Твір на тему: “Вчинок, за який я себе засуджую”

Якщо озирнутися назад, у своє минуле, завжди можна знайти один, а то й кілька вчинків, про які хочеться забути. Людина не завжди щира з собою та іншими, а це часом призводить до неприємних наслідків.

Соромно зізнатися, але в моєму житті теж є місце вчинкам, про які я шкодую. Одного разу я прилюдно образила свою подругу. Мені ніколи не було так соромно.

На наступний день я не могла заспокоїтися. Всюди ввижалися докірливі погляди. Так тривало досить довгий час, поки одного разу я не виявила, що мої почуття з приводу пережитого притупилися.

Час

лікує.

Неспокійне почуття сорому, як і бажання відвернутися від нього, знайомі мені не по чутці. Мені довелося на власному гіркому досвіді переконатися, що неувага до голосу совісті обертається жалем.

Але чи був мій вчинок марним? Можу впевнено сказати, що ні. У нагороду за муки совісті мені дістався безцінний життєвий досвід, який вплине на нові рішення в моєму житті.

Сподіваюся, в майбутньому цей життєвий урок вбереже мене від помилки і вже ніколи не дозволю собі не тільки ображати, а навіть підвищувати голос на своїх друзів.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Твір на тему: “Вчинок, за який я себе засуджую”