“Тарас Бульба” крізь призму літературознавства
Ідеологічні дискусії, що точаться сьогодні навколо імені видатного письменника, з одного боку, можуть підтвердити небайдужість сучасного суспільства до питань, по-рушенихМ. Гоголем ще в XIX ст., з іншого – дають підстави говорити про те, що письменник, незважаючи на присутність його творів у шкільній програмі, на жаль, залишився непрочитаним.
Ювілей дає привід для роздумів щодо перспектив розвитку методичної науки на сучасному етапі, оновлення аналітичних підходів, уважного вивчення класичної методичної спадщини і новітніх напрацювань
Відповідно до вимог шкільної програми школярі вивчають два Твори Гоголя – повість ” Тарас Бульба ” (у 7 класі) та “Шинель” (у 9-му). Проте сьогодні традиційно “шкільний” твір, яким є “Тарас Бульба”, потрапив до епіцентру різноманітних ідеологічних дискусій. Причина тому – як ідеологічно спрямований підхід до вивчення твору (увага надається аналізу Теми патріотизму, ілюстрацією до якої стали долі головних героїв), такі традиційне позбавлення
З об’єктивних причин читач-семикласник не готовий осягнути складну архітектоніку твору і тому, за відсутністю естетико-філософського контексту твору, засвоює ідеологічні кліше (патріотичний твір, герої-патріо-ти – Тарас і Остап, герой-зрадник Андрій). На нашу думку, в сучасній методиці визначилося коло питань, вирішення яких дасть можливість наблизити твір до читача. Представимо основні з них, що потребують вивчення підчас організації опрацювання повісті “Тарас Бульба”.
За спостереженнями літературознавців СМашинського, Ю. Лотмана та ін., у повісті поєднуються різні літературні традиції, різні структурні компоненти, що утворюють її художню своєрідність. Пояснення цього факту можна знайти в історії написання повісті. Згадаймо, надтвором письменник працював упродовж дев’яти років. Він змінював його концепцію, переписував образи-пер-сонажі, уточнюючи/змінюючи їхні характеристики, що урізноманітнило змістовність кожного його елементу.
Однак на уроці зарубіжної літератури в 7 класі можливості вчителя в розкритті художньої унікальності повісті М. Гоголя обмежені через об’єктивну неготовність учнів засвоїти цей матеріал. Тож доцільно, на нашудум-кущовернутисядо вивчення твору в 9 класі підчас підготовки до роботи над повістю “Шинель”(або “Мертвими душами” – за програмою 1 – річної школи).
Філософи, психологи, літературознавці, педагоги і методисти переконані: з кожним наступним зверненням до твору розуміння його читачем поглиблюється. Багаторічний досвід підтверджує: спілкування учня з раніше прочитаним твором на наступному етапі навчання активізує не тільки раніше набуті смисли, а й додаткові, напрацьовані за цей період, і підводить учнів до переосмислення твору. Але без звернення до творчої історії повісті учень не зможе зрозуміти її складну структуру і йому буде важко оцінити вагу творчого внеску письменника в розвиток російської та української літератур.
Однак учитель літератури також має бути готовим до роботи з твором.
На нашу думку, поверненнядо повісті “Тарас Бульба” в 9 класі дасть змогу актуалізувати, оновити і поглибити читацькі враження учнів від зустрічі з Гоголем, яка відбулася у 7 класі. Продуктивною формою організації навчального процесу може стати урок-семінар, на якому основний робочий час буде відведено для групової та
Індивідуальної роботи учнів над переосмисленням вже відомого, відкриттям нового та формуванням складнішого уявлення про художні знахідки Гоголя-письменника.
Напередодні уроку-семінару вчитель пропонує учням відповісти на експрес-запитаичя:
-Які епізоди з повісті” Тарас Бульба” Всім запа – м’яталися?
-Які ідеї твору є цікавими для сучасного читача?
-Чому повість “ТарасБульба” була високо оцінена тогочасною літературною критикою?
-Чи вплинула повість на розвиток російської та української літератур?
Відповіді учнів зорієнтують учителя щодо стратегії оновлення переосмислення змісту літературного твору на новому етапі читацького розвитку. Отож він оголошує тему майбутнього уроку, дає пояснення щодо формату його проведення, визначає характер та обсяг домашнього за – вдання відповідно до тематики групової та індивідуальної роботи учнів, консультує їх перед виконанням індивідуальних завдань.
Методично значущим для розвитку читацької компетенції учнів є питання про характер наявності тексту на уроці та форми роботи з ним. За умови дотримання принципів цілісності, єдності змісту і форми підчас вивчення творів літератури неможливо фрагментувати будь-який твір, оскільки в такий спосіб порушуються не тільки права і воля автора, а й права читача, який має отримати повне уявлення про твір в авторській редакції. Більш того, повний текст твору містить пояснення всіх гострих питань, порушених у ньому, тому потрібно уважно прочитати його, проаналізувати стильову манеру автора, знайти межу, що розділяє автора і образ оповідача, а також отримати відповідний історико-літературний та естетико-філософський коментар.
Тому, готуючись до уроку-семінару, учні мають опрацювати повний текст твору.
Урок-семінар може бути побудований так:
1.Організаційний момент: оголошення теми уроку, його мети, плану.
2.Робота учнів в групах: обговорення питань за проблемами домашнього завдання, спільне напрацювання загальних висновків.
3.Презентація результатів групових розвідок.
4.Робота над узагальненням здобутої навчальної інформації.
5.Підготовка експрес-рекомендації.
Обговорення у групах тем уроку-семінару.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)