Текст
Текст (лат. textum – тканина, зв’язок, побудова) – відтворені на письмі або друком авторська праця, висловлювання, документи тощо; основна частина друкарського набору – без малюнків, приміток і т. п.; слова до музичного твору (пісні, опери); у поліграфії – шрифт, кегль якого дорівнює 20 пунктам (7,52 мм). Починаючи з 1960-70, Т. і мовні правила його побудови вивчаються новим напрямом лінгвістики, який називають “маталінгвістикою” (М. Бахтін), “транслінгвістикою” (Р. Барт), “лінгвістикою Т.” (В.
Дреслер, В, Штемпель) або “аналізом мовлення” (З. Харріс). Дослідження Т. – спільна ланка між наукою про тлумачення Т., літературознавством і мовознавством.
У ширшому значенні Т. – будь-яка послідовність слів (у семіотиці – знаків), зведена за правилами даної системи мови.
Related posts:
- Структуралізм у літературознавстві Структуралізм у літературознавстві – один із наукових підходів до вивчення літератури як мистецтва слова у системному аспекті. Засади структурної поетики складалися у сфері лінгвістики на основі ідей Ф. де Соссюра, значний внесок у їх розробку і застосування зробили члени празького лінгвістичного гуртка (Р. Якобсон, Я. Мукаржовський та ін.), які висунули тезу “бінарних опозицій” (подвійних протиставлень), […]...
- Канонічний текст Канонічний текст – текст, раз і назавжди встановлений, стабільний у цілому і зокрема, обов’язковий для всіх видань. Встановлення К. т. здійснюється шляхом вивчення всіх фактів, пов’язаних з його створенням. Питання про К. т. і саму процедуру “канонізації” – встановлення К. т. – проблематичне, як і питання про авторську волю, особливо в тих випадках, коли автор […]...
- Генеративна поетика Генеративна поетика (лат. generativus, від genero – народжую) – напрям сучасного літературознавства, що полягає у використанні генеративної лінгвістики для моделювання літературних явищ від окремих елементів (тропи, стилістичні фігури, віршовані форми, сюжет, жанр тощо) до їх загальної структури та еволюції поетичних систем. Спирається на уявлення, що розмаїття художніх компонентів можна вивести з найпростіших складників. Г. п. […]...
- Авторське мовлення Авторське мовлення – на відміну від мовлення літературних персонажів чи дійових осіб (власне прямого мовлення) – текст, в якому автор безпосередньо характеризує зображувані події та відповідні образи. У більшості епічних та ліро-епічних творів авторське мовлення здійснюється від третьої особи, іноді – від першої (оповідання Марка Вовчка). У драматичних творах авторське мовлення зводиться до ремарок, часто […]...
- Новела “Intermezzo” як модерний текст Починаючи від присвяти до останнього рядка твір Коцюбинського “Intermezzo” сприймається як щось нове, ще не бачене в літературі. Свою новелу автору присвятив Кононівським полям. Очевидно для нього це було особливе місце, місце справжнього відпочинку, своєрідного життєвого антракту; місце де, ін одержав заряд енергій, залишивши свою втому. Саме втома виступає першою дійовою особою у незвичайній виставі, […]...
- Новела М. Коцюбинського “Intermezzo” як модерний текст Починаючи від присвяти до останнього рядка твір Коцюбинського “Intermezzo” сприймається як щось нове, ще не бачене в літературі. Свою новелу автору присвятив Кононівським полям. Очевидно для нього це було особливе місце, місце справжнього відпочинку, своєрідного життєвого антракту; місце де, ін одержав заряд енергій, залишивши свою втому. Саме втома виступає першою дійовою особою у незвичайній виставі, […]...
- Текст для письмового твору. Друга зустріч Вранці постукали. Художник Перов вийшов і побачив на порозі згорблену селянку. Вона мовчазно подала скромний подарунок і заголосила. Заспокоївшись, селянка розповіла художнику, який кілька років тому писав картину її синочка. Той у минулому році захворів і помер. Жінка продала всі свій скарб, попрацювала зиму. І ось на ці збереження хоче купити картину, де намальований її […]...
- Текст для замітки в газету: Петько Того вечора Петіна мати перенесла постіль з будинку в льох. Прокинувся хлопчик від неосудною стрільби. Мати перегородила йому дорогу до східців, але він прослизнув під рукою. Понад пролунав його радісний голос: – Мама, наші прийшли. Хлопчик швидко відчинив двері і запросив солдатів у будинок. Він з цікавістю спостерігав за бійцями. Майже у кожного на гімнастерці […]...
- Новела М. Коцюбинського “Intеrmеzzо” як модерний текст Починаючи від присвяти до останнього рядка твір Коцюбинського “Intermezzo” сприймається як щось нове, ще не бачене в літературі. Свою новелу автору присвятив Кононівським полям. Очевидно для нього це було особливе місце, місце справжнього відпочинку, своєрідного життєвого антракту; місце де, ін одержав заряд енергій, залишивши свою втому. Саме втома виступає першою дійовою особою у незвичайній виставі, […]...
- Текст-опис “Перед грозою” Наближення грози відчувається заздалегідь. Спочатку змінюється повітря – воно стає вологим і важким та ніби придавлює нас до землі. Небо поступово затягується низькими темними хмарами, закриваючи тьмяне сонце. Дзвінка тиша повисає в густому повітрі, а потім настає час вітру. Він різкими поривами хитає віти дерев, крутить хоровод з легких речей, що вирвав з рук людей […]...
- Розмовний стиль мовлення: текст-приклад Катю, ти не уявляєш, яка в нас дивна сусідка. Вона живе сама, до того ж дещо недочуває. Вмикає зранку телевізор у вітальні, та ще й на весь куток. Адже вона має обов’язково його почути з кухні, коли сковородка шкварчить! Так він в неї цілий день бубонить: бу-бу-бу та бу-бу-бу. Дивиться все підряд, а особливо, всілякі […]...
- Текст диктанту з української мови “Запорожжя” Диктант узято з навчального посібника “Українська пунктуація” О. П. Глазової Запорожжя було одним із найзнаменитіших військових орденів. Подвиги Сагайдачного, Палія, Сірка, Нечая, Сулими, Павлюка були великою школою для кожного, хто зрікався нудного життя у рабстві й приходив шукати волі. Вже на самому початку шістнадцятого століття Запорожжя – військо вишколене, в якому кожен виконував відому йому […]...
- Текст диктанту з української мови “Амазонки” У славнозвісного “батька історії” Геродота я прочитав легендарний чи напівлегендарний переказ про дивовижне плем’я жінок-амазонок. Селилися вони, вірогідно, у Приазов’ї, на рівному степовому березі моря. Ніби з власної волі жили осібно, відцуравшись чоловіків, самі були войовничими, уславилися жорстокими набігами на сусідів. Якби душі Геродота дано було побачити Україну 1943р., він би інакше сприйняв амазонок. Може, […]...
- Текст для замітки в газету; Друзі врятували Село пережило ще один важкий день війни. Дванадцятирічний Вася поспішав додому. Раптом тишу порушили постріли, тупіт чобіт, чужу мову. У село урвав каральний загін гітлерівців. Хлопчик зачаївся за тином. Повз нього прогнали групу жителів. І раптом хлопцеві не вистачило повітря. Залізними кліщами стиснули його шию чиїсь руки. Він піднімає голову і бачить високого фашиста. Хлопчик […]...
- Текст твору про війну. Діма-партизан День минув спокійно. Змінювалися партизанські вартові. Прибіг Діма. – Фашисти вже до мосту спускаються! Всі кинулися на двір. Партизани побачили, як кілька вантажівок з фашистами під’їжджали до мосту. Перескочивши місток, машини забуксували. Це давало можливість партизанам підготуватися до відступу. Оборонятися самим партизанам проти такої сили не було сенсу. O – Відійти до лісу! – Наказав […]...
- Текст диктанту з української мови “Національні символи” Диктант узято з навчального посібника “Українська пунктуація” О. П. Глазової “Людина хороша, коли на себе схожа”,- говорять у народі. Кожна нація намагається виявити себе і свою суть у національних символах. Гербом України є тризуб, а прапор складають два кольори: жовтий і синій. Який же зміст, яка історія у цих символах? Зображення тризуба з’явилося дуже давно: […]...
- Текст диктанту з української мови “Урочище” Марися вільно розкинулась у траві. Задивилася на завислі кетяги акації. Пахнуть вони густо, медово. Бджоли гудуть, обліплюють біло-рожевий цвіт, – десь, видно, здалека прилітають за нектаром. Десь із глибини урочища соловей подає голос. Кажуть, меншає на світі солов’їв. Невже планета справді прощається з цим сіреньким, самобутнім, найніжнішим своїм поетом? А з ким же ділити оте […]...
- Текст-розповідь про книжку, яку я нещодавно прочитав – 4клас Варіант 1 “Пітер Пен” Нещодавно я закінчив читати книжку “Пітер Пен”. У ній розповідається про пригоди трьох дітей Венді, Джона та Майкла після їхнього знайомства з незвичайним хлопчиком Пітером Пеном. Він ніколи не дорослішає. На острові в Пітера є особиста фея Дінь-Дінь. Венді стала мамою для всіх хлопців. Та потім їх викрав пірат Крюк, а […]...
- Помста княгині Ольги (Текст літопису ськорочений і адаптований.) Ольга ж була в Києві із сином своїм, дитиною Святославом, і годувальник його (вихователь) Асмуд, а воєвода Свенельд. Ськазали ж древляни: “От убили князя ми російського; візьмемо дружину його Ольгу за князя нашого Мала й Святослава візьмемо й зробимо йому, що захочемо”. І послали древляни кращих чоловіків своїх, числом двадцять, у човні до Ольги. І […]...
- Боротьба Ярополка Київського з Олегом Древлянським (Текст літопису ськорочений і адаптований) У рік 6480 (972), коли наступила весна, відправився Святослав до порогів. І напав на нього Курячи, хан печенежський, і вбили Святослава, і взяли голову його, і зробили чашу із черепа, окувавши його, і пили з нього. Свенельд же /воєвода князів Ігоря, а потім Святослава – прим. ськлад./ прийшов у Київ до Ярополка… У рік 6481 […]...
- Повість-казка. Джоель Чендлер Харріс “Братець Лис і братець Кролик” ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА 2-4 класи 4 КЛАС ВЕСЕЛІ ПРИГОДИ ТА ДИВОВИЖНІ МАНДРІВКИ З КАЗКОВИМИ ГЕРОЯМИ Урок 18 Тема. Повість-казка. Джоель Чендлер Харріс “Братець Лис і братець Кролик” Мета: сформувати в учнів первинні уявлення про особистість видатного американського письменника; розширювати словниковий запас; розвивати вміння характеризувати дійових осіб, стисло відтворювати послідовність подій, формулювати головну думку твору; розвивати почуття […]...
- Інтенціональність Інтенціональність (лат. intentio – намір, прагнення) – одне з основоположних понять філософії феноменологізму, започаткованої Е. Гуссерлем (1859-1938), позначає властивість свідомості і мови, яка грунтується на тому, що свідомість є завжди усвідомленням чогось, вона спрямована на предмети, що знаходяться поза свідомістю, але розуміє їх згідно з власною природою і притаманними їй правилами функціонування. Це стосується і […]...
- Двоголосе слово (двоголосся) Двоголосе слово (двоголосся) – окремий тип слова в літературі, досліджуваний металінгвістикою. д. с. одночасно належить двом суб’єктам мовлення, виражаючи два відмінні наміри, два погляди чи значеннєві позиції, які перебувають у діалогічному відношенні. Сам факт і спосіб подачі такого слова зумовлює появу в ньому другого голосу, власне, голосу розповідача (нарратора) чи автора. М. Бахтін у праці […]...
- Двоголосе слово Двоголосе слово (двоголосся) – окремий тип слова в літературі, досліджуваний металінгвістикою. Д. с. одночасно належить двом суб’єктам мовлення, виражаючи два відмінні наміри, два погляди чи значеннєві позиції, які перебувають у діалогічному відношенні. Сам факт і спосіб подачі такого слова зумовлює появу в ньому другого голосу, власне, голосу розповідача (нарратора) чи автора. М. Бахтін у праці […]...
- Ізоляціонізм Ізоляціонізм (англ. isolationism, від фр. isolation – роз’єднання, відокремлення) – широкий суспільний рух, що виник у США наприкінці XIX ст. на основі ідеї невтручання у суспільно-політичні процеси поза американським континентом; загальна назва естетичних концепцій, які на основі вчення І. Канта про незацікавленість естетичного судження обстоювали і розробляли вчення про автономність естетичних цінностей, самодостатність мистецтва, незалежність […]...
- Структура літературною твору Структура літературною твору (лат. structura – будова, розміщення, порядок) – спосіб зв’язку між складовими частинами, компонентами твору як цілісного організму, система істотних відношень між ними. Ще з часів Аристотеля С. л. т. вбачали у відношеннях теми, фабули, перипетій, характерів дійових осіб, мовних засобів. Філософи (передусім Г.-В.-Ф. Гегель) характеризують чотиричленну структуру твору: смисл, зміст, внутрішню і […]...
- Стилістична фігура Стилістична фігура (лат. stilus – грифель для писання та figura – образ, зовнішній вигляд) – незвичні синтаксичні звороти, що порушують мовні норми, вживаються задля оздоби мовлення. С. ф. досить поширені в поезії, покликані не лише індивідуалізувати мовлення автора, а й збагатити його емоційними нюансами, увиразнити художнє зображення. С. ф., яка ще називається фігурою поетичного мовлення […]...
- Суб’єкт у літературі Суб’єкт у літературі – літературний суб’єкт, наратор (оповідач, розповідач), ліричний суб’єкт або персонаж. С ул. характеризують: 1) він створений письменником згідно з вимогами літературного роду і жанру, а також відповідно до авторських естетичних засад; 2) складає певний аспект твору – основний чи другорядний, – де вступає у зв’язок з іншими його складниками; 3) побутує у […]...
- Термін Термін (лат. terminus – кордон, межа, кінець) – слово чи словосполучення, яке точно позначає спеціальне поняття і його співвідношення з іншими поняттями певної галузі (наприклад, у літературознавстві – метафора, метонімія, троп; інверсія, анафора, фігура). Т. повинен бути стилістично нейтральним, однозначним (тема, ямб, рима). Але трапляється, що Т. надають різного значення: так, текстом називають і письмово […]...
- Пауза або Павза Пауза або Павза (грецьк. pausis – припинення) – коротка перерва у мовленні, що виконує роль словоподілу, відмежовує одну фразу від іншої. Особливого значення надається П. у віршуванні, де поряд із смисловими, логічно-інтонаційними вживається ще й ритмічна, яку називають константною та цезурною. Функціональне навантаження П. підвищується у тонічному віршуванні, сприяючи посиленню інтонаційної самостійності емоційно напруженого мовлення, […]...
- Деідеологізація Деідеологізація – процес вивільнення громадського життя, гуманітарних наук, літератури та мистецтва з-під засилля ідеології. Теорія Д. має сенс, якщо ідеологію розуміють як сукупність ідей, вигідних певним групам людей, панівним верствам, як засіб маніпуляції масами, або в тому разі, коли насильно нав’язують людям якусь одну систему ідей, переслідуючи ідейних опонентів. Особливої шкоди було завдано українському письменству […]...
- Мовознавство (лінгвістика) Мовознавство (лінгвістика) – наука, об’єктом дослідження якої є властивості, функції, будова та історичний розвиток мови. джерела М. сягають давньої Індії, Китаю, Греції. Тривалий час європейське М. розвивалось у складі логіки й філософії як частина філології. Лише у XIX ст. воно відмежовується у самостійну галузь знань, що пов’язувалося зі становленням і поширенням порівняльно-історичного М. із власною […]...
- ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ Вивчення світової літератури не може бути плідним без урахування великої кількості загальних понять про окремі властивості та особливості художніх творів, літературного процесу в цілому. Дослідження, узагальнення та систематизацію загальних літературознавчих понять здійснює теорія літератури (від грец. θεω&;#961;&;#943;&;#945; – спостереження, дослідження). Вона розвивається як узагальнююча наукова дисципліна, оскільки поставлені нею проблеми можуть бути розроблені тільки на […]...
- Скорочено – ЗАСІВНА Сію, сію, посіваю, З Новим роком вас вітаю! Щоб родило на землі, Щоб був хліб на столі. Щоб водилися пернаті І без чубка, і чубаті. Щоб не знали ви біди, Нехай прийдуть гаразди. Щоб капуста головчата, А петрушка корінчата, Часник – як бик, Цибуля – як зозуля, Пшениця – як рукавиця. Щоб була з дітей […]...
- Переказ – ДЕ ШУКАТИ АТЛАНТИДУ? Про Атлантиду, таємничий материк, похований десь на дні океану, написано чимало різних наукових праць і пригодницьких творів. Першим і єдиним джерелом відомостей про Атлантиду є Твори видатного вченого Стародавньої Греції – Платона. Платон при цьому посилається на свого вчителя – афінського державного діяча і поета Солона, якому один єгипетський жрець розповів про велику країну атлантів, […]...
- Говірний вірш Говірний вірш – інтонаційний тип вірша, який, на відміну від наспівного чи ораторського, відтворює своєрідність живого мовлення, спираючись на відносну свободу та неврегульованість ритмомелодики, темпу, павзної системи інтонації мовлення. При цьому простежується широка варіативність поєднання довгих та коротких, повних та неповних речень, довільні лексичні сполуки, фразеологічні звороти, еліптичні форми експресивного характеру. Г. в. широко застосовував […]...
- Празька школа функціональної лінгвістики Одним з основних напрямків структурної лінгвістики є Празька лінгвістична школа. Центром діяльності Празької лінгвістичної школи був Празький лінгвістичний кружок, що виник в 1926 р. і існував до 1952 р. Творчий розквіт ставиться до 30-м гг. Серед представників цього кружка слід зазначити В. Матезиуса (Матезиус (Mathesius) Вилем (1882-1945)), чеський мовознавець. Глава Празького лінгвістичного кружка. Основні праці […]...
- Поетика Поетика (грецьк. poietike – майстерність творення} – один із найдавніших термінів літературознавства, який постійно зазнавав внутрішньої змістової переакцентації у зв’язку із еволюцією художньої літератури. В античну добу П. називалось учення про художню літературу взагалі (“Про поетичне мистецтво” Аристотеля, “Послання до Пізонів” Горація та ін.). Згодом проблеми сутності мистецтва перейшли до філософії та естетики, лишивши для […]...
- Семіотика (семіологія) Семіотика (семіологія) (від грецьк. semion – знак) – наука про функціонування інформаційних знакових систем, за допомогою яких здійснюється спілкування в людському середовищі (природна мова, система мистецьких та наукових, у т. ч. формалізованих, засобів передачі думок та почуттів, система жестових, світлових, тактильних, звукових, речових та ін. сигналів побутового, обрядового, сакрального характеру тощо), а також спілкування тварин. […]...
- Словник літературознавчих термінів – літературозначий довідник визначень Стаття – науковий чи публіцистичний твір невеликого розміру в збірнику, журналі чи газеті. Один із найпопулярніших публіцистичних, літературно-критичних жанрів періодики; своєрідне дослідження важливої суспільно-політичної чи літературної теми. Для С. характерне висвітлення конкретних питань з необхідним їх теоретичним осмисленням. С літературно-критична – досить широке за охопленням матеріалу і порівняно глибоке за аналітичним проникненням у художні твори […]...