- “Аби ти щаслива була, Україно… ” за поезією П. Воронька Біографія кожного поета є справжнім джерелом його подальшої творчості, витоком почуттів та ідей. Так сталося й з біографією Платона Воронька. Ця людина великої душі й оптимізму мала героїчну долю, завжди була у вирі життя. Поет часто звертається до теми Батьківщини, до теми рідної землі. Ліричний герой його віршів завжди висловлює думки й почуття самого поета. […]...
- Картини природи у вірші Т. Шевченка “Садок вишневий коло хати…” Я добре пам’ятаю, як вперше почув цей вірш. Мені його читала мама. Я заплющив очі й уявляв усе, що зобразив Т. Шевченко у своїй поезії. Я тоді був зовсім маленький, і мене дуже здивувало, як майстерно може митець зобразити навколишню дійсність… Напевне, з того дня я по-справжньому захопився літературою. Природа в усіх поезіях Кобзаря така […]...
- Український колорит у “Вечорах на хуторі біля Диканьки” Миколи Гоголя Із “Вечорів на хуторі біля Диканьки” розпочалося справжнє визнання таланту Миколи Васильовича Гоголя. Ця книга здіймала високі хвилі здивування, захоплення читачів і шанувальників творчості письменника, заздрості талановитих і успішних колег. Усі очікували нових естетичних чудес від цього настирного і честолюбного українця. Читачі захоплювалися грандіозним міфологічним світом “Вечорів на хуторі…”, “Тараса Бульби”, ірреальне і реальне, уявне […]...
- Садок вишневий коло хати Моя приятелька Наталка зовсім недавно помітила, що біля нашого дванадцяти поверхового будинку ростуть плодові дерева – яблуні, сливи, абрикоси, вишні. Вона розповідала мені захоплено: “Уявляєш, завжди пробігала повз них, і мені було все одно – чи тополя, чи яблуня, чи горобина. А тут помітила уквітчане білим деревце – і наче щось за серце зачепило”. Нічого […]...