Твір-роздум: “Матінка Кураж та її діти” Б. Брехта”
Події, що відображені в п’єсі Б. Брехта, відносяться до першої половини Тридцятилітньої Війни і тривають близько дванадцяти років. Починаються вони з весни 1624 року і закінчуються у січні 1636 року. Маркітантка Ганна Фірлінг, яку прозвали Матінка Кураж за її жвавість и спритність, колесила по шляхам Війни на своїй підводі, набитій найрізноманітнішими товарами: від їжі и шкірі до шовкових сорочок и гудзиків.
Возили підводу на собі два хлопці, сині Ганни – Ейліф и Швайцеркас, а в критому фургоні сидить сама Матінка Кураж та її донька –
Вона вміє зухвало пояснюватися з патрульними и дерти три шкури з жадібного офіцера чи солдата. Усе її багатство – фургон з товаром і троє дітей. Це багатство маркітантки і матері.
Матінка Кураж – характерний типаж та індивідуальність. Вона типова, як породження війни і міщанського практицизму, вона індивідуальна, як образ, повний чарівності, шарму і життєвої енергії.
Матінка Кураж повністю цілеспрямована людина.
Це дало можливість глядачам і критикам розцінити Матінку Кураж як жертву долі, нещасну матір, здатну на співчуття. Тоді Б. Брехт змінив сцену. Після зміни в його п’єсі все було жорстко и недвозначно: Матінка Кураж відмовлялася пожертвувати товаром заради порятунку солдат, сорочки у неї виривали священик і Катрін.
Матінка Кураж – це багатоплановій образ: вона то жорстока і невблаганна, то відважна і добра. Незмінно в ній тільки одне – прихильність до кибитки з товаром. У кінці п’єси Б. Брехт ставить героїню перед моральним вибором.
Закоханий у неї кухар Пітер, відчайдушній серцеїд и цинік, пропонує їй тихе місце в Голландії, свій будинок і свій кабачок. Пітер любить Ганну, а вона кохає Пітера. Умова Тільки одна: Матінка Кураж повинна залишити в розореній Німеччині Катрін, що стала тягарем. І замерзла, голодна мати заради безнадійної і постійно похмурої доньки відмовляється від власного щастя.
Інакше було з синами. Вербувальники насильно відвезли Ейліфа, а необхідність рятувати засудженого до розстрілу Швайцеркаса бореться в нею зі скупістю. Матінка Кураж ніяк не може заплатити за життя сина таку ціну.
Колі ж вона все таки вирішує все зробити, вже пізно. Син страчений. Навіть у сцені, коли Ганна винна впізнати в убитому свого сина, видно її розсудливість.
Вона зненацька німіє подібно до своєї позбавленої дару мови доньки, крик застряє в її горлі.
Досить часто у виставах цей епізод намагалися переглянути, вважаючи, що крик головної героїні п’єси повинен бути чутним публіці. Але сила сцени саме в цьому німому, беззвучному крику. Матінка Кураж не може кричати вголос, бо тоді офіцері заберуть і її, і Катрін.
Жорстокість і мудрість героїні підказує їй: синові Вже не допомогти, а над нею и дочкою нависла небезпека. І Матінка кураж відмовляється навіть від тіла свого сина. Автор не випадково звернувся саме до образу жінки, яка служить війні. Жінка и війна несумісні, особливо якщо у жінки є діти.
Ні талант, ні кмітливість не допомагають Матінці Кураж врятувати своїх дітей.
Сама вона – втілення війни, причина загибелі трьох близьких їй людей. Ейліфа вбили за його непосидючість, Швайцеркаса – за чесність, Катрін – за доброту. За її міркою ніхто з них не був справжньою людиною, тому всі вони і загинули.
Антиподом Ганни Фірлінг у п’єсі стає Катрін, на все життя покалічена війною дівчина, на яку нещастя сипались без зупинки і будь-якої пощади. Вона позбавлена любові, але переносить усі свої жіночі почуття на дітей, яких їй самій не судилося мати. Ціною свого життя убога дурочка Катрін рятує від загибелі спляче місто. Розбудити місто криком вона не може, тому що німа. Тому Катрін б’є у барабан, Поки місто не прокидається і поки її не наздоганяє куля.
Погодьтесь, це – красива смерть. Такої смерті не дано Матінці Кураж і все, що їй залишається – це тягнути свій візок злиденності по розграбованій Німеччині.
Прем’єра “Матінки Кураж” відбулася 11 січня 1949 року в Німецькому театрі, через два з половиною місяці після повернення Б. Брехта на Батьківщину. Матінку Кураж грала Хелена Вайгель, А. Хурвіц виконувала роль Катрін. На сцені майже не було декорацій.
Підвода Кураж їхала по колу, а саме коло сцени оберталося в інший бік, символізуючи зворотній рух нашого життя.
Related posts:
- Образ матінки Кураж – пророча метафора майбутнього Німеччини (за драмою Б. Брехта “Матінка Кураж та її діти”) У драмі Бертольда Брехта “Матінка Кураж та її діти” втілені всі основні риси брехтівських п’єс – філософічність, жорстока логіка, нещадний аналіз, який співвідносний з умовним ігровим началом. Під час Тридцятилітньої війни, яка була у XVII столітті, торговка Анна Фірлінч, яку за характер прозвали “Кураж”, хоче нажитися на війні і їде у фургоні, який тягнуть її […]...
- “Матінка Кураж та її діти” Б. Брехта” Події, що відображені в п’єсі Б. Брехта, відносяться до першої половини Тридцятилітньої Війни і тривають близько дванадцяти років. Починаються вони з весни 1624 року і закінчуються у січні 1636 року. Маркітантка Ганна Фірлінг, яку прозвали Матінка Кураж за її жвавість и спритність, колесила по шляхам Війни на своїй підводі, набитій найрізноманітнішими товарами: від їжі и […]...
- Антивоєнний пафос й алегоричний сенс драми Б. Брехта “Матінка Кураж та її діти” Антивоєнний пафос й алегоричний сенс драми Б. Брехта “Матінка Кураж та її діти” І. Зав’язка дії – думка про війну. (Ще до того як дія розпочинається, ми чуємо діалог вербувальника з фельдфебелем. І останній виголошує думку, що мир – це безладдя, основа аморальності суспільства, “тільки війни творять лад”. Війна для нього захоплива фа, у якій […]...
- “Роль інакомовлення у творі “Матінка Кураж та її діти” Бертольда Брехта” Дана п’єса авторства Бертольда Брехта показує деякі епізоди з життя маркітантки, яка служила у другому фінському полку під час війни. Маркітантами в ті часи називали людей, які торгували і завдяки цьому могли супроводжувати війська в їх походах. Головна героїня твору Матінка Кураж ставиться до війни своєрідно – вона не вірить в її ідеали і бажає […]...
- Скорочено “Матінка Кураж та її діти” Брехта Хроніка з часів Тридцятирічної війни Весна 1624 року. Командувач Уксеншерна вербує в Даларне військо для походу на Польщу. Вербувальник і фельдфебель розмовляють на шляху біля мосту про те, що “мир – це безладдя. Тільки війна творить лад. Мирного часу людство переводиться нінащо. І люди, і худоба розбещуються вкрай. Всяке добре діло починати тяжко, отак і […]...
- Бертольт Брехт “Матінка Кураж та її діти&;amp;;amp 1.Які визначення дав своєму новому театрові Бертольт Брехт? Відповідь: “Епічний”, “раціональний”, “&;#8216;неаристотелівський” та ін. 2.Назвіть найяскравіше художнє відкриття “епічного театру” Бертольта Брехта. Відповідь: “Ефект очуження”. 3.Відомо, що класична аристотелівська Драма була спрямована на почуття глядачів, навіюючи їм певні емоційні стани, “очищуючи” їх мистецтвом. На що направлена “брехтівська п’єса, “епічний театр”? Відповідь: На інтелект публіки; на […]...
- Драма-пересторога Бертольта Брехта “Матінка Кураж та ії діти” Друга світова війна була і наймасштабнішою в історії людства. У ній взяли участь 72 держави, що на той час становило 80 % населення земної кулі. Близько 110 млн. чоловік було мобілізовано, 62 млн. загинули. І солдат-визволитель, який спинив цю навалу і загинув, міг би сказати как вірш О. Твардовського “Я загинув під Ржевом”. У солдата […]...
- Бертольд Брехт – драматург, пророк XX ст. (за драмою “Матінка Кураж та її діти”) I. Брехт – засновник “епічного театру”. (Бертольд Брехт – німецький драматург, режисер, засновник “епічного театру”. Його творчість припала на першу половину XX ст. – на добу світових воєн. Його сміливі і правдиві твори викликали чимало дискусій, особливо на грунті ідейно-політичних баталій. У період між двома світовими війнами Брехт стає на позиції марксизму, поділяє погляди комуністів […]...
- До змісту п’єсы “Матінка Кураж” Б. Брехта Розміщено від Tvіr в Среда 26 мая Відповідно до новаторської природи творчості Б. Брехта аналізувати його п’єси потрібно тільки шляхом зіставлення мікроідей епізодів, складання кількох “підводних” колізій, розпорошених у різних епізодах, в єдиний ланцюг розвитку (наприклад, тема трагедії дівочої долі, уособлена в образі Катрін, – марнування найкращих років життя в очікуванні мирних часів, втрата краси, […]...
- МАТІНКА КУРАЖ ТА ЇЇ ДІТИ – БЕРТОЛЬТ БРЕХТ Хроніка з часів Тридцятирічної війни 1 Весна 1624 року. Командувач Уксеншерна вербує в Даларне військо для походу на Польщу. Вербувальник і фельдфебель розмовляють на шляху біля мосту про те, що “мир – це безладдя. Тільки війна творить лад. Мирного часу людство переводиться палато. І люди, і худоба розбещуються вкрай. … Всяке добре діло починати тяжко, […]...
- Скорочено п’єси Мамаша Кураж і її діти Брехта Б Весна 1624 р. Армія шведського короля збирає солдат для походу на Польщу. Фельдфебель і вербувальник визнають тільки війну засновником громадського порядку й цивілізації. Де немає війни, яка там мораль: кожний бреде куди хоче, говорить що хоче, їсть що хоче – ні наказу, ні пайка, ні обліку! Два хлопці вкочують фургон матінки Кураж, маркітантки Другого Фінляндського […]...
- “Мамаша Кураж і її діти” Б. Брехта – драма-застереження Проти пропаганди війни, як засобу забезпечення життєвим простором арійців, адже значна частина німців перебувала під впливом цієї демагогії Мамаша Кураж – породження цинічного духу війни. Вона разом зі своїми дітьми переїжджає у фургоні слідом за фронтом, і, хто б не переміг у бої, китантка однаково одержить вигоду. Кому війна – а кому й мати рідна. […]...
- Короткий зміст п’єси Мамаша Кураж і її діти Брехта Б Весна 1624 р. Армія шведського короля збирає солдат для походу на Польщу. Фельдфебель і вербувальник визнають тільки війну засновником громадського порядку й цивілізації. Де немає війни, яка там мораль: кожний бреде куди хоче, говорить що хоче, їсть що хоче – ні наказу, ні пайка, ні обліку! Два хлопці вкочують фургон матінки Кураж, маркітантки Другого Фінляндського […]...
- Героїня п’єси Б. Брехта “Мамаша Кураж і її діти” Події, що відбуваються в п’єсі, ставляться вчасно Тридцятирічної війни й тривають біля дванадцяти років: з весни 1624 по січень 1636 року. Маркітантка Ганна Фирлинг, прозвана мамашей Кураж за жвавість і спритність, колесить по дорогах війни на своєму візку, набитої самими різними товарами: від їжі й шкіри до шовкових сорочок і гудзиків. Везуть візок на собі […]...
- Образ матінки Кураж – пророча метафора майбутнього Німеччини Тема війни посідає у драматургії Б. Брехта особливе місце, адже він жив за часів війни, яка визначала життя усього світу. Одна з п’єс на цю тему – “Матінка Кураж та її діти” – написана 1939 року, напередодні Другої світової війни. Звертаючись до подій Тридцятилітньої війни, драматург в алегоричній формі зображує події сучасної йому Німеччини та […]...
- Театр Брехта й драма “Мамаша Кураж і її діти” Одне з найбільш значних і яскравих явищ німецької літератури XX століття – творчість Брехта. Бертольт Брехт народився 10 лютого 1898 року в Аугсбурге в сім’ї фабриканта. Закінчивши тут гімназію, він надійшов у Мюнхенський ун-т, де вивчав медицину й науки. Незабаром він був мобілізований в армію й спрямований санітаром у військовий госпіталь. Ще в роки першої […]...
- Відповідь на контрольне питання До творчості Б. Брехта Чому у “Тригрошовій опері” Б. Брехт не робить різниці між гангстером і бізнесменом, між організованою злочинністю і “добропорядним” суспільством, де править закон наживи і експлуатації? Матінка Кураж – бідна жінка, яка переїжджає з місця на місце за військом, що веде війну, і продає свої товари солдатам і командирам. її усі знають, до неї звертаються за […]...
- П’єса “Мамаша Кураж і її діти” П’єса “Мамаша Кураж і її діти” написана Брехтом восени 1939 року у Швеції, куди письменник емігрував, рятуючись від фашизму. Тільки що почалася друга світова війна, і драматург звернувся до своїх співвітчизників-німцям з гарячим закликом не підтримувати Гітлера, не воювати! На жаль, його голос не міг тоді бути почутий на батьківщині через цензуру, а якби він […]...
- Відповіді до теми: творчість Б. Брехта 1. Чи можна назвати Бертольда Брехта засновником нової театральної системи, заснованої на принципі умовності й прямого впливу на свідомість глядача? Б. Брехт вважав, що в XX столітті боротьба за нафту, війни набагато більше впливають на долю людини, ніж нещасливе кохання до жінки друга, і тому театр має розкривати соціальні закономірності, пояснювати глядачеві, в якому суспільстві […]...
- Втілення в образах дітей Кураж трагічної долі людських чеснот в умовах війни Втілення в образах дітей Кураж трагічної долі людських чеснот в умовах війни Ще й досі часом де-не-де чуєш вислів: “Війна все спише”. Щоправда значення цього вислову неоднозначне. І найчастіше прямо протилежне, бо насправді ніхто нічого не може списати з людської совісті. Але правда й те, що саме війна сіє ілюзію відсутності моральних правил. Найкраще це […]...
- Образ Кураж – пророча метафора майбутнього Німеччини До теми війни у XX сторіччі зверталося багато письменників. Серед тих, хто засуджував війну у своїй творчості, є чимало знаменитих імен, але у Бертольда Брехта антивоєнні мотиви посідають особливе місце. З його біографії відомо, що до антивоєнної тематики він звернувся… ще коли навчався в гімназії. Одним із перших творів, що приніс йому слави, була написана […]...
- Новаторство “епічного театру” Б. Брехта Кожний визначний драматург XX століття був ще й теоретиком театру, який намагався розробити принципово нові способи сценічного втілення життя. Чехов і Ібсен, Беккет і Ионеска не лише яскраві художники, але й тонкі критики, котрі прекрасно вміли не лише створювати, але й “пояснювати” свої твори. Видатний німецький драматург Б. Брехт увійшов в історію літератури як теоретик […]...
- Новаторство “Епічного театру” Бертольта Брехта Кожний визначний драматург ХХ століття був ще й теоретиком театру, який намагався розробити принципово нові способи сценічного втілення життя. Чехов і Ібсен, Беккет і Йонеска не лише яскраві художники, але й тонкі критики, котрі прекрасно вміли не лише створювати, але й “пояснювати” свої твори. Видатний німецький драматург Б. Брехт увійшов в історію літератури як теоретик […]...
- Твір-розповідь “Є у кожної дитини матінка єдина” Воно приходить до нас щороку, сонцесяйне, заквітчане і дуже щире – Свято Матері. Приходить у першу неділю березня, коли стихають лютневі віхоли, коли сонечко своїм проміннячком тільки-но починає зігрівати змерзлу землю. Все це нагадує, що настав день привітати найдорожчу людину у світі – матусю. Не треба приховувати цього дня добрих слів, не треба соромитися чистих […]...
- Мамаша Кураж и ее дети (краткое содержание) – Бертольд Брехт Весна 1624 г. Армия шведского короля собирает солдат для похода на Польшу. Фельдфебель и вербовщик признают только войну учредителем общественного порядка и цивилизации. Где нет войны, какая там мораль: каждый бредет куда хочет, говорит что хочет, ест что хочет – ни приказа, ни пайка, ни учета! Два парня вкатывают фургон матушки Кураж, маркитантки Второго Финляндского […]...
- Епічна драматургія і епічний театр Бертольда Брехта Епічна драматургія і епічний театр Бертольда Брехта одне із найяскравіших явищ в мистецтві XX століття. Творче новаторство німецького драматурга полягає в тому, що він створив театр не тільки новий за фомою, але й за змістом, за характером і силою впливу на глядача. В цьому – величезна естетична цінність спадщини Брехта. Свою драматургію Брехт називає “неарістотелівською”, […]...
- Епічний театр” Б. Брехта: теоретичні засади і творча практика Тема: “Епічний театр” Б. Брехта: теоретичні засади і творча практика (за однією із п’єс: “Матінка Кураж та її діти” або “Життя Галілея”). План лекції. 1. Драматургічна теорія Б. Брехта. 2. Основні конфлікти у п’єсі “Життя Галілея”. 3. Проблематика і поетика п’єси “Матінка Кураж та її діти” Драматургічна теорія Б. Брехта. Німецький письменник Бертольд Брехт (1898 […]...
- Твір на тему “Діти війни” Існує ціле покоління, чиє дитинство припало на часи Великої Вітчизняної війни. Їх так і називають – діти війни. Сучасні діти навіть не можуть уявити собі, що таке рости під час війни. Зруйновані будинки та звуки пострілів, повітряна тривога та “похоронки” з фронту. У половини дітей війна відняла батьків, бабусь та дідусів, братиків та сестричок. Таке […]...
- Антивоєнний пафос у творах визначних письменників Е. М. Ремарка, Е. Хемінгуея, Г. Белля, Б. Брехта Реферат на тему: “Антивоєнний пафос у творах визначних письменників Е. М. Ремарка, Е. Хемінгуея, Г. Белля, Б. Брехта” Антивоєнний пафос у творах визначних письменників Е.-М. Ремарка, Е. Хемінгуея, Г. Белля, Б. Брехта (за вибором) XX століття увійшло в історію не лише як пора визначних звершень і досягнень у різних сферах людської діяльності, а й як […]...
- Виклад п’єси Брехта “Добра людина із Сичуані” На початку 30-х рр.. Брехт створив п’єсу “Мати” за мотивами однойменної повісті Горького, продовживши дію до 1917 р. і ввівши ряд моментів, актуальних для політичного життя Німеччини. У творчості Брехта це була перша п’єса, що показує визвольну боротьбу простих трудівників. Під впливом Горького у твори Брехта міцно увійшла тема материнства-вона трактується в п’єсах “Добрий людина […]...
- “Діти війни” Існує ціле покоління, чиє дитинство припало на часи Великої Вітчизняної війни. Їх так і називають – діти війни. Сучасні діти навіть не можуть уявити собі, що таке рости під час війни. Зруйновані будинки та звуки пострілів, повітряна тривога та “похоронки” з фронту. У половини дітей війна відняла батьків, бабусь та дідусів, братиків та сестричок. Таке […]...
- Твір-роздум: Патріотизм Батьківщина, любов до неї, відчуття патріотизму. Ці поняття наповнюються для мене сенсом не у зв’язку з безбережжям наших степів, красою гір, синявою річок і морів, не у зв’язку з ідилічною красою рідної природи. Сенсом поняття Батьківщина наповнюється, коли я читаю, чую, думаю про її людей, що творили довгі століття і що творять зараз історію України. […]...
- Учнівський твір По романуИ. С. Тургенєва “Батьки й діти” Мій підзахисний Євгеній Базарів. Комусь може здатися, що Євгеній – черства, егоїстична людина. Але я так не думаю. У нього маса хороших якостей. Ну й що ж поганого в його нігілізмі, запереченні всіх прийнятих на віру “принципів”? Головний герой хоче все перевірити, усе довідатися. А ці “принципи”… На них побудувалося те суспільство, у якому для […]...
- Короткий огляд творів Брехта П’єси Брехта початкового періоду творчості – експерименти, пошуки і перші художні перемоги. Уже “Що той солдат, що цей” (1926)-яскравий приклад новаторською у всіх своїх художніх компонентах п’єси. У ній Брехт не використовує освячені традицією прийоми. Він створює цю притчу центральна сцена П’єси, що спростовує афоризм “Що той солдат, що цей”. Брехт “засуджує” чутку про “взаємозамінності […]...
- Учнівський твір за романом “Батьки і діти” І. С. Тургенєва Сьогодні я починаю мій щоденник, а враження після зустрічі з Миколою Петровичем звичайні: це простий російський дворянин, що щиро любить і почитає свого сина. Він додержується старих поглядів, так що не викликає у мене великого інтересу. А от Павло Петрович – це втілення старих поглядів і звичок. Адже через таких людей світ руйнується, він же […]...
- Ефект відчуження в драматургії Бертольда Брехта Реферат На тему: Ефект відчуження в драматургії Бертольда Брехта Постать Бертольда Брехта викликала й викликає жвавий інтерес та дискусії. За життя він зазнав, що таке гоніння й переслідування; й зараз не існує однозначного погляду на його творчість. Брехт був конфліктною особистістю й конфліктним митцем: він не боявся йти проти загально прийнятих норм моралі чи загально […]...
- Твір-роздум за оповіданням О. Довженка “Воля до життя” Оповідання про війну О. П. Довженка – це великої сили твори, які в ті грізні роки допомагали людям вистояти і перемогти. Багато з них про реальних людей і невигадані події, бо письменник сам пройшов дорогами війни. Мене дуже вразило оповідання “Воля до життя”. А слова: “Є воля – є людина! Нема волі – нема людини! […]...
- Твір-роздум за прочитаними творами (про Хліб) Жодне свято чи проста вечеря не обходяться без хліба. Коли приїжджають до України гості з різних країн світу, то їх неодмінно зустрічають хлібом-сіллю, тим самим виявляючи свою гостинність. Тому й кажуть, що хліб усьому голова. Поет Дмитро Білоус у вірші “Хліб і Слово” – підкреслює велике значення хліба в нашому житті: У стінах храмів і […]...
- Твір-роздум: “Батьківщину не вибирають” Людина народжується на світ і разом з життям отримує у спадок, може бути, найцінніше своє багатство: Батьківщину. Вона у нього одна, іншої ніколи не буде, як ніколи не буде дано людині прожити друге життя. Батьківщина – даність. Її не вибирають за своїм смаком і бажанням, точно так, як не вибирають собі матір: вже яка не […]...
- Твір на тему: Ми – діти світу (твір-розповідь) У нашому класі ми створили куточок, присвячений американському місту Цинциннаті. Наше місто і Цинциннаті – побратими. От ми з хлопцями й вирішили якомога більше довідатися про це американське місто. Шукали, що написано про нього у газетах, журналах, довідниках. Хтось приніс кольорові фотографії про життя штату Огайо, до складу якого входить портове місто Цинциннаті. Ми довідалися, […]...