“Щаслива людина”, “сродна праця” – основні поняття філософії і творчості Г. Сковороди. Як їх розуміти і як вони співвідносяться з народними уявленнями?
Головними роздумами Г. Сковороди як творчої особистості були роздуми про щастя людини й шляхи його досягнення. Ними сповнена вся його творчість, але найвиразніше представлені вони у філософському трактаті “Разговор, называемый алфавит, или букварь мира”, в байках, а також у латиномовних віршах. “Як хочеш бути щасливим, не шукай свого щастя за морями, …не мандруй по Єрусалимах”, бо, як вважав Г. Сковорода, воно не тільки поруч з тобою, воно “всередині тебе”: у твоєму чистому серці, у твоїй чесній душі, що живе за законами Божими
Ця думка повторюється у найрізноманітніших варіаціях, сентенціях, біблійних тезах, але найлаконічніше вона передана у формулі: “Щастіє твое и мир твой, и рай твой, и Бог твой внутрь тебе есть”. Досягти щастя – означає прислухатися до свого внутрішнього голосу, вислухати себе, тобто сповна увійти “в храм свій”, жити в гармонії з природою, з Богом, бо тільки те приносить щастя, що передбачене тобі “блаженною натурою”.
Те, чого прагнеш, з тобою.
Воно, друже,- всередині тебе.
Якщо задоволений долею, будеш спокійний.
Не той щасливий, хто бажає кращого,
А той, хто задоволений
. (“Дізнайся, що називаю щасливим життям”)
Все, що потрібно людині, сили, які тримають її на світі протистоять злу, вона має в собі від природи. Треба лиш все те пізнати, відкрити в собі й використати на благо. Основою щастя, як вважав Г. Сковорода, є “сродна праця”, тобто та, до якої людина має природний нахил здібності. Представляючи світогляд українців як трудово-хліборобського роду, він, природно, почерпнув з народної мудрості і народної етнопедагогіки здоровий народний огляд на працю як на джерело життя.
Від народу переняв Г. Сковорода і думку про те, що виховання мусить здійснюватися за принципом “вродженості”, доречності ля тієї чи іншої людини якогось виду діяльності в силу ї “природи”. Адже ж маємо у скарбниці народної мудрості безліч прислів’їв і приказок, у яких перелається багатовіковий досвід і погляди на працю та виховання: “Знай швець своє шевство, а в кравецтво не мішайся”, “Вовка в плуг, а він у луг”, “Що кому, а курці просо”, “Скільки вовка не годуй, а він однак у ліс дивиться”, “Сісти на свого коня” тощо. У народній фразеології немає дошкульніших, в’їдливіших оцінок, ніж на адресу тих, хто займається не своїм, хто приміряє на себе чужий кожух: “Кінь йогу кує, а жаба й свою дає”, щось комусь потрібне, “як лисому гребінь; як корові сідло; як зайцеві бубон; як собаці п’ята нога; як свині налитники” і т. д.
Цей здоровий народний сміх послужив джерелом висміювання, осуду та оцінки відповідних людських вад і в байках Г. Сковороди. Окремі з названих прислів’їв він використав або як вихідну тезу для розгортання сюжету байки (і тоді фабула є ілюстрацією до народного прислів’я), або ж як сентенцію в моралі (“силі”). Проте запозичене з народної скарбниці, так само, як і зі світового літературного досвіду (байок Езопа, Лафонтена), зазнавало у творчості Г. Сковороди трансформації, переплавлялося в горнилі його непересічного таланту.
А тому спадщина письменника самобутня і за ідейно-тематичним спрямуванням, і за художньою формою.
“Сродна праця” приносить щастя, додає сил, “потрібне робить неважким, а важке – непотрібним”, бо ж з людиною Бог, а, як нагадує Сковорода, “премудрая ходит в Малороссіи пословица: “Без Бога ни до порога, а с ним хоть за море” (“Собака и Кобыла”). Під покровом “блаженної натури” людині небагато треба докласти зусиль для щастя. Слід лише пізнати себе, а пізнавши, бути діяльною, бо “сродность трудолюбіем утверждается”, а “сложившему крила трудно летьть и самому орлу” (“ДвЬ курицы”, “Алфавит, или букварь мира”).
До того ж не варто потерпати, що Бог одному дав мале, а іншому велике (“изрядное дЬло”), бо “несродное дьланіе всегда чего-то тайного есть лишенное (творчості, іскри Божої), “без сродности все ничто”.
Не кожен народжений до “книгочества”, філософії чи ангельського життя. Повзання не гірше від літання, тож не годиться зазіхати на чуже, тобі природою не вділене. Бо Черепаха, що вчилась у Орлів літати, “лЬтанье своє благополучно на камень окончила с великим шумом и треском” (“Жаворонки”, “Орел и Черепаха”). Отож ті, що “без природы изрядный дЬла зачинают”, “худо кончат”. Треба задовольнятися своїм, а не “несть должность, природь противну” і “обучаться, к чему не рожден” (“Алфавит…”). Єдиний шлях для пізнання своєї “натури”, “сродної праці” – освіта і навчання. їх Г. Сковорода розцінював як спосіб досягнення щастя і для окремої людини, і для суспільства.
Щасливим може бути кожен, варто лише “читати блаженні книги, які очищають душу і навчають керувати почуттями” (“Ти питаєш: якщо щастя життя в кожному з нас…”).
Вчення Г. Сковороди про шляхи досягнення людиною щастя, хоч і приваблювало своєю самобутньою мудрістю, було утопічним. Адже йшлося в ньому про природну, а не суспільну людину. Людина ж поза громадою, поза суспільством, яке часто диктує свої умови,- немислима.
Однак те, що цінував філософ-просвітитель XVIII ст., не втратило свого значення й принади і нині. Воно спонукає до роздумів: чи має право на існування таке суспільство, яке не цінує в людині вроджених здібностей, не дає їй змоги розкрити ці здібності на повну силу, а значить – реалізувати себе сповна.
Related posts:
- Твір-роздум “Сродна праця” за творчістю Г. Сковороди Поняття “сродної” праці увів у обіг видатний український філософ та поет Григорій Сковорода. Воно означає працю, до якої у людини є хист та покликання, яка робить її щасливою. Сутність “сродної” праці він найяскравіше висвітлив у байці “Бджола та Шершень”. За переконанням Сковорода, людина може бути насправді щасливою лише тоді, коли “живе за натурою”, тобто займається […]...
- “Сродна праця-це найсолодша в світі річ” Г. Сковорода І Україна багата на талановитих людей. Одним з найвідоміших та найславетніших її синів є Григорій Савич Сковорода. Він вів просте життя, проте саме він вказав нам стежку до щастя, злагоди та спокою – стежку сродної праці. Спочатку варто розібратись, що собою представляє сродна праця. Відповідь треба шукати в самому слові. “Сродна” – “с роду”, тобто […]...
- У чому виявилася своєрідність відображення народних ідеалів у творчості Г. Сковороди? У свідомість сучасників і нащадків Григорій Сковорода увійшов як народний вільнодумний філософ, як мандрівний учитель життя. Мандруючи Україною і світами (бував у Петербурзі, Будапешті, Братиславі, Відні, Празі), він щонайперше знайомився не з місцевістю, а з людьми, які славилися своєю вченістю і знаннями, бо й сам був людиною надзвичайних знань і розуму. Але висока освіченість Г. […]...
- Філософські мотиви поетичної творчості Сковороди Серед славних прогресивних діячів минулого, якими пишається наш народ, одне з почесних місць належить видатному мислителю-гуманісту, письменнику-демократу Григорію Сковороді. Іван Франко справедливо зазначив: Григорій Сковорода – поява вельми замітна в історії розвитку українського народу, мабуть чи не найзамітніша з усіх духовних діячів ХУІІІ століття”. У своїй творчості Сковорода постійно проголошував ідеї демократизму і гуманітаризму, любов […]...
- Твір на тему: Здорова людина – щаслива людина (1 варіант) “У чому полягає щастя?” – здавна цікавить нас питання. Одні вважають, що гроші – основа безжурного життя, інші – що кар’єра забезпечить безпроблемне існування… Що ж насправді є запорукою щасливої долі? Кожного дня ми прокидаємося, ідемо до школи, виконуємо свої обов’язки. Ми маємо сили, енергію і завзяття працювати, вчитися. Вдихаємо повітря на повні груди, бадьорою […]...
- Відповіді до теми: творчість Г. Сковороди 1. Яку книгу Г. Сковорода вважав найголовнішою для себе і для всього людства? Усе життя улюбленою книгою Г. Сковороди була Біблія. 2. Яку науку Г. Сковорода вважав провідною ниткою Аріадни, що допомагає людині перемогти скрутні життєві обставини? Філософію. 3. Який ідейний зміст байки Г. Сковороди “Бджола і Шершень” ? У байці “Бджола і Шершень” Г. […]...
- Твір “Щаслива людина” У кожної людини своє щастя. Для матері це здоров’я її дітей, для людини творчої – натхнення та визнання, для закоханого – посмішка милої, а для когось – просто можливість ходити та дихати. Марна справа – заздрити чужому щастю, бо від цього сам щасливішим не стаєш анітрохи, тільки псується настрій та опускаються руки. У розумінні багатьох […]...
- Художнє втілення філософських ідей у байках Сковороди Григорій Савич Сковорода, видатний філософ, письменник-просвітитель XVIII століття, посідає почесне місце в історії української і світової культури. Свої філософські погляди Сковорода обстоює і в байках. Писати байки його спонукало саме життя з безліччю явищ і фактів, вартих осміяння, осуду та бажання виправити вади, навчити, передати свій життєвий досвід, поділитися наслідками багатьох роздумів. Зразком цього жанру […]...
- Філософські роздуми Сковороди про людське щастя Головними роздумами Г. Сковороди як творчої особистості були роздуми про щастя людини і шляхи його досягнення. Ними сповнена вся його творчість. “Як хочеш бути щасливим, не шукай свого щастя за морями… не мандруй по Єрусалимах”, бо, як вважав Г. Сковорода, воно не тільки поруч з тобою, воно “всередині тебе”: “у твоєму чистому серці, у твоїй […]...
- Деякі зауваження про мову творів Григорія Сковороди Академік Д. Багалій відзначав: “Г Сковорода належить до найвидатніших людей свого часу. Він бувукраїнський поет, філософ, муж доброчинний із християн у цілковитому значенні слова. Йому призначено було залишити по собі глибокий слід у спогадах сучасників”. Щоб достоту зрозуміти склад мови Г. Сковороди, треба зважати насамперед на історичні умови, в яких, як зауважує І. Пільчук, Сковорода […]...
- Основні теоретико-літературні поняття в українській літературі Література – різновид мистецтва, що відображає дійсність у художніх образах, створює нову художню реальність за законами краси; результат творчого процесу автора, зафіксований у відповідному тексті. Письменник, стаючи автором твору, перевтілюється в таку особистість, яка добирає образи, творить предметний світ за власними законами, згідно з якими представляє читачеві ідеальне послання-висловлювання. Художній твір виникає як результат співтворчості […]...
- Літературно-естетичні погляди Г. Сковороди Літературно-естетичні погляди Г. Сковороди I. Г. Сковорода – філософ-просвітитель XVIII століття. II. Основні проблеми філософії та творчості Г. Сковороди. 1. Проблема сутності людини. 2. Проблема людського щастя. 3. Пошуки шляху до всенародного щастя. III. Основні положення вчення філософа. 1. Пізнання себе. 2. Вибір “сродної праці”. (Суспільство, в якому кожна людина знайшла своє місце у світі […]...
- Учення Сковороди про самопізнання й споріднену працю Видатний філософ і гуманіст Г. С. Сковорода значну увагу приділяв проблемі самопізнання, яке вважав шляхом до щастя людини. Великого значення він надавав інтелекту. Розум для людини – це основне, без нього воля сліпа. Освіта, наука – джерело розумового розвитку людини. Він закликав кожного до пізнання своєї “сродності”, тобто природних задатків, нахилів до праці за покликанням. […]...
- Поетична творчість Г. Сковороди Поетична творчість Г. Сковороди І. Створення збірки “Сад божественних пісень”. ІІ. “Сад божественних пісень” – своєрідний ліричний щоденник автора. 1. Змалювання соціальних вад кріпосницької системи у поезії “Всякому місту звичай і права”. 2. Смерть – як суддя, що виносить справедливий вирок усім, хто завдає людям горя на землі (за поезією “De Lіbertate”). 3. Кревний зв’язок […]...
- Своєрідність відображення народних ідеалів у творчості Григорія Сковороди Будь-яка людина, прийшовши в цей світ, через якийсь час відійде у небуття. Що вона залишить після себе? Яким буде її життєвий шлях між початком і кінцем? Як вона примножить людський інтелект? Яким чином прислужиться вічним істинам? Такі чи подібні запитання ставить собі та іншим кожна мисляча людина. Яким же був шлях того, хто дав таку […]...
- Світогляд Сковороди і сучасність У релігійно-філософському вченні Григорія Сковороди не тільки найцікавішим і яскравим, але і найважливішим для сучасності с теза про щастя людини і людства в цілому. У вченні Сковороди щастя людини не зв’язується з задоволенням його все зростаючих потреб, а має глибші корені. Суть щастя український філософ пов’язує зі способом життя самої людини. Найбільше повно ця суть […]...
- Праця й любов – основні мотиви корейських казок Дійсно, казки ці, відомі як арабські, насправді увібрали в себе все багатство народної Творчості Серединного Сходу: індійські, перські, властиво арабські, объемлющие вся розмаїтість жанрів казки й новели. Звід казок, відомий під цією назвою, створювався протягом X-XVI століть і одержав остаточну редакцію в XIV – XVI століттях у Каїрі, і це не випадково. Єгипет перебував на […]...
- Філософські роздуми Г. Сковороди про людське щастя – Олена Акульшина Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року Автор: Олена Акульшина Філософські роздуми Г. Сковороди про людське щастя Лучче в пользу десять лет, Неж весь век без плода. Г. С. Сковорода Славетна постать нашого земляка Григорія Савича Сковороди в давній українській літературі – одна з найпомітніших, його творчість із плином часу дедалі більше вабить до себе […]...
- Здорова людина – щаслива людина Здається, немає на світі жодної людини, яка б намагалася спростувати твердження: здоров’я – це щастя і радість. Проблема в тому, що цю істину ти усвідомлюєш, але цілком розумієш сенс сказаного лише тоді, коли це здоров’я втрачаєш. Відомо: за гроші здоров’я не купиш. Це підтверджує статистика: постійно зростає матеріальний добробут, умови життя покращуються. З іншого боку, […]...
- Охарактеризуйте ліричні твори Григорія Сковороди Перу Г. С. Сковороди належить збірка ліричних поезій “Сад божественних пісень”. Поет не приймає світу, що руйнує в людині людське,- прагнення до чесної праці, бажання мати серце “як чистий хрусталь”. Збірка “Сад божественних пісень” різниться жанровою різноманітністю: тут є і пейзажні вірші (“Гей, поля, поля зелені”, “Весна люба, гей, прийшла…” та інші) і панегірики (“Іде, […]...
- Велич і безсмертя Григорія Сковороди Життєвий шлях видатного українського філософа Григорія Савича Сковороди є прикладом гуманізму і самопожертви. За своє подвижницьке життя мандрівний філософ сходив багато доріг. Він ішов до людей, щоб навчити їх бути щасливими. Творчий шлях великого мислителя розпочався в той час, коли в Російській імперії занепадав феодальний лад. Йому на зміну приходив новий, капіталістичний, що ніс із […]...
- ТЕМА “СРОДНОЇ” ПРАЦІ В ТВОРЧОСТІ Г. СКОВОРОДИ Григорій Савич Сковорода (1722-1794) – український філософ-гуманіст, визначний письменник XVIII століття. Самобутність таланту та неординарність поглядів мислителя захоплювали практично всіх, хто знайомився з його творчістю. “Багато в його світогляді є дивовижно близького мені, – говорив Лев Толстой. – Я недавно ще раз його перечитав. Мені хочеться написати про с нього. І я це зроблю. Його […]...
- Тема “сродної” праці в творчості Г. Сковороди Григорій Савич Сковорода (1722-1794) – український філософ-гуманіст, визначний письменник XVIII століття. Самобутність таланту та неординарність поглядів мислителя захоплювали практично всіх, хто знайомився з його творчістю. “Багато в його світогляді є дивовижно близького мені, – говорив Лев Толстой. – Я недавно ще раз його перечитав. Мені хочеться написати про с нього. І я це зроблю. Його […]...
- Творчість Сковороди як відображення народних ідеалів і прагнень У свідомість сучасників і нащадків Григорій Сковорода увійшов як народний вільнодумний філософ, як мандрівний учитель життя. Висока освіченість не віддаляла його від простого народу, він прагнув бути “чорною сковородою, що пече білі млинці”. Тому і твори свої найперше адресував тим, хто жив під солом’яною стріхою, вбачаючи у цьому сенс свого щастя і призначення на землі. […]...
- Художнє втілення в байках філософських роздумів Григорія Сковороди Художнє втілення в байках філософських роздумів Григорія Сковороди І. Г. С. Сковорода – видатний філософ, письменник-просвітитель XVІІІ ст. (місце письменника в українській і світовій культурі; громадянська позиція: “А мій жребій – з голяками”). ІІ. Байка як засіб художнього втілення філософських поглядів Г. Сковороди. 1. Перші байки Сковороди (викликані самим життям, явищами і фактами, вартими осміяння; […]...
- Велич і безсмертя Г. С. Сковороди Благословенні ви, сліди, Не змиті вічності дощами, Мандрівника Сковороди З припорошілими саквами, Що до цілющої води Простує, занедбавши храми. М. Рильський Життєвий шлях видатного українського філософа Григорія Савича Сковороди є прикладом гуманізму і самопожертви. За своє подвижницьке життя мандрівний філософ сходив багато доріг. Він ішов до людей, щоб навчити їх бути щасливими. Творчий шлях великого […]...
- ПОНЯТТЯ ПРО МІФ. ОСНОВНІ ГРУПИ МІФІВ МІФИ НАРОДІВ СВІТУ ПОНЯТТЯ ПРО МІФ. ОСНОВНІ ГРУПИ МІФІВ З давніх-давен люди намагалися пояснити світ, природу та своє місце в навколишньому середовищі. Так виникли міфи, що є особливим способом мислення, утіленням колективної свідомості народу, відображенням уявлень і вірувань давніх людей. Міф у перекладі з грецької означає слово, чутка, звістка, розповідь. Від цього слова походить поняття […]...
- “Роздуми Григорія Сковороди на тему людського щастя” Один з найкращих друзів – Сковорода. (Василь Стус) Напевно, на кожного з нас Григорій Сковорода вплинув по-різному. Із самісінького дитинства ми неодноразово чуємо це ім’я, і згодом воно починає просто зберігатися в нашій пам’яті як даність, як належне. Якби ми спитали когось, у чому ж криється талант Сковороди, то всі відповідатимуть по-своєму. Філолог розповість про […]...
- Аналіз художнього твору: основні поняття Аналіз художнього твору – це уявна операція над твором, яка передбачає членування його на частини (складники змісту і форми), виділення певних частин, дослідження їхніх особливостей, визначення місця й функціональної ролі в загальній системі твору, встановлення характеру взаємодії з іншими його частинами. Художній твір – це свідомо споруджена письменником будова, створена з точним урахуванням у ній […]...
- Багатство художніх образів у творчості Григорія Сковороди Прямі й опосередковані поняття дуже широко використовує Григорій Сковорода, взявши їх із Закону Божого, тобто Біблії, або світу символів, як їх власне називає сам автор. Існує одне велике коло (макрокосм), всесвіт, що невпинно рухається за своєю траєкторію, в ньому вкинуте коло мале – людина, яка теж мусить рухатись не зупиняючись, разом зі всесвітом, якщо одне […]...
- Світ і людина у філософії Просвітництва ЛІТЕРАТУРА XVIII СТОЛІТТЯ. ПРОСВІТНИЦТВО § 1. ПРОСВІТНИЦТВО ЯК ЛІТЕРАТУРНА ЕПОХА Таємниця життя незбагненна, але ми не можемо відмовитися від спокуси все ж таки пізнати її та зрозуміти. Й. В. Гете XVIII ст. увійшло в історію людства як доба Просвітництва. Підготувало її попереднє XVII століття: релігійні та громадянські війни у Німеччині, Франції, Англії дали можливість усвідомити, […]...
- Людина, творчість, культура в філософії М. Бердяєва Зараз це дуже популярне ім’я і, дійсно, немає таких культурологічних проблем, яких би не торкнулася думка цього філософа. Бердяєв розглядає дух і мислення в руслі християнської традиції. Саме дух поєднує сферу людського зі сферою божественного: “Дух однаково і трансцендентний (потойбічний), і іманентний” (тобто має коріння в цьому світі – О. К.). Саме особистість, а не […]...
- Поняття про фонетику і фонологію. Фонема, її основні ознаки та властивості Фонетика – розділ мовознавства, що вивчає звукову систему мови, різноманітні звукові зміни, що виникають в мовленні при сполученні звуків між собою. У вузькому розумінні в фонетиці вивчаються артикуляційні і акустичні особливості звуків мови, закономірності їх сполучування, наголос, інтонація, поділ на склади і т. п. Поділяється на історичну та описову. Розглядаються такі аспекти звука: фізичний (як […]...
- Філософська та літературна спадщина Сковороди Г. С. Сковорода був оригінальним і самобутнім мислителем, він був добре обізнаний з ученням найвидатніших філософів античності, середньовіччя і нового часу. Філософська концепція Г. Сковороди має багато спільного з концепцією просвітителів XVIII ст. Опанувавши досягнення світової філософської думки, Г. Сковорода став одним із зачинателів нової філософії на Україні. В основу філософських поглядів Г. С. Сковороди […]...
- Філософські роздуми Г. Сковороди про людське щастя (твір-роздум) 9 клас Г. Сковорода, визначний філософ, письменник – просвітитель вісімнадцятого століття, займає значне місце в українській літературі. Великий вплив на формування погляду і таланту мислителя мало суспільне життя тогочасної України. Воно загартувало дух непримиренного борця проти соціальної несправедливості, утвердило Сковороду як демократа та гуманіста. Велич і безсмертя Сковороди полягає у тому, що в глуху пору […]...
- Творчість Григорія Сковороди як відображення народних ідеалів і прагнень – Олена Акульшина Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року Автор: Олена Акульшина Творчість Григорія Сковороди як відображення народних ідеалів і прагнень У свідомість сучасників і нащадків Григорій Сковорода вввійшов як народний вільнодумний філософ, як мандрівний учитель життя. Висока освіченість не віддаляла його від простого народу, він прагнув бути “чорною сковородою, що пече білі млинці”, тому й твори […]...
- Як я розумію зміст вислову Г. С. Сковороди “Світ ловив мене, та не спіймав” Як я розумію зміст вислову Г. С. Сковороди “Світ ловив мене, та не спіймав” На межі давнього та нового періодів в історії українського письменства височить постать Григорія Сковороди. З покоління в покоління передаються розповіді про цього письменника, просвітителя, філософа. За що б він не брався, робив по-новому, ставився до цього з відповідальністю, принципово. Будучи викладачем […]...
- Філософські роздуми Г. Сковороди про людське щастя (1) Іменем мандрівного філософа, поета, музиканта Григорія Сковороди відкривається нова ера в історії української літератури. Постать його настільки переростає всіх попередників і сучасників, що діяльність, погляди і загалом усе життя філософа становлять неповторне, оригінальне явище української національної культури. У творчості цього мандрівного вчителя поєдналася висока європейська освіченість і самобутній народний дух. Основними для Г. Сковороди-філософа були […]...
- Біографія Сковороди Григорія Григорій Савич Сковорода народився 3 грудня 1722 р. в с. Чорнухах на Полтавщині. Походив з козацького роду. Здобувши початкову освіту, вступив до Київської академії. Повного академічного курсу не закінчив, залишивши навчання “студентом богословських наук”. Був співаком придворної капели в Петербурзі, входив до складу російської місії в Угорщині. Працював домашнім учителем, викладав у Харківському колегіумі. Через […]...
- Біографія Григорія Сковороди Григорій Савич Сковорода народився 3 грудня 1722 р. в с. Чорнухах на Полтавщині. Походив з козацького роду. Здобувши початкову освіту, вступив до Київської академії. Повного академічного курсу не закінчив, залишивши навчання “студентом богословських наук”. Був співаком придворної капели в Петербурзі, входив до складу російської місії в Угорщині. Працював домашнім учителем, викладав у Харківському колегіумі. Через […]...