Проблема російського національного характеру в контексті трагічної епохи (по повісті А. Солженицина “Один день Івана Денисовича”)
Кожний народ, як і окремо взята людина, обладає своїм характером. Російський національний характер сформувався в процесі мирної праці землепашца, освоєння нових земель дослідником, захисту своєї Батьківщини воїном. У галерею образів щирих російських характерів ми можемо віднести Євгенія Онєгіна з однойменного роману А. С. Пушкіна, Печорина з “Героя нашого часу” М. Ю. Лермонтова, Андрія Болконского й Пьера Безухова з роману “Війна й мир” Л. Н. Толстого, ГриГорея Мелехова з роману “Тихий Дон” А. Шолохова… Цей список не має кінця,
Всі ці герої, такі різні, мають єдину загальну властивість характеру: своєрідним стрижнем, цілісністю своєї особистості, непокірливої й незломленої.
Чи можна віднести головного героя повести Солженицина “Один день Івана Денисовича” до славної когорти кращих образів російської літератури? Безсумнівно, так. Спочатку нам здається, що головний герой повести – простий росіянин людина, нічим не примітний.
У таборі, де він перебуває, таких “зеков”
Ці люди не зробили нічого негожого: баптисти постраждали за свою віру, а велика кількість находящихся в зоні – колишні полонені, відбувають строк як зрадники, хоча їхня провина лише в тім, що вони у вогні війни залишилися живі й потрапили в руки до ворога. Багато хто з них після звільнення з фашистських концтаборів поупали в “архіпелаг Гулаг”. Іван Денисович на перший погляд такої ж обикновенний лагерник, якому навіть слідчий, що веде справа колишнього полоненого про зраду Батьківщині, не зміг прийдумати, на яку розвідку працював його підслідний…
І от уже 8 років Іван Денисович поневіряється по таборах, терпить всі страждання, однак зберігає внутрішнє достоинство. На тлі тягучої трясовини табірного життя ми бачимо, що цілісність характеру Івана Денисовича не валить: він не принижується через пайку або сигарету, не доносить на товаришів, щоб полегшити свою долю в таборі. Іван Денисович – чимала людина: навіть тоді, коли хвора, почуває себе винувато, “совісно, начебто заздрячись на чуже”.
“У що… Микола Семенич… я начебто це… хворо…
“, – говорить він у санчастині. Крім цього, яскравий, надійний характер героя проявляется й у роботі. Іван Денисович володіє різними профессиональними навичками: він і тесля, і пічник, і муляр…
Азарт роботи як істинно російської людини захоплює Івана Денисовича Для нього підневільна праця стає духовним виходом на волю, порятунком від самітності й страждань, робота дає задоволення й позитивні емоції, так необхідні будь-якому “зеку”. Сувора правда життя, від якої содрогается всі естество вільної людини, подана через сприйняття главного героя. По^-буденному просто звучить кожний рядок оповідання про табірне життя, а контраст розмірянийности оповідання й трагічних сцен приводить читача до страшного потрясіння жахливістю тоталітарної системи, що ламала, але так і не зламала російської людини. Душу не можна позбавити волі, зробити її полонницей.
Через страждання до очищення й праведного шляху йдуть у герої російських письменників всіх часів.
Після Аустерлица Андрій Болконский розуміє й приймає простий і неосяжний мир, як це спокійне блакитне небо Находит свою життєву правду у воріт рідного будинку поруч із сином ГриГорей Мелехов. Притягальним стало умиротворение будинку Турбиних для всіх його мешканців. Знаходить і свою моральну велич, духовну свободу “не по неправді” Іван Денисович.
Ніякі епохальні трагедії не можуть поневолити сильних духом людей, що вистояли у важких условиях.
Саме такі, як Іван Денисович, не зламалися й не далечіні сгинуть Батьківщині Вони ж і дають надію, що рудименти тоталітаризму зникнуть назавжди з історії Росії
Related posts:
- Проблема позитивного героя (по повісті Один день Івана Денисовича й оповіданню Матренин двір Солженицина А. І.) Письменник, якщо тільки він Є нерв великого народу, Не може бути не уражений, Коли уражена воля. Я. П. Полонский Відмінною рисою творчості А. І. Солженицина є тісне переплетення реалістичного зображення радянської дійсності й філософських шукань правди життя Тому практично всі добутки письменника, у тому числі повість “Один день Івана Денисовича” (деякі літературознавці використовують інше визначення […]...
- Табірне життя в повісті А. И. Солженицина “Один день Івана Денисовича” 1. Табір – особливий мир. 2. Шухов – головний герой і оповідач. 3. Способи виживання в таборі. 4. Особливості мови оповідання. Оповідання А. И. Солженицина “Один день Івана Денисовича” побудований на реальних подіях життя самого автора – перебування в екибастузском особливому таборі взимку 1950-1951 років на загальних роботах. Головний герой оповідання Іван Денисович Шухов – […]...
- Один день і ціле життя російської людини в повісті А. И. Солженицына “Один день Івана Денисовича” На дню в нього видалося сьогодні багато удач… А. Солженицын. Один день Івана Денисовича Повість А. И. Солженицына “Один день Івана Денисовича” була написана в 1959 році за дивно короткий строк – сорок днів. Це перше, “дебютне” виступ письменника в пресі відразу привернуло увагу читачів і критиків до добутку й самого автора, стало подією суспільно-політичним. […]...
- Рецензія на оповідання Солженицина “Один день Івана Денисовича” “Один день Івана Денисовича” пов’язаний з одним з фактів біографії самого автора – Экибастузским особливим табором, де взимку 1950-51 р. на загальних роботах було створене цей оповідання. Головний герой оповідання Солженицина – це Іван Денисович Шухов, звичайний в’язень сталінського табору. У цьому оповіданні автор від імені свого героя оповідає про все одному дні із трьох […]...
- Скорочено оповідання Один день Івана Денисовича Солженицина А. И 23 червня 1941 року, на другий день після початку Великої Вітчизняної війни, Іван Денисович, герой повести, пішов на фронт. Пішов селянин із села Темгенево, залишилися будинку дружина й дві дочки. Був ще синочек, але вмер. У лютому 1942 року на Північно-Західному фронті потрапив в оточення. Червона Армія кинула своїх солдатів, вони пропадали з голоду, слабшали. […]...
- Короткий зміст оповідання Один день Івана Денисовича Солженицина А. И 23 червня 1941 року, на другий день після початку Великої Вітчизняної війни, Іван Денисович, герой повести, пішов на фронт. Пішов селянин із села Темгенево, залишилися будинку дружина й дві дочки. Був ще синочек, але вмер. У лютому 1942 року на Північно-Західному фронті потрапив в оточення. Червона Армія кинула своїх солдатів, вони пропадали з голоду, слабшали. […]...
- Відбиття трагічних конфліктів історії в долі героїв повести А. І. Солженицина “Один день Івана Денисовича” Один день. Це багато або мало? Кожний задає режим собі сам. Але тільки не в тоталітарній державі. Можна перечитати масу історичних книг, енциклопедій і просто підручників, щоб довідатися, як жили люди в авторитарній країні. Але щоб відчути це, потрібно прочитати добуток А. І. Солженицина. Правду не можна видумати. Її можна списати з дійсності. І всі […]...
- Людина в тоталітарному суспільстві. “Один день Івана Денисовича”. А. І. Солженицина 1. Висвітлення радянської ідеології в сьогоднішні дні. 2. Письменник і публіцист – різниця в описі історичного ходу подій. Солженицин як літописець радянської епохи. 3. Людина в тоталітарному суспільстві. 4. Що є людське життя при авторитарному пристрої політичної влади? 5. Воля людини як умова його життя. На книжкових полках магазинів сьогодні дуже багато літератури, присвяченій радянській […]...
- Образ Івана Денисовича в однойменній повісті Солженицина Оповідання (або, по визначенню деяких дослідників, повість) Олександра Ісайовича Солженицина “Один день Івана Денисовича” був задуманий автором на загальних роботах в екибастузском Особливому таборі взимку 1950-1951 р. Задум був здійснений в 1959 р. спершу як “Щ-854 (один день одного зека)”, “більше гострий політичний”, причому автор пояснює свою “задум” так: “Як це народилося? Просто був такий […]...
- Вплив тоталітарного режиму на людину в повісті “Один день Івана Денисовича” У сучасній літературі його добутку займають особливе місце. У них автор відкриває “залізну завісу”, розповідаючи правду про період сталінських репресій у країні. Одним з таких добутків є повість “Один день Івана Денисовича”, написана в тисяча дев’ятсот п’ятдесят дев’ятому року. Спочатку повість повинна була називатися “Щ-854 (Один день одного зека)”. Уперше надрукована вона була в тисяча […]...
- Образ головного героя Шукова в романі “Один день Івана Денисовича” А. И. Солженицин письменник, публіцист, суспільний діяч. Основною темою його Творчості є викриття тоталітарної системи, доказ неможливості існування в ній людини. У таких умовах, по А. И. Солженицину, найбільше яскраво проявляється російський національний характер. Народ зберігає силу духу й моральні ідеали в цьому його велич А. Солженицин лауреат Нобелівської премії по літературі за 1970 рік. […]...
- Один день Івана Денисовича характерисика образа Шухова Івана Денисовича Іван Денисович Шухов – ув’язнений. Прообразом головного героя послужив солдатів Шухов, що воював з автором у Велику Вітчизняну війну, однак ніколи що не сидів. Табірний досвід самого автора й інших в’язнів послужив матеріалом для створення образа І. Д. Це оповідання про один день табірного життя від підйому до відбою. Дія відбувається взимку 1951 р. в […]...
- Розпад миру або розпад людини на прикладі повести “Один день Івана Денисовича” “Один день Івана Денисовича” – це добуток прямого зіткнення. Бувають вибухи, їх називають “спрямованими”, таким от “спрямованим вибухом”, у змісті виходу енергії, було це оповідання, заряджений від російського життя, начебто від гігантської живої турбіни, що в обертання приводили й ріки, і вітру, і вся людська, міряна на кінську, сила. Цією машиною, махиною, молохом був уподібнений […]...
- Виклад сюжету – Один день Івана Денисовича. Повість Селянин і фронтовик Іван Денисович Шухов виявився “державним злочинцем”, “шпигуном” і потрапив в один зі сталінських таборів, подібно мільйонам радянських людей, безвинно засуджених у часи “культу особистості” і масових репресій. Він пішов з будинку 23 червня 1941 р. (на другий день після початку війни з гітлерівською Німеччиною), “…у лютому сорок другого року на Північно-Західному (фронті.) […]...
- Один день Івана Денисовича характерисика образа Фетюкова Фетюков – ув’язнений. Єдина людина, про який Шухов думає: “Строку йому не дожити. Не вміє себе поставити”. На волі в якійсь конторі більшим начальником був, на машині їздив. Стало бути, робити нічого не вміє, тому бригадир ставить його на роботу туди, де розуму не треба, наприклад носилки носити. Коли сіл, усе від нього відмовилися: троє […]...
- Один день Івана Денисовича характерисика образа Кильгаса Иоганна Кильгас Иоганн – ув’язнений. Шухов кличе його Ваня. Латиш, але росіянин знає з дитинства, як свій рідний латиський: ріс поруч зі старообрядницьким селом. Строк – двадцять п’ять. Із сорок дев’ятого пішла смуга така: усім давали по двадцяти п’яти. У таборі два роки, але вже все розуміє: “не викусиш – не випросиш”. Чудовий муляр, у бригадеони […]...
- Зображення російського національного характеру у творчості Н. С. Лєскова 1. Н. С. Лєсков – невизнаний геній свого часу. 2. Розкриття національного характеру в російській літературі. 3. “Леді Макбет Мценского повіту” Лєскова й “Гроза” Островського 4. Значення образа Катерини Ізмайловій для розуміння національного характеру. Про м’якосерда Русь! Як ти прекрасна! Н. З. Лєсков Практично всі російські письменники позаминулого, XIX століття стали визнаними класиками або при […]...
- Зображення російського жіночого національного характеру в “Повістях Белкина” У розвитку російської художньої прози значення А. С. Пушкіна особливийале велико: адже в нього майже не було попередників. На набагато більше низькому рівні, у порівнянні з поезиїй, перебувала літературна мова прози. Тому перед Пушкіним-Прозаикому встала винятково важка задача обробки матеріалу даної області словесного мистецтва. Прозаические жанри залучали своєї більший дохідливістю. Не зрячи в ці роки […]...
- Проблема національного характеру в однлм із добутків сучасної російської літератури Росіянин національний характер: Який він? Що в ньому особливого? В умовах труднейшихисторических испытаннний, що випали на частку нашої країни, у характері людини з’явилися мужність, стійкість, любов до батьківщини, воля й енергія, чуство власного достоїнства, чесність, доброта, самопожертва: “Здається простий людина, а придетсуровая лихо, у велик і малому, і піднімається в ньому велика сила людська краса”, […]...
- Зображення народного життя, побуту, національного характеру українців у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Картини минулого яскраво оживають на сторінках соціально-побутової повісті Нечуя-Левицького. який збагатив нашу літературу творами про українську старовину, змальовуючи детально прекрасні місця над Россю, побут та звичаї селян. Поряд з чудовими картинами природи виростають і болючі проблеми пореформеного села, жорстока боротьба за приватну власність, за “твоє” і “моє”. І ця боротьба розділила сім’ю Кайдашів, штовхає сина […]...
- Один із документів епохи (за романом “Сад Гетсиманський”) ІВАН БАГРЯНИЙ 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ІВАН БАГРЯНИЙ Один із документів епохи (за романом “Сад Гетсиманський”) Класик української літератури Володимир Винниченко у своєму листі до Івана Багряного писав: “Велике спасибі Вам… за книгу. Вона – великий, вопіющий і страшний документ”. Мова в листі йшла про роман Івана Багряного “Сад Гетсиманський”. Ця книга вийшла за сприяння […]...
- Найяскравіші риси національного характеру героїв роману “Маруся Чурай” Ліни Костенко Найяскравіші риси національного характеру героїв роману “Маруся Чурай” Ліни Костенко. Герої роману “Маруся Чурай” (1979) живуть і діють у відблиску всеохоплюючого образу – історичної України, яка піднялась на священну війну за свої права, державність і незалежність. Ліна Костенко розкрила далеке, сховане у віках коріння того руху, який відчутно активізувався і поширювався у надрах радянської тоталітарної […]...
- “Подорож з Петербурга в Москву” у художньому й ідеологічному контексті епохи Хоча Радищев писав вірші, поеми, а також склав філософський трактат “Про людину, його смертності й безсмерті”, у пам’яті нащадків він залишився всього лише автором “Подорожі з Петербурга в Москву”. Цей Твір одержало досить невтішну характеристику в А. С. Пушкіна, що написав, що воно “причина його нещастя й слави, є дуже посередній добуток, не говорячи навіть […]...
- Щастя і трагедія Івана та Марічки – героїв повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Щастя і трагедія Івана та Марічки – героїв повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” I. Повість “Тіні забутих предків” – гімн великому людському коханню. II. Кохання, радість, туга і нещастя у житті Івана та Марічки. 1. Перше знайомство. Іван та Марічка вперше зустрілися, коли два ворогуючі роди Палійчуків та Гутенюків зіткнулися на вузькій дорозі. Хлопець […]...
- Справжній тип російського народного характеру в “Лівші” Н. С. Лєскова 1. Кращі риси російського народу в Лівші. 2. Самобутність і талановитість героя. 3. Патріотизм Лівші. 4. Трагічність образа. Лісочків – самобитнейший письменник росіянин, далекий усяких впливів з боку. Читаючи його книги, краще почуваєш Русь… М. Горький В основу своєї відомої розповіді “Лівша” Н. З. Лєсков поклав народний жарт про те, як “англійці зі сталі блоху […]...
- Змалювання типових рис українського національного характеру в романі “Тигролови” – ІІ варіант ІВАН БАГРЯНИЙ 8 клас Й II варіант Твір І. Багряного “Тигролови” має усі прикмети пригодницького роману: персонажі чітко розмежовані на позитивних і негативних, захоплюючий сюжет, мисливські пригоди, кохання і, звичайно, щасливий кінець. До цього жанру зверталися і яскраві представники зарубіжної літератури (Ф. Купер, Д. Лондон), однак твір І. Багряного посідає окреме місце. Автор створює жанр українського пригодницького […]...
- Змалювання типових рис українського національного характеру в романі “Тигролови” – І варіант ІВАН БАГРЯНИЙ 8 клас Й І варіант До недавнього часу ми нічого не знали про творчість Івана Багряного, бо за правдиве змалювання жахів сталінських репресій твори письменника були заборонені, у нашій країні їх не друкували. Але зараз ми маємо можливість дізнатись, як було насправді. Про тяжку долю українців, про їхнє прагнення вистояти і зберегти свої національні святині […]...
- Проблема честі і зради в повісті Івана Нечуя-Левицького “Князь Ієремія Вишневецький” Творчі зацікавлення Івана Семеновича Нечуя-Левицького надзвичайно широкі: письменника хвилювали проблеми українського селянства, життя української інтелігенції, давно відшумілі події рідної історії. Повість “Князь Ієремія Вишневецький” переносить читача у вируюче XVІІ століття, його першу половину, коли точилася жорстока боротьба українців проти панування польської шляхти. Але в центрі уваги митця – не героїка боротьби, а спроба осмислити, як […]...
- Змалювання типових рис національного характеру у романі І. Багряного “Тигролови” Змалювання типових рис українського національного характеру у романі І. Багряного “Тигролови” (за уривком “Постріли в тайзі”). Іван Багряний, письменник-емігрант, у романі “Тигролови” показав Європі образ українця, представника зневаженої нації, яку розтинали жахливими голодоморами, драконівськими репресіями, але вбити не змогли. Роман не автобіографічний. Але негаразди і страждання самотньої людини в непрохідній тайзі не вигадані Іваном Багряним, […]...
- Розкриття російського характеру у творах Буніна Багато що в російській людині захоплює Буніна. У сліпому співака Родіона (“Лірник Родіон) він підкреслив “смак, чуйність, міру”, особливе розуміння життя: співав Родіон так, “як і має співати той, чиє народження, працю, любов, сім’я, старість і смерть як би служіння… “І таких героїв, які відчувають життя як високе і щасливе покликання, у Буніна чимало. Не […]...
- Доля російського села в оповіданні А. И. Солженицина “Матренин двір” Ім’я Олександра Ісайовича Солженицина ще кілька років назад було заборонено, але в цей час ми маємо можливість захоплюватися його добутками, у яких він демонструє виняткову майстерність у зображенні людських характерів, у спостереженні за долями людей і розумінні їх. Особливо яскраво все це розкривається в оповіданні Матренин двір. З перших рядків оповідання читач довідається начебто б […]...
- “Громадянська позиція людини як один із проявів духовності за твором Івана Франка “Іван Вишенський” Нерідко нам доводиться чути з засобів масової інформації та від просто мудрих людей інформацію про те, що важливе місце в житті кожної людини займає духовність. Багато хто розуміє духовність як виключно релігійну категорію і поняття. Однак, насправді, це не зовсім вірно. Як видається особисто мені, духовність проявляється і по-іншому. Кажучи загалом, духовність людини – це […]...
- Основні риси українського національного характеру 9 клас Одну націю від іншої відрізняє зовнішність, мова, традиції, культура у широкому розумінні цього слова. Але, крім того, кожна нація, як і людина, має свій характер. Цей характер, з одного боку, формується під впливом різних зовнішніх чинників: територія, що належить нації, вплив сусідніх народів, історичні події тощо. Але, з другого боку, характер нації і […]...
- Проблема національного відродження у поезіях Павла Тичини На початку XX століття в українській поезії повіяло свіжими вітрами. Бурхливе життя 20-30 років розбудило приспані віками творчі можливості українського піролу, перед яким розкрилися (хоч на дуже короткий час) небачені досі перспективи самоствердження, національного відродження. Українські поети відроджували глибинну історичну пам’ять свого народу, будили його національну свідомість. Важливе місце серед них займає Павло Тичина. Ще […]...
- Образ Наталки яскравий тип національного характеру Надрукована була п’єса тільки в 1838 році, але в рукописних копіях стала поширюватися ще в 20-х роках XІX століття. Було також багато таких людей, які напам’ять усю п’єсу. З великим успіхом і не раз вона йшла на сценах Петербурга, Москви, Кишенева, Мінська, Риги, Талліна, Вільнюса, багатьох міст і ибіру, Середньої Азії та Кавказу, її ставили […]...
- Проблема людини й влади в прозі А. І. Солженицина 1. Питання моралі й моральності в публіцистиці Солженицина. 2. Рішення соціальних питань по моральних людських катеГореях. 3. Покаяння – складова частина історії. 4. Вірність припущень Солженицина про владу й людину “Перше, кому ми належимо, це людство”, – писав у своїх публіцистичних нарисах А. І. Солженицин. Для нього ця проблематика мала першорядне значення. У його відомих […]...
- Проблема національного відродження у творчості П. Тичини Проблема національного відродження українського народу постійно присутня у творчості молодого Павла Тичини. Під враженням проголошення Центральною Радою 10 червня 1917 року незалежної Української Народної Республіки Тичина пише ліричну поему “Золотий гомін”, яка передає піднесений, святковий настрій. За жанром цей твір – лірична ораторія, бо в ньому водночас наявні фрагменти епічних епізодів та драматичних сцен. У […]...
- Характеристики героїв у повісті А. И. Солженицина “Раковий корпус” У Росії завжди були люди, які не могли мовчати тоді, коли мовчання було єдиним способом вижити. Одним з таких людей став Олександр Ісайович Солженицин. Російський читач довідався про нього на початку шістдесятих після публікації в журналі “Новий мир” оповідання “Один день Івана Денисовича”. Цей добуток увело в літературу нову табірну тему. В оповіданні А. И. […]...
- Проблема національного відродження українського народу в ранній творчості П. Тичини (1 варіант) Павлу Григоровичу Тичині довелося жити у важкі для нашої країни часи: Перша світова війна, революція, громадянська війна, становлення та втрата незалежної української держави, радянська диктатура з її забороною писати правду, висловлювати власну думку. Все це не могло не відбитися на творчості поета: змінювалися часи – змінювався характер та проблематика віршів Тичини. І якщо в ранній […]...
- Зображенні в повісті М. Гоголя “Шинель” трагічної долі “маленької людини” Микола Гоголь в повісті “Шинель” розповів трагічну історію “маленької людини”. До цієї теми зверталося чимало письменників, але саме Гоголь надав їй особливої загостреності. Письменник суворо викривав вади суспільства. Хто ж така “маленька людина”? Це нічим непримітна людина, яка не вміє себе захистити від несправедливості. Разом з тим вона не має високих поривань, її цілком влаштовує […]...