Головна ⇒ 📌Скорочені твори ⇒ Сонет 132 – З “КНИГИ ПІСЕНЬ” – ФРАНЧЕСКО ПЕТРАРКА
Сонет 132 – З “КНИГИ ПІСЕНЬ” – ФРАНЧЕСКО ПЕТРАРКА
Як не любов, то що це бути може?
А як любов, то що таке вона? Добро? –
Таж в ній скорбота нищівна. Зло? –
Але ж муки ці солодкі, боже!
Горіти хочу? Бідкатись негоже.
Не хочу? То даремна скарг луна.
Живлюща смерте, втіхо навісна!
Хто твій тягар здолати допоможе?
Чужій чи власній волі я служу?
Неначе в просторінь морську безкраю,
В човні хисткому рушив без керма;
Про мудрість тут і думати дарма –
Чого я хочу – й сам уже не знаю:
Палаю в стужу, в спеку – весь дрижу.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Related posts:
- Скорочено – ЯК ЛЮБОВ, ТО ЩО Ж ЦЕ БУТИ МОЖЕ… – ФРАНЧЕСКО ПЕТРАРКА 8 КЛАС ФРАНЧЕСКО ПЕТРАРКА ЯК ЛЮБОВ, ТО ЩО Ж ЦЕ БУТИ МОЖЕ… (Сонет 132) Як не любов, то що це бути може? А як любов, то що таке вона? Добро? – Таж в ній скорбота нищівна. Зло? – Але ж муки ці солодкі, Боже! Горіти хочу? Бідкатись негоже. Не хочу? То даремна скарг луна. Живлюща […]...
- СОНЕТ 132 – Франческо Петрарка (1304-1374) Як не любов, то що ж це бути може? А як любов, то що ж таке вона? Добро? – Таж в ній скорбота нищівна! Зло? – Але ж муки ці солодкі, Боже! Горіти хочу? – Бідкатись негоже! Не хочу? – То даремна скарг луна?! Живлюща смерте, втіхо навісна! Хто твій тягар здолати допоможе? Чужій чи […]...
- ІЗ “КНИГИ ПІСЕНЬ” – ФРАНЧЕСКО ПЕТРАРКА ФРАНЧЕСКО ПЕТРАРКА ІЗ “КНИГИ ПІСЕНЬ” 61 Благословенні місяць, день і рік, Пора, година, край, містина мила, Коли краса її очей сп’янила Мене, і став я бранцем їх повік. Благословенні: біль, що в душу вник, Що об’явилась ним Ерота сила, Лук і стріла, що серце проразила, І рана, що пройшла в його тайник. Благословенні всі рази, […]...
- З “Книга пісень” (скорочено) – Петрарка Франческо Сонет 61 Благословенні будьте, день і рік, І мить, і місяць, і місця урочі, Де спостеріг я ті сяйливі очі, Що зав’язали світ мені навік! Благословен вогонь, що серце пік, Солодкий біль спечаленої ночі І лук Амура, що в безоболоччі Пускав у мене стріл ясний потік! Благословенні будьте, серця рани І вимовлене пошепки ім’я Моєї […]...
- Сонет 267 – З “КНИГИ ПІСЕНЬ” – ФРАНЧЕСКО ПЕТРАРКА Де погляд ніжний, де чарівний вид; Де постать горда, де струнка постава, Де мова та бентежна й величава, Що завдає негідникові встид? Де сміх, що жалить того, хто набрид? Де та душа, що, мов зоря яскрава, Висока й гідна владарського права, Небесний нам осяяла блакить? Я вами дихаю, для вас палаю, Я народивсь для вашого […]...
- З КНИГИ ПІСЕНЬ – Сонет 312 – ФРАНЧЕСКО ПЕТРАРКА Сонет 312 Ні зір ясних мандрівні каравани, Ні стрімкощоглі на морях човни, Ні рицарі звитяжної війни, Ні олені стрункі серед поляни, Ні строф любовних плетиво кохане, Ні вісті радісні із чужини, Ні спів жіночий ранньої весни В садах, де чисті гомонять фонтани,- Ніщо поваби серцю не несе, Бо згасло сонце і померкло все, Разом із […]...
- Сонет 162 – З “КНИГИ ПІСЕНЬ” – ФРАНЧЕСКО ПЕТРАРКА Щасливі квіти й благовісні трави, Прим’яті донною на самоті; Пісок, що береже сліди святі Чудових ніжок під листком купави; Гаї прозорі, віти, наче пави, Фіалки у любовній блідноті, Ліси вільготні, тихі та густі, Куди не входить сонце величаве; О краю мій, о ріки голубі, Ви омиваєте Лаури очі, Їх блиск перебираючи собі. Прекрасні ви в […]...
- Сонет 61 – З “КНИГИ ПІСЕНЬ” – ФРАНЧЕСКО ПЕТРАРКА Благословенні будьте, день і рік, І мить, і місяць, і місця урочі, Де спостеріг я ті сяйливі очі, Що зав’язали світ мені навік! Благословен вогонь, що серце пік, Солодкий біль спечаленої ночі І лук Амура, що в безоболоччі Пускав у мене стріл ясний потік! Благословенні будьте, серця рани І вимовлене пошепки ім’я Моєї донни – […]...
- Скорочено – І3 “КНИГИ ПІСЕНЬ”: БЛАГОСЛОВЕННІ МІСЯЦЬ, ДЕНЬ І РІК… – ФРАНЧЕСКО ПЕТРАРКА 8 КЛАС ФРАНЧЕСКО ПЕТРАРКА І3 “КНИГИ ПІСЕНЬ”: БЛАГОСЛОВЕННІ МІСЯЦЬ, ДЕНЬ І РІК… (Сонет 61) Благословенні місяць, день і рік, Пора, година, край, містина мила, Коли краса її очей сп’янила Мене, і став я бранцем їх повік. Благословенні: біль, що в душу вник, Що об’явилась ним Ерота сила, Лук і стріла, що серце поразила, І рана, […]...
- СОНЕТ 267 – Франческо Петрарка (1304-1374) Де погляд ніжний, де чарівний вид; Де постать горда, де струнка постава, Де мова та бентежна й величава, Що завдає негідникові встид? Де сміх, що жалить того, хто набрид? Де та душа, що, мов зоря яскрава, Висока й гідна владарського права, Небесний нам осяяла блакить? Я вами дихаю, для вас палаю, Я народивсь для вашого […]...
- СОНЕТ 61 – Франческо Петрарка (1304-1374) Благословенні будьте, день і рік, І мить, і місяць, і місця урочі, Де спостеріг я ті сяйливі очі, Що зав’язали світ мені навік! Благословен вогонь, що серце пік, Солодкий біль опечаленої ночі І лук Амура, що в безоболоччі Пускав у мене стріл ясний потік! Благословенні будьте, серця рани І вимовлене пошепки ім’я Моєї донни – […]...
- Аналіз 132-го сонета Петрарки Що таке кохання? Добро чи зло? Сотні, тисячі років намагалися закохані знайти відповідь на це питання. А чи є вона? Франческо Петрарка не намагається дати точну відповідь. Його вірш – лише спроба зрозуміти, що ж відбувається з людиною, яка згорає від кохання. “Книга пісень” – це збірка сонетів Петрарки, присвячених прекрасній Лаурі – жінці, що […]...
- Скорочено – ДЕ ПОГЛЯД НІЖНИЙ, ДЕ ЧАРІВНИЙ ВИД… – ФРАНЧЕСКО ПЕТРАРКА 8 КЛАС ФРАНЧЕСКО ПЕТРАРКА ДЕ ПОГЛЯД НІЖНИЙ, ДЕ ЧАРІВНИЙ ВИД… (Сонет 267) Де погляд ніжний, де чарівний вид; Де постать горда, де струнка постава, Де мова та бентежна й величава, Що завдає негідникові встид? Де сміх, що жалить того, хто набрид? Де та душа, що, мов зоря яскрава, Висока й гідна владарського права, Небесний нам […]...
- Вершина розвитку класичного сонета: Творчість Франческо Петрарки Вершиною розвитку італійського класичного сонета є творчість Франческо Петрарки (1304-1374). Поет канонізував класичну форму сонета, який дістав назву петрарківського або італійського. У ньому перші вісім рядків (октава) римуються за схемою аААа аААа, а останні шість (секстет) – за схемою вгдд вгд або вгв гвг чи будьякою їх модифікацією. Петрарці належить збірка “Канцон’єре” (“Книга пісень”), італомовний […]...
- ПЕТРАРКА, Франческо (1304 – 1374) ПЕТРАРКА, Франческо (Petrarca, Francesco, 20.07. 1304, Ареццо – 18.07.1374, Аркуа) – італійський поет. Батьки Петрарки були вигнані з Флоренції разом із Дайте (1302) після поразки партії “білих” гвельфів, до якої вони належали. Майбутній поет народився в Ареццо. Його батько був нотаріусом, сина спрямував своєю стежкою. Петрарка слухав лекції на юридичних факультетах в […]...
- Біографія Франческо Петрарка Епоха Ренесансу в свідомості наших сучасників зазвичай асоціюється з іменами Леонардо да Вінчі, Рафаеля, Тиціана, Міке-ланджело, Дюрера, Брейгеля, Рабле, Сервантеса, Шекспіра, Боккаччо, Еразма Роттердамського, Монтеня. Але своїм культурним відродженням Європа, можливо, в першу чергу, зобов’язана великому італійцеві, Франческо Петрарці. Це був перший видатний гуманіст, поет, котрому вдалось побачити цілісність течії думок, що передували Відродженню, і […]...
- ФРАНЧЕСКО ПЕТРАРКА (1304-1374) Епоха Ренесансу в свідомості наших сучасників зазвичай асоціюється з іменами Леонардо да Вінчі, Рафаеля, Тиціана, Міке-ланджело, Дюрера, Брейгеля, Рабле, Сервантеса, Шекспіра, Боккаччо, Еразма Роттердамського, Монтеня. Але своїм культурним відродженням Європа, можливо, в першу чергу, зобов’язана великому італійцеві, Франческо Петрарці. Це був перший видатний гуманіст, поет, котрому вдалось побачити цілісність течії думок, що передували Відродженню, […]...
- Скорочено – ЩАСЛИВІ КВІТИ Й БЛАГОВІСНІ ТРАВИ… – ФРАНЧЕСКО ПЕТРАРКА 8 КЛАС ФРАНЧЕСКО ПЕТРАРКА ЩАСЛИВІ КВІТИ Й БЛАГОВІСНІ ТРАВИ… (Сонет 162) Щасливі квіти й благовісні трави, Прим’яті донною на самоті; Пісок, що береже сліди святі Чудових ніжок під листком купави; Гаї прозорі, віти, наче пави, Фіалки у любовній блідноті, Ліси вільготні, тихі та густі, Куди не входить сонце величаве; О краю мій, о ріки голубі, […]...
- Франческо Петрарка Біографія ФРАНЧЕСКО ПЕТРАРКА (1304-1374) Епоха Ренесансу в свідомості наших сучасників зазвичай асоціюється з іменами Леонардо да Вінчі, Рафаеля, Тиціана, Мікеланджело, Дюрера, Брейгеля, Рабле, Сервантеса, Шекспіра, Боккаччо, Еразма Роттердамського, Монтеня. Але своїм культурним відродженням Європа, можливо, в першу чергу, зобов’язана великому італійцеві, Франческо Петрарці. Це був перший видатний гуманіст, поет, котрому вдалось побачити цілісність течії думок, що […]...
- Скорочено – НІ ЗОРЯНИХ НЕБЕС МАНДРІВНІ ХОРИ… – ФРАНЧЕСКО ПЕТРАРКА 8 КЛАС ФРАНЧЕСКО ПЕТРАРКА НІ ЗОРЯНИХ НЕБЕС МАНДРІВНІ ХОРИ… (Сонет 312) Ні зоряних небес мандрівні хори, Ні вітрокрилі в морі байдаки, Ні в полі збройних лицарів полки, Ні звіра красного глибокі нори, Ні вісті, що приходять через море, Ні строф любовних точені рядки, Ні в ароматах свіжої луки Співання дам, що тішать наші зори, – […]...
- Франческо Петрарка – перший гуманіст Європи РЕФЕРАТ На тему: Франческо Петрарка – перший гуманіст Європи Відродження, чи Ренесанс (від фр. renaitre відроджуватися) , одна із самих яскравих епох у розвитку європейської культури, що охоплює майже три сторіччя із середини XIV ст. до перших десятиліть XVII ст. Для культури Відродження характерно світське сприйняття й осмислення світу, утвердження цінності земного буття, величі розуму […]...
- Франческо Петрарка (1304-1374) Франче́ско Петра́рку вважають вождем освіченої Європи XIV століття, носієм ідеології нової людини, яка усвідомлює свою індивідуальність, неповторність. Із початком його творчості в італійській літературі починається доба Відродження. Народився Франческо Петрарка 20 липня 1304 року в невеликому італійському місті Ареццо, у сім’ї нотаріуса. Спочатку батько був доволі успішною діловою людиною Флоренції. Справи його процвітали, він дружив […]...
- Франческо Петрарка – італійський письменник епохи Відродження Глава старшого покоління гуманістів. Народився Франческо раннім ранком 20 липня 1304 року в тосканском місті Ареццо в сім’ї нотаріуса. Батько Петрарки Пьетро ди Паренцо був другом і однодумцем у політичних ідеалах Великого Флорентийца Данте Апигьерин був вигнаний разом з ним в 1302 р. після перемоги Черних гвельфов над Білими. Майно батька було конфісковано, він піддався […]...
- Визначте своєрідність зображення теми кохання в “Книзі пісень’ Франческо Петрарки “Книга пісень” або “Канцоньєре” Франческо Петрарки – це шедевр ліричної поезії, присвяченої великому коханню поета, коханню до Лаури. В книзі більше як 350 віршів, серед яких 317 сонетів “На життя і смерть Мадонни Лаури”. У своїй любовній ліриці поет милується коханою, її ангельскою зовнішністю, небесною чистотою: “…погляд ніжний, чарівний вид; постать горда…” Лаура для поета […]...
- Розкрийте особливості художньої структури “Книги пісень” Г. Гейне (художня структура книги, особливості розвитку сюжету, композиції та образу ліричного героя, засоби виразності) Розкрийте особливості художньої структури “Книги пісень” Г. Гейне (художня структура книги, особливості розвитку сюжету, композиції та образу ліричного героя, засоби виразності). “З мого великого болю творю я пісні маленькі” Поетична збірка “КНИГА ПІСЕНЬ” Поетична збірка “Книга пісень”, найдовершеніше творіння Гейне, лише за його життя перевидавалася дванадцять разів і принесла йому славу не тільки найкращого поета […]...
- Мої враження від “Книги пісень” Г. Гейне Збірка “Книга пісень” була видана в Гамбурзі в 1827 році. Це була велика книга, над якою Г. Гайне працював десять років. До збірки увійшли п’ять циклів: “Юнацькі страждання”, “Ліричне інтермецо”, “Повернення на батьківщину” та два цикли “Північне море”. Крім того, сюди були включені вірші з “Подорожі по Гарца”. Саме в “Книзі пісень” найбільш повно розкрилося […]...
- Мої враження від “Книги пісень” Генріха Гейне Збірка “Книга пісень” була видана в Гамбурзі в 1827 році. Це була велика книга, над якою Г. Гейне працював десять років. До збірки увійшли п’ять циклів: “Юнацькі страждання”, “Ліричне інтермецо”, “Повернення на батьківщину” та два цикли “Північне море”. Крім того, сюди були включені вірші з “Подорожі по Гарца”. Саме в “Книзі пісень” найбільш повно розкрилося […]...
- Ліричний герой “Книги пісень” Г. Гейне Злам XVІІІ–XІX ст. позначився появою нового літературного напряму – романтизму. Він приніс із собою і нового героя: мрійника, ідеаліста, що переживає тяжке розчарування, самотнього мандрівника, вигнанця. Романтичний герой здатен на глибокі почуття, душевні поривання, палкі пристрасті. Всі ці риси нового героя знайшли яскраве втілення у поезіях німецького романтика Г. Гейне. Світову славу Г. Гейне принесла […]...
- Визначте провідні мотиви “Книги пісень” Г. Гейне (змалювання природи як засіб пізнання і бачення світу та власної душі). Роль фольклору у збірці Визначте провідні мотиви “Книги пісень” Г. Гейне (змалювання природи як засіб пізнання і бачення світу та власної душі). Роль фольклору у збірці Характерною рисою “Ліричного інтермецо” є те, що поет виражає свої почуття через образи природи. Особливо часто зустрічаються тут образи квітів – фіалки, троянди, лотоса, лілії; птахів – солов’я, жайворонка, голубки; неба – місяця, […]...
- Схарактеризуйте образ ліричного героя раннього циклу Книги пісень Г. Гейне – Страждання юності. Авторська іронія в Ліричному інтермеццо Схарактеризуйте образ ліричного героя раннього циклу “Книги пісень” Г. Гейне – “Страждання юності”. Авторська іронія в “Ліричному інтермеццо”. Світову славу Г. Гейне принесла збірка “Книга пісень” (1827), до якої ввійшли вірші 1816-1827 рр. Вона складається з чотирьох циклів: “Страждання юності”, “Ліричне інтермецо”, “Повернення на батьківщину” та “Північне море”, окремий підрозділ в останньому циклі склали вірші […]...
- Чим може привабити читача сонет А. Рембо “Моя циганерія” Чим може привабити читача сонет А. Рембо “Моя циганерія” Воля – принадне, чарівне, багатогранне слово. Більшість людей сказали б, що прямують до неї, але не всі знають (хоч відчувають і здогадуються): вона викликає страх – і не просто священне трепетання чи боязнь незвіданого, а страх позбутися спокою, з яким воля не сумісна. Воля – це […]...
- Сонет 141 – ВІЛЬЯМ ШЕКСПІР Мій зір тебе не любить, далебі, Усякого набачившись пороку. Та серце любить і не вірить оку, Сто сотень вад не бачачи в тобі. Ні голос твій, не надто милий вуху, Ні дотик ніжний, пахощі і смак Не владні затягнуть мене ніяк На учту зору, доторку і слуху. Та навіть всім п’ятьом моїм чуттям Не визволити […]...
- СОНЕТ 116 – Вільям Шекспір (1564-1616) He буду я чинити перешкоди Єднанню двох сердець. То не любов, Що розцвіта залежно від нагоди І на віддаленні згасає знов. Любов – над бурі зведений маяк, Що кораблям шле промені надії, Це – зірка провідна, яку моряк Благословляє в навісній стихії. Любов – не блазень у руках часу, Що тне серпом своїм троянди свіжі […]...
- Сонет 66 – ВІЛЬЯМ ШЕКСПІР Я кличу смерть – дивитися набридло На жебри і приниження чеснот, На безтурботне і вельможне бидло, На правоту, що їй затисли рот, На честь фальшиву, на дівочу вроду Поганьблену, на зраду в пишноті, На правду, що підлоті навдогоду В бруд обертає почуття святі, І на мистецтво під п’ятою влади, І на талант під наглядом шпика, […]...
- Сонет 130 – ВІЛЬЯМ ШЕКСПИР Її очей до сонця не рівняли, Корал ніжнійший за її уста, Не білосніжні пліч овали, Мов з дроту чорного коса густа. Троянд багато зустрічав я всюди, Та на її обличчі не стрічав, І дише так вона, як дишуть люди, А не конвалії між диких трав. І голосу її рівнять не треба До музики, милішої мені, […]...
- Скорочено – СОНЕТ 121 – ВІЛЬЯМ ШЕКСПІР 8 КЛАС ВІЛЬЯМ ШЕКСПІР СОНЕТ 121 Ліпше бути злим, ніж виглядать за злого, Впокорившись обмовам навісним. О суд очей чужих! Як нам із ним Погодитись нелегко, їй-же Богу! Чи б міг фальшивий зір цінити в скарб Мій серця жар? Здолав його б донести Шпигунський набрід, що кладе на карб Мені все те, за що я […]...
- Близькість поеми “Гамалія” до народних дум та історичних пісень ТАРАС ШЕВЧЕНКО 8 клас Українські думи – один із найпопулярніших видів усної народної творчості. Тому не дивно, що Т. Шевченко, який надзвичайно високо оцінював художні якості вітчизняного фольклору, використав мотиви народних дум, невільницьких плачів, а також історичних пісень у поемі “Гамалія”. Поема Т. Шевченка не має зовнішньої правдоподібності: історичних фактів про морські походи отамана Гамалії немає. Кобзар […]...
- Із збірки “Сад божественних пісень” – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА 6-9 класи ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА Із збірки “Сад божественних пісень” Всякому місту – звичай і права Всякому місту – звичай і права, Всяка тримає свій ум голова; Всякому серцю – любов і тепло, Всякеє горло свій смак віднайшло. Я ж у полоні нав’язливих дум: Лише одне непокоїть мій ум. Панські Петро для чинів тре кутки, Федір-купець […]...
- “Історія кохання. 132 сонет Ф. Петрарки” Франческо Петрарка – видатний поет епохи Відродження. Як людина ренесансу він був дуже енергійним і життєрадісним. Завдяки цьому став першим альпіністом в Європі, одержав лавровий вінок на римському капітолії. Його перу належать численні трактати на морально-філософські теми, історичні праці. Та прославила на всі віки Петрарку збірка його сонетів під назвою “Канцоньєре”. Основною темою сонетів є […]...
- СОНЕТ 66 – Вільям Шекспір (1564-1616) Стомившися, вже смерті я благаю, Бо скрізь нікчемність в розкоші сама, І в злиднях честь доходить до одчаю, І чистій вірності шляхів нема, І силу неміч забива в кайдани, І честь дівоча втоптана у бруд, І почесті не тим, хто гідний шани, І досконалості – ганебний суд, І злу – добро поставлене в служниці, І […]...