Скоти, що володіють людьми
Шкільний твір По комедії Д. І. Фонвізіна “Недоук”. І Фонвізіну призначено було жити в досить похмуру епоху царювання Катерини ІІ, коли нелюдські форми експлуатації кріпаків досягли тієї межі, за яким міг піти тільки селянський бунт. Це лякало росіянку самодержицю, прагнучи лицемірною грою в законодавство призупинити зростаючий гнів народу. Поміщики-самодури відчували тваринний страх перед – небезпекою, що насувається, і вимагали посилення репресій. Глибоке співчуття й тривогу викликало нестерпне положення селян у просвітителів,
Як і всі просвітителі, Д. І. Фонвізін побоювався повної волі селян, але він ратував за полегшення їх участи, покладаючи більші надії на освіту й виховання. За десять років до “Недоука”, на початку 70-х років XVІІІ в., А. П. Сумароков у віршованій сатирі “Про шляхетність” затверджував, що розходження мужика й пана полягає зовсім не в походженні, а в розумі. Пан повинен бути розумніше, а якщо ні, то як тоді можна виправдати кріпосне право? І в тій же сатирі Сумароков із гнівом запитує: “Ах, повинне чи людьми худобині володіти?”
В “Недоуку” на перше місце винесена тема
Дія відбувається в маєтку Простакових. Необмеженою господаркою є пані Простакові. Цікаво відзначити, що в переліку діючих осіб тільки їй привласнене звання “пані”, інші герої названі лише на прізвище або по імені.
Вона дійсно панує в підвладному їй світі, панує нагло, деспотично, з повною впевненістю у своїй безкарності. Користуючись сирітством Софії, Простакові заволодіває її маєтком. Не запитавши згоди дівчини, вирішує видати її заміж. Однак повною мірою вдача цієї “фурії” розкривається у звертанні із кріпаками.
Простакові глибоко переконана у своєму праві ображати, оббирати й карати селян, на яких вона дивиться як на суті іншої, нижчої породи.
Добробут Простакової тримається на безсоромному пограбуванні кріпаків. “З тих пор, – скаржиться вона Скоти-ну, – як усе, що в селян не було, ми відібрали, нічого вже здерти не можемо”. Порядок у будинку наводиться лайкою й побоями. “З ранку до вечора, – знову скаржиться Простакові, – як за мову повішена, рук не покладаю: те сварюся, то б’юся”. Вереміївна на питання, скільки їй покладається платні, зі слізьми відповідає: “По п’ятьох рублів на рік, до п’яти ляпасів на день”.
Примітивна натура Простакової виразно розкривається в різких переходах від нахабності до боягузтва, від самовдоволення до підлесливості. Вона груба із Софією, поки почуває над нею свою владу, але, довідавшись про повернення Стародума, миттєво міняє свій тон і поводження. Коли Правдін повідомляє рішення віддати Простакові під суд за нелюдське відношення до селян, вона принижено валяється в нього в ногах.
Але, вимоливши прощення, відразу поспішає розправитися з неметкими слугами, що упустили Софію: “Простив! Ах, панотець! Ну! Тепер-те дам я зорю своїм людям.
Тепер-те я всіх переберу поодинці”. Брат Простакової Скотинин родинний їй не тільки по крові, але й за духом. Він у точності повторює кріпосницьку практику своєї сестри. “Не будь я Тарас Скотинин, – заявляє він, – якщо в мене не всяка провина винувата.
У мене в цьому, сестриця, один звичай з тобою… а всякий збиток… здеру зі своїх же селян, так і кінці у воду”. Присутність у п’єсі Скотинин підкреслює широке поширення дворян, подібних Простакової, надає їй характер типовості. Недарма наприкінці п’єси Правдін радить попередити інших Скотиніних про те, що відбулося в маєтку Простакових. Багато дворян у розумовому й цивільному розвитку коштують настільки низько, що їх можна вподібнити тільки твариною.
Скоти, що володіють людьми, – от та хвороблива проблема, що з великою сміливістю була поставлена Д. І. Фонвізіним.
Він наділив героїв підкреслено росіянами іменами, оточив їхньою звичною обстановкою, зберіг на сцені російські звичаї. Пані Простакові – уроджена Скотинин – увесь час рівняється із собакою, Скотинин – зі свинями. Самі вони наполегливо називають себе скотами, тваринами. ” чи Чувано, щоб сука цуценят своїх видавала?” – запитує Простакові. “Ах я, собача дочка!” – заявляє вона в іншім місці. Низинний духовний вигляд Скотинин розкривається в його пристрасті до “свинок”. “Люблю свиней… – зізнається він, – а в нас у відділку такі великі свині, що немає з них ні однієї, котора, уставши на задні ноги, не була б вище кожного з нас цілої головою”. “Ні, сестра, – заявляє він Простакової, – я своїх поросят завести хочу”. І Митрофан, за словами матері, “до свиней змалку такий же мисливець…
Бувало, побачивши свинку, затремтить від радості”. “Аж худоба, – читає Митрофан по часослові, – а не людина”.
Справжній переворот зробив Фонвізін в області комедійної мови. Мовлення багатьох його героїв заздалегідь задана специфікою образа. В “Недоуку” особливо колоритні мовлення Простакової, Скотинин, Вереміївни. Фонвізін зберігає все неправильності мови своїх неосвічених героїв: “перво-ет” замість перший-те, “ребенка” – замість дитини, “головуш-ка” – замість голівонька, “котора” – замість яка. Вдало використані прислів’я й приказки.
Грубу, розпущену натуру Простакової добре розкривають уживані нею вульгаризми: “А ти, бестія, остовпіла, а ти не впилася братикові в пику, а ти не роздерла йому рила по вуха”. З мови Простакової не сходять лайки: худоба, пика, стара відьма. Звістка про хворобі двірської дівки Палажки приводить її в сказ: “Ах вона бестія!
Лежить. Начебто шляхетна!”
Протягом всієї комедії Скотинин й Простакові підкреслюють, що розумно незвичайно, особливо Метрофанушка. Насправді ж Простакові, її чоловік і її брат не вміють навіть читати.” Більше того, вони глибоко переконані в марності й непотрібності знань. “Без науки люди живуть і жили”, – упевнено заявляє Простакові. Настільки ж дикі і їхні суспільні подання.
Високі посади існують, по їхньому глибокому переконанню, тільки для збагачення, За словами Простакової, її батько “воєводою був п’ятнадцяти років… не. умів грамоті, а вмів достаток нажити”. Переваги “шляхетного” стану вони бачать у можливості ображати й оббирати залежних від них людей.
Причиною “лихої вдачі” можуть бути й погані наставники. Навчання Митрофана доручено недоученому семінаристові Кутейкіну, відставному солдатові Цифіркіну й колишнім кучерям, німцеві Вральман. Митрофан – одне з головних діючих осіб комедії.
Використовуючи прийоми мовної характеристики, Д. І. Фонвізін зобразив Митрофана як найбільшого ледаря. Але справа не тільки у вчителях, характер і поводження Митрофана – природний результат тих живих прикладів, якими він оточений у будинку батьків. Самий же згубний вплив зробила на Митрофана Простакові. Адже й ім’я його, у перекладі із грецького, означає “подібний матері”, тобто “являє собою мати”. Від Простакової Митрофан перейняв брутальність, жадібність, презирство до праці й знань.
Виховання, що мати хотіла дати своєму синові, – скотиняче виховання, виховання тваринних потреб.
Рабство розбещує панів, поміщиків, позбавляючи їхніх людських рис. Вони перетворили своїх селян у скотів, але й самі сталі скотами, втративши честь і совість, забувши про людські й родинні прихильності.
Фонвізіну вдалося створити справді типові образи, які стали загальними й пережили свій час. Безсмертними стали імена Метрофанушки, Скотинин, Простакової.
Related posts:
- Твір на тему: Скоти, що володіють людьми Шкільний твір По комедії Д. І. Фонвізіна “Недоук”. І Фонвізіну призначено було жити в досить похмуру епоху царювання Катерини ІІ, коли нелюдські форми експлуатації кріпаків досягли тієї межі, за яким міг піти тільки селянський бунт. Це лякало росіянку самодержицю, прагнучи лицемірною грою в законодавство призупинити зростаючий гнів народу. Поміщики-самодури відчували тваринний страх перед – небезпекою, […]...
- Скоти, що володіють людьми (за комедією Д. Фонвізіна “Недоук”) – ДЕНИС ФОНВІЗІН ТВОРИ ІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 9 клас Все это было бы смешно, Когда бы не было так грустно. М. Лермонтов Д. І. Фонвізіну судилося жити в смутну епоху царювання Катерини II, коли нелюдські форми експлуатації кріпаків досягли тієї межі, за якою міг вибухнути тільки селянський бунт. Це лякало російську самодержицю, що намагалася лицемірною грою в законодавство зупинити зростаючий народний гнів. […]...
- “Співчуття та взаєморозуміння між людьми” Незважаючи на багато об’єктивних аспектів існування всього людства, між людьми повинні підтримуватися стосунки певного рівня і якості. Зокрема, має бути належне співчуття і взаєморозуміння, рівень якого буде достатнім для нормального життя кожної окремо взятої людини. Аспект взаєморозуміння і співчуття між людьми піднімався і розглядався в багатьох літературних творах. Та справедливості заради варто відзначити, що у […]...
- Твір на тему: “Співчуття та взаєморозуміння між людьми” Незважаючи на багато об’єктивних аспектів існування всього людства, між людьми повинні підтримуватися стосунки певного рівня і якості. Зокрема, має бути належне співчуття і взаєморозуміння, рівень якого буде достатнім для нормального життя кожної окремо взятої людини. Аспект взаєморозуміння і співчуття між людьми піднімався і розглядався в багатьох літературних творах. Та справедливості заради варто відзначити, що у […]...
- “Вживання виразів вітання між людьми мого оточення” У житті кожної людини дуже велике значення мають слова і те, яким чином вони вживаються. Багато хто намагається применшити значення слів і бесід і робить велику помилку. Ніщо не здатне так точно передати думки однієї людини іншій і її ставлення, як слова. Але кожна бесіда з чогось починається і від її початку залежить її зміст […]...
- “Вічна проблема влади грошей над людьми за образом Калитки із твору “Сто тисяч” Найбільш докладним і цікавим образом твору Івана Карпенка-Карого є образ Герасима Калитки. Герасим був людиною не тільки свого часу. Образ такої людини, як він, в часи, описані у творі, тільки почав формуватися. Образ цей розвивався, трохи змінювався, тому він існує і сьогодні. Такі ж люди, як Герасим, теж існують і сьогодні. З цієї причини розглядати […]...
- Чому Лаврін і Мелашка стали сварливими людьми Повість ” Кайдашева сім’я ” – один із найвизначніших творів І. Нечуя-Левицького про Село. У ній письменник змальовує життя українських селян після відміни кріпосного права. На прикладі родини Омелька Кайдаша показаний руйнівний вплив дрібновласницького побуту на людські характери. На самому початку повісті ми знайомимося з синами Кайдаша – Карпом і Лавріном. Старший, Карпо, – суворий, […]...
- Чому Лаврін і Мелашка стали сварливими, дріб’язковими людьми “Кайдашева сім’я” належить До найкращих оздоб Українського письменства. І. Франко Повість “Кайдашева сім’я” – один із найвизначніших творів І. Нечуя-Левицького про село. У ній письменник змальовує життя українських селян після відміни кріпосного права. На прикладі родини Омелька Кайдаша показаний руйнівний вплив дрібновласницького побуту на людські характери. На самому початку повісті ми знайомимося з синами Кайдаша […]...
- ПОШУКИ СЕНСУ ЖИТТЯ МОЛОДИМИ ЛЮДЬМИ ПОЧАТКУ XIX СТОЛІТТЯ У творах Пушкіна “Євгеній Онєгін” і Грибоєдова “Горі від розуму” зображений той самий період у житті російського суспільства – роки напередодні повстання декабристів. У той час дворянське суспільство розділилося як би на три групи. Більша частина дворян проводила час на балах, і її зовсім не цікавила ні доля російського народу, ні доля батьківщини. Інша група […]...
- Твір “Взаємини між людьми” Ми всі живемо поруч у великому світі. Кожного дня ми стикаємося з різними людьми – близькими та зовсім незнайомими. Наші взаємини з іншими дуже різноманітні, вони можуть радувати нас чи засмучувати. Усе залежить від того, які почуття викликає в нас певна людина, та як вона ставиться до нас. Якщо нам хтось подобається, ми намагаємося зробити […]...
- Спілкування – основа стосунків між людьми Можливість спілкування – величезна цінність, якою наділені люди. Мало хто про це замислюється, але навіть уявити неможливо, що стане зі світом, якщо водночас всі люди втратять можливість спілкуватися один з одним. Навіть маленькі діти, які не вміють нормально розмовляти, обмінюються нерозбірливими звуками, різними рухами, поглядами і спілкуються таким чином. Зростаючи, діти вчаться розмовляти і вже […]...
- З людьми живи в мирі, а з вадами воюй Яка це складна наука – жити серед людей. Адже всі ми такі різні – ну як тут примирити інтереси, уникнути конфліктів! Виявляється, народна мудрість давно вже вирішила це питання, давши пораду: з людьми живи в мирі, а з вадами воюй. Жити в мирі з людьми – означає досягати злагоди. Чи так це просто? Можливо, для […]...
- Маніпуляція людьми у рекламі: науковий погляд В українських реаліях, отримавши свободу рекламного простору на початку 90х років, рекламісти спершу “схопились” за маніпулятивні технології в рекламі. Це може бути пов’язане з тим, що в радянських умовах суворої державної монополії як в товарній, так і політичній та соціальній рекламі, за умов відсутності конкуренції, культура реклами практично не розвивалася. Після того, як в країну […]...
- Власні роздуми про роль слова у взаємостосунках між людьми Популярний психолог Іржі Томан виділив два основні принципи повноцінного спілкування: “Поводься з іншими так, як хотів би, щоб інші поводились з тобою” і “При кожному своєму вчинку увійди в становище іншого”. ими правилами намагаюсь керуватися у своєму житті. Дуже важливе для мене взаєморозуміння з найближчими людьми, родиною. Усвідомлюю, що життя в сім’ї – це не […]...
- Власні роздуми про ролі слова у взаєминах між людьми Популярний психолог Иржи Томан виділив два основних принципи повноцінного спілкування: “Поводься з іншими так, як хотів би, щоб інші поводилися з тобою” і “При кожному своєму вчинку зваж на тановище іншого”. Цими правилами намагаюся керуватися у своєму житті. Дуже важливе для мене взаєморозуміння з найближчими людьми, сім’єю. Усвідомлю, що життя в сім’ї – це не […]...
- Проблематика відносин між людьми в поемі Т. Г. Шевченка “Катерина” Поема “Катерина” належить до творів першого періоду творчості Т. Г. Шевченка. Цій поемі властиве характерне поєднання елементів романтизму та реалізму. Шевченка завжди хвилювала важка доля української жінки; саме у ранній період творчості ця тема була однією з провідних. Поема починається закликом-застереженням до усіх українських дівчат: “Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями, бо москалі – чужі […]...
- Сенс зустрічі Старигана з людьми (в оповіданні Г. Марнеса ” Стариган з крилами ) Габріель Гарсіа Маркес – колумбійський письменник і публіцист, Нобелівський лауреат (1982), один з найяскравіших представників “магічного реалізму”. У своїй творчості виразив дух культури Південної Америки, розкрив самобутні уявлення про світ її мешканців, відтворив “поезію буднів”, якою вона поставала в свідомості латиноамериканців. Найвищу літературну премію письменнику присудили “за романи й оповідання, в яких фантастичні й реалістичні […]...
- Що я думаю про взаємини між людьми? (за новелою О. Генрі “Останній листок”) Життя таке коротке! Поспішайте робити добро! О. Довженко Вільям Сідні Портер, знайомий нам під псевдонімом О. Генрі, уславився як майстер жанру “короткої розповіді” – новели. Герої його творів – звичайні люди, які живуть звичайним життям. Здавалося б, нічого цікавого в їхньому житті не відбувається. У новелах О. Генрі не зустрінеш героїчних подвигів, буремних подій, гострої […]...
- Заклик до миру та злагоди між людьми в поемі Г. В. Лонгфелло “Пісня про Гайявату” Генрі Лонгфелло ще за життя став одним із найпопулярніших поетів у себе на батьківщині. Він був одночасно і поетом, і вченим-філологом. У період формування американської національної культури намагався залучити своїх співвітчизників до художніх надбань Старого Світу, але разом із тим він захоплювався і міфами американських індіанців – корінного населення Північної Америки. Індіанці мали своєрідну і […]...
- “Хай бідні ми, хай злидні ми… а будьмо чесними людьми”: Мої роздуми над ряднами Роберта Бернса І. Роберт Берне – великий англійський поет, автор всесвітньо відомих пісень. ІІ. “Хай бідні ми, хай злидні ми… а будьмо чесними людьми”. 1. Чесна бідність – чеснота, яку проповідує Роберт Берне. (За часів Роберта Бернса в Англії пуританська мораль вважала багатство диявольським дарунком; проповідувалася користь від бідності, вважалося, що бідний ближчий до Бога, ніж багатий. […]...
- Філософсько-етичний сенс зустрічі янгола з людьми (за новелою Г. Маркеса “Стариган із крилами”) Новела Габріеля Гарсіа Маркеса “Стариган із крилами” – це тонкий сплав міфологічного і реального. Жителі невеликого села Пелайо й Елісенда заклопотані своїми справами. Чоловік збирає на своєму подвір’ї крабів, які, рятуючись від води, повзуть у їхній будинок, а дружина сидить біля ліжка хворого сина. Дощ не вщухає уже третю добу, вода затопила все навкруги, небо […]...
- Філософсько-етичний сенс зустрічі янгола з людьми в оповіданні Габріеля Гарсіа Маркеса “Стариган із крилами” Філософсько-етичний сенс зустрічі янгола з людьми в оповіданні Габріеля Гарсіа Маркеса “Стариган із крилами” Хто може однозначно розрізнити, де закінчується абсурд реальності, а де починається фантазія будь-якого письменника? З одного боку, життя настільки різноманітне, що в ньому можуть бути надзвичайні збіги обставин, чи просто ситуації, що не вкладаються у звичні рамки, а з іншого – […]...
- “На життєвому шляху ми набуваємо друзів, і ворогів. Часто можна почути :”Удаваний друг гірший за підступного ворога”.Як маємо чинити, щоб, зустрічаючись у житті з різними людьми, безпомилково визначити, хто твій справжній друг, а хто лише зветься таким, а насправді байдужий до твоєї долі, а то й приховує свою ворожість?” У людському житті є дуже багато радості: бути здоровим, бути чуйним до краси, мати родину, радіти кожному дню свого життя… Для багатьох з нас найбільшим подарунком долі є щирий та вірний друг, проте прикро, що досить часто ті люди, яких ми вважаємо друзями, яким звіряємо свої таємниці, яким допомагаємо у скрутну хвилину, зраджують нас, якимись […]...
- Смішне й трагічне в комедії Д. І. Фонвізіна “Недоук” Все це було б смішно, Коли б не було так смутно. М. Ю. Лєрмонтов. Останні чотири десятиліття XVІІІ в. відрізняються справжнім розквітом російської драматургії. Але класичні комедія й трагедія далеко не вичерпують її жанровий склад. У драматургію починають проникати добутку, не передбачені поетикою класицизму, що свідчать про назрілу потребу в розширенні границь і демократизації змісту […]...
- Центральна героїня п’єси “Недоук” пані Простакова У комедії Недоук Фонвізін зображує пороки сучасного йому суспільства. Його герої представники різних соціальних шарів: державні чоловіки, дворяни, слуги, самозвані вчителі. Це перша в історії російської драматургії соціально-політична комедія Центральна героїня п’єси пані Простакова. Вона керує господарством, б’є чоловіка, тримає в жаху двірських, виховує сина Митрофана. Те сварюся, то б’юся, тим і будинок тримається. Ніхто […]...
- Д И. Фонвізін. Портрет письменника Серед письменників останньої третини XVIII століття видатне місце належить Денисові Івановичеві Фонвізіну. Утворена й вільнодумна людина, Фонвізін все своє життя був ворогом самодержавної сваволі, ворогом придворних вельмож, царських улюбленців. Пушкіна називає його “сатири сміливим владарем” і “іншому волі” (“Євгенії Онєгін”), Фонвізін зумів так широко й правдиво намалювати у своїх добутках сучасну йому російське життя, що […]...
- Образ Митрофана в комедії Д. Фонвізіна “Недоук” – ДЕНИС ФОНВІЗІН ТВОРИ ІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 9 клас Имей сердце, имей душу, И будешь человек во всякое время. Д. Фонвізін Да отвяжись, матушка, как Навязалась! Д. Фонвізін. Недоук Комедія “Недоук” була написана наприкінці XVIII століття, але багато її проблем є актуальними, образи усе ще живі. І нехай трохи старомодний вигляд мають Стародум і Правдін, та багато що в їхніх монологах стосується […]...
- Своєрідність комедії Д. И. Фонвізіна “Недоук” 1. Система образів у комедії. 2. Своєрідність конфлікту. 3. Риси класицизму в комедії. 4. Виховне значення добутку. Фонвізін стратив у своїх комедіях дике неуцтво старого покоління й грубий лиск поверхневого й зовнішнього європейського напівутворення нових поколінь. В. Г. Бєлінський Комедія “Недоук” була написана Д. И. Фонвізіним в 1782 році й дотепер не сходить зі сцени […]...
- “Трагедія переселення галицьких селян до Канади за новелою В. Стефаника “Камінний хрест” Василь Стефаник є геніальним українським письменником, котрий помітно виділявся серед інших. Надзвичайно високу оцінку таланту цього письменника давали Леся Українка та Іван Франко. Його новелу “Камінний хрест” вони відзначили як таку, що бере за душу. У своїх творах Стефаник змальовує людей, котрі страждаючи, безсилі щось змінити. Новела “Камінний хрест” є відгуком Стефаникового серця на трагічні […]...
- Одна з народних драматичних п’єс ХVIII століття (Комедія Д. И. Фонвізіна “Недоук”) 1. Творча історія комедії. 2. Проблема виховання. 3. Поміщицька сваволя Простаковой. 4. Позитивні герої комедії. 5. Мовлення героїв. 6. Новаторство письменника Після написання “Бригадира” Д. И. Фонвізін більше десяти років не писав драматичних добутків, всю свою енергію віддаючи державним справам і політиці. Ідея створити нову п’єсу відвідала його ще в 1778 році, коли він повернувся […]...
- Переказ Недоук Фонвізіна Д. И План переказу 1. Простакова незадоволена каптаном, що сли для її сина кравцем Тришкой. 2. Скотинин, брат Простаковой, мріє з корисливих спонукань женитися на Софії. 3. Софія одержує листа від свого дядька Стародума. Правдин при всіх читає його вголос. 4. Правдин у розмові з Милоном говорить про мету свого приїзду. 5. Софія й Милон зустрічаються Вони […]...
- Твір-роздум: “Відтворення життя селян-кріпаків” за повістю “Микола Джеря” І. Нечуя-Левицького Довгий час українські селяни були справжніми рабами, які не мали ніяких прав. Вони усе своє життя працювали не панів і віддавали цій роботі свою молодість і усі свої сили. Про таке життя й розповідає у своїй повісті “Микола Джеря” відомий український письменник І. Нечуй-Левицький. Вже в перших розділах повісті наочно і вагомо розкриваються різні форми […]...
- Мовні характеристики в комедії “Недоук” Перше, на що звертає увагу сучасний читач комедії “Недоук”, – це прізвища діючих осіб. “Мовці” прізвища відразу закладають відношення читача (глядача) до їхніх власників. Він перестає бути більш-менш об’єктивним свідком дії, що розігрується, він психологічно вже стає його учасником. У нього відібрали можливість самому оцінити героїв і їхні дії. Самого початку, із прізвищ діючих осіб, […]...
- Недоук Фонвізіна Д. И Комедія в п’яти діях Дія перше Пані Простакова, поміщиця, сварить лакея Тришку за те, що він до змови (зарученню) дядюшки Скотинина шив її ненаглядному єдиному синочку Митрофанушке каптан і жах як його обузил. Тришка виправдується: він на кравця не вчився. Простаковой дивно: навіщо треба вчитися? Чоловік боїться цю грубу, не стриману на мову й швидку […]...
- Твір на тему – Образи селян у повісті М. Коцюбинського “Fata morgana” Боротьба селян проти гнобителів наперелодні та під час революції 1905 р. вплинула на розвиток літератури кінця XIX – початку XX ст. Відомий письменник Михайло Коцюбинський у повісті “Fata morgana” реалістично зобразив життя селян, їхні мрії, надії. Основним героєм повісті є бідняцьке селянство, яке вимагає справедливості до себе. Бідні люди неспроможні терпіти знущання, не хочуть працювати […]...
- Ліричні відступи у романі О. Пушкіна “Євгеній Онєгін” Ліричні відступи у романі О. Пушкіна “Євгеній Онєгін” І. Нетрадиційний роман. (“Я тепер пишу не роман, а роман у віршах – страшенна різниця”. Вільна форма оповідання – невимушена бесіда з читачем. Ліричні відступи – авторські відступи, вираження думок самого автора.) ІІ. Тематика ліричних відступів. 1. Тема природи. (Зима з веселими іграми дітей; весна – “пора […]...
- Смешное и трагическое в комедии Д. И. Фонвизина “Недоросль” Смеяться, право, не грешно Над всем, что кажется смешно. Н. М. Карамзин Познакомившись с гоголевскими “Вечерами на хуторе близ Диканьки”, Пушкин сказал, что Россия так не смеялась со времен Фонвизина. Выходит, “Недоросль” рассмешил всю Россию на долгие годы. Для школьных спектаклей обычно выбирают сцены из комедии, которые вызывают в зале дружный смех. Это прежде всего […]...
- Недоук характеристика образа Софія НЕДОУК (Комедія, опубл. 1783, пост. 1782) Софія – племінниця Стародума (дочка його сестри); мати С. – сваха Простакова й свойственница (як і С. ) Простако-Виття. Софія – по-гречески означає “мудрість”. Однак ім’я героїні одержує в комедії особливий відтінок: мудрість С. – не раціональна, не мудрість, якщо можна так виразитися, розуму, а мудрість душі, серця, почуття, […]...
- Моє сприйняття творчості А. Головка Глибоке враження справила на мене творчість видатного українського письменника Андрія Головка після знайомства з його неперевершеними творами та життєвим шляхом. Ця людина дуже цікава, бо наділена вона якимось своєрідним світоглядом, має свою точку зору, події у творах завжди зображує через призму свого сприйняття. Що ж впливало на формування світогляду письменника, як визначив він своє призначення […]...
- Потушняк Федір Сільський вчитель, викладач гімназії, доцент університету Федір Михайлович Потушняк усю свою діяльність, усе своє життя присвятив закарпатському народу, його освіті та культурі. Він проявив себе, як талановитий письменник, змальовуючи реальні картини життя селянства, безправ’я, голоду, злиднів і вершиною його творчості став роман – епопея “Повінь “, в якому автор талановито відтворив життя і боротьбу трудящих […]...