Роль пейзажу у повісті “Fata morgana”
Визначивши в начерку першої частини повісті “Fata morgana” фінальну картину – осінній дощ, Коцюбинський продовжував думати, як досягти композиційної завершеності цієї частини, адже дія починається навесні, а закінчується восени. Очевидно, сам по собі дощ для обрамлення твору не влаштовував його.
І письменник розв’язує питання інакше. Розвиваючи образний ряд метафори, побудованої на схожості за дією (“ідуть дощі” – “йдуть заробітчани”), письменник порівнює їхню ходу з летом журавлів.
А знайшовши цей вдалий троп, Коцюбинський
Пейзаж цей, як і попередній, подано крізь призму сприйняття Андрія Волика: “Перед ним лежав шлях, курни уже, хоч була рання весна. Над шляхом біліла його
Ось Гафійка винесла одному води. Стали й розмоляють. Знов надходить купка… Ще рядок…
Проходять та й проходять. А той стоїть. Еге-ге!
Та ж то цілий ключ журавлиний. Ідуть та й ідуть”.
Образний ряд, який вибудовує письменник у цій пейзажній картині, як і в фіналі, “тримається” на асоціації за схожістю дії. Окремі деталі – шлях, хатина, як і люди, що є частиною цієї картини, – все в русі. Не випадково, очевидно, і хатина Андрія Волика перебуває ніби у дорозі. Життєва дорога головного героя із своїми нещастями, невлаштованістю на цій землі нічим не відрізняється від тяжкого шляху заробітчан.
Сумна. І цей сум посилено порівнянням міграції людей з летом журавлів, що кидають рідну вітчизну, шукаючи “теплих” країв. Ця ж місцевість у фіналі змальована майже трагедійно.
Не сповнились надії Андрія Волика на відбудову фабрики, Маланчині мрії на одержання землі. Герої сидять біля вікна і дивляться на дорогу, яка нікуди не веде. Кожна деталь пейзажної картини передає їхній настрій безнадії, кожна деталь виписана, відшліфована до символу: “Ідуть дощі. Холодні осінні тумани клуб чаться угорі і спускають на землю мокрі коси.
Пливе у сірій безвісті нудьга, пливе безнадія, і стиха хлипає сум. …Міріади дрібних крапель, мов умерлі надії, що знялись занадто високо, спадають додолу і пливуть, змішанії з землею, брудними потоками. Нема простору…”. Художній простір замкнувся в прямому і переносному значенні.
І якщо на початку твору думка Андрія Волика линула разом із заробітчанами, журавлиним ключем, сподіваючись на краще майбутнє, то зараз і самі заробітчани бачаться інакше: “Йдуть та йдуть, чорні, похилені, мокрі, нещасні, як каліки-журавлі, що відбились від свого ключа, як осінній дощ. Йдуть зникають у сірій безвісті…”.
Письменник, розвиваючи порівняння людей з журавлями, надає йому нового додаткового смислового значення. Каліки-журавлі – І це символ зламаних людських доль, життя, яке не відбулося, мрії, які не справдились. Це продовження; тієї ж теми – теми конфлікту людини із світом, яку письменник розвивав в образах твору. І хатина вже не крокує, вона зупинилась і ніби ридає над гіркотою життя разом з героями: “Тьмяно в хатинці.
Цідять морок маленькі вікна, хмуряться вогкі кутки, гнітить низька стеля, і плаче зажурене серце…”.
Письменник не уточнює, чиє воно, героїв чи, може, цієї ж хатини. Завдяки персоніфікації природних явищ, посиленню деталей тропами Коцюбинському вдається розгорнути пейзаж у цілу метафору, в яскравий монументальний символічний образ художнього простору, який підсумовує, узагальнює ідею твору. Не тільки фінальний пейзаж першої частини повісті, а й інші написані в імпресіоністичній манері.
Поставивши за мету відтворити настрій, атмосферу передреволюційного села, Коцюбинський весь час і пейзаж передає в русі, мінливості вражень, що відповідало його художньому задуму – передати надії, сподівання селян, які наче хвилями поширюються сільськими просторами, то піднімаючись, то спадаючи.
Це стосується і вже згадуваних картин й інших, які є у творі. Але найбільш яскраво імпресіоністична техніка відчутна в такому пейзажі: “Сонце сідало червоно. Вікна горіли, як печі, стіни хаток стали рожевими, по білих сорочках розлилось червоне світло. Здалеку йшла на село хмара куряви. Вона все наближалась, росла, здіймалась до неба, врешті сонце пірнуло в неї і розсипалось рожевою млою. …В рожевому тумані, мов тіні, сновигали діоди, з’являлись і щезали неясні обриси хат, у морі овечого лементу гинули всякі згуки, весь цей гармидер нагадував сон.
Ззаду отари йшов чорний чабан, високий, ще більший від непевного світла, немов міфічний бог, ляскав пугою і кричав диким, грубим голосом, що покривав усе”. Пейзаж Коцюбинського “вписаний” у роздуми і споглядання Маланки, тобто поданий крізь призму її сприйняття.
В його елегійному настрої вловлюється продовження думок і почувань героїні, її надій – “ще дочекають наші руки обробляти свої ниви..” Тому й закінчується цей пейзаж елегійно, вже згадуваною символічною деталлю: “На землю глянули тихі зорі”. Образ зірок, що тріпались у небесному акваріумі, як золоті рибки, в кінці твору підсумовує всі попередні мінливі, рухливі картини природи. Щось зрушилось не тільки в душах героїв, а й у цілому всесвіті. У другій частині “Fata morgana” Коцюбинський стає ощадливішим щодо пейзажних замальовок і цим ще більше наближується до Чехова.
Тут вже немає розгорнутих картин природи, лише скупі, але яскраві деталі-мазки.
Проте основний імпресіоністичний принцип передачі руху й змін у природі, а разом з тим, і в настроях села, стає ще виразнішим. Письменник у пейзажних картинах відтворює атмосферу на селі, напруження якої зростає, вона майже вибухова: “Якби хто крикнув на пробі, бовкнув несподівано дзвін або розрізав густе повітря постріл рушниці, люди вибігли б з хат та кинулись осліп одні на одних!”
Пейзаж у другій частині стає ще насиченішим, кожна деталь – символічною. Скажімо, коротка пейзажна картина перед розгромом Гуральні сповнена драматизму: “Однак дзвони несподівано впали. Мідь струснула Осінню мряку і розсипалась по всіх кутках.
Нарешті! Всім стало легше… Дзвони хрипло кричали і гнали вперед вузлуваті фігури, покручені непомірною працю, сю в одно злиту з пітьмою масу важких лантухуватих тіл, скривлених ніг, твердих, як довбні, рук”.
Тут, як і в інших пейзажах другої частини, малюнок розмитий, змазаний, мозаїчний, рухливий, але на перший план виступає Якась одна деталь-символ, в якій узагальнюється гостре найважливіше суспільне почуття.
В даний момент. Скажімо, деталь “дзвін” – нестримна енергія діяння. Отже, пейзаж, як і нові прийоми зображення персонажів: підтекст, символіка, а також маштабність соціальних, філософських проблем, які відбились у творах Коцюбинського, – свідчать про відхід письменника від реалістичної традиції української літератури XIX ст.
Його новаторство зумовило і неабиякий вплив на сучасного йому насамперед інтелігентного читача.
Related posts:
- Твір на тему – Людина і земля в повісті М. М. Коцюбинського “Fata morgana” До свого твору “Fata morgana” М. Коцюбинський взяв підзаголовок “Із сільських настроїв” і цим точно передав свій намір відтворити почуття й переживання героїв – селян – під час революції 1905-1907 рр. Конфлікт людини зі світом – основна думка твору, яка проходить через душі героїв, що живуть ніби в подвійному вимірі. Марево, міраж… А хіба не […]...
- Твір на тему – Ідейна спрямованість повісті М. Коцюбинського “Fata morgana” Повість на життєвих матеріалах із селянського життя. Основу повісті склали події 1910 року, коли М. Коцюбинський їздив у Конотоп на суд куркулів, котрі 1905 року в с. Вихвостові вбили 15 селян-активістів, учасників революції. Письменник тяжко переживав поразку революції, і з безлічі фактів тих подій відібрав найхарактерніші, використав у повісті лише типові для селянського руху. Співчуваючи […]...
- Людина і земля в повісті М. М. Коцюбинського “Fata morgana” Hайвизначнішим твоpом укpаїнського письменника М. М. Коцюбинського є повість “Fata morgana”. Письменника завжди хвилювала тема людини на землі, доля тpудівника, який біля цієї землі ходить. “Fata morgana” – це істоpія духу людського, який наче туманом піднімається з надp землі. І подібний цей туман на хлібоpобські думи, сподівання і мpії. Hаpод ніколи не був для Коцюбинського […]...
- Образ землі в повісті “Fata morgana” Знайомлячись із творчістю того чи іншого письменника, ми пізнаємо характер автора, його світобачення, світорозуміння, вникаємо в індивідуальний стиль. Щодо постаті М. Коцюбинського, то значення творчості письменника в тому, що він чітко ставив мету в житті, свій погляд звертав на сутність праці, багато уваги приділяв питанню любові людини до рідної землі. В одному з своїх листів […]...
- Людина і земля у повісті М. Коцюбинського “Fata morgana” У повісті “Fata morgana” М. Коцюбинський відтворив життя й боротьбу українського селянства під час буржуазно-демократичної революції 1905 року за свої соціальні права, за землю і волю, проти соціальної нерівності в суспільстві. У центрі сюжету повісті – життя сім’ї бідняка Андрія Волика. Вже на початку твору розкривається страшне та важке життя бідної сім’ї. Податки, безземелля, тяжка […]...
- Твір Людина і земля в повісті М. М. Коцюбинського Fata morgana Людина і земля в повісті М. М. Коцюбинського “Fata morgana” Hайвизначнішим твоpом укpаїнського письменника М. М. Коцюбинського є повість “Fata morgana”. Письменника завжди хвилювала тема людини на землі, доля тpудівника, який біля цієї землі ходить. “Fata morgana” – це істоpія духу людського, який наче туманом піднімається з надp землі. І подібний цей туман на хлібоpобські […]...
- Образ землі в повісті М. Коцюбинського “Fata morgana” Знайомлячись із творчістю того чи іншого письменника, ми пізнаємо характер автора, його світобачення, світорозуміння, вникаємо в індивідуальний Стиль. Щодо постаті М. Коцюбинського, то значення творчості письменника в тому, що він чітко ставив мету в житті, свій погляд звертав на сутність праці, багато уваги приділяв питанню любові людини до рідної землі. В одному з своїх листів […]...
- Людина і земля в повісті “Fata morgana” Однією з провідних тем української літератури є тема землі. І це не випадково. Адже найбільше багатство України – її прекрасна родюча земля. Земля, рясно зрошена потом і кров’ю народу у боротьбі за волю і краще майбутнє. Одним із кращих творів про землю є повість М. Коцюбинського “Fata morgana”, в якій наскрізним є образ землі. Навколо […]...
- Твір на тему – Зображення селянської бідноти, її ставлення до землі в повісті М. Коцюбинського “Fata morgana” Найпочесіше місце серед прозаїків на межі XIX-XX ст. належить Михайлові Коцюбинському – письменникові, який чуйно прислухався до пульсу буремної епохи. У його творчості поєдналися революційно-демократичний світогляд і висока культура. Головний герой повісті “Fata morgana” – знедолене селянство з його болями й кривдами, скупими радощами й примарними надіями. Письменник виділяє два покоління: старше (Андрій, Маланка, Хома […]...
- ЛЮДИНА І ЗЕМЛЯ У ПОВІСТІ М. КОЦЮБИНСЬКОГО “Fata morgana “ Повість М. Коцюбинського (1864-1913) “Fata morgana” – унікальне явище не лише в українській, а й у світовій літературі. Твір про життя і прагнення селян, в якому показано споконвічні мрії хлібороба про землю, водночас відтворює історію людського духу, суперечність між ним і дійсністю, між ідеальним і матеріальним. Конфлікт людини і довкілля, що особливо загострився на початку […]...
- Твір на тему – Образи селян у повісті М. Коцюбинського “Fata morgana” Боротьба селян проти гнобителів наперелодні та під час революції 1905 р. вплинула на розвиток літератури кінця XIX – початку XX ст. Відомий письменник Михайло Коцюбинський у повісті “Fata morgana” реалістично зобразив життя селян, їхні мрії, надії. Основним героєм повісті є бідняцьке селянство, яке вимагає справедливості до себе. Бідні люди неспроможні терпіти знущання, не хочуть працювати […]...
- Твір на тему – Образне слово в повісті М. Коцюбинського “Fata morgana” У повісті “Fata morgana” зображено життя селянства до й після революції 1905-1907 рр. Життя селян було тяжким, злиденним і голодним. Проте попри все народ вірив, що прийде посланець від “доброго” царя й буде нарізати землю. І ось починається революція, не минає вона село, починається пролетаризація. Усі тогочасні події показано в образах повісті. Ось Маланка – […]...
- Образ землі у романі “Сто років самотності” Г. Гарсіа Маркеса, повісті “Fata morgana” М. Коцюбинського та міфі про Антея Образ землі у романі “Сто років самотності” Г. Гарсіа Маркеса, повісті “Fata morgana ” М. Коцюбинського та міфі про Антея. “Яка ж ти прекрасна, земле… “ М. Коцюбинський Земля – одвічна колискова людства, шлях до порятунку. Це зрозуміли ще давні греки, увіковічивши цю істину у міфі про Антея. З часом класики світової літератури надали цьому […]...
- Роль пейзажу у повісті О. Купріна “Гранатовий браслет” Роль пейзажу у повісті О. Купріна “Гранатовий браслет” І. Алегоричний пейзаж на початку повісті. (“Гранатовий браслет” розпочинається картиною серпневої негоди, яка вигнала з заміських приморських дач людей до міста. “Прикро, і смутно, і гидко було дивитися крізь мутну завісу дощу” на жалюгідні речі й людей, які за них трималися. Якоюсь мірою й життя Віри у […]...
- Михайло Коцюбинський – Fata Morgana (СКОРОЧЕНО) Михайло Коцюбинський Fata Morgana (СКОРОЧЕНО) (З сільських настроїв) Повість ЧАСТИНА ПЕРША Проходячи біля зруйнованої сахарні, Андрій Волик згадує своє колишнє життя. Він працював на фабриці та отримував кожного місяця 13 карбованців. Тепер сахарня стоїть пусткою, але Андрій сподівається, що скоро її відбудують. Він тоді знову почне працювати. Земля для Андрія не важить так багато, як […]...
- Зображення сільської бідноти і ставлення її до землі в повісті М. Коцюбинського “Fata morgana” Усе своє життя людина прагне бути щасливою. Вона творить у своїй уяві образ цього щастя. І часто очікування цього великого блага є найкращим, що вона має в житті. У повісті М. Коцюбинського ” Fata morgana ” цей мотив допомагає типізувати персонажів, бо кожен з них є уособлення певних уявлень про те, що може дати людині […]...
- Скорочено “Fata Morgana” Коцюбинського Проходячи біля зруйнованої сахарні, Андрій Волик згадує своє колишнє життя. Він працював на фабриці та отримував кожного місяця 13 карбованців. Тепер сахарня стоїть пусткою, але Андрій сподівається, що скоро її відбудують. Він тоді знову почне працювати. Земля для Андрія не важить так багато, як робота на фабриці, бо він вважає непевним результат, отриманий від селянської […]...
- Роль пейзажу в лірику А. С. Пушкіна Лірика Пушкіна незвичайно багата й різноманітна й по змісту, і за формою. Але в нього порівняно небагато пейзажних віршів. Природа не займає в його Творчості такого місця, як, наприклад, у Ф. Тютчева, А. Фета. Але образи російського пейзажу постійно входять у вірші, присвячені найрізноманітнішим темам. Картини природи ми зустрічаємо в політичній декларації поета, вірші “Село”, […]...
- “Образ землі у творі “”Fata morgana”‘ М. Коцюбинського Земля – одвічна колискова людства, шлях до порятунку. Це зрозуміли ще давні греки, увіковічивши цю істину у міфі про Антея. З часом класики світової літератури надали цьому питанню філософсько-психологічного звучання. Зупинюсь на творах “Сто років самотності” Маркеса і “Fata morgana ” М. Коцюбинського: розгляну їх у порівнянні з міфом про Антея. У всіх згаданих творах […]...
- Роль пейзажу у романі Л. Толстого “Війна і мир” І в цей весняний день князь Андрій був теж дубом. З учнівського твору Рядки, узяті як епіграф, звичайно ж, викликають посмішку. Але в них викладена повна правда про роль пейзажу у романі Л. М. Толстого “Війна і мир”. У цей весняний день його сіятельство Андрій Миколайович Волконський дійсно був дубом. Якщо сказати інакше: дуб був […]...
- Роль пейзажу в романі Тургенєва “Батьки й діти” Пейзаж допомагає письменникові розповісти про місце й час зображуваних подій. Роль пейзажу в добутку різний: пейзаж має композиційне значення, є тлом, на якому відбуваються події, допомагає зрозуміти й відчути переживання, щиросердечний стан і Думи героїв. За допомогою пейзажу автор виражає свою точку зору на події, а також своє відношення до природи, героям. Один із кращих […]...
- Роль пейзажу у романі І. С. Тургенєва “Батьки і діти” Реалістичне мистецтво завжди прагне відображати дійсно відбуваються події і явища. Вибираючи самі що ні на є прозові предмети, речі, події, російські художники другої половини XІX століття намагалися передати життя такий, яка вона є, в самому звичайному її вигляді. Російський пейзаж у літературі з’явився давно і зайняв міцне місце. Так, природа в творах І. С. Тургенєва […]...
- Роль пейзажу в романі А. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” Цікаво відзначити, що докладно описувати рідну природу поет починає тільки із четвертого розділу, у якій перед нами поступово розкривається поетична душа Тетяни. Здається, що автор через сприйняття природи намагається розкрити характер героїв. У Ларіній зливається особливе сприйняття миру, любові, життя через природу. І недарма адже Пушкін говорить: Тетяна (російська душою, Сама не знаючи, чому) З […]...
- “Слово про похід Ігорів”. Символічно-міфологічні образи та їхнє значення. Фольклорні мотиви. Роль пейзажу в розгортанні сюжету УРОК 18 Тема. “Слово про похід Ігорів”. Символічно-міфологічні образи та їхнє значення. Фольклорні мотиви. Роль пейзажу в розгортанні сюжету. КР № 2 (за розділом “З давньої української літератури”). Мета: ознайомити учнів із символічно-міфологічними образами, фольклорними мотивами, вказати на роль пейзажу в розгортанні сюжету; розвивати навички характеристики образів, вміння висловлювати власні міркування; виховувати розуміння “золотої середини” […]...
- Образи селян в повісті “Fаtа mоrgаnа” M. Коцюбинського Задум повісті “Fata morgana” у М. Коцюбинського виник ще в 1903 році. І в цьому ж таки році він написав І частину, пізніше – другу і визначив жанр – повість. Тема твору – життя українського села. До цієї теми письменник звертався не раз у своїх творах “Ціпов’яз”, “Дорогою ціною”, “Лялечка”. “Fata morgana” – це історія […]...
- Реалістичний пейзаж у тв-ве Пушкіна. Роль пейзажу у тв-ві Пушкіна Роман-Трагедія пробудивший свідомість. Зміст назви “Герой нашого часу”. Пекуче почуття особистості. В 1839 році була опублікована повість Михайла Юрійовича Лермонтова “Бэла” потім “Тамань” і “Фаталіст”. В 1840 році ці три повісті вийшли як глави роману “Герой нашого часу”, а потім світло побачило весь добуток у цілому. Роман піднімає проблему долі вольової й обдарованої особистості в […]...
- І. Нечуй-Левицький – майстер пейзажу І. Нечуй-Левицький – майстер пейзажу I. Тонке природжене чуття природи – характерна риса творчої особистості І. Нечуя-Левицького. (У письменника майже нема творів, куди пейзаж не входив би як обов’язковий складовий елемент сюжету. Пильне око письменника фіксує всі деталі – освітлення, барви, описи поверхні землі, рослинність.) II. І. Нечуй-Левицький – видатний “артист зору”. 1. Повість “Микола […]...
- Значення картини волзького пейзажу в п’єсі А. Н. Островського “Гроза” 1. Життя в провінційному містечку. 2. Живий і непокірливий характер головної героїні. 3. Роль природи в п’єсі. А. Н. Островський у п’єсі “Гроза” показує, як у маленькому містечку на березі Волги, розвертаються трагічні події. З найперших рядків добутку ми довідаємося про те, у якій атмосфері довелось жити героям п’єси. У добутку немає дріб’язків, будь-яка, навіть, […]...
- Художні функції пейзажу в п’єсах А. Н. Островського “Гроза” і А. П. Чехова “Вишневий сад” Художні функції пейзажу в п’єсах А. Н. Островського “Гроза” і А. П. Чехова ” Вишневий сад ” П’єси А. Н. Островського “Гроза” і А. П. Чехова “Вишневий сад” різні й по проблематиці, і по настрої, і по змісту, але художні функції пейзажу в обох п’єсах схожі. Те навантаження, що несе пейзаж, відбита й у назвах […]...
- Людина і земля в повісті М. М. Коцюбинського “Fаtа mоrgаnа” Людина і земля в повісті М. М. Коцюбинського “Fata morgana” Hайвизначнішим твоpом укpаїнського письменника М. М. Коцюбинського є повість “Fata morgana”. Письменника завжди хвилювала тема людини на землі, доля тpудівника, який біля цієї землі ходить. “Fata morgana” – це істоpія духу людського, який наче туманом піднімається з надp землі. І подібний цей туман на хлібоpобські […]...
- Людина і земля у повісті М. Коцюбинського “Fаtа mоrgаnа” У повісті “Fata morgana” М. Коцюбинський відтворив життя й боротьбу українського селянства під час буржуазно-демократичної революції 1905 року за свої соціальні права, за землю і волю, проти соціальної нерівності в суспільстві. У центрі сюжету повісті – життя сім’ї бідняка Андрія Волика. Вже на початку твору розкривається страшне та важке життя бідної сім’ї. Податки, безземелля, тяжка […]...
- Образ землі в повісті М. Коцюбинського “Fаtа mоrgаnа” Знайомлячись із творчістю того чи іншого письменника, ми пізнаємо характер автора, його світобачення, світорозуміння, вникаємо в індивідуальний Стиль. Щодо постаті М. Коцюбинського, то значення творчості письменника в тому, що він чітко ставив мету в житті, свій погляд звертав на сутність праці, багато уваги приділяв питанню любові людини до рідної землі. В одному з своїх листів […]...
- Образи селян у повісті “Fаtа mоrgаnа” М. М. Коцюбинського Михайло Коцюбинський – один з найвидатніших українських письменників дожовтневого періоду. Він написав багато чудових творів, але повість “Fata morgana” – найвищий творчий злет письменника. У центрі твору історія людської душі з її драмами і катастрофами, людського духу, який, наче туман, піднімається з надр землі, коли вона парує, піднімається і пливе в повітрі, наче хліборобські думи, […]...
- Роль контрастів у повісті І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря” У 70-ті роки XІX століття І. Нечуй-Левицький, як зазначав Іван Франко, “осягнув вершок своєї літературної творчості, написавши “Миколу Джерю…” Повість відзначається стрункістю композиції. Твір будується на принципі контрасту, протиставлення. Його письменник дотримується, коли розкриває характери персонажів, змальовує природу. Бунтарство Миколи, відвертий протест – усе це виступає контрастом до напівфеодального ладу, до патріархального побуту, в якому […]...
- Роль художньої деталі в новелі “Зав’язь” Григір Тютюнник – великий майстер художньої деталі. Він один з небагатьох міг тонко відчувати й виражати реальну дійсність через окреме слово, речення, образ. Цей засіб письменник вдало використовує в новелі “Зав’язь”. Оповідання на кілька сторінок, а здається, що ми прочитали цілу поему про кохання, побачили життя всього села, встигли полюбити героїв. Характери головних героїв – […]...
- Роль публіцистичних матеріалів та мова повісті “Людина” О. Кобилянської Повість “Людина” – це перший твір письменниці українською мовою. Варто відзначити, що в умовах Австро-Угорщини, де українська мова не вивчалась, перша авторська спроба була вдалою, незважаючи на численні іншомовні вставки та діалектизми. Характерною особливістю мови повісті 0. Кобилянської є її об’ разність, емоційність. Особливу насолоду приносять читачеві описи Буковинської природи. У тканину розповіді органічно вплітаються […]...
- Проблема передачі кольору в художньому перекладі поетичного пейзажу Проблема передачі кольору в художньому перекладі поетичного пейзажу є актуальною не тільки щодо окремо взятих європейських літератур. У контексті дослідження творів української лірики це набуває неабиякого значення, оскільки передати колористичні модифікації, що є вираженими за допомогою дескрипторів, у процесі перекладу досить складно. Перед перекладачем постає дилема, який дескриптор треба вжити у даному випадку. Чимало словоформ […]...
- Роль назви в трактуванні ідеї повісті Олександра Пушкіна “Заметіль” О. С. Пушкін – класик російської літератури – написав багато захоплюючих творів. Його перу належать і п’ять повістей, авторство яких було приписано Бєлкіну. До складу цих повістей входить і “Заметіль”. О. Пушкін показав у творі, як іноді доля людини може залежати від випадку. Заметіль виступає в повісті головним героєм і дивним чином змінює життєві шляхи […]...
- Роль символічних образів у повісті Купріна “Гранатовий браслет” Дивної долі людиною був Олександр Іванович Куприн. Із широкою, доброю, чуйною душею. Натура сильна, кипуча. Величезна спрага життя, прагнення всі знати, усе вміти, усе випробувати самому. Величезна любов до Росії, що він проніс через все своє життя, робить йому честь і як людині і як письменникові. Багато чого пізнав він у житті й поставив життєвий […]...
- Роль автора в повісті “Капітанська дочка” Немає ніяких сумнівів, що в зображенні імператриці Пушкін повинен був почувати себе особливо стиснутим політичними й цензурними умовами. Різко негативне відношення до “Тартюфа в спідниці й короні”, як називав він Катерину II, засвідчено його численними судженнями й висловленнями. Тим часом так показати Катерину в добутку, призначеному для печатки, він, зрозуміло, не міг. Пушкіна знайшов подвійний […]...