Сравнительная характеристика Калашникова и Кирибеевича (“Песня про царя Ивана Васильевича, молодого опричника и удалого купца Калашникова” М. Ю. Лермонтова)
В своем произведении Лермонтов обращается к XVI веку, ко времени неограниченной власти царя Ивана Грозного. Тема чести и достоинства – главная в поэме. Она раскрывается на примере двух главных героев: царского опричника Кирибеевича и купца Калашникова. Кирибеевич – любимый опричник царя, “удалой боец, буйный молодец”.
Опричник способен чувствовать красоту, восхищаться ею и в результате оказывается у нее в плену. Чувство любви к замужней женщине Алене Дмитревне оказывается сильнее долга и приличия, сильнее суровых законов домостроя.
И не был готов ни к отказу Алены Дмитревны, ни к поединку с ее мужем, ставшим на защиту чести своей семьи: …Опозорил семью нашу честную Злой опричник царский Кирибеевич; А такой обиды не стерпеть душе Да не вынести сердцу молодецкому. Буду насмерть биться, до последних сил… Купец Калашников не смог вынести обиды.
И сошлись они на кулачный бой. Ни те, кто пришли на Москва-реку “разгуляться, потешиться”, ни сам грозный царь Иван Васильевич
И в этот момент они выглядят как противники равные и достойные. Нравственная правда на стороне Калашникова. Он в поэме – носитель народных представлений о морали, о долге и справедливости. Поэтому еще до поединка “Кирибеевич побледнел в лице, как осенний снег; Бойки очи его затуманились…” Богатырь-опричник, превосходящий силой своего соперника, признал его моральное право на победу. Достойное поведение купца, жизнью заплатившего за семейную тайну, вызывает похвалу царя за “ответ по совести”.
Таково же и народное мнение. Гусляры поют славу народному герою за мужество, смелость, за то, что защитил свою честь и достоинство. Оба героя Лермонтова, при всей разности их характеров и поступков, воплощают черты русского национального характера: богатырскую силу и молодецкую удаль, верность долгу и традициям, способность постоять за себя и свою честь.
Поэма заставляет задуматься о многих вопросах, важных во все времена: о судьбе и правах человеческой личности, о чести, о свободе и ее границах, о причинах произвола и насилия и о способах противостоять им.
Related posts:
- Пісня про царя Івана Васильовича, молодого опричника й відважного купця Калашникова Смерть за честь Жорстокі часи опричнини відомі нам з історії. У художній літературі ми їх також зустрічаємо, наприклад в “Пісні про царя Івана Васильовича, молодого опричника й відважного купця Калашникова” М. Ю. Лермонтова. Сваволя й беззаконня були “візитною карткою” опричників. Простий народ боявся їх, знатні люди уникали з ними зустрічей. Лермонтову дуже точно вдалося описати […]...
- У чому зміст протиставлення образа Калашникова образам Кирибеевича й Івана Грозного в поемі Пісня про царя Івана Васильовича, молодого опричника й відважного купця Калашникова? Шаленості хоробрих поїсти ми пісню! Шаленість хоробрих – от мудрість життя. М. Горький У поемі “Пісня…” описується випадок, що Лєрмонтов відносить до російської історії XVІ століття. Купець мстить опричникові й царському улюбленцеві за свою ображену честь: Калашников виходить на кулачний бій з Кирибеевичем, не боячись смерті й царського гніву. Протистояння Калашникова – Кирибеевича й Івана […]...
- Фольклорні мотиви в “Пісні про царя Івана Васильовича, молодого опричника й відважного купця Калашникова” М. Ю. Лермонтова 1. Художні засоби зображення героїв. 2. Героя з народу й царське наближення. 3. Значення образа пануючи Івана Васильовича. Уже сама назва “Пісні про царя Івана Васильовича, молодого опричника й відважного купця Калашникова” М. Ю. Лермонтова зближає її з усною народною творчістю. Чому? Відповідь потрібно шукати в перших рядках поеми: Ох ти тої еси, цар Іван […]...
- Коротка характеристика добутку Пісня про царя Івана Васильовича, молодого опричника й відважного купця Калашникова Лєрмонтова М. Ю По жанрі “Пісня про царя Івана Васильовича, молодого опричника й відважного купця” – історична поема в народному стилі, фольклорна стилізація. Зав’язка – оповідання Кирибеевича Іванові Васильовичу про свою любов до Алене Дмитрівни, дружині купця Калашникова. Кульмінація – бій Калашникова з Кирибеевичем, під час якого купець убиває опричника. Розв’язка – страта купця Калашникова. Лєрмонтов відтворить епоху […]...
- Скорочено Пісня про царя Івана Васильовича, молодого опричника й відважного купця Калашникова Гоголя М. Ю Пісня про царя Івана Васильовича, молодого опричника й відважного купця Калашникова “Ох ти гой еси, цар Іван Васильович!” – з такого характерного для народної поетичної творчості зачину починається ця поема Лєрмонтова. Зміст її простої: молодий купець Степан Парамонович Калашников заступається за честь своєї дружини Алени Дмитревни, у яку закохався царський опричник по прозванню Кирибеевич. Опричник […]...
- Переказ поеми Пісня про царя Івана Васильовича, молодого опричника й відважного купця Калашникова Лєрмонтова М. Ю План переказу 1. Іван Грозний на бенкеті довідається про любов свого опричника Кирибеевича до замужньої жінки Алене Дмитрівні. 2. Купець Калашников довідається про те, що Кирибеевич його знеславив, заговоривши з Аленой Дмитрівною про любов. 3. Купець вирішує битися з опричником і говорить про цьому своїм молодшим братам 4. Під час кулачного бою на Москві-Ріці Калашников […]...
- Зміст вірша “Пісня про царя Івана Васильовича, і молодого опричника й відважного купця Калашникова” Поема М. Ю. Лєрмонтова “Пісня про царя Івана Васильовича, молодого опричника й відважного купця Калашникова” (1837) у контексті всього творчості поета сприймається як своєрідний підсумок його роботи над російським фольклором. Інтерес до фольклору був характерний для російської літератури 30-х років, коли країна переживала глибоку кризу. Перебуваючи на роздоріжжі, що похмурі розуми епохи схильні були вважати […]...
- Пісня про царя Івана Васильовича, молодого опричника і хвацького купця Калашникова Пісня про царя Івана Васильовича, молодого опричника і хвацького купця Калашникова Ох ти гой єси, цар Іван Васильович! Про тебе нашу пісню склали ми, Про твово улюбленого опричника Та про сміливого купця, про Калашникова; Ми склали її на старовинний лад, Ми співав її під гуслярний дзвін І прічітивалі та прісказивалі… Не сяє на небі сонце […]...
- Переказ билини “Пісня про царя Івана Васильовича й відважного купця Калашникова” “У златом вінці” сидить за трапезою грізний цар Іван Васильович. За ним коштують стольники, навпроти – бояри так князі, з боків – опричники. Усі бенкетують і славлять царя. Лише один відважний опричник Кирибеевич не пригубив золотого ковша. Опустивши голову на груди, він думає “думу міцну”. Насупив цар брови: може бути, опричник задумав недобре, иль служба […]...
- Твір по поемі М. Ю. Лермонтова “Пісня про купця Калашникова” Поема М. Ю. Лермонтова “Пісня про купця Калашникова” перейнята духом протесту. Звертання до минулого було обумовлено невдоволенням поета навколишньою дійсністю, пошуками в минулих століттях людей із сильним характером і міцною волею. В “Пісні…” розповідається про улюбленого опричника Івана Грозного, що полюбив Алену Дмитревну – дружину відважного купця Степана Парамоновича Калашникова, і своїми домаганнями кинув тінь […]...
- Сравнительная характеристика поэм М. Ю. Лермонтова “Мцыри” и “Демон” Основной конфликт творчества Лермонтова строится на противопоставлении образов “неба” и земли”. Контрастные отношения к миру проступают в поэмах “Демон” и “Мцыри”. Это видно если сопоставить анализ пейзажа и его идейно-художественных функций. Можно выявить несколько моментов, сближающих эти поэмы и дающих возможность рассматривать Демона и Мцыри в качестве вариантов одного типа героя, сохраняющего связь с демоническим […]...
- “Є душі, гасло яких – всі або нічого…” (Образ купця Калашникова в поемі Пісня… про купця Калашникова Лєрмонтова М. Ю.) Звертання до теми героїчного минулого не було випадковим для творчості М. Ю. Лєрмонтова. Ця тема давала можливість створення сильних, цільних, героїчних характерів, яких поет не знаходив у сучасності. Один з таких характерів Лєрмонтов створює в “Пісні про купця Калашникова”. У цій поемі Лєрмонтов відтворює епоху Івана Грозного, кінець XVІ століття. Головним героєм “Пісні… ” є […]...
- Сравнительная характеристика Феногена и Лихтаренка Пьеса “Хозяин” – величайший образец сатирической комедии. Специфику произведения определил сам автор: “”Хозяин” – злая сатира на мужскую любовь к стяжанию, без ни одной другой цели. Стяжание для стяжания!” В пьесе широко использованы жизненные источники смешного, рожденные разногласиями капиталистической действительности. Феноген и Лихтаренко – помощники Пузыря. Служба у Пузыря – временное положение. Феноген – правая […]...
- Сравнительная характеристика Остапа и Андрия (Н. В. Гоголь “Тарас Бульба”) В повести “Тарас Бульба” Н. В. Гоголь отобразил борьбу украинского народа за свою свободу и независимость против польской шляхты. Остап и Андрий – сыновья казачьего атамана Тараса Бульбы. В двенадцатилетнем возрасте отец отдал сыновей в Киевскую академию. Старший. сын Тараса, Остап, начал свою учебу с того, что несколько раз убегал из бурсы. Отец пообещал продержать […]...
- СКОТНЫЙ ДВОР ЦАРЯ АВГИЯ, ИЛИ АВГИЕВЫ КОНЮШНИ – ИЗ ГРЕЧЕСКОЙ МИФОЛОГИИ МИФЫ И ПРЕДАНИЯ НАРОДОВ МИРА ИЗ ГРЕЧЕСКОЙ МИФОЛОГИИ СКОТНЫЙ ДВОР ЦАРЯ АВГИЯ, ИЛИ АВГИЕВЫ КОНЮШНИ (шестой подвиг) Вскоре Эврисфей дал новое поручение Гераклу. Он должен был очистить от навоза весь скотный двор Авгия, царя Элиды, сына лучезарного Гелиоса. Бог солнца дал своему сыну неисчислимые богатства. Особенно многочисленны были стада Авгия. Среди его стад было триста […]...
- Песня о Буревестнике – памятник времен русских революций “Песня о Буревестнике” – это одно из известнейших произведений Максима Горького. Написано на злобу дня своего времени – начала XX столетия – оно в аллегорической форме содержало призыв к борьбе, к действию. Учитывая то, какими были последствия революционной бури, что ее звали Буревестник, произведение начали воспринимать едва не иронически. И если внимательно прочитать текст, можно […]...
- Биография Ивана Билибина Имя этого иллюстратора связывают, как правило, с книжной графикой, но в действительности он вошел в историю искусства и в качестве театрального художника. Иван Билибин появился на свет в 1876 году в Москве. Будущий художник начал свое обучение в рисовальной студии Мюнхена. Затем он учился в петербургской частной школе-мастерской, которой руководил Репин. По совету этого художника […]...
- Переказ змісту твору Лермонтова “Казка для дітей” В “Казці для дітей” ( 1839-1840), поемі, що Лермонтов тільки почав, намечалось ще більш рішуче подолання демонізму. Але ні герої її, ні сюжет не визначилися. Уривок примітний прямою заявою, що автор звільнився від захоплення демонічною натурою: “Меж інших бачень, Як цар,. німий і гордий, він сіяв Такий волшебиосладкой красотою, Що було страшно… і душу тоскою […]...
- Відважний купець Калашников Кращі традиції народної творчості знайшли своє втілення у поемі М. Лермонтова “Пісня про Івана Васильовича, молодого опричника і відважного купця Калашникова”. Автор геніально передав не тільки звучання народної пісні, а й її дух. За часів царювання Івана Грозного відбуваються події, описані Лермонтовим у “Пісні… ” Це далекі, жорстокі часи XV сторіччя, коли влада царя була […]...
- СКОТНЫЙ ДВОР ЦАРЯ АВГИЯ – МИФЫ О ГЕРАКЛЕ ИЗ ГЛУБИНЫ ВЕКОВ СКОТНЫЙ ДВОР ЦАРЯ АВГИЯ Вы уже знаете, что самым любимым героем древних греков был Геракл – сын Зевса и смертной женщины Алкмены, Традиционно его изображали высоким, могучим, одетым в львиную шкуру и вооруженным громадной палицей, В мифах рассказывается о том, что трусливый и заносчивый царь Эврисфей, желая погибели Геракла, давал ему всяческие […]...
- Страждання молодого Вертера характеристика образа Вертера Вертер – герой роману Гете, що став першим добутком нової німецької літератури, що відразу ж знайшло європейський резонанс. Особистість В. украй суперечлива, його свідомість розколота; він – у постійному розладі й з навколишніми, і із самим собою. В., як і сам молодий Гете і його друзі, представляють те покоління що бунтує разночинной молоді, величезні творчі […]...
- Образ і характеристика Печоріна в романі М. Ю. Лермонтова “Герой нашого часу” Поява роману М. Ю. Лермонтова “Герой нашого часу” викликало неоднозначну реакцію критики. Негативна оцінка стосувалася, в першу чергу, головного героя Печоріна. Професор Московського університету СП. Шевирьов бачив у Печоріна явище хибне, не властиве російського життя, навіяне впливом Західної Європи. Критика дратувала “гордість людського духу”, відображена в романі Лермонтова в “зловживання особистої свободи і розуму, які […]...
- Одіссея у царя Алкіноя (за поемою Гомера “Одіссея”) Геніальність Гомера полягає у тому, що він вийшов за умовні межі зображення лише героїчних сторін античної історії – поет передав усе розмаїття почуттів своїх героїв. Більшість його персонажів – звичайні люди з їхніми болями, радощами, з їхніми земними почуттями. Романтична і пригодницька “Одіссея” позбавлена воєнних битв і жорстоких протистоянь. Тут більше замаскованих суперечностей та інтриг […]...
- Глібов Леонід Іванович Интимная песня Ты хочешь знать, мой друг игривый, О чем тоскую я порой, Чего бываю молчаливый И даже мрачный пред тобой? Я расскажу тебе, положим, Но после – что же будет в том? Друг друга только мы встревожим И грустно встретимся потом. В ответ на речь мою, быть может, Заплачешь ты – мне будет жаль,- А все […]...
- Глібов Леонід Іванович Сердечная песня (Посвящается милым созданиям) В былые дни, в краю родном, Я не на шутку был поэтом. И в молодом уме моем Играли грезы чудным светом. Я песни пел, я сердцем жил, Был очарован светлым маем, Я счастлив был, я жизнь любил, Мне божий мир казался раем. Любил я песни соловья: Они полны небесной тайны… Любил луну […]...
- ВСТУП ДО РОЗДІЛУ. ОЛЕКСАНДР ПУШКІН. КАЗКА ПРО ЦАРЯ САЛТАНА… (Уривки) Мета: ознайомити учнів з новим розділом “Літературні казки зарубіжних письменників”, з “Казкою про царя Салтана…” видатного російського поета О. С. Пушкіна; зацікавити учнів змістом казки, привернути увагу до засобів створення поетичних образів, розширювати словниковий запас учнів; розвивати навички виразного читання, кмітливість, пам’ять, логічне мислення, уяву учнів, уміння обгрунтовувати свою думку; виховувати доброзичливе ставлення до оточуючих, […]...
- Раздумья поэта-изгнанника о своей судьбе (по стихотворению М. Ю. Лермонтова “Тучи”) Ужасная судьба отца и сына Жить розно и в разлуке умереть, И жребий чуждого изгнанника иметь На родине с названьем гражданина! М. Ю. Лермонтов Жизнь М. Ю. Лермонтова с детских лет была трудной. Ранняя смерть матери, разлука с отцом, домашние распри и неприглядные картины крепостной России сказывались на мировоззрении будущего поэта. Уже в пятнадцатилетнем возрасте […]...
- Характеристика образу Максима Максимовича в романі М. Лермонтова “Герой нашого часу” Максим Максимович в романі Лермонтова “Герой нашого часу” виступає в якості оповідача. Автор не дає цілісної характеристики цьому героєві, обмежуючись окремими штрихами. Основна увага зосереджена на його розповіді про Печоріна – головного героя. Хоча дещо все ж таки Максим Максимович повідомляє і про себе. В нього немає сім’ї: більше дванадцяти років не отримував звістки від […]...
- “Характеристика жіночих образів героїв роману “Герой нашого часу” М. Лермонтова Бєлінський назвав роман “Герой нашого часу” “криком страждань” і “сумної думою” про 30-х роках XIX століття. Цю епоху з повною підставою називали епохою лихоліття, що настала в Росії після розгрому повстання декабристів. Тяжкий час породжували похмурі характери. Бездуховність породжує зло і несе його в усі сфери життя. Особливо боляче це зло відбивається на долях людей. […]...
- Характеристика жіночих образів (Бели, княжни Мері) в романі М. Лермонтова “Герой нашого часу” Жіночі образи в романі Лермонтова “Герой нашого часу” – це не тільки гарний фон, який доповнює портрет головного героя, але й неповторні особистості. Бела і княжна Мері – дуже різні жінки, яких об’єднує кохання до одного чоловіка – Печоріна. Головний герой розкривається у стосунках з цими героїнями. Бела – дикунка, дитина Кавказу. Вона ще дуже […]...
- Цар Салтан герой казки А. С. Пушкіна “Казка про царя Салтане” Цар Салтан герой Казки А. С. Пушкіна “Казка про царя Салтане, про сина його славному й могутньому богатирі князі Гвидоне Салтано-виче й про прекрасну царівну Лебеді” (1831), написаної на основі казки, повіданої поетові Орисею Родіонівною. У передачі Орисі Родіонівни С. зовсім не ім’я, а як би подвоєння титулу: цар-султан. Пушкіна дотепно переробляє його в С. […]...
- Герої Лермонтова на картинах Врубеля Герої Лермонтова на картинах Врубеля Как демон мой, я зла избранник, Как демон, с гордою душой Я меж людей беспечный странник, Для мира и небес чужой… М. Лермонтов Михайло Олександрович Врубель – один із найяскравіших і найоригінальніших художників у російському мистецтві. Він ішов своїм складним, вистражданим шляхом. Постійно невдоволений, шукаючий, він розкриває перед нами багатий […]...
- Історична тема в поезії Лермонтова Історична тема – одна з найважливіших тем лірики Лермонтова взагалі розробляється протягом усього творчості поета. Лермонтова можна без перебільшення йазвать поетом минулого й сьогодення. У ранній період своєї творчості Лермонтов звертається до історії з позицій поэтаромантика й шукає в минулому романтичних героїв. У першу чергу це, звичайно, Наполеон,, володар дум багатьох сучасників Лермонтова До його […]...
- Як частини мови обирали собі царя (твір-казка) 7 КЛАС ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Як частини мови обирали собі царя (твір-казка) У світі існує багато царств, та найбільшим і найсильнішим вважається царство Мови із столицею Морфологією. Тисячоліттями жителі цього царства жили дружно, підтримували одне одного: звуки складалися в слова, слова об’єднувалися в сім’ї – частини мови і складали словосполучення, речення, тексти; службові частини […]...
- Витоки творчості. Автобіографічний зміст роману “Страждання молодого Вертера” ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ Й.-В. ГЕТЕ 2. Витоки творчості. Автобіографічний зміст роману “Страждання молодого Вертера” Літературна спадщина Гете нараховує 80 томів. Важко назвати жанр, у якому б не працював письменник. Гердер, посідаючи одне з провідних місць у культурно-мистецькому русі “Буря і натиск”, залучав до “штюрмерства” і Гете, тому перший період у творчості митця має назву […]...
- Михайло Коцюбинський – Посол від чорного царя Михайло Коцюбинський ПОСОЛ ВІД ЧОРНОГО ЦАРЯ Оповідання Спека врешті знесилилась. Сонце ще не зовсім сховалось за обрій, немов – зачепилось за гору, а ніч уже облягалась по вогких та холодних долинах й чигала звідти на мент, коли можна буде обняти гори, оповити широкі бессарабські лани кукурудзи. Дзвоник земської пошти, якою я їхав, дзеленькав монотонно – […]...
- Роман “Капітанська дочка” і проблема виховання молодого покоління Роман написаний у вигляді мемуарів Петра Андрейча Гринева, де він згадує свою молодість і зустрічі з розбійником Пугачовим. Дитинство і юність Гринева нічим не відрізнялися від життя інших барчат-недорослей, тому у романі про це сказано мимохіть, а от про майбутню службу в армії Гринев розповідає докладно, тому що мріяв служити в Петербурзі, у гвардії, сподівався […]...
- Глібов Леонід Іванович Русская песня (“Ты расти, расти…”) Ты расти, расти, Моя сосенка, Ты расти, сосна, Век зеленою! Ты цвети, цвети, Моя милая, Будь ты, как сосна, Неизменная! Я люблю тебя, Ненаглядная, Буду век любить Неизменчиво!. Где бы ни был я, Моя пташечка, Все я буду тот, Что и ныне же; Все тебя одну, Мою милочку, Буду я хранить В душе горестной!. Если […]...
- Іліада характеристика образу Олени Олена – наділена незвичайною красою дочка верховного бога Зевса і смертної жінки Леды, дружина Менелая, викрадена сином царя Трої Парисом. З усіх персонажів “Іліади” Е. найбільшою мірою утілює ідею пасивності людини, його абсолютній залежності від вищих сил. Е. не по своїй волі покинула будинок царя Спарти Менелая, але лише покоряючись велінню богів і передусім свавіллю […]...
- Політичні ідеали молодого Пушкіна Політичний світогляд О. С. Пушкина зложилося вже в юнацький, чицейский період. На формування його поглядів великий вплив зробив Царскосельский ліцей. Викладачі прагнули розвити у своїх вихованцях почуття цивільної честі, служіння Батьківщині й народу У ліцеї виріс гениальний поет Пушкін, звідси виніс він свій ясний погляд на мир і людей, понимание тогоого, що будь-яка людина, независимо […]...