Головна ⇒ 📌Довідник з української літератури ⇒ Послання оріян хозарам, або Рукопис Войнича
Послання оріян хозарам, або Рукопис Войнича
“Послання оріян хозарам”, або “Рукопис Войнича” – найдавніша праукраїнська літературно-публіцистична пам’ятка, зразок давнього українського письма. У цьому творі, не переінакшеному пізнішими переписувачами на церковнослов’янську мову, у поетичній формі обстоювались основи язичницької віри наших предків. Він зберігався у фраскатській школі єзуїтів “Мондраган”, успадкований нею з правлячого дому Парми. При манускрипті був лист від 19 серпня 1666 ректора Празького університету Й. Марчі до А. Кірхера з проханням декодувати
Наступний власник пам’ятки Г. Краус подарував її бібліотеці рідкісних книг т а рукописів. Лише американський мовознавець Дж. Стойко, звернувши увагу на українізми тексту, не тільки спромігся прочитати його, а й кваліфікував як духовний документ української язичницької культури, що має коріння у добі Трипілля (VII-VI ст. до н. е.).
Послання, в контексті якого дочка Ліли прагне відновити віру в Око Боже, підтверджує гіпотезу про існування прямих предків українства (“Око
(1 votes, average: 5.00 out of 5)Related posts:
- Послання Послання – різновид епістоли, віршований твір, написаний як звернення до певної особи чи багатьох осіб. Цей жанр, започаткований в античну добу (приміром, “Послання до Пізонів” Горація, де мовиться про принципи художньої творчості), поширився у всіх європейських літературах, а відтак і в українській (“І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм в Україні і не в […]...
- Послання “І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм… ” – заповіт Т. Шевченка нащадкам Послання “І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм… ” – заповіт Т. Шевченка нащадкам I. Викривальний характер поезії Т. Шевченка. (Послання адресоване різним суспільним групам. Поет прагне висміяти, засудити жорстоке ставлення до кріпаків і вплинути на певні кола ліберального дворянства. Шевченко пише про фальшиву любов до України панів.) II. Пророцтво поета. 1. Упевненість у […]...
- Розкрийте основні мотиви послання Т. Шевченка “І мертвим, і живим, і ненарожденним…” Поява послання Шевченка “І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм в Україні і не в Україні моє дружнєє посланіє” була викликана громадським наміром поета змінити підневільне становище України, а головне – пробудити в українців почуття національної гідності й честі, посилити їхню національну свідомість. Він застерігає представників панівного класу, просить “схаменутися” і гнівно засуджує їх. […]...
- “Послання до єпископів” Івана Вишенського Про життя Івана Вишенського існує небагато відомостей: невідомо, хто його батьки, коли він народився і де вчився. Родоїл він був з Судової Вишні, містечка біля Перемишля, але сам себе нерідко називав “Іоанн, інок з Вишні”. Приблизна дата народження Івана Вишенського у різних наукових дослідженнях визначається десь між 1538-1550 рр. У 70-х роках XVI століття він […]...
- Послання “І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм…” – Тарас Григорович Шевченко Тарас Григорович Шевченко ТВОРЧІСТЬ 1843-1847 РОКІВ, ПЕРІОДУ “ТРЬОХ ЛІТ” Послання “І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм…” Цей твір своєю назвою вказує на адресата, до якого звертається Т. Г. Шевченко. А саме: до українців (до пам’яті попередників, до сучасників і нащадків). У поемі воєдино пов’язано сатиру на панівний клас і авторське уявлення про те, […]...
- Гострота й актуальність послання “І мертвим, і живим, і ненарожденним…” Наш національний пророк, великий український поет Тарас Шевченко любив рідну землю пристрасно, добре розумів свою відповідальність за її майбутню долю. Тому поет ставиться і до співвітчизників вимогливо, його слово нерідко сповнене пекучих докорів за їхню пасивність і байдужість. Зразком такої вимогливої любові є послання “І мертвим, і живим, і ненарожденним…”. Звертаючись до своїх земляків, Шевченко […]...
- “І мертвим, і живим, і ненародженим… ” – послання Кобзаря нащадкам Доля України по-справжньому боліла Кобзареві. Велика кількість його творів перейнята болем щодо становища його народу, усієї держави. Часто поет поєднує епічну розповідь із роздумами. У творі “І мертвим, і живим, і ненародженим… ” епічної розповіді зовсім немає тільки напружене ліричне почуття і думки. За інтенсивністю емоцій та роздумів цей твір не поступається усім епічним драмам […]...
- Скорочено “Послання до Єпископів” Вишенського Твір починається з глузливого звернення до архієпископа Михайла та ще п’яти єпископів, які підписали унію: “Вельможним їх милості панам”. До автора “Послання” дійшов плід їхнього “подвигу, праці, ретельності і старання, писання під назвою “Оборона згоди з латинською церквою і вірою, що служить Риму”. Характеризуючи своїх ідейних супротивників, як “піклувальників і будівничих тієї названої згоди, унії […]...
- Чорновий рукопис роману И. С. Тургенєва “Батьки й діти” Вивчення чорнового рукопису роману показало, що Тургенєв був точний у визначенні свого творчого завдання: ” зробити його вовком ” (там же, 50). Так інакше й бути не міг: адже Тургенєв прекрасно розумів, кого він вивів в образі нігіліста Базарова. Сам письменник у листі до М. Н. Каткову від 30 жовтня (11 листопада) 1861 року так […]...
- Послання до Єпископів (скорочено) – Вишенський Іван (пр. 1545 -20-ті роки XVII ст.) Уривки Твір починається з глузливого звернення до архієпископа Михайла та ще п’яти єпископів, які підписали унію: “Вельможним їх милості панам”. до автора “Послання” дійшов плід їхнього “подвигу, праці, ретельності і старання, писання під назвою “Оборона згоди з латинською церквою і вірою, що служить Риму”. Характеризуючи своїх ідейних супротивників, як […]...
- Послання до єпископів скорочено – Вишенський І Твір починається з глузливого звернення до архієпископа Михайла та ще п’яти єпископів, які підписали унію: “Вельможним їх милості панам”. До автора “Послання” дійшов плід їхнього “подвигу, праці, ретельності і старання, писання під назвою “Оборона згоди з латинською церквою і вірою, що служить Риму”. Характеризуючи своїх ідейних супротивників, як “піклувальників і будівничих тієї названої згоди, унії […]...
- ПОСЛАННЯ ДО ЄПИСКОПІВ – ІВАН ВИШЕНСЬКИЙ Стислий виклад твору Скорочено (Уривки) Твір починається з глузливого звернення до архієпископа Михайла та ще п’яти єпископів, які підписали унію: “Вельможним їх милості панам”. До автора “Послання” дійшов плід їхнього “подвигу, праці, ретельності і старання, писання під назвою “Оборона згоди з латинською церквою і вірою, що служить Риму”. Характеризуючи своїх ідейних супротивників, як “піклувальників і будівничих тієї названої згоди, […]...
- Пророче послання (За поезією Т. Шевченка “І мертвим, і живим, і ненарожденним…”) Щоб звертатися до народу в цілому, треба бути генієм, але ніяк не менше: інакше таке звернення буде звучати фальшиво. Тарас Григорович Шевченко, наш національний пророк, у своїх творах неодноразово звертався як до своїх сучасників, так і до майбутніх поколінь. Є щось невловимо магічне в “Посланні” до мертвих, живих і навіть до тих, хто ще не […]...
- Скорочено ПОСЛАННЯ ДО ЄПИСКОПІВ – ІВАН ВИШЕНСЬКИЙ Послання пишеться у відповідь на “Оборону згоди з латинським костьолом та вірою, що Риму служить”, яке підписали архієпископ Михайло, єпископи Потій, Кирило, Діонісій і Григорко, представники вищого духовенства, що погодились на унію – об’єднання католицької та православної церков. Він називає їх унію – “гадючою унією”, дивується, чому вони вважають себе святими, хоча нічого для святості […]...
- Послання до єпископів (дуже стисло/скорочено) – Вишенський Іван Послання пишеться у відповідь на “Оборону згоди з латинським костьолом та вірою, що Риму служить”, яке підписали архієпископ Михайло, єпископи Потій, Кирило, діонісій і Григорко, представники вищого духовенства, що погодились на унію – об’єднання католицької та православної церков. Він називає їх унію – “гадючою унією”, дивується, чому вони вважають себе святими, хоча нічого для святості […]...
- ПОСЛАННЯ ДО ЄПИСКОПІВ – ІВАН ВИШЕНСЬКИЙ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ХРЕСТОМАТІЯ для 9 класу Українська література Ренесансу і бароко (Фрагмент) (…) Покажіть же мені, о ви, котрі згоду в’яжете, чи хтось із вас, будучи в мирському житті, виконав оті шість заповідей, узаконених Христом: тобто чи голодних нагодував, чи спраглих напоїв, чи мандрівних людей прихистив, чи голих одягнув, чи хворим послужив, чи темничників навідував? […]...
- Народний календар: Березень Березень переломний місяць зими з весною. Про березень говорили, як про місяць на який доводиться злам зими. Дивилися на погоду, думали, як до наступаючого тепла готуватися, господарство після зими приводити впорядок. У березні ще багато снігу, але сонця стає більше, усюди грають струмки, на небі пропливають перші купчасті хмари. По народних прикметах: дивляться – який […]...
- Мовчан Павло – Біографія Павло Михайлович Мовчан – український громадський діяч, журналіст і політик; поет, перекладач, сценарист. Заслужений діяч мистецтв України (1993); голова ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка; член Центрального проводу УНП (з січня 2003); шеф-редактор газети “Слово Просвіти”; член Комітету Національних премій України ім. Т. Шевченка (з листопада 2005). Член Спілки письменників України (з 1972). Народився 15 липня […]...
- Енцикліка Енцикліка (лат. encyclicus – круговий, загальний) – спочатку – окружне послання єпископа, згодом – письмове звернення папи римського до всіх католиків та віруючих якоїсь однієї країни з релігійними, морально-етичними чи соціальними, політичними настановами. Пишеться, як правило, латиною і дістає назву від перших слів тексту. Сам термін може використовуватися в художній літературі у значенні окружного (обіжного) […]...
- Чепурко Богдан – Біографія Богдан Петрович Чепурко (15 березня/26 серпня 1949 року, село Осівці Бучацького району) – український поет. Книги Збірки поезій: “Сонячна дорога” (1984), “Код спадковості”(1989), “Подільська височина” (1997), “Викрадення Європи” (2004) Книжки для дітей: “Чом ти, гуско, боягузка?” (1988), “Вітер нашої землі” (1990), “Ми зваримо борщику” (1995). Народознавчі трактати: “Українці” (1991), “Небесна родина” (1994). Буквар “На білому […]...
- Україна – центральний мотив творчості Павла Грабовського Тема України посідає важливе місце у творчості поета. У першій збірці “Пролісок” (1894 р.), перебуваючи на засланні в Сибіру, П. Грабовський вірить, що Україну не знищать, “не зруйнують, серце-нене, Твої пекельники усі!” (“До України”). У вірші “До українців” він закликає земляків об’єднатися, щоб ширити освіту й любов для її процвітання. В інших поезіях (“До Русі […]...
- Скорочено – МОЛИТВА Слова О. Кониського Боже великий, єдиний, Нам Україну храни, Волі і світла промінням Ти її осіни. Світлом науки і знання Нас, дітей, просвіти, В чистій любові до краю Ти нас, Боже, зрости. Молимось, Боже єдиний: Нам Україну храни, Всі свої ласки й щедроти Ти на люд наш зверни! Дай йому волю, дай йому долю, Дай […]...
- ДОБРИМ СЛОВОМ І МУР ПРОБ’ЄШ (побажання, примовляння) Мабуть, найбільше душі народної вкладено в численні щирі побажання з нагоди та без, щоденні добрі привітання та колоритні примовляння. Ми так звикли до буденного “добридень” чи “бувайте здорові” та зовсім не усвідомлюємо, що це не пусті словесні формули, що їх прийнято вимовляти під час зустрічі чи прощання. У них закладено добрі наміри, що мали повсякчасно […]...
- Листопад Антоніна – Біографія Антоніна Листопад (справжнє ім’я – Антоніна Іванівна Нікітіна) народилася 8 жовтня 1941 р. у с. Перекалі на Рівненщині. Закінчила дубенське медучилище й Івано-Франківський медичний інститут. За фахом лікар-невропатолог. За покликанням – поет. З 1968 року живе в м. Краснодоні на Луганщині. Член Національної спілки письменників України з 1991 р. Лауреат премій імені Василя Стуса (1993) […]...
- АНТОНІНА ЛИСТОПАД Антоніна Листопад (справжнє ім’я – Антоніна Іванівна Нікітіна) народилася 8 жовтня 1941 р. у с. Перекалі на Рівненщині. Закінчила Дубенське медучилище й Івано-Франківський медичний інститут. За фахом лікар-невропатолог. За покликанням – поет. З 1968 року живе в м. Краснодоні на Луганщині. Член Національної спілки письменників України з 1991 р. Лауреат премій імені Василя Стуса (1993) […]...
- УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 90-х РОКІВ СЕРГІЙ Єфремов, оцінюючи літературу 1919-1923 років, писав: “Тут усе горить ще болями часу. Це наша сучасність, до якої з історичною міркою зовсім було б дивно заходити, та й неможливо цілком”. Це твердження відомого українського вченого-літературознавця актуальне й для літературного процесу 90-х років – складного, неоднозначного, суперечливого. Нині лунає чимало думок про занепад літератури в умовах […]...
- Чим зацікавила мене “Велесова книга” Однією з найдавніших пам’яток нашої історії є “Велесова книга” – найдревніший праукраїнський літопис на п’ятдесяти двох дубових дощечках. Оригінальність цього літопису не може не зацікавити. Особисто я була вражена мудрістю наших предків, умінням у ті далекі часи фіксувати інформацію про своє життя для нас, нащадків. Розмірковуючи над історією, яку фіксує даний літопис, я більше дізналася […]...
- Твір на тему: Безсмертний березень (твір-опис за картиною І. І. Левітана “Березень”) Ісаак Ілліч Левітан народився 1860 року в Литві. Левітан – російський живописець-пейзажист. Навчався у Московському училищі живопису. У своїх картинах Левітан відтворює стан природи. В образі природи художник розкриває настрій та переживання людини. Відомі його картини “Місток”, “Вечір”, “Золоте плесо”, “Біля тиховоддя”, “Володимирівка”, “Золота осінь”. Картина “Володимирівка” викликає почуття, що крає серце: нескінченний тракт, яким […]...
- Тарас Шевченко – До Основ’яненка (АНАЛІЗ) Аналіз твору Тараса Шевченка “До Основ’яненка” 1839 р. Літературний рід : лірика. Жанр : послання. Вид лірики : громадянська. Провідні мотиви : захоплення героїчним минулим України; роль уроків історії для вирішення проблем сучасності; віра в безсмертя рідного народу. Про твір : поштовхом до написання романтично-величального послання “До Основ’яненка” стала публікація в “Отечественньїх записках” нарису Г. […]...
- Грамоти Грамоти (грецьк. hramma (hfamatos) – лист, послання) – вид ділових документів X-XVII ст. у східних слов’ян. До XIV-XV ст. писалися на бересті, дошках, пергаменті, потім – на папері. Із найдавніших пергаментних Г. до нас дійшла дарча князя Мстислава Володимировича (XII ст.). Класифікуються за змістом – дарчі, договірні, судові, уставні, купчі, митні та ін. Г. є […]...
- Біографія Валерія Шевчука Валерій Шевчук народився 20 серпня 1939 року в м. Житомирі. Прозаїк, драматург, літературознавець, історик. Автор збірок оповідань: “Серед тижня” (1967), “Вечір святої осені” (1969), “Долина джерел” (1981), “Панна квітів”(казки для дітей, 1990), “У череві апокаліптичного звіра” (1995); збірок повістей: “Набережна, 12. Середохрестя” (1968), “Крик півня на світанку” (1979), “Маленьке вечірнє інтермеццо” (1984), “Камінна луна” (1987), […]...
- Епістола Епістола (грецьк. epistole – лист), або Епістолярна література – різножанрові твори художньої літератури, в яких використовується форма листа чи послання, узалежнена законами художньої умовності. Свого розквіту Е. сягнула в добу Просвітництва: з’явилися відкриті листи-памфлети, листи-новели, листи-визнання. У цьому жанрі написані також “Юлія, або Нова Елоїза” Ж.-Ж. Руссо, “Мандри Хамфрі Клінкера” Дж. Смоллета, “Страждання молодого Вертера” […]...
- П. КУЛІШ “ДО РІДНОГО НАРОДУ” 1. “У завітах предків”, як зазначає П. Куліш, народ позбавлений… А Радості та щастя. Б Честі й поваги. В Матеріального благополуччя. Г Можливості духовно збагачуватися. 2. Рідна мова для українців (за змістом твору)… А Засіб спілкування. Б Неперевершене чудо. В Єдиний скарб. Г Сонячне проміння. 3. Ворогів поет у вірші називає… А Хижаками-сусідами. Б “Доброжелателями” […]...
- Короткий життєпис Олеся Лупія ЛУПІЙ Олесь Васильович – поет, прозаїк, драматург. Народився 28 березня 1938 року в с. Нова Кам’янка Жовківського р-ну на Львівщині. Після закінчення філологічного факультету Київського державного університету (1961) працював у редакціях газет “Молодь України” та “Літературна Україна”, редагував альманах “Поезія”. Із 1991 р. – відповідальний секретар Спілки письменників України, заступник голови СПУ. У 1994 р. […]...
- Прислів’я та приказки про надію, бажання Якби знаття, що в кума пиття, то й дітей би забрати. Дай тільки справиться, то й нам будуть кланяться. Нічого – ми підождем, а все-таки своє візьмем. Діждемо пори, що й ви злізете з гори. Діждемо пори, що й ми вилізем із нори. Коли ж той чорт помре, як він ще й не хворав. То […]...
- КАЛЬНО ФОЙСЬКИЙ АФАНАСІЙ (рр. нар. і см. – невід.) – давньоукраїнський письменник. Був ченцем Києво-Печерської лаври; на думку деяких дослідників, навчався в Києво-Братському училищі. Належав до книжників, що гуртувалися навколо Петра Могили. 1638 р. видав польською мовою книгу “Тератургима, або Чуда”, яка має прозову та віршовану частини. В ній оповідається про чудеса та надзвичайні події, що сталися в […]...
- Апостол “Апостол” – одна з перших в Україні друкована книга, створена у Львові 1573-74 друкарем Іваном Федоровим. Містить діяння і послання апостолів. Книги, що скорочено називаються “апостолами”, належать до богослужебних і є пам’ятками ранньохристиянської писемності. Львівський “А.” в основному повторює текст московського “А.” (1564) Івана Федорова, але його правопис наближений до вживаного в Україні. В ансамблі […]...
- Скорочено – ТИХЕ НЕБО ПОНАД ДАХОМ… – ПОЛЬ ВЕРЛЕН 11 КЛАС ПОЛЬ ВЕРЛЕН ТИХЕ НЕБО ПОНАД ДАХОМ… Тихе небо понад дахом Синє та безкрає, Темні віти понад дахом Дерево схиляє. Дзвін ласкавий у повітрі Ніжно-ніжно плине, Десь на дереві в повітрі Чути зойк пташиний. Скрізь життя спокійне й просте, Боже, Боже милий! Звуки лагідні і прості З міста надлетіли. – Що ж зробив ти, […]...
- Життєпис Оксани Забужко Українська письменниця – прозаїк і поет. Народилася 19 вересня 1960 року в Луцьку в родині філологів. 1968 року переїхала з батьками до Києва. Друкуватися в літературній періодиці почала з 1972 року (писала вірші). Закінчила: київську середню школу №82 (1977), філософський факультет Київського університету імені Шевченка (1982) та аспірантуру при кафедрі етики і естетики цього ж […]...
- Літературний етикет Літературний етикет (фр. etiquette, від флам. steeken – вставляти ) – одна з головних особливостей поетики середньовічної літератури, вираз її нормативних настанов. Термін запропонований д. Лихачовим для визначення уявлень середньовічного письменника про своє станове місцезнаходження в соціальній ієрархії та світобудові, що зумовлювали його етикет поведінки, етикет мовлення. Найчастіше Л. е. з’являвся на початку певного твору: […]...