Твір Полемічність творів Івана Вишенського
Полемічність творів Івана Вишенського
Іван Вишенський – трохи загадкова і незвичайна особистість у літературі не тому, що такі скупі відомості про нього лишилися, а тому що він, хоча сам належав до церковників, так палко, так пристрасно виступив проти церковного устрою, де віра в Бога була другорядною. Він у своїх творах розмежував такі речі як віру, Церкву Божу та церковні храми та служителів. Він виступив проти тих, хто взяв на себе тлумачення Слова Божого як єдино правильного, хто судив людей і засуджував їхні вчинки всупереч Божим
Мені дуже близькі переживання і часом обурення з приводу багатьох проблем, пов’язаних з вірою, що простежуються у творах Вишенського. Чому? Тому, що я інколи спостерігаю нинішні процеси, про які писав Вишенський ще в ті часи. Приміром, тобі у деяких соборах виконають будь-який обряд: хрещення, вінчання, поминок, аби… аби були гроші. І нікого із священиків не цікавить, чи вірять ці люди в Бога, чи це лише данина моді.
Мабуть, це ще пов’язано і з тим, що мене хрестили в церкві, коли я була вже великою дівчинкою. Отець Віктор із церкви Іоана Богослова запрошував мене на бесіду кілька разів, ми говорили
Та отець Віктор пояснив, що це, по-перше, не плата за обряд, а пожертвування на відновлення храму, а, по-друге, якщо немає грошей – це не може бути перешкодою для хрещення. Якщо мої батьки вважатимуть за можливе колись зробити цю пожертву, то вони це зроблять, а якщо ні – це їхня справа (адже різні бувають у житті обставини).
Саме таке ставлення до віри мене вразило і глибоко запало вдушу. Тому так близькі мені твори Івана Вишенського. Адже віра – це не товар, який можна купити і таким чином “забронювати” собі місце в райських хащах.
Віра, як я собі її уявляю, – це тяжкий шлях боротьби із самим собою, із тим негарним, що інколи прокидається десь у глибині душі й штовхає на недобрі вчинки.
Проти лицемірства у вірі писав свої твори Іван Вишенський, коли людина лицемірить перед Богом і людьми: і посту дотримується, і молитви читає, але у вчинках своїх аж ніяк не наслідує християнської моралі. Так і постають зримими “подушкоспали” та “гускоїди”, коли думаєш про. лицемірство священиків. А ця проблема і сьогодні лишається гострою.
Немає зараз таких подвижників і захисників віри, яким був мало знаний нами як людина, але широко відомий як письменник Іван Вишенський. Є чого повчитися сучасним оборонцям віри і служителям цієї віри, бо ж л юдина завжди прагнула знайти прихисток своїй душі, прагнула словом віри навести лад у її сум’яттях, словом Божим вилікуватись і відшукати стежку, знайти сили, щоб вистояти в життєвих незгодах.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)