Святий вечір
Письменник починається з дитинства. З дитячих вражень, спостережень, захоплень. Надворі лютує мороз, віє хурделиця, а в хаті тепло, затишно, врочисто. Пахне м’ятою і свіжоспеченим хлібом.
У кутку під образами горить лампадка. За вікном сутеніє. Заходить знадвору батько, напускаючи холоду в хату. Запалює світець із трьох сухих скіпок.
Селянський світильник тріщить, кадить, стріляє, і вогняні іскри золотим дощем спадають у заздалегідь підставлене коритце з водою. Золотавий полиск грає на ликах святих у кутку та на тихих утаємничених
Тут же й чавунець, у якому узвар із сухих яблук, груш, вишень. Ось мати статечно підходить до вікна і врочисто стукає тричі дерев’яною ложкою в замерзлу шибку:
– Морозе, морозе, морозе! Іди кутю їсти! Коли звуть, приходь
Тепер, а не літом. Та не морозь гірки й капусту, яблука й груші!
Так було тисячу літ тому, коли давні слов’яни обожнювали небо і сонце, грім і зорі, річки й дерева, тварин і нічний морок, коли вони зимовими
– Морозе, морозе, морозе! Іди кутю їсти! – повторює мати.
Сашко заворожений. Йому здається, що ось цієї миті з гуркотом розчиняться двері – і в клубах пари з’явиться на порозі червонощокий велетень з білою бородою та вкритими інеєм кущастими бровами.
Усе життя стукатиме в серце письменника рідна мати зі словами: “Морозе, морозе, морозе! Іди кутю їсти!”. І вже всесвітньо відомий митець у грізні дні кровопролитної війни напише “Повість полум’яних літ”, де батьки головного героя-воїна Івана ‘ Орлюка – старі Демид і Тетяна – у Святий вечір опиняться просто неба на морозі, біля спаленої гітлерівцями хати. І на зло всім бідам баба Тетяна заспіває колядку про свого рідного Йваночка, що в цей час ворогів б’є на фронті, та злаштує скромненьку вечерю під напівзруйнованою піччю, а дід Демид гукне в ніч: “Морозе, морозе, а йди куті їсти! Морозе, морозе, йди!” – і ці слова набудуть враз високої значимості – прозвучать, прогримлять життєствердним гімном невмирущості народу.
(С. Плачинда)
Завдання. Доповніть текст переказу “словесною картинкою” зі свого життя: чи є в ньому новорічні й різдвяні святощі?
Related posts:
- Хліб святий на землі (що для мене значить земля) Мені здається, що Бог, створюючи людину, водночас кинув на землю жменю хлібних зерен, аби людина відразу зрозуміла, що вона не полишена напризволяще, що вона спроможна доглянути землю, подбати про себе. І недарма зерно, що забезпечувало життя наших предків, називалося жито, тобто життя. Усе в нас починається від хліба, від цієї маленької зернинки, що ввібрала в […]...
- Як святкують Різдво у моїй сім’ї (за оповіданням М. Коцюбинського “Ялинка”) Кожен народ має свої звичаї і традиції. Вони виробилися протягом багатьох століть і освячені віками. Багата на них і українська земля. Особливо шанують традиції на західноукраїнських землях. У мене там мешкає бабуся, до якої я люблю їздити відпочивати на канікули, особливо на зимові. Чому? Бо саме на цей час припадають різдвяні свята, які проходять там […]...
- Скорочено “Святий Валентій” Франка У 80-х роках Франко створює ряд поем (“Ex nihilo”, 1885, “Святий Валентій”, 1885), у яких проблематика духовного характеру виступає на перший план. Філософський монолог “Ex nihilo” (“Монолог атеїста”) задумувався письменником як твір із виразним суспільним (антиклерикальним) змістом. У ньому поетично викладалися філософсько-етичні засади атеїстичного світогляду, що набував, однак, гностичного забарвлення. Пафос твору відбивав позитивістську критику […]...
- Переказ – СВЯТ-ВЕЧІР Ще вдосвіта, як тільки день синім проблиском заглянув у хату крізь замерзлі шибки, господиня приступає до праці. Першою магічною дією було добування “нового вогню”. Господиня діставала з покуття кремінь і кресало, які останні Дванадцять днів лежали під образами. Вона хрестилася тричі і, ставши обличчям до схід сонця, кресала “новий вогонь”. Цим вогнем вона розпалювала в […]...
- ГОЛОДНА КУТЯ (другий Свят-вечір) 18 січня всі віруючі люди дотримуються суворого посту – нічого не їдять. Аж коли зійде вечірня зоря, тоді можна сідати вечеряти, але й тоді на стіл подаються тільки пісні страви: смажена риба, гречані млинці, вареники з капустою, узвар і кутя. Після святкової вечері повинні “прогнати” кутю – на вулиці б’ючи палицею в причільний кут, примовляють […]...
- Не кидайсь хлібом – він святий Заплющ на хвилину очі й уяви собі не таке вже далеке минуле. І на згадку прийдуть страшні образи: тридцять третій рік, голодомор, смерть. Урожай того року був щедрий, і селяни сподівалися на добру зиму й непогану сівбу. Але з далекої Москви прийшов наказ: забрати врожай до зернини. І кати зі сталінської охранки, мов ті круки, […]...
- “… Поки ти живеш, вкраїнська мово, і я живу, і мій народ святий” (за поезією І. Малковича “Свічечка букви “ї”) Якого ж ми будемо племені-роду, Якщо буде в устах наша мова згасать? Чи будемо з вами тоді ми народом, Як стихне вона в голосах? А. Демиденко Справжнім подарунком долі стало для мене перше знайомство з творчістю сучасного українського поета Івана Малковича. Перш за все мене зацікавила особистість самого митця – селянина за походженням, музиканта і […]...
- М. Гоголь. “вечір проти Івана купала” Мета: продовжити опрацьовувати ідейний зміст програмового твору М. Гоголя, розкрити його зв’язок з етичними уявленнями українського народу; розвивати логічне й абстрактне мислення, пам’ять, уміння грамотно висловлювати власні думки й судження, порівнювати, робити відповідний коментар; формувати кругозір, світогляд школярів; виховувати повагу до народних традицій українців, переконання, що чистота душі, остереження гріха – божий і людський заповіти. […]...
- Ой коли б той вечір – обрядові пісні Ой коли б той вечір Та й повечоріло, То б моє серденько Та й повеселіло! Ой коли б той вечір Та й сонечко зайшло, То б моє серденько Та й до мене прийшло! “Ой прийди, припини Ти, яснеє сонце, То я тебе пущу Та й через віконце!” Ой як упускала – Легенько зітхала, А як […]...
- Твір опис картини Кримова “Зимовий вечір” Опис теми: Холодний зимовий час, коли на вулиці тріскотить мороз, а віконця будинків пропускають затишне тепле світло. Художній опис картини Кримова “Зимовий вечір”. Картина Кримова “Зимовий вечір” – тепло в зимовому пейзажі Микола Петрович Кримов – росіянин художник-пейзажист. Його зачаровувала непомітна краса рідної російської природи. Особливо він любив сніг, мороз, спокійну величавість зими. Хоча картина […]...
- Ой Морозе, Морозенку (Характеристика твору) Характеристика твору “Ой Морозе, Морозенку” У пісні “Ой Морозе, Морозенку” йдеться про героїчну боротьбу й загибель полковника Морозенка в бою з татарами. Учені вважають, що Станіслав Морозенко – військово-політичний діяч часів Хмельниччини, за походженням з галицько-подільського шляхетського роду. Він навчався в Краківському університеті, був полковником реєстрового козацького війська, організатором військових дій на Поділлі. Морозенко брав […]...
- Щедрий вечір У календарі кожного народу багато свят – урочистих днів, присвячених видатним подіям або пам’яті людей. У ці дні люди від Малого до великого прикрашають вулиці, будинки, наряджаються, готують смачні страви, грають, розважаються. Найцікавіше у цей день – обряди, казкові чарівні дійства, в яких беруть участь і дорослі, і діти. Кожен ніби перетворюється в актора, митця, […]...
- Сімейний вечір Мої батьки працюють архітекторами, і часто затримуються на роботі допізна. Тоді моя старша сестра гріє вечерю і ми разом їмо. Але сьогодні я швидко збираюся після уроків і поспішаю додому. Тому що тато і мама прийдуть додому раніше, і вся наша сім’я вечерятиме разом. Такий сімейний вечір буває не щодня. Коли я повертаюся зі школи, […]...
- Осінь. Зимовий вечір. Твір-опис Ще дуже тепло, але вже смутно від заходу збіглого літа. Дерева скидають обпалене за літо листя. Здається, що стовбури темніють, вони втомилися й хочуть спати. Невгамовні дрібні павучки з неймовірною швидкістю плетуть павутини, і ти, не бачачи, зриваєш їхньої пастки. Особливо радісні чомусь птахи. Хтось збирається в дорогу, хтось, од’ївшись за літо, готується до зими, […]...
- Художній зміст вірша О. С. Пушкіна “Зимовий вечір” Які ж підсумки пошуків художньої сенсу “Зимового вечора” Пушкіна, а точніше, його ідейно-логічного еквівалента? Опис композиції і просторовості вірші не тільки прокладає дорогу до сенсоутворювальним елементам на цих рівнях структури, але, головне, дозволяє побачити їх конфігурації, можливості вибору і комбінування для одержання тієї чи іншої інтерпретації. Попутно вдається підкреслити катарсичні, що дозволяють моменти сенсу, хоча […]...
- Поринь в епоху “срібного століття” (вечір у літературній кав’ярні) Тема цього твору просто-таки розбурхує мою поетичну уяву. Межа XІX й XX століття – це така яскрава, активна сторінка літератури, що навіть жалкуєш, що не довелося жити в ті часи. А може, й довелося, бо щось таке я в собі відчуваю… Бурхливість того часу постає настільки явно, ніби бачиш усі ті літературні диспути, виступи, суперечки… […]...
- Сеньйорито акаціє, добрий вечір Вінграновський Микола Сеньйорито акаціє, добрий вечір. Я забув, що забув був вас, Але осінь зійшла по плечі, Осінь, ви і осінній час, Наступні рядки вірша побудовані на антитезі: протиставляються важкість і солодкість кохання: Коли стало любити важче, І солодше любити знов… Сеньйорито, колюче щастя, Автор вживає риторичні запитання, щоб акцентувати увагу читача на проблемі суті та сенсу […]...
- Основа повісті Миколи Гоголя “Вечір проти Івана Купала” Уперше повість була надрукована 1830 року в “Отечественньїх записках” під назвою “Бісаврюк, або Вечір проти Івана Купала. Малоросійська повість (з народної оповіді), розказана дячком Покровської церкви”. Ця публікація зазнала втручання редактора журналу і викликала обурення Гоголя, який був дуже вимогливим і непоступливим шодо правок своїх творів, а тому письменник більше не співпрацював із цим журналом. […]...
- Зв’язок із “нечистою силою” як метафора злодіяння (за твором “Вечір проти Івана Купала”) Літературна діяльність М. Гоголя припадає на першу половину XІX століття. Останнім часом навколо імені, безсумнівно, великого письменника точаться запеклі суперечки: “чий М. Гоголь, російський чи український?” Очевидно, передбачаючи таке питання, сам Микола Васильович у листі до Олександри Осипівни Смирнової-Россет написав: “Скажу Вам одне слово щодо того, яка в мене душа. Знаю лише те, що ніяк […]...
- Українські фразеологізми на літеру “Ї” ЇВ: як (мов, ніби, наче / т. ін.) три дні (тиждень / т. ін) [хліба] не їв – дуже мляво, повільно; тихо, неголосно; Не ївши, не пивши – голодний; Їда не береться – у кого-небудь пропав апетит, не стало аппетиту; Їздити (кататися) на горбі чиємусь (верхи на комусь) – повністю підкоряти кого-небудь своїй волі, владі; […]...
- Вечір у Клер (переказ) Франція, кінець 20-х рр.. нашого століття. Герой роману – молодий російський емігрант, розповідь ведеться від його імені. Він закоханий у Клер. Клер – щира француженка, вона то дражнить шанувальника, то дозволяє йому сподіватися на свою прихильність. Вона хвора, і герой просиджує біля неї цілі вечори. Потім вона видужує і вимагає, щоб він супроводжував її у […]...
- “Зимові свята у моїй сім’ї” Сучасні українські сім’ї зустрічають та проводять зимові свята майже однаково, і про них досить складно скласти цікаву розповідь. Ми стали забувати про стародавні традиції святкування Нового року та Різдва Христова, і сьогодні мало хто знає, як наш народ святкував ці дні раніше. Тому я й хочу розповісти про те, як проходять новорічні свята у родині […]...
- Вечір проти Івана Купала – МИКОЛА ГОГОЛЬ Скорочено Цю історію розказав нам дячок Н-ської церкви. Він переповів те, що розказав йому дід. В одному хуторі жив чоловік – пив, гуляв, а то раптом пропадав. Дарував дівчатам подарунки, і ніхто не смів відмовитися чи позбутися того подарунка – таким страшним був погляд у Басаврюка (так звали того чоловіка й підозрювали, що то сам диявол […]...
- Зимовий вечір Прийшла зима – біла та морозна. Зникло листя з дерев. Позамерзали лісові джерельця. Птахи давно відлетіли у вирій. Природа ніби заснула аж до самої весни. Синім зимовим вечором дуже добре прогулятися лісом. Сідає червоне сонце, іній блищить. Хрумтить під підборами сніг, та товстенький уже льодок. Хочеться йти довго, безкінечно, аби тільки від дихання підіймався пар, […]...
- Дівич-вечір Дівич-вечір відбувався у п´ятницю перед весіллям і був своєрідним прощанням нареченої зі своїми подругами та дівочою громадою. У цей час здійснювались певні ритуали, пов´язані із культом Рослин та вірою в їх магічну дію. Найпоширенішими з них були заплітання вінка з калини, барвінку чи інших вічнозелених ритуальних рослин на голову нареченої та вінка на коровай (так […]...
- ЩЕДРИЙ ВЕЧІР (СВЯТО МЕЛАНКИ) Щедрий вечір, що припадає на 13 січня, уособлює залишок дохристиянського звичаю, що за християнським календарем збігається з днем преподобної Меланії. Цього дня батько ховається від своїх дітей за символом багатства та щедрості – за пирогами. Діти повинні вдавати, що в цю мить батька не бачать – так велить традиція. Вони мусять запитувати в матері, де […]...
- “Травневий вечір” Кожна пора року по-своєму приємна і приваблива. Комусь більше подобається зима, коли сили людського організму зібрані воєдино, коли кожен з нас зосереджений, сильний і міцний. Хтось більше воліє осінь, коли можна відпочити від набридшої літньої спеки і помилуватися красою жовтіючих парків. Але найбільше людям подобається весна. Після такої довгої і часом виснажливої холодної зими людина […]...
- Твір на тему: Щедрий вечір У календарі кожного народу багато свят – урочистих днів, присвячених видатним подіям або пам’яті людей. У ці дні люди від Малого до великого прикрашають вулиці, будинки, наряджаються, готують смачні страви, грають, розважаються. Найцікавіше у цей день – обряди, казкові чарівні дійства, в яких беруть участь і дорослі, і діти. Кожен ніби перетворюється в актора, митця, […]...
- Твір на тему: “Травневий вечір” Кожна пора року по-своєму приємна і приваблива. Комусь більше подобається зима, коли сили людського організму зібрані воєдино, коли кожен з нас зосереджений, сильний і міцний. Хтось більше воліє осінь, коли можна відпочити від набридшої літньої спеки і помилуватися красою жовтіючих парків. Але найбільше людям подобається весна. Після такої довгої і часом виснажливої холодної зими людина […]...
- Добрий вечір (колядка) ДОБРИЙ ВЕЧІР Добрий вечір тобі, пане господарю, радуйся! Ой радуйся, земле, Син Божий народився. Застеляйте столи та все килимами, радуйся! Ой радуйся, земле, Син Божий народився. Та кладіть калачі з ярої пшениці, радуйся! Ой радуйся, земле, Син Божий народився. Бо прийдуть до тебе три празники в гості, радуйся! Ой радуйся, земле, Син Божий народився. Ой […]...
- Твір на тему “Осінній вечір” На міські вулиці швидко опустилася темрява. Засвітилися ліхтарі. Люди поспішають додому з роботи. Діти повертаються зі школи, з другої зміни. А когось батьки забирають з гуртків, з танців, щоб не йшли додому у темряві. Насувається негода. Сонце заходить за хмари, починають зриватися краплі дощу. Я теж спішно повертаюся додому. Ми сиділи з хлопцями у дворі, […]...
- Зимовий вечір – I варіант I варіант Позаду залишилась осіння сльота, довгі холодні зливи, пронизливий вітер, затягнуте важкими і темними хмарами небо, липкі тумани. Одного ранку ми прокинулись і побачили, що прийшла довгоочікувана красуня-зима. Вона порадувала нас пухнастим білим снігом. А скільки нових ігор та розваг принесла вона з собою! Ми цілий день гралися в сніжки, будували фортеці, каталися на […]...
- Зимовий вечір – IІІ варіант III варіант Взимку темніє рано, і вечори довгі і темні. Не хочеться виходити на вулицю. Там темно, дме холодний, колючий вітер. З неба сіється якась бридка мряка або дощ. Але бувають і такі зимові вечори, які довго пам’ятаєш. Це коли нема вітру, іде сніг – ніби м’яке, пухнасте пір’я падає з неба. Надворі наче розвиднюється. […]...
- Зимовий вечір – IІ варіант II варіант Невидимий митець рожевою фарбою небо розмальовує, з білих пухнастих хмариночок сиплеться сніжок. Усі дерева вкриті пухнастим покривалом. А ти сидиш біля віконечка, на якому той самий митець-ювелір понамальовував чудернацькі візерунки. Тут тобі і квіти з гострими пелюстками і хащі джунглів. Мене вражає, що природа створює такі дива із звичайної води. Потроху сутеніє і […]...
- ОСІННІЙ ВЕЧІР – Ф. І. Тютчев Есть в светлости осенних вечеров Умильная, таинственная прелесть: Зловещий блеск и пестрота Дерев, Багряных листьев томный, Легкий шелест, Туманная и тихая лазурь Над грустно-сиротеющей землею, И, как предчувствие сходящих Бурь, Порывистый, холодный ветер Порою, Ущерб, изнеможенье – и на всем Та кроткая улыбка увяданья, Что в существе разумном мы Зовем Божественной стыдливостью Страданья. Є в […]...
- Вечір проти Івана Купала (скорочено) – Гоголь Микола Цю історію розказав нам дячок Н-ської церкви. Він переповів те, що розказав йому дід. В одному хуторі жив чоловік – пив, гуляв, а то раптом пропадав. дарував дівчатам подарунки, і ніхто не смів відмовитися чи позбутися того подарунка – таким страшним був погляд у Басаврюка (так звали того чоловіка й підозрювали, що то сам диявол […]...
- Елегія Жуковського “Вечір” (переказ) Самий популярний жанр світової лірики – елегія. Вона пов’язана із ситуацією спогади, пофарбованого в сумні тони, “ностальгія за минулим”. У різні історичні періоди віршована традиція відкривала в цій темі свої аспекти, найбільш відповідали духу часу. У цьому відношенні цікава елегія Жуковського “Вечір”. У ній поєднується з особливою виразністю створення романтичного за своєю суттю образу з […]...
- Добрий вечір Скорочено Добрий вечір тобі, пане господарю, радуйся! Ой радуйся, земле. Син Божий народився. Застеляйте столи та все килимами, Радуйся! Ой радуйся, земле. Син Божий народився. Та кладіть калачі з ярої пшениці, радуйся! Ой радуйся, земле, Син Божий народився. Бо прийдуть до тебе три празники в гості, Радуйся! Ой радуйся, земле, Син Божий народився. Ой перший же […]...
- ВЕЧІР ІДЕ – Марійка Підгірянка Літературне читання 3 клас ПОЕТИЧНА МАЙСТЕРНЯ Пейзаж Марійка Підгірянка ВЕЧІР ІДЕ Сонце спить давно вже За білою горою, А вечір зорі ниже Ниткою золотою. Мороз ходить по дворі, На льоду іскри креше, На снігу світить зорі, На вікнах квіти пише. А місяць сіє світло По стінах, по помості1 – Так тихо, так привітно Йде вечір […]...
- Аналіз вірша Пушкіна “Зимовий вечір” Замело дороги, завдало високі кучугури навколо незатишно старого будинку. Батьки давно виїхали, будинок спорожнів. Пушкін залишився в ньому з нянею Аріною Родіоновною. Няня була йому вірним і єдиним другом в цю скрутну пору його життя. З нею вів він нескінченні розмови, розпитував її про старовину, читав їй щойно написані вірші і жадібно слухав її розповіді, […]...