Твiр-опис народного звичаю. Щедрий вечiр
У календарi кожного народу багато свят – урочистих днiв, присвячених видатним подiям або пам’ятi людей. У цi днi люди вiд малого до великого прикрашають вулицi, будинки, наряджаються, готують смачнi страви, грають, розважаються. Найцiкавiше у цей день – обряди, казковi чарiвнi дiйства, в яких беруть участь i дорослi, i дiти.
Кожен нiби перетворюється в актора, митця, який виконує встановленi народними звичаями дiї, говорить казковi слова, танцює та спiває, по-особливому розповiдає про змiст свята.
Одне з найдавнiших найпопулярнiших календарних
На Щедрий вечiр готували багатий святковий стiл, який символiзу вав щастя, добро, багатий врожай нового року. У новорiчних святах традицiйно брали участь ряженi, що змiнювали свою зовнiшнiсть за допомогою незвичайного одягу або масок. Вони ставили веселi театра-лiзованi дiйства, наприклад, “Козу”.
Парубок одягався у вивернутий кожух, а зверху чiпляв дерев’яну голову тварини. Танок, який вiн виконував, символiзував замирання та воскресiння природи, тобто цик-лiчний коловорот
Де коза ходить, там жито родить,
Де не буває, там вилягає,
Де коза – ногою, там жито – копою,
Де коза – рогом, там жито – стогом.
Спочатку танець Кози мав магiчну функцiю, а згодом перетворився в народну гумористичну виставу з такими персонажами, як Коза, Дiд, Баба, Лiкар, Жандарм та iншi побутовi маски.
Новорiчне свято вважалося чарiвним, люди вiрили, що в цей час присутнi душi померлих родичiв, небо вiдчинено i до Бога можна звертатися з будь-яким проханням. Вони були впевненi, що характер новорiчного свята впливає на долю всього року. В перший день Нового року i дорослi, i дiти ходили вiд хати до хати, символiчно засiваючи хлiбнi зерна, та бажали господарям щастя, здоров’я, щедрого врожаю.





Related posts:
- Щедрий вечір У календарі кожного народу багато свят – урочистих днів, присвячених видатним подіям або пам’яті людей. У ці дні люди від Малого до великого прикрашають вулиці, будинки, наряджаються, готують смачні страви, грають, розважаються. Найцікавіше у цей день – обряди, казкові чарівні дійства, в яких беруть участь і дорослі, і діти. Кожен ніби перетворюється в актора, митця, […]...
- Твір на тему: Щедрий вечір У календарі кожного народу багато свят – урочистих днів, присвячених видатним подіям або пам’яті людей. У ці дні люди від Малого до великого прикрашають вулиці, будинки, наряджаються, готують смачні страви, грають, розважаються. Найцікавіше у цей день – обряди, казкові чарівні дійства, в яких беруть участь і дорослі, і діти. Кожен ніби перетворюється в актора, митця, […]...
- Твiр-вiдгук на прочитану книгу. Дивосвiт Василя Скуратiвського Не можу не написати про чарiвну книжку “Святвечiр”, якою користуюсь досить часто. Це моя помiчниця. Автор двотомника – вiдомий український письменник, етнограф Василь Скуратiвський. До книжки увiйшло понад сто грунтовних описiв свят та обрядiв. Вiд хати до хати його зошит повнився записами пiсень, прислiв’їв, приказок, притч, звичаїв. Оповiдi автора написанi образною мовою, пересипанi пiснями, прислiв’ями, […]...
- Образ Михайлика за повістю “Щедрий вечір” Михайло Стельмах – самобутній талант. Його творчість відзначається вмінням тонко проникати в психологію людини. Це зумовлено ще й тим, що М. Стельмах був учителем-словесником, тому з такою правдивістю змальовані в його творах діти. Михайлик – головний герой повісті М. Стельмаха “Щедрий вечір”. Він росте в сім’ї Панаса Дем’яновича гарною, чемною, доброю дитин0ю. Хлопчик бачить світ […]...
- Твiр-опис картини. Рiдна земля (На привалi) Художник-харкiв’янин А. М. Константинопольський пройшов тяжкий воєнний шлях вiд рядового бiйця до офiцера-артилериста. Вiсiмнадцятирiч ним юнаком вiн пiшов на фронт, а вже пiсля вiйни закiнчив Харкiвський художнiй iнститут. Звiдтодi тема вiйни стала провiдною у його творчостi, своєрiдною даниною шани його полеглим товаришам. Це велике полотно належить до кращих творiв українського батального жанру. У багатьох своїх […]...
- ОБРАЗ МИХАЙЛИКА ЗА ПОВІСТЮ М. СТЕЛЬМАХА “ЩЕДРИЙ ВЕЧІР” Михайло Стельмах – самобутній талант. Його творчість відзначається вмінням тонко проникати в психологію людини. Це зумовлено ще й тим, що М. Стельмах був учителем-словесником. Тому з такою правдивістю змальова-ні в його творах діти. Михайлик – головний герой повісті М. Стельмаха “Щедрий вечір”. Він росте в сім’ї панаса Дем’яновича гарною, чемною. Доброю дитиною. Хлопчик бачить світ […]...
- Твір Образ Михайлика за повістю М. Стельмаха “Щедрий вечір” Образ Михайлика за повістю М. Стельмаха “Щедрий вечір” Михайло Стельмах – самобутній талант. Його творчість відзначається вмінням тонко проникати в психологію людини. Це зумовлено ще й тим, що М. Стельмах був учителем-словесником, тому з такою правдивістю змальовані в його творах діти. Михайлик – головний герой повісті М. Стельмаха “Щедрий вечір”. Він росте в сім’ї Панаса […]...
- Твiр-опис. Захiд сонця на морi Цього лiта я вiдпочивав у дитячому оздоровчому таборi на березi Чорного моря у м. Євпаторiї. Скiльки вражень я привiз iз цього чудового мiста! Не вистачило б цiлого зошита, щоб описати чарiвне море, гарячий цiлющий пiсок, нових друзiв, наш веселий вiдпочинок. Але одне враження було найяскравiшим. Спробую розповiсти вам про нього. А було це так. Щовечора […]...
- ЩЕДРИЙ ВЕЧІР (СВЯТО МЕЛАНКИ) Щедрий вечір, що припадає на 13 січня, уособлює залишок дохристиянського звичаю, що за християнським календарем збігається з днем преподобної Меланії. Цього дня батько ховається від своїх дітей за символом багатства та щедрості – за пирогами. Діти повинні вдавати, що в цю мить батька не бачать – так велить традиція. Вони мусять запитувати в матері, де […]...
- Твiр-опис картини. На ярмарку побувати – людей побачити i себе показати Картина “Ярмарок” (1898) М. К. Пимоненка (1864-1912) розповiдає про одне з яскравих явищ народного життя України. Це було багатоденне, багатолюдне, багатобарвне видовище, не лише мiсце купiвлi-продажу, але й усiляких розваг. Побувати на ярмарку означало “вийти на люди”. Тож не дивно, що український ярмарок знайшов широке вiдображення у творчостi i письменникiв, i художникiв. Неодноразово звертався до […]...
- Твiр з народознавства. Покров Пресвятої Богородицi Цей день є одним iз величних свят. Головний мотив, який спричинив встановлення свята, – видiння святого Андрiя Юродивого. Царгород, столицю Вiзантiї, облягали араби. У храмi Пресвятої Богородицi на Влахернах, де переховувалася її риза, правилася всенощна. Серед парафiян ревно молився за охорону мiста святий Андрiй Юродивий зi своїм учнем Єпiфаном. Служба скiнчилася, i святий Андрiй побачив, […]...
- Твiр-опис на тему “Портрет Марії Максимович (Тарас Шевченко)” В другій половині 50-х років XIX століття серцем Т. Г. Шевченко повністю заволодіває мрія створити нарешті сім’ю і одружитися на дівчині, яка була б з його рідних країв. З цією метою він приїжджає із Петербурга до родичів, де сподівається знайти свою другу половинку. Там же він хоче придбати для себе невеличку садибу. На Батьківщині поет […]...
- Діти революції (За повістю М. Стельмаха “Щедрий вечір”) У повісті “Щедрий вечір” Михайло Стельмах розповідає про своє дитинство, яке пройшло за років Жовтневої революції та громадянської війни. Герої Стельмаха вже знайомі читачеві. У повісті “Гуси-лебеді летять” автор дивиться на навколишній світ дитячими очима. На сторінках повісті “Щедрий вечір” Михайлик та Люба вже трохи старші, збагачені певним життєвим досвідом. Тепер для героїв Стельмаха найголовніше […]...
- Твiр з народознавства. “Коляда, колядки…” Хто народився i вирiс у селi, тому добре вiдома простенька колядка: Коляд, коляд, колядниця, Добра з медом паляниця, А без меду не така – Дайте, дядьку, п’ятака! Приємно її промовляти. I не тiльки тому, що пiсля неї на промовця чекають подарунки, а й тому, що тут безпосередньо згадується Коляда. Що ж це за свято? Свято […]...
- Твір-опис процесу праці Як печуть паски З давніх-давен український народ шанував свята. Але з особливою надією і любов’ю чекали люди Великодні свята. Саме з них починається справжня весна, буйноквіт природи. Саме на це свято всі бабусі і мами печуть паски і роблять крашанки. Змалечку нетерпляче чекаю щороку Різдва і Великодня, як найголовніших, найвеселіших свят. Мені подобається спостерігати, як народжується свято, як […]...
- Діти революції (за повістю “Щедрий вечір”) – МИХАЙЛО СТЕЛЬМАХ Діти революції (за повістю “Щедрий вечір”) У повісті “Щедрий вечір” Михайло Стельмах розповідає про своє дитинство, яке пройшло за років Жовтневої революції та громадянської війни. Герої Стельмаха вже знайомі читачеві. У повісті “Гуси-лебеді летять” автор дивиться на навколишній світ дитячими очима. На сторінках повісті “Щедрий вечір” Михайлик та Люба вже трохи старші, збагачені певним життєвим […]...
- Твiр на тему: “У чому виявляється активнa життєва позицiя та максимальна сaмореалiзaцiя людини?” Сучасна дійсність диктує нові правила, розставляє інші пріоритети і висуває актуальні вимоги для людини. Непохитним залишається одне – людина повинна реалізувати себе. Багато сотень років вважалося, що місце жінки в суспільстві вичерпується ролями дружини, матері та хранительки домашнього вогнища, а чоловік повинен йти на війну, організовувати свою діяльність так, щоб прогодувати своєю сім’ю. Зараз багато […]...
- Хата в літній день (твір-опис за картиною) Картина В. Д. Орловського “Хата в літній день” – сільський пейзаж, що має деякі риси жанрового твору. На полотні зображено невелике огороджене тином селянське подвір’я з хаткою. Перше враження від картини – літо. Сонце заливає двір, яскраво біліють в сонячному промінні стіни хати. Це типове українське житло, побілене, під солом’яною стріхою, з невеличкими віконцями. Сонце, […]...
- Лагідний світ дитинства (за дилогією М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять”, “Щедрий вечір”) Серед багатьох творів Михайла Стельмаха окремо стоять дві повісті – “Гуси-лебеді летять”, “Щедрий вечір”. Автобіографічні за своїм змістом, вони передають ту атмосферу, в якій зростав і формувався маленький Михайлик, розкривають таємниці його дитячих переживань і мрій. Ми бачимо героя у звичайних щоденних клопотах сільської людини: він пасе конячину, збирає гриби, ягоди, допомагає батькам по господарству. […]...
- Твiр з народознавства. Про квiтку папоротi Легенда розповiдає, що квiтне папороть тiльки одну мить опiвночi на Iвана Купала. Маючи цю квiтку, можна вiдшукати всi скарби, як би глибоко пiд землею вони не знаходилися. Правда, знайти у лiсi таку квiтку набагато важче, нiж самi скарби. За розповiдями, опiвночi iз широких листкiв папоротi несподiвано з’являється пуп’янок, який на очах починає зростати i пiднiматися […]...
- Хто такий Noel Baba? (Твір-опис з елементами розповіді) Noel Baba – Святий Микола – жив в Туреччині. Не дивлячись на те, що Туреччина – світська держава, релігійні свята для основної маси людей є більш значущими і улюбленими. Зустріч Нового року, як ви розумієте, до таких свят не відноситься. Новий Рік тут не зустрічають так, як його зустрічають в країнах СНД і в Європі. […]...
- КОЛИ ТВІР ВІДКРИВАЄ СВОЇ ТАЄМНИЦІ. ДМИТРО БІЛОУС ЩЕДРИЙ ВЕЧІР Мета: розширити знання учнів про творчість Дмитра Білоуса; вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; вчити учнів під час читання розмірковувати, уявляти, придивлятися, прислухатися; розвивати спостережливість, творчу уяву, чуття поетичного слова; виховувати любов до народних традицій. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ Ви, будь ласка, усміхніться, Усміхніться, не баріться, Бо нема нічого краще, Ніж усміхнене лице… […]...
- Твiр-вiдгук. Як три грибочки… (за оповiданням Степана Васильченка “Дощ”) Я хочу подiлитися думками, якi з’явилися в мене пiсля прочитання твору С. Васильченка “Дощ”. Це оповiдання викликало в моїй душi велике спiвчуття до нещасних дiтей. Мабуть, постiйно троє маленьких дiтей – “старша дiвчинка i троє малих хлопчикiв” залишалися на самотi вдома. Мати заробляла грошi в панських горницях. Так i цього разу, коли бушувала злива з […]...
- Зображення народного життя і побуту в повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Повість Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” – твір, у якому герої постійно потрапляють у комічні побутові ситуації. На прикладі сімейного життя Кайдашів автор показує побут, традиції та вірування українських селян того часу. Власне, саме життя родини Кайдашів є ілюстрацією буття простого народу, в якого визначальним було ставлення до майна. Повість сповнена національного колориту. Письменник детально описує повсякденну […]...
- Найкращий урок Найкращий урок Уроки бувають різні: цікаві і не дуже, нудні (буває й таке) і не дуже. Я спробую розповісти про урок, який запам’ятався на все життя. Як говорять педагоги, за методикою – це урок-вертеп. Що це таке? Уявіть собі, що в клас заходить ціла ватага колядників, наряджених у костюми (тут були і Коза, і Чортеня, […]...
- Твiр-розповiдь. Мої друзi Кажуть, що справжнiх друзiв не може бути багато. Я вважаю, що це правильно. У мене є безлiч знайомих, проте справжнiх друзiв – лише двоє. Це мої однокласники – Iгор i Андрiй. Чому саме їх я вважаю моїми друзями? Вiдповiдь проста: менi з ними цiкаво, приємно. I, головне, вони завжди допоможуть у скрутну хвилину порадою i […]...
- Твiр-мiнiатюра. У бiблiотецi Мабуть, важко знайти людину, яка не любила б книжки. Вони – нашi друзi та порадники. Ми дiзнаємося з книжок дуже багато цiкавого про життя. Книжок iснує дуже багато, i вони такi рiзнi, що важко було б без бiблiотеки. Саме там ми можемо познайомитись i з пригодницьки ми романами, i з iсторичними, i з мудрими народними […]...
- Твiр-роздум про лiрику Дмитра Павличка Багато прекрасних поетичних рядкiв входить до нашого життя, та не кожен з них бринить пiснею у душi. “Червоне – то любов, а чорне – то журба”. Цi слова прекрасною, журливою нотою лунають у пiсенному набутковi українського народу. Вони, як i вся iнтимна лiрика Дмитра Павличка, сповненi особливої задушевностi, щиростi, глибоких роздумiв про життя. Вiдчутнi спорiдненiсть […]...
- Твiр-розповiдь. Пишаюсь братом Мiй брат – студент. Вiн не тiльки навчається, а ще й активно займається туризмом, грає на гiтарi, сам складає пiснi. Разом iз друзями вiн ходить у походи. Намет, рюкзак, фотоапарат i гiтара – це те, без чого не може жити мiй брат. Коли вiн повертається з походу, то так цiкаво розповiдає, що я теж хочу […]...
- Образ народного співця в поезії Тараса Шевченка Образ народного співця в поезії Тараса Шевченка В Україні “родилась, гарцювала козацька воля”. І про неї добрим людям. Кобзарі співають, Все співають, як діялось, Сліпі небораки, Бо дотепні… Це уривок із поезії Шевченка “Думи мої, думи мої… “. Ці слова – правдивий пролог до першої збірки Шевченка і до всієї його творчості. Назва її дала […]...
- Михайлик – головний герой повісті “Щедрий вечір” У повісті “Щедрий вечір” Михайло Стельмах розповідає про своє дитинство, яке припало на роки революції та громадянської війни. З героями цього твору ми познайомилися, коли читали повість “Гуси-лебеді летять” і дивилися на навколишній світ дитячими очима головних її героїв – Михайлика і Люби. У повісті “Щедрий вечір” вони вже трохи старші. Найголовніше для обох дітей […]...
- Твiр-лист. Навiки залишився у Тобольську Люба Галино! Я часто згадую тi днi, коли була у твоєму мiстi. Тобольськ знаходиться так далеко вiд Харкова: мiж нами зараз тисячi кiлометрiв. Чотири доби на поїздi – це й цiкаво, бо навiть у вiкно потяга побачила пiвсвiту. Але по-своєму й важко: чотири доби на колесах… Коли я повернулась до Харкова, розповiла у школi про […]...
- Мій вихідний день (твір-опис) Цей вихідний день запам’ятався мені тим, що моя родина стала учасницею незвичайного свята – Свята джерела. Джерело це знаходиться в міському лісопарку. Там є місце, яке рідко відвідують городяни. Це глибокий, багатокілометровий яр, де пробивається джерело. Довгий час джерело було непомітним. Коли робили санітарну вирубку дерев, сухі гілки скидали в яр. От і вийшло, що […]...
- Перлина українського народного епосу – дума “Маруся Богуславка” 8 КЛАС ІСТОРИЧНІ ПІСНІ Перлина українського народного епосу – дума “Маруся Богуславка” Дума про Марусю Богуславку заснована на реальних історичних подіях. Вона відтворює ті часи, коли український народ боровся проти турецьких і татарських загарбників, які спустошували міста й села, гнали в неволю наш народ. Це була тяжка доба для України. Маруся Богуславка – легендарна українська […]...
- Твiр на тему: Фауст, символiчный образ людства Фауст. Символічний образ людства Образ головного героя трагедії Гете має давнє походження. Легенда про геніального доктора Фауста, якого не лякало ані пекло, ані небо, виникла ще в епоху Середньовіччя, коли людина перебувала під тиском релігійних догматів, але вже відчувала свій потенціал. Однак Фауст Гете – це вже не алхімік Середньовіччя, це митець епохи Відродження і […]...
- Проблема народного щастя у поемі М. О. Некрасова “Кому на Русі жити добре” Поему “Кому на Русі жити добре” Некрасов задумав як “народну книгу”. Він почав писати її в 1863 році, а закінчував смертельно хворим в 1877 році. Поет мріяв, щоб його книга була близька селянству. У центрі поеми – збірний образ російського селянства, образ охоронця рідної землі. Поема відображає мужицькі радості і прикрості, сумніви і надії, спрагу […]...
- Ой чиє ж то жито… – Українська народна балада ОЙ ЧИЄ Ж ТО ЖИТО, ЧИЇ Ж ТО ПОКОСИ Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси, Чия то дівчина розпустила коси? Коси розпустила, гулять не ходила, Молодого хлопця навік полюбила. Проводжала мати сина у солдати, Молоду невістку в поле жито жати. Жала вона, жала, жала – не дожала І до сходу сонця тополею […]...
- Специфічні жанрові ознаки народного епосу Загадка малий жанр усної народної Творчості, для якого властиве метафоричне чи алегоричне зображення якогось предмета або явища, дотепне запитання з метою виявити кмітливість того, хто відгадує. Прислів’я – короткий, часто віршований крилатий народний вислів, у якому у високохудожній формі виражено повчальний досвід і мудрість народу. Приказка – стислий крилатий народний вислів, близький до прислів’я, але […]...
- Засвітилася над убогою стріхою мужицькою божа іскра (трагічна доля народного таланту у повісті Степана Васильченка “Талант”) Засвітилася над убогою стріхою мужицькою божа іскра (трагічна доля народного таланту у повісті Степана Васильченка “Талант”) “Талант мужності і талант співчуття, без яких не буває справжньо го письменника, вищою мірою був притаманний цій людині”, – керувався пристрасним прагненням послужити рідному народові, обравши його героєм неперевершених новел. Саме життя підказувало йому теми й сюжети, а прості […]...
- Як пекти паски (твір-опис процесу праці) (твір-опис процесу праці) Із сивої давнини українці шанували свята. З особовою надією люди чекали на Великдень. Саме з цього великого свята починається розквітання пришли, найсправжнісінька весна. Саме на Великдень всі мами й бабусі роблять крашанки й печуть паски. Ці вироби зачаровують своєю красою. Вони запашні й духмяні. Змалечку я нетерпляче чекала Великодня як найголовнішого й […]...