Твір-оповідння на основі почутого
Із моря дмухнув холодний вітер, пронизуючи до самих кісток. Весна видалася холодною. Дрібний дощ швидше нагадував осінь, аніж весну. Сіре небо зливалося з сірим пінявим морем, сірими скелями, сірими шинелями. Оце так південь!
У Керчі майже не було дерев, а ті, що і були, вже давно порубано на дрова. А тепла все не було, весна затримувалась. Бійці грілися біля вимочених у солярці цеглин, які були за грубку. Попереду ще запеклі бої за звільнення Криму, треба триматися.
Особливо важко було пораненим. Авіація довго не присилала транспорту для
Наказ був коротким: знайти дрова.
На завдання вирушили вп’ятьох. Молоді і дужі, стрункі як кипариси, бійці пригиналися до землі, щоб залишитися непомітними. Треба було дійти до двоповерхового будиночка, що притулився в скелях – єдиного ще необстеженого ними об’єкта.
Можливо, там залишились які-небудь дрова: вікна, двері, меблі, словом, те, що добре горить.
До будинку дістались нескоро – фашисти стріляли трасуючими – увійшли у спустілу оселю. Невимовно зраділи затишкові і знайденим дровам: посеред спорожнілої
Звуки розливалися по порожній оселі, наповнюючи солдатські душі теплом і спогадами про мирне життя. Того дня вони поверталися майже без дров, прихопили тільки відламану кимось кришку. Удуші кожного звучала музика. Із моря знову дув холодний вітер, пронизуючи до самого тіла благенькі солдатські шинелі.
Але бійці не помічали того холоду, на серці було тепло.
ФРОНТОВА СЕСТРА. Юнак притулив розпашіле обличчя до холодної броні танка. Руки і ноги зсудомило чи то від напруги, чи то від пережитого за ці кілька хвилин. Він не має права розхолоджуватися, він командир, на нього дивляться бійці.
Це трапилося так раптово, що він не міг отямитись. Його тільки вчора призначили взводним. Тиждень тому він повернувся у свій полк після поранення. Це було його друге поранення, і він вдруге повертався до своїх.
Поранення було важким, лікарі непокоїлися за його здоров’я. Але він видужав. І все це завдяки їй, Надійці, фронтовій сестрі. Маленька, тендітна, вона двічі виносила його з поля бою. Під час першого поранення він намагався їй допомогти, спираючи масу свого тіла на вцілілу руку. Стогнав, але повз, доки були сили, а потім вона поклала його на плащ-палатку і тягла.
Про друге поранення він майже нічого не пам’ятав. Побачив над собою її закіптюжене від пороху обличчя – і відключився. А вона винесла його. Та хіба тільки його!
Таких кремезних бійців виносила, що всі лише дивувалися.
Ø Під час учорашнього бою її не стало. Не вберегли… Та й хто б міг подумати, що таке трапиться…
Вони обліпили броню танка. Вона застрибнула майже останньою. Він подав їй руку і намагався підтримати. Проте скоро все змішалося.
Земля перетворилася на пекло: вони пригинались від куль, танк маневрував, уникаючи снарядів. Її таки зачепило. Надійка скривилася від болю, але навіть не застогнала. Полізла в сумку за бинтом. У цей час танк сколихнувся, але уникнув вибуху.
А вона не втрималась… Її бліде обличчя зникло під гусеницею їхнього танка. Таке не забувається…
Новий вибух привів його до тями. Взводний скинув пілотку, всі на мить побачили його посивілі за добу скроні, і голосно скомандував: “Вперед! За Батьківщину!
За Надійку! Вперед!”
Над полем ще довго стояли стовпи диму і пороху. Санітари поралися біля поранених. Скінчився ще один бій, ще один день війни.
Підраховували втрати. Хтось із його хлопців неодмінно дійде до кінця війни, дійде до Перемоги.
Related posts:
- “Полонез” Огінського (твір-оповідання на основі почутого) Із моря дмухнув холодний вітер, пронизуючи до самих кісток. Весна видалася холодною. Дрібний дощ швидше нагадував осінь, аніж весну. Сіре небо зливалося з сірим пінявим морем, сірими скелями, сірими шинелями. Оце так південь! У Керчі майже не було дерев, а ті, що і були, вже давно порубано на дрова. А тепла все не було, весна […]...
- Твір-оповідання на основі почутого: Фронтова сестра Юнак притулив розпашіле обличчя до холодної броні танка. Руки і ноги зсудомило чи то від напруги, чи то від пережитого за ці кілька хвилин. Він не має права розхолоджуватися, він командир, на нього дивляться бійці. Це трапилося так раптово, що він не міг отямитись. Його тільки вчора призначили взводним. Тиждень тому він повернувся у свій […]...
- Фронтова сестра (твір-оповідання на основі почутого) Юнак притулив розпашіле обличчя до холодної броні танка. Руки і ноги зсудомило чи то від напруги, чи то від пережитого за ці кілька хвилин. Він не має права розхолоджуватися, він командир, на нього дивляться бійці. Це трапилося так раптово, що він не міг отямитись. Його тільки вчора призначили взводним. Тиждень тому він повернувся у свій […]...
- Твір-оповідання на основі почутого із обрамленням Якось восени я йшов полем і побачив: на великому лузі зібралося багато лелек. Вони утворили коло, а в колі тім з опущеною головою стояв один, красень, і слухав стрекотливу, тривожну мову своїх побратимів… Зовсім випадково я довідався, за що покарали лелеку. Мені розповіли, що того літа в сусідньому селі під час грози блискавка підпалила хату, […]...
- Твір оповідання на основі почутого Твір-оповідання на основі почутого. Легенда про калину Росте в бабусі біля її хати великий кущ калини. Хатина ніби сховалася в затінку куща – така велична й пишна виросла калина. Восени схиляє свої кетяги додолу, ніби проситься в руки: візьми мене. Я милуюся її червоними ягодами й пригадую почуте від старих людей. …Було це дуже-дуже давно, […]...
- Твір на тему: Одного разу в гідропарку… (твір-оповідання на основі почутого) Ми майже півмісяця не були в гідропарку: то я хворів, то мама була у відрядженні. Та ось. нарешті, поїхали. Весна запізнювалася. На водосховищі Журавлівського гідропарку все ще лежав лід. На льоду сиділи рибалки з вудочками, хоч по мегафону робітники рятувальної станції попереджали про небезпеку. Як завжди, поруч з рибалками метушилися місцеві собаки. Любителі зимового лову […]...
- Твір оповідання на основі почутого Що обманювати негарно, відомо всім. А якщо ти не хочеш казати правду, коли тебе про неї запитують?.. Наприклад, щоб не хвилювати старших якими небудь неприємними новинами. Отримав у школі погану оцінку, але батьки сьогодні були дуже зайняті та не поцікавилися успіхами у школі. А ти також нічого не сказав. Але ж не збрехав, не сказав, […]...
- Легенда про калину (твір-оповідання на основі почутого) Росте в бабусі біля її хати великий кущ калини. Хатина ніби сховалася в затінку куща – така велична й пишна виросла калина. Восени схиляє свої кетяги додолу, ніби проситься в руки: візьми мене. Я милуюся її червоними ягодами й пригадую почуте від старих людей. …Було це дуже-дуже давно, ще тоді, коли часто на широкі українські […]...
- Оповідання на основі почутого Росте біля будинку бабусі великий кущ калини. Хата начебто сховалася в тіні куща – така велична й пишна вирола калина. Восени змінює вона свої кисті додолу, начебто проситься в руки: візьми мене. Я любуюся її червоними ягодами й пригадую почуте від старих людей …Було це дуже давно, ще тоді, коли на широкі українські степи часто […]...
- Твір на тему “вчинки людей на основі власних спостережень” Люди бувають різні, тому й поводяться по-різному, і вчинки в них різні. Одні люди добрі, лагідні, в них і вчинки добрі. Такі люди допомагають іншим. Якщо в них є можливість, вони завжди подадуть бідному або допоможуть каліці чи старенькому. З таких людей виходять добрі друзі, на яких можна покластися, знаючи, що ця людина тобі допоможе. […]...
- Твір на тему: Танок кульбаб (твір-опис на основі особистих вражень) Трамвайна зупинка біля нашого будинку завжди була тінистою. Зупинку прикрашали гігантська тополя та декілька кленів. Саме тополя, наче шатром, накривала не тільки майданчик зупинки, але й автомобільну дорогу, яка йшла паралельно трамвайній колії. Очікуючи транспорт, я любив мандрувати поглядом по міцних гілках тополі. Ось я милуюся зморщеним сірим стовбуром. Коли йде дощ, я майже притуляюся […]...
- Твір на тему: Зустріч із чарівною казною (твір-опис на основі особистих вражень) Незвичайні міні-заповідники створено в Краснокутському районі Харківщини. Центром таких заповідників стали колодязі, які художньо оформлені народними умільцями. На виїзді з Краснокутська в низині серед пшеничних нив стоїть, підгорнувши ногу, білопінний красень чорногуз. Майже над головою чотириметрового дерев’яного птаха на металевому кільці височить майстерне гніздо, а з нього, наче живі, виглядають лелечата. їхня “матір” тримає в […]...
- Пам’ятник студбатівцям (твір-опис місцевості і пам’ятника на основі власних спостережень) На цьому величезному гомінкому майдані ніби чуєш пульс мого великого міста. Тут святкують урочисті події, злітають до неба яскраві фейерверки. Тут звітують про досягнення і вирішують проблеми Харкова. Сюди, на найбільший майдан Європи, обов’язково приводять гостей міста. Навіть самі будівлі, що оточують майдан: сірі стрімкі контури Держпрому, світла громада університету, півколо військового університету – здається, […]...
- Твір на тему: Райдуга з’єднала міста (твір-оповідання на основі власних вражень) Я вперше побачила райдугу над морем. Це було рано-вранці, майже за кілька годин до нашого від’їзду з благословенного чарівного міста Каспійська до Харкова. П’ять тижнів ми провели на березі Каспійського моря в Дагестані, де гостювали у родичів. Засмагли, навчилися класно плавати, познайомилися з цікавими людьми, їхніми звичками, традиціями. Адже у Каспійську, як і всьому Дагестані, […]...
- Твір на основі особистого щоденника Мені дуже важко уявити собі такий проміжок часу в розвитку мистецтва й культури. Це, по суті, відрізок часу, що включає в себе всю давню літературу з біблійними пам’ятками (Веди, Біблія, Коран), із давньогрецькою та римською літературою; тут і Омар Хайям, і Данте, і Петрарка, і Шекспір… Так, це все те, що ми вивчали у восьмому […]...
- Твір-оповідання на основі побаченого Під час весняних канікул я люблю ходити до лісу, подихати свіжим повітрям, побачити пробудження природи від зимового сну, зняти гарні пейзажі, птахів. З собою обов’язково беру фотокамеру. Сьогодні вранці холодно і вогко, але я збираюсь на прогулянку. Напровесні під час відлиги з’являються першоцвіти. Я вирушаю до лісу на пошуки пролісків. На невеликих пагорбках, де розтанув […]...
- “Полонез” Огінського Із моря дмухнув холодний вітер, пронизуючи до самих кісток. Весна видалася холодною. Дрібний дощ швидше нагадував осінь, аніж весну. Сіре небо зливалося з сірим пінявим морем, сірими скелями, сірими шинелями. Оце так південь! У Керчі майже не було дерев, а ті, що і були, вже давно порубано на дрова. А тепла все не було, весна […]...
- Твір на тему “Софія Київська. Пам’ятка історії та культури на основі особистих спостережень” Мені доводилося бувати в Києві у якості туриста багато разів, і кожний раз, відвідуючи столицю нашої країни, я не втомлююсь насолоджуватись прекрасною архітектурою цього величного міста з досить захоплюючою біографією. В Києві багато унікальних храмів, які приваблюють своєю пишністю та неповторними рисами, але з першого погляду запала в мою душу головна церква землі Руської часів […]...
- Моя вулиця, мій мікрорайон (твір-опис місцевості на основі власних спостережень) Я живу на проспекті, який має назву “Московський”. Ця вулиця з’явилася майже одночасно з Харківською фортецею. Це найбільша і найдовша вулиця у Харкові. її довжина понад двадцять два кілометри. Харків’яни звуть Московський проспект “Алеєю гігантів”, тому що саме тут розташовані найпотужніші заводи міста. Це і тракторний, і велосипедний, і верстатобудівний, і моторобудівний, і підшипниковий, і […]...
- Твір на основі власного досвіду: Незвичайні квіти Коли майже всюди станув сніг, хлопці стали бігати в школу навпростець, через ліс ло вузенькій стежці. Так ближче. Ледве помітна стежка вилася між деревами й кущами. Подекуди під густими ялинками ще лежав сніг. Поблизу не дотаявшего замету, у великого порохнявого пня, на високих стеблинках, покритих м’якими волосками, красувалося відразу трохи рожевих яскравих квітів “Які яскраві!”-зраділа […]...
- Твір на тему: Придумаємо легенду про річну (твір-розповідь на основі власного досвіду) Є в місті Харкові чудова річка, називається Лопань. Ми з батьками часто проводимо вільний час на її затишних берегах, плаваємо на човні, батько рибалить, ми купаємося, ніжимось під сонечком на березі. Одного разу батько запитав мене: – А чи знаєш ти, Льончику, чому ця річка має назву “Лопань”? Я розгублено знизав плечима: – Я не […]...
- Твір на тему: Чотириногий рятівник (твір-оповідання на основі побаченого) Минулого літа я з батьками відпочивав на морі. Ми часто приходили на пляж поблизу невеличкої пристані. Хлопчикам дуже подобалося стрибати там у воду. Якось я помітив, що десь по обіді біля пристані з’являється величезний чорний собака. У нього довга шерсть, блискучі карі очі. За такої літньої спеки він відразу кидається в море й пливе ближче […]...
- Твір на тему: Пухнастий пацієнт (твір-оповідання на основі побаченого) Світанок застав нас уже на озері. Повітря було чистим, прозорим, свіжим, наче тут побував чарівник. Ми не поспішаючи розкладали вудочки, а дорослі готували місце для намету. Місце було чарівне. Невелике лісове озерце удалині від міської метушні, густий старий змішаний ліс, що, як нам розповідали, так і кишів зайцями і косулями. Наш пес, стомившись за дорогу, […]...
- Твір на тему: Воронам на заздрість (твір-оповідання на основі особистих вражень) Цього дня ми виходили з Саржиного Яру незвичною для нас стежкою. Вона піднімається вгору до проспекту, і не кожна немолода людина у змозі піднятися без зупинки. А зупинятися на цій алеї варто навіть дітлахам. Тут на кожному кроці дива. Адже як не зупинитися і не помилуватися справжнім березовим гайком. Підніжжя дерев заховалися десь у глибині […]...
- Твір на тему: Мій внесок в охорону і збереження природи (твір-оповідання на основі власного досвіду) Поля, ліси, луки, річки, озера, люди, тварини, квіти і птахи – все це природа, яка навколо нас. Вона дуже цікава і красива. Щоб не загубити цю красу, треба охороняти і зберігати природу. Щоб були ліси, не треба шкодити деревам. Щоб була риба, треба берегти ріки, моря та озера. Берегти природу – це означає берегти Батьківщину. […]...
- Твір на тему: Усім сподобався соняшник (твір-оповідання на основі власного досвіду) У нашому мікрорайоні суцільні новобудови. Першим тут “заселився” десятиповерховий будинок, який у наших мешканців одразу ж здобув назву “червоний капелюшок”. Це не випадково, бо будинок має покрівлю з червоної металочерепиці. Поряд з “червоним капелюшком” – “чебурашка”. Саме так мешканці мікрорайону назвали цю споруду. Вона складається з трьох секцій, причому ліва і права секції нагадують вуха […]...
- Твір на тему: За що я люблю свій ліцей (твір-розповідь на основі побаченого) За що я люблю свій ліцей (твір-розповідь на основі побаченого) Хвилювання… Квіти… Новий портфель… Нові друзі. З цього розпочався мій довгий шлях навчання у ліцеї. Були, звичайно, тривоги: як приймуть, що скажуть, але тепер вже все позаду. Я, тримаючи батьків за руки і весело перестрибуючи калюжі, наближаюся до ліцею. Я вважаю, що Перше вересня – […]...
- Твір на тему: Чорна нитка над Каспієм (твір-оповідання на основі особистих вражень) Якщо ми вимовимо слово “море”, то з якими птахами асоціюється воно? Найпростіша відповідь: звісно, із чайками. Але нас підкорили не чайки, коли минулого літа ми відпочивали на Каспії. Дні проводили на дикому пляжі. Це невелика ділянка піщаного берега, завдовжки метрів з чотириста. Праворуч і ліворуч цей простір оточує насип з гігантських каменів. Море невпинно забирає […]...
- Твір-опис місцевості на основі особистих спостережень, з обрамленням Якось, гортаючи сімейний альбом, я звернув увагу на фотографію, на якій був мій батько приблизно у такому ж віці, як зараз я: він сидів на лавці зі своїми однокласниками. На всіх хлопцях була спортивна форма. За їхніми спинами одноповерховий цегляний дім, у лівому куті фотографії – шведська стінка. Я запитав у бабусі: -А де була […]...
- Цикада на підвіконні. Твір на основі випадку з життя Наша квартира затишна. На превеликий вікна підступають могутні дерева з величезними кронами. Влітку кімната здається зеленої з-за великої кількості листя за вікном. Гілка липи майже впритул торкається вікно і може милуватися квітами на нашому підвіконні.- Ми з мамою вирощуємо квіти. У вазонах ростуть Герань, алое, золотий вус – все не перелічити. Підвіконня – напевно, єдине […]...
- Капелюх, мітла та інші чарівні речі (твір-розповідь на основі прочитаного) Розміщено від Tvіr в Суббота 29 мая У кожній квартирі є дзеркало, капелюх і якщо не мітла, то віник, або швабра. З деякого часу ці речі мають для мене деякий сенс, сповнений таємниць і загадок. Це відбулося після того, як я прочитала про пригоди відомого Гаррі Поттера. Саме чарівний капелюх, який опустився на голову хлопця […]...
- Вид з вікна моєї кімнати. Твір-опис місцевості на основі особистих спостережень Цього літа я по-новому подивився на свій двір. А все почалося з того, що рано-вранці мене розбудили сороки. Вони влаштували метушню у кронах старих тополь, які щільно підступають до нашого будинку. Не прокинутися було неможливо: таким різким та голосним був сорочиний крик. Голосів інших птахіи просто було не чути, хоча зазвичай у кімнату долітають цвірінькання […]...
- Літературна алея (твір-опис місцевості і пам’ятника на основі власних спостережень) Є у старому центрі Харкова невеличкий сквер, де, здається, застиг час. Височать поруч величезні будинки, мчать авто, вирує поруч центральна вулиця майже двохмільйонного міста. А тут, за чавунним плетивом невисокого паркана, вузька смужка зелені, лавочки. Навіть не сквер у звичайному уявленні – просто алея. Від Сумської до Пушкінської. Невеличка, навіть прозора взимку та ранньою весною. […]...
- Білка на міській вулиці. Твір на основі побаченого Поряд із нашим будинком парк. Ми з подругою гуляли у дворі, потім вийшли за дім і пішли вулицею до парку. За нами плентався дворовий пес Байкал. Це був досить здоровий собака. Сіро-білого кольору шерсть з темними плямами на спині й голові, пухнастим хвостом і великими міцними лапами. Морда у Байкала добра і перехожі, які вперше […]...
- Пожежа (твір-розповідь на основі власного досвіду) У нашому багатоповерховому будинку живе хлопчик Михайлик. На день народження йому подарували кошеня. Руденьке, а иа сонці його шерсть переливалася і палахкотіла жовтогарячим вогнем. І Михайлик назвав своє кошенятко незвичним ім’ям Пожежа. Наступного ранку хлопчик не знайшов свого вихованця у кімнатах. “Пожежа! Пожежа! До мене!” – кричав він, але кошеняти не було. Михайлик вибіг на […]...
- Твір-розповідь на основі власного досвіду ВИТИНАНКИ. На новорічні свята ми всією родиною поїхали у гості до тітки. Як же красиво було у неї в кімнаті. На вікнах, на стінах, полицях, сволоці – скрізь були наклеєні витинанки. Вони створювали радісний, передсвятковий настрій, дарували насолоду. Мені дуже захотілося навчитися робити ці незвичні прикраси. Я дізналася, що для витинанок беруть тонкий папір і […]...
- Витинанки (твір розповідь на основі власного досвіду) На новорічні свята ми всією родиною поїхали у гості до тітки. Як же красиво було у неї в кімнаті. На вікнах, на стінах, полицях, сволоці – скрізь були наклеєні витинанки. Вони створювали радісний, передсвятковий настрій, дарували насолоду. Мені дуже захотілося навчитися робити ці незвичні прикраси. Я дізналася, що для витинанок беруть тонкий папір і фарбують […]...
- Твір на основі побаченого: Екскурсія в музей Я, як і багато моїх однолітків, дуже люблю подорожувати. Люблю нові місця, нові відчуття, нові враження й нові знайомства. Але, напевно, у кожної людини є місця, куди хочеться вертатися знову й знову. Для мене таким місцем став Крим. І не тільки тому, що Крим – це море, сонце, багатство фарб, звуків, квітів, посмішок і гарного […]...
- Боровичок (твір розповідь на основі власного досвіду) Восени ми з дідусем полюбляємо ходити збирати в лісі гриби. Приємно йти осіннім лісом, де під ногами багато опалого листя, в якому ховаються гриби. Гриби треба вміти збирати, а також знати, які гриби їстівні, а які ні. Я знаю багато їстівних грибів: опеньки, лисички, маслюки, боровики та інші. Найбільша радість для грибника, коли він у […]...
- Несподівана зустріч (твір розповідь на основі власного досвіду) На день народження мені батьки подарували собаку. А тварини потребують догляду, тому в мої обов’язки входило гуляти з собакою вранці та ввечері. Теплого літнього вечора ми з Дружком, так звали мою собаку, йшли стежкою у міському парку. На майданчику для тварин вже не було нікого. Дружок весело бігав біля мене, а потім раптом насторожився – […]...