“Спільне і відмінне Пістряка з “Конотопської відьми” і Тетерваковського з “Наталки Полтавки”
Головними героями повісті Г. Квітки-Основ’яненки “Конотопська відьма” є сотник Микита Уласович Забрьоха і писар Прокіп Ригорович Пістряк. Микита Забрьоха своє сотенство не заслужив, а як тоді повелося – успадкував від свого батька. В ті часи у Конотопі “Таки хто скільки не зазна, то сотенною старшиною все були Забрьохи: …так від отця до сина так сотенство і переходило”. Вже у віці двадцяти п’яти років Микита став сотником, але у справах він нічого не розумів і був безпомічний, мов дитина.
Він і сам зізнається своєму помічникові
Писар Пістряк завжди крутиться поряд із Забрьохою, а головна його мета – самому отримати місце сотника. Він набагато підступніший і хитріший, ніж сотник, а
Та й їх майже ніхто не міг зрозуміти, навіть “отець Костянтин не міг зрозуміти і, послухавши, було скаже: “Хто тебе, чоловіче, зна, що ти там говориш!”.
Писар Пістряк – дуже хитра людина, яка будь-якою ціною прагне отримати особисту вигоду, людина, яка виглядає розумною, освіченою і зацікавленою в покращенні життя сотні. Але насправді – це нікчемна особа, яка користується ще більшою неосвіченістю своїх земляків, і всі свої прагнення направляє на задоволення своїх інтересів. Як не сумно, але в образі писаря Пістряка Г. Квітка-Основ’яненко вивів типовий образ тогочасного чиновника нижчої ланки, для якого особисті інтереси стояли вище суспільних і державних.
Ще один яскравий образ представника чиновництва вивів І. Котляревський у п’єсі “Наталка Полтавка” – це возний Тетерваковський. Хоча ми бачимо його тільки поза службою, зовсім не складно уявити поведінку возного при виконанні своїх обов’язків. Це лукава людина, всі прагнення якої зорієнтовані на отримання матеріальних благ, людина, суха і байдужа у почуттях до інших.
Але на відміну від Пістряка, у Тетерваковського все ж таки є серце, яке тане від історії кохання Наталки і Петра. І хоча спочатку возний погрожує Наталці судом і силує її до шлюбу, але згодом він все ж таки розуміє святість кохання, святість почуттів.
Схожа й мова Пістряка і Тетерваковського. Та якщо писар використовує у розмовах багато пихатих та незрозумілих слів, то мова возного насичена канцеляризмами і відзначається сухістю. Навіть при освідченні Наталці у коханні він не знаходить більш душевних слів.
Якщо порівнювати ці два персонажа, то можна з впевненістю стверджувати, що вони є збірними образами, в яких автори втілили негативні риси тогочасного дрібного чиновництва. Вони майже не відрізняються один від одного, але Тетерваковському І. Котляревський надає шанс виправитися, у той час, як писар Пістряк такого шансу від Г. Квітки-Основ’яненки не отримує і залишається таким до кінця повісті.
Related posts:
- Ідейний задум “Конотопської відьми” та характер переосмислення письменником народної демонології Задум “Конотопської відьми” виник у Квітки як безпосередня реакція на конкретні прояви забобонності. Письменник був знайомий з випадками, коли народні повір’я використовувались для переслідування осіб, обвинувачених у чародійстві. Улисті до редактора журналу “Современник” Квітка, зокрема, писав: “Усе Це Засноване На Розповідях Старожилів. Топлення Відьом Під Час Посухи Не Лише Бувальщина, З Усіма Гіркими Наслідками, Але, […]...
- “Спільне та відмінне в характерах Климка (Г. Тютюнник “Климко”) та Михайлика (М. Стельмах “Гуси-лебеді летять”)” У творах Г. Тютюнника і М. Стельмаха “Климко” і “Гуси-лебеді летять” головними героями є звичайні хлопці, які мають свої риси характеру, чимось відрізняються, а чимось схожі один на одного. Климко досить рано залишився без батьків, досить рано потрапив у вирій смерті та мук, які принесла на мирну землю жорстока, страшна і неочікувана війна. Але хлопчик […]...
- Спільне й відмінне в романах “Вершники” Яновського та “Тронка” Гончара) “Вершники” Ю. Яновського та “Тронка” О. Гончара написані в жанрі новелістичної повісті та роману. Це не дуже поширена епічна форма, хоч у вітчизняній літературі з цього питання стверджується відповідна естетична традиція. Першим освоїв цей жанр Ю. Яновський, написавши роман у новелах про громадянську війну. У середині 30-х років про цю історичну сторінку в житті України […]...
- “Порівняльна характеристика Наталки Полтавки і Марусі” Перша в українській літературі і драматургії п’єса І. Котляревського “Наталка Полтавка” була написана у 1819 році, та вона й досі користується любов’ю прихильників театру і читачів. В цій п’єсі багато привабливого: дотепні діалоги, чудові пісні, зворушлива історія вірного і чистого кохання. І, звичайно ж, найбільшою любов’ю користується головна героїня цього твору, ім’я якої автор виніс […]...
- Моральна краса української дівчини Наталки Полтавки Українська земля. Чарівна, неосяжна, велична. І на дій землі живуть загадкові і напрочуд гарні жінки. З давніх-давен славляться вони працьовитістю, вмінням господарювати й виховувати дітей, виділяються красою зовнішньою й душевною, силою почуттів, вірністю у коханні й моральною чистотою. У п’єсі І. Котляревського “Наталка Полтавка” вперше з’являється реалістичний образ української жінки. Перед нами виникає образ українки, […]...
- Твір на тему: Загальна декларація прав людини та Конституція України: спільне й відмінне (реферат з правознавства) Україна є членом – засновником ООН, впливової та потужної організації, чия діяльність спрямована на захист і дотримання прав людини. Загальна декларація прав людини (ЗДПЛ) була прийнята й проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, вона стала документом, навколо якого зосереджено роботу правників та фахівців у галузі прав людини. Цей документ став також взірцем для […]...
- Люди повинні будувати, а не руйнувати (спільне й відмінне в романах “Вершники” Ю. Яновського та “Тронка” О. Гончара) “Вершники” Ю. Яновського та “Тронка” О. Гончара написані в жанрі новелістичної повісті та роману. Це не дуже поширена епічна форма, хоч у вітчизняній літературі з цього питання стверджується відповідна естетична традиція. Першим освоїв цей жанр Ю. Яновський, написавши роман у новелах про громадянську війну. У середині 30-х років про цю історичну сторінку в житті України […]...
- Конфлікт “Наталки Полтавки” в основному має соціальний характер Особливо помітний зв’язок п’єс Котляревського з літературною традицією українського театру XVIII століття, зокрема з такими жанрами, як інтермедії та інтерлюдії. Саме автори цих гумористичних жанрів брали матеріал з життя, з реальної дійсності, з усної народної Творчості. У цілому необхідно підкреслити оригінальність і самостійність талановитого драматичного твору Котляревського. Автор “Наталки Полтавки” пішов значно далі “СВоТх” попередників […]...
- Образ Наталки Полтавки (за п’єсою І. Котляревського) Не багата я і проста, Но чесного роду, Не стиджуюся прясти, Шити і носити воду… З п’єси… Українська жінка! Як же багато страждань випало на долю жінок України! І війни, і розлуки з коханими – все це вони пережили в різні часи. Про їхню тяжку долю було складено чимало пісень, творів, проте я вважаю, що […]...
- Порівняльна характеристика образів Марусі й Наталки Полтавки Порівняльна характеристика образів Марусі й Наталки Полтавки I. Утвердження народної моралі та внутрішньої краси людини в творах літератури. (Принципи народної моралі утверджували й Іван Котляревський у п’єсі “Наталка Полтавка” і Г. Квітка-Основ’яненко у повісті “Маруся”.) II. Розкриття авторами душевної краси героїнь. 1. Працьовитість, доброта, ввічливість Марусі та Наталки. (Наталку з самого початку п’єси бачимо за […]...
- Образ Наталки Полтавки Протягом багатьох століть люди оспівували і уславлювали в піснях і віршах образ берегині – матері чи коханої жінки, благословляючи її ім’я. Деякі філософи вважали, що доля жінки – в домашньому господарюванні та материнстві. На їхній погляд, жінка не здатна до великих справ і почуттів. Але українки вже багато століть виявляють і велич почуттів, і талант […]...
- “Купала на Івана” – слабенька копія “Наталки Полтавки” Єдиним більш-менш оригінальним образом є образ цигана Шмагайла. Велику увагу автор приділив зображенню побуту, зокрема весілля. Надрукована 1840 року, п’єса успіху не мала. У Галичині її переробив І. Озаркевич під назвою “Весілля, або Над цигана Шмагайла нема розумнішого” (видано латинкою, 1849). Музику до неї написав М. Вербицький. У цій переробці п’єса ставилась у галицьких театрах. […]...
- Образ Наталки Полтавки з однойменної п’єси Івана Котляревського Івана Петровича Котляревського вважають зачинателем нової української літератури. Два його найвідоміші твори – поема “Енеїда” і п’єса “Наталка Полтавка” здобули визнання і народну любов саме завдяки тому, що були написані живою, розмовною мовою, зрозумілою всім, хто читає ці твори. Центральною фігурою п’єси “Наталка Полтавка” є проста українська дівчина Наталка. За деякий час до початку дії […]...
- Спільне та відмінне байки Крилова “Вовк та ягня” та однойменної байки Езопа Відомо, що сюжети багатьох байок виникли ще в давнину, але байкарі різних країн використовують їх для написання нових творів. Як виникає новий твір на основі відомого сюжету, спробуємо дослідити це на прикладі байок Езопа і Крилова. Езоп – легендарний поет, якого вважають засновником жанру байки. Байки Езопа прозові, оповідні, лаконічні. Головна увага приділяється сутичці між […]...
- Поетичний образ Наталки Полтавки – дівчини з народу за п’єсою І. Котляревського “Наталка Полтавка” Поетичний образ Наталки Полтавки – дівчини з народу за п’єсою І. Котляревського “Наталка Полтавка” I. П’єса “Наталка Полтавка” І. Котляревського – один із перших драматичних творів, у якому реалістично змальовано життя українського села XIX століття. II. Наталка – типовий образ української дівчини-селянки. 1. Типові моменти дійсності в основі сюжету (віддання дівчини заміж за багатого нелюба […]...
- “Найпряміше найблагородніше моє прагнення-показати від чого у нас зло”( за твором “Конотопська відьма”) Повість видатного українського письменника Г. Квітки-Основ’яненки “Конотопська відьма” є дуже дотепним сатиричним зображенням козацько-старшинського устрою у період його занепаду, в якій відтворені окремі явища життя XVIII століття, тогочасний побут козацької старшини. Г. Квітка-Основ’яненко майстерно зобразив у повісті пригоди писаря Пістряка та сотника Забрьохи в українському Конотопі. У спадок від батька сотник отримав гарну посаду, яку […]...
- Повість Г. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма’ сатира на козацько-старшинський устрій Повість Г. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” є дотепною сатирою на козацько-старшинський устрій у період його занепаду, на окремі явища тодішнього життя, на побут козацької старшини XVІІІ століття. Майстерно зобразив автор кумедні пригоди сотника Забрьохи та писаря Пістряка у місті Конотопі. Сотникові у спадок від батька дісталася посада, хоча він не знав навіть грамоти. Головне для нього: […]...
- Повість Г. Квітки-Основ’яненки “Конотопська відьма” – сатира на козацько-старшинський устрій Повість Г. Квітки-Основ’яненки “Конотопська відьма” є дотепною сатирою на козацько-старшинський устрій у період його занепаду, на окремі явища тодішнього життя, на побут козацької старшини XVIII століття. Майстерно зобразив автор кумедні пригоди сотника Забрьохи та писаря Пістряка у місті Конотопі. Сотникові у спадок від батька дісталася посада, хоча він не знав навіть грамоти. Головне для нього: […]...
- Образи сотника і писаря в сатиричній повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” I. Повість “Конотопська відьма” – найкращий гумористично-сатиричний твір письменника (майстерне переплетіння реалістичної картини з фантастикою, дотепне висміювання духовного вироджування представників козацької старшини в кінці XVIII століття). II. Головні герої повісті (сотник Забрьоха та писар Пістряк). 1. Спільні риси героїв (зневага до людей, самодурство, пияцтво, зажерливість). 2. Сотник Микита Забрьоха (портрет: голова нечесана, чуб непідголений, пика […]...
- Повість Г. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” – сатира на козацько-старшинський устрій Повість Г. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” – сатира на козацько-старшинський устрій Повість Г. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” є дотепною сатирою на козацько-старшинський устрій у період його занепаду, на окремі явища тодішнього життя, на побут козацької старшини XVIII століття. Майстерно зобразив автор кумедні пригоди сотника Забрьохи та писаря Пістряка у місті Конотопі. Сотникові у спадок від батька дісталася […]...
- Гумор і сатира в “Конотопській відьмі” – це сміх крізь сльози I. КОТЛЯРЕВСЬКИЙ, Г. КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО 9 КЛАС УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА I. КОТЛЯРЕВСЬКИЙ, Г. КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО Гумор і сатира в “Конотопській відьмі” – це сміх крізь сльози Для Г. Квітки-Основ’яненка сміх був органічною стихією. Часто у своїх листах до друзів він говорив про бажання висміювати негативні явища життя. Ознайомившись із змістом повісті “Конотопська відьма”, розумієш, що письменникові вдалося реалізувати свою […]...
- Засоби сатиричного зображення дійсності в повісті Григорія Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” Засоби сатиричного зображення дійсності В повісті Григорія Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” “Конотопська відьма” – найбільша гумористична повість Г. Квітки-Основ’яненка. Ця повість, у якій автор сміявся, щоправда не злостиво, з людських хиб. У цьому творі присутня майстерна сатира на життя і побут козацької старшини XVIII століття. Справді, скільки гумору вкладено в образ сотника Забрьохи, який навіть не […]...
- Твір на тему: “Повість “Конотопська відьма” – найкращий гумористично-сатиричний твір Г. Квітки-Основ’яненка” Повість Г. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” – найкращий гумористично-сатиричний твір цього видатного письменника і один з найкращих творів української літератури. І це не дивно, адже його творчість тісно пов’язана з традиціями таких, не менш видатних письменників, як І. Котляревський і М. Гоголь. У змалюванні дійсності у своїх творах письменник широко використовував усну народну творчість – перекази, […]...
- Образи сотника і писаря в сатиричній повісті “Конотопська відьма” У повісті “Конотопська відьма” письменник дошкульно і надзвичайно дотепно висміює духовне виродження деяких представників козацької старшини в кінці XVIII століття. Головні герої повісті – сотник Забрьоха та писар Пістряк. Їх ріднить зневага до людей, самодурство, пияцтво, зажерливість. Микита Забрьоха сотенство успадкував: “…діди й прадіди Микитові усе були у славному сотенному містечкові Конотопі сотниками”. Я думаю, […]...
- Образи сотника і писаря в сатиричній повісті Григорія Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” У повісті “Конотопська відьма” письменник дошкульно і надзвичайно дотепно висміює духовне виродження деяких представників козацької старшини в кінці XVIII століття. Головні герої повісті – сотник Забрьоха та писар Пістряк. Їх об’єднує зневага до людей, самодурство, пияцтво, зажерливість. Микита Забрьоха сотенство успадкував: “…діди й прадіди Микитові усе були у славному сотенному містечкові Конотопі сотниками”. Я думаю, […]...
- КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО “КОНОТОПСЬКА ВІДЬМА”. КАРТИНИ ЖИТТЯ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА ЗА ЧАСІВ ВЕЛИКОЇ РУЇНИ Варіант 1 1. Микита Забрьоха – конотопський пан… А Хорунжий. Б Писар. В Гетьман. Г Сотник. 2. Уподобавши собі хорунжівну Олену, Забрьоха найбільше цінував її… А Уміння гарно співати. Б Доброту і веселу вдачу. В Придане. Г Вправність у господарюванні. 3. Напередодні якого народного свята приїхав залицятися герой твору? А Водохрещі. Б Івана Купала. В […]...
- ПІП – У ДЗВІН, А ЧОРТ – У КЛЕПАЛО (чорти, відьми й інша нечисть) Кажуть, що під Новий рік відчиняються двері пекла, і на землю виходить нечиста сила гуляти, жартувати та хрещений народ лякати. Починаючи з цієї ночі, аж до Богоявлення, нечиста сила шкодить, як може, кожному, хто забув огородити свої справи хрестом, намальованим на вхідних дверях. Цілий рік чорти нудьгують у пеклі в очікуванні миті, коли Бог з […]...
- Тема. Г. Квітка-основ’яненко “конотопська відьма”. Картини життя українського суспільства за часів великої руїни Варіант 1 1. Микита Забрьоха – конотопський пан… А Хорунжий. Б Писар. В Гетьман. Г Сотник. 2. Уподобавши собі хорунжівну Олену, Забрьоха найбільше ціну вав її… А Уміння гарно співати. Б Доброту і веселу вдачу. В Придане. Г Вправність у господарюванні. 3. Напередодні якого народного свята приїхав залицятися герой твору? А Водохрещі. Б Івана Купала. […]...
- Спільне у міфології різних народів Історія розвитку людства налічує тисячі років. За цей період різні народи пройшли різний шлях, але всі вони на зорі зародження цивілізації оживляли природу, населяли її різними істотами. Отож явища природи ставали для людей предметом поклоніння. З часом людина почала відділяти сам предмет від його магічної сили, і тоді з’явилася віра в демонів. Магічна сила перетворилась […]...
- Спільне між “Зачарована Десна” і “Гуси-лебеді летять” Дуже часто я замислююсь над тим, що скоро стану дорослою освіченою людиною. Але я можу з упевненістю сказати, що своє дитинство буду згадувати завжди з теплотою в душі і посмішкою в очах. Ця думка виникла у мене після прочитання двох грандіозних автобіографічних творів про дитинство “Гуси-лебеді летять” Михайла Стельмаха і “Зачарована Десна” Олександра Довженка. Ці […]...
- Душевна краса Наталки у п’єсі І. П. Котляревського “Наталка Полтавка” П’єса І. Котляревського “Наталка Полтавка” – це надзвичайно красивий, багатий твір. Створюючи цю п’єсу, автор намагався показати дійсну картину побуту українських селян, їх взаємин. Котляревський із захопленням подає образ чесної, доброї людини і жорстоко засуджує негативні риси панівного класу: жадібність, хабарництво, обмеженість. Микола, Петро, Наталка – герої, які приваблюють душевною красою, щирістю, добрим, палким серцем. […]...
- Тема твору Образи сотнина та писаря у повісті “Конотопська відьма” Сотник Микита Уласович Забрьоха та писар Прокіп Ригорович Пістряк – головні герої повісті Григорія Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма”. Микита Забрьоха сотенство своє не заслужив, а успадкував. У Конотопі “Таки хто скільки не зазна, то сотенною старшиною все були Забрьохи: …так від отця до сина так сотенство і переходило”. Двадцятип’ятирічним, як помер його батько, Микита Уласович став […]...
- Цитатна характеристика образу Наталки в романі “Тигролови” Дівчина – “хороша та бистроока, із стрічкою над чолом, і юна, смаглява від сонця, що виступає, мов горлиця”. У ній “якесь дивне поєднання надзвичайної дівочої краси і суворості. Гнучка, як пантера. І така ж метка, мабуть, а строга, як царівна”. “Ось вона – козача кров! І ось вона – найвищий вияв не тільки жінки, а […]...
- Душевна краса Наталки у п’єсі “Наталка Полтавка” Є в українській літературі герої, познайомившись 3 якими, вже ніколи їх не забудеш. І навіть не мас значення, чи красиві вони зовні, які життєві труднощі долають. Головне, що вражає і то вже ніколи не зможеш забути, – це краса їх душі, щирість серця, високі почуття. Тоді хочеться ще раз звернутися до твору, перечитати його, закарбувати […]...
- Образ Наталки яскравий тип національного характеру Надрукована була п’єса тільки в 1838 році, але в рукописних копіях стала поширюватися ще в 20-х роках XІX століття. Було також багато таких людей, які напам’ять усю п’єсу. З великим успіхом і не раз вона йшла на сценах Петербурга, Москви, Кишенева, Мінська, Риги, Талліна, Вільнюса, багатьох міст і ибіру, Середньої Азії та Кавказу, її ставили […]...
- Повість “Конотопська відьма” найкращий гумористично-сатиричний твір Г. Квітки-Основ’яненка Сатира Григорія Квітки-Основ’яненка тісно пов’язана з традиціями “Енеїди” І. П. Котляревського і розвитком сатири М. В. Гоголя. У змалюванні дійсності Квітка-Основ’яненко широко використовував усну народну творчість – казки, прислів’я, приказки, повір’я та перекази. У сатиричних творах письменник висловлював народні погляди на всіляке лиходійство, жадібність, користолюбство. Найкращим гумористично-сатиричним твором Квітки-Основ’яненка є повість “Конотопська відьма”. У сюжеті […]...
- Засоби розкриття внутріш нього світу Наталки (“Наталка Полтавка” Котляревського) Якою була Наталка, ця проста дівчина з Полтавщини? Ось що вона каже про себе словами пісні: Не багата я і проста, но чесного роду, Не стижуся прясти, шити і носити воду. Важливою рисою Наталки є працьовитість. Ніде ми не побачио її без діла, неробою. Підкреслюючи цю рису Наталки, автор використовує так звану перехресну характеристику. Так, […]...
- Твір: Поєднання реального і фантастичного в повісті “Конотопська відьма” Чого тільки не дарує нам наша уява! І чудові пейзажі, і чарівні країни, і навіть якесь страхіття. А поряд йде звичайнісіньке життя із звичайнісінькими турботами, життя, в якому немає місця для фантастики. Та тільки не в повісті Г. Квітки-Основ’я-ненка “Конотопська відьма”. Тут настільки переплітаються реальність та фантастика, що важко відрізнити їх одне від одного! Автор […]...
- Краса образу Наталки (за пєсою І. П. Котляревського “Наталка Полтавка”) – Олена Акульшина Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року Автор: Олена Акульшина Краса образу Наталки (за пєсою І. П. Котляревського “Наталка Полтавка”) Наталка – дочка Терпилихи – головна героїня п’єси Івана Котляревського, вона живе зі своєю матір’ю в селі, куди вони переїхали після смерті батька. Дівчина напрочуд хороша, інші матері ставлять її за приклад своїм дочкам. Не […]...
- Картини життя суспільства за часів Великої Русі у повісті г. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” Козацький період у нашій історії налічує понад 500 літ. Історія козацтва XVІІ століття була сповнена бойових звитяг та великих трагедій. В історії нашого народу Запорозька Січ назавжди залишилась проявом величності й мужності наших предків. Коли російська цариця Катерина ІІ узялася за “поліпшення” устрою в державі, то найперше вона наказала Кирилу Розумовському скласти гетьманську була-ву і […]...