Твір на тему: “Мистецтво бути людиною”

Коли моя мама ображається на когось з нас, членів сім’ї, вона каже: “Чому ти не подумав про мене? Я ж теж людина”. Це в її розумінні найпереконливіший аргумент. І дійсно, бути людиною в загальноприйнятому уявленні – це значить мати думки, почуття і бажання, це означає бути гідним любові та поваги.

Крилатими стали слова одного з героїв М. Горького Сатіна: “Людина – це звучить гордо!”. І ми часто не усвідомлюємо повною мірою, до чого це об’ємне і “серйозне” поняття, яку відповідальність воно накладає на нас.

Отже, “людина”,

як один із видів живих істот, населяє планету Земля. Є кілька кардинально протилежних теорій її походження – від “цинічно-приземленою” теорії Ч. Дарвіна до містичної гіпотези інопланетної природи Homo Sapiens. Однак, незважаючи на розбіжності, всі вчені сходяться на думці, що людина єдина в трьох іпостасях – біологічній, соціальній і духовній. Що це означає?

У своєму житті людина проявляє себе як істота біологічна: вона володіє певною анатомією і фізіологією, у неї існують інстинкти і основні потреби – в їжі, у відпочинку, безпеці, продовженні роду. Однак це – лише частина потреб людини. Вона

не може жити, не виконуючи певних функцій у суспільстві, соціумі.

Всі ми за своє життя виконуємо безліч соціальних ролей – дітей, батьків, друзів, студентів, працівників, колег. Життя людини в суспільстві, його розвиток саме як соціальної істоти вчені називають социогенез (на відміну від антропогенезу – розвитку людини як біологічної істоти). Вчені довели, що людині необхідно оточення інших людей, необхідно відчувати себе частиною “великого колективу” – бути соціалізованим, включеним в життя суспільства.

Тільки тоді людина набуває специфічні навички, що відрізняють його від тварини, – мова, вміння взаємодіяти з іншими людьми, приносити користь суспільству.

Але і це ще не все. Можна сказати, що у своїй біологічній природі людина реалізується як особистість, в соціальній діяльності – як індивід. Але досягти вищого ступеня розвитку людини на цій Землі – стати особистістю – йому дозволяє лише духовна сфера.

Вона включає в себе почуття, емоції, думки індивіда, його потреби в самовираженні і творчості, його морально-етичні принципи.

Людина, як істота духовна, здатна мислити – висловлювати судження, робити умовиводи. Велич людської думки, як мені здається, очевидна – вражають досягнення людства у всіх сферах життя, технічний і культурний прогрес. Але, безумовно, людська думка неідеальна: за час свого існування на землі ми здійснили безліч, часом трагічних, непоправних, помилок.

Але наша велич полягає в тому, що людство, нехай повільно і з труднощами, але визнає ці помилки і прагне якщо не виправити, то більше ніколи їх не повторювати.

Таким чином, я вважаю, що тільки ставши особистістю, людина може повною мірою проявити себе у всіх трьох сферах діяльності – біологічній, соціальній, духовній – у всьому, що складає його буття. Що ж потрібно зробити, щоб стати людиною? Це, на мій погляд, зовсім не так просто, як може здатися на перший погляд. Справжня людина – це той, хто усвідомлює свою індивідуальність і прагне виразити себе, той, у кого яскраво виражено самосвідомість, хто має свої погляди і уявлення про життя, світ і людину в суспільстві.

Однак суспільство має досить відсталу і нерухому структуру. У ньому існують накопичені століттями погляди і уявлення про те, що добре і що погано. Цих поглядів дотримується більшість членів соціуму, це вважається соціальною нормою.

Такий стан справ, звичайно, не сприяє розвитку індивідуальностей, адже немає гарантії, що всі люди будуть вписуватися в норми, встановлені тим суспільством, у якому вони живуть.

Тому досить часто виникають конфлікти людини зі своїм оточенням. Це може бути сім’я, школа, місто, країна. Особистість, не схожу на інших, намагаються перетворити на “загальну масу”, прирівняти до решти. Часто доля таких людей страшна – вони перетворюються на ізгоїв, “білих ворон”. Але досить часто трапляється і так, що пізніше неординарні погляди цих людей зізнаються відкриттям, революцією, а потім і зовсім перетворюються на соціальну норму.

Такі зіткнення особистості і суспільства є поширеним сюжетом в літературі, та й у мистецтві взагалі.

Таким чином, якщо розібратися, бути людиною досить складно і відповідально. Щоб повною мірою проявити себе, розкрити свої здібності у багатьох сферах життя, потрібна велика внутрішня робота, постійне самовдосконалення. Крім цього, як мені здається, необхідно знати принципи “пристрою” цього світу, соціуму, людини; знати закони, за якими вони існують.

Звичайно, стати “відмінником” у всіх сферах життя неможливо. Думаю, головне завдання людини – визначитися, що для нього найбільш важливо, і прагнути до досягнення своєї мети. А також ніколи не забувати, що ти, в першу чергу, людина – істота розумна, мисляча і чутлива, на якій лежить дуже відповідальна місія – робити життя всередині себе і навколо себе краще, світліше, радісніше.

Думаю, в цьому – головна мета нашого перебування на цій планеті і головна мета кожної справжньої людини.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Твір на тему: “Мистецтво бути людиною”