Сонети Дмитра Павличка про рідну мову
Поезія Д. Павличка особливо чутлива до найгостріших проблем сучасності, правди житія. Її яскраві риси – пристрасність, емоційна наснаженість думки, глибинні роздуми про добро і зло. вічність і сьогодення. Такими є сонети Дмитра Павличка.
Сонетний доробок поета складають “Львівські сонети”, “Білі сонети”, “Київські сонети”” “Сонети подільської осені”. їх об’єднує філософічність – художнє осягнення проблем буття, людини, творчості, багатство й мінливість емоцій. У сонетах Д. Павличко порушує також проблеми
Чи не найбільш яскравим і хвилюючим є вірш “О рідне слово, хто без тебе я?” Цей перший рядок-запитання поет не залишає без відповіді. Його ліричний герой небезпідставно стверджує, що людина, яка забула мову своїх батьків, перетворюється на “кретина-стилягу”, “мертвяка”, “прах, купу жалюгідного рам’я”.
Рідне слово Д. Павличко називає піснею, силою і відвагою, якою повниться людина, збагачується. Воно дороге тим, що його передали у спадок “батьки і предки невідомі”, які відстоювали й боронили цей коштовний скарб протягом
Так не засни в запиленому томі,
В неткнутій коленкоровій труні –
Дзвени в моїм і правнуковім домі.
З цим твором перегукується сонет “Якби я втратив очі, Україно…” Автор переконаний, що можна жити, не бачачи краси рідного краю, його плес, ясенів, Дніпра. Це трагічно, але солов’їна мова народу компенсувала б що фізичну ваду сяйвом слова, його звучанням.
А от глухота – найважчий удар, бо
…материнської не чути мови –
Ото була б загибель – смерть моя.
У циклі “Білі сонети” Д. Павличко поглиблює тему рідного слова, зокрема у творах “Голос” і “Творчість”. У них поет розмірковує про відповідальність митця за свої творіння, про їх значущість, цінність для щадків.
Автор порівнює процес народження твору із смертю на палі. Тому так органічно вплітається у сонет згадка про Байду. Тільки той може називатися поетом, хто дає слову “співаючу, сміливу душу”.
Сонети про рідну мову, як і інші твори цього жанру, відзначаються напруженим рухом думки” слово поета “трудне й пекельне”. Тому його сонети позначені виваженістю, непідробною напругою кожного поетичного рядка.
Минатимуть роки, а поезія Дмитра Павличка, виразна й самобутня, сповнена чуттями любові й ненависті, багата на барви й голоси життя, завжди линутиме по-молодечому дзвінко й щиро.
Related posts:
- “О рідне слово, хто без тебе я?” (сонети Дмитра Павличка про рідне слово) Багато творів поета Дмитра Павличка присвячено проблемам розвитку української національної культури, історії, мови. Він починав навчання в польській школі, де українська мова, рідна для Павличка, була заборонена. Гіркоту зневаженої гідності виллє поет пізніше у віршах: “За мову мужицьку не раз на коліна довелося у школі ставати мені… ” З дитинства у нього любовне, бережливе, трепетне […]...
- Поетичне вираження глибокої любові до рідної мови в поезії Дмитра Павличка Поетичне вираження глибокої любові до рідної мови в поезії Дмитра Павличка. Рідне слово, мова рідного народу – це одна із наскрізних тем у творчості Дмитра Павличка. У часи, коли сфера використання української мови була звужена, мова принижена. Д. Павличко написав сонет “О рідне слово, що без тебе я?” (1956), який увійшов до “Київських сонетів”. Перший […]...
- Рідне слово, мова рідного народу у творчості Дмитра Павличка Рідне слово, мова рідного народу – це одна із наскрізних тем у творчості Дмитра Павличка. У часи, коли сфера використання української мови була звужена, мова принижена. Д. Павличко написав сонет “О рідне слово, що без тебе я?” (1956), який увійшов до “Київських сонетів”. Перший рядок – це сповнене глибокої дяки і поваги риторичне запитання. Ось […]...
- Громадянські мотиви лірики Дмитра Павличка Громадянські мотиви лірики Дмитра Павличка Дмитро Павличко відомий як поет, перекладач, кіносценарист, критик, громадський і державний діяч. Письменнику вдалося творчо засвоїти традиції класичної української літератури, використати фольклорні образи і мотиви, поєднати громадський пафос з філософськими роздумами про вічні цінності. Д. В. Павличко є організатором Народного Руху і Демократичної партії України, а зараз він – натхненник […]...
- “О рідне слово, хто без тебе я?” (За творчістю Дмитра Павличка) Що відрізняє одну націю від іншої? Насамперед, мова, національний характер, звичаї. Отже, втратити мову та традиції свого народу – значить втратити себе. Це дуже важлива думка, яку, серед інших, намагався донести до нас талановитий поет Д. Павличко. Любов до рідного слова відкрилася в юнакові ще з дитинства. За його власними спогадами, він був єдиною україномовною […]...
- Поетичне вираження глибокої любові до рідної мови в поезії Дмитра Павличка І все ж таки: в началі було – Слово. І все ж таки: начальний дух – Любов! Євген Маланюк Скільки прекрасних віршів присвячено нашій рідній мові! Різні за настроєністю і тональністю, за тематикою і способом її розкриття, за метою і манерою написання, вони поєднані наскрізною ідеєю любові до української мови, любові, що її випромінює кожен […]...
- Життєпис Дмитра Павличка Дмитро Павличко (нар. 1929) Дмитро Васильович Павличко – український поет, перекладач, громадсько-політичний діяч. Народився 28 вересня 1929р. в селі Стопчатові на Івано-Франківщині у селянській родині. Від осені 1945p. по літо 1946р. був ув’язнений за сфабрикованим сталінськими каральними органами звинуваченням у приналежності до УПА. 1953р. закінчив філологічний факультет Львівського університету. Завідував відділом поезії редакції журналу “Жовтень” […]...
- Біографія Дмитра Павличка Дмитро Васильович Павличко народився 28 вересня 1929 р. в селі Стопчатові на Івано-Франківщині в багатодітній селянській родині. Початкову освіту майбутній поет здобув у польській школі села Яблунів. Вчився у Коломийській гімназії та радянській десятирічці, а 1948 року вступив до Львівського університету. Студентом він очолював літературну частину Львівського театру юного глядача. 1953 року Д. Павличко вступив […]...
- Пісенна творчість Дмитра Павличка Пісенна творчість Дмитра Павличка I. Дмитро Павличко – поет щедрого і своєрідного обдарування. (Захоплений красою народної пісні, змалку вихований у любові до неї, Дмитро Павличко закономірно став поетом-піснярем. Багато з його поезій стали популярними піснями.) II. Незрівнянні твори поета-пісняра. 1. “Два кольори” – пісня про істинні людські цінності. (Нелегким випадає шлях кожній людині. Як на […]...
- “Червоне – то любов, а чорне – то журба” (інтимна лірика Дмитра Павличка) Дмитро Васильович Павличко… Український поет – лірик. Депутат Верховної Ради України. Дипломат. Він завітав до нас з дніпровської кручі, з тих місць, з яких видніється в блакитній далечі Лівобережжя. Багато випробувань випало на його долю, але він завжди залишався вірним своїм ідеалам: Хиляться Карпати до Дніпра, Відбива Славута їхню вроду. Я не знаю більшого добра, […]...
- Інтимна лірика Дмитра Павличка Світова література знає немало інтимної поезії найчистішої проби. Пригадаймо сонети Петрарки, лірику Пушкіна, неповторне “Зів’яле листя” І. Франка, поезію Сосюри. Павличку вдалося сказати оригінальне слово про животворні емоції кохання. Тема кохання, болісного, жагучого, драматично гострого – одна з характерних для поета. Захоплення жіночою красою, палкий жаль за втраченим коханням, вибагливість в інтимних стосунках – такі […]...
- Мотиви лірики Дмитра Павличка Біографія поета завжди у його віршах. З поезії Д. Павличка можемо дізнатися про його життєвий шлях, погляди і переконання, найглибші почуття, які хвилюють людину. Митця називають продовжувачем Франкового напрямку в поезії, оскільки він гідно переосмислює здобутки генія в політичній ліриці. Однак, як і кожен поет, Павличко постійно звертається у своїй Творчості до зображення найтонших людських […]...
- Твір на тему: Плекаймо рідну мову Плекаймо рідну мову Мудрі люди кажуть, що немає народу без історії, та це ще більше стосується мови. Мова забезпечує народові неповторність, історичну спадкоємність, зберігає його культуру. Рідна мова є основою родоводу, єднає рід і сім’ю. К. Д. Ушинський відзначав: “Коли зникає мова – народу нема більше!” Заборона української мови спричинила зникнення у небуття кількох десятків […]...
- Пісенна лірика Дмитра Павличка (“Два кольори”) Серед великого арсеналу пісень (Богдана Лепкого, Михайла Ткача, Костянтини Малицької, Василя Симоненка та ш.) осібне місце посідає пісенна лірика Дмитра Павличка. Його пісні з часу своєї появи і до сьогодні чарують, ваблять, привертають увагу своєю простотою і невимушеністю у вислові найпрекрасніших почуттів – любові до рідного краю, рідної неньки, вірності традиціям, своєму покликанню жити й […]...
- “Лірика Дмитра Павличка” “О батьку мій, ти в кам’яній знемозі лежиш, згорівши, як метеорит”. У цьому зітханні душі поета, як і у відомій його пісні про посивілого сина, що повертається до отчого порогу із вишитим на полотні своїм життям, вчувається гаряча любов до рідної землі, до маленького її клаптика, який став для поета символом великої батьківщини. Тонким ліриком […]...
- “Дивосвіт творчості Дмитра Павличка” Фундаментом духовного життя кожного народу є його культура і насамперед – література. Якщо ми, сучасні громадяни незалежної України, не хочемо втратити духовність, а отже, й майбутнє, – цю спадщину треба берегти й вивчати. Тим більше, що дивосвіт цей – поруч з нами. Ім’я Дмитра Павличка одразу спалахнуло яскравою зіркою в сузір’ї наших талантів. “Увійшов він […]...
- Твір на тему: “Лірика Дмитра Павличка” “О батьку мій, ти в кам’яній знемозі лежиш, згорівши, як метеорит”. У цьому зітханні душі поета, як і у відомій його пісні про посивілого сина, що повертається до отчого порогу із вишитим на полотні своїм життям, вчувається гаряча любов до рідної землі, до маленького її клаптика, який став для поета символом великої батьківщини. Тонким ліриком […]...
- Мотиви лірики Дмитра Павличка (народився 1929 року) Народився у підгірському селі Стопчатові на Станіславщині (Західна Україна) в родині лісоруба. Навчався на філологічному факультеті Львівського університету, потім – в аспірантурі. Займався політичною діяльністю: брав активну участь у державотворенні України (засновник Народного Руху і Демократичної партії України, з 1990 по 1994 рік – один із лідерів Верховної Ради); був на дипломатичній […]...
- Інтимна лірика Дмитра Павличка Інтимна лірика Дмитра Павличка Це високе почуття оспівували митці всіх країн та епох. Любов – то дарунок Божий людині. А може, це і особливий дар, талант душі? Бо не кожному дається однаковою мірою. Лише чиста, світла душа здатна до великої, справжньої любові. Тож який треба мати талант, щоб висловити це незбагненне, найпотаємніше з почуттів! Для […]...
- Дослідницький хист Дмитра Павличка Дмитро Павличко – літератор, який не обмежує себе одним жанром, одним видом Творчості. Звичайно, він більше відомий як поет, але літературознавство, були й залишаються його внутрішньою потребою. “Не знаю, звідки це в нього йде – працювати в різних жанрах. Може, з юнацької залюбленості я ношу все своє життя… Я відчуваю велике творче задоволення, коли висловлюю […]...
- Твір на тему: “Дивосвіт творчості Дмитра Павличка” Фундаментом духовного життя кожного народу є його культура і насамперед – література. Якщо ми, сучасні громадяни незалежної України, не хочемо втратити духовність, а отже, й майбутнє, – цю спадщину треба берегти й вивчати. Тим більше, що дивосвіт цей – поруч з нами. Ім’я Дмитра Павличка одразу спалахнуло яскравою зіркою в сузір’ї наших талантів. “Увійшов він […]...
- “Червоне – то любов, а чорне – то журба” (за творчістю Дмитра Павличка) (І варіант) Багате талантами чарівне Прикарпаття. І все ж не помилюся, коли скажу, що найціннішою оздобою в мистецькому світі усього куточка є творчість Дмитра Павличка. Син простого лісоруба із Стопчатова (Косівщина) увібрав у своє серце і шум смерекових лісів, і гомін річки Лючки, і той нескорений дух Довбуша, що живить не одне покоління гуцулів. Життєві стежки Павличка […]...
- Твiр-роздум про лiрику Дмитра Павличка Багато прекрасних поетичних рядкiв входить до нашого життя, та не кожен з них бринить пiснею у душi. “Червоне – то любов, а чорне – то журба”. Цi слова прекрасною, журливою нотою лунають у пiсенному набутковi українського народу. Вони, як i вся iнтимна лiрика Дмитра Павличка, сповненi особливої задушевностi, щиростi, глибоких роздумiв про життя. Вiдчутнi спорiдненiсть […]...
- Чому важливо оберігати рідну мову від забуття? Рідна мова – це невід’ємна частина рідного краю. Це душа народу. Звуки рідної мови чує й сприймає дитина ще з колисковою, яку співає їй мати, і супроводжує мова дитину протягом усього життя. Ніжна й співуча, вона звучить у серці кожного з нас. І хоч протягом усієї нашої історії вона зазнала чимало утисків, все ж неухильно […]...
- Пісенна творчість Дмитра Павличка (“Два кольори”) “Уся поезія Д. Павличка – розмова про любов і ненависть, про правду і кривду, по добро і зло”. Р. Лубківський Життя росте лишень з любові, Лишень краса людей навчає жить! Д. Павличко Повертається народною піснею до Дмитра Павличка його поезія. І це не дивно, бо вірші митця викликають найніжніші почуття, найщиріше захоплення. Краса і нев’януча […]...
- Артюр Рембо Два сонети у перекладі Д. Павличка Артюр Рембо Два сонети Перекладач: Д. Павличко Джерело: З книги: Зарубіжна література. Хрестоматія. 10 клас: У 2 т. /Автори-упорядники: В. В. Уліщенко, А. Б. Уліщенко – X.: Торсінг, 2002 Зло Тоді, як на небес блакитнім гобелені Палають, наче кров, плювки шрапнель жахних, Як у вогонь полки, червоні чи зелені, Ідуть повз короля, який глузує з […]...
- Інтимна лірика Дмитра Павличка – Олена Акульшина Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року Автор: Олена Акульшина Інтимна лірика Дмитра Павличка Із поезії Дмитра Павличка можна дізнатися багато про життя, погляди та переконання автора. Нужда, тяжка праця, освіта чужою мовою – це його життя. У дитячому серці жила Україна, Материнські веселі і журні пісні, Та за мову мужицьку не раз на коліна […]...
- Популярність пісенної спадщини Дмитра Павличка Андрій Малишко у своїй книзі “Думки про поезію” писав: “Для пісні в нас всюди почесне місце, бо вона посестра життя, порадник, і пірний-друг, і суворий суддя. Людина хоче з нею журитися і радунатися, мислити і працювати”. Написавши ці слова, поет влучно охарактеризував таку рису українського народу, як пісенність, велику любов українця до пісні. Серед українських […]...
- Червоне – то любов, а чорне – то журба (Інтимна лірика Дмитра Павличка) (2) “ЧЕРВОНЕ – ТО ЛЮБОВ, А ЧОРНЕ – ТО ЖУРБА” (ІНТИМНА ЛІРИКА ДМИТРА ПАВЛИЧКА) За десятки століть історичного розвитку людство підкорило чимало висот у різних галузях життя. Та нерозгаданою залишається таємниця душі, в якій незгасним вогнем горить священне і неподоланне почуття любові. Служіння їй є вищим змістом людського існування, адже саме воно спричинило духовний злет всесвітньої […]...
- У високому леті (за лірикою Павличка) Любов і ненависть – мов близнюки у характері Дмитра Павличка. Такий він і в поезії. Трибун, що кидає прокляття на голови ворогів: “Великих днів незрячі свідки, кому потрібні ви, кому?” – і поряд: “Ріка крізь гори мусить повернути, щоб на Вкраїні закінчити путь”. І винувате зізнання дружині: “Ти досі без моєї похвали обходилась, моя ясна […]...
- Чому треба берегти рідну мову і від кого її слід захищати Що таке мова – це засіб спілкування, завдяки якому ми можемо розуміти один одного, ми можемо пояснювати свою точку зору, висловлювати свої думки. Якщо хтось зауважить, що у крайньому випадку без мови можна спілкуватися за допомогою жестів – це так! Але таке спілкування буде дуже обмеженим, воно довго не зможе утримувати бажання людей обмінюватися інформацією, […]...
- Інтимна лірика Дмитра Павличка ДМИТРО ПАВЛИЧКО 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДМИТРО ПАВЛИЧКО Інтимна лірика Дмитра Павличка В українську новітню поезію Дмитро Павличко ввійшов як продовжувач традицій інтимної лірики В. Сосюри, перейнятої суспільними мотивами, громадянським звучанням. Інтимна лірика – це насамперед любов у всіх її проявах: від ніжної, вдячної любові до матері, безмежної відданості Батьківщині до трепетного кохання до найкрасивішої […]...
- “Червоне – то любов, а чорне – то журба…”. Твір на тему лірика Д. Павличка Любов – це найпрекрасніше почуття, яке може виникнути в людини. Почуття любові – це пробудження всього світлого і чудового в живій душі. Без любові ніколи не буде життя на землі. Це почуття святе, перед ним ніхто не встоїть. Кохання – це чисте і світле почуття людини. Якщо вона пережила це почуття, то по-справжньому щаслива. Кожна […]...
- УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ. КРАСА І МИЛОЗВУЧНІСТЬ ПОЕЗІЇ ДМИТРА ПАВЛИЧКА Мета: поглибити знання учнів про творчість Дмитра Павличка; розкрити красу і своєрідність його поезії; навчати розуміти поетичну мову; розвивати творчу уяву здатність емоційно реагувати на художнє слово; виховувати емоцію читача. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота над скоромовкою Вовк ведмедя розбудив: – Вже весна, гуляти йди! Виліз велетень з барлогу – […]...
- Плекаймо рідну мову Мудрі люди кажуть, що немає народу без історії, та це ще більше стосується мини. Мова забезпечує народові неповторність, історичну спадкоємність, збері-і. и Його культуру. Рідна мова є основою родоводу, єднає рід і сім’ю. К. Ушин-11.кий відзначав: “Коли зникає мова – народу нема більше!” Заборона української мови спричинила зникнення у небуття кількох десятій к років нашої […]...
- Прагнення до світла і правди в поезії Д. Павличка I. Правдоборча постать Дмитра Павличка (разом з Ліною Костенко та поколінням “шістдесятників” відстоює право поезії бути найвищим авторитетом української літератури, визначає шляхи розвитку української поезії). II. Правда поетичного слова. 1. Перша збірка “Любов і ненависть” (1955) (літературне визначення поета, висока оцінка Андрія Малишка: “В поезії Дмитра Павличка розвинувся, задзвенів, зацвів у слові вічний голос прикарпатського […]...
- Плекаємо рідну мову Мудрі люди говорять, що немає народу без історії, і це ще більше стосується минулого. Мова забезпечує народу неповторність, історичну спадковість, схоронність його культури. Рідна мова є основою родоводу, з’єднує рід і сім’ю. К. Ушинский відзначав: “Коли зникає мова – народу немає більше!”. У житті народу рідна мова й рідний край є нероздільними поняттями. Здавна через […]...
- Збережемо наш скарб – рідну мову Збережемо наш скарб – Рідну мову Знаю, звідки радість, щастя і пісні, Це, як сонце зранку у моїм вікні, Це, як роси ніжно сяють на квітках, На взеленених полях. Це, як чути мови ніжнотонний плин, Кожне слово дивне-сяєво перлин. Із народам мови рідної красу, Гордо у віки несу. І немає сили і такого зла, Щоб […]...
- Прагнення до світла і правди в поезії Павличка Дмитро Павличко в українській поезії є однією із тих постатей, що визначає її моральний авторитет. Літературне визнання прийшло до Дмитра Павличка відразу. Вже першій збірці поета “Любов і ненависть” (1953) Андрій Малишко дав високу оцінку: “В поезії Дмитра Павличка розвинувся, задзвенів, зацвів у слові вічний голос прикарпатського Покуття, з смереками і дубами, з мозолистими, шкарубкими […]...
- Біографія Дмитра Павличка Дмитро Павличко (Народився 28 вересня 1929) Справедливо говорять, що біографія поета – в його віршах. З поезії Дмитра Павличка справді можна дізнатися про життєвий шлях, становлення характеру, про погляди та переконання чи не більше, ніж з підручників, монографій, досліджень, де йдеться про цього талановитого поета. Народився Дмитро Васильович Павличко 28 вересня 1929 року в селі […]...