Повернуті імена (про Бориса Костянтиновича Зайцева)
Історія колишнього радянського держави рясніє прикладами заборони на культуру. Заборонялися не лише твори, а й самі імена письменників. Проте всупереч заборонам автори та їхні творіння продовжували жити у свідомості наших читачів, доходити до них нелегальним шляхом з-за кордону. Але вони були доступні тільки вузькому колу посвячених.
Зараз перед нами відкриваються цілі пласти, поклади такий, колись забороненої, літератури.
Письменник Борис Зайцев, сам будучи в еміграції, говорив: “Все має сенс. Страждання, нещастя, смерті тільки
Відчуття гріха і жертовності не давало їхнім душам зачерствіти і озлобитися.
Про Бориса Зайцева прийнято говорити, що він “останній”
Засновник знаменитого літературного гуртка “Середа” М. Д. Телеш у своїх спогадах розповідає: “Одного разу Андрєєв привіз до нас новачка. Як свого часу його самого привіз до нас Горький, так тепер він сам привіз на Середу молоденького студента в сірій форменого тужурці з золоченими гудзиками. Юнак талановитий, говорив про нього Андрєєв, надрукував у “Кур’єрі” хоча всього два оповідання, але ясно, що з нього будуть люди “.
У 910-і роки Зайцев був широко визнаний читаючої Росією. Його романом “Блакитна зірка” (1918) захоплювався молодий Паустовський: “Щоб прийти в себе, я перечитував прозорі, прогріті немеркнучим світлом улюблені книги:” Весняні води “Тургенєва,” Блакитну зірку “Бориса Зайцева,” Трістана та Ізольду “,” Манон Леско “. Книги ці дійсно сяяли в сутінках київських вечорів, як нетлінні зірки “.
А п’єса “Садиба Паніним” стала віхою для вахтанговцев.
Але головні свої книги Зайцев написав за кордоном: автобіографічна тетралогія “Подорож Гліба”, прекрасні образи художньо-біографічного жанру – про Жуковському, Тургенєва, Чехова, про Сергія Радонезького. Блискучий переклад дантівська “Пекла”. Італію Зайцев знав і любив, мабуть, як ніхто з російських письменників після Гоголя. Дружив в еміграції з Буніним, про який також залишив чимало цікавих сторінок.
На становлення його таланту вплинуло чарівність рідної російської природи, яке він проніс через усе своє життя. Конкретно – це тульському-орловсько-калузький край, який він; ніжно називав “Тоскані нашої російської”.
За літературними ідеям Зайцев був ближче всього до Леоніда Андреєву. Як і Андрєєв, Зайцев вважав, що колишній реалізм у його звичних побутових формах зжив себе. Старі корифеї зійшли з літературної сцени. Винятком був лише Лев Толстой, що зробився як би живою історією. Нове бачилося Зайцеву у символізмі, імпресіонізмі.
Як і всі символісти срібного століття, Зайцев захоплювався філософсько-релігійними творами Вол. Соловйова, який значно вплинув на світогляд молодого письменника. Любов до людини, до великої цивілізації і великої культури рухала пером Зайцева.
Письменник випив до дна гірку чашу вигнання, але зберіг внутрішню свободу. І тоді, коли змушений був залишити Росію, і тоді, коли разом з Буніним опинився в окупації після захоплення гітлеровдамі Франції.
Цей чудовий письменник був найвищою мірою наділений даром передбачати майбутнє. Бути може, від того, що тверезо і спокійно оцінив минуле – ту минулої, подібно “Титаніку”, затонулу Росію, трагічну приреченість якої він так добре усвідомлював. У далекому 1938 році Зайцев писав: “…
Росія об’єднувала і в минулому. Повинна бути терпима і не виняткове в майбутньому – виходячи саме з усього свого духовного минулого: від святих її до великої літератури всі говорили про скромність, милосердя, людинолюбство “.
У цьому сенсі в заповітах своїх, в книгах Борис Зайцев постає перед нами як би письменником завтрашнього дня, письменником майбутнього, тільки-тільки нами відкриваються.
Related posts:
- Твір про Бориса Костянтиновичі Зайцеві Історія колишньої радянської держави буяє прикладами заборони на культуру. Заборонялися не тільки добутки, але й самі імена письменників. Однак всупереч заборонам автори і їхні утвори продовжували жити у свідомості наших читачів, доходити до них нелегальним шляхом через границю. Але вони були доступні тільки вузькому колу присвячених. Зараз перед нами відкриваються цілі шари, покладу такий, ніколи […]...
- Про любов характеристика образа Алехина Павла Костянтиновича ПРО ЛЮБОВ (Оповідання, 1898) Алехин Павло Костянтинович – головний герой, є також персонажем оповідання “Агрус”, де дається його портрет: “…Чоловік років сорока, високий, повний, з довгими волоссями, схожий більше на професора або художника, чим на поміщика”. Закінчив університет, і хоча, як він говорить, по вихованню білоручка, а по похилостях кабінетна людина, проте змушений займатися господарськими […]...
- Література рідного краю. Імена промовляють сивими віками Література рідного краю. Імена промовляють сивими віками Все минає, але любов після всього зостається. Все минає, але не Бог і не любов… / Г. Сковорода / Харківщина – один із наймальовничіших куточків благословенної землі, ім’я якій Україна. То ж не дивно, що саме Харківщина стала Батьківщиною для багатьох відомих композиторів, художників, поетів та письменників. Мальовничі […]...
- Імена промовляють сивими віками. (Література рідного краю) Понад два століття минуло з того часу, як самобутній письменник Григорій Сковорода ходив по землі. Проте голос його не стихає, а все дужчає. Його заповіді справедливості, добра, людяності, працьовитості знаходять відгук і в наших серцях. Ще за життя Сковороду називали “українським Сократом”, “українським Горацієм”, бо він значно розвинув на Україні філософію, літературу, педагогіку. У своїх […]...
- Їхні імена зберігає пам’ять народу Споглядання життя великої людини є завжди прекрасним видовищем: воно піднімає душу… збуджує діяльність. В. Бєлінський Роль, яку зіграла та чи інша людина в долі свого народу, завжди оцінюється з позицій сучасності. Кожен, хто залишив добрий слід в історії країни, буде вічно жити в пам’яті народу. Ці люди піклувалися про благо країни, були справжніми патріотами, їхні […]...
- “Срібне століття” російської поезії – Імена, дати, напрямки Микола Гумилев. Багато десятиліть ми були приречені на слухи й домисли про його долю й про життя його, і вуж тим більше про обставини загибелі. У годину, коли він народився, морська міцність Кронштадт була сотрясаема штормом. Стара нянька побачила в цьому своєрідний знак, сказавши, що в народженого “буде бурхливе життя”. І вона виявилася права: пошуки, […]...
- Повернені імена (за творчістю Василя Стуса) 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Хай метушиться дріб’язок строкатий, Міняє шерсть залежно від погоди. Поете, вмій чекати і шукати, Найкращий вірш ще ходить на свободі. Л. Костенко Україно моя! Багата ти на ліси, землі твої родючі, але найбільша твоя гордість – люди. Щедро рясніє земля наша талантами. На літературному небосхилі України вічно сяятимуть імена […]...
- Мандрівка містами України (про що розповідають імена міст) Мандрівка містами України (про що розповідають імена міст) З давніх-давен у людей виникло прагнення проникнути в сутність географічних назв. Кожна з них немовби запрошує прочитати її неповторну і приховану віками історію, кличе відгадати покриту нашаруваннями сторіч істину. Народження деяких назв сягає прадавньої давнини. З тих пір – унаслідок вічної зміни картини світу і розвитку мов […]...
- Реалізм і народність художньої прози Бориса Грінченка Реалізм і наpодність художньої пpози Боpиса Гpінченка Доля письменника… Доля людини… Якою вона була у Боpиса Гpінченка? Коpоткий шевченківський вік пpожив письменник. Були й вагання, й помилки у його напpуженій pоботі на ниві pідної культуpи. Але жодного кpоку, не освяченого любов’ю до pідного кpаю, до pідного наpоду, не було. Спадщина залишена Гpінченком – це багатющий […]...
- Мотиви громадянської лірики Бориса Грінченка Мотиви громадянської лірики Бориса Грінченка I. “Більше працював, ніж жив”. (Борис Грінченко – письменник, наділений різнобічним талантом. Поет, прозаїк, драматург, критик, мовознавець, організатор видавничої справи. Ще в юні роки він пробував сили у різних жанрах, а своєю невтомністю і непосидющістю часом перевершував найпрацьовитіших українських літераторів. Про характер власної поетичної творчості сам Б. Грінченко писав: “Я […]...
- Нові імена української сучасної поезії. Наталя Жовнір-Близнюченко Наталія Близнюченко народилася в 1959 році в селі Дружба Решетилівського району Полтавської області. Мати, Близнюченко Галина Павлівна, працювала учителем російської мови і літератури в місцевій школі. Батько, Близнюченко Степан Федотович, працював секретарем Шевченківської сільської ради, заступником голови колгоспу по тваринництву, пізніше, до пенсії, головним зоотехніком колгоспу ім. Жданова. Учасник бойових дій Великої Вітчизняної війни, інвалід […]...
- Біографія Шергина Бориса Вікторовича Народився в 1893 році в Архангельську, умер в 1973 році в Москві. Знавець російського північного фольклору. По його казках знятоі трохи замечі тельних мультфільмів. От що він сам про себе написав: “Я, Б. Шергин, надрукував своє перше оповідання в одній з архангельських газет, коли мені було дев’ятнадцять літ Але майстерність усного розповідання, під силу моїм, […]...
- “Чому одні імена навічно закорбовуються в памяті народу, а інші зникають безслідно?” Якщо розглянути історію кожного окремого народу, то можна легко помітити, що далеко не всі імена в цій історії залишаються. Є такі люди, які дійсно запам’ятовуються завдяки тим або іншим причинам. Є й інші, які нехай і зробили щось дійсно корисне для всього народу, досить швидко забуваються і залишають народну пам’ять. Які ж відмінність між цими […]...
- Життєпис Бориса Антоненка-Давидовича Антоненко-Давидович Борис Дмитрович народився 5 серпня 1899р. в передмісті м. Ромни – Засуллі (тепер Сумської обл.) у сім’ї машиніста-залізничника Дмитра Олександровича Давидова і Юлії Максимівни Яновської. (“Антоненко-Давкдович” є водночас і псевдонім, і прізвище його прадідів – реєстрових козаків Антоненків). Закінчивши в 1917р. Охтирську гімназію, майбутній письменник вступив на природничий відділ Харківського університету, але невдовзі перевівся […]...
- Біографія Бориса Левіна Борис Левін чернігівець за місцем народження, народився він 5 травня 1919 року в сім’ї коваля. Закінчивши 1933 року семирічку в білоруському селі Жиличі, де мешкали один час батьки, юнак вступає наступного року на робітфак Чернігівського учительського інституту й за два роки стає студентом. А закінчивши інститут, працює деякий час в чернігівській газеті “Більшовик”, і знову […]...
- “Ти – весь у слові, як у сповиткові… ” (лірика Бориса Олійника) “О слів жорстока і солодка влада! Не опечись на їхньому вогні… ” – застерігає Борис Олійник в одній зі своїх поезій. Насправді з давніх часів люди знали, яку велику владу має слово. Словом можна скалічити і зцілити, словом руйнують та створюють. Усе, що навколо нас, – так чи інакше Слово. Але поетичним словом навряд чи […]...
- Творчість Бориса Олійника Реферат На тему: “Творчість Бориса Олійника” БОРИС ОЛІЙНИК (Народився в 1935 році) Коли вже народився ти поетом,- За все відповідай у цім житті. Борис Олійник Він належить до покоління поетів, яких називають шістдесятниками. Справді, на початку 60-х років слідом за Дмитром Павличком та Ліною Костенко почувся і його голос у злагодженому хорі Івана Драча, Василя […]...
- “Віддав себе я праці без вагання… ” (життєвий і творчий шлях Бориса Грінченка) Я не скажу, щоб розумом я жив, Я не скажу, щоб серце в мене спало, Але його я тяжко пригнітив, Але йому так волі дав я мало. Повинність я над все ушанував, Віддав себе я праці без вагання. Я йшов туди, де розум посилав… Так, підсумовуючи свій життєвий вибір, писав у вірші “Я не скажу, […]...
- Життєпис Бориса Грінченка БОРИС ГРІНЧЕНКО (1863 – 1910) Б. Грінченко був активним поетом, прозаїком, драматургом, перекладачем, літературним критиком. Відомий він і як мовознавець (“Словарь української мови”), фольклорист та етнограф (“Этнографические материалы, собранные в Черниговской й соседней с ней губерниях”), педагог, публіцист, організатор видавничої справи, бібліограф. Письменника шанували І. Франко, М. Коцюбинський, Леся Українка, П. Грабовський та інші видатні […]...
- Образ матері у ліриці Бориса Олійника Значну частину своєї творчості присвятив Борис Олійник темі матері, він створює щемливий і ніжний образ своєї матері, цей образ видається близьким усім читачам, нас не залишає байдужими те почуття щирої синівської любові та вдячності, яким сповнює автор свої поезії. Читаючи поезії Бориса Олійника, я замислився, чому так багато в літературі написано про матерів, про батьків […]...
- Величальна матері (за поезією Бориса Олійника) Я не знаю чому, але вірші Бориса Олійника, які він присвятив своїй мамі, вражають мене до глибини душі. Мабуть, тому що вони присвячені найближчій і найріднішій у світі людині, яка любить нас самовіддано до кінця життя, до кого ми йдемо як у найскрутнішу хвилину, так і в радісну. Синівською любов’ю проникнута збірка поезій “Сива ластівка”. […]...
- Творча індивідуальність поета Бориса Олійника (народився 1935 року) Народився на Полтавщині. Батько загинув на війні, матері доводилося важко працювати, аби прогодувати родину. Навчався на факультеті журналістики Київського державного університету. Працював у редакціях газет і журналів, а також у журналі “Вітчизна” та видавництві “Дніпро”. Поет. У його творах поєднався ліризм і громадянський пафос, традиції і новаторство. Автор замислюється над непростою долею […]...
- Життя і творчість Бориса Грінченка Реферат на тему: Життя і творчість Бориса Грінченка (1863 – 1910) Б. Грінченко був активним поетом, прозаїком, драматургом, перекладачем, літературним критиком. Відомий він і як мовознавець (“Словарь української мови”), фольклорист та етнограф (“Этнографические материалы, собранные в Черниговской й соседней с ней губерниях”), педагог, публіцист, організатор видавничої справи, бібліограф. Письменника шанували І. Франко, М. Коцюбинський, Леся […]...
- Величальна пісня для матері (за поезією Бориса Олійника) Величальна пісня для матері (за поезією Бориса Олійника) Впадає в око один дещо парадоксальний момент: у поета не так і багато творів, повністю присвячених материнській темі, та все ж, незважаючи на це, образ матері дуже помітний у його поетичному світі. Чим це пояснюється? Перш за все звернімо увагу на незриму “присутність” образу матері в багатьох […]...
- Ми – українці, а не гречкосії. Роздуми над поезією Бориса Олійника У передньому слові до збірки поезій Бориса Олійника “Основи” (2005 р.) Михайло Шевченко чітко і всеосяжно окреслив постать поета: “Дивовижний чародій інтимної лірики, володар плечового удару в публіцистиці, недосяжний фігурист в іронії, майстер поем – Борис Олійник, безперечно, унікальна постать в українській культурі, політиці і філософії, яка не має аналогів у землях близьких і землях […]...
- Велич людини в романі Бориса Пастернака “Доктор Живаго” Борис Пастернак – один з найвидатніших письменників і поетів минулого століття. У середині двадцятого століття він став лауреатом Нобелівської премії в області літератури “За видатні досягнення в сучасній ліричній поезії і на традиційному терені великої російської прози”. Твір “Доктор Живаго”, напевно можна назвати вінцем творчості Пастернака. Цьому роману Борис Леонідович віддав найкращі роки своєї творчої […]...
- Короткий життєпис Бориса Левіна Борис Левін Левін Борис Наумович – український та російський письменник. Народився 5 травня 1919 року в м. Чернігів. Закінчив 1941 року Ніжинський педагогічний інститут. Учасник Великої Вітчизняної війни. Був на педагогічній і журналістській роботі. Автор збірок оповідань “Сходить сонце” (1948), “Золоті зерна” (1950), “Єгорка” (1956), “В дорозі” (1957), “Баклага води” (1958); збірок повістей і оповідань […]...
- “Народність художньої прози Бориса Грінченка” Селянська маса, яку показує Борис Грінченко, аморфна, нерішуча у відстоюванні власних прав. “П’яніючи, галасуючи, точачись і лаючись, вона забувала про те, що сама себе віддавала в попихачі кожному, хто хотів нею попихати…”, – болісно узагальнює автор. Одверто говорить письменник про затурканість селянства, невміння розібратися в причинах свого бідування, зрештою, небажання постояти за себе, врахувати ті […]...
- Біографія Бориса Антоненка-Давидовича Борис Антоненко-Давидович (літературні псевдоніми Богдан Вірний і Б. Антонович) народився 5 серпня 1899 року в передмісті міста Ромни – Засуллі (тепер Сумської обл.) в родині машиніста-залізничника Дмитра Олександровича Давидова і Юлії Максимівни Яновської (“Антоненко-Давидович” одночасно є псевдонімом і прізвищем його прадідів – реєстрових козаків Антоненків). Закінчивши 1917 р. Охтирську гімназію, майбутній письменник вступає на природничий […]...
- “Лірико-епічна творчість Бориса Грінченка” Деякий період своєї творчості Борис Грінченко присвятив складанню балад. Для цих творів він брав найрізноманітніші сюжети – з українського фольклору, з зарубіжної літератури, з міфології. Присутні у баладах і власні роздуми автора про героїчну історію нашого народу. Ці легенди та балади призначені як для простих людей, так і для освічених читачів. У своїх творах Б. […]...
- Життя і творчість Бориса Олійника Реферат на тему: Життя і творчість Бориса Олійника (Нар. 1935 p.) Народився Борис Ілліч Олійник 22 жовтня 1935р. в с. Зачепилівка на Полтавщині. Вірші почав писати в шкільному віці. Він “топтав стежку до п’ятого класу Зачепилівської семирічки”, коли побачив у новосанжарівській райгазеті “Ленінським шляхом” свій невеличкий вірш і своє прізвище. 1953р., після закінчення шкільного навчання, […]...
- Біографія Бориса Олійника Борис Ілліч Олійник народився 22 жовтня 1935 року в селі Зачепилівка на Полтавщині. Батько поета – Ілля Іванович – працював шахтарем, інструктором райкому та редактором районної газети. Добровольцем пішов на фронт у 1941 і загинув у 1943 році. Перший вірш п’ятикласника Бориса Олійника був надрукований у районній газеті 1948 року, де він і почав працювати […]...
- Дилогія Бориса Грінченко “Серед темної ночі” Сама назва добутку досить символічно: письменник показує тьму зубожілого села, де постійно точаться сварки й бійки, дикі разгули, руйнується моральність. У старого селянина Пилипа Сиваша три сини – три різні долі села, що починає руйнуватися. Старший син Денис, не гребуючи ніякими засобами, піднімається в “заможні хазяї”, Роман відбув солдатчину, потинялся в місті, вертається в Село […]...
- Життя та творчість Бориса Грінченка БОРИС ГРІНЧЕНКО (1863-1910) Псевдоніми – В. Чайченко, Іван Перекотиполе, Вільхівський Б., Вартовий П., М. Гримич, Л. Яворенко. Борис Дмитрович Грінченко народився 9 грудня І863 р. на хуторі Вільховий Яр на Харківщині (тепер Сумської області) у збіднілій дворянській родині Протягом 1874-1879 pp. він учився в Харківській реальній школі, але з п’ятого класу був виключений і ув’язнений […]...
- Фрагменти Бориса Пастернаку В 1922 році вийшов збірник віршів “Сестра моя – життя”. А написаний він головним чином в 1917-м, на початку, революційної пори. “Літо 1917 року” – такий його підзаголовок. Ця книга принесла Пастернаку широку популярність і висунула його в число знаменитих російських поетів післяреволюційної пори. Самим Пастернаком сприймалися як твердження своєї власної творчої поезії. Він так […]...
- Твір Мотиви громадянської лірики Бориса Грінченка Мотиви громадянської лірики Бориса Грінченка Щоб визначити важливість внеску Б. Грінченка в українську поезію, варто співвіднести його доробок з тими невідкладними завданнями, які: постали перед поезією у період розквіту критичного реалізму. Це – боротьба за подолання “псевдошевченківських шаблонів”, орієнтація поетичного слова на пряме “втручання” у суспільне життя, що спонукало до наростання у поезії “енергійної дикції”, […]...
- Доля сільського вчителя у творах Бориса Грінченка Борис Грінченко належить до тих діячів культури, що підносили роль освіти. Перебуваючи в жорстоких умовах дійсності XIX століття, він на мізерні кошти брався видавати книжки для народного читання. Склавши іспит на народного вчителя, деякий час викладав у селах Харківщини. Але дійсність безжально топтала всі його поривання: одні школи земство закривало, бо вони були непридатні для […]...
- Біографія (2) Бориса Грінченка 1863 (27.11) 1910(23.04 Вперше почув я про Б. Грінченка від луганського скульптора Ілька Овчаренка десь у 1964 році. Він тільки-но закінчив роботу над портретом Козака Луганського і вже марив образом Грінченка. У його майстерні збирався невеликий гурток свідомих українців, серед яких найшановнішим був відомий письменник Микита Чернявський. Саме від них дізнався про тернистий і подвижницький […]...
- Біографія Бориса Харчука Борис Харчук (1931 – 1988) Борис Харчук народився 1931р. в с. Лози на Тернопільщині. Закінчив Полтавський педагогічний інститут (1954) та Вищі літературні курси в Москві. Працював журналістом. І писав. Писав, як веліло серце, як зобов’язувала совість перед тою землею, що його пустила у широкий світ. Тому він ніколи не соромився своїх найперших книжок, не переписував […]...
- Маленька господарка (за оповіданням Бориса Грінченка “Сестриця Галя”) Дитячі оповідання Бориса Грінченка мають велику пізнавальну та виховну цінність. Як І. Франко та Панас Мирний, Б. Грінченко акцентує увагу на глибокій порядності дітей із селянських родин, показує, що навіть найсуворіші життєві обставини не можуть зруйнувати тих високостей душі, які успадковані від народу, прищеплені одвічними традиціями, щоденною працею. Дуже цікавим психологічним дослідженням дитячої душі виявилось […]...